Постанова

від 23.09.2020 по справі 711/2752/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

23 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 711/2752/17

провадження № 61-22419св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.

(суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: комунальне підприємство Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації , товариство з обмеженою відповідальністю Ост- Інвест , товариство з обмеженою відповідальністю Ост-Інвест Черкаси , Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області, відділ державної реєстрації речових прав управління з питань державної реєстрації департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради, державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав управління з питань державної реєстрації департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради Велика Олена Володимирівна, державний реєстратор відділу з питань організації надання адміністративних послуг виконавчого комітету Білозірської сільської ради Яжемчук Олена Анатоліївна,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Ост-Інвест Черкаси на постанову Черкаського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Нерушак Л. В., Бородійчука В. Г., Єльцова В. 0., від 23 жовтня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до комунального підприємства Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації (далі - КП ЧООБТІ ), товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Ост-Інвест , ТОВ Ост-Інвест Черкаси , Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (далі - ГТУЮ у Черкаській області), Відділу державної реєстрації речових прав управління з питань державної реєстрації департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради (далі - ВДРРПУзПДР ДОЗ ЧМР), державного реєстратора ВДРРПУзПДР ДОЗ ЧМР Великої О. В., Державного реєстратора відділу з питань організації надання адміністративних послуг виконавчого комітету Білозірської сільської ради, Черкаського району Яжемчук О. Я. про визнання незаконним та скасування розрахунку часток співвласників, визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності, визначення ідеальних часток та встановлення порядку користування об`єктом нерухомого майна.

Позовна заява мотивована тим, що ТОВ ОСТ ЛТД було здійснено будівництво нежитлових приміщень салону-магазину розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 432, 5 кв. м, які в подальшому

23 червня 2003 року за договором купівлі-продажу були відчужені на користь ТОВ Дагер ЛТД.

15 липня 2003 рокуТОВ ОСТ ЛТД та ТОВ Дагер ЛТД внесли зміни до

пункту 1.1. договору купівлі-продажу від 25 червня 2003 року в частині зменшення площі при продажі нежилого приміщення, виклавши його в наступній редакції: продавець продає, а покупець отримує у власність частину нежитлового приміщення салон-магазин площею 335, 81 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна площа вищевказаного приміщення складає 432, 5 кв. м. У власності ТОВ ОСТ ЛТД залишається частка приміщення салону-магазину площею 96, 69 кв. м складі наступних приміщень, означених поверховим планом, в тому числі № 3 - 39, 2 кв.м., № 4 - 25, 3 кв. м, № 5 - 6, 9 кв. м, № 6 - кв. м та з приміщень загального користування № І, ІІ, III, IV.

На підставі вказаного договору та додатку до нього ТОВ Дагер ЛТД

12 травня 2004 року зареєструвало своє право власності на частину нежитлового приміщення, площею 335, 8 кв. м, як приватну власність (без зазначення конкретних приміщень згідно інвентаризаційної справи )

27 травня 2004 року відповідно до рішення зборів ТОВ ОСТ ЛТД частину спірного нежитлового приміщення площею 96, 6 кв. м було передано їй у власність, як спадкоємцю померлого співзасновника товариства

ОСОБА_2 . При цьому, у свідоцтві про право власності на нерухоме майно розмір частки, яка їй належить в спільній власності не вказано.

З урахуванням викладеного та вимог статей 368, 369 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), вважала, що спірне нерухоме майно на час набуття його у власність ТОВ Дагер ЛТД та нею належало їм на підставі спільної власності без виділення часток кожного із співвласників, яким вони володіли і користувалися спільно, оскільки належним чином оформленої і посвідченої домовленості про інше досягнуто не було.

У зв`язку з реорганізацією шляхом приєднання від ТОВ Дагер ЛТД до

ТОВ Ост-Інвест 26 лютого 2015 року передавальним актом було передано право на офісно-виробниче приміщення Салону-магазину площею

335, 2 кв. м, вартістю 187 277грн.

На виконання умов договору №507/13 від 13 липня 2015 року, укладеного між ТОВ Ост-Інвест та КП ЧООБТІ , без її відповідної заяви про розрахунок часток у спільній власності, як співвласника, КП ЧООБТІ виконало і видало ТОВ Ост-Інвест розрахунок часток співвласників нежилих приміщень розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушило норми чинної Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна.

Позивач стверджує, що КП ЧООБТІ провело зазначений розрахунок, вийшовши за межі своїх повноважень та виходячи з площі приміщень, які нібито перебувають у власності кожного зі співвласників, не врахувавши, що це приміщення належить кожному на праві спільної часткової власності і між співвласниками відсутній визначений за взаємною згодою і посвідчений нотаріально або за рішенням суду його розподіл з припиненням права спільної часткової власності, або хоча б визначений порядок користування спірними приміщеннями.

Вона у належній формі погодження цих часток не здійснювала, участі в обстеженні приміщення не брала і не була про це належним чином повідомлена.

Стверджувала, що виготовлений і виданий КП ЧООБТІ розрахунок є незаконним, а тому не міг бути використаний для подальших дій, пов`язаних з вдачею свідоцтва і реєстрацією права власності за ТОВ Ост-Інвест на визначену цим актом частку 39/50 частини нежитлового приміщення загальною площею 421, 3 кв. м (замість наявних 432, 5 кв. м), розташованих за адресою: АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності.

Посилаючись на викладені обставини, з урахуванням поданих уточнень, позивач просила суд:

1) визнати незаконними і скасувати:

- розрахунок часток співвласників нежитлові приміщень розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , виконаний КП ЧООБТІ 17 липня 2015 року;

- свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , видане 17 липня 2015 року, видавник: реєстраційна служба Черкаського міського управління юстиції Черкаської області;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 22940732 від 17 липня 2015 року 11:51:52, прийнятого державним реєстратором Черкаського міського управління юстиції Великою О. В., за яким зареєстровано за ТОВ Ост-Інвест право власності

на 39/50 частини нежитлового приміщення загальною площею 421, 3 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 35484101 від 01 червня 2017 року 13:27:09, винесене державним реєстратором відділу з питань організації надання адміністративних послуг виконавчою комітету Білозірської сільської ради Яжемчук О. А., яким зареєстровано на праві спільної часткової власності за ТОВ Ост-Інвест Черкаси право власності на 39/50 частин нежитлового приміщення загальною площею 421, 3 кв. м за адресою АДРЕСА_1 (приміщень № 1, 2, 7, 8, 9, 10 , 11 , 12 , 13, 14 та частина приміщень І, II, III, IV, які складають частку розмірі 39/50 від загальної площі 421, 3кв. м);

2) визначити ідеальні частки, які належить кожному із співвласників, об`єкта нерухомого майна салону-магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею

432, 5 кв. м виходячи з площі приміщень, що належать ОСОБА_1 (96, 7 кв. м), а ТОВ Ост-Інвест Черкаси (335, 2 кв. м);

3) встановити порядок користування зазначеним об`єктом нерухомого майна відповідно часток співвласників.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси, у складі судді Степаненка О. М., від 26 квітня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що розрахунок часток співвласників нежилих приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , від 17 липня 2015 року проводився КП ЧООБТІ за замовленням ТОВ ОСТ-Інвест з письмової згоди позивача та за даними технічної інвентаризації станом на 16 червня 2015 року і у відповідності до вимог Інструкції щодо проведення ділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства країни № 55 від 18 червня 2007 року, тобто в законний спосіб.

Встановивши відсутність порушення прав позивача при розрахунку часток співвласників, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності ТОВ Ост-Інвест-Черкаси на 39/50 частин нежитлового приміщення загальною площею

421, 3 кв. м за адресою

АДРЕСА_1 (приміщень № 1,2,7,8,9,10,11,12,13,14 та частина приміщень І,II,III,IV), визначення ідеальних часток співвласників та встановлення порядку користування об`єктом нерухомого майна.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Черкаського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 квітня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.

Визнано незаконним і скасовано рішення, винесене державним реєстратором відділу з питань організації надання адміністративних послуг виконавчого комітету Білозірської сільської ради Яжемчук О. А., яким зареєстровано на праві спільної часткової власності за ТОВ Ост-Інвест Черкаси (код ЄДРПОУ 41276296) право власності на 39/50 частини нежитлового приміщення загальною площею 421, 3 кв. м, за адресою АДРЕСА_1 ( приміщення № 1,2,7, 8, 9,10,11,12,13,14 та частина приміщень І, II, III, IV, які складають частку в розмірі 39/50

від загальної площі 421, 3 кв. м.

Відмовлено у встановленні порядку користуванням між співвласниками об`єктом спільної часткової власності салону-магазину, що розташований за адресою АДРЕСА_1 (після перейменування АДРЕСА_1 ), відповідно до часток співвласників ОСОБА_1 та ТОВ Ост-Інвест-Черкаси і вимог нормативно правових актів.

В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Приймаючи постанову від 23 жовтня 2019 року, колегія суддів виходила з того, що рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 22940732 від 17 липня 2015 року, прийнятим державним реєстратором Черкаського міського управління юстиції Великою О. В. правильно зареєстровано за ТОВ Ост-Інвест на праві власності, як спільна часткова власність, ідеальна частка 39/50 спірного приміщення без зазначення конкретних приміщень - складових даного об`єкту спільної часткової власності, в тому числі даних про порядок користування приміщеннями, з яких складається спірний об`єкт нерухомості.

Встановивши, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 35484101 від 01 червня 2017 року 13:27:09, винесене державним реєстратором Яжемчук О. А., яким зареєстровано на праві спільної часткової власності за ТОВ Ост-Інвест-Черкаси право власності

на 39/50 частини спірного нежитлового приміщення загальною площею 421, 3 кв. м за адресою: АДРЕСА_1

(приміщення № 1, 2, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13,14 та частина приміщень І, ІІ, ІІІ, ІV, які складають частку в розмірі 39/50 від загальної площі 421, 3 кв. м), суперечить правовстановлюючим документам та даним, що були внесені до реєстру, на підставі яких цим майном володіло ТОВ Ост-Інвест до моменту передачі його у власність правонаступнику ТОВ Ост-Інвест-Черкаси , апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання його незаконним і скасування.

Судом апеляційної інстанції також враховано, що наявність ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 червня 2017 року, постановленою у цій же справі, про накладення арешту на 39/50 частини спірного нежитлового приміщення та заборону вчиняти будь-які реєстраційні дії по реєстрації права власності на зазначене майно до вступу в законну силу рішення суду по даній справі з урахуванням вимог пункту 17 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є самостійною підставою для не вчинення державним реєстратором

Яжемчук О. А. 01 червня 2017 року відповідних реєстраційних дій.

Апеляційний суд вважав, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення порядку користування спільною власністю не обґрунтував свої висновки, а підставою для відмови в задоволенні цих вимог є те, що на час прийняття рішення судом апеляційної інстанції ТОВ Ост-Інвест-Черкаси відчужило свою частку у спільному майні ТОВ Базис Черкаси , яке до участі у розгляді справи залучено не було.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

В поданій у грудні 2019 року касаційній скарзі ліквідатор ТОВ Ост-Інвест-Черкаси Оберемок І. І., посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Черкаського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року, залишивши в силі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 квітня 2018 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

14 грудня 2019 року засобами поштового зв`язку ліквідатор ТОВ Ост-Інвест- Черкаси Оберемок І. І. , подав касаційну скаргу у цивільній справі

№ 711/2752/17 на постанову Черкаського апеляційного суду від 23 жовтня

2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції. Відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення дії оскаржуваної постанови.

У грудні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 21 липня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд порушив конституційне право одного із відповідачів - державного реєстратора Яжемчук О. А. на участь в судовому розгляді, не забезпечив йому можливості надати суду докази та навести доводи, чим порушив вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд апеляційної інстанції помилково ототожнив порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке передається новоствореній юридичній особі у зв`язку з виділом з іншої юридичної особи, з порядком державної реєстрації права власності на нерухоме майно у зв`язку з переданням майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та інші цільові внески членів кооперативу тощо).

Звертає увагу, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке передається новоствореній юридичній особі у зв`язку з виділом з іншої юридичної особи, зазначений в розділі Державна реєстрація прав та документи, необхідні для такої реєстрації Порядку державної речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 та серед цього переліку документи, зазначені апеляційним судом в оскаржуваній постанові (нотаріально посвідчений договір про визначення порядку користування приміщенням, чи про виділ в натурі конкретних приміщень з припиненням права спільної часткової власності, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Ост-Інвест , чи між ОСОБА_1 та ТОВ Ост-Інвест-Черкаси як співвласниками) відсутні.

Стверджує, що на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3 , виданого 27 вересня 2004 року виконавчим комітетом Черкаської міської ради, ОСОБА_1 володіє конкретними приміщеннями в„– 3 , 4, 5, 6 загальною площею 72, 8 кв. м та частиною приміщень І, II. III, IV загальною площею 23, 9 кв. м. Жодних відомостей про те, що ОСОБА_1 належить на праві спільної часткової власності ідеальна частка в праві власності на частину приміщень салону-магазину загальною площею 432,5 кв. м в розмірі 11/50 зазначене свідоцтво не містить.

На момент прийняття державним реєстратором Яжемчук О. А. оскаржуваного рішення, ухвала Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 червня 2017 року про заборону вчинення реєстраційних дій щодо спірного нерухомого майна не була зареєстрована.

Постанова від 25 червня 2016 року у справі № 6-605цс16, на яку посилається апеляційний суд в обґрунтування свого висновку, Верховним Судом України не приймалась.

Касаційна скарга не міститься доводів щодо оскарження постанови Черкаського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 рокув частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розрахунку часток співвласників, визнання незаконним і скасування свідоцтва про право власності та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 липня 2015 року, визначення ідеальних часток та встановлення порядку користування об`єктом нерухомого майна, а тому в силу положень статті 400 Цивільного процесуального кодексу України (тут і надалі по тексту в редакції Кодексу на час подання касаційної скарги) справа в цій частині касаційним судом не переглядається.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

В поданому у січні 2020 році до Верховного Суду відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 , посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову Черкаського апеляційного суду

від 23 жовтня 2019 року залишити без змін.

Іншими учасниками справи відзив на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що згідно матеріалів інвентаризаційної справи № 2097 первинна реєстрація права власності на нежитлові приміщення за адресою:

АДРЕСА_1 загальною площею 432, 5 кв. м була проведена за ТОВ ОСТ ЛТД на підставі свідоцтва про право власності від 08 травня 2002 року, виданого виконавчим комітетом Черкаської міської ради.

25 червня 2003 року за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення ТОВ ОСТ`ЛТД продало ТОВ Дагер ЛТД зазначені нежитлові приміщення.

15 липня 2003 року ТОВ ОСТ ЛТД та ТОВ Дагер ЛТД згідно додатку до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 25 червня 2003 року внесли зміни до пункту 1.1 його умов в частині зменшення площі при продажі нежитлового приміщення в наступній редакції: продавець продає, а покупець отримує у власність частину нежитлового приміщення салон-магазин , площею 335, 81 кв. м, яке знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 . Загальна площа вищевказаного приміщення складає 432, 5 кв. м. У власності ТОВ ОСТ ЛТД (продавця) залишається частка приміщення салону-магазину площею 96, 69 кв. м в складі наступних приміщень, означених поверховим планом, в тому числі: № 3 - 39,2 кв. м, № 4 - 25, 3 кв. м, № 5 - 6,9 кв. м, № 6 - 1,4 кв. м, та з приміщень загального користування № І, II, III, IV залишається площа

23, 9 кв. м.

27 травня 2004 року відповідно до рішення зборів ТОВ ОСТ ЛТД частину нежитлового приміщення салону-магазину площею 96, 6 кв. м, передано у власність ОСОБА_1 , як спадкоємцю померлого співзасновника товариства ОСОБА_2

17 червня 2004 року на виконання протоколу зборів ТОВ ОСТ ЛТД

від 27 травня 2004 року підписано акт прийому-передачі нежитлового приміщення салону-магазину, розташованого за адресою:

АДРЕСА_1 , площею 96, 6 кв. м, згідно якого директор ТОВ ОСТ ЛТД передав, а

ОСОБА_1 прийняла у власність частину нежитлового приміщення салону-магазину, площею 96, 69 кв. м, в тому числі приміщення

№ 3 площею 39, 2 кв. м, № 4 - 25, 3 кв. м, № 5 - 6, 9 кв. м, № 6 - 1,4 кв. м,

а також приміщення загального користування № І, II, III, IV площею 23, 9 кв. м.

Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 02 вересня

2004 року № 1232 надано дозвіл ОСОБА_1 оформити право власності на частину приміщення салону-магазину (літ.А-3), загальною площею 96, 7кв. м по АДРЕСА_1 та видано їй свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 27 вересня 2004 року серія НОМЕР_3 .

08 листопада 2004 року на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_3 , виданого виконавчим комітетом Черкаської міської ради за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на частину приміщень салону-магазину літ. А-3, загальною площею 96, 7 кв. м, а саме: приміщення № 3, 4, 5, 6 площею 72, 8 кв. м., та частина приміщень № І, II, III, IV площею 23, 9 кв. м.

26 лютого 2015 року передавальним актом між ТОВ Дагер ЛТД та ТОВ Ост-Інвест було передано у зв`язку з реорганізацією, шляхом приєднання від

ТОВ Дагер ЛТД до ТОВ Ост-Інвест право власності на офісно-виробниче приміщення Салону-магазину , площею 335.2кв.м.

13 липня 2015 року ТОВ Ост-Інвест уклало із КП ЧООБТІ договір №507/13, згідно з яким КП ЧООБТІ виконало Розрахунок часток співвласників нежилих приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до розрахунку часток КП ЧООБТІ визначило, що ТОВ Ост-Інвест належить право на 39/50 частин нежитлового приміщення, загальною площею 421, 3 кв. м, що розташоване за адресою:

АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 , як другому співвласнику, - право на 11/50 частин цього ж приміщення. При цьому, до загальної площі не було включено 7, 9 кв. м під самочинно збудованим приміщенням № V.

17 липня 2015 року, розглянувши заяву представника ТОВ Ост-Інвест , державний реєстратор Велика О. В. винесла рішення № 22940732 про державну реєстрацію права власності ТОВ Ост-Інвест на 39/50 частин нежитлового приміщення, загальною площею 421, 3 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , форма власності - приватна, вид спільної власності -спільна часткова.

Згідно рішення установчих зборів засновників ТОВ Ост-Інвест Черкаси

від 28 березня 2017 року, оформленого протоколом № 1, та рішення позачергових зборів учасників ТОВ Ост-Інвест від 17 березня 2017 року, оформленого протоколом № 3 в результаті виділу з ТОВ Ост-Інвест було створено ТОВ Ост-Інвест Черкаси .

Відповідно до пункту 3.5 Статуту ТОВ Ост-Інвест Черкаси - джерелами формування майна товариства є майно, передане ТОВ Ост-Інвест за розподільчим балансом. Статутний капітал товариства створюється в результаті поділу статутного капіталу ТОВ Ост-Інвест і передачі відповідної його частини за розподільчим балансом.

Згідно рішення позачергових зборів учасників ТОВ Ост-Інвест від 06 квітня 2017 року, оформленого протоколом № 4 затверджено розподільчий баланс ТОВ Ост-Інвест , зі змісту якого вбачається, що з балансу ТОВ Ост-Інвест код ЄДРПОУ 21356563 на баланс виділеного ТОВ Ост-Інвест Черкаси код ЄДРПОУ 41276296 перейшли оборотні та необоротні активи

ТОВ Ост-Інвест код ЄДРПОУ 21356563 на суму 5 588 363, 76грн.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Стаття 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України, згідно із яким право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановленому законом.

Статтею 1 Першого протоколу Європейської Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Спільна власність є різновидом права власності, що ускладнена множинністю суб`єктів. Специфіка правовідносин спільної власності полягає в єдності об`єкта права власності відносно зазначеної множинності суб`єктів такого права.

Відповідно до статті 177 ЦК України частка у праві спільної власності є об`єктом цивільних прав.

Так, частиною першою статті 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

З урахуванням наведеного, правовий режим спільної власності може передбачати визначення часток кожного із співвласників у праві спільної власності (спільна часткова) або відсутність такого визначення у праві спільної власності (спільна сумісна).

За змістом статті 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Згідно відомостей інвентаризаційної справи № 2097 на нежитлові приміщення АДРЕСА_1 , станом на 16 червня 2015 року їх загальна площа (без урахування площі самочинно збудованого приміщення № V) становить 421, 3 кв. м, в тому числі:

- № 1 (коридор) площею 53, 3 кв.м;

- № 2 (службове приміщення) площею 102, 1 кв.м;

- № 3 (службове приміщення) площею 30, 8 кв. м;

- № 4 (службове приміщення) площею 25, 3 кв. м;

- № 5 (туалет) площею 6, 9 кв. м;

- № 6 (туалет) площею 1, 4 кв. м;

- № 7 (туалет) площею 1, 5 кв. м;

- № 8 (умивальник) площею 6, 8 кв. м;

- № 9 (службове приміщення) площею 25, 5 кв. м;

- № 10 (службове приміщення) площею 49, 9 кв. м;

- № 11 (службове приміщення) площею 9, 9 кв. м;

- № 12 (службове приміщення) площею 26, 5 кв. м;

- № 13 (службове приміщення) площею 15, 5 кв. м;

- № 14 (коридор) площею 13, 9 кв. м;

- № 15 (службове приміщення) площею 7, 9 кв.м;

- № І (тамбур), № ІІ (сходова клітина), № ІІІ (сходова клітина), № IV (сходова клітина) загальною площею 44, 1 кв. м.

Приміщення № V (технічне приміщення) площею 7, 9 кв. м визначено у технічному паспорті, як самочинно збудоване.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ ОСТ ЛТД, оформленим протоколом від 27 травня 2004 року, передано у власність частину нежитлових приміщень салону-магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 площею 96 , 7 кв. м, спадкоємцю ОСОБА_1 , в тому числі приміщення: № 3 площею 39, 2 кв. м, № 4 площею 25, 3 кв. м, № 5 площею 6, 9 кв. м та № 6 площею 1, 4 кв. м, а також приміщення загального користування № І, ІІ, ІІІ, IV площею 23, 9 кв. м, у вигляді частки померлого засновника

ТОВ ОСТ ЛТД - ОСОБА_2 .

Згідно акту прийому-передачі нежитлових приміщень салону-магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 площею 96, 7 кв. м,

від 17 червня 2004 року директор ТОВ ОСТ ЛТД Шакін В. С. , діючи на підставі Статуту товариства і протоколу зборів засновників від 27 травня 2004 року, передав, а ОСОБА_1 , як спадкоємець померлого засновника товариства, прийняла у власність частину нежитлового приміщення салону-магазину, розташованого за адресою:

АДРЕСА_1 площею 96 , 7 кв. м, в тому числі приміщення: № 3 площею 39, 2 кв. м, № 4 площею

25, 3 кв. м, № 5 площею 6, 9 кв. м та № 6 площею 1, 4 кв. м, а також приміщення загального користування № І, ІІ, ІІІ, IV площею 23, 9 кв. м.

ОСОБА_1 своїм підписом в акті від 17 червня 2004 року фактично погодилася з тим, що частка, яка належала спадкодавцю

ОСОБА_2 складається з визначеного переліку внутрішніх складових частин спірного нерухомого майна.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого

08 листопада 2004 року виконавчим комітетом Черкаської міської ради,

ОСОБА_1 є власником частини приміщень салону-магазину

№. А-3, загальною площею 96, 7 кв. м, а саме: приміщень № 3, 4, 5, 6 площею 72, 8 кв. м., та частини приміщень № І, II, III, IV площею 23, 9 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 .

Здійснюючи розрахунок часток співвласників нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 від 17 липня 2015 року, КП ЧООБТІ виходило з того, що їх загальна площа станом на 16 червня 2015 року становить 421, 3 кв. м (без урахування площі самочинно збудованого приміщення № V ), в тому числі:

- ОСОБА_1 належать: приміщення: № 3 площею 30, 8 кв. м, № 4 площею 25, 3 кв. м, № 5 площею 6, 9 кв. м, № 6 площею 1, 4 кв. м, № 15 площею 7, 9 кв.м та частина приміщень № І, ІІ, ІІІ, IV площею 19,8 кв. м, загальною площею 92, 1 кв. м;

- ТОВ Ост-Інвест належать: приміщення: № 1 площею 53, 3 кв.м, № 2 площею 102, 1 кв.м, № 7 площею 1, 5 кв. м, № 8 площею 6, 8 кв. м, № 9 площею 25, 5 кв. м, № 10 площею 49, 9 кв. м, № 11 площею 9, 9 кв. м,

№ 12 площею 26, 5 кв. м, № 13 площею 15, 5 кв. м, № 14 площею

13, 9 кв. м; та частина приміщень № І, ІІ, ІІІ, IV площею 24, 3 кв. м, загальною площею 329, 2 кв. м.

та частки співвласників відповідно становлять: ОСОБА_1 11/50; ТОВ Ост-Інвест 39/50.

Самочинно збудоване технічне приміщення № V площею 7, 9 кв. м. до зазначено розрахунку часток не включено.

17 липня 2015 року, розглянувши заяву представника ТОВ Ост-Інвест , державний реєстратор Велика О. В. винесла рішення № 22940732, про державну реєстрацію права власності ТОВ Ост-Інвест на 39/50 частин нежитлового приміщення, загальною площею 421, 3 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , форма власності - приватна, вид спільної власності - спільна часткова.

Правильність здійснення розрахунку часток співвласників спірного нерухомого майна та правомірність рішення державного реєстратора

від 17 липня 2015 року встановлені рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 квітня 2018 року та постановою Черкаського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року у розглядуваній справі, які в цій частині учасниками справи в касаційному порядку не оскаржуються, а отже з розміром загальної площі спірних нежитлових приміщень (421, 3 кв. м), без урахування самочинно збутового приміщення та розміром часток їх співвласників (11/50 та 39/50) учасники справи погодились.

Державний реєстратор Яжемчук О. А., приймаючи рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 35484101 від 01 червня

2017 року, яким зареєстровано за ТОВ Ост-Інвест Черкаси право власності на 39/50 частин нежитлового приміщення загальною площею 421, 3 кв. м за адресою АДРЕСА_1 (приміщення № 1, 2, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 та частина приміщень І, ІІ, ІІІ, ІV, які складають частку в розмірі 39/50 від загальної площі 421, 3 кв. м), фактично здійснила реєстрацію за ТОВ Ост-Інвест Черкаси права власності на належну йому частку із майна, що є у спільній власності, що узгоджується з правовстановлюючими документами ОСОБА_1 .

З огляду на встановлені обставини справи касаційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність порушення прав ОСОБА_1 рішенням державного реєстратора Яжемчук О. А.

від 01 червня 2017 року.

Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак, зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Рішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року у справі

№ 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено понятті охоронюваний законом інтерес , що вживається у частині першій статті 4 Цивільно-процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права , а саме зазначено, що цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду з позовом за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Однією з умовою розгляду спору, що виник на підставі звернення до суду особи, яка вважає порушеними, невизнаними або оспореними свої права, є доведеність порушення її прав та охоронюваних законом інтересів.

Завдання цивільного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи, що звернулася до суду з позовом. Обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав і захист законних інтересів, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.

Отримання ОСОБА_1 у спадщину після смерті

ОСОБА_2 конкретно визначеної частини приміщення салону-магазину та оформлення права власності саме на цю частину, очевидно свідчить, що інша частина цього приміщення, яка не була передана позивачу, залишилась у власності іншого співвласника, яким станом на 27 травня 2004 року було

ТОВ ОСТ ЛТД, а в подальшому стало ТОВ Ост-Інвест Черкаси .

