Рішення

від 27.11.2020 по справі 920/789/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2020 р. м. Київ Справа № 920/789/20

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сумитеплоенерго до Товариства з обмеженою відповідальністю Девелопмент Київ про стягнення 195154,15 грн. без повідомлення (виклику) учасників справи

суть спору:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Сумитеплоенерго (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Девелопмент Київ (далі - відповідач) про стягнення 195154,15 грн., з яких 189928,48 грн. вартість спожитої без договору теплової енергії, 2967,36 грн. інфляційні втрати, 2258,31 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо здійснення розрахунку за надані послуги з постачання теплової енергії у період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.09.2020 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу строк до 29.09.2020 для подачі відзиву на позовну заяву та інші документи, що підтверджують заперечення проти позову. Встановлено позивачу строк для подачі відповіді на відзив до 13.10.2020 та встановлено відповідачу строк до 20.10.2020 для подачі заперечення на відповідь на відзив. Запропоновано відповідачу подати суду у строк для подання відзиву на позовну заяву докази належного виконання своїх зобов`язань щодо здійснення розрахунку за надані послуги з постачання теплової енергії у період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року, контррозрахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних.

Сторони повідомлені про відкриття провадження у даній справі у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 ГПК України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 ГПК України, шляхом направлення на адреси їх місцезнаходження, належним чином завіреної копії ухвали, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, відзиву на позовну заяву та інших документів до суду не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Рішенням Сумської міської ради Про визначення виробників та виконавців комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення від 18.06.2019 № 332, завірена копія якого залучена до матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Сумитеплоенерго визначено виробником з постачання теплової енергії та гарячої води в м. Суми.

Рішеннями Виконавчого комітету Сумської міської ради від 08.10.2019 № 562 та від 17.10.2019 № 589 встановлено початок та закінчення опалювального періоду 2019-2020 років у місті Суми з 15.10.2019 по 15.04.2020.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15.10.2019 № 184752164, завірена копія якої залучена до матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Девелопмент Київ є власником нежитлового приміщення, загальною площею 3417 кв.м., що знаходиться за адресою Сумська обл., м. Суми, вул. Кондратьєва Герасима, 25.

Звертаючи з даним позовом позивач зазначає, що він у період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії до належного відповідачу приміщення загальною площею 3417 кв.м., що знаходиться за адресою Сумська обл., м. Суми, вул. Кондратьєва Герасима, 25 на загальну суму 189928,48 грн., що підтверджується наступними актами прийому-передачі теплової енергії та або гарячої води по приміщенню, що знаходиться за адресою вул. Г. Кондратьєва, 25: від 31.12.2019 на суму 52612,31 грн., від 31.01.2020 на суму 59608,36 грн., від 29.02.2020 на суму 47093,38 грн., від 31.03.2020 на суму 26415,74 грн., від 30.04.2020 на суму 4198,69 грн., які підписаний повноважним представником позивача та його підпис скріплений печаткою товариства, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Приймаючи перелічені акти прийому-передачі теплової енергії та або гарячої води по приміщенню, що знаходиться за адресою вул. Г. Кондратьєва, 25, як доказ надання послуг з постачання теплової енергії на загальну суму 189928,48 грн., суд враховує наступне.

Позивач листом від 11.03.2020 № 1308 звернувся до відповідача з пропозицією щодо укладення договору про надання послуг з постачання теплової енергії, проект якого додано до вказаного листа. У вказаному листі позивач просив відповідача підписати, скріпити печаткою та повернути примірник договору на адресу позивача. Крім проекту договору, позивач направив акти приймання передачі: за грудень 2019 року на суму 52612,31 грн., за січень 2020 року на суму 59608,36 грн., за лютий 2019 року на суму 47093,38 грн. та рахунки за грудень 2019 року на суму 52612,31 грн., за січень 2020 року на суму 59608,36 грн., за лютий 2019 року на суму 47093,38 грн. Надіслання вказаної кореспонденції на адресу місцезнаходження відповідача підтверджується описом вкладення у цінний лист від 16.03.2020, фіскальним чеком Укрпошта від 16.03.2020, завірені копії яких залучено до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач договір та акти приймання-передачі теплової енергії не підписав та не повернув позивачу.

Також позивач надіслав на адресу місцезнаходження відповідача повторно акти прийому-передачі теплової енергії: від 31.12.2019, від 31.01.2020, від 29.02.2020, а також акти прийому-передачі теплової енергії: від 31.03.2020, від 30.04.2020, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 29.07.2020, фіскальним чеком Укрпошта від 29.07.2020, накладною Укрпошта від 29.07.2020 № 4002106000724, завірені копії яких залучені до матеріалів справи, проте відповідач зазначені акти не підписав та на адресу позивача не повернув.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що письмових зауважень по зазначених актах відповідач позивачу не надав, а також не надав мотивованої письмової відмови від їх підписання, суд приходить до висновку, що відповідач прийняв надані позивачем послуги зазначені в актах прийому-передачі теплової енергії та або гарячої води по приміщенню, що знаходиться за адресою вул. Г. Кондратьєва, 25: від 31.12.2019 на суму 52612,31 грн., від 31.01.2020 на суму 59608,36 грн., від 29.02.2020 на суму 47093,38 грн., від 31.03.2020 на суму 26415,74 грн., від 30.04.2020 на суму 4198,69 грн., в обсягах та за цінами, які в них вказані.

Разом з переліченими актами позивачем були надіслані відповідачу відповідні рахунки для оплати наданих послуг: від 31.12.2019 № 265 на суму 52612,31 грн., від 31.01.2020 № 265 на суму 59608,36 грн., від 29.02.2020 № 265 на суму 47093,38 грн., від 31.03.2020 № 265 на суму 26415,74 грн., від 30.04.2020 № 265 на суму 4198,69 грн., завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач не відшкодував позивачу вартість спожитої теплової енергії та не здійснив розрахунків за надані послуги з постачання теплової енергії, в зв`язку з чим за ним рахується заявлена до стягнення сума заборгованості в розмірі 189928,48 грн. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Положення ст. 22 Цивільного кодексу України визначають, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України Про житлово-комунальні послуги .

Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги .

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України Про житлово-комунальні послуги до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

У ст. 1 Закону України Про теплопостачання визначено, що постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 Закону України Про житлово-комунальні послуги учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є, зокрема, споживачі (індивідуальні та колективні) та виконавці комунальних послуг.

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги ).

Виконавцями послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону України Про житлово-комунальні послуги ).

Згідно з п. 1, 5 ч. 2 ст. 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною 3 ст. 24 Закону України Про теплопостачання встановлено, що основними обов`язками споживача теплової енергії є, зокрема, своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

У відповідності до положень п. 1, 2 ч. 2 ст. 8 Закону України Про житлово-комунальні послуги виконавець комунальної послуги зобов`язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця , якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (ч. 1 ст. 12 Закону України Про житлово-комунальні послуги ).

Пунктом 2 ч. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено, що надання комунальних послуг здійснюються безперервно, крім часу перерв на міжопалювальний період для систем опалення виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги одиниця виміру обсягу спожитої споживачем теплової енергії визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації. Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством. Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, з урахуванням перерв, визначених статтею 16 цього Закону. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

З аналізу наведених положень законодавства вбачається, що надання житлово-комунальних послуг, до яких віднесено послуги з теплопостачання здійснюється виключно на договірних засадах, забезпечення надання послуг з постачання теплової енергії здійснюється виконавцем безперервно. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними у строки, встановлені договором або законом.

Відсутність укладеного договору про надання послуг з постачання теплової енергії не може бути підставою для звільнення споживача від оплати наданих послуг (аналогічний висновок викладено в постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.08.2018 у справі № 750/12850/16-ц, постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 642/2858/16, поставові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17).

Проте, всупереч згаданих приписів закону, відповідач, який є власником нежитлового приміщення, загальною площею 3417 кв.м., що знаходиться за адресою Сумська обл., м. Суми, вул. Кондратьєва Герасима, 25, яке позивач забезпечив тепловою енергією у період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року, не виконав своїх зобов`язань щодо здійснення розрахунку за надані послуги з постачання теплової енергії по переліченим вище актам приймання-передачі теплової енергії у вказаний період, в зв`язку з чим, за ним на час розгляду справи рахується борг в розмірі 189928,48 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Згідно з вимогами ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення з відповідача 189928,48 грн. вартості спожитої теплової енергії.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо здійснення розрахунку за надані послуги з постачання теплової енергії, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з прострочених сум грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Оскільки споживач повинен здійснювати оплату послуг з постачання теплової енергії щомісячно, то відповідач, враховуючи, що інший строк сторонами у справі не визначено, повинен був у відповідності до п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення здійснювати платіж за відповідний місяць в якому надавались такі послуги до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем).

Таким чином, з 21 числа місяця наступного за тим, в якому були надані відповідні послуги, починається прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих послуг з постачання теплової енергії.

Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати з прострочених сум за загальний період прострочення з 01.02.2020 по 23.07.2020 складають 2967,36 грн.

Згідно розрахунку позивача 3% річних з прострочених сум за загальний період прострочення з 21.01.2020 по 23.07.2020 складають 2258,31 грн.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом з врахуванням періоду нарахування інфляційних втрат заявленого позивачем, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 1809,98 грн. В решті позовних вимог про стягнення 1157,38 грн. інфляційних втрат суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Здійснений позивачем розрахунок 3% відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача у вказаній частині підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем в розмірі 189928,48 грн. на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 189928,48 грн. вартості спожитої теплової енергії, 1809,98 грн. інфляційних втрат, 2258,31 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 1157,38 грн. інфляційних втрат суд відмовляє з огляду на їх недоведеність.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 129, 165, 178, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Сумитеплоенерго до Товариства з обмеженою відповідальністю Девелопмент Київ про стягнення 195154,15 грн., з яких 189928,48 грн. вартість спожитої без договору теплової енергії, 2967,36 грн. інфляційні втрати, 2258,31 грн. 3% річних, задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Девелопмент Київ (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Чорновола, 51, ідентифікаційний код 43201179) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сумитеплоенерго (40030, Сумська обл., м. Суми, вул. Друга Залізнична, 10, ідентифікаційний код 33698892) 189928 (сто вісімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять вісім) грн. 48 коп. вартості спожитої теплової енергії, 1809 (одну тисячу вісімсот дев`ять) грн. 98 коп. інфляційних втрат, 2258 (дві тисячі двісті п`ятдесят вісім) грн. 31 коп. 3% річних, 2909 (дві тисячі дев`ятсот дев`ять) грн. 94 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. В решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Сумитеплоенерго до Товариства з обмеженою відповідальністю Девелопмент Київ про стягнення 1157,38 грн. інфляційних втрат відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 27.11.2020.

Суддя Ю.В. Подоляк