Ухвала

від 15.10.2020 по справі 607/17298/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.10.2020 Справа №607/17298/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Грицака Р.М.,

за участю секретаря с/з Бігун О.І.,

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя в якому просить визнати за ним право власності на:

- 1/2 частки гаража АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частки двокімнатної квартира АДРЕСА_2 ;

- 1/2 частки критої стоянки для автомобіля (гараж) АДРЕСА_3 ;

- 1/2 частки однокімнатна квартири АДРЕСА_4 .

Та просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти в сумі 725 000 грн.

Також, позивачем ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення даного позову шляхом накладення арешту на рахунки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема: на карту № НОМЕР_1 відкриту в АТ КБ Приватбанк , на рахунок Стандарт № НОМЕР_2 відкритий в АТ КБ Приватбанк , на рахунок Стандарт № НОМЕР_3 відкритий в АТ КБ Приватбанк , а також на всі рахунки ОСОБА_2 в усіх банках (в тому числі долареві, єврові, гривневі рахунки).

В обґрунтування заявлених вимог вказує на те, що на рахунки в АТ КБ ПриватБанк ОСОБА_2 надійшли кошти в сумі 1 450 000.00 грн., отримані нею після продажу за його згоди будівлі СТО, земельної ділянки площею 0.9246 га. та земельної ділянки площею 0.3254 га. Тому вони є спільнонажитими коштами половина суми яких належить йому виходячи з принципу рівності часток подружжя та складає 725 000.00 грн. Вказує, на те, що оскільки це є спільні гроші, тому ОСОБА_2 запевнила його в тому, що він буде користуватись цими грошима та дала в банку довіреність на його ім`я, однак в подальшому з`ясувалось, що через день вона цю довіреність відмінила, в зв`язку із чим він не має доступу до спільних коштів подружжя.

Вивчивши заяву та перевіривши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 05 червня 1993 року зареєстрували шлюб, про що зроблено актовий запис № 705. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_3 змінила прізвище на ОСОБА_4 .

Із Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23 червня 2020 року вбачається, що ОСОБА_2 продала, а ТОВ МАКОШ МІНЕРАЛ придбало належну продавцю земельну ділянку площею 0,3254 га, кадастровий номер 6123480700:02:001:0351, розташовану по АДРЕСА_5 під АДРЕСА_6 . Згідно пункту 1.4 Договору вказана земельна ділянка належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Реєстраційною службою Кременецького районного управління юстиції Тернопільської області 26 січня 2015 року, індексний номер: 32652101. Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 26 січня 2015 року.

Згідно пунктів 2.1., 2.2 вказаного Договору - за домовленістю сторін продаж нерухомого майна вчинено за погоджену ними суму 160427,81 гривень. Зазначену суму, яка після утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору складає 150000 гривень, Покупець перерахував Продавцю під час підписання та нотаріального посвідчення цього договору на поточний рахунок Продавця № НОМЕР_4 , IBAN НОМЕР_5 , відкритий в АТ КБ ПриватБанк , РНОКПП одержувача НОМЕР_6 , МФО 338783.

У пункті 9.2 вказаного договору вказано, що Продавець свідчить, що на продаж земельної ділянки та укладення цього договору отримано згоду чоловіка ОСОБА_1 .

Вказаний договір підписаний сторонами та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Мастенко Н.П.

Із договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23 червня 2020 року вбачається, що ОСОБА_2 продала, а ТОВ МАКОШ МІНЕРАЛ купило належну продавцю земельну ділянку площею 0,9246 га, кадастровий номер: 6123480700:02:001:0350 по АДРЕСА_5 під АДРЕСА_6 .

Згідно пункту 1.2 зазначеного Договору вказана земельна ділянка належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Реєстраційною службою Кременецького районного управління юстиції Тернопільської області 26 січня 2015 року, індексний номер: 32653561. Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 26 січня 2015 року.

Згідно пунктів 2.1., 2.2 вказаного Договору - за домовленістю сторін продаж нерухомого майна вчинено за погоджену ними суму 320855,61 гривень. Зазначену суму, яка після утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору складає 300000 гривень, Покупець перерахував Продавцю під час підписання та нотаріального посвідчення цього договору на поточний рахунок Продавця № НОМЕР_4 , IBAN НОМЕР_5 , відкритий в АТ КБ ПриватБанк , РНОКПП одержувача НОМЕР_6 , МФО 338783.

У пункті 9.2 вказаного Договору вказано, що Продавець свідчить, що на продаж земельної ділянки та укладення цього договору отримано згоду чоловіка ОСОБА_1 .

Вказаний договір підписаний сторонами та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Мастенко Н.П.

Із договору купівлі-продажу від 23 червня 2020 року вбачається, що ОСОБА_2 продала, а ТОВ МАКОШ МІНЕРАЛ придбало належну Продавцю будівлю СТО та допоміжні будівлі, що знаходиться по АДРЕСА_5 під АДРЕСА_6 .

Згідно пункту 1.2. вказаного договору право власності на будівлю СТО та допоміжні будівлі зареєстровано на ім`я Продавця в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 28 січня 2020 року, номер запису про право власності 35217004.

Згідно пунктів 2.1., 2.2 вказаного Договору - за домовленістю сторін продаж нерухомого майна вчинено за погоджену ними суму 1069518,72 гривень. Зазначену суму, яка після утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору складає 1000000 гривень, Покупець перерахував Продавцю під час підписання та нотаріального посвідчення цього договору на поточний рахунок Продавця № НОМЕР_4 , IBAN НОМЕР_5 , відкритий в АТ КБ ПриватБанк , РНОКПП одержувача НОМЕР_6 , МФО 338783.

У пункті 8.4 вказаного Договору вказано, що Продавець стверджує, що на продаж будівлі СТО та допоміжних будівель і на укладення цього договору надано згоду чоловіка ОСОБА_1 .

Вказаний договір підписаний сторонами та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Мастенко Н.П.

Згідно вимог ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно роз`яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, згідно з роз`ясненнями, викладеними у вказаній постанові, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

У відповідності до положень п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України одним із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Із долучених до заяви договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 23.06.2020 року та будівлі СТО вбачається, що від реалізації вказаного нерухомого майна ОСОБА_2 покупцем за вказаними договорами ТОВ МАКОШ МІНЕРАЛ перераховано кошти на банківський рахунок № НОМЕР_4 , IBAN НОМЕР_5 , відкритий в АТ КБ ПриватБанк , РНОКПП одержувача НОМЕР_6 , МФО 338783 на загальну суму 1450000 гривень.

Із довідки АТ КБ ПриватБанк від 15 червня 2020 року вбачається, що вищевказаний рахунок належить ОСОБА_2 .

Разом з цим в обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що грошові кошти, на які необхідно накласти арешт знаходяться на рахунках, відкритих на ім`я відповідача ОСОБА_2 . Відповідач може вільно розпоряджатися вказаним майном та відчужити його, у зв`язку з чим необхідно вжити заходів забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову позивач зазначив рахунки, які належать відповідачу ОСОБА_2 , а саме: рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ КБ Приватбанк , рахунок Стандарт № НОМЕР_2 відкритий в АТ КБ Приватбанк , рахунок Стандарт № НОМЕР_3 відкритий в АТ КБ Приватбанк .

Однак, заявляючи вимогу про накладення арешту на грошові кошти в межах грошової суми 725 000 грн., позивачем вказано лише номери рахунків відповідача та банківську установу, в якій знаходяться кошти, однак позивач не вказав дату відкриття рахунків, в якому розмірі та на якому з рахунків знаходяться грошові кошти на які необхідно накласти арешт.

Крім того, суд вважає, що вимога позивача ОСОБА_1 про накладення арешту на усі рахунки ОСОБА_2 в усіх банках до задоволення не підлягає, оскільки суду не надані докази, які саме рахунки належать ОСОБА_2 та у яких банках і що наявні на цих рахунках кошти є спільною сумісною власністю подружжя та могли б підлягати поділу між подружжям.

Також суд враховує, що ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 жовтня 2020 року вжито заходи забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах грошової суми 725000 (Сімсот двадцять п`ять тисяч) гривень, які обліковані на поточному рахунку № НОМЕР_4 , IBAN НОМЕР_5 , відкритому в АТ КБ ПриватБанк , РНОКПП одержувача НОМЕР_6 , МФО 338783 на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_6 ).

З врахуванням наведеного, суд, надаючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149, 153, 260, 261, 354 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Повний текст ухвали складено та підписано 15 жовтня 2020 року.

Головуючий суддяР. М. Грицак