Таким чином сама по собі реєстрація за відповідачем права власності на частину салону-магазину із визначенням переліку приміщень, які не були успадковані позивачем, її прав не порушує. У разі, якщо позивач вважає, що відповідачем їй створюються перешкоди у користуванні успадкованим майном, вона не позбавлена права звернутись до суду із відповідним позовом про усунення таких перешкод.

Також окремо може бути вирішено спір щодо самочинної реконструкції приміщення № IV (сходова клітина), внаслідок чого утворилось приміщення

№ V площею 7,9 кв. м та відповідно зменшилась загальна площа салону-магазину.

Апеляційний суд вказаних норм матеріального права та обставин, які вірно встановлені та оцінені судом першої інстанції не спростував, а його висновки щодо них є помилковими.

Наявність недоліків в оформлені документів, поданих для державної реєстрації створення юридичної особи ТОВ Ост-Інвест Черкаси та для реєстрації права ТОВ Ост-Інвест Черкаси на частину спірних приміщень, на які звернув увагу апеляційний суд не впливає на обсяг прав товариства, як власника.

Не зазначення у рішенні позачергових зборів учасників ТОВ Ост-Інвест

від 06 квітня 2017 року, яким було затверджено Розподільчий баланс

ТОВ Ост-Інвест про наявність додатків до нього не свідчить про їх відсутність, оскільки такі додатки були подані державному реєстратору.

В оскаржуваній постанові, апеляційний суд, посилаючись на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 25 травня

2016 року у справі № 6-605цс16, зазначив, що наявність ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 червня 2017 року, про забезпечення позову, якою було накладено арешт на 39/50 частин спірного нежитлового приміщення та заборонено вчиняти будь-які реєстраційні дії по реєстрації права власності на це нерухоме майно до вступу в законну силу рішення суду по даній справі, є самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора Яжемчук О. А. від 01 червня 2017 року.

У постанові від 25 травня 2016 року у справі № 6-605цс16 Верховний Суд України вказав на необхідність враховувати, зокрема чи був відповідач обізнаний про встановлену судом заборону в результаті застосування заходів забезпечення позову.

За відсутності реєстрації заборони у відповідному реєстрі та відсутності доказів обізнаності державного реєстратора Яжемчук О. А. , а також ТОВ Ост Інвест та ТОВ Ост-Інвест Черкаси про існування ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 червня 2017 року на час прийняття оскаржуваного рішення державного реєстратора 01 червня

2017 року, висновки апеляційного суду в цій частині є помилковими.

Відповідно до положень статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

За таких обставин касаційний суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції помилково скасовано рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимоги про скасування рішення державного реєстратора

Яжемчук О. А. від 01 червня 2017 року, яке прийнято на підставі повного та всебічного дослідження обставин справи з дотриманням вимог законодавства, а тому касаційна скарга ТОВ Ост-Інвест Черкаси підлягає задоволенню, а постанова Черкаського апеляційного суду від 23 жовтня

2019 року в цій частині скасуванню, із залишенням в силі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 квітня 2018 року.

Щодо розподілу судових витрат

Статтею 416 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції в постанові розподіляє судові витрати.

Статтею 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення вимог касаційної скарги ОСОБА_1 підлягає стягненню 3 133 грн судового збору сплаченого заявником за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 400, 409, 413, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Ост-Інвест Черкаси задовольнити.

Постанову Черкаського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року в частині вирішення позовних вимог про визнання незаконним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 35484101

від 01 червня 2017 року, винесеного державним реєстратором відділу з питань організації надання адміністративних послуг виконавчою комітету Білозірської сільської ради Яжемчук Оленою Анатоліївною скасувати, залишивши в цій частині в силі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси

від 26 квітня 2018 року.

В іншій частині постанову Черкаського апеляційного суду від 23 жовтня

2019 року залишити без змін.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Ост-Інвест Черкаси судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 3 133 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович