Ухвала

від 16.05.2024 по справі 524/8023/16-а

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/8023/16-а

Провадження № 6-а/524/5/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 року Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участю секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області адміністративну справу за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - Молодчина В.П. про відвід головуючого у справі - судді Нестеренка С.Г. з посиланням на упередженість судді внаслідок того, що раніше суд під головуванням судді Нестеренка С.Г. розглядав адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Автозаводської районної ради м. Кременчука про стягнення середнього заробітку і постанова суду першої інстанції була скасована касаційним судом, і що суд безпідставно затягує розгляд заяви.

16 травня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 про непідтримання заяви про відвід.

Суд, вивчивши заяви ОСОБА_2 про відвід головуючого та непідтримання такої заяви, встановив наступне.

01 березня 2024 року до суду в системі "Електронний суд" надійшла заява ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, яка була підписана ЕЦП адвоката Молодчина В.П., та в якій ставилося вимога про здійснення заміни стягувача ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , його спадкоємцем - ОСОБА_1 .

Розгляд справи було призначено у відкритому судовому засіданні на 08 год. 30 хв. 19 березня 2024 року з повідомленням заявника, її представника та заінтересованих осіб.

19 березня 2024 року судове засідання було відкладено внаслідок неявки учасників справи та неповерненням від заявника та боржника повідомлень про вручення судових викликів. Зокрема повідомлення про вручення судового виклику ліквідатору боржника - арбітражному керуючому Бончаку С.А. надійшло до суду після судового засідання.

Розгляд справи в межах щоденного робочого плану та завантаженістю було призначено на 13 год. 00 хв. 16 травня 2024 року.

Станом на 16 травня 2024 року заявник ОСОБА_1 так і не подала особисту заяву про розгляд справи за її відсутності, і, до того ж, до суду були повернуті без вручення заявнику ОСОБА_1 судові виклики у судові засідання, які були призначені на 19 березня та 16 травня 2024 року.

Таким чином посилання ОСОБА_2 на затягування розгляду заяви з вини головуючого - судді є повністю надуманими.

Також суд не погоджується із заявою ОСОБА_2 про відвід судді в частині щодо обгрунтування наявності сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді, враховуючи ту обставину, що ОСОБА_2 відмовився від підтримання заяви про відвід судді.

Крім того суд враховує, щощо зі сторонами головуючий не перебуває у родинних та будь-яких інших відносинах, які свідчили б про заінтересованість судді на користь певних осіб, зустрічей з ними не мав, жодних негативних висловлювань та незаконних дій стосовно них не вчиняв, результати розгляду справи не обговорював та не висловлював.

Суд звертає увагу на те, що неупередженість є основоположним принципом і необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків та виявляється як у змісті судового рішення, так і в усіх процесуальних діях, що передують його прийняттю.

У контексті ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

У національному законодавстві відсутні будь-які роз`яснення щодо визначення критеріїв чи обставин, які би могли враховуватися судом при надані оцінки фактам щодо неупередженості, а саме які складові елементи повинні містити обставини, щоб можна було прийти до висновку в неупередженості суду.

У розумінні ст.3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України "Про міжнародні договори", міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Статтею 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" (ратифікована Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

З огляду на основні засади і практику Європейського суду з прав людини, неупередженість (безсторонність) суду, відповідно до п.1 ст.6 вказаної вище Конвенції, повинна визначатися за критеріями суб`єктивними, при яких беруться до уваги особисті переконання і поведінка судді та об`єктивними, які визначаються, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Щодо об`єктивної неупередженості, Європейський суд з прав людини у справі "Фей проти Австрії" вказав, що така полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити , чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти Україн"» від 03.05.2007р. та від 24.02.1993р. по справі "Фей проти Австрії" судом вказано, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

Згідно п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме: вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає - або може сприйматися як таке, що впливає - на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони в будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін по конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Вимога "безсторонності", згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Білуха проти України", "Салов проти України", "Мироненко і Мартенко проти України", "Фельдман проти України") характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий -у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Окрім того, відповідно до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи у тому випадку коли, у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах "Микаллеф проти Мальт", "Мезнарич проти Хорватії", в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому, кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов`язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ`єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.

Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об`єктивного рішення суду.

Наведені обставини свідчать про реальну можливість подальшого розгляду справи в такому складі суду, мотиви заявлення відводу не мають належного обгрунтування та не є належним чином доведеними, а звідси суд не вбачає підстав, які визначені у ст. 36 ЦПК України, для відводу судді головуючого у справі.

Керуючись ст.ст. 36, 40, 258-260 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити представнику ОСОБА_1 - Молодчину В.П. у задоволенні заяви про відвід головуючого у справі судді Нестеренка С.Г.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: