Постанова

від 21.10.2020 по справі 201/600/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

21 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 201/600/18-ц

провадження № 61-8208св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів : Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: приватне підприємство Сервісна компанія Комфорт , товариство з обмеженою відповідальністю фірма Консоль ЛТД , виконавчий комітет Дніпровської міської ради,

треті особи: комунальне підприємство Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради, Соборний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області,

особа, яка подала апеляційну скаргу - прокуратура Дніпропетровської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - ОСОБА_2 , на постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Демченко Е. Л.,

Макарова М. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного підприємства Сервісна компанія Комфорт (далі - ПП СК Комфорт ), товариства з обмеженою відповідальністю фірма Консоль ЛТД (далі -

ТОВ фірма Консоль ЛТД ), виконавчого комітету Дніпровської міської ради, треті особи: комунальне підприємство Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради (далі -

КП Дніпропетровське міжміське БТІ ) та Соборний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (Соборний ВДВС м. Дніпра Головного ТУЮ

у Дніпропетровській області), про визнання договору недійсним, скасування рішення про оформлення права власності, визнання недійсним свідоцтва про державну реєстрацію, скасування державної реєстрації права власності

на нерухоме майно.

Позовна заява мотивована тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 .

22 листопада 2017 року власниками квартир та приміщень у вказаному багатоквартирному житловому будинку було створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Дмитра Донцова, 3 (далі -

ОСББ Дмитра Донцова, 3 ).

У процесі створення ОСББ Дмитра Донцова, 3 йому стало відомо,

що допоміжні приміщення вказаного багатоквартирного житлового будинку,

а саме: нежитлові підсобні приміщення: № ХІІ-10, загальною площею 12,2 кв. м, № ХІІ-14, загальною площею 10,4 кв. м, № І-І, загальною площею 25,7 кв. м,

№ І-12, загальною площею 6,3 кв. м не є спільним майном співвласників багатоквартирного житловому будинку, а протиправно, як він вважав, належали на праві приватної власності ПП СК Комфорт .

Зазначав, що ТОВ фірмою Консоль ЛТД здійснювалося будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 , який було введено в експлуатацію згідно рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 18 вересня 2013 року № 2774 Про затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття

в експлуатацію житлового будинку з вбудовано-прибудинковим магазином непродовольчих товарів та офісом по АДРЕСА_2 .

29 липня 2003 року між ПП СК Комфорт та ТОВ фірма Консоль ЛТД було укладено договір № 1672/301-33, відповідно до умов якого у розрахунок

за інвестовані підприємством кошти в будівництво житлового будинку

по АДРЕСА_3 ) товариство зобов`язувалося передати відповідні приміщення в новозбудованому житловому будинку.

20 травня 2004 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради було прийнято рішення № 1411 Про оформлення прав власності на квартири

на нежитлові приміщення житлового будинку літ. А-6-7-8, АІ -І.АІІ -І.АІІІ -3

за адресою: АДРЕСА_2 , за яким: 1. оформити право власності, з видачею свідоцтв, фізичним і юридичним особам на квартири та нежитлові приміщення, на підставі договорів про участь на паях у будівництві житлового будинку літ. А-6-7-8, АІ -І.АІІ -І.АІІІ -3 за адресою: АДРЕСА_2 , згідно

з додатком;.. . Відповідно до додатку до зазначеного рішення на ім`я

ПП СК Комфорт мало бути здійснено оформлення права приватної власності на підсобні приміщення: № ХІ-10, загальною площею 12,2 кв. м, № ХІІ-14, загальною площею 10,4 кв. м, № 1-1, загальною площею 25,7 кв. м, № 1-12, загальною площею 6.3 кв. м у відповідності до договору № 1672/301-33

від 29 липня 2003 року.

24 квітня 2007 року на підставі свідоцтва про право власності від 20 квітня

2017 року НОМЕР_1 виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, оформленого згідно наведеного рішення, було зареєстровано право приватної власті ПП СК Комфорт на вказані нежитлові підсобні приміщення у житловому будинку літ. А-6-7-8, АІ -І.АІІ -І.АІІІ -3 за адресою:

АДРЕСА_2 .

Вважав, що відповідачами порушено права співвласників багатоквартирного будинку.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 , просив суд: визнати недійсним договір від 29 липня 2003 року № 1672/301-33, укладений між

ПП СК Комфорт та ТОВ фірма Консоль ЛТД ; скасувати рішення

від 20 травня 2004 року № 1411 виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради Про оформлення прав власності на квартири та нежитлові Дніпропетровської міської ради Про оформлення прав власності

на квартири та нежитлові приміщення житлового будинку літ. А-6-7-8,

АІ -І.АІІ -І.АІІІ -3 за адресою АДРЕСА_2 в частині оформлення

з видачею свідоцтв права власності ПП СК Комфорт на нежитлові підсобні приміщення за адресою АДРЕСА_2 ; визнати недійсним свідоцтво від 20 квітня 2017 року НОМЕР_1, видане виконавчим комітетом Дніпровської міської ради про право власності

ПП СК Комфорт на нежитлові підсобні приміщення за адресою

АДРЕСА_2 та скасувати державну реєстрацію права власності ПП СК Комфорт на нежитлові підсобні приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним договір від 29 липня 2003 року № 1672/301-33, укладений між ПП СК Комфорт та ТОВ фірма Консоль ЛТД .

Скасовано рішення від 20 травня 2004 року № 1411 виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради Про оформлення прав власності на квартири та нежитлові приміщення житлового будинку літ. А-6-7-8, АІ -І.АІІ -І.АІІІ -3

за адресою АДРЕСА_2 у частині оформлення з видачею свідоцтв права власності ПП СК Комфорт на нежитлові підсобні приміщення

за адресою АДРЕСА_2 .

Визнано недійсним свідоцтво від 20 квітня 2017 року НОМЕР_1, видане виконавчим комітетом Дніпровської міської ради про право власності

ПП СК Комфорт на нежитлові підсобні приміщення за адресою АДРЕСА_2 .

Скасовано державну реєстрацію права власності ПП СК Комфорт

на нежитлові підсобні приміщення за адресою

АДРЕСА_2 .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради та КП Дніпропетровське міжміське БТІ були відсутні правові підстави для прийняття рішення щодо оформлення права власності та свідоцтва про право власності на нежитлові підсобні приміщення: № ХІІ-10, загальною площею 12,2 кв. м, № ХІІ-14, загальною площею 10,4 кв. м, № І-І, загальною площею 25,7 кв. м, № І-12, загальною площею 6,3 кв. м у житловому будинку літ. А-6-7-8, АІ -І.АІІ -І.АІІІ -3 за адресою: АДРЕСА_2 на ім`я ПП СК Комфорт , а також реєстрації права власності на вищевказане нерухоме майно за ним, оскільки ні позивач, ні будь-хто із інших співвласників багатоквартирного житлового будинку за вказаною адресою ніколи не здійснювали і не могли здійснювати будь-яких правочинів, спрямованих на відчуження неподільного вказаного майна, а також не надавали згоди на таке відчуження чи делегування повноважень на таке відчуження третім особам.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року апеляційну скаргу прокуратури Дніпропетровської області задоволено. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2018 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відсутні належні

та допустимі докази того, що спірні приміщення відносяться до спільної власності власників квартир житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Разом із тим суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскільки власниками багатоквартирного житлового будинку, розташованого

за вказаною адресою було утворено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, тому право захищати права, представляти інтереси співвласників цього будинку належить саме об`єднанню співвласників. Оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів надання йому повноважень на звернення до суду з позовом

в інтересах співвласників будинку, суд апеляційного суду вважав відсутніми підстави для задоволення його позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2019 року до Верховного Суду, представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції

та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 травня 2019 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи

із Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

У жовтні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до ПП СК Комфорт , ТОВ фірма Консоль ЛТД , виконавчого комітету Дніпровської міської ради, треті особи:

КП Дніпропетровське міжміське БТІ Дніпропетровської обласної ради, Соборний ВДВС м. Дніпра Головного ТУЮ у Дніпропетровській області, про визнання договору недійсним, скасування рішення про оформлення права власності, визнання недійсним свідоцтва про державну реєстрацію, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції, як вважав заявник, є незаконним, необґрунтованим

та таким, що було винесене внаслідок неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Зазначав, що у відповідності до висновку будівельно-технічної судової експертизи від 22 травня 2018 року № 1227-05 спірні приміщення відносяться до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку, розташованого

за адресою: АДРЕСА_2 , проте судом апеляційної інстанції не наведено мотивів відхилення цього доказу, а також не наведено на підставі якого доказу суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо неналежності спірних приміщень до допоміжних.

Вважав, що відповідачами у справі порушено його право на вільне користування спільною сумісною власністю, оскільки спірні приміщення становлять собою частину цілісного майнового комплексу багатоквартирного будинку і перебувають у спільній власності власників квартир, а тому він є належним позивачем.

Також вважав, що у прокуратури Дніпропетровської області відсутні підстави для звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, оскільки ця скарга не містить посилань та належних доказів того, що захист інтересів держави у конкретному випадку не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також не доведена відсутність такого органу, а тому

у відповідності до вимог статті 357 ЦПК України, як він вважав, суд апеляційної інстанції повинен був повернути прокурору апеляційну скаргу.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

18 вересня 2003 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради прийнято рішення№ 2774 про затвердження акта державної приймальної комісії від 09 вересня 2003 року про прийняття в експлуатацію житлового будинку з вбудовано-прибудованим магазином непродовольчих товарів

та офісом, за адресою: АДРЕСА_2 . Вирішено дозволити Дніпропетровському міському управлінню УМВС України в Дніпропетровській області ввести в експлуатацію зазначений житловий будинок з вбудовано-прибудованим магазином непродовольчих товарів та офісом (а. с. 17-18 т. 1).

20 травня 2004 року рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 1411 вирішено оформити права власності з видачею свідоцтв, фізичним і юридичним особам на квартири та нежитлові приміщення, на підставі договорів про участь на паях у будівництві житлового будинку літ.А-6-7-8,

АІ -І.АІІ -І.АІІІ -3, за адресою: АДРЕСА_2 згідно з додатком (а. с. 19-20 т. 1).

Відповідно до вказаного додатку вирішено оформити право приватної власності ПП СК Комфорт на підсобні приміщення: № ХІІ-10, загальною площею

12,2 кв. м, № ХІІ-14, загальною площею 10,4 кв. м, № І-1, загальною площею

25,7 кв. м, № І-12, загальною площею 6,3 кв. м (договір від 29 липня 2003 року

№ 1672/301-33) (а. с. 20-22 т. 1).

Вказаним додатком визначено приміщення, які знаходяться у спільній власності співвласників багатоквартирного будинку, а саме приміщення, які знаходяться на цокольному поверсі: № № ХІІ-1, ХІІ-2, ХІІ-4, ХІІ-27-ХІІ-32;

на першому поверсі: № № І-2, І-3, І-5-І-11, І-14, І-17, І-19-І-22, ганки літ. а, а 3 , а 5 , а 6 , сходи літ.а 4 , приямки літ.а 7 , а 8 , витяжки літ.а 9 , а 10 ; на другому поверсі:

№ № ІІ-1-ІІ-9, ІІ-11; на третьому поверсі: № № ІІІ-1-ІІІ-11; на четвертому поверсі:

№ № ІV-1- ІV-10; на п`ятому поверсі: № № V-1-V-10; на шостому поверсі:

№ № VІ-1-VІ-11; на сьомому поверсі: № № VІІ-1-VІІ-11; на восьмому поверсі

№ № VІІІ-1-VІІІ-6; на технічному поверсі: № № ІХ-1-ІХ-3.

20 квітня 2007 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради видано ПП СК Комфорт свідоцтво про право приватної власності на нерухоме майно, а саме на підсобні приміщення: № ХІІ-10, загальною площею

12,2 кв. м, № ХІІ-14, загальною площею 10,4 кв. м, № І-1, загальною площею

25,7 кв. м, № І-12, загальною площею 6,3 кв. м , за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 45-46 т. 1).

24 квітня 2007 року на підставі зазначеного свідоцтва про право приватної власності на нерухоме майно за ПП СК Комфорт зареєстровано право власності на підсобні приміщення: № ХІІ-10, загальною площею 12,2 кв. м,

№ ХІІ-14, загальною площею 10,4 кв. м, № І-1, загальною площею 25,7 кв. м,

№ І-12, загальною площею 6,3 кв. м, за адресою:

АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 18603972 (а. с. 47 т. 1).

11 травня 2006 року виконавчим комітетом Жовтневої районної

у м. Дніпропетровську ради ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності

на нерухоме майно, а саме квартиру

АДРЕСА_1 на підставі якого було зареєстровано право власності на вказане нерухоме майно 24 травня 2006 року,

що підтверджується відповідним витягом (а. с. 56-57 т. 1).

22 листопада 2017 року власниками квартир та приміщень у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 було створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Дмитра Донцова, 3 (а. с. 25-44 т. 1).

1. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня

2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції

до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального

чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним

і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення суду апеляційної інстанції

не відповідає.

Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади

та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією

та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді

у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Таким законом є Закон України Про прокуратуру .

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження,

а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором

у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави

в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити

про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Також у частинах третій, четвертій статті 56 ЦПК України передбачено,

що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито

за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Виходячи з системного аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду

з позовом, заявою або скаргою повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

У контексті зазначеного судам слід враховувати, окрім іншого, і Рішення Конституційного Суду України про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді від 08 квітня 1999 року у справі

№ 3-рп/99.

Так, Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави , визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди

є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування

її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності

та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор

у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням

на законодавство, на підставі якого подається позов (заява, скарга), у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України

та статті 23 Закону України Про прокуратуру .

Враховуючи зазначене, можна дійти висновку, що наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом, заявою або скаргою.

Разом із тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (частина третя статті 23 Закону України Про прокуратуру ).

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно.

Отже суд апеляційної інстанції не перевірив, чи вжито прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави.

Також суд апеляційної інстанції не перевірив причини звернення прокурора з апеляційною скаргою.

Оскільки з`ясування зазначених вище питань і встановлення відповідних обставин є необхідними складовими для належного розгляду справи,

то висновок суду апеляційної інстанції без встановлення підставності звернення до суду на захист інтересів держави прокурора, є передчасним.

Таким чином, у порушення статей 89, 263-264, 382 ЦПК України апеляційний суд: у достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин та не надав належної правової оцінки доводам і доказам сторін, тому дійшов передчасного висновку про задоволення апеляційної скарги прокуратури Дніпропетровської області та відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 1 частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України та ухвалено з порушенням норм процесуального права, що в силу пункту 1 частини третьої та четвертої

статті 411 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович