Рішення

від 26.10.2020 по справі 645/5600/19

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/5600/19

Провадження № 2/645/271/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2020 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Іващенко С.О.,

секретаря судових засідань - Гурської С.Ю.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представників відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя, стягнення аліментів,

В с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з позовною заявою, в якій, з врахуванням заяви про зміну предмету позову від 10.02.2020, просить суд: 1) Визнати об`єктами права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 і ОСОБА_5 : домоволодіння із земельними ділянками за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок площею 21,2 кв.м. з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_2 ; об`єкт незавершеного будівництва - офіс загальною площею приблизно 350 кв.м., розташований за адресою АДРЕСА_2 ; Ѕ частки комплексу будівель і споруд за адресою АДРЕСА_3 ; автомобіль MITSUBISHI PAJERO WAGON 2008 року випуску; автомобіль ВАЗ 21043 2006 року випуску; автомобіль AUDI Q5 2012 року випуску; доходи, отримані ОСОБА_5 за час перебування у шлюбі на карткові рахунки в АТ КБ Приватбанк № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 у сумі 12 151 951 грн; 2) Здійснити поділ майна,що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, в натурі. Визнати за ОСОБА_4 у порядку поділу майна подружжя право власності на: домоволодіння із земельними ділянками за адресою: АДРЕСА_1 ; автомобіль AUDI Q5 2012 року випуску. Визнати за ОСОБА_5 у порядку поділу майна подружжя право власності на: житловий будинок площею 21,2 кв.м. з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_2 ; об`єкт незавершеного будівництва - офіс загальною площею приблизно 350 кв.м., розташований за адресою АДРЕСА_2 ; Ѕ частки комплексу будівель і споруд за адресою АДРЕСА_3 ; автомобіль MITSUBISHI PAJERO WAGON 2008 року випуску; автомобіль ВАЗ 21043 2006 року випуску; доходи, отримані ОСОБА_5 за час перебування у шлюбі на карткові рахунки в АТ КБ Приватбанк № НОМЕР_1 ; 3) Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію у розмірі 13 734 637 грн. за розходження вартості об`єктів права спільної сумісної власності подружжя, які залишаються за позивачем і відповідачем. 4) Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 21180 грн. щомісячно, починаючи з 05.09.2019 до дня досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 21180 грн. щомісячно, починаючи з 05.09.2019 до дня досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 ; стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 21180 грн. щомісячно, починаючи з 05.09.2019 до дня досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що перебувала у шлюбі з відповідачем з 30.11.2002 по 13.07.2017. За час шлюбу подружжя набуло майно, яке позивач вважає спільною сумісною власністю подружжя і просить провести реальний розподіл спільного сумісного майна подружжя (в натурі) з врахуванням інтересів дружини, чоловіка, дітей та інших обставин, що мають істотне значення, та стягнути з ОСОБА_5 різницю у вартості майна подружжя, яке ділиться в натурі. Зазначила, що від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками яких є сторони по справі. Вважає обґрунтованим, достатнім розміром аліментів для нормальної життєдіяльності і гармонійного розвитку трьох дітей десятикратний розмір прожиткового мінімуму на кожну дитину. Вважає, що такий розмір аліментів не буде надмірним чи обтяжливим для відповідача, враховуючи наявність у нього великої кількості майна і видатків.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 10.09.2019 прийнято до розгляду та відкрито загальне провадження по вищевказаній цивільній справі, призначено підготовче судове засідання.

Відповідач не скористався правом подати відзив, у зв`язку з чим суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 02.03.2020 підготовче провадження по справі закрите, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Паркулаб А.В. позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов повністю, посилаючись на підстави, зазначені в позові.

Представники відповідача адвокати Богдашевський Т.С., Євглевський В.О., в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково. Вказали, що не заперечують проти визнання за ОСОБА_4 у порядку поділу майна подружжя право власності на: домоволодіння із земельними ділянками за адресою: АДРЕСА_1 і автомобіль AUDI Q5 2012 року випуску; а за ОСОБА_5 автомобіля MITSUBISHI PAJERO WAGON 2008 року випуску і автомобіля ВАЗ 21043 2006 року випуску. В частині вимоги про визнання за відповідачем житлового будинку площею 21,2 кв.м. з надвірними будівлями і об`єкту незавершеного будівництва - офісу загальною площею приблизно 350 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 заперечували, посилаючись на допущені у звіті про оцінку майна порушення порядку проведення оцінки майна. В частині вимоги про визнання за відповідачемЅ частки комплексу будівель і споруд за адресою АДРЕСА_3 заперечували, посилаючись на те, що вказане майно було придбане ОСОБА_5 за власні кошти, подаровані йому батьком. В частині поділу доходів, отриманих ОСОБА_5 за час перебування у шлюбі на карткові рахунки в АТ КБ Приватбанк № НОМЕР_1 , заперечували, посилаючись на те, що вказані доходи були витрачені ще підчас перебування у шлюбі на потреби сім`ї. В частині стягнення грошової компенсації за розходження вартості об`єктів права спільної сумісної власності подружжя заперечували. В частині стягнення аліментів визнали позов частково; просили суд призначити аліменти у розмірі 1/3 від доходів ОСОБА_5 за місцем роботи в ТОВ ТАСКОМ. .

Вислухавши сторони по справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Судом на підставі свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який 30 листопада 2002 року зареєстрований Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану, актовий запис №506 від 30.11.2002.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13.07.2017 по справі №641/7272/16-ц шлюб між ОСОБА_5 і ОСОБА_4 було розірвано.

Згідно копій свідоцтв про народження сторони мають неповнолітніх сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження від 25.04.2008 серії НОМЕР_6 ), доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про народження від 10.02.2009 серії НОМЕР_7 ). Син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження від 30.11.2002 серії НОМЕР_8 ), на момент розгляду справи вже є повнолітнім, проте на момент звернення позивача до суду був неповнолітнім. Діти мешкають з позивачем та знаходиться на її утриманні, що не заперечується сторонами.

Судом згідно копій наданих правовстановлюючих документів встановлено, що за час перебування у шлюбі сторони набули наступне нерухоме і рухоме майно.

На підставі договору купівлі-продажу від 09.03.2011, посвідченого приватним нотаріусом Полехіною А.М., реєстровий №204, ОСОБА_5 придбав: житловий будинок АДРЕСА_4 літ. А-1, дерев`яний, обкладений цеглою, житловою площею 45,60 кв.м., загальною площею 82,80 кв.м., та надвірні будівлі: літ. Б - літня кухня; літ. В - вбиральня; літ. Г - сарай; літ. Д - навіс; №1-4 - огорожа; АДРЕСА_5 ; земельну ділянку площею 0,1267 га, надану для обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка), кадастровий номер 6325183003000010180, що знаходиться на території Пономаренківської сільської Ради в АДРЕСА_4 ; земельні ділянки загальною площею 0,1164 га, з яких: земельна ділянка площею 0,0351 га, кадастровий номер - 6325183003000010181, надана для ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться на території Пономаренківської сільської Ради в АДРЕСА_4 ; земельна ділянка площею 0,0813 га, кадастровий номер - 6325183003000010182, надана для ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться на території Пономаренківської сільської Ради в Харківській області, Харківському районі, с. Горбані, №27. Відповідно до п. 6 договору майно придбано ОСОБА_5 за згодою дружини ОСОБА_4 . Згідно пояснень позивача, наразі в цьому будинку проживає мати позивача.

Згідно відомостей з інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №168837004 від 31.05.2019 на підставі договору купівлі-продажу від 22.12.2006, посвідченого приватним нотаріусом Алексєєвою Л.В., реєстровий №12240, ОСОБА_5 придбав житловий будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_2 . Житлова площа 21,2 кв.м., площа земельної ділянки 458 кв.м. Реєстраційний номер майна: 16446553. Номер запису: 45115 в книзі: 1. На земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2 подружжям за період перебування в шлюбі створено об`єкт незавершеного будівництва - офіс загальною площею приблизно 350 кв.м. На момент подання позову державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва не здійснено. Згідно пояснень позивача, наразі офіс фактично контролюється відповідачем і в ньому здійснює господарську діяльність ТОВ ТАСКОМ. , керівником якої є відповідач.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 14.09.2007, посвідченого приватним нотаріусом Сухіним І.І., реєстровий №4464, ОСОБА_5 придбав: Ѕ від 19/20 частин комплексу будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.06.2008, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Новопокровської селищної ради від 10.06.2008 №153, ОСОБА_5 є власником Ѕ частки комплексу будівель і споруд за адресою АДРЕСА_3 , до складу комплексу будівель та споруд якого входить: будівля прохідної літ. А загальною площею 16,7 кв.м.; будівля пташника літ. Б загальною площею 1654,7 кв.м.; будівля пташника літ. В, В1 загальною площею 1698,8 кв.м.; будівля пташника літ. Г загальною площею 1722,8 кв.м.; будівля пташника літ. Д, Д1, Д2 загальною площею 1731,7 кв.м.; будівля пташника літ. Ж загальною площею 1695,5 кв.м.; будівля пташника літ. Е, Е1 загальною площею 1670,8 кв.м.; будівля кормоскладу літ. К загальною площею 527,3 кв.м.; будівля овочесховища літ. Н загальною площею 97,8 кв.м.; навіси літ. В2, Ж1, К1; сараї літ. Ж2, Ж3, З; вагова літ. М. Відповідно до п. 8 договору майно придбано ОСОБА_5 за згодою дружини ОСОБА_4 . Відповідно до пояснень позивача, наразі комплекс будівель використовується відповідачем у власній підприємницькій діяльності.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 09.08.2013 позивач придбала автомобіль AUDIQ5 2012 року випуску, на підставі довідки-рахунку НОМЕР_10 від 09.08.2013. Згідно пояснень позивача, автомобілем фактично володіє позивач.

Відповідно до довідки Регіонального сервісного центру в Харківській області від 06.06.2019 №31/20-8386 станом на 13.07.2017 за відповідачем зареєстровані MITSUBISHIPAJEROWAGON 2008 року випуску, дата реєстрації 03.01.2009; і ВАЗ 21043 2006 року випуску, дата реєстрації 29.09.2006. Згідно пояснень позивача, автомобілями фактично володіє відповідач.

З наданої АТ КБ Приватбанк на виконання ухвали Фрунзенського районного суду від 15.11.2019 про витребування доказів інформації вбачається, що за період з 18.03.2014 по 05.01.2017 відповідач отримав на картковий рахунок в АТ КБ Приватбанк № НОМЕР_1 12 151 951 грн. доходу.

Вирішуючи позовні вимоги в частині визнання майна об`єктами права спільної сумісної власності подружжя, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

У статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.

Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 по справі №372/504/17, постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц.

Суд констатує, що відповідно до наявних в матеріалах справи доказів усі об`єкти нерухомого і рухомого майна були придбані сторонами підчас перебування у шлюбі, а тому в силу презумпції спільності права власності подружжя на майно, набуте ними в період шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя.

Вирішуючи питання віднесення до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя об`єкту незавершеного будівництва - офісу загальною площею приблизно 350 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_2 , суд керується правовими висновками, викладеними Верховним Судом України у постанові від 07 вересня 2016 року у справі № 6-47цс16, постановах Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі №496/6067/15-ц та від 08 липня 2020 року у справі № 372/2914/16-ц.

Відповідно до правових висновків у зазначених постановах, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу об`єкта нерухомого майна після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи об`єктом нерухомого майна з юридичного погляду, об`єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов`язки, тому такий об`єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і підлягати поділу між ними.

Оскільки об`єкт незавершеного будівництва - офіс - збудований сторонами у період шлюбу, готовий до експлуатації та фактично використовується відповідачем за призначенням, то його належить визнати об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідач, спростовуючи віднесення до спільної сумісної власності подружжя Ѕ частки комплексу будівель і споруд за адресою АДРЕСА_3 , посилається на те, що вказаний об`єкт був придбаний ним за грошові кошти, подаровані його батьком згідно договору дарування від 14.09.2007.

Суд відхиляє посилання відповідача на договір дарування від 14.09.2007 як джерело коштів для придбання Ѕ частки комплексу будівель і споруд за адресою АДРЕСА_3 , виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 717 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладання договору) за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Згідно з ч. 5 ст. 719 ЦК України договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п`ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19.02.93 р. передбачено, що до валютних цінностей відноситься валюта України - грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших фінансових установах на території України.

Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17,0 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 ст. 169 розділу IV ПКУ для відповідного року.

Відтак, договори дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує 850 грн., укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно з ч. 1 ст. 219 ЦК України у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Суд констатує, що наданий відповідачем на спростування презумпції спільності майна договір дарування від 14.09.2007 є нікчемним, а отже не може бути доказом тих обставин, на які посилається відповідач.

Відтак, презумпцію спільності права власності подружжя на Ѕ частки комплексу будівель і споруд за адресою АДРЕСА_3 відповідачем не спростовано.

Вирішуючи питання віднесення до спільної сумісної власності подружжя 12 151 951 грн. доходів, отриманих відповідачем на картковий рахунок в АТ КБ Приватбанк № НОМЕР_1 , суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 61 ЦК України об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

З виписки АТ КБ Приватбанк вбачається, що за період з 18.03.2014 по 05.01.2017 відповідач отримав на картковий рахунок в АТ КБ Приватбанк № НОМЕР_1 від різних фізичних осіб 12 151 951 грн.

Враховуючи те, що гроші у сумі 12 151 951 грн. отримані відповідачем за час перебування у шлюбі, і підпадають під визначення об`єктів права спільної сумісної власності, наведені в 2, 3 ст. 61 ЦК України, суд визнає обґрунтованим віднесення до спільної сумісної власності подружжя 12 151 951 грн. доходів, отриманих відповідачем на картковий рахунок в АТ КБ Приватбанк № НОМЕР_1 .

Відтак, суд визнає обґрунтованими позовні вимоги в частині визнання майна об`єктами права спільної сумісної власності подружжя і задовольняє їх повністю.

Вирішуючи позовні вимоги про поділ майна подружжя, суд виходить з наступного.

Статтею 63 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 370 ЦК України виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено, що якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Під час здійснення поділу майна в судовому порядку суд повинен виходити з презумпції рівності часток, а також з вимог статті 71 СК України, відповідно до якої поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі або реалізується через виплату грошової компенсації вартості його частки в разі неподільності майна (частина друга статті 364 ЦК України).

Позивач просила провести між сторонами реальний розподіл спільного сумісного майна подружжя (в натурі) з визначенням відповідних об`єктів майна за сторонами з врахуванням інтересів дружини, чоловіка, дітей та інших обставин, що мають істотне значення, оскільки між сторонами склалася конфліктна ситуація, вирішення якої шляхом домовленості між сторонами є неможливо.

Спірними є об`єкти рухомого і нерухомого майна, а також доходи, отримані відповідачем на картковий рахунок в АТ КБ Приватбанк № НОМЕР_1 .

Суд виходить з того, що виділення кожному з колишнього подружжя конкретно визначеного майна буде найбільше відповідати їхнім інтересам.

Виходячи з інтересів позивача, суд в порядку поділу майна подружжя виділяє їй домоволодіння із земельними ділянками за адресою: АДРЕСА_1 , зважаючи на те, що там проживає мати позивача. Крім того, суд враховує, що проти виділу позивачу зазначеного домоволодіння не заперечує відповідач.

Виходячи з інтересів відповідача, суд в порядку поділу майна подружжя виділяє йому житловий будинок площею 21,2 кв.м. з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_2 ; об`єкт незавершеного будівництва - офіс загальною площею приблизно 350 кв.м., розташований за адресою АДРЕСА_2 ; Ѕ частки комплексу будівель і споруд за адресою АДРЕСА_3 , зважаючи на те, що зазначені об`єкти використовуються відповідачем у власній підприємницькій діяльності.

Виходячи з інтересів позивача, суд в порядку поділу майна подружжя виділяє їй автомобіль AUDIQ5 2012 року випуску, оскільки зазначений автомобіль фактично використовує позивач, і відповідач не заперечує проти такого виділу.

Виходячи з інтересів відповідача, суд в порядку поділу майна подружжя виділяє йому автомобілі MITSUBISHIPAJEROWAGON 2008 року випуску і ВАЗ 21043 2006 року випуску, оскільки зазначені автомобілі фактично використовує відповідач, і відповідач не заперечує проти такого виділу.

Вирішуючи питання поділу доходів, отриманих відповідачем на картковий рахунок в АТ КБ Приватбанк № НОМЕР_1 , суд виходить з наступного.

Як вбачається з інформації, наданої АТ КБ Приватбанк , левову частку доходів, отриманих відповідачем на картковий рахунок в АТ КБ Приватбанк № НОМЕР_1 , у сумі 11 414 124 грн. відповідач отримав готівкою у проміжок з 18.03.2014 по 05.01.2017.

Зняті відповідачем з карткового рахунку готівкою доходи в сумі 11 414 124 грн. позивач вважає прихованими відповідачем, а тому просить врахувати їх при поділі майна подружжя шляхом визнання в порядку поділу спільного майна подружжя за відповідачем його доходів з 18.03.2014 по 05.01.2017 в сумі 12 151 951 грн. (за вирахуванням витраченого в інтересах сім`ї).

Суд вважає необґрунтованими позовні вимоги в даній частині, виходячи з наступного.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , у випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 30.06.2020 у справі №638/18231/15-ц (п. 44-46), частина перша статті 21 СК України визначає шлюбом сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Відповідно до частини першої статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Словник української мови визначає слово союз як тісну єдність, тісний зв`язок між ким-, чим-небудь [Словник української мови: в 11 томах. - Том 9, 1978. - Стор. 478].

Отже інститут шлюбу передбачає виникнення між подружжям тісного взаємозв`язку, і характер такого зв`язку не завжди дозволяє однозначно встановити, коли саме у відносинах з третіми особами кожен з подружжя виступає у власних особистих інтересах, а коли діє в інтересах сім`ї. Саме тому, на переконання Великої Палати Верховного Суду, законодавцем встановлена презумпція спільності інтересів подружжя і сім`ї.

Разом із тим зазначена презумпція спільності інтересів подружжя і сім`ї може бути спростована. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, хто її спростовує.

Позивачем всупереч зазначеного обов`язку презумпцію не спростовано і не надано доказів на підтвердження тієї обставини, що доходи, отримані відповідачем на карткові рахунки в АТ КБ Приватбанк № НОМЕР_1 і в подальшому отримані ним з рахунку готівкою, були використані відповідачем не в інтересах сім`ї чи не на її потреби, або приховані відповідачем. При цьому, суд враховує, що зняття коштів відбувалось в період перебування сторін у шлюбі, а на момент припинення шлюбних відносин грошових коштів на рахунку не залишилось.

Відтак суд доходить висновку, що в позовних вимогах про визнання за відповідачем доходів, отриманих за час перебування у шлюбі на карткові рахунки в АТ КБ Приватбанк № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 у сумі 12 151 951 грн., та врахування їх при поділі майна як прихованих відповідачем, слід відмовити.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 грошової компенсації за розходження вартості об`єктів права спільної сумісної власності подружжя, які залишаються за позивачем і відповідачем, суд виходить з наступного.

Відповідно до статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 370 ЦК України виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено, що якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Під час здійснення поділу майна в судовому порядку суд повинен виходити з презумпції рівності часток, а також з вимог статті 71 СК України, відповідно до якої поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі з врахуванням інтересів дружини, чоловіка, дітей та інших обставин, що мають істотне значення, або реалізується через виплату грошової компенсації вартості його частки в разі неподільності майна (частина друга статті 364 ЦК України).

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Аналіз змісту положень статті 71 СК України дає підстави для висновку про те, що частини четверта та п`ята цієї статті виступають як єдиний правовий механізм захисту інтересів того з подружжя, який погоджується на компенсацію належної йому частки у спільному майні за рахунок іншого з подружжя, з подальшим припиненням права власності на цю частку.

Заявляючи відповідні вимоги, позивач погоджується на отримання грошової компенсації, а відповідач, у свою чергу, не завжди згоден її виплачувати. При цьому залишення неподільної речі у спільній власності без проведення реального поділу не позбавить того з подружжя, хто фактично цією річчю користується, можливості користуватися нею в подальшому. Одночасно інший з подружжя позбавляється як можливості користуватися спірною річчю, хоча вона перебуває у спільній власності, так і грошової компенсації, яку інша сторона добровільно на депозитний рахунок не внесла.

Оцінюючи положення частини п`ятої статті 71 СК України як такі, що застосовуються до правовідносин, які виникають при зверненні одного з подружжя до іншого з вимогами про припинення його права на частку у спільному майні, суд робить висновок, що ця норма не вимагає обов`язкового внесення на депозитний рахунок грошової компенсації у справах за спорами, в яких про припинення своєї частки у спільному майні і отримання компенсації на свою користь заявляє позивач.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеним у постановах від 06.11.2019 по справі №465/2585/14, від 09.10.2019 у справі № 664/340/16-ц, від 13.03.2019 у справі №2605/14992/12.

При визначені вартості майна, яке підлягає поділу, суд керується наступним.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України у пункті 22 постанови від 21 грудня 2007 року N 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

На підтвердження вартості майна, яке підлягає поділу, позивачем надано звіт про оцінку вартості нежитлової будівлі орієнтовною площею 350 кв.м., за адресою АДРЕСА_2 , від 23 липня 2019 року; звіт про оцінку майна домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , від 22 липня 2019 року; звіт про оцінку вартості Ѕ частини комплексу будівель та споруд загальною площею 10816,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , від 25 листопада 2019 року; довідки про середню ціну продажу автомобілів MITSUBISHSІ PAJEROWAGON 2008 року, ВАЗ 21043 2006 року, AUDIQ5 2012 року станом на 07.02.2020, виконані суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_9 , який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача №2608 від 11.12.2004 та сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №984/17 від 10.10.2017 з спеціалізацією 1.1. оцінка нерухомих речей, в тому числі земельних ділянок; 1.3. оцінка колісних транспортних засобів.

Згідно звіту про оцінку ринкової вартості нежитлової будівлі орієнтовною площею 350 кв. м., за адресою АДРЕСА_2 , від 23 липня 2019 року, ринкова вартість зазначеного об`єкту складає 4 760 000 грн.

Згідно звіту про оцінку майна домоволодіння, що складається з житлового будинку літ. А-1, дерев`яний, обкладений цеглою, житловою площею 45,60 кв.м., загальною площею 82,80 кв.м., та надвірні будівлі: літ. Б - літня кухня; літ. В - вбиральня; літ. Г - сарай; літ. Д - навіс; №1-4 - огорожа; №5 - свердловина, на земельних ділянках площею 0,1267 га та 0,1164 га за адресою АДРЕСА_1 , від 22 липня 2019 року, ринкова вартість об`єкта оцінки складає 865 600 грн.

Згідно звіту про оцінку вартості Ѕ частини комплексу будівель та споруд загальною площею 10816,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , від 25 листопада 2019 року, ринкова вартість об`єкта оцінки складає 12 241 950 грн.

Згідно довідки середня ціна продажу автомобіля MITSUBISHSІ PAJEROWAGON 2008 року станом на 07.02.2020 становить 363 100 грн.

Згідно довідки середня ціна продажу автомобіля ВАЗ 21043 2006 року станом на 07.02.2020 становить 52 400 грн.

Згідно довідки середня ціна продажу автомобіля AUDIQ5 2012 року станом на 07.02.2020 становить 496 700 грн.

Підчас розгляду справи відповідач висловив незгоду тільки з оцінкою ринкової вартості нежитлової будівлі орієнтовною площею 350 кв. м., за адресою АДРЕСА_2 , вказавши, що відповідний звіт складено з порушенням порядку оцінки і не враховано, що нежитлова будівля є об`єктом незавершеного будівництва.

Суд відхиляє вказані заперечення щодо оцінки ринкової вартості нежитлової будівлі, оскільки в силу принципу змагальності сторін в разі незгоди з оцінкою, виконаною на замовлення позивача, відповідач не позбавлений можливості надати докази невідповідності виконаної оцінки дійсній вартості майна.

Відповідних доказів відповідачем не було надано.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

За відсутності в матеріалах справи інших доказів дійсної вартості майна, аніж надані позивачем, суд при визначенні вартості майна керується наданими позивачем звітами та довідками.

Вартість виділеного позивачу майна складає 1 362 300 грн., в тому числі вартість домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 - 865 600 грн., та вартість автомобіля AUDIQ5- 496 700 грн.

Вартість виділеного відповідачу майна складає 17 417 450 грн., в тому числі вартість нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_2 - 4 760 000 грн.; вартість Ѕ частини комплексу будівель та споруд за адресою АДРЕСА_3 - 12 241 950 грн.; вартість автомобіля ВАЗ 21043 - 52 400 грн.; вартість автомобіля MITSUBISHSІ PAJEROWAGON- 363 100 грн.

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, а тому, визначаючи розмір компенсації, суд виходить з наступного:

1) 17 417 450 грн. (вартість майна відповідача) - 1 362 300 грн. (вартість майна позивача) = 16 055 150 грн. (різниця вартості між виділеним майном подружжя);

2) 16 055 150 грн. / 2 = 8 027 575 грн. (сума компенсацій за відхилення від ідеальних часток подружжя).

За таких обставин, стягненню з відповідача підлягає 8 027 575 грн. компенсації за розходження вартості об`єктів права спільної сумісної власності подружжя, які залишаються за позивачем і відповідачем; в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення 5 707 062 грн. (13 734 637 грн. - 8 027 575 грн.) компенсації різниці у вартості майна необхідно відмовити.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд виходить з наступного.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що спільні діти від шлюбу проживають і знаходяться на утриманні позивача, коштів на їх утримання відповідач не виділяє.

Відповідач проти вказаних позивачем обставин не заперечував, в частині стягнення аліментів визнав позов частково і просив суд призначити аліменти у розмірі 1/3 від доходів ОСОБА_5 за місцем роботи в ТОВ ТАСКОМ. .

Законодавством України передбачено, що мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою (ч. 1 ст. 141 СК України).

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той з них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька, або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 183 СК України регламентовано, що розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3 1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3 2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України суд враховує, що доказів наявності у дітей або у відповідача хвороб матеріали справи не містять; діти і відповідач перебувають в доброму стані здоров`я.

Суд враховує, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру підприємств, організацій, установ, відповідач є керівником ТОВ ТАСКОМ. (код ЄДРПОУ 38630687) і ТОВ Альбатрос. (код ЄДРПОУ 40969724).

Згідно відомостей АТ КБ Приватбанк про рух коштів по картковому рахунку відповідача НОМЕР_1 , відповідач отримує заробітну плату в ТОВ Альбатрос. в середньому 4830 грн. на місяць, що відповідає даним ДПС України про дохід відповідача за 9 місяців 2019 року у сумі 44 280 грн.

При цьому відомостей про розмір заробітної плати відповідача яккерівника ТОВ ТАСКОМ. матеріали справи не містять.

Суд погоджується з твердженням позивача, що, заробітна плата відповідача в ТОВ Альбатрос. є очевидно не єдиним джерелом доходу відповідача, оскільки, як вбачається з банківських виписок, заробітну плату за два с половиною роки (за період з 01.01.2017 по 30.07.2019) відповідач взагалі не витрачав, а отримав її всю готівкою в серпні 2019 року.

Згідно інформації АТ Універсал Банк по особовим рахункам ОСОБА_5 , відповідач за період з 22.05.2018 по 20.11.2019 отримав 207 370,94 грн. доходу на власний картковий рахунок (11 520 грн. на місяць).

Відповідно до п. 3-2 ч. 1 ст. 182 СК України суд враховує, що згідно інформації АТ КБ Приватбанк про рух коштів по картковому рахунку відповідача НОМЕР_11 відповідачем у грудні 2019 року витрачено за 10 днів 4920,05 доларів США підчас подорожі до Італії та островів ОСОБА_10 , що еквівалентно 118 256 грн.

Суд враховує, що згідно інформації Державної прикордонної служби за останні два роки відповідач в середньому 9 разів на рік буває в закордонних подорожах.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.03.2020 по справі №759/10277/18, суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (частина перша статті 184 СК України).

Визначаючи розмір аліментів, суд виходить з того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей.

Натомість, заявлена позивачем сума аліментів 21180 грн. щомісячно на кожну дитину, на переконання суду, є значно завищеною; позивачем не наведено обставин, які вимагають таких суттєвих видатків на утримання дітей.

Суд вважає, що аліменти у сумі 6000 грн. щомісячно на кожну дитину є достатніми для забезпечення гармонійного розвитку дітей.

Хоча визначений судом розмір аліментів перевищує встановлені судом відповідно до наявних в матеріалах справи доказів доходів відповідача, суд, враховуючи видатки відповідача і його спосіб життя, а також наявність серед статків відповідача цінного рухомого і нерухомого майна, вважає, що такий розмір аліментів не буде надмірним чи обтяжливим для нього.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу;2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем заявлено судові витрати у сумі 21605 грн., які складаються з: 9605 грн. судового збору і12000 грн. витрат, пов`язаних із залученням спеціаліста для оцінки майна, відповідно.

Понесення позивачем витрат на сплату судового збору підтверджується квитанцією про сплату судового збору; понесення витрат, пов`язаних із залученням спеціаліста для оцінки майна, підтверджується угодою про виконання робіт з незалежної оцінки майна від 10.07.2019 і квитанціями до прибуткового касового ордера №29/07/2019-2 від 29.07.2019, №01/08/2019 від 01.08.2019 і від 29.07.2019 від 29.07.2019.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Суд враховує, що спір виник внаслідок дій відповідача, який контролює більшість спільного майна подружжя і уникає домовленості про врегулювання спору мирним шляхом, а також те, що відповідач ухиляється від обов`язку утримання неповнолітніх дітей.

Суд враховує процесуальну поведінку відповідача під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною відповідача двох заяв про відвід судді, які визнані необґрунтованими, і численних клопотань про відкладення розгляду справи.

Виходячи з наведеного, суд вважає можливим покласти на відповідача судові витрати повністю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 у межах суми розміру аліментів за один місяць.

Керуючисьст.12,13, 133, 141, 200,206,247,258,259,263-265,273, 430 ЦПК України, ст. 60, 61, 63, 69-71, 180-182, 184 СК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя та стягнення аліментів - задовольнити частково.

Визнати об`єктами права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 і ОСОБА_5 :

Житловий будинок АДРЕСА_6 , дерев`яний, обкладений цеглою, житловою площею 45,60 кв.м., загальною площею 82,80 кв.м., та надвірні будівлі: літ. Б - літня кухня; літ. В - вбиральня; літ. Г - сарай; літ. Д - навіс; №1-4 - огорожа; №5 - свердловина, що знаходяться за адресою АДРЕСА_4 (відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.04.2013 № 271 Про зміну та впорядкування адрес об`єктам нерухомого майна на території, що включена до меж міста Харкова адреса житлового будинку: АДРЕСА_1 );

Земельну ділянку площею 0,1267 га, надану для обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка), кадастровий номер 6325183003000010180,що знаходиться на території Пономаренківської сільської Ради в Харківській області, Харківському районі, с. Горбані, №27 (відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.04.2013 № 271 Про зміну та впорядкування адрес об`єктам нерухомого майна на території, що включена до меж міста Харкова адреса земельної ділянки: АДРЕСА_1 );

Земельну ділянку площею 0,0351 га, кадастровий номер - 6325183003000010181, надана для ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться на території Пономаренківської сільської Ради в Харківській області, Харківському районі, с. Горбані, №27 (відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.04.2013 № 271 Про зміну та впорядкування адрес об`єктам нерухомого майна на території, що включена до меж міста Харкова адреса земельної ділянки: АДРЕСА_1 );

Земельну ділянку площею 0,0813 га, кадастровий номер - 6325183003000010182, надана для ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться на території Пономаренківської сільської Ради в Харківській області, Харківському районі, с. Горбані, №27 (відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.04.2013 № 271 Про зміну та впорядкування адрес об`єктам нерухомого майна на території, що включена до меж міста Харкова адреса земельної ділянки: АДРЕСА_1 );

Житловий будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_2 . Житлова площа 21,2 кв.м., площа земельної ділянки 458 кв.м. Реєстраційний номер майна: 16446553. Номер запису: 45115 в книзі: 1;

Об`єкт незавершеного будівництва - офіс загальною площею приблизно 350 кв.м., розташований за адресою АДРЕСА_2 ;

Ѕ частки комплексу будівель і споруд за адресою АДРЕСА_3 .

У складі комплексу будівель та споруд:

Будівля прохідної літ. А загальною площею 16,7 кв.м.;

Будівля пташника літ. Б загальною площею 1654,7 кв.м.;

Будівля пташника літ. В, В1 загальною площею 1698,8 кв.м.;

Будівля пташника літ. Г загальною площею 1722,8 кв.м.;

Будівля пташника літ. Д, Д1, Д2 загальною площею 1731,7 кв.м.;

Будівля пташника літ. Ж загальною площею 1695,5 кв.м.;

Будівля пташника літ. Е, Е1 загальною площею 1670,8 кв.м.;

Будівля кормоскладу літ. К загальною площею 527,3 кв.м.;

Будівля овочесховища літ. Н загальною площею 97,8 кв.м.;

Навіси літ. В2, Ж1, К1; сараї літ. Ж2, Ж3, З; вагова літ. М.;

автомобіль MITSUBISHIPAJEROWAGON 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_12

автомобіль ВАЗ 21043 2006 року випуску,номер НОМЕР_13

автомобіль AUDIQ5 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_14

доходи, отримані ОСОБА_11 за час перебування у шлюбі на карткові рахунки в АТ КБ Приватбанк № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 у сумі 12 151 951 грн.

Здійснити поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, в натурі.

Визнати за ОСОБА_4 у порядку поділу майна подружжя право власності на:

Житловий будинок №27 літ. А-1, дерев`яний, обкладений цеглою, житловою площею 45,60 кв.м., загальною площею 82,80 кв.м., та надвірні будівлі: літ. Б - літня кухня; літ. В - вбиральня; літ. Г - сарай; літ. Д - навіс; №1-4 - огорожа; №5 - свердловина, що знаходяться за адресою АДРЕСА_4 (відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.04.2013 № 271 Про зміну та впорядкування адрес об`єктам нерухомого майна на території, що включена до меж міста Харкова адреса житлового будинку: АДРЕСА_1 );

Земельну ділянку площею 0,1267 га, надану для обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка), кадастровий номер 6325183003000010180,що знаходиться на території Пономаренківської сільської Ради в Харківській області, Харківському районі, с. Горбані, №27 (відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.04.2013 № 271 Про зміну та впорядкування адрес об`єктам нерухомого майна на території, що включена до меж міста Харкова адреса земельної ділянки: АДРЕСА_1 );

Земельну ділянку площею 0,0351 га, кадастровий номер - 6325183003000010181, надана для ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться на території Пономаренківської сільської Ради в Харківській області, Харківському районі, с. Горбані, №27 (відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.04.2013 № 271 Про зміну та впорядкування адрес об`єктам нерухомого майна на території, що включена до меж міста Харкова адреса земельної ділянки: АДРЕСА_1 );

Земельну ділянку площею 0,0813 га, кадастровий номер - 6325183003000010182, надана для ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться на території Пономаренківської сільської Ради в Харківській області, Харківському районі, с. Горбані, №27 (відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.04.2013 № 271 Про зміну та впорядкування адрес об`єктам нерухомого майна на території, що включена до меж міста Харкова адреса земельної ділянки: АДРЕСА_1 );

Автомобіль AUDIQ5 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_14 .

Визнати за ОСОБА_5 у порядку поділу майна подружжя право власності на:

Житловий будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_2 . Житлова площа 21,2 кв.м., площа земельної ділянки 458 кв.м. Реєстраційний номер майна: 16446553. Номер запису: 45115 в книзі: 1;

Об`єкт незавершеного будівництва - офіс загальною площею приблизно 350 кв.м., розташований за адресою АДРЕСА_2 ;

Ѕ частки комплексу будівель і споруд за адресою АДРЕСА_3 .

У складі комплексу будівель та споруд:

Будівля прохідної літ. А загальною площею 16,7 кв.м.;

Будівля пташника літ. Б загальною площею 1654,7 кв.м.;

Будівля пташника літ. В, В1 загальною площею 1698,8 кв.м.;

Будівля пташника літ. Г загальною площею 1722,8 кв.м.;

Будівля пташника літ. Д, Д1, Д2 загальною площею 1731,7 кв.м.;

Будівля пташника літ. Ж загальною площею 1695,5 кв.м.;

Будівля пташника літ. Е, Е1 загальною площею 1670,8 кв.м.;

Будівля кормоскладу літ. К загальною площею 527,3 кв.м.;

Будівля овочесховища літ. Н загальною площею 97,8 кв.м.;

Навіси літ. В2, Ж1, К1; сараї літ. Ж2, Ж3, З; вагова літ. М.;

автомобіль MITSUBISHIPAJEROWAGON 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_12

автомобіль ВАЗ 21043 2006 року випуску,номер кузоваXWK21041060002842

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію у розмірі 8 027 575 грн. за розходження вартості об`єктів права спільної сумісної власності подружжя, які залишаються за позивачем і відповідачем.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 6000 грн. щомісячно, починаючи з 05.09.2019 до дня досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 6000 грн. щомісячно, починаючи з 05.09.2019 до дня досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 6000 грн. щомісячно, починаючи з 05.09.2019 до дня досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 у розмірі аліментів за один місяць.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 21 605 грн. судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості, що не проголошуються:

Позивач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІПН НОМЕР_15 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 ;

Відповідач - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІПН НОМЕР_16 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8

Повне рішення складено 05.11.2020.

Суддя -