Постанова

від 21.09.2020 по справі 524/8023/16-а

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Предоляк О.С.

21 вересня 2020 р.Справа № 524/8023/16-а

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.,

суддів - Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання - Білюк Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 січня 2020 року, прийняту за результатами розгляду заяви Молодчина Володимира Петровича в інтересах ОСОБА_1 про заміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука про стягнення середньої заробітної плати за час затримки виплати розрахункових сум при звільнені, -

встановила:

27.12.2019 року адвокат Молодчин В.П. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 із заявою про заміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30.10.2019 року по справі № 524/8023/16-а, яким стягнуто з виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.10.2013 року по 12.04.2017 року в сумі 209.382, 90 гривень.

В обґрунтування заяви зазначає, що Управлінням Державної казначейської служби України у м. Кременчуці Полтавської області повернуто виконавчий лист, виданий Автозаводським районним судом м. Кременчука, по справі № 524/8023/16-а без виконання, оскільки боржник - виконавчий комітет Автозаводської районної ради м. Кременчука не перебуває на розрахунково-касовому обслуговуванні в управлінні Казначейства та не має відкритих рахунків.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28.01.2020 року у задоволенні заяви Молодчина В.П. в інтересах ОСОБА_1 про заміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення відмовлено.

Судове рішення мотивовано висновком суду про відсутність підстав для задоволення заяви про заміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, оскільки із заяви ОСОБА_2 не вбачається як саме необхідно змінити спосіб та порядок виконання судового рішення, який саме необхідно обрати спосіб та порядок його виконання. Окрім того, відсутність обліку боржника - виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука на розрахунково-касовому обслуговуванні в управлінні Казначейства та відсутність у нього відкритих рахунків не є беззаперечним свідченням неможливості виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не надають достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, регламентованого статтею 378 КАС України.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28.01.2020 року та задовольнити заяву, змінивши чи встановивши спосіб та порядок виконання рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30.10.2019 року по справі № 524/8023/16-а.

Аргументи, покладені в обґрунтування вимог апеляційної скарги, по суті є тотожними доводам, наведеним у заяві про заміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Зокрема, позивач зазначає, що обставиною, що робить виконання рішення суду неможливим є те, що боржник не перебуває на розрахунково-касовому обслуговуванні в управлінні Казначейства та не має відкритих рахунків, внаслідок чого рішення суду не може бути виконано органами Казначейства відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України Про виконавче провадження , рівно як останнє не може бути виконано і органами Державної виконавчої служби, оскільки рішення суду є не зобов`язального характеру.

Відзивів на апеляційну скаргу від учасників справи не надходило, що не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308 КАС України).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30.10.2019 року, яке набрало законної сили 30.11.2019 року, по справі № 524/8023/16-а стягнуто з виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.10.2013 року по 12.04.2017 року в сумі 209.382, 90 гривень.

На виконання означеного рішення Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області 05.12.2019 року видано виконавчий лист, який отримано представником позивача 09.12.2019 року /т. 1 а.с. 152, т. 2 а.с. 5/.

Виконавчий лист подано стягувачем до Управління Державної казначейської служби України у м. Кременчуці Полтавської області.

Матеріалами справи підтверджено, що 24.12.2019 року виконавчий лист повернуто без виконання у зв`язку із відсутністю відкритих в управлінні Казначейства на ім`я боржника рахунків відповідно до пп.3 п. 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 /т. 2 а.с. 7/.

В подальшому виконавчий лист по справі № 524/8023/16-а пред`явлено для примусового виконання до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), який повідомленням від 11.01.2020 року повернуто стягувачу без прийняття до виконання, оскільки останній має виконуватись органами Казначейства /т. 2 а.с. 14/.

Відмовляючи в задоволенні заяви представника позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що суд не може змінювати рішення суду, при цьому заявником не визначено як саме необхідно змінити спосіб та порядок виконання судового рішення, який саме необхідно обрати спосіб та порядок його виконання, а також недоведеність неможливості виконання рішення суду саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні.

Погоджуючись з загальним висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для зміни способу та порядку виконання судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України Про виконавче провадження .

Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 378 КАС України).

Виключною правовою підставою для прийняття судом рішення про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють його виконання у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.

При цьому, під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання в раніше встановлений порядок і спосіб.

Разом з тим, здійснення судом зміни порядку чи способу виконання рішення не повинно змінювати способу захисту порушеного права, обраного судом при вирішенні справи.

Аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 30.01.2018 року по справі № 281/1820/14-а, від 16.05.2018 року у справі №556/2609/14-а.

Як встановлено з матеріалів справи, у цій справі суд для відновлення права позивача, стягнув з виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.10.2013 року по 12.04.2017 року в сумі 209.382, 90 гривень.

Звертаючись із заявою щодо зміни способу та порядку виконання судового рішення заявником не визначено як саме необхідно змінити спосіб та порядок виконання судового рішення, який саме необхідно обрати спосіб та порядок його виконання.

При цьому, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що відсутність перебування боржника - виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука на розрахунково-касовому обслуговуванні в управлінні Казначейства та відсутність відкритих рахунків не вказують на неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не надають достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, регламентованого статтею 378 КАС України

Відповідно до частини 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Заявником не надано суду доказів існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви Молодчина В.П. в інтересах ОСОБА_1 про заміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення по справі.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги, висновків суду не спростовують.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України підстави для проведення розподілу судових витрат по справі відсутні.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 січня 2020 року - без змін.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова Судді (підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц Постанова у повному обсязі складена і підписана 01 жовтня 2020 року.