Рішення

від 23.08.2007 по справі 8/374

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/374

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.08.07р.

Справа № 8/374

За позовом:          Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіктет" (м. Павлоград)

до:               Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпро" в особі Павлоградської філії компанії (м. Павлоград)

про:                      стягнення 57 400,36 грн.

та за зустрічним позовом:

                Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпро" в особі   Павлоградської філії компанії (м. Павлоград)

до:                       Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіктет" (м. Павлоград)

про:                        стягнення 15 747,03 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

від позивача:          Шульгат В.В. –юрисконсульт (дов. б/№ від 12.09.05 р.)

від відповідача:          Кисляк І.О. –нач. юр. відділу (дов. № 45 від 20.10.06 р.)

Суть спору:

Позивач, з урахуванням останніх змін позовних вимог, звернувся до відповідача з позовом про стягнення з останнього 57 400,36 грн. за договором добровільного страхування майна юридичних осіб від 01.12.04 р. № 218, які складаються з сум: страхового відшкодування –40 933,36 грн., втрат від інфляції за період з 20.05.05 р. по 13.08.07 р. –9 905,87 грн., 3% річних за той же період –2745,33 грн. та пені за період з 20.05.05 р. по 19.11.05 р. –3 815,80 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на безпідставне ухилення відповідача від здійснення виплати страхового відшкодування, передбаченого умовами вказаного договору.

Відповідач проти зміненого позову заперечує, посилаючись на те, що ним було сплачено позивачу страхове відшкодування в сумі 29 645,35 грн., що відповідає умовам договору щодо часткового страхування об'єкта з додержанням коефіціенту пропорційності –0,364. Проти стягнення втрат від інфляції та 3% річних відповідач заперечує, посилаючись на те, що Законом України "Про страхування" не передбачено такого виду відповідальності, оскільки у випадку виплати страхового відшкодування позивач не є боржником. Крім того, умовами договору передбачено стягнення 0,1%, але не більше 10% від суми простроченого зобов'язання.

Ухвалою господарського суду від 23.09.05 р. строк вирішення спору був продовжений за клопотанням сторін по 29.11.05 р. включно.

Ухвалою господарського суду від 10.11.05 р. строк вирішення спору був продовжений за клопотанням сторін по 30.01.06 р. включно.

Ухвалою в.о. голови господарського суду від 12.01.06 р. строк вирішення спору був продовжений по 28.02.06 р. включно.

До прийняття рішення по справі відповідач звернувся до позивача із зустрічним позовом і, з урахуванням уточнення цього позову, просить стягнути з позивача 15 747,03 грн. безпідставно отриманих коштів.

Уточнений зустрічний позов мотивовано тим, що відповідач сплатив позивачу страхове відшкодування в сумі 29 645,35 грн., але внаслідок помилки при розрахунку вказаної суми відповідачем було помилково сплачено 4 336,03 грн. страхового відшкодування. Крім того, з наданих позивачем документів вбачається, що фактично ним було витрачено на ремонт об'єкту на 11 411,00 грн. менше, ніж вказано у звіті експерта від 25.03.05 р. № 19. Викладене свідчить про безпідставне отримання позивачем страхового відшкодування на загальну суму 15 747,03 грн.

Ухвалою господарського суду від 12.01.06 р. зустрічний позов був прийнятий до розгляду сумісно з первісним позовом.

Позивач проти зустрічного позову заперечує, посилаючись на те, що при розрахунку суми страхового відшкодування відповідач використовує вартість об'єкта на дату страхового випадку, що протирічить вимогам чинного законодавства. Крім того, при розрахунку суми страхового відшкодування відповідач також складений ним в одностороньоьому порядку перелік пошкодженного майна, що також суперечить чинному законодавству.

Ухвалою господарського суду від 31.01.06 р. по справі була призначена судова почеркознавча експертиза, провадження у справі було зупинене.

Ухвалою господарського суду від 10.04.06 р. було виправлено помилку в ухвалі суду від 31.01.06 р. шляхом виправлення ексертизи з почеркознавчої на будівельно-технічну.

Ухвалою господарського суду від 01.08.07 р. провадження у справі було поновлене.

По справі оголошувалась перерва з 16.08.07 р. по 22.08.07 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

01.12.04 р. між сторонами у справі був укладений договір № 218 добровільного страхування майна юридичних осіб, згідно п. 2.1. якого, об'єктом страхування є майнові інтереси позивача, пов'язані з володінням,користуванням і розпорядженням застрахованим майном –приміщенням, його оздобленням і товарно-матеріальними цінностями, що знаходяться по вул. Леніна 62/2 в м. Павлограді (кафе «Аметист»).

Відомості про об'єкти страхування наведені в Додатку №1 (опис застрахованого майна), який є невід'ємною частиною договору.

Згідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування»(далі-Закон), страховий випадок – це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Страховий випадок - пожар, передбачений групою ризиків № 2 п. 2.3. договору, відбувся в кафе «Аметист»23.03.05 р. внаслідок короткого замкнення в електропроводці щитка, що підтверджується страховим актом від 25.04.05 р., складеним представниками відповідача, та довідкою Павлоградського РВ ГУ МНС України в Дніпропетровській області від 24.03.05 р. №198.

Згідно висновкам, викладеним у вищевказаному акті, загальна сума збитків складає 29 645,35 грн.

11 травня 2005 року відповідач сплатив позивачу 23 216,12 грн. страхового відшкодування, а 13 червня 2005 року –6 429,23 грн., всього –29 645,35 грн. що відповідає сумі страхового відшкодування, розрахованої відповідачем у страховому акті, і підтверджується банківськими виписками.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону, страхова сума –це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Відповідно до положень частин 15, 16, 17 ст. 9 Закону, при страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування. Страхове відшкодування –це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого об'єкта, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

Умовами частин 1 і 2 п. 5.10 договору страхування передбачено, що розмір страхового відшкодування по кожному застрахованому майновому об'єкту розраховується як вартість відновлення (ремонту) пошкодженого майна, виходячи з діючих норм і розцінок на день укладання договору з урахуванням проценту фізичного зносу і коефіцієнту пропорційності, визначаючого відношення страхової суми, на яку застраховане майно, до дійсної вартості майна. При цьому дійсна вартість майна визначається на час укладання договору в залежності від виду застрахованого майна і його характеристик: як відтворювальна вартість або як вартість заміщення на майно з такими ж функціональними і вартісними характеристиками, або за даними бухгалтерського обліку, або по каталогам, прайс-листам, на підставі цін заводів-виробників, або шляхом експертної оцінки з урахуванням проценту фізичного зносу, на який може бути зменшена розрахована сума страхового відшкодування. При цьому позивач дійсним договором надає відповідачу право вибору методу (способу) визначення дійсної вартості майна, якщо інше не буде погоджено сторонами додатково.

При укладанні договору сторони визначили в колонці 5 додатку № 1 до договору, що дійсна вартість усього застрахованого майна, яке знаходиться по вул. Леніна, 62/2 в м. Павлограді (кафе «Аметист»), складає 115 000 грн., в том числі:

Ш          приміщення –70 000 грн.;

Ш          оздоблення поліпшене (драпіровка, євро.) – 25 000 грн.;

Ш          ТМЦ /продукти харчування, лікеро-горілчані/ - 20 000 грн.

Згідно п. 3.2. договору, загальна страхова сума була встановлена в межах дійсної вартості застрахованого майна, яке знаходиться по вул. Леніна 62/2 в м. Павлограді (кафе «Аметист»), тобто - у розмірі 115 000 грн., в тому числі:

Ш          приміщення –70 000 грн.;

Ш          оздоблення поліпшене (драпіровка, євро.) – 25 000 грн.;

Ш          ТМЦ /продукти харчування, лікеро-горілчані/ - 20 000 грн. (колонка 8 додатку № 1 до договору).

Відповідно до висновку спеціаліста з визначення матеріальної шкоди, спричиненої пожежею кафе "Аметист", розташованого по вул. Леніна, 62 м. Павлограда, № 19 від 25.03.05 р., сума заподіяної шкоди, в зв'язку з виниклою пожежею в кафе «Аметист», на дату проведення експертизи з урахуванням проценту зносу, складає 61 370 грн., в т.ч. ПДВ –10 227 грн.

