Постанова

від 18.11.2020 по справі 916/3168/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року м. ОдесаСправа № 916/3168/19 м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Головея В.М.,

Разюк Г.П.,

секретар судового засідання - Бебик А.М.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Науменко О.В., за довіреністю;

від відповідача: Кісь Л.С., за ордером;

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель Одеса» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель Одеса»

на рішення Господарського суду Одеської області

від 17 лютого 2020 року (повний текст складено 27.02.2020р.)

по справі № 916/3168/19

за позовом Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель Одеса»

про стягнення 2 270 088,39 грн., -

суддя суду першої інстанції: Літвінов С.В.

час та місце винесення рішення: 17.02.2020р., м. Одеса, просп.. Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 18.11.2020р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2019р. Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт" (позивач, Порт) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Одеса" (відповідач, ТОВ «Готель Одеса» ) про стягнення з останнього 2 270 088,39 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.02.2020р. у справі №916/3168/19 (суддя Літвінов С.В.) позовні вимоги Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" задоволені у повному обсязі.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2020р. була частково задоволена апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель Одеса» ; рішення Господарського суду Одеської області від 17.02.2020р. у справі №916/3168/19 скасовано частково; позов Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» задоволено частково, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель Одеса» на користь Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" кошти у розмірі 258 601,86 грн.; в решті позову відмовлено.

Крім того, здійснено розподіл судових витрат в частині судового збору, відповідно до якого з Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель Одеса» 45 258,46 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги (з урахуванням ухвали суду апеляційної інстанції від 05.11.2020р.).

Разом з апеляційною скаргою Товариством з обмеженою відповідальністю «Готель Одеса» було заявлено попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу у розмірі 392 101,03 грн.

У постанові від 04.11.2020р. не було вирішено питання щодо розподілу витрат Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель Одеса» на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2020р. у справі №916/3168/19 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель Одеса» призначено на 11.11.2020р.

11.11.2020р. від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель Одеса адвоката Кісь Л.С. надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів з витрат на правничу допомогу, а саме: договір про надання правничої допомоги від 07.11.2019р., додаток до договору про надання правничої допомоги від 08.11.2019р.; акт виконаних робіт (опис робіт) станом на 16.03.2020р. на суму 392 101,03 грн.; рахунок-фактура від 10.11.2020р. №214 на суму 340 513,26 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.11.2020р. у розгляді справи №916/3168/19 оголошено перерву до 18 листопада 2020 року о 14:30 год.

17.11.2020р. від Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату.

18.11.2020р., до початку судового засідання, від Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги через її не співмірністю зі складністю справи та обсягом виконаних робіт адвокатом.

Зокрема, Порт зазначає, що предметом позову у даній справі є лише стягнення заборгованості, тому справа не є складною. Крім того, Порт вважає, що суми витрат на правничу допомогу, вказані заявником, є неправильними, а саме: апеляційним судом відмовлено в задоволенні позову в частині 2 011 486,53 грн., тому заявлені 10% вартості витрат на правничу допомогу від суми позову слід розрахувати саме з цієї суми. Так, 2 011 486,53 грн. * 10% = 201 148,65 грн. (вартість витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції); 5% від ціни позову за участь у розгляді справи в апеляційному суді становить100 574,33 грн. (2 011 486,53 грн. * 5%). Таким чином, позивач зазначає, що загальна сума витрат на правничу допомогу за механізмом, визначеним адвокатом, становить 201 148,65 грн. + 100 574,33 грн. = 301 722,98 грн.

Разом з тим, Порт зауважує, що враховуючи обставини та невелику складність даної справи, викликає сумнів можливість застосування фіксованого розміру (відсоток від виграної суми) оплати послуг адвоката. Позивач зазначає, що неможливо оцінити коректність визначення суми, яку адвокат просить стягнути в якості витрат на правничу допомогу та чи реальним є час, витрачений адвокатом на виконання робіт.

Окремо Порт зазначив, що сума витрат на правничу допомогу значно перевищує суму, присуджену апеляційним судом до стягнення на користь позивача.

Крім того, Порт звертає увагу на те, що адвокатом не надано жодних доказів понесення ним судових витрат.

Посилаючись на практику ЄСПЛ та Верховного Суду, позивач наполягає на тому, що відшкодовуються тільки витрати, які мають розумний розмір, а суд, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності).

В судовому засідання 18.11.2020р. оголошено вступну та резолютивну частини додаткової постанови.

Розглянувши заяву представника ТОВ «Готель Одеса» адвоката Кісь Л.С. про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про часткове задоволення вказаної заяви, з огляду на наступне.

Як вбачається з наданих адвокатом Кісь Л.С. документів, 07.11.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Готель Одеса» (Клієнт) та Адвокатським бюро «Лариса Кісь і Ко» (Адвокатське бюро) в особі керуючого адвоката Кісь Лариси Сергіївни був укладений договір про надання правничої допомоги (Договір), відповідно до якого Адвокатське бюро в особі адвоката Кісь Лариси Сергіївни зобов`язується здійснити представництво Клієнта на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору.

Безпосередній зміст правничої допомоги за цим Договором полягає в тому, що Клієнт доручає, а Адвокатське бюро в особі Адвоката Кісь Лариси Сергіївни бере на себе зобов`язання, яке надалі іменується Доручення , під час строку дії цього Договору здійснити представництво Клієнта в суді у справі № 916/3168/19 за позовом Державного підприємства „Одеський морській тоговельний порт» (п.1. Договору).

Пунктом 2 Договору встановлено, зокрема, що під час виконання Доручення за цим Договором, Адвокат має право: брати участь у справі вказаній в п. 1 цього Договору, як представник Клієнта; вести справу вказану в п. 1 цього Договору в усіх судах, вчиняти від імені Клієнта усі процесуальні дії; представляти Клієнта в усіх судах з усіма правами, які надані законом відповідній стороні; подавати докази; брати участь у судових засіданнях; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках, подати зустрічний позов, підписувати та подавати як представник Клієнта позовну заяву, відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, будь-які інші заяви скарги, клопотання, апеляційні та касаційні скарги тощо. Адвокат не маг жодних обмежень повноважень на вчинення процесуальних дій, як представник Клієнта у справі вказаній в п.1 нього Договору.

Сторони домовились, що за надання Адвокатом правничої допомоги за цим Договором, Клієнт зобов`язаний виплатити Адвокату гонорар, (винагороду) та оплатити фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору в розмірі та на умовах визначених в Додатку до цього Договору (п. 3 Договору).

Відповідно до п. 7 Договору, він діє з дати його укладення та до 31.12.2022р. включно (строк дії цього Договору).

Згідно з п. 12 Договору, додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані Сторонами та скріплені печатками (у разі наявності печаток).

У додатку від 08.11.2019р. до Договору Сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару за надання правничої допомоги у справі №916/3168/19, яка складає 10% від ціни позову за надання послуг у суді першої інстанції та 5% від ціни позову у суді апеляційної інстанції (п. 1 Додатку).

Таким чином, враховуючи, що ціна позову у справі №916/3168/19 дорівнює 2 270 088,39 грн., сума винагороди Адвоката у суді першої інстанції становить 227 008,84 грн. (2 270 088,39 грн. * 10 %), а у суді апеляційної інстанції - 113 504,42 грн. (2 270 088,39 грн. * 5 %).

За умовами Додатку від 08.11.2019р. виплата гонорару Адвокату відбувається при набранні рішенням у справі №916/3168/19 законної сили. Так, при набранні рішенням Господарського суду Одеській області (без апеляційного оскарження), сума винагороди становить 227 008,84 грн.; при набранні рішенням законної сили після його перегляду в суді апеляційної інстанції, сума винагороди становить, відповідно, 340 513,26 грн. Виплата гонорару (винагороди) відбувається протягом 10 робочих днів з моменту набрання рішенням суду законної сили (п.3 Додатку).

Водночас за умовами п.5 Додатку Сторонами погоджено, зокрема, збільшення розміру гонорару, яке здійснюється у випадку збільшення обсягу правничої допомоги або істотного зростання обсягу часу, який необхідно витратити Адвокату на надання правничої допомоги Клієнту за цим Договором.

Крім того, Клієнт зобов`язаний також здійснювати оплату фактичних витрат для виконання Договору, зокрема, оплату копіювальних, друкарських та інших технічних робіт, міжміських та міжнародних телефонних розмов, витрати на поштовий зв`язок, сплата судового збору, інших сум, які були та/або мають бути сплачені Адвокатом від імені і в інтересах Клієнта, а також всі інші фактичні витрати пов`язані з виконанням цього Договору (п 6 Додатку).

За пунктом 9 Додатку право Адвоката на отримання гонорару не залежить від результату виконання Доручення.

У матеріалах справи міститься Акт виконаних робіт (детальний опис робіт) за договором про надання правничої допомоги від 07.11.2019р., відповідно до якого станом на 16.03.2020р. у справі №916/3168/19 Адвокатом виконані, а Клієнтом прийняті наступні послуги:

- Роботи, послуги, пов`язані з розглядом справи №916/3168/19 у суді першої інстанції у сумі 227 008,84 грн., дата виконання 17.02.2020р.;

- Роботи, послуги, пов`язані з розглядом справи №916/3168/19 у суді апеляційної інстанції у сумі 113 504,42 грн., дата виконання 16.03.2020р.;

- Витрати, пов`язані з оплатою банківських послуг з оплати судового збору у сумі 510,77 грн., дата виконання 16.03.2020р.;

- Витрати на сплату судового збору у сумі 51 077,00 грн., дата виконання 16.03.2020р.

Загальна сума за Актом виконаних робіт, яка наведена Адвокатом, складає 392 101,03 грн.

Усі вищенаведені документи підписані Сторонами без зауважень. На кожному документі наявна печатка ТОВ Готель Одеса .

Адвокат Кісь Л.С. просить стягнути з позивача саме 392 101,03 грн., про що представник відповідача зазначав у судових засіданнях при розгляді питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Водночас, у рахунку-фактурі від 10.11.2020р. №214 Адвокатом наведена інша загальна сума, яка підлягає оплаті, а саме: 340 513,26 грн. Розшифровки, за що саме виставлена ця сума у рахунку-фактурі не міститься. У графі найменування зазначено: Оплата послуг за Договором від 07.11.2019р. .

Доказів сплати відповідачем будь-якої суми: 392 101,03 грн. або 340 513,26 грн. у матеріалах справи не міститься.

Судова колегія зазначає, що у матеріалах справи наявні докази сплати судового збору у розмірі 51 077,00 грн. на рахунок Південно-західного апеляційного господарського суду та квитанція, що свідчить про сплату банківської комісії у розмірі 510,77 грн. (т.1 а.с. 11).

Відповідно до протоколів судових засідань у суді першої інстанції в судових засіданнях 25.11.2019р., 11.12.2019р., 13.01.2020р., 17.02.2020р. та у суді апеляційної інстанції в судових засіданнях 07.10.2020р., від 04.11.2020р., представництво інтересів ТОВ Готель Одеса здійснювались адвокатом Кісь Л.С. у судові засідання 20.01.2020р., 27.01.2020р., 16.09.2020р. представник відповідача не з`являвся.

Також, у матеріалах справи наявні Відзив на позовну заяву (т.1 а.с. 89-92) та апеляційна скарга на рішення Господарського суду Одеської області від 17.02.2020р. (т.2 а.с. 4-10), які підписані адвокатом Кісь Л.С.

Відповідно до приписів статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За положеннями ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду від 18.12.2018р. у справі №910/4881/18.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За змістом статті ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020р. у справі № 910/4201/19).

Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Отже, судова колегія зазначає, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Така правова позиція викладена у додаткових постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі № 922/1163/18, від 19.11.2019р. у справі № 5023/5587/12.

На підтвердження надання правової допомоги суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.09.2020р. у справі №520/9408/18.

Разом з цим при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. При визначенні розміру правничої допомоги суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Верховний Суд в постанові від 13.02.2020 року у справі № 911/2686/18 зазначив, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 року у справі Баришевський проти України , від 10.12.2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12.10.2006 року у справі Двойних проти України , від 30.03.2004 року у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Як вже було зазначено вище, на підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості на користь ТОВ Готель Одеса , представником відповідача надано до суду Акт виконаних робіт на суму 392 101,03 грн. за Договором про надання правничої допомоги від 07.11.2019р.

При цьому, в Акті виконаних робіт жодним чином не наведена будь-яка інформація про види та обсяги правничої допомоги, що надавалась адвокатом Кісь Л.С.

Виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, з огляду на принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19 та від 22.11.2019р. у справі № 910/906/18.

Позивач у наданому клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги просить врахувати, що незважаючи на суму позову, його предметом є звичайне стягнення заборгованості, тому справа не є складною; що враховуючи фіксований розмір оплати послуг адвоката, неможливо перевірити реальність часу, витраченого Адвокатом, або обсягів виконаних ним робіт; що сума витрат на правничу допомогу значно перевищує суму, присуджену апеляційним судом до стягнення на користь позивача.

Крім того, Порт звертає увагу на те, що адвокатом не надано жодних доказів понесення ним судових витрат.

Щодо останнього, колегія суддів враховує правову позицію викладену Верховним Судом у постанові від 03.10.2019р. у справі №922/445/19, згідно з якою за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Разом з тим, судова колегія враховує, що справа №916/3168/19 дійсно не є складною; що представник відповідача був присутнім не у всіх судових засіданнях, як при розгляді справи у суді першої інстанції, так і при її апеляційному перегляді; що Адвокатом було подано апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, доводи якої повністю співпадають з наданим у суді першої інстанції відзивом на позов; що Адвокатом жодним чином не наведено ані обсягу виконаних робіт, ані витраченого часу на відповідні роботи.

Крім того, апеляційна колегія погоджується з Позивачем, що стягнення вказаної Адвокатом суми не є співмірним з сумою, що присуджена до стягнення з Порту за результатами апеляційного перегляду справи №916/3168/19.

Окремо, судова колегія звертає увагу, що Акт виконаних робіт був підписаний Сторонами ще до відкриття апеляційного провадження у справі №916/3168/19 із зазначенням суми гонорару Адвоката за апеляційний перегляд оскаржуваного рішення.

Судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду відмовляє у частині задоволення стягнення витрат на сплату судового збору у сумі 51 077,00 грн. за подання апеляційної скарги, оскільки постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 року вирішено питання стосовно відшкодування судового збору за подання апеляційної скарги по справі №916/3168/19.

Крім того, апеляційний суд зазначає, статтею 123 Господарського процесуального кодексу країни наведено вичерпний перелік судових витрат, це - судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи. Згідно з частиною 3 вказаної статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи відносяться: витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; витрати, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Встановлення законом вичерпного переліку судових витрат означає, що на присудження судом саме цих витрат у разі настання відповідних обставин (задоволення позову, залишення його без розгляду, чи закриття провадження у справі), а не будь-яких інших може розраховувати особа, що звернулася до суду з позовом.

Разом з цим, комісія банку за сплату судового збору, поштові витрати не відносяться до судових витрат, передбачених зазначеним вище переліком, а тому такі витрати не можуть бути предметом відшкодування за наслідками розгляду судової справи, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не передбачає їх відшкодування.

Аналогічна позиція наведена Верховним судом 07.03.2019р. у справі №200/10765/18-а (провадження №П/9901/913/18).

Отже, комісія банку у розмірі 510,77 грн. не належить до судових витрат, передбачених статтею 123 господарського процесуального кодексу України, а тому, судова колегія відмовляє у задоволенні вказаної суми, заявленої адвокатом Кісь Л.С.

З урахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції робить висновок, що наявні у матеріалах справи Договір про надання правової допомоги від 07.11.2019р., Додаток до договору від 08.11.2019р. та Акт виконаних робіт від 16.03.2020р. є належним доказом про надання правової допомоги.

Проте, проаналізувавши надані відповідачем документи та заперечення позивача, апеляційна колегія дійшла висновку, що заявлений відповідачем розмір витрат на правову допомогу є неспівмірним зі складністю справи, часом витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг, а тому, достатнім і співмірним є розмір витрат правничої допомоги в сумі 170 256,63 грн., що становить 50% від зазначеної у Договорі та Додатку до договору суми у розмірі 340 513,26 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

З огляду на те, що в постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 р. у справі №916/3168/19 не було вирішено питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, керуючись статтею 244 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає за необхідне прийняти додаткову постанову у справі №916/3168/19.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 169, 244, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель Одеса» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №916/3168/19 задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» (пл. Митна, 1, Одеса, Одеська область, 65082, код 01125666 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель Одеса» (вул. Приморська, буд.6-А, Одеса, Одеська область, 65026, код ЄДРПОУ 31795692) 170 256,63 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині заявлених судових витрат - відмовити.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Додаткова постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови складений 19.11.2020р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Головей В.М.

Суддя Разюк Г.П.