Рішення

від 29.01.2008 по справі 2-172/2008

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 2-172/2008

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

29 січня 2008 р.                                                         Ленінський районний суд м.Запоріжжя

у складі:              головуючого-судді – Лихосенко  М.О.,

                                    при секретарі – Михайловському А.С.,

                           за участю адвоката – ОСОБА_1

розглянув у відкритому судновому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту "Запоріжелектротранс" до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

встановив:

Позивач звернувся в суд з позовом до свого працівника ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу, в якому вказав, що відповідач працював у них водієм тролейбуса ЗІУ-10 №653.

16.12.2003р. о 07-10 год., керуючи тролейбусом і рухаючи по вул. Кияшко в м.Запоріжжя в напрямку вул. Таганської, відповідач ОСОБА_2, маючи об'єктивну можливість виявити автомобіль, який стоїть біля краю проїжджої частини, не прийняв вчасно заходів до зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного об'їзду перешкоди та допустив зіткнення з автомобілем  УАЗ 3741, держ.номер 0584 НА, який належить АТГ УМВС України в Запорізькій області.

По даному факту ДТП  у відношенні відповідача було порушено кримінальну справу і він притягнутий до кримінальної відповідальності за ст.286 ч.1 КК України.

Вироком Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 23.03.2004р. відповідач визнаний винним у скоєні злочину за ст.286 ч1 КК України за скоєне ДТП і йому призначено покарання у вигляді 6 місяців виправних робіт з утриманням в доход держави 20 % заробітку. У відповідності зі ст.75 КК України він звільнений від реального відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік. Цим же вироком задоволений цивільний позов АТГ УМВС України в Запорізькій обл., із ЗКП «Запоріжелектротранс» стягнено  на їх користь в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної злочином – 7968 грн. 10 коп. Даний вирок не був оскаржений і набрав законної сили.

До жовтня 2004р. вони виплатили АТГ УМВС України в Запорізькій обл. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином - 7688 грн. 10 коп.

В результаті скоєного відповідачем злочину, їхньому підприємству заподіяна матеріальна шкода на вказану суму.

Вони, як особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, мають право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Оскільки шкода підприємству відповідачем заподіяна злочинними діями, то у відповідності зі ст. 134 ч.3 КЗпП України, просять стягнути з нього в порядку регресу 7968 грн. 10 коп. і витрати по ІТЗ в сумі 30 грн.

Відповідач ОСОБА_2 заперечує проти позову, суду пояснив, що при розгляді кримінальної справи цивільний позов АТГ УМВС України в Запорізькій обл. не розглядався і йому нічого не було відомо про стягнення з позивача в рахунок відшкодування заподіяної ним шкоди 7968 грн. 10 коп.

Він перебував і перебуває з позивачем у трудових відносинах. Позов пред'явлено позивачем через 2 роки 6 місяців після відшкодування шкоди, тоді як у відповідності зі ст. 233 КЗпП України строк позовної давності звертання до суду з приводу відшкодування заподіяної працівником шкоди підприємству складає 1 рік з дня її виявлення.

Оскільки з дня ДТП пройшло 3 роки 6 місяців, а з дня відшкодування шкоди підприємством – 2 роки 6 місяців, то позивач пропустив строк позовної давності.

Шкода позивачу була заподіяна не в результаті його злочинних дій.

Він притягнутий до кримінальної відповідальності за ст.286 ч.1 КК України тільки у зв'язку з тим, що потерпілому ОСОБА_3, який знаходився в автомобілі АТГ УМВС України в Запорізькій обл., були заподіяні середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження. Обвинувачення йому пред'явлено тільки в цій частині, а не у зв'язку з пошкодженням автомобіля УАЗ-3741 держ. номер НОМЕР_1.

В частині заподіяння АТГ УМВС України в Запорізькій обл. матеріальної шкоди в його діях склад злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, відсутній.

Суд при розгляді його кримінальної справи неправомірно розглянув зазначений цивільний позов, оскільки він не випливає з пред'явленого обвинувачення.

Просить в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, оцінивши всі представлені докази, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності зі ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст. 261 ЦК України за регресними зобов'язаннями перебіг строку позовної давності починається з дня виконання основного зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідач перебував і в даний час перебуває з позивачем у трудових відносинах, що підтверджується його трудовою книжкою.

16.12.2003р. о 07-10 год., керуючи тролейбусом, який належить позивачу, відповідач, рухаючись по вул. Кияшко в м. Запоріжжя в напрямку вул. Таганської, порушив п.12,3, 13.1 ПДР і допустив зіткнення з автомобілем УАЗ-3741 держ. номер НОМЕР_1, який належить АТГ УМВС України в Запорізькій обл., в результаті чого пасажир зазначеного автомобіля ОСОБА_3 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23.03.2004р. відповідач  визнаний винним у здійсненні зазначеного злочину за ст.286 ч.1 КК України і йому призначене покарання. Цим же вироком задоволений цивільний позов АТГ УМВС України в Запорізькій обл. З позивача, як власника джерела підвищеної небезпеки, з яким винний у  ДТП перебував в трудових відносинах, стягнено в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної злочином 7688 грн. 10 коп.

Зазначений вирок суду не був оскаржений, набрав законної сили і підлягав виконанню.

Доводи відповідача про те, що при розгляді кримінальної справи у відношенні нього суд неправомірно розглянув цивільний позов, оскільки він не випливав з пред'явленого обвинувачення і йому про це нічого не було відомо, суд вважає неспроможними, оскільки у відповідності зі ст. 61 ЦПК України вирок по кримінальній справі, який набрав законної сили, обов'язковий для суду, який розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, у відношенні якої ухвалено вирок, з питань чи мали місце ці дії і чи скоєні вони цією особою.

З матеріалів кримінальної справи (протоколу судового засідання) видно, що ОСОБА_2 з позовом був ознайомлений, вирок суду йому був оголошений.

Таким чином, вироком суду встановлено заподіяння матеріальної шкоди злочинними діями відповідача.

До кінця 2004р. позивач відшкодував АТГ УМВС України в Запорізькій обл. матеріальну шкоду в сумі 7968 грн. 10 коп., заподіяну їхнім працівником в результаті скоєного ним злочину, що підтверджується довідкою Жовтневого ВДВС Запорізького міського управління юстиції №4973/2 від 25.05.2007р., а також виписками реєстру розрахункових операцій.

Оскільки позивач відшкодував шкоду, заподіяну відповідачем, то він має право зворотної вимоги(регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Доводи відповідача про те, що позивач пропустив встановлений ст. 233 КЗпП України строк позовної давності в 1 рік є неспроможними.

У даному випадку шкода відповідачем була заподіяна не безпосередньо підприємству, а третій особі. У позивача виникло зобов'язання по відшкодуванню шкоди, заподіяної його працівником при скоєнні злочину, третій особі.

Згідно п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 27.03.2002р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» встановлено, що з винної особи в порядку регресу стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди. Крім того, згідно цієї ж Постанови, регресні вимоги можуть бути пред'явлені протягом 3-х років, з дня виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди. В даному випадку між сторонами виникли цивільно-правові відносини.

3-х річний строк позовної давності позивачем не пропущений.

З урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню в порядку регресу - 7968 грн. 10 коп.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України підлягають відшкодуванню і витрати, понесені позивачем по оплаті держмита в сумі 79 грн. 68 коп. і витрати по ІТЗ в сумі 30 грн.

Керуючись ст.ст.10, 60, 212, 213 ЦПК України, ст.ст.261, 257, 1191 ЦК України, ст.134 КЗпП України,  суд -

ВИРІШИВ:

Позов  задовольнити.

Стягнути  з  ОСОБА_2 в порядку регресу на користь Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту "Запоріжелектротранс" 7968 грн. 10 коп., а також витрати по оплаті держмита в сумі 79 грн. 68 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі  30 грн., а  всього 8077грн. 78 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Запорізької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: