Постанова

від 11.11.2020 по справі 761/29472/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

11 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 761/29472/19

провадження № 61-1234св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Жданової В. С. (суддя-доповідач),

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Крайчинський Сергій Станіславович, Державне підприємство Сетам , товариство з обмеженою відповідальністю Укр-інвест-буд ,

третя особа - публічне акціонерне товариство Акціонерний банк Укргазбанк

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Укр-інвест-буд на постанову Київського апеляційного суду від 28 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Матвієнко Ю. О., Іванової І. В., Мельника Я. С.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст заяви про забезпечення позову

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Крайчинського С. С., Державного підприємства Сетам , товариства з обмеженою відповідальністю Укр-інвест-буд (далі - ТОВ Укр-інвест-буд ), третя особа - публічне акціонерне товариство Акціонерний банк Укргазбанк , про визнання електронних торгів недійсними.

Разом з позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , та заборонити ТОВ Укр-інвест-буд вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням зазначеної квартири.

Обгрунтовуючи заяву, ОСОБА_1 посилався на те, що оголошенням від 11 липня 2019 року реалізовану на електронних торгах квартиру № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , виставлено на продаж, що підтверджується витягом з інтернет ресурсу.

Зазначені вище електронні торги є протиправними та оскаржуються ним в судовому порядку, а тому, зважаючи на те, що спірну квартиру знову виставлено на продаж новим власником, в справі є підстави для застосування заходів забезпечення позову, невжиття яких може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в подальшому.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 26 липня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач не обґрунтував та не довів того факту, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, при цьому заявник не довів наявність наміру ТОВ Укр-інвест-буд здійснити дії щодо відчуження спірної квартири.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2019 року скасовано ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 26 липня 2019 року та ухвалено нове рішення, яким задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ТОВ Укр-інвест-буд .

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції зміст позовної заяви та заяви позивача про забезпечення позову належним чином не дослідив та залишив поза увагою долучені позивачем до заяви докази виставлення спірної квартири на продаж, що свідчить про наявність у переможця торгів об`єктивної можливості здійснити дії щодо відчуження квартири, що, в свою чергу, є підставою для вжиття судом заходів забезпечення позову з метою забезпечення реалізації у майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У січні 2020 року ТОВ Укр-інвест-буд подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 28 листопада 2019 року та залишити в силі ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 26 липня 2019 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що його не було належним чином повідомлено про розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 , чим допущено порушення статей 43, 128, 129, 130 ЦПК України. Жодних процесуальних документів про розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції ним у встановленому порядку не отримувалось, що є підставою для обов`язкового скасування оскаржуваної постанови згідно з пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України. Також зазначав про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки заявником не надано жодних належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів в підтвердження наведених ним обставин.

Відзив до суду касаційної інстанції не поданий

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 761/29472/19 з Шевченківського районного суду м. Києва.

У лютому 2020 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26 лютого 2020 року справу № 761/29472/19 призначено до розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2020 року касаційне провадження у справі № 761/29472/19 зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду справи №753/22860/17.

Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2020 року касаційне провадження у справі № 761/29472/19 поновлено.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2020 року касаційне провадження у справі № 761/29472/19 зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду справи №753/22860/17.

Разом з тим, ухвалою Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року справу №753/22860/17 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17, до суду касаційної інстанції можна оскаржити як ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову після її перегляду в апеляційному порядку, так і прийняту за результатами перегляду вказаної ухвали постанову суду апеляційної інстанції, який таку ухвалу залишив без змін. Крім того, у касаційному порядку можливо оскаржити ухвалу суду апеляційної інстанції, яка передбачає вжиття заходів забезпечення позову, а також постанову суду апеляційної інстанції про забезпечення позову, прийняту за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову.

Критерієм для касаційного оскарження постанов апеляційного суду за наслідками перегляду ухвал суду першої інстанції про забезпечення позову або про відмову у такому забезпеченні є зміст дій апеляційного суду, а саме те, чи підтримав він висновки суду першої інстанції про забезпечення позову, або чи забезпечив позов за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у такому забезпеченні. Якщо на питання відповісти ствердно, відповідні постанови апеляційного суду можуть бути предметом касаційного оскарження.

Неможливим є касаційне оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову, постанови апеляційного суду, згідно з якою така ухвала залишена без змін, ухвали апеляційного суду, згідно з якою він відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову, а також постанови апеляційного суду, згідно з якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову та відмовлено у задоволенні відповідної заяви.

Таким чином, постанова Київського апеляційного суду від 28 листопада 2019 року у цій справі може бути предметом касаційного перегляду.

У касаційній скарзі, ТОВ Укр-інвест-буд , серед іншого, посилається на те, що він не був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Основними засадами судочинства, відповідно до частини першої статті 129 Конституції України, визначено, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), встановлено, що кожній особі гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Публічний характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило, включає право особи бути заслуханою в суді.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) таке конституційне право має бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

У статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно з частинами першою, другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог статей 128 - 130 ЦПК України.

Згідно частини п`ятої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка повідомлення - завчасно.

Частиною шостою статті 128 ЦПК України передбачено, що судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що у справі відсутні докази повідомлення ТОВ Укр-інвест-буд про розгляд справи апеляційним судом.

Тобто, ТОВ Укр-інвест-буд не був належним чином повідомлений про розгляд справи апеляційним судом, і він обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою для скасування постанови апеляційного суду.

Отже, вищевказані процесуальні гарантії забезпечення належного розгляду справи щодо ТОВ Укр-інвест-буд порушені через його непоінформованість про дату і час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, постанову апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Укр-інвест-буд задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 28 листопада 2019 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. С. Жданова Судді:В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов