Рішення

від 13.06.2007 по справі 47/117

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/117

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  47/117

13.06.07

За позовом     Дочірнє підприємство "КАПАРОЛ УКРАЇНА"

до                     Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Інтерколор"

про                    стягнення 40091,57 грн

Суддя  

Представники:

Від позивача -      Зможний П.Л.. –директор.

Від відповідача -   не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до відповідача про стягнення 33175,05 грн. заборгованості за Договором № 170/05 від 15.06.2005 року,  пені в розмірі –6 916,52 грн., а також судових витрат.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.05.2007 року було порушено провадження у справі №47/117 та призначено до розгляду на 06.06.2007 року.

В судовому засіданні 06.06.2007 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Прохав суд позов задовольнити у повному обсязі.

          Відповідач вимог суду, викладених в ухвалі суду від 21.05.2007 року не виконав, відзив на позовну заяву не надав, і в судове засідання 06.06.2007 року представник відповідача не з”явився. Через канцелярію Господарського суду ніяких заяв та клопотань не подавав.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2007 року розгляд справи було відкладено до 13.06.2007 року.

       В судовому засіданні 13.06.2007 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Прохав суд позов задовольнити у повному обсязі.  

            Відповідач відзиву на позов не надав, у відповідному порядку з загального відділу канцелярії Господарського суду міста Києва заяв, клопотань чи інших пояснень по суті спору до сектору № 47 по справі № 47/117 не надходило, повноважний представник відповідача у судове засідання 13.06.2007 року не з'явився, причини неявки не повідомив.

            Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

       Таким чином, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи за позовом Дочірнього підприємства “Капарол Україна” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім Інтерколор” заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          15.06.2005 року між Дочірнім підприємством “Капарол Україна””, в якості Постачальника з однієї сторони,  та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім Інтерколор.”, в якості покупця, з –другої, було укладено Договір №170/05, згідно умов якого Постачальник зобов”язується передати у власність покупця належний Постачальнику товар, а Покупець приймає на себе зобов”язання сплатити вартість товару, у відповідності з умовами даного договору.

          Відповідно до п.п. 3.1-3.2 Договору №170/05від 15.06.2005 року поставка товару здійснюється на основі окремого замовлення. Поставка здійснюється на умовах самовивозу зі складу Продавця –(франко-склад продавця ).

          Відповідно до п.3.4 вищенаведеного договору датою поставки вважається дата передачі товару покупцю, його представнику, або транспортно-експедиторській фірмі, що оформлюється видатковою накладною, та засвідчується підписом відповідальної особи, який покупець доручає отримати товар від покупця.

          Відповідно до Додатків №№ 1,2 від 15.06.2006 року до Договору  №170/05 від 15.06.2005 року, що є його невід”ємною частиною,  поставка продукції здійснюється на умовах товарного кредиту з відстрочкою платежу на 60 календарних днів з моменту виставлення Покупцю рахунку-фактури на оплату продукції .

          Відповідно до п.4.3 вищенаведеного договору в разі прострочення покупцем сплати боргу на поставлений товар, покупець сплачує пеню у розмірі 0,1% за кожен прострочений календарний день.

          Згідно з видатковими накладними  № РН-06/00201 від 04.04.2006 року, № РН –06/00232  від 10.04.2006 року ,№ РН –06/00271  від 18.04.2006 року, № РН –06/00304  від 26.04.2006 року, №РН-06/00346 від 06.05.2006 року позивачем (Постачальник) поставлено, відповідно до умов Договору №170/05 від 15.06.2005 року, Відповідачу (Покупець) товар  на загальну суму –  45 669,80 грн.

Відповідачем прийнято відповідно 04.04.2006 року, 11.04.2006 року, 18.04.2006  року, 26.04.2006  року та 06.05.2006 року визначений у вищенаведених накладних товар на загальну суму – 45 669,80 грн., що підтверджується підписом та штампом повноважної особи покупця (замовника) та довіреностями виданими відповідачем на отримання товарно-матеріальних цінностей від позивача (серія ЯЛИ № 254921 від 25.04.2006 року, серія ЯЛИ № 254919 від 10.04.2006 року, серія ЯЛИ №254918 від 03.04.2006 року, серія ЯЛИ № 254920 від 18.04.2006 року, серія ЯЛИ № 254922 від 05.05.2006 року).

На виконання умов Договору позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату поставленої продукції від 04.04.2006 року, 07.04.2006 року, 17.04.2006 року, 26.04.2006 року на суму 45 669,80 грн.

          Відповідно до умов Договору №170/05від 15.06.2005 року оплата відповідачем повинна була бути здійснена по накладним № РН-06/00201 від 04.04.2006 року на суму –16487,99 грн., № РН –06/00232  від 11.04.2006 року ,№ РН –06/00271  від 18.04.2006 року, № РН –06/00304  від 26.04.2006 року, №РН-06/00346 від 06.05.2006 року та виставленим рахункам на оплату поставленої продукції від 04.04.2006 року, 07.04.2006 року, 17.04.2006 року, 26.04.2006 року протягом шістдесяти календарних днів з моменту отримання товару.

          Відповідно до пояснень представника позивача, відповідач лише частково розрахувався з позивачем за поставлену продукцію на суму –12494,75 грн., що відповідачем у визначений ГПК України спосіб, не оспорювалось, заперечень у визначеному порядку до суду не надходило.  

На день розгляду справи в суді (13.06.2007 року), за розрахунком позивача, основна заборгованість згідно Договору №170/05від 15.06.2005 року відповідачем не погашена і складає –33 175,05грн. (45 669,80 грн. (сума яка підлягала оплаті відповідно до виставлених рахунків) –12494,75грн. (частина суми, яка сплачена відповідачем позивачу за поставлений товар відповідно до пояснень представника позивача). Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі  –6 916,52 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу  України.

          Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

     В статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Стаття 265 визначає, що за   договором   поставки   одна  сторона  -  постачальник зобов'язується передати (поставити)  у  зумовлені  строки  (строк) другій   стороні   -   покупцеві   товар   (товари),   а  покупець зобов'язується прийняти вказаний  товар  (товари)  і  сплатити  за нього певну грошову суму.

         До  відносин  поставки,  не  врегульованих  цим Кодексом,  застосовуються відповідні положення Цивільного  кодексу України про договір купівлі-продажу.

             Згідно до вищевикладеного, статтею 664 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-VI встановлено, що якщо з  договору  купівлі-продажу  не  випливає  обов'язок продавця    доставити    товар   або   передати   товар   у   його місцезнаходженні,  обов'язок  продавця  передати  товар  покупцеві вважається  виконаним  у  момент  здачі  товару  перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

           Стаття 691 Цивільного кодексу України передбачає, що Покупець зобов'язаний    оплатити   товар   за   ціною, встановленою  у  договорі  купівлі-продажу,  або,  якщо  вона   не встановлена  у  договорі  і не може бути визначена виходячи з його умов,  - за ціною,  що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу,  а  також вчинити за свій рахунок дії,  які відповідно до договору,  актів цивільного законодавства або вимог,  що  звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

            Стаття 692 Цивільного кодексу України передбачає, що покупець  зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття  товаророзпорядчих  документів   на   нього,   якщо договором  або  актами  цивільного  законодавства  не встановлений інший строк оплати товару та покупець  зобов'язаний  сплатити  продавцеві  повну   ціну переданого товару. У разі прострочення  оплати  товару  продавець  має  право вимагати  оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

          Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

          Відповідно до ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання), а боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора,  він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

      Статтею 623 ч.1 встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

          Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу  України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач – Дочірнє підприємство “Капарол Україна” - умови Договору №170/05від 15.06.2005 року  щодо передачі товару виконав належним чином: позивачем (продавець) було передано відповідачу (покупець) товару згідно видаткових накладних на загальну суму 45 669,80 грн., а відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім Інтерколор” – свої зобовязання за зазначеним договором по повній оплаті отриманого від позивача товару в сумі грн. 45 669,80 грн. - не виконав. На даний час у  відповідача перед позивачем за переданий позивачем, але не оплачений відповідачем товар існує непогашена заборгованість в сумі 33 175,05 грн. = ((45 669,80 грн. (сума яка підлягала оплаті відповідно до виставлених рахунків) –12494,75грн. (частина суми, яка сплачена відповідачем позивачу за поставлений товар відповідно до пояснень представника позивача))., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у судовому порядку. Таким чином суд визнав вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за  переданий позивачем та отриманий, але не оплачений в повному обсязі відповідачем товар за Договором  №170/05від 15.06.2005 року  в розмірі – 33 175,05 грн. законною та обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

          Стаття 549 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

             Стаття 230 ГК України від 16.01.03 № 436-IV встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

              Стаття 551 ЦК України визначає, що якщо   предметом  неустойки  є  грошова  сума,  її  розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства та розмір неустойки,  встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

         Згідно статі 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР платники  грошових коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.

              Згідно статі 3 Закону України  “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

  Статтею 232 ч.6 ГК України встановлено порядок застосування штрафних санкцій, відповідно до якого нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

Суд, враховуючи викладене, дійшов висновку, що відповідач свої зобов'язання по повній оплаті отриманого від позивача товару за Договором №170/05від 15.06.2005 року  належним чином досі не виконав: станом на день подачі позову відповідач сплатив –12494,75грн., у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем на даний час складає –33 175,05 грн. Тобто, прострочення виконання зобовязання по повній оплаті відповідачем переданого позивачем товару за Договором №170/05від 15.06.2005 року  відбувалось:

Відповідачем прийнято відповідно 04.04.2006 року, 11.04.2006 року, 18.04.2006  року, 26.04.2006  року та 06.05.2006 року визначений у вищенаведених накладних товар на загальну суму – 45 669,80 грн., що підтверджується підписом та штампом повноважної особи покупця (замовника) та довіреностями виданими відповідачем на отримання товарно-матеріальних цінностей від позивача (серія ЯЛИ № 254921 від 25.04.2006 року, серія ЯЛИ № 254919 від 10.04.2006 року, серія ЯЛИ №254918 від 03.04.2006 року, серія ЯЛИ № 254920 від 18.04.2006 року, серія ЯЛИ № 254922 від 05.05.2006 року). На виконання умов Договору позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату поставленої продукції від 04.04.2006 року, 07.04.2006 року, 17.04.2006 року, 26.04.2006 року на суму 45 669,80 грн

Відповідно до Додатків №№ 1,2 від 15.06.2006 року до Договору  №170/05 від 15.06.2005 року, що є його невід”ємною частиною,  сторонами погоджено, що оплата за поставлений товар здійснюється після спливу 60 календарних днів з моменту виставлення Покупцю рахунку-фактури на оплату продукції .

Суд, враховуючи викладене, дійшов висновку, що відповідач свої зобов'язання по повній оплаті отриманого від позивача товару за Договором поставки товару №170/05 від 15.06.2005 року та Додатків №1,2 до нього належним чином досі не виконав: станом на день подачі позову відповідач не сплатив –33 175,05 грн., а позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача згідно вищезгаданих норм ЦК України, ГК України і Договору  №170/05 від 15.06.2005 року  пені у розмірі –6 916,52 грн. (згідно позовної заяви від 25.04.2007 року), але через те, що розрахунок пені здійснений судом перевищує заявлену позивачем до стягнення суму  пені, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача в розмірі заявленому останнім у розрахунку суми пені доданого до позовної заяви від 25.04.2007 року, а саме: в розмірі –6 916,52 грн. підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Інтерколор" за невиконання останнім умов Договору  №170/05 від 15.06.2005 року та Доповнень №1,2 до нього, в частині оплати вартості поставленого позивачем відповідачу товару після спливу 60 календарних днів з моменту виставлення рахунку-фактури (отримання товару за накладними відповідачем) відповідно до вимог  Договору №170/05 від 15.06.2005 року.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу  України, підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов Дочірнього Підприємства “Капарол Україна” до –Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім Інтерколор” - задовольнити в повному обсязі.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім Інтерколор” (код ЄДРПОУ 33300207, місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Сосюри,6 оф. 230 р/р № 26000655 в дніпровській філії ВАТ “МКБ”, МФО 320456), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Дочірнього підприємства “Капарол Україна” (код ЄДРПОУ 32593100, місцезнаходження: 02090 м. Київ, вул. Алма-Атинська, 35-а   р/р 26005401302207 в Печерському відділенні ЗАТ “ОТП банк”, МФО: 300528)  суму основного боргу –33175 (тридцять три тисячі сто сімдесят п”ять ) грн. 05 коп., суми  пені –6916 (шість тисяч дев”ятсот шістьнадцять) грн. 52 коп.,  а також 400 (чотириста) грн., 92 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу  України.

Суддя                                                                       Станік С.Р.