Рішення

від 09.09.2008 по справі 2-442/08

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 2-442/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09.09.2008р.      Більногірський міський суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Литвинової Р.А.,

при секретарі  Малой К.П.,  з участю позивачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1  звернулась до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,  в якому зазначає наступне.

17.04.2007р. вона уклала з відповідачкою письмово договір позики,  згідно з п.1 якого передала їй грошові кошти у розмірі 3000грн.,  які відповідачка згідно з п. 2 цього договору повинна була повернути їй в строк до 20.10.2007 року.

Згідно з п.6 договору позики та розписки відповідачки від 17.04.2007р. сума позики в розмірі 3000 грн. була отримана відповідачкою від неї в повному обсязі 17.04.2007р. Однак по цей час відповідачка в порушення договірного зобов'язання не повернула їй боргу,  хоча при розмові з нею вона обіцяла це зробити,  але навіть частково не повернула гроші.

Згідно з п.3 договору позики відповідачка повинна сплатити на її користь крім суми позики,  також неустойку у вигляді пені в розмірі 1% від суми боргу за кожен день прострочки,  починаючи з 20.10.2007р. На цей час борг за договором позики складає 3000 грн. та пеня 5520 грн. з розрахунку за 184 дні несплати (з 20.10.2007р. до 21.04.2008р.),  загальна сума позову складає 8520 грн.

Оскільки згідно з п.7 договору позики відповідачка в якості забезпечення зобов'язання надала завдаток у вигляді телефону «Самсунг» вартістю 960грн.,  відповідно до п.8 договору позики вартість завдатку повинна бути врахована при поверненні боргу. Таким чином,  загальна сума боргу складає 7560грн. (8520грн. борг - 960грн. вартість телефону),  які позивачка просить стягнути на її користь з відповідачки. Також відшкодувати за рахунок відповідачки витрати,  які вона зазнала в зв'язку з розглядом справи.

Відповідачка ОСОБА_2 в судові засідання неодноразово не з'являється,  є відомості про направлення їй судом повідомлень про дату та місце розгляду справи,  а також підтвердження про отримання нею судових повідомлень (а.с. 7-9, 11, 12.14, 15). Про причини неявки від неї ніяких повідомлень до суду не надходило.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про те,  що за обставин,  що склалися,  доцільно провести заочний розгляд справи,  що передбачено  ст. 225 ЦПК України,  проти ухвалення заочного рішення позивачка не заперечує.

В судовому засіданні позивачка підтримала свій позов,  пояснила суду,  що відповідачка до цього часу позичених у неї по договору позики грошей не повернула. Вона просить стягнути на свою користь з неї суму боргу з врахуванням відсотків за винагороду по користуванню грішми,  виключивши з даної суми вартість залишеного їй відповідачкою в задаток телефону,  а також просить стягнути з неї понесені судові витрати,  пов'явані з розглядом справи.

Заслухавши пояснення позивачки,  вивчивши матеріали справи,  зокрема договір позики між сторонами від 17.04.2007р. (а.с. 4),  розписку відповідачки про отримання нею від позивачки грошей в сумі 3000 грн. (а.с. 5) суд приходить до висновку про задоволення позову.

В ході судового розгляду справи встановлено,  що у відповідності до вимог законодавства між сторонами укладено в письмовій формі договір позики,  тобто позика грошових коштів. Умови зазначеного договору відповідачкою ОСОБА_2 не виконано.

Згідно з нормами цивільного законодавства,  що регулює даний вид правовідносин ( ст.  ст. 525,  526,  530,  533,  545,  611,  625,  629,  1046,  1047,  1049,  1050),  зобов'язання,  підставою виникнення яких є договір,  мають ґрунтуватися на засадах добросовісності,  розумності і справедливості.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору,  боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання,  договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України закріплена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.

У відповідності до вимог  ст. 530 »ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання,  то воно підлягає виконанню у цей строк.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі  ст. 611 ЦК України,  в разі порушення взятих зобов'язань виникають правові наслідки,  встановлені договором або законом.

 ст.  1046 ЦК України законодавчо закріплює обов'язок позичальника повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів,  які ним було отримано по договору позики.

Як встановлено в процесі розгляду справи,  сторонами дотримано вимоги закону,  у відповідності до ч.1  ст. 1047 ЦК України договір позики укладено в письмовій формі,  тому що сума позики не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.  ст. 1049 ЦК України зазначає,  що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів,  які ним було отримано по договору позики.

Згідно з п.3 договору позики відповідачка повинна сплатити на користь позивачки крім суми позики,  також неустойку у вигляді пені в розмірі 1% від суми боргу за кожен день прострочки,  починаючи з 20.10.2007р. З зазначеної дати по день подачі позову до суду минуло 184 дні,  отже розмір пені складає 5520грн.

Позовні вимоги підтверджуються» наданими позивачкою доказами,  а саме : договором позики від 17.04.2007р.,  укладеним між сторонами та розпискою відповідачки про отримання в борг грошей (а.с. 4, 5). Крім задоволення позову в основній його частині,  у відповідності до вимог  ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають до стягнення судові витрати,  понесені позивачем в зв'язку з подачею позову,  які складаються з державного мита - 75.00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30.00 грн.,  всього - 105.00 грн.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про задоволення позову.

Керуючись  ст.  ст. 212-215,  88,  224-228 ЦПК України,   ст.  ст.  525,  526,  530,  533,  545,  611,  625,  629, 1046, 1047,  1049,  1050 ЦК України,  с уд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2,  яка проживає за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_1. Комсомолу,  № 16-а,  кв. 14,  на користь ОСОБА_1 7665.00 грн.,  з яких : 7560.00грн. - сума боргу,  105.00грн. - судові витрати,  сплачені позивачкою при подачі позову.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається у строк,  встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через

Вільногірський міський суд.    

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.