Постанова
від 20.10.2020 по справі 910/14846/19
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2020 р. Справа№ 910/14846/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Іоннікової І.А.

Тарасенко К.В.

секретар судового засідання: Огірко А.О. за участю представників учасників процесу: від позивача: згідно протоколу судового засідання; від відповідача: згідно протоколу судового засідання; розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріара" на рішенняГосподарського суду міста Києва від 29.01.2020 суддясуддя Данилова М.В. м. Київ повний текст складений 14.02.2020 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ріара", м. Київ доТовариства з обмеженою відповідальністю "ОЛ МОУШН ГРУП", м. Київ про та за зустрічним позовомстягнення грошових коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛ МОУШН ГРУП", м. Київ до проТовариства з обмеженою відповідальністю "Ріара", м. Київ стягнення грошових коштів

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріара" (далі - позивач/ТОВ "Ріара") звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛ МОУШН ГРУП" (далі -відповідач/ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП") про стягнення заборгованості в розмірі 649 100,39 грн, з яких: заборгованість за виконані роботи та надані послуги в розмірі 370 551,46 грн та вартість привласнених матеріалів в розмірі 278 548, 93 грн за Договором на виготовлення рекламної продукції № 060519 від 06.05.2019 року (т. 1, а.с. 6-14).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за Договором на виготовлення рекламної продукції № 060519 від 06.05.2019 року, зокрема, в порушення умов вищезазначеного Договору відповідач не здійснив зобов`язання щодо сплати грошових коштів у встановленому розмірі та строки, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за указаним правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи № 910/14846/19 ухвалено здійснювати у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання у справі № 910/14846/19 призначено на 20.11.2019 року.

18.11.2019 року до Господарського суду міста Києва від ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" (далі - позивач за зустрічним позовом) надійшла зустрічна позовна заява № 15/11-3 від 15.11.2019 року до ТОВ "Ріара" (далі- відповідач за зустрічним позовом) про стягнення збитків у розмірі 285 000,00 грн та витрат на зберігання матеріалів у розмірі 191 199,60 грн (т. 1, а.с. 154-158).

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Ріара" не виконало своїх зобов`язань за Договором на виготовлення рекламної продукції № 060519 від 06.05.2019 року, чим завдало позивачу за зустрічним позовом збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 у справі № 910/14648/19 прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Об`єднано зустрічну позовну заяву ТОВ ОЛ МОУШН ГРУП до ТОВ Ріара про стягнення збитків, в одне провадження з первісним позовом ТОВ Ріара до ТОВ ОЛ МОУШН ГРУП про стягнення заборгованості. Зустрічну позовну заяву вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження разом з первісним позовом.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.01.2020 у справі № 910/14846/19 первісний позов задоволено частково. За рішенням суду:

- стягнуто з ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" на користь ТОВ "Ріара" грошові кошти, а саме: вартість виконаних робіт 57 859,67 грн, 3% річних - 380,44 грн, пеню - 4 292,71 грн.

- зустрічні позовні вимоги ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" до ТОВ "Ріара" задоволено частково.

- стягнуто з ТОВ "Ріара" на користь ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" грошові кошти, а саме витрати на зберігання матеріалів у розмірі 191 199,60 грн.

- стягнуто з ТОВ "Ріара" на користь ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" судовий збір у розмірі 1 908,33 грн ( т. 2, а.с. 56-64).

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що як відповідачем за первісним позовом (замовником) так і позивачем за первісним позовом (виконавцем) було порушено принцип зустрічного виконання зобов`язання, у зв`язку з чим склалась ситуація, при якій виконавцем не отримано передбачену Договором на виготовлення рекламної продукції № 060519 від 06.05.2019 року оплату за виконані роботи в розмірі 342 859,67 грн, а замовнику завдано збитки у розмірі 285 000,00 грн. Зазначене, є підставою для застосування положень ст. 601 Цивільного кодексу України. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що стягненню з ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" на користь ТОВ "Ріара" підлягає 57 859,67 грн.

Здійснивши власний перерахунок заявлених позивачем штрафних санкцій суд першої інстанції прийшов до висновку про їх часткове задоволення.

Відмовляючи у стягненні з ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" вартості привласнених матеріалів у розмірі 278 548,93 грн суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" не було привласнено матеріали ТОВ "Ріара", а відповідач за первісним позовом зберігав зазначені матеріали за власний рахунок.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ "Ріара" 191 199,60 грн місцевий господарський суд встановив, що витрати ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" на зберігання матеріалів за період з 27.05.2019 року по 15.11.2019 року підтверджені належними та допустимими доказами.

При цьому суд першої інстанції керувався приписами ст.ст. 22, 525, 526, 538, 546, 549, 551, 601, 612, 623, 625, 837, 846, 936, 946, 947 Цивільного кодексу України та ст.ст. 216, 224, 230 Господарського кодексу України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ "Ріара" (далі - скаржник) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове про задоволення первісного позову у повному обсязі та відмови у задоволенні зустрічного позову у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ТОВ "Ріара" обґрунтовані неповним з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального права.

Зокрема, узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:

- судом першої інстанції не було враховано те, що відповідачем за первісним позовом не було підписано направлені ТОВ "Ріара" акти та не надано жодних зауважень, мотивованої відмови чи претензій щодо якості наданих послуг не було, тому враховуючи положення п. 2.3.4. Договору на виготовлення рекламної продукції № 060519 від 06.05.2019 року, тому такі акти є прийняті і підписані сторонами, а послуги прийняті 10.06.2019 та підлягають оплаті з 24.06.2019;

- місцевим господарським судом залишено поза увагою той факт, що відповідачем за первісним позовом не надано належних та допустимих доказів того, що Фізична особа - підприємець Ковалевська Я.П. реально виконувала роботи з монтажу та демонтажу рекламних конструкцій, а також доказів оплати виконаних робіт Фізичною особою - підприємцем Ковалевською Я.П.;

- є хибними та такими, що не відповідають дійсності твердження відповідача за первісним позовом про те, що для завершення в строк монтажу та демонтажу рекламних конструкцій було залучено Фізичну особу - підприємця Ковалевську Я.П., відповідно до Договору про надання послуг № 24052019 від 24.05.2019 щодо виконання робіт по монтажу рекламної конструкції "Ферма", що підтверджується актом здачі-прийняття виконаних робіт (послуг) від 27.05.2019 на зальну суму 210 000,00 грн та актом здачі - прийняття виконаних робіт (послуг) від 30.05.2019 на зальну суму 75 000,00 грн, оскільки зазначена робота була виконана ТОВ "Ріара", і таке виконання позивачем за первісним позовом підтверджується, зокрема, відомостями про трекінг про фактичне знаходження транспортного засобу ТОВ "Ріара" за місцем виконання робіт у період з 24-25 травня 2019 року та світлинами (фото) фактично виконаних робіт;

- поза увагою суду першої інстанції залишився той факт, що у акті демонтажу рекламних конструкцій відсутнє посилання, які саме матеріали було демонтовано та передано на зберігання відповідача за первісним позовом;

- місцевим господарським судом не було надано належної оцінки доказам, які були надані позивачем за первісним позовом по факту незаконного привласнення відповідачем за первісним позовом матеріалів, які використовувалися ТОВ "Ріара".

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

27.07.2020 від ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить апеляційну скаргу ТОВ "Ріара" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2020 у справі № 910/14846/19- без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛ МОУШН ГРУП" у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Ріара" вказував на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування - відсутні.

Зокрема, ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" вказує, що позивач ухиляючись від виконання своїх зобов`язань за Договором на виготовлення рекламної продукції № 060519 від 06.05.2019 завдав відповідачу за первісним позовом реальних збитків у розмірі 285 000,00 грн, які ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" поніс виправляючи несвоєчасне виконання робіт та недоліків по зазначеному правочину, оскільки для завершення в строк монтажу та демонтажу рекламних конструкцій ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" було залучено Фізичну особу - підприємця Ковалевську Я.П., відповідно до Договору про надання послуг № 24052019 від 24.05.2019 щодо виконання робіт по монтажу та демонтажу рекламної конструкції "Ферма".

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2020 апеляційну скаргу ТОВ "Ріара" у справі № 910/14849/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 у справі № 910/14846/19 апеляційну скаргу ТОВ "Ріара" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2020 у справі № 910/14846/19 залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2020 відхилено клопотання ТОВ "Ріара" про відстрочення сплати судового збору. Продовжено ТОВ "Ріара" строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2020 у справі № 910/14846/19 в частині сплати судового збору у розмірі 14 942,25 грн на строк не менший ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/14846/19; розгляд справи призначено на 14.07.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 розгляд справи № 910/14846/19 відкладено на 15.09.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 розгляд справи № 910/14846/19 відкладено на 29.09.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 розгляд справи № 910/14846/19 відкладено на 20.10.2020.

Явка представників сторін

Представники позивача та представники відповідача у судове засідання з`явилися.

Позиція представників сторін у справі

Представники скаржника в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, з викладених у ній підстав та просили апеляційну скаргу задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2020 у справі № 910/14846/19 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Представники відповідача у судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечували, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Просили апеляційну скаргу позивача за первісним позовом залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, як таке що прийняте з дотримання норм матеріального та процесуального права.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як убачається з матеріалів справи, 12.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БАКАРДІ-МАРТІНІ ЮКРЕЙН" та ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" було укладено Договір про надання послуг з популяризації знаку для товарів і послуг № 12/04-19. За умовами вказаного договору, та додатків до нього, ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" було взято на себе зобов`язання з організації та проведення заходу "Martini Food Love" в рамках Фестивалю Food Love 2019, який проводився з 25.05.2019 по 26.05.2019 на Арт-заводі Платформа (вул. Біломорська, 1 м. Київ).

З метою взятих на себе зобов`язань за Договором про надання послуг з популяризації знаку для товарів і послуг № 12/04-19, 06.05.2019 між ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП", як замовником та ТОВ "Ріара", як виконавцем було укладено Договір на виготовлення рекламної продукції № 060519 (далі - Договір).

Пунктами 1.1. та 1.2. зазначеного Договору визначено, що виконавець (позивач за первісним позовом) зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, виготовити та встановити рекламу продукцію з використанням своїх матеріалів. Замовник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в Договорі, прийняти і оплатити виготовлення рекламної продукції, перелік та характеристика якої зазначені у відповідних Додатках до Договору, які є невід`ємною частиною Договору (т. 1, а.с. 22-25).

Замовник (відповідач за первісним позовом) зобов`язаний оплатити виконавцю рекламну продукцію в розмірах і в строки, встановлені цим Договором та відповідними Додатками до цього Договору (п.п. 2.3., 2.3.1. Договору).

У п. 2.3.4. Договору сторони погодили, що замовник зобов`язаний протягом 3-х (трьох) робочих днів з моменту одержання Акта приймання-передачі послуг за цим Договором, підписати і направити виконавцеві (позивачу за первісним позовом) зазначений Акт або мотивовану відмову в прийнятті наданих послуг з переліком необхідних дороблень. У випадку відмови від підписання замовником (відповідачем з первісним позовом) акта виконаних робіт без мотивованої відмови від прийняття послуг по закінченні строку, вищевказаного строку, Акт вважається підписаним, а послуги - прийнятими та підлягають оплаті.

Ціна продукції становить суму, зазначену у відповідних Додатках до цього Договору (п. 3.1. Договору).

Порядок оплати зазначено у відповідних Додатках до цього Договору (п. 3.2. Договору).

Відповідно до п. 3.3. Договору строки виготовлення зазначаються у відповідних Додатках до цього Договору.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2019, але у будь- якому випадку до виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (п. 5.1. Договору).

У п. 6.1. Договору сторони передбачили, що за порушення строків оплати, передбачених цим Договором, замовник (відповідач за первісним позовом) сплачує виконавцю (позивачу за первісним позовом) неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується неустойка, від вартості продукції. Сплата неустойки не звільняє замовника (відповідача за первісним позовом) від виконання зобов`язань за Договором.

06.05.2019 ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" та ТОВ "Ріара" було складено Додаток № 1 до Договору, в якому сторонами затверджено оригінал-макет рекламної конструкції "Мартіні Бар", кількістю 1 шт., вартістю - 87 019,74 грн (п. 2. Додатку № 1 до Договору).

В порядку та на умовах, визначених Договором та цим Додатком, виконавець (позивач за первісним позовом) зобов`язується виконати, а замовник (відповідач за первісним позовом) зобов`язується прийняти та оплатити послуги, в повному розмірі вартість робіт (п. 3. 2. Додатку № 1 до Договору).

Пунктом 4. Додатку № 1 до Договору сторони визначили, що роботи по монтажу проводяться виконавцем (позивачем за первісним позовом) за адресою: Арт-завод Платформа, вулиця Біломорська, 1. Роботи з монтажу проводяться с 21.05.2019 по 24.05.2019 включно.

У п. 6. Додатку № 1 до Договору сторони домовилися, що розрахунки по цьому Договору проводяться у національній валюті України шляхом банківського переказу коштів на поточній рахунок виконавця (позивача за первісним позовом) у наступному порядку:

- передоплата в розмірі 70% від загальної вартості робіт, становить 60 913,82 грн, в тому числі ПДВ - 10 152,30 грн сплачується замовником на підставі рахунку-фактури, виставленої виконавцем (позивачем за первісним позовом) (п. 6.1. Додатку № 1 до Договору);

- оплата у розмірі 30% від загальної вартості, що становить 26 105,92 грн, в т.ч. ПДВ - 4 350,99 грн сплачується замовником (відповідачем за первісним позовом) протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня підписання Акта приймання - передачі робіт (п. 6.2. Додатку № 1 до Договору).

Позивачем виготовлено та встановлено рекламну конструкцію "Мартіні бар", виставлено рахунки № 27 від 06.05.2019 на суму 87 019,74 грн; направлено та затверджено сторонами Акти наданих послуг № 20 від 24.05.2019.

06.05.2019 року ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" здійснив частину передоплати послуг у розмірі 43 509,88 грн.

Тобто, заборгованість ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" згідно з Додатком № 1 до Договору складає 43 509,88 грн.

07.05.2019 ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" та ТОВ "Ріара" було складено Додаток № 2 до Договору, в якому сторонами затверджено оригінал-макет рекламної конструкції "Ферма", кількістю 7 шт., вартість 1 шт. - 134 957,20 грн, загальна вартість - 944 700,41 грн.

У п. 4. Додатку № 2 до Договору сторони визначили, що роботи по монтажу проводяться виконавцем (позивачем за первісним позовом) за адресою: Арт-завод Платформа, вулиця Біломорська, 1. Роботи з монтажу проводяться с 21.05.2019 по 24.05.2019 включно.

За умовами п. 5. Додатку № 2 до Договору роботи з демонтажу проводяться за рахунок виконавця (позивача за первісним позовом у період з 26.05.2019 по 29.05.2019 включно. Матеріали у асортименті та у кількості, що зазначені у специфікації у п. 2 передаються у власність виконавця (позивач за первісним позовом).

У п. 7. Додатку № 2 до Договору сторони домовилися, що розрахунки по цьому Договору проводяться у національній валюті України шляхом банківського переказу коштів на поточній рахунок виконавця (позивача за первісним позовом) у наступному порядку:

- передоплата в розмірі 70% від загальної вартості робіт, становить 661 290,29 грн, в тому числі ПДВ - 110 215,30 грн сплачується замовником на підставі рахунку-фактури, виставленої виконавцем (позивачем за первісним позовом) (п. 6.1. Додатку № 2 до Договору);

- оплата у розмірі 30% від загальної вартості, що становить 283 410,12 грн, в т.ч. ПДВ 47 235,02 грн сплачується замовником (відповідачем за первісним позовом) протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня підписання Акта приймання - передачі робіт (п. 6.2. Додатку № 2 до Договору).

Відповідно до умов Додатку № 2 до Договору ТОВ "Ріара" виготовлено та встановлено рекламну конструкцію "Ферма", виставлено рахунок № 28 від 06.05.2019 на суму 944 700,41 грн, направлено Акт наданих послуг № 21 від 24.05.2019.

08.05.2019 ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" здійснило частину передоплати послуг у розмірі 472 350,20 грн.

21.05.2019 відповідач за первісним позовом здійснив часткову оплату наданих послуг у розмірі 188 940,08 грн.

Відтак, заборгованість ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" згідно з Додатком № 2 до Договору складає 283 410,13 грн.

Місцевим господарським судом встановлено, що 14.05.2019 ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" замовлено, а ТОВ "Ріара" прийнято до виконання додаткові послуги з виготовлення лайтбоксу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріара" (виконавець) виставлено рахунок № 31 від 14.05.2019 на суму 53 132,21 грн.

15.05.2019 ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" здійснено акцепт пропозиції та умов надання послуг шляхом здійснення передоплати у розмірі 37 192,55 грн.

Тобто, заборгованість ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" за надання послуг з виготовлення лайтбоксу на рекламну конструкцію складає 15 939,66 грн.

30.05.2019 ТОВ "Ріара" були направленні відповідачу за первісним позовом акти, що підтверджується описом вкладення у лист та фіскальним чеком від 30.05.2019.

Однак зазначені акти з боку ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" не були підписані. Мотивованої відмови у передбаченим Договором строк відповідачем за первісним позовом надано не було.

Листом № 24/7 від 24.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "БАКАРДІ-МАРТІНІ ЮКРЕЙН" повідомило, що в результаті огляду об`єкту виявлено, що станом на 24.05.19 роботи ще не закінчені - не працює вивіска Фестивалю "Martini Food Love", не зібрані конструкції "Ферм", відсутні зовнішні елементи рекламних конструкцій, полки.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛ МОУШН ГРУП" з метою мінімізації збитків та виконання зобов`язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "БАКАРДІ-МАРТІНІ ЮКРЕИН" було змушено в терміновому порядку із залученням іншої підрядної організації усувати недоліки.

Відповідач за первісним позовом залучив для завершення в строк монтажу рекламних конструкцій Фізичну особу-підприємця Ковалевську Я.П. (т. 1, а.с. 108-110).

24.05.2019 між ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" та Фізичною особою-підприємцем Ковалевською Я.П. було укладено Договір про надання послуг № 24052019, відповідно до п. 1.1. якого Фізична особа-підприємець Ковалевська Я.П., як виконавець зобов`язується надати замовнику (відповідач за зустрічним позовом) послуги по монтажу рекламних конструкцій та закупівлі матеріалів для їх монтажу, для забезпечення проведення заходу Martini Food Love (який відбудеться 25-26 травня 2019 року за адресою: м. Київ, вул. Біломорська, 1. Арт-завод Платформа ) клієнта замовника ТОВ "БАКАРДІ-МАРТІНІ ЮКРЕЙН" в порядку та відповідно до умов визначених цим Договором, а замовник (відповідач за первісним позовом) зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.

Згідно із п. 1.2. Договору про надання послуг № 24052019 від 24.05.2019 дата та адреса надання послуг: 24-25 травня 2019 року м. Київ, вул. Біломорська, 1. Арт-завод Платформа .

Відповідно до п.п. 2.1., 2.1.3. Договору про надання послуг № 24052019 від 24.05.2019 виконавець зобов`язується забезпечити монтаж рекламної конструкції Ферма 4200х6000х4000 мм (в кількості сім штук) в період з 24.05.2019 до 09:00 г. 25.05.2019

На підтвердження виконання робіт за Договором про надання послуг № 24052019 від 24.05.2019 відповідачем надано акт здачі-приймання виконаних робіт (послуг) від 27.05.2019 на загальну суму 210 000,00 грн (т. 1, а.с. 111).

Як убачається з матеріалів справи, 27.05.2019 ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" залучило для виконання демонтажу рекламних конструкцій Фізичну особу-підприємця Ковалевську Я.П. (т. 1, а.с. 112-114).

27.05.2019 між ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" та Фізичною особою-підприємцем Ковалевською Я.П. було укладено Договір про надання послуг № 27052019, за умовами якого Фізична особа-підприємець Ковалевська Я.П., як виконавець зобов`язується надати замовнику (відповідач за зустрічним позовом) послуги демонтажу рекламних конструкцій після проведення заходу Martini Food Love (який відбудеться 25-26 травня 2019 року за адресою: м. Київ, вул. Біломорська, 1. Арт-завод Платформа ) клієнта замовника ТОВ "БАКАРДІ-МАРТІНІ ЮКРЕЙН" в порядку та відповідно до умов визначених цим Договором, а замовник (відповідач за первісним позовом) зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги (п. 1. Договору про надання послуг № 27052019 від 27.05.2019).

Відповідно до п. 1.2. Договору про надання послуг № 27052019 від 27.05.2019 дата та адреса надання послуг: 27-29 травня 2019 року м. Київ, вул. Біломорська, 1. Арт-завод Платформа .

За умовами п.п. 2.1., 2.1.3. Договору про надання послуг № 27052019 від 27.05.2019 виконавець зобов`язується забезпечити демонтаж рекламної конструкції Ферма 4200х6000х4000 мм (в кількості сім штук) в період з 27 по 29 травня 2019 рок .

Відповідач за первісним позовом зазначає, що 01.08.2018 між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю Раббіер було підписано Договір складського зберігання та комплексної обробки вантажів.

30.05.2019 демонтаж рекламних конструкцій було здійснено Фізичною особою-підприємцем Ковалевською Я.П., що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт (послуг) від 30.05.2019 на загальну суму 75 000,00 грн (т. 1, а.с. 115).

Позивач за первісним позовом зазначає, що оскільки відповідачем за первісним позовом було отримано акти 05.06.2019, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Публічного акціонерного товариства Укрпоршта , тому відповідно до умов п. 2.3.4. Договору роботи та послуги прийняті відповідачем за зустрічним позовом 10.06.2019 та підлягають оплаті з 24.05.2019.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" умов Договору на виготовлення рекламної продукції № 060519 від 06.05.2019 ТОВ "Ріара" були нараховані штрафні санкції - пеню відповідно до п. 6.1. зазначеного правочину та 3% річних за період 24.06.2019 по 12.09.2019.

Також, позивач за первісним позовом просить суд заборгованість за привласнені відповідачем за первісним позовом матеріали у розмірі 278 548,93 грн та штрафні санкції за привласнення ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" матеріалів пеню та 3% річних за період з 29.05.2019 року по 12.09.2019.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛ МОУШН ГРУП" звертаючись із зустрічною позовною заявою до ТОВ "Ріара" про стягнення збитків у розмірі 285 000,00 грн та витрат на зберігання матеріалів у розмірі 191 199,60 грн зазначає, що відповідач за зустрічним позовом ухиляючись від виконання своїх зобов`язань за Договором на виготовлення рекламної продукції № 060519 від 06.05.2019 завдав позивачу за зустрічним позовом реальних збитків у розмірі 285 000,00 грн (210 000,00 грн - роботи по монтажу рекламних конструкцій, 75 000,00 грн - роботи з демонтажу рекламної конструкції Ферма), які ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" поніс виправляючи несвоєчасне виконання робіт та недоліків по зазначеному правочину, оскільки, по-перше, для завершення в строк монтажу рекламних конструкцій ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" було залучено Фізичну особу - підприємця Ковалевську Я.П., відповідно до Договору про надання послуг № 24052019 від 24.05.2019 щодо виконання робіт по монтажу рекламної конструкції "Ферма", по - друге, для демонтажу рекламної конструкції "Ферма" 27.05.2019 ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" було залучено для виконання демонтажу рекламних конструкцій Фізичну особу-підприємця Ковалевську Я.П. на підставі Договору про надання послуг № 27052019 від 27.05.2019.

Крім того, позивач за зустрічним позовом вказує, що відповідно до п. 5. Додатку № 2 до Договору роботи з демонтажу проводяться за рахунок виконавця (позивача за первісним позовом у період з 26.05.2019 по 29.05.2019 включно. Матеріали у асортименті та у кількості, що зазначені у специфікації у п. 2 передаються у власність виконавця (позивача за первісним позовом). Оскільки, ТОВ "Ріара" не виконало жодних дій щодо прийняття матеріалів, залишених після демонтажу 7 рекламних конструкцій Ферма позивач за зустрічним позовом вимушений був передати дані конструкції на зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю Раббіер відповідно до Договору № 010218-01 від 01.02.2018 та акта прийому-передачі матеріальних цінностей для відповідного зберігання № 00039-000121 від 27.05.2019. Ціна зберігання матеріалів становить 1 105,20 грн за добу. Таким чином, витрати на зберігання матеріалів за період з 27.05.2019 по 15.11.2019 становить 191 199,60 грн.

У підтвердження зазначених обставин позивачем за зустрічним позовом було надано акти здачі- прийняття робіт (наданих послуг) та копії платіжних доручень з оплати за зберігання.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши думку учасників справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга ТОВ "Ріара" підлягає частковому задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини сторін у даній справі виникли на підставі Договору на виготовлення рекламної продукції № 060519 від 06.05.2019. Вказаний договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

За змістом положень ст.ст. 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 837 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 846 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Щодо наданих позивачем за первісним позовом послуг щодо виготовлення та монтажу рекламних конструкцій, визначених сторонами у Додатку № 1 до Договору та Додатку № 2 до Договору, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як зазначалось вище, у Додатку № 1 до Договору сторонами було визначено, що позивач за первісним позовом повинен виконати роботи по виготовленню та монтажу рекламної конструкції "Мартіні Бар", кількістю 1 шт., вартістю - 87 019,74 грн.

Додатком № 2 до Договору сторони визначили, що позивач за первісним позовом повинен виконати роботи по виготовленню та монтажу рекламної конструкції "Ферма", кількістю 7 шт., вартість 1 шт. - 134 957,20 грн, загальною вартістю - 944 700,41 грн.

Додатково ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" замовило, а ТОВ "Ріара" прийняло до виконання додаткові послуги з виготовлення лайтбоксу на суму 53 132,21 грн.

За наслідками виконання робіт обумовлених сторонами у Додатку № 1 до Договору, Додатку № 2 до Договору ТОВ "Ріара" та додатковому замовленні були складені акти наданих послуг № 20 від 24.05.2019, № 21 від 24.05.2019 та № 23 від 24.05.2019 на загальну суму 1 084 852,36 грн.

Як стверджує позивач за первісним позовом та не заперечує відповідач за первісним позовом, ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" частково розрахувалося за надані ТОВ "Ріара" послуги з виготовлення та монтажу рекламних конструкцій на суму 741 992,69 грн.

Неоплаченими з боку відповідача за первісним позовом за надані позивачем за первісним позовом послуги з виготовлення та монтажу рекламних конструкцій за Договором залишились грошові кошти у розмірі 342 859,67 грн.

У відзиві на позовну заяву ТОВ "Ріара" відповідач за первісним позовом зазначає, що ним 07.06.2019 було направлено лист вих. № 1/07/06/2019 про недоліки наданих послуг позивачем за первісним позовом (т. 1, а.с. 140-141).

За твердженнями ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" вказаний лист було отримано кур`єром позивача за первісним позовом 07.06.2019 - ОСОБА_1 .

Однак, ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" не було надано належних та допустимих доказів щодо перебування ОСОБА_1 у трудових чи будь-яких інших відносинах із позивачем за первісним позовом.

Наданий лист відповідача за первісним позовом від 11.09.2019 вих. № 2-11/09/19 не може вважатися мотивованою відмовою від підписання актів наданих послуг, оскільки такий лист не направлений ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" у визначений п. 2.3.4. Договору строк.

Враховуючи вищевикладене, надані позивачем за первісним позовом послуги за Договором щодо виготовлення та монтажу рекламних конструкцій згідно з актами наданих послуг № 20 від 24.05.2019, № 21 від 24.05.2019 та № 23 від 24.05.2019 вважаються виконаними у повному обсязі та прийнятими відповідачем за первісним позовом і підлягають оплаті.

Як зазначалось вище, доказів повної оплати за надані позивачем за первісним позовом послуги щодо виготовлення та монтажу рекламних конструкцій відповідачем за первісним позовом не надано.

Отже, в порушення зазначених вимог процесуального закону, відповідачем за первісним позовом не доведено обставин належного виконання ним умов Договору.

Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості за надані позивачем за первісним позовом послуги за Договором по виготовленню та монтажу рекламних конструкцій у розмірі 342 859,67 грн, у зв`язку з їх доведеністю та обґрунтованістю.

Щодо стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання відповідачем за первісним позовом своїх зобов`язань за Договором на виготовлення рекламної продукції № 060519 від 06.05.2019 суд апеляційної інстанції вказує наступне.

Приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 610 ЦК України).

Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частина 1 ст. 546 ЦК України визначає, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Положеннями ч. 1 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Положеннями пункту 6.1. Договору передбачено, що за порушення строків оплати, передбачених цим Договором, замовник (відповідач за первісним позовом) сплачує виконавцю (позивачу за первісним позовом) неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується неустойка, від вартості продукції. Сплата неустойки не звільняє замовника (відповідача за первісним позовом) від виконання зобов`язань за Договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд апеляційної інстанції перевіривши заявлені до стягнення суми штрафних санкцій (пені, 3% річних), вважає розрахунок, здійснений позивачем за первісним позовом арифметично правильним, відповідно до якого загальний розмір пені від суми основної заборгованості за Договором (заборгованість замовника за надані виконавцем послуги за Договором по виготовленню та монтажу рекламних конструкцій) за період з 24.06.2019 по 12.09.2019 становить 25 437,37 грн, а розмір 3% річних у вказаний період становить 2 254,42 грн.

Водночас відповідачем за первісним позовом не надано контррозрахунку штрафних санкцій та не спростовано правильності цього розрахунку.

Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає сума пені у розмірі 25 437,37 грн та 3% річних у розмірі 2 254,42 грн у період з 24.09.2019 по 12.09.2019.

Щодо стягнення з відповідача за первісним позовом вартості привласнених відповідачем за первісним позовом матеріалів, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Позивач, в якості обґрунтування правових підстав вимоги про стягнення вартості привласнених матеріалів, посилався на норми ст. 224 ГК України, якими врегульовані порядок відшкодування шкоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зазначена норма кореспондується з положеннями статей 224 , 225 ГК України , за змістом яких учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, з урахуванням вимог вказаної статті 224 ГК України , відшкодування збитків є видом господарських санкцій, під якими розуміються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування котрих для нього настають несприятливі економічні наслідки. Одночасно, для учасника господарських відносин, який потерпів від правопорушення, відшкодування збитків є способом захисту його прав та законних інтересів.

Відшкодування збитків є наслідком порушення зобов`язання. За таких обставин, можливість використовувати відшкодування збитків як засіб захисту порушених прав виникає у юридичних осіб із самого факту невиконання обов`язку, порушення цивільних прав.

Збитки - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок, як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки і збитків, що настали, при якому протиправність є причиною, а збитки- наслідком.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків необхідною є наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника і збитками, вина боржника.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто обов`язок доказування покладається на сторони. Докази повинні бути належними та допустимими (ст.ст. 74 , 76 , 77 , 79 ГПК України ).

За таких обставин, приймаючи до уваги вищезазначені положення чинного законодавства, позивачем при зверненні до суду з вимогами про стягнення збитків повинно бути доведено наявність протиправної поведінки відповідача, збитки, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, вина відповідача.

Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань.

Так, у п. 5. Додатку № 2 до Договору сторони визначили, що роботи з демонтажу проводяться за рахунок виконавця (позивача за первісним позовом) у період з 26.05.2019 по 29.05.2019 включно. Матеріали у асортименті та у кількості, що зазначені у специфікації у п. 2 передаються у власність виконавця (позивача за первісним позовом).

Тобто, враховуючи умови п. 5. Додатку № 2 до Договору після здійснення позивачем за первісним позовом за власний рахунок демонтажу 7 (семи) рекламних конструкцій "Ферма", він набував у власність матеріали для їх виготовлення.

Однак, як зазначав позивач за первісним позовом та підтверджував відповідач за первісним позовом, виконавець за Договором демонтаж 7 (семи) рекламних конструкцій "Ферма" не здійснив. Дані обставини, в силу приписів частини 1 статті 75 ГПК України не підлягають доказуванню.

Отже, саме позивач за первісним позовом порушив зобов`язання за Договором в частині демонтажу 7 (семи) рекламних конструкцій "Ферма".

Натомість, відповідач за первісним позовом, залучаючи інших осіб для здійснення демонтажу вищевказаних конструкцій, не порушив будь яких зобов`язань за Договором, а навпаки поніс додаткові витрати для здійснення відповідного демонтажу, внаслідок порушення позивачем за первісним позовом зобов`язань за Договором.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховую недоведеність позивачем за первісним позовом тверджень про недопуск відповідачем за первісним позовом працівників для здійснення демонтажу конструкцій, оскільки на підтвердження таких доводів не надано жодних доказів (актів про недопуск, звернення до правоохоронних органів про факт про недопуск із належним фіксуваннях таких обставин, тощо).

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що позивачем за первісним позовом не надано доказів того, що матеріали для виготовлення 7 (семи) рекламних конструкцій "Ферма" були втрачені, пошкоджені або знищені, зокрема, відповідачем за первісним позовом. Тобто, позивачем за первісним позовом не доведено сам факт наявності збитків.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено недоведеність позивачем за первісним позовом всіх елементів складу цивільного правопорушення.

З огляду на що, вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом привласнених матеріалів у розмірі 251 435,26 грн, та нарахованих на вказану суму 24 923,09 грн пені і 2 190,58 грн 3% річних задоволенню не підлягають.

Щодо зустрічним позовних вимог в частині стягнення з ТОВ "Ріара" збитків у розмірі 285 000,00 грн слід зазначити наступне.

Як вже зазначалось вище, зустрічні позовні вимоги в частині стягнення 285 000,00 грн збитків обґрунтовані тим, що відповідач за зустрічним позовом ухиляючись від виконання своїх зобов`язань за Договором на виготовлення рекламної продукції № 060519 від 06.05.2019 завдав позивачу за зустрічним позовом реальних збитків у розмірі 285 000,00 грн (210 000,00 грн - роботи по монтажу рекламних конструкцій, 75 000,00 грн - роботи з демонтажу рекламних конструкцій Ферма), які ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" поніс виправляючи несвоєчасне виконання робіт та недоліки по зазначеному правочину, оскільки, для завершення в строк монтажу рекламних конструкцій демонтажу рекламних конструкцій "Ферма" ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" було залучено Фізичну особу - підприємця Ковалевську Я.П., відповідно до Договору про надання послуг № 24052019 від 24.05.2019 та Договору про надання послуг № 27052019 від 27.05.2019.

Так, 24.05.2019 між ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" та Фізичною особою-підприємцем Ковалевською Я.П. було укладено Договір про надання послуг № 24052019, відповідно до п. 1.1. якого Фізична особа-підприємець Ковалевська Я.П., як виконавець зобов`язується надати замовнику (відповідач за зустрічним позовом) послуги по монтажу рекламних конструкцій та закупівлі матеріалів для їх монтажу, для забезпечення проведення заходу Martini Food Love (який відбудеться 25-26 травня 2019 року за адресою: м. Київ, вул. Біломорська, 1. Арт-завод Платформа ) клієнта замовника ТОВ "БАКАРДІ-МАРТІНІ ЮКРЕЙН" в порядку та відповідно до умов визначених цим Договором, а замовник (відповідач за первісним позовом) зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.

Також, 27.05.2019 між ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" та Фізичною особою-підприємцем Ковалевською Я.П. було укладено Договір про надання послуг № 27052019, за умовами якого Фізична особа-підприємець Ковалевська Я.П., як виконавець зобов`язується надати замовнику (відповідач за зустрічним позовом) послуги демонтажу рекламних конструкцій після проведення заходу Martini Food Love (який відбудеться 25-26 травня 2019 року за адресою: м. Київ, вул. Біломорська, 1. Арт-завод Платформа ) клієнта замовника ТОВ "БАКАРДІ-МАРТІНІ ЮКРЕЙН" в порядку та відповідно до умов визначених цим Договором, а замовник (відповідач за первісним позовом) зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги (п. 1. Договору про надання послуг № 27052019 від 27.05.2019).

Як зазначалося вище у даній постанові, позивачем при зверненні до суду з вимогами про стягнення збитків повинно бути доведено наявність протиправної поведінки відповідача, збитки, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, вина відповідача.

Судом апеляційної інстанції встановлено, про що зазначено вище у даній постанові, що виконавцем послуги за Договором щодо виготовлення та монтажу рекламних конструкцій виконано у повному обсязі та прийнято замовником.

Тобто, судом апеляційної інстанції встановлено відсутність порушення виконавцем своїх зобов`язань за Договором щодо виготовлення та монтажу рекламних конструкцій.

Зазначені встановлені обставини спростовують твердження позивача за зустрічним позовом про те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем за зустрічним позовом зобов`язань за Договором щодо виготовлення та монтажу рекламних конструкцій замовник поніс збитки у розмірі 210 000,00 грн, а саме, залучення Фізичної особи-підприємця Ковалевської Я.П., відповідно до Договору про надання послуг № 24052019 від 24.05.2019 для виконання робіт по монтажу рекламних конструкцій.

Однак, суд погоджується з твердженнями позивача за зустрічним позовом про те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем за зустрічним позовом зобов`язань за Договором щодо демонтажу 7 (семи) рекламних конструкцій "Ферма" замовник поніс збитки у розмірі 75 000,00 грн, а саме, залучення Фізичної особи-підприємця Ковалевської Я.П., відповідно до Договору про надання послуг № 27052019 від 27.05.2019 для виконання робіт по демонтажу вказаних рекламних конструкцій. Оскільки, як зазначалось вище, обидві сторони даного спору визнали той факт, що виконавець не виконував демонтаж 7 (семи) рекламних конструкцій "Ферма", всупереч обов`язків визначених у п. 5. Додатку № 2 до Договору.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем за зустрічним позовом своїх зобов`язань щодо демонтажу 7 (семи) рекламних конструкцій "Ферма", позивач за зустрічним позовом, залучивши для виконання робіт по демонтажу вказаних рекламних конструкцій Фізичну особу-підприємця Ковалевську Я.П., поніс додаткові витрати (збитки) у розмірі 75 000,00 грн.

З огляду на викладене, вимоги позивача за зустрічним позовом в частині стягнення 75 000,00 грн збитків є доведеними та такими, що підлягають задоволенню, а в частині стягнення 210 000,00 грн збитків - недоведеними, та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо зустрічним позовних вимог в частині стягнення з ТОВ "Ріара" витрат на зберігання матеріалів слід зазначити наступне.

Як вже зазначалось вище, зустрічні позовні вимоги в частині стягнення витрат на зберігання матеріалів у розмірі 191 199,60 грн обґрунтовані тим, що внаслідок нездійснення відповідачем за зустрічним позовом демонтажу 7 (семи) рекламних конструкцій Ферма , що передбачено п. 5. Додатку № 2 до Договору, та неприйняттю матеріалів для їх виготовлення, позивач за зустрічним позовом вимушений був передати дані конструкції на зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю Раббіер відповідно до Договору № 010218-01 від 01.02.2018 та акта прийому-передачі матеріальних цінностей для відповідного зберігання № 00039-000121 від 27.05.2019 внаслідок чого поніс витрати на зберігання матеріалів за період з 27.05.2019 по 15.11.2019 у розмірі 191 199,60 грн.

При цьому, правовою підставою таких вимог, позивачем за зустрічним позовом визначено ч. 3 ст. 947 ЦК України.

Так, 01.02.2018 між ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" та Товариством з обмеженою відповідальністю Раббіер було укладено Договір складського зберігання та комплексної обробки вантажів№ 010218-01, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю Раббіер надає ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" послуги зі складського зберігання вантажів та їх комплексної обробки. Для складського зберігання матеріалів ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП", Товариство з обмеженою відповідальністю Раббіер надає простір в 300 кв. м. Вартість надання послуг зі складського зберігання становить 7 000,00 грн з ПДВ у місяць. Вартість надання послуг з складської обробки вантажів становить 3 250,00 грн з ПАДВ у місяць (п.п. 1.1., 2.1., 3.1, 3.2 Договору складського зберігання та комплексної обробки вантажів№ 010218-01 від 01.02.2018).

27.05.2019 між ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" та Товариством з обмеженою відповідальністю Раббіер було підписано акт прийняття матеріальних цінностей для відповідального зберігання № 00039 - 000121, у якому сторони визначили найменування матеріалів, кількість, об`єм та вартість зберігання за добу.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши вказаний акт встановив, що матеріали передані згідно з даним актом ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" на зберігання не є ідентичними матеріалами, визначеними сторонами у п. 2. Додатку № 2 до Договору. Тобто, передані ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" на зберігання матеріали не є матеріалами для виготовлення 7 (семи) рекламних конструкцій Ферма , які передавались ТОВ "Ріара" у власність, відповідно до п. 5. Додатку № 2 до Договору.

Крім того, застосування приписів ч. 3 ст. 947 ЦК України до даних правовідносин неможливо, оскільки ТОВ "Ріара" не є стороною Договору складського зберігання та комплексної обробки вантажів № 010218-01 від 01.02.2018. Натомість саме ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" є поклажодавцем за вказаним договором, у розумінні ч. 1 ст. 936 ЦК України, та саме він повинен відшкодувати зберігачу витрати на зберігання, у розумінні ч. 3 ст. 947 ЦК України.

Таким чином, позивачем за зустрічним позовом не доведено обставин понесення ним витрат на зберігання матеріалів саме внаслідок неналежного виконання ТОВ "Ріара" своїх зобов`язань, передбачених п. 5. Додатку № 2 до Договору.

З огляду на що, вимоги позивача за зустрічним позовом в частині стягнення з ТОВ "Ріара" витрат на зберігання матеріалів у розмірі 191 199,60 грн не підлягають задоволенню.

Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених скаржником у апеляційній скарзі та відповідачем за первісним позовом у відзиві на апеляційну скаргу.

Суд апеляційної інстанції погоджується із доводами заявника апеляційної скарги щодо виконання останнім робіт з виготовлення та монтажу рекламних конструкцій за Договором на виготовлення рекламної продукції № 060519 від 06.05.2019 року та не здійсненням відповідачем за первісним позовом повного розрахунку за надані позивачем за первісним позовом послуги виготовлення та монтажу рекламних конструкцій визначених у Додатку № 1 та Додатку 2 до вищезазначеного Договору, і, відповідно, наявністю підстав для стягнення заборгованості за надані послуги, а також застосуванням до відповідача за первісним позовом штрафних санкцій, у вигляді сплати пені, яка передбачена п. 6.1. Договором на виготовлення рекламної продукції № 060519 від 06.05.2019 та 3% річних.

Аргументи скаржника щодо наявності підстав для стягнення вартості привласнених відповідачем за первісним позовом матеріалів та штрафних санкцій (пені та 3% річних) які були нараховані на суму привласнених матеріалів судом апеляційної інстанції відхилені у мотивувальній частині цієї постанови.

Суд апеляційної інстанції погоджується із позицією ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" щодо наявності підстав для стягнення збитків з демонтажу рекламних конструкцій.

Водночас судом апеляційної інстанції встановлено відсутність підстав для стягнення збитків з монтажу та витрат на зберігання матеріалів, з огляду на їх недоведеність. Відтак, відхиляються як необґрунтовані посилання позивача за зустрічним позовом на наявність підстав для стягнення збитків з демонтажу рекламних конструкцій, з підстав наведених у даній постанові суду апеляційної інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з п.п. 1, 2, 3 ч. 1, ч.ч. 2,4 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності та наявні у справі матеріали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ "Ріара" підлягають частковому задоволенню.

Також суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку щодо застосування до даних правовідносин положень ст. 601 ЦК України, оскільки в даному випадку при здійсненні зустрічного зарахування повинні застосовуватися приписи ч. 11 ст. 238 ГПК України.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, найшли своє часткове підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, рішення суду першої інстанції ухвалено при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, як суд першої інстанції визнав встановленими, висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, а також при ухваленні рішення судом першої інстанції допущено як порушення норм процесуального права так і норми матеріального права, у зв`язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1, ч. 2 ст. 277 ГПК України оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про часткове задоволення первісного позову та часткове задоволення зустрічного позову, за наведених у даній постанові підстав.

Розподіл судових витрат

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

29.09.2020 представниками (адвокатами) ТОВ "Ріара" - Борисовим В.П. та Бондаренком І.В. були подані клопотання про понесення позивачем за первісним позовом витрат на професійну правничу допомогу. Відповідно до поданого клопотання за підписом ОСОБА_2 , вартість наданих ним послуг ТОВ "Ріара" складає 15 000,00 грн; вартість наданих послуг позивачу за первісним позовом за клопотанням адвоката Бондаренка І.В. - складає 15 000,00 грн.

Апеляційним господарським судом під час розгляду заявлених клопотань встановлено наступне.

29.09.2019 між ТОВ "Ріара", як клієнтом та Борисовим М.П., як адвокатом було укладено Договір про надання правової допомоги.

Предметом даного Договору (п. 1.1.) є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2021 року (п. 3. 1. Договору).

У п. 4.1. Договору сторони визначили, що гонорар адвоката за цим Договором становить 15 000,00 грн, податок на додану вартість не передбачений.

Відповідно до п. 4.2. Договору клієнт здійснює оплату послуг по факту наданих послуг, на підставі актів наданих послуг та рахунку виконавця.

Пунктом 4.3. Договору визначено, що адвокат зобов`язаний направити клієнту акт наданих послуг та рахунок по факту надання послуг.

Також, 29.09.2019 між ТОВ "Ріара", як клієнтом та ОСОБА_3 , як адвокатом було укладено Договір про надання правової допомоги.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2021 року (п. 3. 1. Договору).

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 28).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 вказаного Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону ).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне господарське процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно зі ст. 12 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України ).

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 статті 126 Кодексу).

У ч. 3 ст. 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Кодексу).

Положеннями ч.ч.1 та 3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторони у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 статті 26 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За змістом статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (ч. 1 статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Як вже зазначалось вище, 29.09.2020 представниками (адвокатами) ТОВ "Ріара" - Борисовим В.П. та Бондаренком І.В. були подані клопотання про понесення позивачем за первісним позовом витрат на професійну правничу допомогу.

Частиною 5 ст. 129 ГПК України визначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 28.11.2019 у справі № 914/1605/18).

15.09.2020 ТОВ "Ріара" та адвокат Борисов М.П. підписали акт приймання - передачі наданих послуг № 1 до Договору про надання правової допомоги від 29.07.2019 (далі за текстом - акт), згідно з п. 1 якого адвокат з 29.07.2019 по 15.09.2020 надав клієнту правову допомогу в рамках господарської справи № 910/14846/19, відповідно до Договору про надання правничої допомоги від 29.07.2019, а клієнт прийняв допомогу, а саме:

1. вивчення та аналіз поданої клієнтом первинної документації з правовідносин останнього з ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" - 1 година;

2. підготовка та подання позовної заяви про стягнення з ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" заборгованості - 1,5 години;

3. підготовка та подання відповіді на відзив ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" - 1 година;

4. підготовка та подання апеляційної скарги - 2 години;

5. участь у судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду в якості представника ТОВ "Ріара" - 1 година;

6. участь у судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду в якості представника ТОВ "Ріара" - 1 година.

Загальна кількість витрачених годин, відповідно до даного акта - 7,5 годин.

Вартість послуг за період вказаних у п. 1 цього акта становить 15 000,00 грн без ПДВ. Всього до сплати - 15 000,00 грн без ПДВ (п. 2. акта).

Умовами п. 3 цього акта сторони підтвердили, що жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу в цілому правової допомоги клієнта до адвоката немає.

Вказаний акт підписаний представниками обох сторін договору.

15.09.2020 адвокат Борисов М.П. виписав рахунок на оплату № 1 на суму 15 000,00 грн.

Окрім того, в матеріалах справи наявні наступні документи, які підтверджують повноваження адвоката Борисова М.П. на вчинення ним дій як адвоката від імені ТОВ "Ріара", а саме: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 5151 від 28.08.2012 на Борисова М.П. (т. 1, а.с. 78), ордер на надання правової допомоги ТОВ "Ріара", зокрема, у Північному апеляційному господарському суді адвокатом Борисовим М.П. (т. 1, а.с. 79) та Договір про надання правової допомоги від 29.07.2019.

Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши додані до заяви вказані документи, встановив, що вони підтверджують та охоплюють період надання юридичних послуг ОСОБА_4 ТОВ "Ріара" з 29.07.2019 по 15.09.2020.

Поряд з цим, судом апеляційної інстанції було досліджено представлений акт послуг № 1 від 15.09.2020 до Договору про надання правової допомоги від 29.07.2019 та встановлено, що до витрат на професійну правничу допомогу які були заявлені у суді апеляційної інстанції, були також віднесені витрати на професійну правничу допомогу, які надавалися адвокатом клієнту у суді першої інстанції, а саме: вивчення та аналіз поданої клієнтом первинної документації з правовідносин останнього з ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП", підготовка та подання позовної заяви про стягнення з ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" заборгованості та підготовка та подання відповіді на відзив ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП".

Також, 15.09.2020 ТОВ "Ріара" та адвокат Бондаренко І.В. підписали акт приймання - передачі наданих послуг № 1 до Договору про надання правової допомоги від 29.07.2019 (далі за текстом - акт), згідно з п. 1 якого адвокат з 29.07.2019 по 15.09.2020 надав клієнту правову допомогу в рамках господарської справи № 910/14846/19, відповідно до Договору про надання правничої допомоги від 29.07.2019, а клієнт прийняв допомогу, а саме:

1. вивчення та аналіз поданої клієнтом первинної документації з правовідносин останнього з ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" - 2 години;

2. зібрання доказів необхідних для подання позовної заяви про стягнення з ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" заборгованості - 1,5 години;

3. участь у судовому засіданні в Господарському суді міста Києва в якості представника ТОВ "Ріара" - 2 години;

4. участь у судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду в якості представника ТОВ "Ріара" -2 години;

5. участь у судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду в якості представника ТОВ "Ріара" - 1 година.

Загальна кількість витрачених годин, відповідно до даного акта - 7,5 годин.

Вказаний акт підписаний представниками обох сторін договору.

15.09.2020 адвокат Бондаренко І.В. виписав рахунок на оплату № 1 на суму 15 000,00 грн.

Так, у матеріалах справи наявні наступні документи, які підтверджують повноваження адвоката Бондаренка І.В. на вчинення ним дій як адвоката від імені ТОВ "Ріара", а саме: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4376 від 22.02.2011 на Бондаренка І.В. ( т. 1, а.с. 163) та Договір про надання правової допомоги від 29.07.2019.

Поряд з цим, судом апеляційної інстанції було досліджено представлений акт послуг № 1 від 15.09.2020 до Договору про надання правової допомоги від 29.07.2019 та встановлено, що до витрат на професійну правничу допомогу які були заявлені у суді апеляційної інстанції, були також віднесені витрати на професійну правничу допомогу, які надавалися адвокатом клієнту у суді першої інстанції, а саме: вивчення та аналіз поданої клієнтом первинної документації з правовідносин останнього з ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП", зібрання доказів необхідних для подання позовної заяви про стягнення з ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" заборгованості та участь у судовому засіданні в Господарському суді міста Києва в якості представника ТОВ "Ріара".

Разом з тим, чиним законодавством не передбачено вирішення судом апеляційної інстанції витрат на понесення на професійну правову допомогу, які були надані у суді першої інстанції та, які у суді першої інстанції не заявлялись.

Матеріали справи не містять заяв ТОВ "Ріара" поданих до місцевого господарського суду про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Водночас, від ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, не надходило.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126 , ч. 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу ).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказана правова позиція щодо застосування норм права викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, та враховується судом під час розгляду апеляційної скарги.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає частково обґрунтованою та доведеною заяву представника ТОВ "Ріара" - адвоката Бондаренка І.В. про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 4 000,00 грн, та, відповідно, частково обґрунтованою та доведеною заяву представника ТОВ "Ріара" - адвоката Борисова М.П. про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 6 000,00 грн.

Оскільки за наслідками розгляду апеляційної скарги ТОВ "Ріара" судом апеляційної інстанції таку скаргу задоволено частково, тобто, на користь позивача за первісним позовом відбулось рішення суду апеляційної інстанції, заява ТОВ "ОЛ МОУШН ГРУП" про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 8 400,00 грн у суді апеляційної інстанції задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 11 ст. 238 ГПК України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 ГПК України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином: судовий збір за подачу позову та за подачу апеляційної скарги підлягають покладенню на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 124,129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 238, 240, 267-270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріара" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2020 у справі № 910/14846/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким:

1. Первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріара" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛ МОУШН ГРУП" про стягнення заборгованості за виконані роботи у розмірі 342 859,67 грн, 3% річних у розмірі 2 254,42 грн, пені у розмірі 25 437,37 грн та судового збору у розмірі 5 558,57 грн задовольнити.

2. У задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріара" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛ МОУШН ГРУП" про стягнення вартості привласнених матеріалів у розмірі 251 435,26 грн, пені у розмірі 24 923,09 грн, 3% річних у розмірі 2 190,58 грн, судового збору у розмірі 4 177,94 грн відмовити.

3. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛ МОУШН ГРУП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріара" про стягнення збитків у розмірі 75 000,00 грн та судового збору у розмірі 1 125,02 грн задовольнити.

4. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛ МОУШН ГРУП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріара" про стягнення збитків у розмірі 210 000,00 грн, витрат на зберігання матеріалів у розмірі 191 199,60 грн та судового збору у розмірі 6 017,97 грн відмовити.

5. Провести зустрічне зарахування грошових сум, присуджених до стягнення з кожної із сторін за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів, на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛ МОУШН ГРУП" (01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 55, ідентифікаційний код 35416535) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріара" (04070, м. Київ, вул. Братська, буд. 6, ідентифікаційний код 38403382) 295 551 (двісті дев`яносто п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят одну) грн 46 коп. заборгованості та 4 433 (чотири тисячі чотириста тридцять три) грн 55 коп. судового збору .

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛ МОУШН ГРУП" (01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 55, ідентифікаційний код 35416535) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріара" (04070, м. Київ, вул. Братська, буд. 6, ідентифікаційний код 38403382) 8 337 (вісім тисяч триста тридцять сім) грн 85 коп. за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛ МОУШН ГРУП" (01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 55, ідентифікаційний код 35416535) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріара" (04070, м. Київ, вул. Братська, буд. 6, ідентифікаційний код 38403382) 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

5. Доручити Господарському суду міста Києва у порядку ст. 327 Господарського процесуального кодексу України видати відповідні накази.

6. Справу № 910/14846/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

7. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано: 27.10.2020.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді І.А. Іоннікова

К.В. Тарасенко


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	20.10.2020
Оприлюднено	27.10.2020
Номер документу	92437980
Судочинство	Господарське

Судовий реєстр по справі —910/14846/19

Ухвала від 01.12.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Алданова С.О.

Ухвала від 01.12.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Алданова С.О.

Ухвала від 27.10.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Алданова С.О.

Ухвала від 31.08.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Дикунська С.Я.

Постанова від 27.07.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Селіваненко В.П.

Ухвала від 29.06.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Дикунська С.Я.

Ухвала від 23.06.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Разіна Т.І.

Ухвала від 08.06.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Селіваненко В.П.

Ухвала від 02.06.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Селіваненко В.П.

Постанова від 11.05.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Коробенко Г.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 20.10.2020 по справі 910/14846/19ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —910/14846/19

Постанова
від 20.10.2020 по справі 910/14846/19
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД