СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" листопада 2020 р. Справа № 922/997/20
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Склярук О.І. , суддя Гетьман Р.А. , суддя Дучал Н.М.
за участю секретаря Стойки В.В.
за участю представників сторін:
від позивача, Горгуль Н.В.,
від відповідача 1, Підлісна,
від відповідача 2, не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційні скарги відповідача 1, за вх. №2077 Х/1 та відповідача 2, за вх. №2078 Х/1 на рішення господарського суду Харківської області від "15" липня 2020 р. (повний текст складено 21.07.2020, суддя Присяжнюк О.О.) у справі №922/997/20
за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області,
до
1.Харківської міської ради, м.Харків,
2.Приватного підприємства "Візит СВ", м.Харків,
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору та повернення ділянки
ВСТАНОВИЛА:
Керівник Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Харківської міської ради ( перший відповідач по справі), Приватного підприємства "Візит СВ" ( другий відповідач по справі), в якій просив суд:
Визнати незаконним та скасувати пункт 5.1 Додатку 1 до рішення 21 сесії Харківської міської ради Харківської області 7 скликання Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками № 1180/18 від 22.08.2018, відповідно до якого приватному підприємству ВІЗИТ СВ надано в оренду земельну ділянку (кадастровим номером 6310138800:14:007:0066) по вул. Драгомирівська, 10 у м. Харкові із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення площею 1,0202 га для будівництва складських та виробничих будівель, з урахуванням знесення нежитлових будівель літ. ББ-1 , літ. БА-1 до 22.08.2020.
Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки б/н від 18.12.2019 (номер запису про інше речове право: 34885932 від 23.12.2019) з кадастровим номером 6310138800:14:007:0066, по вул. Драгомирівська, 10 у м. Харкові, площею 1,0202 га, укладений між Харківською міською радою Харківської області та приватним підприємством ВІЗИТ СВ .
Зобов`язати приватне підприємства ВІЗИТ СВ (код ЄДРПОУ:32674488) повернути, а Харківську міську раду Харківської області (код ЄДРПОУ: 04059243) прийняти земельну ділянку за адресою: м. Харків, вул. Драгомирівська, 10, площею 1,0202 га, кадастровий номер 6310138800:14:007:0066.
В обґрунтування заявлених вимог прокурор стверджував, що вказане рішення є незаконним та підлягає скасуванню з огляду на те, що земельна ділянка площею 1,0202 га (кадастровий номер 6310138800:14:007:0066) була передана другому відповідачу з порушенням вимог земельного законодавства не на конкурентних засадах. Зважаючи на те, що площа земельної ділянки (1.0202 га) значно перевищує площу нерухомого майна, що знаходиться на ній, прокурор зазначив, що на підставі спірного рішення Харківської міської ради приватне підприємства ВІЗИТ СВ мало право набути на неконкурентних засадах право користування земельною ділянкою площею, не більшою за площу розташованого на ній нерухомого майна, а решту частини земельної ділянки особа має право набути виключно на конкурентних засадах, відповідно до положень ст. ст. 124, 134, 135 Земельного кодексу України.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.04.2020 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/997/20. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Господарським судом Харківської області у справі № 922/997/20 прийнято рішення від 15.07.2020 р. яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Визнано незаконним та скасовано пункт 5.1 Додатку 1 до рішення 21 сесії Харківської міської ради Харківської області 7 скликання Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками № 1180/18 від 22.08.2018, відповідно до якого приватному підприємству ВІЗИТ СВ надано в оренду земельну ділянку (кадастровим номером 6310138800:14:007:0066) по вул. Драгомирівська, 10 у м.Харкові із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення площею 1,0202 га для будівництва складських та виробничих будівель, з урахуванням знесення нежитлових будівель літ. ББ-1 , літ. БА-1 до 22.08.2020.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки б/н від 18.12.2019 (номер запису про інше речове право: 34885932 від 23.12.2019) з кадастровим номером 6310138800:14:007:0066, по вул. Драгомирівська, 10 у м. Харкові, площею 1,0202 га, укладений між Харківською міською радою Харківської області та приватним підприємством ВІЗИТ СВ .
Зобов`язано приватне підприємство ВІЗИТ СВ (61009, м. Харків, вул. Драгомирівська, буд.10, код ЄДРПОУ:32674488) повернути, а Харківську міську раду Харківської області (61003, м. Харків, м-н Конституції,7, код ЄДРПОУ: 04059243) прийняти земельну ділянку за адресою: м. Харків, вул. Драгомирівська, 10, площею 1,0202 га, кадастровий номер 6310138800:14:007:0066.
Стягнуто з Харківської міської ради Харківської області (61003, м. Харків, м-н Конституції,7, код ЄДРПОУ: 04059243) на користь прокуратури Харківської області (код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м.Київ, код 820172, аналітичний рахунок UА78201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) - 3 153,00 грн. судового збору.
Стягнуто з приватного підприємства ВІЗИТ СВ (61009, м. Харків, вул. Драгомирівська, буд.10, код ЄДРПОУ:32674488) на користь прокуратури Харківської області (код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м.Київ, код 820172, аналітичний рахунок UА78201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800)- 3 153,0грн. судового збору.
Повернуто прокуратурі Харківської області ухвалою суду надмірно сплачений судовий збір в сумі 82 768,44грн., сплачений платіжним дорученням №561 від 19.03.2020 року.
Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Харківська міська рада звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Вважає, що рішення по справі прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права без врахування усіх обставин справи. Зокрема посилається, що позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності через наявність органу, на який покладено контроль за використанням та охороною земель. (Державна служба України з питань геодезії картографії та кадастру)
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 апеляційна скарга Харківської міської ради залишена без руху з підстав висвітлених в ухвалі.
02.09.2020 до канцелярії Східного апеляційного господарського суду від першого відповідача по справі надійшло клопотання про приєднання додаткових документів на виконання вимог попередньої ухвали, якими були усунуті встановлені раніше недоліки.
Крім того, до Східного апеляційного господарського суду від Приватного підприємства ВІЗИТ СВ надійшла апеляційна скарга на рішення господарського суду Харківської області у справі №922/997/20 від 15 липня 2020 р, в якій просять рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Вважають, що рішення по справі прийнято без врахування усіх обставин справи. Зокрема посилається, що прокурор безпідставно звернувся до суду з відповідним позовом, оскільки, ним не надано доказів на підтвердження обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання, неможливість виконання або не належне виконання органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду ( контролю) в агропромисловому комплексі який є суб`єктом владних повноважень, владних управлінських функцій щодо захисту інтересів територіальної громади міста Харкова. Наполягають, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 910/1356/13
Зазначена скарга залишена без руху ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 р. з підстав висвітлених в ухвалі суду.
04.09.2020 до канцелярії Східного апеляційного господарського суду від другого відповідача надійшло клопотання щодо приєднання додаткових документів на виконання вимог попередньої ухвали, якими були усунуті встановлені раніше недоліки.
Згідно з витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 28.09.2020 у зв`язку з перебуванням у відпустці члена колегії судді Россолова В.В. для розгляду справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Дучал Н.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 відкрите апеляційне провадження у справі № 922/997/20 та об`єднано в одне апеляційне провадження апеляційні скарги Харківської міської ради та Приватного підприємства ВІЗІТ СВ .
20.10.2020 р. ухвалою Східного апеляційного господарського суду у справі №922/997/20 розгляд справи призначено на 10.11.2020 р.
У судовому засіданні, яке відбулося 10.11.2020 р. оголошувалася перерва до 17.11.2020 р.
У судове засідання, призначені на 10.11.2020 р. та 17.11.2020 р. з`явився прокурор, який просив у задоволені апеляційних скарг відмовити, а рішення по справі залишити без змін, та представник Харківської міської ради, який просив апеляційні скарги задовольнити, рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог.
Представники другого відповідача у судові засідання не з`явилися. Про час та місце проведення судового засідання повідомлялися судом належним чином. Явка представників сторін не визнавалася обов`язковою.
Відповідно до приписів ст.269 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. (ч.1 ст. 270 ГПК України).
Заслухавши доповідь головуючого по справі (суддю-доповідача), дослідивши матеріали справи, апеляційні скарги відповідачів, заслухавши прокурора та представника першого відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню враховуючи нижчевикладене.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини справи.
Між Харківською міською радою 17.03.2010 та ПП ВІЗИТ СВ укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,0202 га (землі промисловості: транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення) по вул. Драгомирівська, 10 у м. Харкові, який зареєстровано у Харківській регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру в Державному реєстрі земель за №941066900020 від 12.05.2010 та складено відповідний Акт приймання - передачі земельної ділянки від 18.05.2010 за №281/10.
У пункті 3 вищевказаного договору оренди землі зазначено, що на орендованій ПП ВІЗИТ СВ земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна, а саме нежитлові будівлі літ. ББ-1 загальною площею 34,6 кв.м. та літ. БА-1 загальною площею 7,4 кв.м., які належать останньому на праві приватної власності відповідно до договору купівлі - продажу нежитлової будівлі № 231 від 07.02.2007 та № 3678 від 04.07.2007 відповідно.
Пунктом 2 договору оренди землі від 12.05.2010 встановлено, що під забудовою використовується 0,0099 га від всієї площі земельної ділянки.
Відповідно до п. 15 вищевказаного договору оренди землі дана земельна ділянка надавалася в оренду ПП ВІЗИТ СВ для реконструкції стаціонарної АЗС під склад ГСМ та будівництва складу будівельних матеріалів, з урахуванням знесення нежитлової будівлі літ. БА-1 (але не пізніше прийняття об`єкту в експлуатацію).
Пунктом 8 вищевказаного договору оренди землі визначено строк дії даного договору до 31.12.2010 (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації).
02.08.2013 актом приймання - передачі земельної ділянки (кадастровий номер 6310138800:14:007:0066") № 168/13 ПП Візит СВ передало, а Департамент земельних відносин Харківської міської ради прийняв до земель запасу міста земельну ділянку загальною площею 1,0202 га по вул. Драгомирівська, 10 у м.Харкові, що свідчить про те. що Фактично договір від 17.03.2010. укладений між ПП Візит СВ та Харківською міською радою припинив свою дію, а орендар, керуючись положеннями ст.34 Закону України Про оренду землі , повернув орендодавцеві спірну земельну ділянку.
У подальшому, відповідно до пункту 7, 7.1 Додатку 1 до рішення 21 сесії Харківської міської ради Харківської області 6 скликання Про надання земельних ділянок для будівництва об`єктів № 951/12 від 19.12.2012 ПП ВІЗИТ СВ знову надано в оренду земельну ділянку, за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (кадастровий номер 6310138800:14:007:0066) загальною площею 1,0202 га, в межах договору оренди землі від 12.05.2010 за № 941066900020, для будівництва складських та виробничих будівель, з урахуванням знесення вищевказаних нежитлових будівель літ. ББ-1 та літ. БА-1 по вул. Драгомирівська, 10 у м. Харкові до 31.12.2014 (але не пізніше прийняття об`єкту в експлуатацію).
На підставі вищевказаного рішення 21 сесії Харківської міської ради Харківської області 6 скликання № 951/12 від 19.12.2012 ТОВ ФІРМА ВІСТ на замовлення ПП ВІЗИТ СВ розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва складських та виробничих будівель, з урахуванням знесення нежитлових будівель літ. ББ-1 та літ. БА-1 по вул . Драгомирівська, 10 у м. Харкові.
Експлікацією земельних угідь (форма 6-зем) встановлено, що капітальна одноповерхова будівля розташована на 0,0057 га та інші споруди - на 0,0480 га, а під проїздами, проходами та площадками 0,9665 га спірної земельної ділянки.
Відповідно до даних по контурної експлікації земельної ділянки встановлено, що нежитлова будівля літ. ББ-1 загальною площею 34,6 кв.м. розташована на земельній ділянці площею 0,0046 га, нежитлова будівля літ. БА-1 загальною площею 7,4 кв.м. розташована на земельній ділянці площею 0,0011 га, резервуар 1 розташовано на земельній ділянці площею 0,0253 га та резервуар 2 розташовано на земельній ділянці площею 0,0227 га, що у сумі складає 0,0537 га від загальної площі спірної земельної ділянки, яка становить 1,0202 га.
У свою чергу, під проїздами, проходами та площадками залишається уся інша частина земельної ділянки, яка становить 0,9665 га.
У вищевказаній технічній документації наявні копії договорів купівлі - продажу нежитлові будівлі літ. ББ-1 загальною площею 34,6 кв.м. та літ. БА-1 загальною площею 7,4 кв.м., а саме договір за № 231 від 07.02.2007 та за № 3678 від 04.07.2007 відповідно та технічні паспорти на ці будівлі.
Тобто загальна площа земельної ділянки під вищевказаними будівлями складає 537 кв.м., що складає лише 5,2 % від загальної площі земельної ділянки. При цьому будівлі знаходяться фактично в одній частині земельної ділянки, а інша частина земельної ділянки є повністю вільною та складає більше 90 % загальної площі.
Крім того, у даній технічній документації відсутня інформація щодо права власності (користування) на два резервуара, які розташовані на спірній земельній ділянці що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 198334174 від 30.01.2020.
Також, у технічній документації відсутня інформація щодо необхідності та обґрунтованості надання у користування земельної ділянки саме площею 1,0202 га.
04.11.2013 між Харківською міською радою та ПП ВІЗИТ СВ укладено договір оренди спірної земельної ділянки строком до 31.12.2014.
Відповідно до договору оренди від 04.11.2013 Харківська міська рада передає ПП ВІЗИТ СВ земельну ділянку (кадастровий номер 6310138800:14:007:0066) загальною площею 1,0202 га по вул. Драгомирівська, 10 у м. Харкові, на якій розташовані об`єкти нерухомого майна, а саме нежитлові будівлі літ. ББ-1 та літ. БА-1 та інші об`єкти інфраструктури - резервуари для будівництва складських та інших будівель, з урахуванням знесення нежитлових будівель літ. ББ-1 та літ. БА-1 (але не пізніше прийняття об`єкту в експлуатацію).
Також, відповідно до пункту 2 вищевказаного договору у порівнянні з договором оренди спірної земельної ділянки від 17.03.2010 збільшується площа земельної ділянка під забудовую і дорівнює 0,0537 га, а площа під іншими угіддями становить 0,9665 га із загальної площі 1,0202 га, що у свою чергу відповідає вищевказаній технічній документації із землеустрою від 2013 року.
Пунктом 8 даного договору оренди землі зазначено, що договір укладено строком до 31.12.2014, після закінчення якого Орендар (ПП ВІЗИТ СВ ) має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити Орендодавця (Харківську міську раду) про намір продовжити його дію листом - повідомленням.
Актом приймання - передачі земельної ділянки (кадастровий номер 6310138800:14:007:0066) № 434/19 від 19.11.2019 ПП ВІЗИТ СВ передав, а директор Департаменту земельних відносин прийняв до земель запасу спірну земельну ділянку загальною площею 1,0202 га по вул. Драгомирівська, 10 у м.Харкові, яка була у користуванні вказаного суб`єкта господарювання на підставі договору оренди від 04.11.2013 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно про інше речове право 3650875 від 20.11.2013).
Водночас відповідно до Додатку 1 до рішення 21 сесії Харківської міської ради Харківської області 7 скликання Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками № 1180/18 від 22.08.2018 ПП ВІЗИТ СВ знову надано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310138800:14:007:0066) по вул. Драгомирівській, 10 у м. Харкові із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення площею 1,0202 га для будівництва складських та виробничих будівель, з урахуванням знесення нежитлових будівель літ. ББ-1 , літ БА-1 до 22.08.2020.
У подальшому на виконання рішення 21 сесії Харківської міської ради Харківської області 7 скликання між Харківською міською радою та ПП ВІЗИТ СВ укладено договір оренди спірної земельної ділянки від 18.12.2019, строком дії до 22.08.2020 (п.8 Договору).
Відповідно до пункту 3 вказаного договору оренди землі на спірній земельній ділянці розміщено об`єкти нерухомого майна - нежитлові будівлі літ. ББ-1 та літ. БА-1 , які підлягають знесенню, інших об`єкти інфраструктури відсутні, тобто у порівнянні з договором оренди землі від 04.11.2013 такі об`єкти інфраструктури як резервуари взагалі не зазначені.
Як зазначає прокурор у позові, повернення земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:14:007:0066 ПП ВІЗИТ СВ Харківській міській раді на підставі актів приймання - передачі земель, розроблення проектів землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) свідчить про те, що договори оренди від 17.03.2010, 04.11.2013 фактично не продовжувалися та є не пов`язаними між собою та договором оренди від 18.12.2019, якій оскаржується у даній справі.
Спір у даній справі виник у зв`язку із тим, що на думку прокурора прийняте рішення, а саме пункт 5.1 Додатку 1 до рішення 21 сесії Харківської міської ради Харківської області 7 скликання Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками № 1180/18 від 22.08.2018, відповідно до якого ПП ВІЗИТ СВ надано в оренду земельну ділянку (кадастровим номером 6310138800:14:007:0066) по вул. Драгомирівська, 10 у м. Харкові із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення площею 1,0202 га для будівництва складських та виробничих будівель, з урахуванням знесення нежитлових будівель літ. ББ-1 , літ. БА-1 є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки порушено вимоги статей 124, 134, 135 Земельного кодексу України. При цьому, оскільки договір про оренду земельної ділянки укладено на підставі незаконного рішення органу місцевого самоврядування, такий договір підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.
Як зазначалося вище, рішенням по справі позовні вимоги прокурора задоволено у повному обсязі. Рішення обґрунтовано доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.
Судова колегія, враховуючи правові висновки Верховного Суду , викладені у постановах від 09.02.2018 по справі № 910/4528/15-г, від 14.03.2019 по справі №915/182/17, від 01.07.2020 по справі № 910/9028/19, погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги прокурора є такими, що підлягали задоволенню з огляду на нижче викладене.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами у відповідності до ст.74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.
Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Відповідно до ст.21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства.
Рішення 21 сесії Харківської міської ради Харківської області 7 скликання Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками за № 1180/18 від 22.08.2018 є актом ненормативного характеру (актом індивідуальної дії)
Як вбачається з преамбули Рішення 21 сесії Харківської міської ради Харківської області 7 скликання Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками за № 1180/18 від 22.08.2018, воно було прийнято на підставі ст. ст. 25, 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та ст. ст. 20, 41, 92, 93, 116, 123, 124, 141, 142, 186 Земельного кодексу України, Закону України Про оренду землі , Закону України Про землеустрій , Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .
Стаття 93 Земельного кодексу України (в редакції яка діяла на час прийняття оскарженого рішення) встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам. (ч.2 ст.93 Земельного кодексу України)
Строк оренди земельної ділянки не може перевищувати 50 років. (ч.4 ст. 93 Земельного кодексу України)
Частина 5 ст.93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом.
Стаття 124 Земельного кодексу України (в редакції яка діяла на час прийняття оскарженого рішення) встановлює порядок передачі земельних ділянок в оренду.
Так, відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Частиною 2 ст.124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. ( ч.3 ст.124 Земельного кодексу України)
Частина 1 ст. 134 Земельного кодекс України встановлює, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст.134 Земельного кодексу України, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;
Приписами ст.377 Цивільного кодексу України ( в редакції чинній на час придбання другим відповідачем будівель 07.02.2007 та 04.07.2007 р.) встановлено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Таким чином, вищенаведені норми станом на момент укладання другим відповідачем договорыв купівлі-продажу прямо передбачали перехід за результатами відчуження до нового власника житлового будинку, будівлі або споруди права користування виключно тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.120 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час укладання другим відповідачем договорів купівлі-продажу нежитлових будівель) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.
Судова колегія зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, оформлення за попереднім власником права власності або права користування земельною ділянкою площею 1,0202 га за адресою вул. Драгомирівська, 10 , м. Харків. У договорах купівлі-продажу нерухомого майна, також відсутнє посилання на розмір земельної ділянки на якій розташовані об`єкти нерухомості, що відчужувалися за цими договорами.
Отже, другий відповідач, придбавши у власність на підставі Договорів купівлі-продажу від 07.02.2007 та 04.07.2007 нежитлову будівлю ББ-1 площею 34,6 кв.м. та нежитлову будівлю БА-1 загальною площею 7,4 кв.м., що розташовані в місті Харкові, вул. Драгомирівська, будинок 10, відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України набув право на отримання у власність або користування земельної ділянки, на якій знаходяться придбані ним будівлі та земельної ділянки, яка є необхідною для його обслуговування.
Згідно з ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Як зазначалося вище, відповідно до приписів ст. 124 Земельного кодексу України, ( в редакції на момент укладання договору оренди 18.12.2019 р. ) , передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Відповідно до приписів ст. 134 Земельного кодексу України. ( в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення та укладання договору) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Частина 2 ст.134 Земельного кодексу України встановлює, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Таким чином, вищевказані норми ч.2 ст.134 Земельного кодексу у відповідній редакції передбачали, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, проте, не передбачали такого виключення для земельних ділянок під звичайне будівництво.
Інших норм чинного на той момент земельного законодавства, які б передбачали вказане виключення для земельних ділянок під таке будівництво, також не існувало.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що в силу наведених ч.2 ст.124, ч.1 ст.134 та ч.ч.1,2 ст.135 Земельного кодексу в редакції, чинній станом на як на 2007 р. так і станом на 2018 р. , земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) під звичайне будівництво підлягали виключно продажу на земельних торгах.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.03.2010 спірна земельна ділянка 17.03.2010 р. була передана відповідачу на підставі договору оренди для реконструкції стаціонарної АЗС під склад ГСМ, будівництва складу будівельних матеріалів з урахуванням знесення нежитлових будівель літ. БА-1 ( не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації. ( п.15 Договору) Строком до 31.12.2010 р.
04.11.2013 спірна земельна ділянка знов передається відповідачу в оренду для будівництва складських будівель з урахуванням знесення нежитлових будівель літ. ББ-1 та БА-1 ( п. 15.) Строк договору встановлено до 31.12.2014 р.
18.12.2019 р. спірна земельна ділянка знов передається відповідачу для будівництва складських та виробничих будівель з урахуванням знесення нежитлових будівель літ. ББ-1 та БА-1 . Строк договору до 22.08.2020.
Тобто жодного разу спірна земельна ділянка не передавалася другому відповідачу для обслуговування та експлуатації об`єктів нерухомості які на ній розташовані та належать другому відповідачу на праві власності.
За таких обставин, судова колегія вважає безпідставним посилання першого відповідача на приписи ч. 2 ст.134 Земельного кодексу України.
Комплексний аналіз вищевказаних норм свідчить, що в момент переходу у 2007 році до другого відповідача права власності на нежитлові будівлі до нього перейшло право користування земельною ділянкою саме на поза конкурентних засадах і саме частиною ділянки, на якій розміщені (розташовані) придбані будівлі, та частиною, яка необхідна для її обслуговування.
Як свідчать матеріали справи, площа земельної ділянки під будівлями , які належать другому відповідачу та підлягали знесенню, складає лише 5,2 % від площі земельної ділянки, яка була виділена в оренду.
Отже, в оскаржуваному рішенні та договоры оренди відповідачі незаконно, з метою уникнення конкурсної процедури об`єднували в одне ціле земельну ділянку для обслуговування та експлуатації наявних об`єктів нерухомості, що не вимагало конкурсної процедури, та земельну ділянку для інших цілей, які вже вимагали виключно продажу на земельних торгах, тобто, отримання права оренди на них, відповідно до вищевказаних норм, мало відбуватися в абсолютно різному порядку.
З огляду на наведене, судова колегія також приходить до висновку, що пункт 5.1 Додатку 1 до рішення 21 сесії Харківської міської ради Харківської області 7 скликання Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками №1180/18 від 22.08.2018 прийнято з порушенням вимог ст.ст.120, 124, 134, 135 Земельного Кодексу України, без проведення земельних торгів, у зв`язку з чим наявні підстави для задоволення позову в частині визнання незаконним та скасування вказаного рішення.
У відповідності до норм статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Оскільки матеріалами справи підтверджено, що договір оренди земельної ділянки б/н від 18.12.2019 (номер запису про інше речове право: 34885932 від 23.12.2019) з кадастровим номером 6310138800:14:007:0066, по вул. Драгомирівська, 10 у м. Харкові, площею 1,0202 га, укладено сторонами в порушення приписів ч.1 ст.134 Земельного кодексу України на підставі рішення 21 сесії Харківської міської ради Харківської області 7 скликання Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками № 1180/18 від 22.08.2018 року, яке визнано судом незаконним та скасовано, зазначений договір підлягає визнанню недійсним, а позовні вимоги прокурора в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
У зв`язку з визнанням судом недійсним договору оренди земельної ділянки б/н від 18.12.2019 (номер запису про інше речове право: 34885932 від 23.12.2019) з кадастровим номером 6310138800:14:007:0066, по вул. Драгомирівська, 10 у м.Харкові, площею 1,0202 га, укладений між Харківською міською радою Харківської області та приватним підприємством ВІЗИТ СВ , підлягають також задоволенню позовні вимоги про зобов`язання приватного підприємства ВІЗИТ СВ (код ЄДРПОУ:32674488) повернути, а Харківську міську раду Харківської області (код ЄДРПОУ: 04059243) прийняти земельну ділянку за адресою: м. Харків, вул. Драгомирівська, 10, площею 1,0202 га, кадастровий номер 6310138800:14:007:0066.
Посилання відповідачів на практику Європейського суду з прав людини, що на приватну особу не можуть бути покладені наслідки помилок органів державної влади, судовою колегією не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в даному випадку саме другий відповідач ініціював отримання спірної земельної ділянки у вищевказаному порядку.
Щодо підстав звернення прокурора з даним позовом колегія суддів зазначає наступне.
За положеннями ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і у порядку, що визначені законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.
У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 Закону).
Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012)11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції", прийнятій 19.09.2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоб представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.
Частинами 4, 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності в нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.
Відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.
Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту. Іншими словами, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює.
Натомість, звертаючись з даним позовом прокурор визначив себе позивачем, оскільки Харківська міська рада є одним із співвідповідачів, рішення якого оскаржується через недотримання процедури передачі в оренду земельної ділянки, передбаченої нормативно-правовими актами, обґрунтувавши таким чином відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах.
Звертаючись до суду з позовом по цій справі, прокурор підставою звернення в інтересах держави зазначив про повернення у володіння та користування розпорядження земельними ділянками з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників.
З огляду на те, що прокурором у позовній заяві наведено підставу для представництва інтересів держави, обґрунтовано, у чому полягає порушення цих інтересів, визначено Харківську міську раду одним з співвідповідачів у справі та заявлено вимогу про визнання незаконним і скасування пункту додатку до рішення цього органу, колегія суддів дійшла висновку про підтвердження прокурором підстави для представництва інтересів держави у цій справі, який звернувся до суду як самостійний позивач.
Вказане узгоджується з правовою позицією, що викладена у постанові Верховного суду від 26.08.2020 у справі № 908/684/19.
Судова колегія не погоджується з доводами заявників апеляційних скарг, що належним органом який здійснює контроль у даних правовідносинах є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Так, відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМУ від 14.01.2015 р. за № 15 з подальшими змінами та доповненнями, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Пунктом 3 Положення встановлено, що основними завданнями Держгеокадастру є:
1) реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів;
2) надання адміністративних послуг згідно із законом у відповідній сфері;
3) внесення на розгляд Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Таким чином, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) реалізує державний нагляд (контроль) саме в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
В даному випадку, предметом розгляду по цій справі, є вимоги про повернення земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Драгомирівська, 10, площею 1.0202 га, кадастровий номер 6310138800:14:007:0066, яка є земельною ділянкою несільськогосподарського призначення - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, визнання недійсним пункту 5.1. Додатку до рішення 21 сесії Харківської міської ради Харківської області 7 скликання Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками за № 1180/18 від 22.08.2018 р. та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до приписів ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. (ст.276 ГПК України)
В даному випадку, судова колегія приходить до висновку, що рішення по справі прийнято судом першої інстанції з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, рішення по справі залишається без змін, а апеляційні скарги без задоволення.
Судові витрати покладаються на заявників апеляційних скарг.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, ст.ст.281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
ПОСТАНОВИЛА:
1.Апеляційні скарги Харківської міської ради, м.Харків, (перший відповідач по справі), Приватного підприємства "Візит СВ", м.Харків (другий відповідач по справі) на рішення Господарського суду Харківської області від 15.07.2020 у справі №922/997/20 - залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Харківської області від 15.07.2020 у справі №922/997/20 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 25.11.2020
Головуючий суддя О.І. Склярук
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя Н.М. Дучал
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 17.11.2020 |
Оприлюднено | 26.11.2020 |
Номер документу | 93070341 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Склярук Ольга Ігорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні