Рішення

від 18.09.2020 по справі 915/1870/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2020 року Справа № 915/1870/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

за участю представника позивача - Шарапов Д.О., довіреність №65 від 27.12.19,

за участю представника відповідача - Арнаута А.С., керівник,

Лазаренко Р.М.,

представники 3-х осіб в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНІЛ» , 49057, м.Дніпро, проспект Богдана Хмельницького (вул.Героїв Сталінграду), 174

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ошора-Транс» , 54056, м.Миколаїв, пропект Миру, буд.60, кв.108

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: « ZIR V? TIKNTI MATERIALLARI» MMC, юридична адреса: AZ2315, Республіка Азербайджан, Гончай район, Чаірлі

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : Товариство з обмеженою відповідальністю «Космос» , 49055, м.Дніпро, просп.Олександра Поля, 129Р

про: стягнення 1 286 224,61 грн., -

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІНІЛ» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою за вих.№593/1 від 01.08.2019, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ошора-Транс» суму компенсації за втрачений вантаж в розмірі 1061 023,61 грн. та суму відшкодування збитків в розмірі 225 201,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІНІЛ» згідно Контракту №2204 від 24.04.2019,укладений з « ZIR V? TIKNTI MATERIALLARI» MMC, було відвантажено за Специфікацією №1 від 26.04.2019 партію шпалерної продукції на умовах FCA на загальну суму 38029,52 Євро. Вказує, що відповідно до Контракту та Міжнародної товарно - транспортної накладної CMR UA 110110/2019 вантаж із партією шпалер у кількості 737 картон. коробів, вага 11379,584 кг був завантажений 26.04.2019 перевізнику - ТОВ «Ошора-Транс» та внаслідок невідомих ТОВ «Вініл» причин вантаж доставлений не був у строк, згідно інформації ТОВ « ZIR V? TIKNTI MATERIALLARI» MMC щодо даного вантажу було здійснено злочин, розслідуванням якого займаються органи Національної поліції України в м.Дніпро. З огляду на викладене позивачем було направлено письмову вимогу (претензію) до відповідача та експедитору ТОВ «Космос» в якій вимагав проінформувати про факти втрати вантажу та у разі підтвердження факту втрати вантажу, в 30-денний термін провести компенсацію вартості втраченого вантажу в сумі 38 029,52 євро. Також, вказує, що згідно вимог ст.187 Податкового кодексу ТОВ «Вініл» вимушено було оформити податкову накладну від 26.04.2019 №311 на загальну суму податку на додану вартість в сумі 225 201,00 грн. та задекларувати до сплати податок на додану вартість в сумі 225 201,00 грн. за податковою декларацією від 20.05.2019 за звітний період - квітень 2019 року, зазнавши збитки внаслідок порушення основного зобов`язання відповідачем в сумі 225 201,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.08.2019 позовну заяву вих.№593/1 від 01.08.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНІЛ» залишено без руху. Вказаною ухвалою Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІНІЛ» надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

11.09.2019 від позивача до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надійшло клопотання №652 від 09.09.2019 про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15 жовтня 2019 року. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - « ZIR V? TIKNTI MATERIALLARI» MMC.

Відповідач у наданому до суду відзиві проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Зазначає, що в обґрунтування вимог позивач зазначає, що між ним та відповідачем виникли зобов`язальні правовідносини перевезення вантажу. У підтвердження вказаних правовідносин позивач посилається на контракт №2204 від 22 жовтня 2019 року та додаткову угоду до нього від 25 квітня 2019 року укладені між позивачем та третьою особою, міжнародною товарно-транспортну накладну CMR від 26 червня 2019 року з відбитком кутового штапму відповідача та доданий до неї перелік найменування товару (вантажу) на загальну суму 38 029,52 Євро. У накладній відсутній підпис повноважної особи ТОВ Ошора-Транс . На підтвердження обставин пов`язаних із втратою товару (завданням збитків) позивачем надано: - витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 12019040030001108; - відповідь за підписом заступника начальника Дніпропетровської митниці ДФС про відсутність інформації про перетин митного кордону товаром; - претензію вих.№384 від 15 травня 2019 року ТОВ Вініл надісланою 25 липня 2019 року поштою на адреси ТОВ Ошора-Транс (перевізник) та до ТОВ Космос (експедитора). Вказану претензію отримано відповідачем 05 серпня 2019 року, а 22.08.2019 надано відповідь на неї про відсутність між позивачем та відповідачем будь-яких договорів транспортного перевезення вантажу, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення претензії. Вказує, що додана до позовної заяви Міжнародна товарно-транспортна накладна не підписана керівником або іншою повноважною особою відповідача. Кутовий штамп відповідача на накладній не створює юридичних наслідків. Будь-яких інших доказів укладення договору транспортного перевезення позивачем не надано. До позову не додано жодних розрахунків, які б могли підтвердити факт договірних відносин перевезення. Позивачем не надано жодних доказів реальних збитків, встановити які неможливо без пояснень третьої особи щодо фактичних розрахунків між третьою особою та позивачем. Доводи наведені в обґрунтування правових підстав позову підлягають відхиленню, як необґрунтовані і очевидно неналежні до предмета спору, що виник з відносин перевезення між іншими учасниками, докази належності сторін справи до суб`єктного складу таких відносин також відсутні.

Підготовче засідання призначене на 15 жовтня 2019 року було відкладено на 23.10.2019.

Підготовче засідання призначене на 23 жовтня 2019 року було відкладено на 05.11.2019.

23.10.2019 позивач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав заяву про зміну підстав позову в якій просить суд стягнути солідарно з ТОВ «Ошора - Транс» та ТОВ «Космос» суму компенсації за втрачений вантаж у розмірі - 1 061 023,61 грн. та суму відшкодування збитків у розмірі 225 201,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.11.2019 відмовлено у задоволенні заяви про зміну підстав позову.

Позивачем до суду надано клопотання про залучення до участі у справі №915/1870/19 Товариство з обмеженою відповідальністю «Космос» у якості співвідповідача.

Також, позивач 05.11.2019 до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав заяву в якій просить суд виключити третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - « ZIRV? TIKNTIMATERIALLARI» MMC зі складу учасників справи №915/1870/19.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.11.2019 за клопотанням представника позивача про необхідність додаткового часу позивачу для визначення з остаточними позовними вимогами та остаточним колом учасників справи розгляд заяви про виключення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - « ZIR V? TIKNTI MATERIALLARI» MMC зі складу учасників справи №915/1870/19 та клопотання про залучення до участі у справі №915/1870/19 ТОВ «Космос» у якості співвідповідача відкладено на наступне підготовче засідання. Підготовче засідання відкладено на 18 листопада 2019 року.

18.11.2019 представник позивача до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав клопотання в якому просить суд залишити без розгляду клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача від 23.10.2019.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.11.2019 залишено без розгляду клопотання позивача про залучення до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю Космос .

Третя особа « ZIRV? TIKNTIMATERIALLARI» MMC у наданій до суду заяві від 30.10.2019 просить суд виключити третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору « ZIRV? TIKNTIMATERIALLARI» MMC зі складу учасників справи №915/1870/19.

Також, ТОВ « ZIRV? TIKNTIMATERIALLARI» MMC надано до суду заяву від 30.10.2019 про розгляд справи №915/1870/19 за відсутності третьої особи - ТОВ « ZIRV? TIKNTIMATERIALLARI» MMC .

ТОВ « ZIRV? TIKNTIMATERIALLARI» MMC надало до суду пояснення в яких позовні вимоги викладені у позові підтримує у повному обсязі, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.11.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Космос» . Продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на « 10» грудня 2019 року об 11 год. 30 хв.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.12.2019 відмовлено у задоволенні заяви про виключення ТОВ « ZIRV? TIKNTIMATERIALLARI» MMC зі складу учасників справи, закрито підготовче провадження та призначено справу №915/1870/19 до судового розгляду по суті на 20 січня 2020 року.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача « ZIRV? TIKNTIMATERIALLARI» MMC до суду надійшла заява в якій 3-тя особа повідомляє суд про те, що « ZIRV? TIKNTIMATERIALLARI» MMC повідомлено про відкриття провадження у справі №915/1870/19 та просить суд проводити розгляд справи за відсутності 3-ї особи - « ZIRV? TIKNTIMATERIALLARI» MMC. Також, « ZIRV? TIKNTIMATERIALLARI» MMC надала до суду пояснення в яких вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Космос» у наданих до суду поясненнях зазначає, що відповідно до умов Контракту №2204 від 24.04.2019 постачальник (позивач) та покупець (третя особа на стороні позивача) встановили, що оплата здійснюється покупцем з відстроченням платежу 90 днів з дня митного оформлення товару на території країни постачальника, а право власності на товар переходить до покупця з моменту оформлення вантажної митної декларації. Позивач оформив вантажну митну декларацію UA110110/2019/307228 та здійснив відвантаження продукції покупцеві 26.04.2019 на умовах передбачених Контрактом, тобто право власності на товар з цього моменту перейшло до ZIRV? TIKNTIMATERIALLARI» MMC, у зв`язку з чим позивачем не доведено спричинення йому шкоди (збитків), оскільки власником втраченого товару є ZIRV? TIKNTIMATERIALLARI» MMC, а не позивач. Щодо тверджень позивача що між ZIRV? TIKNTIMATERIALLARI» MMC та ТОВ Космос укладено Договір транспортного експедирування - Договір-заявка на транспортне експедирування перевезення вантажу автомобільним транспортом №1 від 20.04.2019, то зазначений документ не є Договором транспортного експедирування, оскільки не має підпису повноважної особи ТОВ Космос . Вказує, що позивачем не надано доказів виникнення між ZIRV? TIKNTIMATERIALLARI» MMC та ТОВ Космос договірних відносин транспортного експедирування вантажу.

Судове засідання призначене на 20 січня 2020 року було відкладено на 05 лютого 2020 року.

05 лютого 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Космос до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надало клопотання про залучення третьої особи в якому просить суд поновити строк для залучення до участі у справі третю особу, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору та долучити для участі у справі третю особу - Товариство з обмеженою відповідальністю С.Л.Г. .

Протокольною ухвалою від 05.02.2020 у задоволенні клопотання ТОВ Космос про залучення до участі у справі 3-тю особу ТОВ С.Л.Г. відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю Космос 05.02.2020 до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надало заяву в якій просить суд зупинити провадження у справі №915/1870/19 до вирішення іншої справи №904/484/20, що розглядається господарським судом Дніпропетровської області.

Протокольною ухвалою від 05.02.2020 у задоволенні заяви ТОВ Космос про зупинення провадження у справі відмовлено.

ТОВ ZIRV? TIKNTIMATERIALLARI» MMC 05.02.2020 до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав клопотання про долучення доказів та поновлення строку для їх подання.

В судовому засіданні 05 лютого 2020 року судом вказане клопотання ТОВ ZIRV? TIKNTIMATERIALLARI» MMC задоволено та з метою дотримання процесуальних прав сторін оголошено перерву до 18 лютого 2020 року.

17.02.2020 від ТОВ Космос до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надійшло клопотання в якому, у зв`язку із фактичним місцем знаходження ТОВ Космос у місті Дніпро, через значну відстань до м.Миколаїв та погані транспортні шляхи у 3-ї особи не має можливості прибути у судове засідання 18.02.2020, тому просить суд розглянути справу за наявними у справі доказами без участі представника 3-ї особи ТОВ Космос .

18 лютого 2020 року відповідач з урахуванням клопотання та доказів наданих 05.02.2020 до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав заяву в якій зазначає, що твердження позивача про неможливість одночасного використання Свідоцтв на право користування ТЗ виданих на ім`я ТОВ Ошора-Транс та Свідоцтв на право власності на ТЗ виданих на ім`я ОСОБА_1 спростовуються, зокрема, ухвалою Приморського районного суду міста Одеси у кримінальній справі №522/7108/18 від 03 травня 2018 року, з якої вбачається, що Свідоцтва про реєстрацію ТЗ ДНЗ НОМЕР_1 та ДНЗ НОМЕР_2 , видані на ім`я власника ТЗ підлягали вилученню слідчим прокуратури Одеської області під час тимчасового доступу до документів проведеного 08 жовтня 2015 року. Ухвалою суду від 03 травня 2018 року зобов`язано слідчого прокуратури повернути вказані свідоцтво - власнику. Водночас з відповіді прокуратури Одеської області вих. № 17-713-18 від 30 серпня 2018 року вбачається, що під час вилучення документів у центрі ДАІ 5112 з надання послуг оригінали Свідоцтв про реєстрацію вказаних ТЗ видані на ім`я власника були відсутні, що унеможливлює виконання ухвали суду про їх повернення власнику - ОСОБА_1 . Відповідач зазначає, що принаймні у період з 08 жовтня 2015 року по теперішній час місцезнаходження Свідоцтв про реєстрацію ТЗ ДНЗ НОМЕР_1 та ДНЗ НОМЕР_2 , видані на ім`я власника ТЗ не встановлено, інформація про оформлення нових свідоцтв замість втрачених відсутня. Також, вказує, що електронна копія договору - заявки на перевезення вантажу за підписом відповідача та електронна копія договору надання послуг з перевезення вантажу не відповідають критеріям допустимості, оскільки електронні копії доданих договорів не фіксують факт здійснення господарської операції тобто не є первинними документами бухгалтерського обліку у розумінні ч.1, 2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 2.2, п. 2.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року, зареєстрованого в Мінюсті 05 червня 1995 року за №168/704. Зазначає, що оригінали заявок у відповідача та третіх осіб відсутні, дослідити вказані документи у належний процесуальний спосіб неможливо.

18.02.2020 ZIRV? TIKNTIMATERIALLARI» MMC до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надало письмові пояснення в яких зазначає, що оскільки процедура митного оформлення за декларацією від 26.04.2019 не є завершеною, а товар не перетинав митного кордону, в силу положень Митного кодексу України, а також умов договору, право власності на товар не може вважатися таким, що перейшов до покупця.

У зв`язку з перебуванням судді Семенчук Н.О. у відпустці, судове засідання у справі №915/1870/19 призначене на 18 лютого 2020 року о 12 год. 00 хв не відбулось.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.02.2020 справу призначено до судового розгляду на 19 березня 2020 року.

У зв`язку з перебуванням судді Семенчук Н.О. на лікарняному, судове засідання у справі №915/1870/19 призначене на 19 березня 2020 року о 12 год. 00 хв не відбулось.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу « COVID - 19» від 11.03.2020 №211 з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.03.2020, у зв`язку з введенням з 12.03.2020 на усій території України карантину постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (за змінами та доповненнями), з метою забезпечення безпеки учасників справи , ухвалено провести судове засідання у справі №915/1870/19 у розумний строк згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу « COVID-19» та про дату та час судового засідання у справі №915/1870/19 повідомити учасників справи додатково відповідною ухвалою.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 25 березня 2020 № 239, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 22 квітня 2020 № 291, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та продовжено карантин до 11 травня 2020 року на усійтериторії України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 04 травня 2020 № 343, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» , зокрема уряд продовжив карантин до 22 травня 2020 року на усій території України та послабив деякі карантинні обмеження.

Постановою Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 року «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» від 20 травня 2020 року № 392 (з урахуванням змін встановлених постановою Кабінету Міністрів України №500 від 17.06.2020) продовжено дію карантину до 31 липня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 22 липня 2020 р. №641, продовжено дію карантину з 1 серпня до 31 серпня 2020 р. на всій території України.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.07.2020 судове засідання у справі призначено на 08 вересня 2020 року.

У судовому засіданні 08.09.2020 оголошено перерву на 18.09.2020.

17.09.2020 від третьої особи - ТОВ Космос до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надійшло клопотання в якому вказує, що із встановленням карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID -19, спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2, представник ТОВ Космос знаходиться на самоізоляції у місті Дніпро та не має можливості прибути у судове засідання, яке призначено на 18.09.2020 о 10 год. 00 хв., у зв`язку з цим просить суд розглянути справу за наявними у справі доказами і поясненнями без участі представника третьої особи ТОВ Космос .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

22 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІНІЛ» (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю « ZIR V? TIKNTI MATERIALLARI» MMC (далі - покупець) було укладено Договір №2204, у відповідності до умов якого постачальник зобов`язується передати покупцю на умовах даного Договору шпалери вінілові на паперовій та флізеліновій основі торгової марки Lanita та торгової марки LS , згідно Специфікації, яка оформлюється на кожну поставку, підписується обома сторонами і є невід`ємною частиною Договору, а покупець зобов`язується прийняти поставлений товар та здійснити за нього оплату у строки та на умовах, визначених даним Договором.

Згідно п.1.3 Договору, найменування, кількість та ціна (вартість) товару, який поставляється за даним Договором, зазначається у Специфікації на кожну окрему партію товару.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що даний Договір передбачає відстрочку платежу на строк 90 днів з дня митного оформлення товару (дати відвантаження) на території країни постачальника.

У відповідності до п.4.1 Договору, поставка товару по даному Договору здійснюється партіями. Під партією товару згідно Договору розуміється кількість товару, зазначений у Специфікації, яка оформлюється на кожну поставку та підписується уповноваженими на те особами сторін.

Відповідно до п.4.2 Договору, поставка товару здійснюється на умовах FCA-м.Дніпро, Україна у відповідності до Правил Інкотермс 2010.

Згідно п.4.6 Договору, датою відвантаження товару рахується дата оформлення вантажної митної декларації на території постачальника.

У відповідності до п.4.7 Договору, право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати оформлення вантажної митної декларації на території постачальника.

Пунктом 4.8 Договору визначено, що ризик випадкової загибелі товару чи випадкового псування переходить до покупця згідно Правил Інкотермс (в редакції 2010 року).

Відповідно до п.6.2.8 Договору, покупець зобов`язаний прийняти усі заходи щодо збереження неоплаченого товару, включаючи можливе страхування в інтересах постачальника.

Згідно п.11.1 Договору, договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими сторонами і діє до 31 грудня 2020 року. Якщо по закінченню строку дії Договору у сторін залишились невиконані зобов`язання, строк дії Договору продовжується до повного їх виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та третьою особою -« ZIRV? TIKNTIMATERIALLARI» MMC було складено Специфікацію №1 від 26.04.2019до Контракту №2204 від 22.04.2019. Згідно зазначеної специфікації поставці підлягають шпалери на загальну суму 38 029,52 Євро(т.1 а.с.24).

В матеріалах справи наявний рахунок-фактура від 26.04.2019 який був виставлений Товариству з обмеженою відповідальністю « ZIRV? TIKNTIMATERIALLARI» MMC для оплати товару на суму 38 029,52 Євро (т.1 а.с.23).

Відповідно до наявної в матеріалах справи міжнародної товарно-транспортної накладної CMR було надано для перевезення вантаж - шпалери у кількості 737 картон. коробок, вага 11379,584 кг. Відправником вантажу виступає ТОВ Вініл (п.1 CMR) одержувачем вантажу - ТОВ « ZIRV? TIKNTIMATERIALLARI» MMC (п.2CMR), місце розвантаження вантажу - Азербайджан, Баку (п.3 CMR), місцем та датою завантаження вантажу - Україна, Дніпро, 26.04.2019 (п.4 CMR), перевізник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ошора-Транс» , 65026, Одеса, код 33867763 (п.16 CMR). Товар був завантажений на машину з реєстраційним номером НОМЕР_2 / НОМЕР_1 (т.1 а.с.22).

Позивачем у позовній заяві зазначено, що вищевказаний товар був завантажений 26.04.2019 перевізнику - ТОВ ОШОРА-ТРАНС .

Згідно матеріалів справи, позивачем була оформлена електронна митна декларація №UA110110/2019/307228 (т.1 а.с.40).

Однак, внаслідок невідомих ТОВ Вініл причин вантаж до місця розвантаження доставлений не був.

Позивач вказує, що згідно інформації ТОВ « ZIRV? TIKNTIMATERIALLARI» MMC про факт зникнення автотранспорту д/н НОМЕР_2 та причепа д/н НОМЕР_1 разом з вантажем, та водія ОСОБА_2 на шляху до Одеської області внесено відомості до Єдиного реєстру досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з наданої позивачем заяви про вчинення кримінального правопорушення від 08.05.2019 за підписом начальника Служби економічної безпеки ТОВ Вініл , в період часу з 25.04.2019 з 12 год. 05 хв. по 26.04.2019 в 16 год. 10 хв. водій ОСОБА_3 в супроводі ОСОБА_4 прибув на склад ТОВ Вініл , автомобіль д/н НОМЕР_2 із причепом д/н НОМЕР_1 був завантажений шпалерною продукцію, видано водію (як уповноваженому представнику ТОВ« ZIRV? TIKNTIMATERIALLARI» MMC за довіреністю 25.04.2019) товаросупровідні документи - міжнародна товарно - транспортна накладнаCMRUA110110/2019 від 26.04.2019. Після завантаження 26.04.2019 р. в 16 год. 10 хв. водії ОСОБА_2 та ОСОБА_4 виїхали з території шпалерної фабрики ВІНІЛ в напрямку Митного посту Ліски Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49007, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Бориса Кротова, 3) для проходження митного оформлення (електронна митна декларація UA110110/2019/307228 від 26.04.2019). Після проходження митного оформлення в 10-денний термін водії ОСОБА_2 та ОСОБА_4 повинні були доставити вантаж до Одеської митниці ДФС та порту Черноморськ Одеської області, для подальшого паромного перевезення до м.Баку, Азербайджан. Однак інформації з відповідного митного органу Одеської митниці ДФС щодо перетину державного кордону України до ТОВ ВІНІЛ не надходило. За наявною інформацією у ТОВ ВІНІЛ водій ОСОБА_3 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Чернівецької обл., виконував дане перевезення на автотранспортних засобах, зареєстрованих за перевізником - ТОВ ОШОРА-ТРАНС , на замовлення експедитора - ТОВ КОСМОС , який в свою чергу прийняв на себе зобов`язання доставити вантаж ООО « ZIRV? TIKNTIMATERIALLARI» MMC (Республіка Азербайджан) (т.1 а.с.65-67).

Товариство з обмеженою відповідальністю звернулось листом №190 від 13.05.2019 до начальника Дніпропетровської митниці ДФС в якому просило надати письмову відповідь щодо перетину кордону України автомобіля д/н НОМЕР_2 із причепом д/н НОМЕР_1 (т.1 а.с.29).

Дніпропетровська митниця у наданій відповіді №1291/10/04-50-18-02 від 20.05.2019 на запит від 13.05.2019 №190 повідомила, що станом на 20.05.2019 в Дніпропетровській митниці ДФС відсутня інформація з прикордонних митниць ДФС про перетин митного кордону України товаром, який було оформлено в режимі експорту підприємством ТОВ Вініл за митною декларацією від 26.04.2019 №110110/2019/307228 (а.с.30).

У зв`язку з даною ситуацією позивачем було направлено письмову вимогу (претензія) до відповідача та 3-ї особи - ТОВ Космос в якій вимагав проінформувати про факт втрати вантажу переданого ТОВ Ошора-Транс згідно CMRта у разі підтвердження факту втрати, в 30-денний термін провести компенсацію вартості втраченого вантажу в сумі 38 029,52 євро (а.с.42,43).

Відповідь від відповідача не отримана, компенсація вартості втраченого вантажу в сумі 38 029,52 євро не здійснена, що стало підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення збитків у розмірі втраченого вантажу - 1 061 023,61 грн. та податку на додану вартість в сумі 225 201,00 грн. за податковою декларацією від 20.05.2019 за звітний період - квітень 2019 року.

Отже, на переконання позивача зі сторони відповідача, як перевізника, мало місце недоставлення вантажу до митниці призначення та недоставлення вантажу до замовника (вантажоодержувача), що згідно з положеннями чинного національного законодавства та міжнародних договорів України є втратою вантажу.

Відповідно до ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 203 Цивільного Кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Приписи ст.207 Цивільного кодексу України передбачають, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст.509 ЦивільногоКодексуУкраїни, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити грошіто що) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного Кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.ч. 1,6 ст.306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Відносини, пов`язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 307 Господарського Кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини (ч. 1 статті 314 Господарського Кодексу України).

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезеннявантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини

Перевезення вантажу, яке є предметом спору у даній справі, за своєю правовою природою є міжнародним перевезенням вантажу автомобільним транспортом.

Згідно Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01 серпня 2006 року № 57-V, Україна приєдналась до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вчиненої 19 травня 1956 року в м.Женеві (далі - Конвенція).

Відповідно до ст.1, 2 Конвенції, така застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін. Для цілей цієї Конвенції "транспортний засіб" означає автомобілі, автопоїзди, причепи і напівпричепи як це визначено в статті 4 Конвенції про дорожній рух від 19 вересня 1949 року.

У відповідності до ст.4 Конвенції, договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної . Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

Згідно ст.5 Конвенції, вантажна накладна складається в 3 оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надрукованими чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни , в якій складена накладна . Перший примірник накладної передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

Відповідно до ст.9 Конвенції, вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення , умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Так, позивач, на підтвердження виникнення зобов`язань щодо перевезення вантажу відповідачем та укладення договору перевезення вантажу, посилається на міжнародну товарно - транспортну накладну (CMR) в якій у графі 16 та 23 міститься штамп Товариства з обмеженою відповідальністю «Ошора-Транс» та в графі 23 Прізвище водія міститься підпис. Відповідно до графи 25 накладної товар був завантажений на машину з реєстраційним номером НОМЕР_2 / НОМЕР_1 (т.1 а.с.22).

Відповідач проти позовних вимог заперечує та вказує, що між ТОВ Ошора-Транс та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІНІЛ» не виникло зобов`язальних правовідносин, оскільки керівник відповідача не підписував міжнародну товарно - транспортну накладну CMR , копія якої позивачем додано до матеріалів справи, та не уповноважував будь-яку іншу особу на підписання вказаної накладної, а штамп підприємства відповідача, який міститься на вказаній товарно - транспортній накладній не створює ніяких юридичних наслідків в силу положень ст.58-1 Господарського кодексу України, тому на думку відповідача у нього відсутній обов`язок доводити свою невинуватість у вказаних правовідносинах. Також, вказує, що будь-яких інших доказів укладення договору транспортного перевезення позивачем не надано.

Так, фактом підтвердження здійснення господарських операцій є первинні документи.

У відповідності до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до положень п. п. 2.1 ч.2 Положення "Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку", затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції .

Таким документом є накладна, що використовується при передачі товаро - матеріальних цінностей від однієї особи до іншої (видаткова накладна, товарно-транспортна накладна), яка фіксує факт отримання/передачі товарів або послуг і по суті завершує купівлю - продаж між покупцем і продавцем. Товарно-транспортна накладна підтверджує участь в процесі купівлі - продажу транспортної компанії, що займається перевезенням від покупця до продавця.

Отже, саме товарно-транспортна накладна є тим первинним документом, який має підтвердити факт отримання замовником того чи іншого товару. При цьому товарно-транспортна накладна має містити прізвище, ім`я, по батькові представника замовника та документ, згідно з яким він уповноважений супроводжувати/отримувати вантаж. Товарно-транспортна накладна має містити, у тому числі, інформацію щодо прізвища та підписи відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Закон України "Про автомобільний транспорт" та Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів визначають товарно-транспортні накладні обов`язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Таким чином, товарно-транспортна накладна є основним документом на вантаж, що повинен оформлятися при здійсненні вантажних автоперевезень та одночасно з цим товарно-транспортна накладна виступає первинним документом бухгалтерського обліку.

Згідно з абз.1 п.2.4 Положенням Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення , особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції .

Згідно ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу , яка брала участь у здійсненні господарської операції , та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо .

Отже, наявність у первинному документі даних про осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, а також даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції з боку саме цього контрагента та дані, що дають змогу визначити повноваження такої особи на вчинення вказаних дій є обов`язковими .

Товарно - транспортна накладна (CMR) на яку посилається позивач, як на доказ передачі відповідачу товару, а саме шпалер у кількості 737 картонних коробок вагою 11379,584 кг. для перевезення оформлена без дотримання вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Зокрема, з її змісту неможливо встановити ідентифікуючі дані особи (П.І.Б), яка брала участь у здійсненні господарських операцій та яка підписала її з боку відповідача щодо отримання вказаного в ній товару для перевезення.

Не містить зазначена накладна і посилань на довіреність (довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей), наявність якої дала б змогу ідентифікувати особу, що отримала шпалери у кількості 737 картонних коробок вагою 11379,584 кг. за товарно - транспортною накладна (CMR).

У відповідостідо ч.1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Таким чином, належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини.

Належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Підналежністю доказу розуміється наявність об`єктивного зв`язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об`єктом судового пізнання.

Згідно ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2019 р. у справі №909/327/18).

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Водночас, саме позивач повинен довести обставини, які входять до предмету доказування у справі та які підтверджують факт порушення його права саме відповідачем.

Враховуючи вимоги процесуального законодавства, належними та допустимими доказами, які підтверджують факт передачі відповідачу товару, можуть бути належним чином оформлені видаткова накладна, товарно-транспортна накладна , акти приймання товарів та інші документи.

З огляду на те, що всупереч вищенаведених приписів законодавства, товарно - транспортна накладна не містить даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, відповідно така накладна не є належним та достатнім доказом укладання договору перевезення та передачі позивачем товару вказаного у накладній, для перевезення саме відповідачу.

Таким чином, враховуючи відсутність на міжнародній товарно-транспортній накладній від 26.04.2019, оформлення якої відповідно до ст.307 Господарського кодексу України та ст.9 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, може підтверджувати факт укладення договору перевезення, даних про особу, відповідальну за здійснення господарської операції, а також даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка прийняла вантаж, а також даних, що дають змогу визначити повноваження такої особи на вчинення вказаних дій, господарський суд доходить висновку, що наявна в матеріалах справи міжнародна товарно-транспортна накладна не є належним доказом, який підтверджує факт прийняття саме відповідачем вантажу до перевезення.

Посилання позивача на наявність відтиску печатки підприємства відповідача на товарно - транспортній накладній (CMR), судом до уваги не приймається, з огляду на те, що відбиток печатки суб`єкта господарювання на первинному документі в силу частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не відноситься до обов`язкових реквізитів первинного документа.

В силу вимог ч.3 ст. 58-1 Господарського кодексу України наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків. Такі зміни до Господарського кодексу України внесені ЗУ № 1982-IVIII від 23.03.2017, який набув чинності 19.07.2017, тобто був чинним станом на 26.04.2019 - дату виникнення спірних правовідносин.

Отже, відтиск печатки на товарно-транспортній накладній (CMR) від 26.04.2019 не є беззаперечним, належним та допустимим доказом, щодо факту укладення спірного правочину зі сторони ТОВ Ошора-Транс .

Поряд з цим, ст.91 ГПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Як вже зазначалось судом, наявність між сторонами договору перевезення, підписання міжнародної товарно - транспортну накладну CMR відповідачем категорично заперечується, у зв`язку з чим судом, за клопотанням останнього, було витребувано у позивача оригінал наданої до суду копії міжнародної товарно - транспортної накладної CMR .

Оригінал міжнародної товарно - транспортної накладної CMR позивачем суду не надано, як і не було надано доказів укладання договору перевезення в електронній формі з накладенням електронного цифрового підпису повноважної особи та печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ошора-Транс» .

Разом з тим, представник позивача у судовому засіданні 18.09.2020 надав для огляду оригінал ухвали від 13.04.2020 у справі №200/9337/19 Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська, в підтвердження того, що оригінал міжнародної товарно - транспортної накладної CMR було вилучено слідчим слідчого відділу Дніпропетровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019040030001108 від 04.05.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги доводи відповідача про не доведення позивачем факту існування між сторонами по справі договірних правовідносин з перевезення вантажів, а також про відсутність у нього оригіналу міжнародної товарно-транспортної накладної від 26.04.2019, яка позивачем також надана не була, господарський суд доходить висновку, що відсутність оригіналу міжнародної товарно - транспортної накладної CMR , як доказу, унеможливлює будь-які висновки щодо взагалі наявності зобов`язань у сторін за такою накладною чи можливості її невиконання.

Позивач у судових засіданнях вказав на те, що товар, а саме шпалери у кількості 737 картон. короб. були завантажені на автомобіль д/н НОМЕР_2 з причепом НОМЕР_1 водію ОСОБА_2 , який є працівником ТОВ Ошора-Транс .

Відповідач у судових засіданнях зазначив, що водій ОСОБА_2 не є працівником ТОВ Ошора-Транс в підтвердження чого надав до суду довідку №20-02/18 від 18.02.2020 за підписом директора ТОВ Ошора-Транс в якій вказав, що за обліками Товариства з обмеженою відповідальністю Ошора-Транс відсутні відомості про укладення підприємством трудових або господарських договорів з громадянином України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.2 а.с.8).

Крім того, у зазначеній довідці відповідач зазначив, що інформація про фактичне місцезнаходження транспортних засобів VOLVO FH 12.420 номерний знак НОМЕР_2 , шасі № НОМЕР_3 , 2001 року випуску, білого кольору та SCHMITZ GOTHA, номерний знак НОМЕР_1 , шасі НОМЕР_4 , 2001 року випуску, чорного кольору та Свідоцтва про реєстрацію права власності на вказані ТЗ станом на 02 травня 2018 року відсутня.

Відповідач факт обліковування на балансі товариства автомобіля з номерним знаком НОМЕР_2 та тягача з номерним знаком НОМЕР_1 у судових засіданнях не заперечує. Проте, зазначає, що у користуванні зазначені транспортні засоби та документи на них у ТОВ Ошора-Транс відсутні, інформація про місце їх знаходження у відповідача відсутня. Вказує, що по факту викрадення вищевказаних транспортних засобів звертався до правоохоронних органів в травні 2019 року.

Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи недоведеність позивачем факту існування між сторонами по справі договірних відносин перевезення, неприйняття судом в якості доказу наданої позивачем міжнародної товарно-транспортної накладної, достовірність якої відповідачем поставлена під сумнів, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Господарський суд при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд зазначає про відсутність підстав для надання оцінки решті доводам, наведених сторонами по справі в обґрунтування власної правової позиції, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо необхідності відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у разі відмови в позові судовий збір підлягає покладенню на позивача.

Керуючисьст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 28.09.2020.

Суддя Н.О. Семенчук