З огляду вказаного висновку вбачається, що при визначені розміру матеріальної шкоди експерт проводив розрахунки в цінах, які діяли на час укладення договору.

Викладене підтверджується розрахунками локальних кошторисів та договірної ціни на ремонт кафе "Аметист", які були виконані на програмному комплексі АВК-3 в редакції 1.5.0., що діяла з 29.02.04 р. і по час складання висновку № 19), а також письмовими поясненнями експерта від 17.08.07 р. № 16.

Застосування експертом вказаних розрахунків повністю відповідає умовам частин 1 і 2 п. 5.10 договору та вищезазначеним положенням чинного законодавства про страхування.

Фактичні витрати позивача з ремонту приміщення кафе після пожежі, згідно доданих до справи довідок і актів виконаних робіт, складає 113 569,20 грн., в т.ч. ПДВ –18 928,20 грн.

Таким чином, відповідно до положень вищенаведеного законодавства про страхування, умов договору та на підставі висновку № 19, розмір страхового відшкодування по приміщенню кафе "Аметист" і його оздобленню складає 61 370,00 грн., виходячи з розрахунку:

61 370 грн. х (70 000 грн.+ 25 000 грн.) : (70 000 грн.+ 25 000 грн.) = 61 370 грн., де:

Ш          61 370 грн. - сума заподіяної шкоди, в зв'язку з пожежею в кафе за висновком експерта № 19;

Ш          (70 000 грн. + 25 000 грн.) : (70 000 грн. + 25 000 грн.) - коефіцієнт пропорційності, що визначає відношення страхової суми, на яку застраховано майно, до дійсної вартості майна (згідно положенням ч.ч. 1, 2 п. 5.10 договору та даних, наведених в додатку № 1 до договору).

Згідно наданим позивачем відповідачу документам, вартість пошкоджених при пожежі продуктів харчування склала 10 081,63 грн., із розрахунку:

10 286,63 грн. - (40,00 грн.+40,00 грн.+40,00 грн.+45,00 грн.+40,00 грн.) = 10 081,63 грн., де:

Ш          10286,63грн. - вартість пошкоджених при пожежі продуктів харчування і одноразового посуду (за даними обстеження місця пожежі і бухгалтерського обліку);

Ш          (40,00 грн. + 40,00 грн. + 40,00 грн. + 45,00 грн. + 40,00 грн.) - вартість пошкодженого при пожежі одноразового посуду, який не був застрахований (згідно даним обстеження місця пожежі і бухгалтерського обліку).

Відповідно до наданих позивачем відповідачу документів, вартість пошкоджених при пожежі лікеро-горілчаних виробів склала 7 149,15 грн. (згідно даним обстеження місця пожежі і бухгалтерського обліку).

Вартість відновлення пошкоджених продуктів харчування і лікеро-горілчаних виробів повинна відповідати їх закупівельній вартості, яка згідно бухгалтерським обліковим даним склала 9 438,71 грн., із розрахунку:

10 081,63 грн. х 100% : (100%+107,14%)+7 149,15 грн. х 100% : (100%+56,38%) = 9 438,71 грн., де:

Ш          10 081,63 грн. - вартість пошкоджених при пожежі продуктів харчування (згідно вищенаведеному розрахунку);

Ш          107,14% - середній відсоток торгівельної націнки на продукти харчування (згідно бухгалтерським обліковим даним);

Ш          7 149,15 грн. - вартість пошкоджених при пожежі лікеро-горілчаних виробів (згідно даним обстеження місця пожежі і бухгалтерськими обліковим даним);

Ш          56,38% - середній відсоток торгівельної націнки на лікеро-горілчані вироби (згідно бухгалтерським обліковим даним).

Таким чином, відповідно до положень вищенаведеного законодавства про страхування, умов договору та згідно даним обстеження місця події і бухгалтерського обліку, розмір страхового відшкодування по продуктам харчування і лікеро-горілчаним виробам складає 9 438,71 грн., з розрахунку: 9 438,71 грн. х (20 000 грн. : 20 000 грн.) = 9 438,71 грн., де:

Ш          9 438,71 грн. - вартість відновлення пошкоджених продуктів харчування і лікеро-горілчаних виробів (згідно вищенаведеному розрахунку);

Ш          (20 000 грн. : 20 000 грн.) - коефіцієнт пропорційності, що визначає відношення страхової суми, на яку застраховано майно, до дійсної вартості майна (згідно положенням ч.ч. 1, 2 п. 5.10 договору та даним, наведеним в додатку № 1 до договору).

Господарський суд зазначає, що посилання відповідача на складений ним 24.03.05 р. перелік з 98 (85+13) найменувань пошкоджених при пожежі продуктів харчування і лікеро-горілчаних виробів на загальну сум у 3 216,12 (2667,50+548,62) грн., від підписання якого позивач відмовився, не відповідають фактичним обставинам справи і не ґрунтуються на чинному законодавстві щодо повноважень сторін, встановлених законодавством, виходячи з наступного:

Згідно ст.ст. 7, 17, 31 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», підприємства, установи, організації та громадяни, які виробляють, зберігають, транспортують чи реалізують харчові продукти і продовольчу сировину, несуть відповідальність за їх безпеку для здоров'я і життя населення, відповідність вимогам санітарних норм. Підприємства, установи і організації зобов'язані: негайно інформувати органи, установи і заклади державної санітарно-епідеміологічної служби про надзвичайні події і ситуації, що становлять загрозу здоров'ю населення, санітарному та епідемічному благополуччю; виконувати розпорядження і вказівки посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби при здійсненні ними державного санітарно-епідеміологічного нагляду. На установи, заклади і підрозділи державної санітарно-епідеміологічної служби інших державних органів, зазначених у частині першій цієї статті, покладаються функції органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду на підпорядкованих їм територіях, об'єктах, у частинах і підрозділах.

В матеріалах справи маються: акт перевірки дотримання санітарного законодавства від 23.03.05 р.; постанови №№ 11, 12 від 24.03.05 р. про вилучення з реалізації продуктів харчування та лікеро-горілчаних виробів; Акт про знищення продуктів харчування та лікеро-горілчаних виробів від 25.03.05 р. з відповідними додатками до них, які постановлені і складені Павлоградською міською санітарно-епідеміологічною станцією, згідно з її функціями і повноваженнями, якими вона наділена чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, відпповідно до ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України, між сторонами виникли договірні правовідносини на підставі договору страхування, за умовами якого відповідач застрахував майно позивача на випадки, перелічені в таблиці № 1 договору, в тому числі –від пожару.

Згідно п. 3.4. договору страхування, при настанні будь-якого і кожного страхового випадку, що мав місце під час дії договору страхування, відповідач проводить виплату страхового відшкодування за відрахуванням франшизи, встановленої в додатку № 1 до цього договору.

В додатку № 1 сторони встановили франшизу в розмірі 0,2% від страхової суми для кожного виду майна, що загалом складає 230,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону про страхування, страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування.

Згідно до п. 5.6. договору, виплата страхового відшкодування здійснюється відповідачем на протязі 15 робочих днів з моменту складання страхового акту.

Страховий акт складено відповідачем 25.04.05 р. Таким чином, за договором відповідач зобов'язаний був сплатити страхове відшкодування у повному обсязі в строк - до 20 травня 2005 року.

Враховуючи зазначене, відповідач зобов'язаний був нарахувати та сплатити позивачу до 20.05.05 р. суму страхового відшкодування в розмірі 70 578,71 грн., з розрахунку:

61 370,00 грн. + 9 438,71 грн. - 230,00 грн. = 70 578,71 грн., де:

Ш          61 370,00 грн. - розмір страхового відшкодування по приміщенню кафе "Аметист" і його оздобленню (згідно вищенаведеному розрахунку);

Ш          9 438,71 грн. - розмір страхового відшкодування по продуктам харчування і лікеро-горілчаним виробам (згідно вищенаведеному розрахунку);

Ш          230,00 грн. - розмір франшизи, встановлений умовами договору, яка згідно п. 3.4. договору при настанні страхового випадку не сплачується (додаток № 1 до договору).

При викладених обставинах розмір недоплаченої відповідачем суми страхового відшкодування складає 40 933,36 грн., з розрахунку: 70 578,71 грн. –29 645,35 грн. = 40 933,36 грн., де:

Ш          70 578,71 грн. - розмір суми страхового відшкодування, яку відповідач зобов'язаний був нарахувати та виплатити до 20.05.05 р. (згідно вищенаведеному розрахунку);

Ш          29 645,35 грн. - розмір фактично сплаченого відповідачем страхового відшкодування (згідно банківським випискам).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач до теперішнього часу не виконав свої зобов'язання за договором.

Викладене є підставою для задоволення первісного позову в частині стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 40 933,36 грн.

Господарським судом також встановлено:

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо Інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Надані позивачем розрахунки сум втрат від інфляції у розмірі 9 905,87 грн. та 3% річних у розмірі 2 745,33 грн. судом перевірені і відповідають вимогам чинного законодавства України, що є підставою для задоволення позовних вимог в цій частині первісного позову.

Згідно ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства. Розмiр неустойки, встановлений законом, може бути збiльшений у договорi.

Відповідно до п. 8.1. договору страхування, сторони несуть майнову відповідальність друг перед другом за несвоєчасні взаєморозрахунки по цьому договору шляхом сплати пені у розмірі 0,1% від суми сплати за кожний день прострочення, але не більше 10% від суми прострочених зобов'язань.

Таким чином, позивач має право на стягнення пені за 100 днів прострочення в сумі 4 093,33 грн. (40 933,36 грн. х 10%).

Фактично позивачем нараховано пеню в сумі 3 815,80 грн., виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ.

Приймаючи до уваги, що нарахований позивачем розмір пені, є меншим, ніж передбачено умовами договору страхування, господарський суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача щодо стягнення пені в нарахованій ним сумі - 3 815,80 грн.

Заперечення відповідача та його ствердження, викладені у зустрічній позовній заяві, спростовуються вищенаведеним, об'єктивними обставинами і матеріалами справи, що є підставою для відмови в задоволенні зустрічного позову.

Приймаючи рішення, господарський суд не приймає до уваги висновок судової будівельно-технічної експертизи № 820 по справі, враховуючи те, що експерт застосував у своїх розрахунках ціни на ремонтно-будівельні роботи та матеріали станом на час складання висновку (2007 рік), а не ті, які діяли на час укладення договору, що суперечить частинам 1 і 2 п. 5.10 договору страхування.

Викладене підтверджується доданими до висновку кошторисами, які розраховані за допомогою програмного комплексу АВК-3 (редакція 2.4.1.), а не АВК-3 (редакція 1.5.0.), яка передбачала застосування цін, що діяли в період з лютого 2004 р. по березень 2005 року.

Згідно наданим відповідачем правовстановлюючим документам, первісний відповідач -Відкрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Оранта-Дніпро" - здійснив перереєстрацію і його правонаступником є Відкрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Дніпро".

При викладених обставинах господарський суд вважає за необхідне здійснити заміну первісного відповідача його правонаступником - Відкритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Дніпро".

Судові витрати по справі як за первісним, так і за зустрічним позовом слід покласти на відповідача, включаючи витрати на оплату послуг експерта, які здійснив позивач в сумі 871,80 грн., що підтверджується наданими позивачем платіжним дорученням від 30.05.07 р. та рахунком експертної установи.

Керуючись Законом України “Про страхування”, ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 549, 551, 611, 625 ЦК України, ст.ст. 25, 33, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпро" (49030, м. Дніпропетровськ, вул. Глінки, 12, код 02305896, п/р № 26508369270100 в ДОД "Райффайзенбанк Аваль", МФО 305653) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіктет» (51400, м. Павлоград, вул. Леніна, 62, код 31217023, п/р № 26009396850100 в ДОД "Райффайзенбанк Аваль", МФО 305653) - 40 933,36 грн. страхового відшкодування, 9 905,87 грн. втрат від інфляції, 2 745,33 грн. річних, 3 815,80 грн. пені, 871,80 грн. витрат на оплату послуг експерта, 574,00 грн. витрат на держмито, 118,00 грн. судових витрат, видавши наказ.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Суддя                                                                                                               І.Ю. Дубінін