Рішення

від 23.11.2020 по справі 904/2524/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2020м. ДніпроСправа № 904/2524/19

за позовом Фонду державного майна України, м. Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Енергоінвест", м. Дніпро

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФГІ", м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Дніпровський машинобудівний завод" м. Дніпро

про розірвання договору купівлі-продажу та повернення пакета акцій

Суддя Петренко Н.Е.

Секретар судового засідання Безрідна Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Дорофєєва Т.А., представник за довіреністю

від відповідача-1: Соколов А.О., представник за довіреністю,

від відповідача-2: не з`явився

від третьої особи: Соколов А.О., представник за довіреністю, адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Фонд Державного майна України звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Енергоінвест та відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю ФГІ і просить суд:

- розірвати договір від 03.07.2012 № КПП-600 купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод , що підлягав продажу за конкурсом, укладений між Фондом державного майна України та Товариством з обмеженою відповідальністю Вест Енергоінвест ;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю ФГІ списати з рахунка Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Енергоінвест № 030124 пакет акцій Публічного акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод у кількості 35 652 250 штук простих іменних акцій, випущених у бездокументарній формі, що становить 25% статутного капіталу Публічного акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод та зарахувати на рахунок Держави України.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнення доводів позову.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що представниками позивача було проведено перевірку виконання відповідачем 1 умов договору, про що було складено акт поточної перевірки від 01.03.2018. Зазначеним актом встановлено невиконання відповідачем умов пунктів 11.1, 11.3.1, 11.3.3, 13, 14 договору від 03.07.2012 № КПП-600.

Пункт 11.1 договору - покупець зобов`язаний забезпечити погашення кредиторської заборгованості товариства, а саме: по розстрочених податкових зобов`язаннях з податку на землю у сумі 10791,216 тис. грн. та зобов`язаннях перед Пенсійним фондом у сумі 2 016,0 тис. грн. у терміни, визначені відповідно договорами та рішенням про розстрочення.

Покупець зобов`язаний забезпечити у межах корпоративних в економічній діяльності товариства - недопущення появи нової простроченої заборгованості товариства за платежами до бюджетів усіх рівнів та заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування прав (підпункт "б" пункту 11.3.1 договору); у соціальній діяльності товариства недопущення утворення простроченої заборгованості підприємства перед працівниками із заробітної плати (підпункт "а" пункту 11.3.3 договору)

Пункт 13 договору - покупець зобов`язується надавати продавцю на його запити та у визначені ним строки необхідні матеріали, відомості, документи щодо виконання умов Договору.

Пункт 14 договору - покупець у разі зміни свого місцезнаходження та банківських реквізитів повинен повідомити про це продавця протягом 5 робочих днів.

Наслідком невиконання цих пунктів договору є на думку позивача його розірвання та повернення пакету акцій, який є предметом спірного договору у власність держави.

Позивач ґрунтує свої вимоги до відповідача 1 на статтях 525, 526, 530, 610, 611, 651 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна".

Вимоги до відповідача 2 обґрунтовані тим, що у разі розірвання договору, саме на відповідача 2, як зберігача спірного пакета акцій буде покладено обов`язок щодо повернення його у власність держави в особі позивача.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.07.2019 та залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Дніпровський машинобудівний завод".

09.07.2019 представник відповідача-1 подав клопотання про закриття провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2019 відкладено підготовче судове засідання на 30.07.2019.

19.07.2019 до суду від відповідача-2 надійшов відзив.

Короткий зміст відзиву відповідача-2 та узагальнення його доводів.

Відповідач-2 вважає його залучення як співвідповідача необґрунтованим, оскільки у разі задоволення позовних вимог, повернення пакету акцій у власність держави в особі Фонду здійснюватиметься виключно такими обліковими операціями:

- списання прав на ціні папери - облікова операція, яка відображає визначену кількість депозитарних активів, за якими Центральний депозитарій, депозитарна установа здійснювали депозитарний облік, та зменшення кількості цінних паперів, прав та цінні папери на рахунку в цінних паперах клієнта, депонента та таку саму кількість. Підставою для здійснення депозитарної операції є розпорядження ТОВ "Вест Енергоінвест" депозитарній установі ТОВ "ФГІ" про списання прав на цінні папери;

- зарахування прав на цінні папери - зарахування - облікова операція, яка відображає уведення до системи депозитарного обліку Центрального депозитарію, депозитарної установи визначеної кількості депозитарних актів та зменшення кількості цінних паперів, прав та цінні папери на рахунку в цінних паперах клієнта, депонента та таку саму кількість. Підставою для здійснення депозитарної операції є розпорядження Фонду державного майна України депозитарній установі АБ "Укргазбанк" про зарахування прав на цінні папери.

Також відповідач 2 зазначає, що ним не порушувались права позивача.

26.11.2020 до суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.

Короткий зміст відзиву відповідача-1 та узагальнення його доводів.

Відповідач-1 зазначає, що позивачем було порушено порядок проведення перевірки. Так, зокрема було порушено пункт 2.2 Порядку контролю №631 відповідно до якого про перевірку належить повідомити письмово не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку її проведення шляхом направлення рекомендованого листа відповідачу 1, третій особі та її профспілковому комітету.

Крім того, відповідач-1 вказує, що у Акті є посилання на документи, які були отримані позивачем поза межами проведеної перевірки, а саме інформація Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області. (лист від 27 грудня 2017 року №3484/04-66-10-20), за отримання якої позивач звернувся лише 04 грудня 2017 року, тобто фактично поза строком здійснення перевірки.

Також, відповідач-1 звертає увагу на те, що Акт не містить підписів від імені відповідача 1, третьої особи та її профспілкового комітету. Запис про відмову від такого підписання також відсутній.

До того ж на думку відповідача 1 позивач всупереч пункту 2.4 Порядку зробив висновок щодо невиконання ним пунктів 11.3.1 (підпункт «б» ) та пункту 11.3.3 (підпункт «а» ) не враховуючи, чи мав можливість відповідач 1 у межах належних йому корпоративних прав забезпечити їх виконання.

30.07.2019 до суду, електронною поштою надійшла відповідь на пояснення третьої особи.

Короткий зміст відповіді на пояснення третьої особи та узагальнення її доводів.

Позивач вважає, що у випадку задоволення позовних вимог судове рішення у цій справі вплине на права та обов`язки ТОВ "ФГІ", оскільки вказаним рішенням буде зобов`язано останнього здійснити певні облікові операції, тому обраний позивачем спосіб захисту щодо залучення ТОВ "ФГІ" в якості відповідача-2 забезпечить відновлення порушеного права.

30.07.2019 до суду, електронної поштою, від позивача надійшла відповідь на відзив.

Короткий зміст відповіді та узагальнення її доводів.

Позивач зазначає, що відповідач-1 міг та повинен був вчинити всі необхідні та можливі дії щодо виплати податкового боргу третьої особи, зокрема, шляхом внесення на розгляд загальних зборів зазначеного питання, а також питання щодо розподілу доходів товариства тощо.

На думку позивача в цьому полягала бездіяльність з боку відповідача 1. Позивач зазначає, що до складу наглядової ради третьої особи входить і представник відповідача 1, який також мав можливість впливати на діяльність третьої особи.

Крім цього позивач вказує, що обов`язки, передбачені договором, покладені на відповідача 1 не як на податкового агента, а як на акціонера товариства.

Також позивач звертає увагу суд на ту обставину, що у Акті перевірки міститься запис про відмову власника та представника покупця від його підписання.

Позивач вказує на те, що на його запити відповідач 1 запитувані документи не надав, що є порушенням пункту 13 договору.

Позивач зазначає що перевірку було здійснено як безпосередньо на об`єкті приватизації, так і шляхом документального контролю.

01.08.2019 до суду від позивача надійшов оригінал відповіді на відзив; відповідь на пояснення третьої особи.

13.08.2019 до суду надійшли пояснення щодо відповіді позивача на пояснення третьої особи.

Короткий зміст пояснень та узагальнення їх доводів.

Третя особа зазначає, що доводи позивача про проведення документального контролю за виконанням умов договору є безпідставними, оскільки не відповідають законодавству України та спростовуються матеріалами справи.

Крім того, третя особа вказує на те, що позивач безпідставно посилається на протокол загальних зборів акціонерів АТ ДМЗ від 25.04.2018, оскільки ці загальні збори відбувались фактично після здійснення перевірки і у Акті перевірки, наслідком складання якого є вказаний позов про вказані протоколи загальних зборів не згадується.

14.09.2019 до суду від відповідача-1 надійшли заперечення щодо відповіді позивача на відзив на пояснення третьої особи.

Короткий зміст заперечень та узагальнення їх доводів.

Відповідач-1 звертає увагу суду на те, що оскільки він як акціонер має лише корпоративні права відносно третьої особи, та не є власником або розпорядником відомостей первинного бухгалтерського обліку акціонерного товариства. Відповідно відповідач 1 позбавлений можливості самостійно сплачувати податкові зобов`язання, податковий борг та інші фінансові зобов`язання замість третьої особи.

27.08.2019 до суду від позивача надійшли пояснення.

Короткий зміст пояснень та узагальнення їх доводів.

Позивач зазначає, що строки проведення перевірки не було порушено, оскільки перевірка була проведена в період, зазначений у повідомленні від 10.11.2017 № 10-4-21176.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2019, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2019, у задоволенні позову Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9; ідентифікаційний код 00032945) до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Енергоінвест (49055, м. Дніпро, вул. Будівельників, 34; ідентифікаційний код 31251389) та відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю ФГІ (49027, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 22; ідентифікаційний код 37373876) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод (49055, м. Дніпро, вул. Будівельників, 34; ідентифікаційний код 14313332 ) відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.05.2020 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2019 у справі № 904/2524/19 скасовано. Справу № 904/2524/19 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи попередні судові рішення Верховний Суд зазначив про передчасність висновків судів попередніх інстанцій про те, що перевірка дотримання покупцем (відповідачем-1) умов договору купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод за конкурсом від 03.07.2012 № КПП-600 була проведена позивачем з порушенням п. 2.2. Порядку контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації державними органами приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 10.05.2012 № 631 (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин (надалі за текстом - Порядок), оскільки суди не з`ясували з достовірністю, на підставі яких наказів Фонду державного майна України (надалі за текстом - Фонд) була проведена перевірка стану виконання відповідачем-1 спірного договору.

Суди попередніх інстанцій не надали оцінку доводам позивача про те, що наказом від 20.11.2017 № 1752 не встановлювалися строки проведення перевірки, жодних строків цей наказ не містить, а основним наказом, який передбачав плановий контроль за виконанням умов договору, в якому були встановлені строки проведення перевірки та на виконання якого позивач надіслав відповідачу-1 повідомлення про проведення перевірки стану виконання умов спірного договору від 03.07.2012 № КПП-600, був саме наказ Фонду від 19.10.2017 № 1581 Про організацію перевірок виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна у ІV кв. 2017р. . Суди залишили поза увагою доводи позивача, які фактично зводяться до того, що наказ № 1752 був похідним від наказу № 1581, був виданий на виконання наказу № 1581.

Верховний Суд зазначає і про передчасність висновків судів попередніх інстанцій про порушення позивачем під час проведення перевірки пунктів 2.4., 2.6. Порядку, положення яких стосуються документів, обов`язок надання яких державному органу приватизації на його запит покладений на власника. Суди не з`ясували, чи звертався позивач як державний орган приватизації до відповідача-1 із запитом про надання документів, необхідних для підтвердження виконання умов спірного договору, чи виконав власник свої передбачені пунктом 2.6. Порядку зобов`язання з надання таких документів органу приватизації (позивачу), які були б достатніми для підтвердження стану виконання умов договору.

Суди попередніх інстанцій при вирішенні спору у цій справі не застосували норми, які передбачають право державного органу приватизації користуватися інформацією відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо виконання власником зобов`язань, передбачених договором, а саме ст. 10 Закону України Про Фонд державного майна України і п. 3.3. Порядку.

Суди попередніх інстанцій не застосували до спірних правовідносин положення пункту 2.10. Порядку, не з`ясували причини складання Фондом акта перевірки від 01.03.2018 не в останній день перевірки, а лише після спливу 3-х місяців після перевірки, не дослідили обставини наявності у Фонду підстав, передбачених пунктом 2.10. Порядку, для складання акта перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій без участі власника та уповноваженого представника господарського товариства, акції якого є предметом приватизації, не з`ясували, чи були дотримані Фондом умови, передбачені пунктом 2.10. Порядку, які дозволяли йому оформити акт без участі власника та представника господарського товариства, зокрема не з`ясували, чи брав власник участь у перевірці, чи відмовлявся уповноважений представник господарського товариства надати представнику державного органу приватизації документи, які підтверджують виконання умов договору, та чи відмовлявся він від підпису акта, чи направлявся акт власнику (відповідачу-1) в порядку, передбаченому пунктом 2.10. Порядку, чи отримував власник цей акт та чи надавав власник свої зауваження чи заперечення на акт.

Суди попередніх інстанцій не застосували положення щодо правил оскарження висновків державного органу приватизації, а саме, п. 2.15. Порядку та Порядок оскарження результатів перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об`єкта приватизації у державному органі приватизації, затверджений наказом Фонду державного майна України від 07.04.2005 № 878, та не дослідили, чи були оскаржені відповідачем-1 висновки Фонду державного майна України, зроблені в акті перевірки від 01.03.2018, чи був зазначений акт скасований, чи є цей акт дійсним. З огляду на викладене, Верховний Суд вважає передчасним висновок судів попередніх інстанцій про те, що акт перевірки є неналежним доказом у справі. Верховний Суд указує, що акт перевірки, висновки якого не оскаржені до органу приватизації в порядку, передбаченому Порядком оскарження результатів перевірки, який не скасований та є дійсним, є належним та допустимим доказом в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження обставин виявлення державним органом приватизації невиконання власником умов договору купівлі-продажу пакета акцій, створює правові наслідки у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав та/або обов`язків власника, є підставою для застосування до власника санкцій, визначених договором та чинним законодавством.

Верховний Суд зазначає, що подібні висновки Верховного Суду викладені у постанові від 30.10.2019 у справі № 922/4684/16. Однак суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду викладені у постанові у справі № 922/4684/16 про необхідність дослідження обставин щодо оскарження висновків акта.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що порушення умов договору, про які зазначає позивач, не є безумовними підставами для розірвання спірного договору, не відносяться до виключних умов, передбачених частиною 2 статті 27 Закону України Про приватизацію державного майна .

Однак Верховний Суд зазначає, що, застосувавши до спірних правовідносин положення спеціального Закону, суди залишили поза увагою положення загальних норм чинного законодавства, які урегульовують правовідносини щодо розірвання правочинів, зокрема положення статті 651 Цивільного кодексу України, яка також була визначена позивачем підставою позову.

Суди попередніх інстанцій не надали оцінку та не дослідили, чи були дійсно допущені відповідачем-1 порушення умов спірного договору, про які зазначає позивач, звертаючись з позовом у цій справі, не з`ясували, якими доказами підтверджуються обставини невиконання відповідачем-1 умов спірного договору, про які зазначає позивач, чи є ці доказами належними, допустимимм, достовірними та вірогідними в розумінні статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України. У зв`язку з цим, у разі доведення обставин невиконання відповідачем-1 умов спірного договору суди також мали б надати оцінку істотності допущених відповідачем-1 порушень умов спірного договору, про які зазначає позивач, в розумінні статті 651 Цивільного кодексу України.

При цьому Верховний Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що зобов`язання, передбачені абзацом 2 пункту 11.1. спірного договору є інвестиційними зобов`язаннями, невиконання яких не є безумовною підставою для розірвання договору відповідно до частини 2 статті 27 Закону України Про приватизацію державного майна . Проте суди не застосували положення статті 651 Цивільного кодексу України та не дослідили обставин виконання цих зобов`язань відповідачем-1 та істотності цих порушень в розумінні статті 651 Цивільного кодексу України, а також залишили поза увагою те, що ці зобов`язання обумовлені строком їх виконання, з огляду на що до них застосовуються положення частини 5 статті 27 Закону України Про приватизацію державного майна , відповідно до якої на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов`язань передбачених договором у визначені строки.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене вище, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності до норм чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з дотриманням норм процесуального права, та ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2020 справу № 904/2524/19 передано на розгляд судді Петренко Н.Е.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2020 прийнято справу № 904/2524/19 до свого провадження, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 07.07.2020.

07.07.2020 листом Господарського суду Дніпропетровської області сторін було повідомлено, що підготовче судове засідання не відбулось, у зв`язку із перебуванням судді Петренко Н.Е. на лікарняному. Крім того, зазначено, що про наступне судове засідання буде повідомлено додатково.

07.07.2020 до господарського суду від відповідача-1 та третьої особи надійшли пояснення по справі з урахуванням постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.05.2020.

Короткий зміст пояснень відповідача-1 та узагальнення їх доводів.

Відповідач-1 у наданих поясненнях зазначає, що порушення умов абзацу 2 пункту 11.1., підпункту б пункту 11.3.1. та підпункту а пункту 11.3.3. договору, на які посилається позивач як на підставу для розірвання договору, не можуть бути кваліфіковані як істотне порушення умов договору в розумінні приписів ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України. Водночас відповідач-1 вказує, що відповідно до пункту 30 договору підставою для його розірвання є невиконання покупцем виключно зобов`язань, визначених у пунктах а та б , в , г пункту 11.3.5. договору, порушення яких з матеріалів справи не вбачається. До того ж, сторонами не заперечується повний розрахунок відповідачем-1 за придбаний пакет акцій у сумі 14 521 000,00 грн, тобто має місце отримання правового результату, який очікувався при відчуженні пакету акцій Акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод . Таким чином, за доводами відповідача-1, позивачем не доведено обставин істотного порушення відповідачем-1 зобов`язань за договором, унаслідок якого інша сторона зазнала б збитків.

Крім того, відповідач-1 вказує, що з матеріалів справи не вбачається як обставин невиконання відповідачем-1 зобов`язань, передбачених договором, так і його вини в допущенні появи нової простроченої заборгованості Акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод за платежами до бюджетів усіх рівнів та заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також утворення простроченої заборгованості підприємства перед працівниками із заробітної плати. Відповідач-1 як акціонер має лише корпоративні права відносно Акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод (25,00% пакету акцій), не є власником або розпорядником даних первинного бухгалтерського обліку акціонерного товариства та не може самостійно сплачувати податкові зобов`язання, податковий борг, інші фінансові зобов`язання і в силу ст. 152 Цивільного кодексу України, ст. 3 Закону України Про акціонерні товариства не відповідає за зобов`язаннями Акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод .

З наказу Фонду державного майна України від 19.10.2017 № 1581 Про організацію перевірок виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна у ІV кв. 2017 р. вбачається, що: всупереч п. 1.7.1. Порядку контроль за виконанням умов спірного договору не включено до графіку перевірок виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна, укладених Фондом на ІV квартал 2017 року, а тому підстави для проведення такої перевірки у 2017 році відсутні; проведення перевірок згідно з графіком забезпечується на підставі окремого наказу Фонду щодо кожного договору купівлі-продажу (п. 2.1. наказу), а тому наказ від 19.10.2017 № 1581 (зі змінами) не є підставою для проведення відповідних перевірок; направлення повідомлення про проведення перевірки на суб`єкт перевірки забезпечується не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку проведення перевірки (п. 2.2. наказу), тобто з урахуванням окремого наказу (п. 2.1. наказу). Однак, позивач про проведення перевірки письмово не повідомив (не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку її проведення) шляхом направлення рекомендованого листа відповідачу-1 та Акціонерному товариству Дніпровський машинобудівний завод , а також його профспілковому комітету, докази про протилежне в матеріалах справи відсутні. До того ж, повідомлення позивача про проведення з 27.11.2017 по 30.11.2017 перевірки стану виконання умов договору датовано 10.11.2017 (лист Фонду № 10-45-21176), у той час як наказ Фонду Про проведення перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод від 03.07.2012 № КПП-600 датовано лише 20.11.2017 за № 1752, тобто за сім календарних днів до фактичного початку відповідної перевірки. Відповідач-1 зазначає, що вказані обставини стали відомі йому лише на стадії апеляційного провадження у справі, що виключає можливість оскарження результатів такої перевірки у встановленому законом порядку.

Відповідач-1 посилається на те, що позивач зробив висновок про невиконання умов договору на підстав інформації Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (лист від 27.12.2017 № 3484/04-66-10-20) та Головного управління держпраці у Дніпропетровській області (лист від 27.12.2017 № 10415-15/04), за отриманням яких позивач звернувся лише в грудні 2017 року, тобто фактично поза строком здійснення перевірки, а тому отримана інформація не може бути взята до уваги під час вирішення дотримання відповідачем-1 умов договору.

Також позивач зробив висновок щодо стану виконання зобов`язань за договором без врахування того, чи мав можливість відповідач-1 (у межах наданих йому корпоративних прав) забезпечити його виконання. Акт поточної перевірки оформлено в місті Києві (поза місцем знаходження Акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод ) і лише 01.03.2018, тобто поза межами строку проведення такої перевірки і після спливу ІV кварталу 2017 року всупереч відповідним наказам Фонду. Крім цього, в акті підписи від імені відповідача-1, Акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод і його профспілкового комітету відсутні, як відсутні і записи про відмову від такого підписання, а також записи про неявку відповідача-1 для здійснення перевірки. Таким чином, на думку відповідача-1, цей акт не створює жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав відповідача-1, тобто не змінює стану його суб`єктивних прав та не створює жодних додаткових обов`язків.

З огляду на наведені обставини, відповідач-1 просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

07.07.2020 до суду надійшли пояснення третьої особи з урахуванням постанови Верховного Суду від 21.05.2020 у справі №904/2524/19.

Короткий зміст пояснень та узагальнення їх доводів.

Третя особа у наданих поясненнях зазначає, що порушення умов абзацу 2 пункту 11.1., підпункту б пункту 11.3.1. та підпункту а пункту 11.3.3. договору, на які посилається позивач як на підставу для розірвання договору, не можуть бути кваліфіковані як істотне порушення умов договору в розумінні приписів ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України. Водночас третя особа вказує, що відповідно до пункту 30 договору підставою для його розірвання є невиконання покупцем виключно зобов`язань, визначених у пунктах а та б , в , г пункту 11.3.5. договору, порушення яких з матеріалів справи не вбачається. До того ж, сторонами не заперечується повний розрахунок відповідачем-1 за придбаний пакет акцій у сумі 14 521 000,00 грн, тобто має місце отримання правового результату, який очікувався при відчуженні пакету акцій Акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод . Таким чином, за доводами третьої особи, позивачем не доведено обставин істотного порушення відповідачем-1 зобов`язань за договором, унаслідок якого інша сторона зазнала б збитків.

Крім того, третя особа вказує, що з матеріалів справи не вбачається як обставин невиконання відповідачем-1 зобов`язань, передбачених договором, так і його вини в допущенні появи нової простроченої заборгованості Акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод за платежами до бюджетів усіх рівнів та заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також утворення простроченої заборгованості підприємства перед працівниками із заробітної плати. Відповідач-1 як акціонер має лише корпоративні права відносно Акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод (25,00% пакету акцій), не є власником або розпорядником даних первинного бухгалтерського обліку акціонерного товариства та не може самостійно сплачувати податкові зобов`язання, податковий борг, інші фінансові зобов`язання і в силу ст. 152 Цивільного кодексу України, ст. 3 Закону України Про акціонерні товариства не відповідає за зобов`язаннями Акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод .

З наказу Фонду державного майна України від 19.10.2017 № 1581 Про організацію перевірок виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна у ІV кв. 2017 р. вбачається, що: всупереч п. 1.7.1. Порядку контроль за виконанням умов спірного договору не включено до графіку перевірок виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна, укладених Фондом на ІV квартал 2017 року, а тому підстави для проведення такої перевірки у 2017 році відсутні; проведення перевірок згідно з графіком забезпечується на підставі окремого наказу Фонду щодо кожного договору купівлі-продажу (п. 2.1. наказу), а тому наказ від 19.10.2017 № 1581 (зі змінами) не є підставою для проведення відповідних перевірок; направлення повідомлення про проведення перевірки на суб`єкт перевірки забезпечується не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку проведення перевірки (п. 2.2. наказу), тобто з урахуванням окремого наказу (п. 2.1. наказу). Однак, позивач про проведення перевірки письмово не повідомив (не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку її проведення) шляхом направлення рекомендованого листа відповідачу-1 та Акціонерному товариству Дніпровський машинобудівний завод , а також його профспілковому комітету, докази про протилежне в матеріалах справи відсутні. До того ж, повідомлення позивача про проведення з 27.11.2017 по 30.11.2017 перевірки стану виконання умов договору датовано 10.11.2017 (лист Фонду № 10-45-21176), у той час як наказ Фонду Про проведення перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод від 03.07.2012 № КПП-600 датовано лише 20.11.2017 за № 1752, тобто за сім календарних днів до фактичного початку відповідної перевірки. Третя особа зазначає, що вказані обставини стали відомі відповідачу-1 лише на стадії апеляційного провадження у справі, що виключає можливість оскарження результатів такої перевірки у встановленому законом порядку.

Третя особа посилається на те, що позивач зробив висновок про невиконання умов договору на підстав інформації Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (лист від 27.12.2017 №3484/04-66-10-20) та Головного управління держпраці у Дніпропетровській області (лист від 27.12.2017 № 10415-15/04), за отриманням яких позивач звернувся лише в грудні 2017 року, тобто фактично поза строком здійснення перевірки, а тому отримана інформація не може бути взята до уваги під час вирішення дотримання відповідачем-1 умов договору.

Також позивач зробив висновок щодо стану виконання зобов`язань за договором без врахування того, чи мав можливість відповідач-1 (у межах наданих йому корпоративних прав) забезпечити його виконання. Акт поточної перевірки оформлено в місті Києві (поза місцем знаходження Акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод ) і лише 01.03.2018, тобто поза межами строку проведення такої перевірки і після спливу ІV кварталу 2017 року всупереч відповідним наказам Фонду. Крім цього, в акті підписи від імені відповідача-1, Акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод і його профспілкового комітету відсутні, як відсутні і записи про відмову від такого підписання, а також записи про неявку відповідача-1 для здійснення перевірки. Таким чином, на думку третьої особи, цей акт не створює жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав відповідача-1, тобто не змінюють стану його суб`єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов`язків.

З огляду на наведені обставини, третя особа просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

04.08.2020 від позивача надійшли пояснення по справі з урахуванням постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.05.2020.

Короткий зміст пояснень та узагальнення її доводів.

Позивач зазначає, що він як державний орган приватизації має право на проведення перевірок дотримання покупцем умов договору, відповідно до Закону України Про приватизацію державного майна , Порядку контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації державними органами приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 10.05.2012 № 631 (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), а також п. 21 договору від 03.07.2012 № КПП-600 купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод .

Так, у період з 27.11.2017 по 30.11.2017 Фонд здійснив на об`єкті приватизації перевірку стану виконання відповідачем-1 умов спірного договору. Позивач указує, що під час попереднього розгляду справи суди першої і апеляційної інстанцій зробили висновок про те, що перевірка проводилась на підставі наказу Фонду від 20.11.2017 № 1752 Про проведення перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій публічного акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод № КПП-600 від 03.07.2012 . Однак, суди не надали оцінку доводам Фонду про те, що наказом від 20.11.2017 № 1752 не встановлювалися строки проведення перевірки, жодних строків цей наказ не містить, а основним наказом, який передбачав плановий контроль за виконанням умов договору, в якому були встановлені строки проведення перевірки та на виконання якого позивач надіслав повідомлення про проведення перевірки стану виконання умов спірного договору від 03.07.2012 № КПП-600, був саме наказ Фонду від 19.10.2017 № 1581 Про організацію перевірок виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна у ІV кв. 2017р. . Суди залишили поза увагою доводи позивача, які фактично заводяться до того, що наказ № 1752 був похідним від наказу № 1581, був виданий на виконання наказу № 1581.

Отже, посилаючись на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.05.2020 у цій справі, позивач зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що перевірка дотримання покупцем умов спірного договору була проведена позивачем з порушенням п. 2.2. Порядку є передчасними, суди не з`ясували з достовірністю, на підставі яких наказів Фонду була проведена перевірка стану виконання відповідачем-1 умов спірного договору, а оскаржувані рішення у цій справі не можна визнати обґрунтованими.

Позивач також посилається на висновки Верховного Суду, в яких йдеться про передчасність висновків судів попередніх інстанцій про порушення позивачем під час проведення перевірки пунктів 2.4., 2.6. Порядку, положення яких стосуються документів, обов`язок надання яких державному органу приватизації на його запит покладений на власника. Суди не з`ясували, чи звертався позивач як державний орган приватизації до відповідача-1 із запитом про надання документів, необхідних для підтвердження виконання умов спірного договору, чи виконав власник свої передбачені пунктом 2.6. Порядку зобов`язання з надання таких документів органу приватизації (позивачу), які були б достатніми для підтвердження стану виконання умов договору.

Суди попередніх інстанцій при вирішенні спору у цій справі не застосували норми, які передбачають право державного органу приватизації користуватися інформацією відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо виконання власником зобов`язань, передбачених договором, а саме ст. 10 Закону України Про Фонд державного майна України і п. 3.3. Порядку.

Позивач указує й на висновок, викладений у постанові від 21.05.2020, згідно з яким Верховний Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій не застосували до спірних правовідносин положення пункту 2.10. Порядку, не з`ясували причини складання Фондом акта перевірки від 01.03.2018 не в останній день перевірки, а лише після спливу 3-х місяців після перевірки, не дослідили обставини наявності у Фонду підстав, передбачених пунктом 2.10. Порядку, для складання акта перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій без участі власника та уповноваженого представника господарського товариства, акції якого є предметом приватизації, не з`ясували, чи були дотримані Фондом умови, передбачені пунктом 2.10. Порядку, які дозволяли йому оформити акт без участі власника та представника господарського товариства, зокрема не з`ясували, чи брав власник участь у перевірці, чи відмовлявся уповноважений представник господарського товариства надати представнику державного органу приватизації документи, які підтверджують виконання умов договору, та чи відмовлявся він від підпису акта, чи направлявся акт власнику (відповідачу-1) в порядку, передбаченому пунктом 2.10. Порядку, чи отримував власник цей акт та чи надавав власник свої зауваження чи заперечення на акт.

Суди попередніх інстанцій не застосували положення щодо правил оскарження висновків державного органу приватизації, а саме, п. 2.15. Порядку та Порядок оскарження результатів перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об`єкта приватизації у державному органі приватизації, затверджений наказом Фонду державного майна України від 07.04.2005 № 878, та не дослідили, чи були оскаржені відповідачем-1 висновки Фонду державного майна України, зроблені в акті перевірки від 01.03.2018, чи був зазначений акт скасований, чи є цей акт дійсним. З огляду на викладене, позивач зазначає, що Верховний Суд вважає передчасним висновок судів попередніх інстанцій про те, що акт перевірки є неналежним доказом у справі. Крім того, відповідно до позиції Верховного Суду, акт перевірки, висновки якого не оскаржені до органу приватизації в порядку, передбаченому Порядком оскарження результатів перевірки, який не скасований та є дійсним, є належним та допустимим доказом в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження обставин виявлення державним органом приватизації невиконання власником умов договору купівлі-продажу пакета акцій, створює правові наслідки у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав та/або обов`язків власника, є підставою для застосування до власника санкцій, визначених договором та чинним законодавством.

Позивач звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.05.2020, про те, що наведені вище висновки Верховного Суду викладені у постанові від 30.10.2019 у справі № 922/4684/16. Однак суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду викладені у постанові у справі № 922/4684/16 про необхідність дослідження обставин щодо оскарження висновків акта.

Також, позивач посилається на висновки постанови від 21.05.2020, в якій Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій не надали оцінку та не дослідили, чи були дійсно допущені відповідачем-1 порушення умов спірного договору, про які зазначає позивач, звертаючись з позовом у цій справі, не з`ясували, якими доказами підтверджуються обставини невиконання відповідачем-1 умов спірного договору, про які зазначає позивач, чи є ці доказами належними, допустимим, достовірними та вірогідними в розумінні статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України. У зв`язку з цим у разі доведення обставин невиконання відповідачем-1 умов спірного договору суди також мали б надати оцінку істотності допущених відповідачем-1 порушень умов спірного договору, про які зазначає позивач, в розумінні статті 651 Цивільного кодексу України.

При цьому Верховний Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що зобов`язання, передбачені абзацом 2 пункту 11.1. спірного договору є інвестиційними зобов`язаннями, невиконання яких не є безумовною підставою для розірвання договору відповідно до частини 2 статті 27 Закону України Про приватизацію державного майна . Проте суди не застосували положення статті 651 Цивільного кодексу України та не дослідили обставин виконання цих зобов`язань відповідачем-1 та істотності цих порушень в розумінні статті 651 Цивільного кодексу України, а також залишили поза увагою те, що ці зобов`язання обумовлені строком їх виконання, з огляду на що до них застосовуються положення частини 5 статті 27 Закону України Про приватизацію державного майна , відповідно до якої на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов`язань передбачених договором у визначені строки.

З огляду на викладені обставини, позивач просить задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

20.10.2020 до суду від відповідача-1 надійшли пояснення з урахуванням постанови Верховного Суду від 21.05.2020 у справі №904/2524/19.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2020 призначено підготовче судове засідання на 29.09.2020.

29.09.2020 в підготовче судове засідання з`явився повноважний представник відповідача-1 та третьої особи, який просив суд надати останньому час для надання додаткових доказів по справі. В свою чергу повноважний представник позивача та відповідача-2 не з`явились. Про день, час та місце розгляду справи позивач та відповідач-2 повідомлені належним чином. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів. Відкладено підготовче судове засідання на 20.10.2020.

20.10.2020 підготовче судове засідання не відбулось, у зв`язку із перебуванням судді Петренко Н.Е. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2020 призначено підготовче судове засідання на 09.11.2020.

09.11.2020 в підготовче судове засідання повноважні представники позивача та відповідачів -1, 2 не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2020 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 23.11.2020.

В судовому засіданні, яке відбулося 23.11.2020 здійснено розгляд справи по суті.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні, яке відбулося 23.11.2020, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу, який міститься у справі, (окремо) мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.07.2012 між Фондом державного майна України (позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вест Енергоінвест (відповідач-1, покупець) укладено договір № КПП-600 купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод за конкурсом (надалі за текстом - договір, спірний договір).

За умовами договору продавець зобов`язується передати у власність покупцю пакет акцій Публічного акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод , розташованого за адресою: вулиця Будівельників, 34, місто Дніпропетровськ, Україна, 49055, а покупець зобов`язується сплатити за вказаний пакет акцій ціну пакета акцій, прийняти цей пакет акцій і виконати обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до п. 1 договору, предметом договору є пакет акцій Публічного акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод кількістю 35 652 250 штук простих іменних акцій, випущених у бездокументарній формі, що становить 25% статутного капіталу, номінальною вартістю однієї акції 0,25 гривні та номінальною вартістю пакета акцій 8 913 062,50 грн (згідно з уточненим планом розміщення акцій товариства, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 31.01.2012 № 158), який за результатами конкурсу продано за 14 521 000 грн.

Згідно з п. 7 договору, передача пакета акцій продавцем покупцю здійснюється протягом трьох робочих днів від дати надходження всіх коштів, сплачених за пакет акцій, на рахунок продавця, а у випадках, в яких необхідне отримання дозволу на концентрацію суб`єктів господарювання - протягом трьох робочих днів після надходження коштів, сплачених за пакет акцій, та одержання дозволу Антимонопольного комітету України (адміністративної колегії Антимонопольного комітету України) і засвідчується актом приймання-передавання пакета акцій товариства, який підписується сторонами договору.

На виконання умов договору, 21.08.2012 продавець передав, а покупець прийняв пакет акцій Публічного акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод кількістю 35 652 250 штук простих іменних акцій, випущених у бездокументарній формі, що становить 25% статутного капіталу товариства, що підтверджується актом № 438 приймання-передавання пакета акцій Публічного акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод від 21.08.2012.

Пакет акцій сплачено відповідачем у повному обсязі на суму 14 521 000 грн, що не заперечується сторонами.

Відповідно до пункту 8 договору, кожна сторона зобов`язується виконувати обов`язки, покладені на неї договором, сприяти іншій стороні у виконанні її обов`язків та має право вимагати від іншої сторони виконання належним чином її обов`язків.

Пунктом 21 договору встановлено, що продавець (позивач) має право перевіряти дотримання покупцем умов договору протягом періоду, передбаченого чинним законодавством України, як шляхом запитів до покупця щодо виконання умов договору, так і шляхом перевірок безпосередньо у товаристві.

У пунктах 22-30 договору сторони визначили відповідальність покупця. Так відповідно до пункту 24 договору, у разі розірвання договору у зв`язку з невиконанням інвестиційних зобов`язань (грошових зобов`язань), визначених пунктом 11.1., частково внесені кошти не повертаються, а невнесення інвестицій (грошових зобов`язань) на день подання позову про розірвання договору покупець сплачує до Державного бюджету України 10 відсотків загальної суми інвестицій (грошових зобов`язань). При цьому пакет акцій, придбаний покупцем за договором, підлягає поверненню у державну власність у визначеному законодавством порядку.

Невиконання покупцем зобов`язань, визначених у підпунктах а , б , в , г пункту 11.3.5. є підставою для розірвання договору (п.30 договору).

У пункті 29 договору сторони встановили, що у разі невиконання покупцем зобов`язань за договором продавець має право в установленому законодавством порядку порушити питання про його розірвання та повернення пакета акцій за актом приймання-передавання у державну власність.

19.10.2017 Фондом державного майна України був виданий наказ № 1581 Про організацію перевірок виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна у ІV кв. 2017 р. . Цим наказом затверджено графік перевірок виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна, укладених Фондом державного майна України на ІV квартал 2017 р. (додається).

Згідно з наказом від 19.10.2017 № 1581, вирішено забезпечити проведення перевірок згідно з графіком на підставі окремого наказу Фонду щодо кожного договору купівлі-продажу.

20.11.2017 Фондом державного майна України був виданий наказ № 1752 Про проведення перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод від 03.07.2012 № КПП-600 , яким вирішено здійснити безпосередньо на об`єкті приватизації перевірку виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод від 03.07.2012 № КПП-600 у IV кварталі 2017 р.

Матеріали справи містять повідомлення Фонду від 10.11.2017 № 10-45-21176, адресоване Товариству з обмеженою відповідальністю Вест Енергоінвест і Публічному акціонерному товариству Дніпровський машинобудівний завод , яким Фонд повідомляє зазначені товариства про проведення з 27.11.2017 по 30.11.2017 перевірки стану виконання умов договору купівлі-продажу від 03.07.2012 № КПП-600 пакета акцій Публічного акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод .

У період із 27.11.2017 по 30.11.2017 Фондом була проведена перевірка стану виконання відповідачем-1 умов спірного договору, що не заперечується сторонами.

Листом від 04.12.2017 № 10-45-23022 Фонд державного майна України звернувся із запитом до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просив надати інформацію щодо податкового боргу Публічного акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод .

Державна податкова інспекція у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у листі від 27.12.2017 № 3484/04-66-10-20 у відповідь на запит Фонду зазначила про те, що станом на 01.12.2017 Публічне акціонерне товариство Дніпровський машинобудівний завод має податковий борг в сумі 15648,0 тис. грн, у тому числі: земельний податок з юридичних осіб - 15395,1 тис. грн, податок на нерухоме майно - 100,7 тис. грн, податок на доходи фізичних осіб -116,9 тис. грн, податок на додану вартість - 35,3 тис. грн.

01.03.2018 у м. Києві позивачем складений акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод від 03.07.2012 № КПП-600.

За висновками позивача, відповідач-1 не виконав умови абзацу 2 пункту 11.1. договору, підпункт б пункту 11.3.1. договору, підпункт а пункту 11.3.3. договору, пункт 13 договору, пункт 14 договору.

Так, згідно з абзацем 2 пункту 11.1. договору, покупець зобов`язаний забезпечити погашення кредиторської заборгованості товариства, а саме: по розстрочених податкових зобов`язаннях з податку на землю у сумі 10791,216 тис. грн та зобов`язаннях перед Пенсійним фондом у сумі 2 016,0 тис. грн. у терміни, визначені відповідно договорами та рішенням про розстрочення.

Відповідно до підпункту б пункту 11.3.1. договору, покупець зобов`язаний забезпечити у межах корпоративних прав придбаних за договором купівлі-продажу пакета акцій ПАТ Дніпровський машинобудівний завод , що укладений за результатами конкурсу: в економічній діяльності товариства: недопущення появи нової простроченої заборгованості товариства за платежами до бюджетів усіх рівнів та заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з підпунктом а пункту 11.3.3. договору, у соціальній діяльності товариства недопущення утворення простроченої заборгованості підприємства перед працівниками із заробітної плати.

Пунктом 13 договору передбачено, що покупець зобов`язується надавати продавцю на його запити та у визначені ним строки необхідні матеріали, відомості, документи щодо виконання умов Договору.

Пунктом 14 договору встановлено, що покупець у разі зміни свого місцезнаходження та банківських реквізитів повинен повідомити про це продавця протягом 5 робочих днів.

Позивач зазначає, що виявлені під час перевірки порушення відповідачем-1 умов спірного договору є підставою для його розірвання і повернення відповідачем-1 як покупцем і відповідачем-2 як зберігачем у власність держави пакета акцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 7, абз. 19 ч. 2 ст. 27 Закону України Про приватизацію державного майна , контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу здійснює державний орган приватизації.

Процедуру організації та здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням власниками об`єктів приватизації умов договорів купівлі-продажу цих об`єктів приватизації встановлював Порядок контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації державними органами приватизації, затверджений наказом Фонду державного майна України від 10.05.2012 № 631 (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 1.7. Порядку, контроль може бути:

1.7.1. Плановим, що здійснюється відповідно до щоквартальних графіків, які затверджуються наказами державних органів приватизації.

1.7.2. Позаплановим, що здійснюється за рішенням державного органу приватизації для підтвердження усунення власником недоліків та порушень, виявлених під час проведення планового контролю, та на підставі звернень органів державної влади, судів, а також подання власником об`єкта приватизації заяви до державного органу приватизації про здійснення перевірки на його бажання.

Згідно з п. 2.1. Порядку, державний орган приватизації здійснює плановий та позаплановий контроль за виконанням умов договору шляхом:

- проведення перевірок безпосередньо на об`єкті приватизації або у господарському товаристві, акції (частки, паї) якого є об`єктом приватизації;

- письмового запиту щодо стану виконання умов договору та подальшого опрацювання наданих власником об`єкта приватизації документів (документарний контроль).

Пунктом 2.3. Порядку передбачено, що строк проведення перевірки на підприємстві не може перевищувати 10 календарних днів.

Таким чином, державні органи приватизації (Фонд державного майна України) наділені повноваженнями проводити плановий і позаплановий контроль за виконанням умов договорів, як шляхом здійснення контролю безпосередньо на об`єкті приватизації, так і шляхом документарного контролю. При цьому, згідно з наведеними вище нормами законодавства орган приватизації повинен установити строки проведення перевірки, які не можуть перевищувати 10 календарних днів.

Як зазначено вище, 19.10.2017 Фондом державного майна України був виданий наказ № 1581 Про організацію перевірок виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна у ІV кв. 2017 р. .

Цим наказом затверджено графік перевірок виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна, укладених Фондом державного майна України на ІV квартал 2017 р. (додається).

Відповідно до цього графіку, у Дніпропетровській області перевірці підлягали договори, укладені із ПАТ Український науково-дослідний інститут технології машинобудування і ПАТ Дніпропетровськгаз .

Водночас, до графіку не було включено перевірку виконання умов договору від 03.07.2012 № КПП-600 купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод за конкурсом, укладеного між Фондом державного майна України та Товариством з обмеженою відповідальністю Вест Енергоінвест .

Згідно з наказом від 19.10.2017 № 1581, вирішено забезпечити проведення перевірок згідно з графіком на підставі окремого наказу Фонду щодо кожного договору купівлі-продажу.

20.11.2017 Фондом державного майна України був виданий наказ № 1752 Про проведення перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод від 03.07.2012 № КПП-600 , яким вирішено здійснити безпосередньо на об`єкті приватизації перевірку виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод від 03.07.2012 № КПП-600 у IV кварталі 2017 р.

Наказ від 20.11.2017 № 1752 видано відповідно до ст. ст. 7, 27 Закону України Про приватизацію державного майна , Порядку контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації державними органами приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 10.05.2012 № 631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.05.2012 за № 815/21127, та наказу Фонду державного майна України від 19.10.2017 № 1581 Про організацію перевірок виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна у ІV кв. 2017 р. .

Однак, наказ від 19.10.2017 № 1581 містить інформацію про загальний строк проведення перевірок (IV квартал 2017 року). До того ж, як зазначено вище, перевірку виконання умов спірного договору не включено до графіку перевірок на IV квартал 2017 року. А в наказі від 20.11.2017 № 1752 взагалі не зазначені строки проведення перевірки.

Інші накази, які могли б бути підставою для проведення у період з 27.11.2017 по 30.11.2017 перевірки дотримання відповідачем-1 умов спірного договору до матеріалів справи не надано.

Відповідно до п. 2.2. Порядку, про проведення перевірки державний орган приватизації письмово повідомляє (не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку її проведення) шляхом направлення рекомендованого листа:

- власнику (якщо об`єктом приватизації є об`єкт малої приватизації або єдиний майновий комплекс);

- власнику та господарському товариству (якщо об`єктом приватизації є акції (частки, паї);

- профспілковому комітету господарського товариства (якщо об`єктом приватизації є акції (частки, паї), який від імені трудового колективу підписав колективний договір.

Матеріали справи містять повідомлення Фонду від 10.11.2017 № 10-45-21176, адресоване Товариству з обмеженою відповідальністю Вест Енергоінвест і Публічному акціонерному товариству Дніпровський машинобудівний завод .

У цьому повідомленні Фонд зазначає про те, що на виконання наказу Фонду державного майна України від 19.10.2017 № 1581 Про організацію перевірок виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна у ІV кв. 2017 р. , Фондом державного майна України, відповідно до діючих нормативно-правових актів та чинного законодавства України з 27.11.2017 по 30.11.2017 безпосередньо на підприємстві буде здійснена перевірка стану виконання умов договору купівлі-продажу від 03.07.2012 № КПП-600 пакета акцій Публічного акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод , укладеного між Фондом державного майна України та Товариством з обмеженою відповідальністю Вест Енергоінвест за період 2016 та 7 місяців 2017 року. Також, зазначено про необхідність забезпечення присутності уповноваженого представника та підготовку належним чином завірених документів, які підтверджують виконання умов зазначеного договору купівлі-продажу.

Наведене повідомлення не може вважатися належним і допустимим доказом повідомлення відповідача-1 і третьої особи про проведення із 27.11.2017 по 30.11.2017 перевірки дотримання відповідачем-1 умов спірного договору, оскільки наказом від 19.10.2017 № 1581 не передбачено перевірку дотримання умов спірного договору, а наказ № 1752 видано 20.11.2017, тобто, через 10 днів після такого повідомлення.

До того ж, наказ № 1752 від 20.11.2017 видано за сім календарних днів до початку перевірки.

Таким чином, позивачем були порушені положення п. 2.2. Порядку.

Згідно з п. 2.4. Порядку, у процесі проведення контролю за виконанням умов договору використовуються документи, які можуть підтверджувати стан їх виконання. При цьому власник зобов`язаний забезпечити надання державному органу приватизації або представнику державного органу приватизації документів, які він вважає необхідними для підтвердження виконання умов договору. Власник забезпечує достовірність наданих документів.

Відповідно до п. 2.6. Порядку, достатність документів для підтвердження стану виконання умов договору визначається представником державного органу приватизації, що здійснює контроль за виконанням умов договору.

Статтею 10 Закону України Про Фонд державного майна України , Фонд державного майна України для виконання покладених на нього завдань має право в установленому порядку: одержувати інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб; користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, у тому числі урядовими, системами зв`язку і комунікацій, мережами спеціального зв`язку та іншими технічними засобами.

Отже, органи приватизації під час здійснення контролю за виконанням умов договорів мають право отримувати від власника, який зобов`язаний надати документи, органів державної влади і місцевого самоврядування інформацію і документи, що стосуються виконання власником умов договору. Однак, такі документи і інформація запитуються (отримуються) органами приватизації саме у період проведення перевірки.

Сторони не заперечують, що перевірка дотримання умов спірного договору була проведена у період з 27.11.2017 по 30.11.2017.

Матеріали справи містять листи Фонду від 28.12.2017 № 10-23-24828, від 19.02.2018 № 10-23-3288, адресовані Товариству з обмеженою відповідальністю Вест Енергоінвест і Публічному акціонерному товариству Дніпровський машинобудівний завод , у яких Фонд ставить вимогу про направлення зазначеними товариствами завірених копій документів, які підтверджують виконання умов спірного договору.

Також, на підставі інформації Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (лист від 27.12.2017 № 3484/04-66-10-20) про наявність у відповідача-1 податкового боргу позивач зробив висновок про невиконання відповідачем-1 умов спірного договору.

За такою інформацією Фонд звернувся до податкових органів листом від 04.12.2017 № 10-45-23022

Отже, з вимогою про надання документів та інформації Фонд звернувся до відповідача-1, третьої особи і податкової інспекції поза строками проведення перевірки.

Інші докази, які б підтверджували звернення позивача з вимогою про надання документів і інформації до відповідача-1, третьої особи й органів державної влади саме у межах строку проведення перевірки (з 27.11.2017 по 30.11.2017) і невиконання власником зобов`язань із надання таких документів, до матеріалів справи не надано.

Згідно з абз. 22 ч. 2 ст. 27 Закону України Про приватизацію державного майна , за результатами перевірки виконання умов договору купівлі-продажу складається акт за формою, встановленою Фондом державного майна України.

Відповідно до п. 2.7. Порядку, за результатами перевірки складається акт за формою згідно з наказом Фонду державного майна України від 09.04.2012 № 472 Про затвердження форм актів перевірки виконання умов договорів купівлі-продажу , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.04.2012 за № 642/20955. Усі складені та підписані примірники акта мають однакову юридичну силу.

Пунктом 2.8. Порядку передбачено, що складений за результатами перевірки акт підписується в останній день перевірки представником державного органу приватизації, власником або уповноваженою ним особою та керівником господарського товариства, якщо об`єктом приватизації за договором є акції (частки, паї).

Акт складається у двох примірниках (окрім випадків, коли об`єктом приватизації є акції (частки, паї), один примірник акта залишається у державному органі приватизації, інший - у власника об`єкта приватизації. У випадку, коли об`єктом приватизації за договором є акції (частки, паї), акт складається у трьох примірниках. Перший примірник акта залишається у державному органі приватизації, другий примірник - у власника об`єкта приватизації, третій примірник залишається у керівника господарського товариства.

Згідно з п. 2.10. Порядку, у разі неявки власника для участі у перевірці виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій (частки, паю) представник державного органу приватизації в останній день перевірки оформлює акт перевірки за своїм підписом та підписом уповноваженого представника господарського товариства, акції (частки, паї) якого є об`єктом приватизації.

Якщо уповноважений представник господарського товариства відмовляється надати представнику державного органу приватизації документи, які підтверджують виконання умов договору, представник державного органу приватизації в останній день перевірки оформлює акт перевірки, який підписується на підставі наявних матеріалів.

Якщо уповноважений представник господарського товариства відмовляється підписувати акт перевірки, представник державного органу приватизації робить в акті запис про відмову уповноваженого представника підприємства від підписання акта.

Акт складається в чотирьох примірниках. Три примірники акта в триденний строк з дати завершення перевірки надсилаються рекомендованим листом для підписання власнику.

Якщо в тридцятиденний строк з дати відправлення акта державним органом приватизації не отримано підписаного власником примірника акта та/або зауважень чи заперечень до нього, представник державного органу приватизації робить запис у четвертому примірнику акта про неявку власника для здійснення перевірки. До акта долучаються документи, які підтверджують направлення трьох примірників акта для підписання власнику. Складений відповідно до вимог цього пункту акт є підставою для застосування до власника санкцій, визначених договором та чинним законодавством.

Відповідно до п. 2.11. Порядку, у разі відмови власника під час здійснення перевірки надати документи, які підтверджують виконання умов договору, представником державного органу приватизації в останній день перевірки складаються два примірники акта на підставі наявних документів. Складені примірники акта підписуються представником державного органу приватизації та власником об`єкта приватизації. При цьому в акті робиться запис про відмову власника надати документи. У разі відмови власника від підписання акта робиться запис в акті про відмову власника від підписання акта. Складений відповідно до вимог цього пункту акт є підставою для застосування до власника санкцій, визначених договором та чинним законодавством.

Таким чином, орган приватизації підписує акт в останній день перевірки як у випадку присутності власника під час проведення перевірки, так і у разі його неявки для участі у перевірці. Якщо власник або господарське товариство, акції якого є об`єктом приватизації, відмовляються надати представнику державного органу приватизації матеріали (документи), які підтверджують виконання умов договору, представник державного органу приватизації оформлює (складає) акт перевірки, який підписується на підставі наявних матеріалів (документів), також в останній день перевірки. При цьому, якщо власник або представник господарського товариства відмовляються підписати акт, представник органу приватизації робить запис в акті про відмову власника або представника господарського товариства від підписання акта.

У порушення наведених пунктів Порядку, акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод від 03.07.2012 № КПП-600 складений не в останній день перевірки (30.11.2017), а через три місяці - 01.03.2018.

В акті зазначено, що поточна виїзна перевірка виконання умов спірного договору проводилась безпосередньо на об`єкті приватизації. Також в акті є інформація про те, що перевірку провели представники Фонду державного майна України Попруга Я.О. і Прокопюк В.О., представник Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Енергоінвест Величкін О.В. та представник Публічного акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод Нікітін Д.С.

Тобто, згідно з актом, перевірка проведена безпосередньо на об`єкті приватизації, яким є Публічне акціонерне товариство Дніпровський машинобудівний завод , за участю представника власника і представника господарського товариства.

Однак, акт складений у м. Києві, а не за місцем проведення перевірки.

Отже, Фондом не були дотримані вимоги Порядку щодо процедури і порядку оформлення результатів проведеної перевірки.

Відповідно до п. 2.15. Порядку, у разі незгоди власника або керівника підприємства з висновками, зробленими представником державного органу приватизації в акті, їх оскарження здійснюється згідно з наказом Фонду державного майна України від 07.04.2005 № 878 Про затвердження Порядку оскарження результатів перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об`єкта приватизації у державному органі приватизації , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.04.2005 за № 436/10716 (надалі за текстом - Порядок оскарження № 878).

Цей Порядок оскарження № 878 розроблено з метою створення для заявника можливості врегулювання спірних питань, пов`язаних з його незгодою з результатами перевірки виконання умов договору купівлі-продажу, в органі приватизації попередньо перед ужиттям інших заходів щодо захисту своїх прав згідно із законодавством. Це не унеможливлює вжиття ним інших заходів без звернення до органу приватизації (п. 1.2. Порядку оскарження № 878).

Згідно з п. 2.1. Порядку оскарження № 878, заява подається заявником (власником об`єкта купівлі-продажу або заявником з боку підприємства, майно або акції якого є об`єктом купівлі-продажу за договором, стан виконання умов якого перевірявся) до органу приватизації, що здійснив перевірку, не пізніше 10 днів від дати отримання ним акта перевірки, оформленого належним чином.

Відповідно до п. 2.2. Порядку оскарження № 878, заява викладається в письмовій формі та надсилається до органу приватизації поштою або через уповноваженого представника. У заяві зазначаються: найменування юридичної особи - заявника (прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - заявника) або підприємства та адреса, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь); дата акта перевірки, що оскаржується, та ким він складений з боку органу приватизації; суть порушеного питання, обґрунтування незгоди з висновками, викладеними в акті перевірки; перелік документів, доказів і розрахунків, які заявник вважає за доцільне додати до заяви.

Пунктом 3.7. Порядку оскарження № 878 передбачено, що за результатами розгляду комісія може прийняти одне з таких рішень: скасувати в певній частині висновки, викладені в акті, та призначити проведення додаткової (повторної) перевірки й особу, яка здійснюватиме перевірку; скасувати в певній частині висновки, викладені в акті, без призначення додаткової (повторної) перевірки; скасувати акт повністю, призначити проведення додаткової (повторної) перевірки й особу, яка здійснюватиме перевірку; залишити акт перевірки без змін; інше рішення.

Згідно з п. 3.10. Порядку оскарження № 878, у разі незгоди заявника з рішенням комісії заявник має право оскаржити його в судовому порядку згідно із законодавством.

Верховний Суд у постанові від 21.05.2020 у справі № 904/2524/19 зазначив, що за змістом наведених положень Порядку та Порядку оскарження № 878 у разі незгоди з результатами проведеної перевірки відповідач попередньо, перед вжиттям інших заходів щодо захисту своїх прав, повинен був звернутись до органу приватизації, що здійснив перевірку, із відповідною заявою, в якій обґрунтовується незгода з висновками, викладеними в акті перевірки. У разі незгоди заявника з рішенням комісії, заявник має право оскаржити його в судовому порядку, про що зазначено в пункті 3.10. Порядку оскарження № 878. Акт перевірки, висновки якого не оскаржені до органу приватизації в порядку, передбаченому Порядком № 878 від 07.04.2005, який не скасований та є дійсним, є належним та допустимим доказом в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження обставин виявлення державним органом приватизації невиконання власником умов договору купівлі-продажу пакета акцій, створює правові наслідки у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав та/або обов`язків власника, є підставою для застосування до власника санкцій, визначених договором та чинним законодавством.

Подібні висновки Верховного Суду викладені у постанові від 30.10.2019 у справі № 922/4684/16 за позовом Фонду державного майна України до Приватного акціонерного товариства Бізнес - Центр Лідер Клас , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Відкрите акціонерне товариство Харківський завод тракторних двигунів про розірвання договору купівлі-продажу.

У цій постанові Верховний Суд зазначив, що оскільки складений позивачем акт перевірки від 10.01.2014 не скасований і є дійсним, аргументи заявника касаційної скарги про порушення вимог Порядку №631 при проведенні перевірки відхиляються колегією суддів як безпідставні та такі, що зводяться до переоцінки дій відповідача при складанні вказаного акту.

Надавши оцінку наведеним вище обставинам у справі № 922/4684/16, виконавши вказівки постанови суду касаційної інстанції від 23.05.2018 у даній справі, встановивши, що перевірка та оформлення її результатів у вигляді акту проведені з дотриманням Порядку контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації державними органами приватизації , місцевий та апеляційний суди дійшли обґрунтованого висновку, що акт перевірки від 10.01.2014 є належним та допустимим доказом в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України на підтвердження факту порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ Харківський завод тракторних двигунів від 02.10.2007 № КПП-522 та є підставою для застосування до власника санкцій, визначених договором та чинним законодавством (висновки Верховного Суду у справі № 922/4684/16).

Так, дійсно до справи № 904/2524/19, що розглядається Господарським судом Дніпропетровської області, не додано доказів оскарження акту від 01.03.2018 поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод від 03.07.2012 № КПП-600 і відповідно доказів про його скасування повністю чи частково або залишення його без змін.

Натомість, у справі № 904/2524/19, на відміну від справи № 922/4684/16, установлені численні порушення під час перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод від 03.07.2012 № КПП-600, здійсненої Фондом державного майна України.

У зв`язку з цим, акт поточної перевірки від 01.03.2018 не створює жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав відповідача-1, тобто не змінює стану його суб`єктивних прав та не створює жодних додаткових обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону України Про приватизацію державного майна , на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Згідно з п. 29 договору, сторони встановили, що у разі невиконання покупцем зобов`язань за договором продавець має право в установленому законодавством порядку порушити питання про його розірвання та повернення пакета акцій за актом приймання-передавання у державну власність.

Відповідно до п. 39 договору, у разі невиконання однією із сторін умов договору він може бути розірваний за згодою сторін або на вимогу іншої сторони за рішенням суду або господарського суду з поверненням пакета акцій продавцю за актом приймання-передавання протягом трьох робочих днів від дати набрання чинності рішенням суду, господарського суду.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ст. 651 Цивільного кодексу України).

Позивач як на підставу для розірвання спірного договору посилається на невиконання відповідачем-1 абзацу 2 пункту 11.1. договору, підпункту б пункту 11.3.1. договору, підпункт а пункту 11.3.3. договору.

Згідно з абзацем 2 пункту 11.1. договору, покупець зобов`язаний забезпечити погашення кредиторської заборгованості товариства, а саме: по розстрочених податкових зобов`язаннях з податку на землю у сумі 10791,216 тис. грн. та зобов`язаннях перед Пенсійним фондом у сумі 2 016,0 тис. грн. у терміни, визначені відповідно договорами та рішенням про розстрочення.

Таких договорів та рішень про розстрочення наведених зобов`язань, у яких би зазначались терміни їх виконання, до матеріалів справи не надано.

Відповідно до підпункту б пункту 11.3.1. договору, покупець зобов`язаний забезпечити у межах корпоративних прав придбаних за договором купівлі-продажу пакета акцій ПАТ Дніпровський машинобудівний завод , що укладений за результатами конкурсу: в економічній діяльності товариства: недопущення появи нової простроченої заборгованості товариства за платежами до бюджетів усіх рівнів та заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з підпунктом а пункту 11.3.3. договору, у соціальній діяльності товариства недопущення утворення простроченої заборгованості підприємства перед працівниками із заробітної плати.

З огляду на зазначені положення законодавства та умови договору, їх порушення покупцем не може бути кваліфіковане як істотне порушення умов договору, оскільки за цими умовами позивач взагалі не мав отримувати будь-який правовий результат.

Водночас пунктом 30 договору передбачено, що підставою для розірвання договору є невиконання покупцем зобов`язань, визначених у підпунктах а , б , в , г пункту 11.3.5.

Доказів порушення відповідачем-1 умов наведених підпунктів пункту 11.3.5. договору позивачем не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 35.3 ст. 35 Податкового кодексу України, порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Пунктом 87.7 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено заборону будь-якої уступки грошового зобов`язання або податкового боргу платника податків третім особам.

Згідно зі ст. 36 Податкового кодексу України, виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку, відповідно до п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

До матеріалів справи не надано доказів, які б підтверджували те, що відповідач-1 є податковим агентом або представником Публічного акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод з питань виконання податкового обов`язку.

Із ст. 1 Закону України Про оплату праці вбачається, що саме роботодавець виплачує заробітну плату працівникові за виконану ним роботу.

Враховуючи належний відповідачу-1 пакет акцій Публічного акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод (25,0000%), відповідач-1 фактично не має можливості самостійно вирішувати питання поточної фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод та одноособово впливати на його органи управління.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Цивільного кодексу України, http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_37/ed_2019_09_20/pravo1/T080514.html?pravo=1 - 37 ст. 3 Закону України Про акціонерні товариства , акціонерне товариство самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями усім своїм майном. Акціонери не відповідають за зобов`язаннями товариства.

Оскільки відповідач-1 як акціонер має лише корпоративні права відносно Публічного акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод , тому не є власником або розпорядником даних первинного бухгалтерського обліку акціонерного товариства та не може самостійно сплачувати податкові зобов`язання, податковий борг, інші фінансові зобов`язання, а в силу ч. 2 ст. 152 Цивільного кодексу України, ст. 3 Закону України Про акціонерні товариства не відповідає за його зобов`язаннями.

Таким чином, відсутня вина відповідача-1 у допущенні нової простроченої заборгованості Публічного акціонерного товариства Дніпровський машинобудівний завод за платежами до бюджетів усіх рівнів та заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також утворення простроченої заборгованості підприємства перед працівниками із заробітної плати.

Отже, враховуючи норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є такими, що задоволенню не підлягають.

Судові витрати. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9; ідентифікаційний код 00032945) до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Енергоінвест" (49055, м. Дніпро, вул. Будівельників, 34; ідентифікаційний код 31251389) та відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФГІ" (49027, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 22; ідентифікаційний код 37373876) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" (49055, м. Дніпро, вул. Будівельників, 34; ідентифікаційний код 14313332 ) - відмовити повністю.

Судові витрати покласти на Фонд державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9; ідентифікаційний код 00032945).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 26.11.2020.

Суддя Н.Е. Петренко