Постанова

від 28.10.2020 по справі 908/1393/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2020 р. м.Київ Справа№ 908/1393/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Тищенко О.В.

Дикунської С.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 24.06.2020

про повернення позовної заяви

у справі №908/1393/20 (суддя Андреїшина І.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім"

до Держави, в особі представника Міністерства юстиції України

про стягнення 280 713,55 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та рух справи

У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХЕНЕРГОХІМ" звернулося до Господарського суду міста Запорізької області із позовною заявою до Держави про стягнення 280 713, 55 грн збитків, завданих органом державної владина підставі ст. 56 Конституції України.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.06.2020 справу № 908/1393/20 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" про стягнення з Держави, представник - Міністерство юстиції України, 280 713,55 грн. майнової шкоди (збитків), повернуто позивачу.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позовна заява з доданими до неї документами сформована заявником в системі "Електронний суд" 03.06.2020 та зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 01.06.2020 за вх. №8854/20. Проте, позовна заява не підписана власним електронним цифровим підписом представника. Також, доказів які б підтверджували повноваження представника Лаушкіна Юрія Миколайовича здійснювати представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХЕНЕРГОХІМ" від його імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) не подано. З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивачем не дотримано вимог ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, що є імперативними нормами, стосовно підписання уповноваженим представником позивача, вказане є підставою для повернення позовної заяви на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2020, якою позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" про стягнення з Держави, представник - Міністерство юстиції України, 280 713,55 грн. майнової шкоди (збитків), повернуто позивачу, останній звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з урахуванням поданих на вимогу суду апеляційної інстанції уточнень, просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2020, а справу передати до суду першої інстанції для розгляду.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при постановленні ухвали порушено норми матеріального та процесуального права, ухвала суду першої інстанції була прийнята при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Зокрема, скаржник наголошував, що подана позовна заява підписана власним електронним цифровим підписом керівника підприємства, а вимогам закону не встановлено обов`язку особи подавати будь-які інші докази в підтвердження повноважень керівника підприємства.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

До Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" надійшла апеляційна скарга у справі № 908/1393/20, в якій скаржник просив (аркуш 3 апеляційної скарги) скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.06.2020, а справу № 908/1393/20 передати до Господарського суду Запорізької області для продовження розгляду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" у справі № 908/1393/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Станіка С.Р., судді: Тищенко О.В., Тарасенко К.В.

Дослідивши форму та зміст апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім", суд апеляційної інстанції встановив, що скаржник в прохальній частинах апеляційної скарги зазначає що він вважає ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.06.2020 незаконними та такими, що суперечать нормам діючого законодавства, та просить їх скасувати в апеляційному порядку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" - залишено без руху, протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали Товариство з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" мало право усунути недоліки, а саме:

- подати до Північного апеляційного господарського суду відповідні доповнення/уточнення до апеляційної скарги щодо визначення своєї правової та процесуальної позиції стосовно процесуальних рішень суду першої інстанції, постановлених у даній справі (ухвали Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 та ухвали Господарського суду Запорізької області від 05.06.2020), привівши форму та зміст апеляційної скарги у відповідність до пункту 4 частини 2 статті 258 Господарського процесуального кодексу України;

- надати докази надсилання апеляційної скарги та доданих доказів до неї на адресу уповноваженого органу держави, визначеного у спірних правовідносинах, як представник.

24.07.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" надійшли:

- заява про усунення недоліків;

- апеляційна скарга (уточнена), в якій скаржник просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2020.

В свою чергу, судді - учасники колегії Тищенко О.В. та Тарасенко К.В. перебували у відпусках 24.07.2020 та 28.07.2020, а головуючий суддя Станік С.Р. перебував з 27.07.2020 по 07.08.2020 включно у відпустці, і вирішення питання стосовно апеляційної скарги здійснено після виходу головуючого судді з відпустки.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2020 у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В., яка входять до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, і внаслідок неможливості вирішити питання про прийняття чи повернення апеляційної скарги у визначеному складі суду, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Станік С.Р., судді: Тарасенко К.В., Дикунська С.Я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2020 продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" процесуальний строк на подання доказів направлення копії апеляційної скарги з доданими до неї додатками на адресу уповноваженого органу держави, визначеного у спірних правовідносинах, як представник, з зазначенням у описі вкладеного надсилання апеляційної скарги саме на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 у справі № 908/1393/20, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" - залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, а саме:

- докази направлення копії апеляційної скарги з доданими до неї додатками на адресу уповноваженого органу держави, визначеного у спірних правовідносинах, як представник, з зазначенням у описі вкладеного надсилання апеляційної скарги саме на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 у справі № 908/1393/20;

- зазначення в апеляційній скарзі (уточненій) підстави звільнення та/або відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, або подання доказів сплати судового збору на ухвалу суду першої інстанції у розмірі 2 102,00 грн. згідно з п.п. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", оскільки апеляційна скарга (уточнена) не містить відомостей про сплату скаржником судового збору та/або законодавчо визначених підстав його несплати щодо оскарження процесуального рішення суду першої інстанції.

03.09.2020 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги до якої долучено докази направлення копії апеляційної скарги з доданими до неї додатками на адресу уповноваженого органу держави, визначеного у спірних правовідносинах, як представник, з зазначенням у описі вкладеного надсилання апеляційної скарги саме на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 у справі №908/1393/20, також зазначено підстави звільнення сплати судового збору - п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України Про судовий збір , зокрема внаслідок того, що позов заявлено про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2020 у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В., яка входять до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, і внаслідок неможливості вирішити питання про прийняття чи повернення апеляційної скарги у визначеному складі суду, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Станік С.Р., судді: Дикунська С.Я., Тищенко О.В.

У відповідності до ч. 3 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до п. 6 ч. 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про повернення заяви позивачеві.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 відкрито апеляційне провадження у справі, ухвалено розгляд апеляційної скарги здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено процесуальний строк для подання учасниками клопотань, заяв, відзивів.

Ухвала суду апеляційної інстанції направлена учасникам спору за адресами їх місцезнаходження та вручена: ТОВ Техенергохім - згідно поштового повідомлення про вручення 0411631891802, 0411631891810, Міністерству юстиції України - згідно поштового повідомлення про вручення - 0411631891799.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №731-ІХ від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)"№ 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Закон України №731-ІХ від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" набрав чинності 17.07.2020.

Отже, з урахуванням пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №731-ІХ від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності з 17.07.2020, строк на подання учасниками справи відзивів, заяв та клопотань - сплив, і станом на 28.10.2020 (з урахуванням часу на поштовий обіг) на адресу Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу від учасників справи - не надходив.

Частиною 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач в особі уповноваженого органу не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив на апеляційну скаргу через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що вказані учасники у строк, встановлений судом апеляційної інстанції, не подали відзив на апеляційну скаргу, суд дійшов висновку, що неподання вказаними учасниками апеляційного провадження відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає вирішенню апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Станіка С.Р. на лікарняному з 22.09.2020 по 10.10.2020, а судді учасника - колегії Дикунської С.Я. у відпустці з 12.10.2020 по 23.10.2020, а також проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, колегія суддів дійшла висновку про необхідність вийти за межі граничного процесуального строку розгляду даної справи, здійснивши її розгляд у розумний строк, застосувавши ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 ГПК України.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХЕНЕРГОХІМ" звернулося до Господарського суду міста Запорізької області із позовною заявою до Держави про стягнення 280 713, 55 грн збитків, завданих органом державної владина підставі ст. 56 Конституції України.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.06.2020 справу № 908/1393/20 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Як свідчить напис на позовній заяві, останню сформовано позивачем у системі Електронний суд , про що міститься відмітка на кожному аркуші позовної заяви, і остання підписана Лаушкіним Юрієм Миколайовичем.

Вказана позовна заява з доданими до неї документами сформована заявником в системі "Електронний суд" 03.06.2020 та зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 01.06.2020 за вх. №8854/20.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до п. 6 ч. 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про повернення заяви позивачеві.

Згідно з ч. 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи п вилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м`якого покарання від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004). Тому в контексті статті 55 Конституції України органи судової влади здійснюють функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.

За змістом рішення Конституційний Суд України від 01.12.2004 року у справі №1-10/2004 року щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний інтерес), поняття "право" та "охоронюваний законом інтерес" особи, що вживаються в законах, знаходяться у логічно- смисловому зв`язку та означають прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, легітимний дозвіл, що є об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних потреб особи, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально- правовим засадам.

Згідно з висновком, що міститься у рішенні Конституційного Суду України від 29.08.2012 № 16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 цієї Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, як наголосив Конституційний Суд України в абзаці першому підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 02.11.2011 № 13-рп/2011, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист.

Ч. 1-4 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що Господарський процесуальний кодекс України, визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

У рішенні від 13.01.2000 у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та у рішенні від 28.10.1998 у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог.

Як свідчать сформовані матеріали справи, напис на позовній заяві посвідчує, що її сформовано позивачем у системі Електронний суд , про що міститься відмітка на кожному аркуші позовної заяви, і остання підписана Лаушкіним Юрієм Миколайовичем.

Крім того, вказана позовна заява з доданими до неї документами сформована заявником в системі "Електронний суд" 03.06.2020 та зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 01.06.2020 за вх. №8854/20.

Оскаржуваною ухвалою від 24.06.2020 суд першої інстанції повернув позовну заяву з тих підстав, що доказів які б підтверджували повноваження представника Лаушкіна Юрія Миколайовича здійснювати представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХЕНЕРГОХІМ" від його імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) - не подано, чим не дотримано вимог ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, що є імперативними нормами, стосовно підписання уповноваженим представником позивача, вказане є підставою для повернення позовної заяви на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 17.1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Разом з цим, абзацом другим пункту 17.15 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України передбачено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).

Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" № 229 (6984) 01.12.2018.

У подальшому, у газеті "Голос України" (№ 42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно з яким (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС), повідомлено про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01.12.2018).

Разом з тим, наказом Державної судової адміністрації України № 628 від 22.12.2018 "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах" вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми "Електронний суд" у всіх місцевих та апеляційних судах України, Касаційному адміністративному суді (пілотних судах).

Пунктом 2 цього наказу передбачено, що місцевим та апеляційним судам, Касаційному адміністративному суді у ході тестового режиму експлуатації підсистеми "Електронний суд" слід керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (із змінами і доповненнями), у частині функціонування підсистеми "Електронний суд" (далі - Положення).

Згідно з пунктом 2.3 рішення Ради суддів України від 12.04.2018 № 16 ряд норм Положення, в тому числі і розділ XI (Підсистема "Електронний суд"), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом Державної судової адміністрації України.

Частинами п`ятою, шостою статті 42 ГПК України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форми процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему .

Частиною восьмою зазначеної статті передбачено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Пунктами 4, 3 Розділу І Положення передбачено, що авторизація користувача - процедура отримання користувачем прав на здійснення операцій з інформаційними ресурсами, в межах його повноважень та компетенції, за допомогою власного електронного цифрового підпису користувача, який прирівнюється за правовим статусом до його власноручного підпису; автор електронного документа особа (особи), що підписала (підписали) електронний документ власним ЕЦП.

Пунктом 2 Розділу ХІ Положення визначено, що учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.

Таким чином, надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд" за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного цифрового підпису.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним цифрового підписом учасника справи та подання такого документу через Електронний кабінет.

Подібна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 2340/4648/18, від 22.08.2019 у справі № 520/20958/18, від 10.09.2019 у справі № 640/1374/19.

Також, суд апеляційної інстанції звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", застосовується українськими судами як джерело права. Так, у пункті 36 рішення "Беллет проти Франції" (Bellet v. France, заява № 23805/94) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає передчасними та необґрунтованими висновки місцевого господарського суду на те, що подана позивачем позовна заява через підсистему "Електронний суд" є не підписаною власним електронним цифровим підписом представника та, відповідно, висновки про необхідність повернення без розгляду позовної заяви на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, за яким суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо, заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що посилання суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі на те, що позовна заява подана з порушенням вимог частини другої статті 162 ГПК України - є помилковим, у зв`язку з чим підстави для повернення оскаржуваною ухвалою позовної заяви з посиланням на п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України - відсутні.

За наведених мотивів, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовна заява підлягає передачі до господарського суду міста Києва на стадію прийняття позовної заяви для вирішення питання про відкриття провадження, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

З огляду на встановлене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 у справі № 908/1393/20 підлягає скасуванню на підставі п.1-4 ч. 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України.

Також, оскільки судом апеляційної інстанції скасована ухвала суду першої інстанції про повернення позову, керуючись правами, наданими ч. 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, матеріали позову підлягають передачі на розгляд суду першої інстанції на стадію прийняття позовної заяви та для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Розподіл судових витрат

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 270, 271, 273, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 у справі № 908/1393/20 - скасувати.

3. Матеріали справи № 908/1393/20 передати Господарському суду міста Києва на стадію прийняття позовної заяви та для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

4. Матеріали справи № 908/1393/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді О.В. Тищенко

С.Я. Дикунська