Ухвала

від 19.11.2020 по справі 922/2827/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 922/2827/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Лабітех

на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.07.2020 та

постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.08.2020

у справі № 922/2827/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лабітех (далі - ТОВ Лабітех , скаржник)

до Публічного акціонерного товариства Укргазбанк в особі Харківської обласної дирекції

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Авіс і Ко ;

2. Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитро Анатолійович,

про припинення договору,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Лабітех 21.09.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.07.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 у справі №922/2827/18, ухвалити нове судове рішення, яким матеріали справи передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Крім того, скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 09.10.2020 касаційну скаргу ТОВ Лабітех залишено без руху, оскільки остання не містила чіткого визначення підстав, на яких подається касаційна скарга, як це передбачено частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з належним обґрунтуванням того, у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій; не містила доказів направлення іншим учасникам справи копій касаційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення; та у зв`язку з неподанням належних доказів на підтвердження своїх доводів, наведених у клопотанні про поновлення пропущеного строку. Роз`яснено скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, судом буде відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Вищевказана ухвала Верховного Суду від 09.10.2020 у справі №922/2827/19 направлена скаржнику 09.10.2020 та отримана ним 20.10.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та наявною інформацією про відстеження вказаного листа на сайті http://ukrposhta.ua (лист з трек-номером 0101615471659).

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 09.10.2020 у справі №922/2827/19 скаржник 29.10.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) подав заяву на усунення недоліків касаційної скарги та долучив до неї касаційну скаргу з усуненими недоліками, докази направлення іншим учасникам справи копії касаційної скарги та заяви на усунення недоліків касаційної скарги, які у них відсутні, з описом вкладення та копію постанови Східного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 у справі №922/2827/18. Дана заява зареєстрована канцелярією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 03.11.2020.

Так, на підтвердження своїх доводів, наведених у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, скаржник вказав, що конверт Східного апеляційного господарського суду, в якому надіслана оскаржувана постанова, який він отримав 21.09.2020 , касатором не зберігся. Однак долучена копія постанови Східного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 із наявною відміткою на останній (тильній) стороні постанови 31.09.2020 , на його думку, свідчить про видачу даного судового рішення скаржнику саме в цю дату . Тому строк на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.

Дослідивши матеріали касаційного оскарження, проаналізувавши норми чинного законодавства, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з огляду на таке.

Пунктами 2, 3, 4 частини третьої статті 2 ГПК України закріплені основні засади господарського судочинства, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу; змагальність сторін.

Згідно зі статтею 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Відповідно до частин першої та другої статті 288 ГПК України: касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення; учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення .

В силу частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними , крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, звертаючись до суду з даним клопотанням, скаржник повинен надати суду докази на підтвердження своїх доводів. При цьому докази мають відповідати вимогам, встановленим статтями 76, 80, 91, 96 ГПК України.

Водночас доводи скаржника про те, що відмітка на останній (тильній) стороні постанови Східного апеляційного господарського суду у справі №922/2827/18 31.09.2020 свідчить про видачу даного судового рішення скаржнику сама в цю дату, не приймаються судом, оскільки у силу приписів статей 76, 80, 91, 96 ГПК України дана відмітка (проставленою відтиском штемпеля без інших ідентифікаційних ознак (підписів, посад, та ініціалів посадових осіб)) не може беззаперечно вказувати ані на дату отримання скаржником судового рішення, ані факт отримання скаржником оскаржуваної постанови. Серед іншого, колегія суддів враховує і той факт, що оскаржувана постанова завірена уповноваженими особами (помічником судді, секретарем судового засідання) 27.08.2020 (четвер) з проставленням підписів та печаток відповідного суду, по-друге, дата на останній (тильній) стороні постанови Східного апеляційного господарського суду у справі №922/2827/18 датована 31.08.2020 , а також те, що у самій касаційній скарзі скаржник відзначив, що отримав постанову апеляційної інстанції 04.09.2020.

Відтак, з огляду на наведені доводи скаржника Касаційний господарський суд позбавлений можливості перевірити і встановити дійсну дату отримання скаржником постанови суду апеляційної інстанції, що є предметом касаційного оскарження, та встановити дійсну дату початку обчислення касаційного строку. При цьому аргументованого обґрунтування та належних доказів (зокрема, але не виключно: конверт Східного апеляційного господарського суду, в якому надіслана оскаржувана постанова; довідка Східного апеляційного господарського суду про направлення оскаржуваної постанови ТОВ Лабітех із зазначенням дати отримання такої постанови; копія матеріалів справи, а саме - зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення, розписки про отримання постанови тощо), які б свідчили про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржником вкотре суду не надано.

Враховуючи вищевикладене та те, що на даний час у суду відсутні беззаперечні докази, з яких би вбачалась дата отримання оскаржуваного судового рішення ТОВ Лабітех , суд касаційної інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави вважати, що строк касаційного провадження пропущений з поважних причин, в тому числі у зв`язку з обрахуванням строку з дати отримання, з огляду на що колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 у справі №922/2827/18.

Крім того, Верховний Суд враховує рішення Європейського суду з прав людини від 05.04.2018 справа ZUBAC v. CROATIA (№ 40160/12, ЄСПЛ, § 83), де вказано, що застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.

Враховуючи, що повноваження суду касаційної інстанції обмежено перевіркою правильності застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, зважаючи на особливий статус Верховного Суду, вирішення питання про можливість відкриття касаційного провадження відноситься до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг цим судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення розгляду заради розгляду .

Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (MUSHTA v. UKRAINE 8863/06, § 37, ЄСПЛ, від 18 листопада 2010 року).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі Олександр Шевченко проти України , заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та Трух проти України (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними .

Отже, враховуючи, що протягом встановленого строку ТОВ Лабітех не усунуло в повному обсязі недоліки поданої ним же касаційної скарги, суд, у відповідності до пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України, відмовляє ТОВ Лабітех у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Лабітех на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.07.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 у справі №922/2827/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос