Ухвала

від 29.09.2020 по справі 910/17133/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/17133/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Стратієнко Л.В. - головуючий, судді - Кондратова І.Д., Ткач І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Сакцент Плюс ,

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Літвінова М.Є.)

від 24.07.2019,

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Михальська Ю.Б., судді - Скрипка І.М., Тищенко А.І.)

від 10.12.2019,

у справі за позовом Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю Сакцент Плюс ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація

про стягнення заборгованості, розірвання договору та виселення,

ВСТАНОВИВ:

08.02.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Сакцент Плюс звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі №910/17133/18 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, в якій просить зазначені судові рішення скасувати з підстав порушення судами норм статтей 13, 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, що стало підґрунтям до неправильного застосування норм матеріального права, а саме - частин 1,2 статті 331 Цивільного кодексу України, частини 4 статті 778 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Верховного Суду від 26.02.2020 касаційну скаргу ТОВ Сакцент Плюс на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі №910/17133/18 залишено без руху як таку, що оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу, оскільки у касаційній скарзі не зазначено жодної з передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстав касаційного оскарження вказаних судових рішень та на підставі частини 2 та 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з неповною сплатою судового збору та з наданням заявнику строку для звернення до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку, наведення, за наявності, інших підстав поважності пропуску, встановленого процесуального строку на касаційне оскарження.

На підставі статтей 174, 292 Господарського процесуального кодексу України надано відповідачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

28.02.2020 копія ухвали Верховного Суду від 26.02.2020 була надіслана ТОВ Сакцент Плюс на адресу, вказану в касаційній скарзі та витязі з Єдиного державного реєстру юриди-чних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 04205 , м. Київ проспект Оболонський, 14-Г.

15.04.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду повернулась копія ухвали Верховного Суду від 26.02.2020 про залишення касаційної скарги заявника без руху у справі №910/17133/18, з відміткою пошти: "за закінченням терміну зберігання".

24.04.2019 Верховним Судом здійснено повторне пересилання копії ухвали Верховного Суду від 26.02.2020 на зазначену вище юридичну адресу ТОВ Сакцент Плюс .

Проте, 01.06.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду повторно повернулась копія ухвали Верховного Суду від 26.02.2020 про залишення касаційної скарги заявника без руху у справі №910/17133/18, з відміткою пошти: "за закінченням терміну зберігання" від 25.05.2020.

Відповідно до частин 3 та 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частини 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною 11 статті 242 ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі ре-комендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є:

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рі-шення (пункт 3);

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4);

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Касаційний господарський суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена ст. ст. 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, колегія суддів Верховного Суду вважає, що факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвала Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №910/17133/18 була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 28.02.2020.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

При цьому, суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 на всій території України установлено карантин, який, зважаючи на численні постанови Кабінету Міністрів України, триває дотепер.

Відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 17 липня 2020 року, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Водночас, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 17.07.2020, внесено зміни до пункту 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

При цьому, пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, зокрема, встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Проте, станом на 29.09.2020 від скаржника заяви про усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 26.02.2020, як і заяви про продовження строку для усунення недоліків поданої скарги відповідно до пункту 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України не надійшло.

Статтею 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, тобто суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг.

Згідно з частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до приписів статті 292 Господарського процесуального кодексу України питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з доданими до скарги матеріалами, а касаційна скарга залишається в суді касаційної інстанції.

Згідно з частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на викладене, Касаційний господарський суд зазначає, що вимоги ухвали Верховного Суду про усунення недоліків від 26.02.2020 ТОВ Сакцент Плюс не виконані.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ Сакцент Плюс на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі №910/17133/18 необхідно відмовити на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Сакцент Плюс на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі №910/17133/18.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сакцент Плюс на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі №910/17133/18 надіслати скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді І. Кондратова

І. Ткач