Рішення

від 29.08.2007 по справі 36/147

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

36/147

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

29.08.07 р.                                                                               Справа № 36/147                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Будко Н.В.

при секретарі судового засідання Крючковой К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Промвестком” м.Київ

до відповідача Дочірнього підприємства „Тютюнова компанія „Хамадей” м.Донецьк

про стягнення 83 981грн.

за участю:

представників сторін:

від позивача: не з”явився;

від відповідача: Михайлик А.С. по дов.;                                                  

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Промвестком” м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Дочірнього підприємства „Тютюнова компанія „Хамадей” м.Донецьк, про стягнення 82 892,27грн. основного богу з урахуванням індексу інфляції, 3% річних в сумі 287,59грн., штрафних санкцій в сумі 801,14грн.

          Заявою №27 від 17.07.07р. позивач згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 68 392,27грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 3% річних в сумі 287,59грн., штрафних санкцій в сумі 801,14грн.

          У ході розгляду спору позивач згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подруге уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 36 669,27грн.  основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 3% річних в сумі 287,59грн., штрафних санкцій в сумі 801,14грн.

          Крім того, заявою від 16.08.07р. №75 позивач втретє  уточнив позовні вимоги згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 23 669грн. 27коп. з урахуванням індексу інфляції, від стягнення 3% річних та штрафних санкцій відмовився.  

          Суд розглядає вимоги позивача з урахуванням останніх уточнень.

В обґрунтування вимог посилається на договір №80 від 22.09.06р., додаткову угоду до нього, видаткові накладні, довіреності, акти звірки взаєморозрахунків.

Відповідач позовні вимоги з урахуванням останніх уточнень визнає у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази судом ВСТАНОВЛЕНО:

          22.09.06р. сторони уклали договір №80, за умовами якого позивач зобов'язався поставити промисловий клей, а відповідач прийняти та оплатити його.

          Додатковою угодою №1 до договору сторони змінили строк його дії - до 31.12.07р.

На виконання умов за цим договором позивач передав відповідачу клей за видатковими накладними №РН-0000272 від 08.09.06р. на суму 26 043грн., №РН-0000301 від 20.09.06р. на суму 19 800грн., №РН-0000424 від 31.10.06р. на суму 24390грн., №РН-0000589 від 12.12.06р. на суму 40 374грн., №РН-0000032 від 15.01.07р. на суму 33 849грн., №РН-0000126 від 12.02.07р. на суму 21 572,04грн., а всього на суму 166 028,04грн.

Відповідачем означений товар прийнято, що підтверджується вищевказаними видатковими накладними та довіреностями відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей №ЯЛР №329128 від 08.09.06р., ЯЛР №329158 від 20.09.06р., ЯЛР №329336 від 12.12.06р., ЯЛР №329383 від 16.01.07р., ЯЛР №329414 від 12.02.07р., підписаними сторонами без зауважень та заперечень та скріпленими печатками обох підприємств.

          Згідно п.3.1 договору оплату товару відповідач повинен здійснити за рахунок-фактурами протягом 60 днів з моменту поставки продукції.  

Для оплати переданої продукції позивач виставив рахунок-фактури №СФ-0000120 від 12.02.07р. на суму 21 572,04грн., №СФ-0000033 від 15.01.07р. на суму 33 849грн., №СФ-0000601 від 12.12.06р. на суму 40 374грн., №СФ-0000432 від 31.10.06р. на суму 24 390грн., №СФ-0000281 від 08.09.06р. на суму 26 043грн., №СФ-0000308 від 20.09.06р. на суму 19 800грн.

Однак взяті на себе договірні зобов'язання відповідач належним чином не виконав, отриманий товар оплатив частково в сумі 68 233грн., а також частково повернув товар на суму 14 963,40грн.

Після пред'явлення позову відповідач також частково оплатив товар в сумі 59 223грн.

Таким чином, на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 23 635,64грн.

Доказів оплати боргу в сумі 23 635,64грн. відповідач суду не представив, у зв'язку з чим суд робить висновок, що зобов'язання відповідача перед позивачем на момент прийняття рішення суду залишилось невиконаним, що є порушенням вимог статей  525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

          За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості підтверджений матеріалами справи, договором №80 від 22.09.06р., додатковою угодою до нього, видатковими накладними, рахунок-фактурами, довіреностями, актами звірки взаєморозрахунків, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 23 635,64грн.  обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України прострочення відповідачем грошового зобов'язання також тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми.

          Перевіривши наданий позивачем розрахунок, відповідно до якого сума інфляції складає 33,63грн., з огляду на наявність заборгованості, суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

          Оскільки заборгованість в сумі 59 223грн. відповідачем була сплачена після пред'явлення позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на нього в повному обсязі.

          На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 525, 526, 614, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193,  Господарського кодексу України, керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

          Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Промвестком” м.Київ до Дочірнього підприємства „Тютюнова компанія „Хамадей” м.Донецьк  з урахуванням уточнення.

Стягнути з  Дочірнього підприємства „Тютюнова компанія „Хамадей” ЄДРПОУ 25113455 (м.Донецьк, вул. Антропова, 2-2а, р/р26004301591952 у філії „Пролетарське відділення ПІБ” в м.Донецьку, МФО 334301) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Промвестком” ЄДРПОУ 33062080, (м.Київ, вул. Пшенична, 2, р/р26001300003121 у ВАТ „Фінексбанк”, м.Київ, МФО 380311) основний борг в сумі 23 635,64грн., суму інфляції 33,63, витрати по сплаті держмита в сумі 828,52грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 116,43грн.  

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя