Рішення

від 14.02.2008 по справі 2-25/2008

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

 

Справа № 2-25/2008 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2008 року                              Ленінський  районний  суд м.  Запоріжжя  

у  складі:     головуючого - судді  Дюженко Л.А.,

                 при  секретарі  - Герасімовій К.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1, ОСОБА_2, які діють від свого імені та від імені та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут силової електроніки «Перетворювач» про визнання договору недійсним ,

в с т а н о в и в:

Позивачі     звернулися   до     суду з     позовом  до      відповідача   ВАТ «Український науково-дослідний інститут силової електроніки «Перетворювач» про визнання договору недійсним, вказавши в заяві, що 05.01.1998 р. між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем був укладений договір   оренди     житлового приміщення № 412 по вул. Рельєфній, буд. № 18 в м. Запоріжжі, площею 54,0 кв.м, для проживання  позивачів в зазначеному житловому приміщенні.

Відповідно до п. 6.1 договору строк його дії два роки - з 01.01.1998 р. по 01.01.2000р.  

На умовах п. 7.4 строк його дії продовжувався до 01.01.2004 р.

З зазначеного часу відповідач не продовжив строк дії договору та на теперішній час бажає виселити позивачів з займаного приміщення.

Позивачі вважають, що зазначений договір відповідно до ст.. 48 ЦК України ( в редакції 1963 року) є недійсним, так як не відповідає вимогам Закону, у тому числі ущемляє права неповнолітньої дитини, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ст. 256 ЦК України ( в редакції 1963 року) по договору найму наймодавець зобов’язується представити наймачу майно в тимчасове користування за плату. Тобто право користування до укладення договору найму повинно належати наймодавцю. При укладенні договору строкового найму позивачам вже належало право користування спірним житловим приміщенням, що виключає існування його у відповідача. Так, відповідно до ордеру  за № 20 серії ІР від 27.12.1994 р., виданого відповідачем, ОСОБА_1, була квартира АДРЕСА_1 для його проживання та проживання членів його сім’ї: дружини ОСОБА_2, сина ОСОБА_4 та неповнолітнього сина ОСОБА_3. Позивачі зареєстровані у спірній квартирі з 1995 року. Відповідно до ст. 61 ЖК України між позивачами та відповідачем в 1994 році був укладений безстроковий договір найму спірної квартири. Тому укладання договору строкового найму, який оспорюють позивачі, суперечить ст. 256 ЦК України (1963 року) та не може бути дійсним, так як на момент його підписання позивачі вже мали право користування  спірного  житла на підставі договору безстрокового найму.

Договір, який оспорюють позивачі  порушує ст. 103 ЖК України, яка встановлює, що договір найму житлового приміщення може бути змінений тільки за згодою наймача, членів його сім’ї та наймодавця. Безстроковий договір найму житлового приміщення не був змінений за згодою позивачів, а те що був підписаний договір, який позивачі оспорюють, між ОСОБА_1 і відповідачем, не змінює існуючий договір безстрокового найму, так як це не оформлено як зміни до договору безстроково найму, та, так як це було узгоджено зі всіма наймачами, тобто позивачами.

Договір, який вони оспорюють, порушує права неповнолітньої дитини, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, так як погіршує його право на безстрокове користування житлом, яке йому надане згідно відповідного договору.

Просять визнати договір оренди житлового приміщення № 412, площею 54 кв.м за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рельєфна, буд. № 18, укладеного 05.02.1998 р. між  ВАТ «Український науково-дослідний інститут силової електроніки «Перетворювач»  та ОСОБА_1 недійсним.

Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_5  в судовому засіданні позов підтримала, наполягає на його задоволенні за мотивами, вказаними в позовній заяві.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування Ленінської районної адміністрації Запорізької міської ради просить позов задовольнити.  

Представник відповідача у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про день слухання справи був сповіщений, своїх заперечень на позов суду не представив.

Суд вважає можливим, за згодою представника позивача, провести заочний розгляд справи на підставі  матеріалів справи відповідно до ст.169 ч.4 ЦПК України, за  відсутністю  представника відповідача.  

  Розглянувши   матеріали    справи,   заслухавши   пояснення представника позивача, третьої особи, оцінивши всі представлені докази в сукупності:  ордер від 27.12.1994 року за № 20 серія ИР на ім’я ОСОБА_1 на квартиру № 412  площею 54 кв.м.  в буд. № 18 по вул.. Рельєфній в м. Запоріжжі, на  сім*ю з трьох чоловік;  паспорт  на ім’я ОСОБА_2 з пропискою за адресою: АДРЕСА_2;  паспорт  на ім’я ОСОБА_1 з пропискою за адресою: АДРЕСА_2;    паспорт  на ім’я ОСОБА_4 з пропискою за адресою: АДРЕСА_2;  свідоцтво про народження  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис № 2406 від 16.10.1991 року;  -                суд вважає, що  позов обґрунтований і підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

  Як встановлено судом дійсно, 05.01.1998 р. між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем був укладений договір   оренди     житлового приміщення № 412 по вул. Рельєфній, буд. № 18 в м. Запоріжжі, площею 54,0 кв.м, для проживання  позивачів в зазначеному житловому приміщенні.

Відповідно до п. 6.1 договору строк його дії два роки - з 01.01.1998 р. по 01.01.2000р.  

На умовах п. 7.4 строк його дії продовжувався до 01.01.2004 р.

З зазначеного часу відповідач не продовжив строк дії договору та на теперішній час бажає  

Відповідно до ст. 256 ЦК України ( в редакції 1963 року) по договору найму наймодавець зобов’язується надати наймачу майно в тимчасове користування за плату. Тобто право користування до укладення договору найму повинно належати наймодавцю. При укладенні договору строкового найму позивачам вже належало право користування спірним житловим приміщенням, що виключає існування його у відповідача. Так, відповідно до ордеру  за № 20 серії ІР від 27.12.1994 р., виданого відповідачем, ОСОБА_1, була квартира АДРЕСА_1 для його проживання та членів його сім’ї: дружини ОСОБА_2, сина ОСОБА_4 та неповнолітнього сина ОСОБА_3. Позивачі зареєстровані у спірній квартирі з 1995 року.

 Відповідно до ст. 61 ЖК України між позивачами та відповідачем в 1994 році був укладений безстроковий договір найму спірної квартири. Тому укладання договору строкового найму, який оспорюють позивачі, суперечить ст. 256 ЦК України (1963 року) та не може бути дійсним, так як на момент його підписання позивачам уже належало спірне житло на підставі договору безстрокового найму.

Договір, який оспорюють позивачі  порушує ст. 103 ЖК України, яка встановлює, що договір найму житлового приміщення може бути змінений тільки за згодою наймача, членів його сім’ї та наймодавця. Безстроковий договір найму житлового приміщення не був змінений за згодою позивачів, а те що був підписаний договір, який позивачі оспорюють, між ОСОБА_1 і відповідачем, не змінює існуючий договір безстрокового найму, так як це не оформлено, як зміни до договору безстроково найму, та це не було узгоджено зі всіма наймачами, тобто позивачами.

Крім того, договір, який позивачі оспорюють, порушує права неповнолітньої дитини, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, так як погіршує його право на безстрокове користування житлом, яке йому надане згідно відповідного договору.

Окрім того, відповідно до  постанови  Апеляційного Суду Запорізької області від 24 січня 2007 року приватизація  УНДІСЕ «Перетворювач» гуртожитку  по вул.. Рельєфній №18 в м. Запоріжжі  було визнано  незаконною. Тобто  відповідач не  мав права укладати  з позивачами  договір оренди спірного приміщення, тому суд вважає, що  договір оренди житлового приміщення № 412, площею 54 кв.м за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рельєфна, буд. № 18, укладеного 05.02.1998 р. між  ВАТ «Український науково-дослідний інститут силової електроніки «Перетворювач»  та ОСОБА_1  слід визнати недійсним.

Керуючись ст..ст. 10, 60, 169,  212, 213, 224-228  ЦПК України, ст.ст. 48, 256  ЦК України ( в редакції 1963 року), ст. ст. 61,103 ЖК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов  задовольнити.

Визнати договір оренди житлового    приміщення № 412,   площею 54 кв.м,  за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рельєфна, буд. № 18, укладеного 05.02.1998 р. між  відкритим акціонерним товариством «Український науково-дослідний інститут силової електроніки «Перетворювач»  та ОСОБА_1 недійсним.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Відповідач має право протягом десяти днів з дня отримання копії рішення надати до Ленінського районного суду м. Запоріжжя заяву про перегляд заочного рішення.

             Головуючий  /підпис/                                                                              З оригіналом згідно

        Рішення набрало законної сили 25 лютого 2008 року.

        Оригінал рішення знаходиться в цивільній справі № 2-25/2008 р. в Ленінському районному суді м. Запоріжжя.

        Головуючий:                                                                                         Л.А. Дюженко

        Секретар:                                                                                               К.В. Герасімова