Постанова

від 02.04.2021 по справі 920/789/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2021 р. Справа№ 920/789/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Пашкіної С.А.

Андрієнка В.В.

без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Київ"

на рішення Господарського суду Київської області від 27.11.2020 р. (повне рішення складено 27.11.2020 р.)

у справі № 920/789/20 (суддя - Подоляк Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Київ"

про стягнення заборгованості у розмірі 195154,15 грн

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Київ" про стягнення 189928,48 грн вартості спожитої теплової енергії, 2258,31 грн 3% річних та 2967,36 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав свої зобов`язання щодо оплати за спожиту ним без договору теплову енергію у вигляді централізованого опалення у період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.11.2020 р. у справі № 920/789/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 189928,48 грн вартості спожитої теплової енергії, 1809,98 грн інфляційних втрат та 2258,31 грн 3% річних, в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Київ" за допомогою системи "Електронний суд" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду повністю та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для розгляду справи, порушено норми процесуального права, а також неправильно застосовано норми матеріального права.

У поданій апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом не взято до уваги того, що обов`язок з оплати за надану позивачем електроенергію покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю Інститут Сумипроект , оскільки між цим товариством та позивачем було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 265-Т від 01.10.2017 р. Також, скаржник вказує на те, що між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю Інститут Сумипроект 14.10.2019 р. було укладено договір позички, тому саме користувач приміщення повинен оплатити послуги з теплопостачання.

Крім цього, скаржник зазначає, що його не було належним чином повідомлено про розгляд даної справи у суді першої інстанції, оскільки повернення повістки про виклик до суду із вказівкою причини повернення "за закінченням терміну зберігання" не є доказом належного інформування учасника справи у контексті приписів процесуального закону.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 29.12.2020 р. апеляційну скаргу у справі № 920/789/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.01.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 920/789/20 залишено без руху на підставі ч. ч. 2, 3 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків апеляційної скарги не більше десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 р. відповідачеві поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду, зупинено його дію, відкрито апеляційне провадження у справі № 920/789/20, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України, а також встановлено позивачеві строк для подання відзиву на апеляційну скаргу впродовж 15 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

26.02.2021 р. через канцелярію суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" заперечує проти доводів скарги відповідача, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням Сумської міської ради "Про визначення виробників та виконавців комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення" від 18.06.2019 р. № 332, завірена копія якого залучена до матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" визначено виробником з постачання теплової енергії та гарячої води в м. Суми.

Рішеннями Виконавчого комітету Сумської міської ради від 08.10.2019 р. № 562 та від 17.10.2019 р. № 589 було встановлено початок та закінчення опалювального періоду 2019 - 2020 років у місті Суми з 15.10.2019 р. по 15.04.2020 р.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15.10.2019 р. № 184752164 власником нежитлового приміщення, загальною площею 3417 кв. м, що знаходиться за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Кондратьєва Герасима, 25, є Товариство з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Київ".

Вбачається, що за період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року позивач надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії до належного відповідачу приміщення загальною площею 3417 кв. м, що знаходиться за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Кондратьєва Герасима, 25, на загальну суму 189928,48 грн, що підтверджується актами прийому-передачі теплової енергії та або гарячої води по приміщенню, що знаходиться за адресою: вул. Г. Кондратьєва, 25, а саме:

- акт прийому-передачі теплової енергії від 31.12.2019 р. на суму 52612,31 грн;

- акт прийому-передачі теплової енергії від 31.01.2020 р. на суму 59608,36 грн;

- акт прийому-передачі теплової енергії від 29.02.2020 р. на суму 47093,38 грн;

- акт прийому-передачі теплової енергії від 31.03.2020 р. на суму 26415,74 грн;

- акт прийому-передачі теплової енергії від 30.04.2020 р. на суму 4198,69 грн.

Вказані акти були підписані повноважним представником позивача та скріплені печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго".

11.03.2020 р. позивач надіслав на адресу відповідача лист № 1308 з пропозицією укласти договір про надання послуг з постачання теплової енергії, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 29.07.2020 р., фіскальним чеком "Укрпошта" від 29.07.2020 р. та накладною "Укрпошта" від 29.07.2020 р. № 4002106000724.

До вказаного листа позивач додав примірник договору та акти приймання передачі: за грудень 2019 року на суму 52612,31 грн, за січень 2020 року на суму 59608,36 грн, за лютий 2019 року на суму 47093,38 грн та рахунки за грудень 2019 року на суму 52612,31 грн, за січень 2020 року на суму 59608,36 грн, за лютий 2019 року на суму 47093,38 грн. Надіслання вказаної кореспонденції було здійснено на адресу місцезнаходження відповідача: 08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, 51.

Відповіді на вказаний лист відповідач не надав, надіслані акти приймання-передачі теплової енергії не підписав.

В подальшому позивач повторно надіслав на адресу відповідача акти прийому-передачі теплової енергії: від 31.12.2019 р., від 31.01.2020 р., від 29.02.2020 р., а також акти прийому-передачі теплової енергії: від 31.03.2020 р., від 30.04.2020р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 29.07.2020 р., фіскальним чеком "Укрпошта" від 29.07.2020 р. та накладною "Укрпошта" від 29.07.2020 р. № 4002106000724.

Однак відповіді на вказане відповідач знову не надав, зазначені акти не підписав.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, безпідставно не здійснив оплату на надані йому у період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року послуги з постачання теплової енергії за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Кондратьєва Герасима, 25, на загальну суму 189928,48 грн.

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Як передбачено п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є, зокрема, споживачі (індивідуальні та колективні) та виконавці комунальних послуг.

За п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Виконавцями послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Згідно з п. п. 1, 5 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Як передбачено ч. 3 ст. 24 Закону України "Про теплопостачання", основними обов`язками споживача теплової енергії є, зокрема, своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

У відповідності до положень п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги зобов`язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630, визначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Згідно з п. 2 ч. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання комунальних послуг здійснюються безперервно, крім часу перерв на міжопалювальний період для систем опалення виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" одиниця виміру обсягу спожитої споживачем теплової енергії визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації. Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством. Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, з урахуванням перерв, визначених статтею 16 цього Закону. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Отже надання житлово-комунальних послуг, до яких віднесено послуги з теплопостачання здійснюється виключно на договірних засадах, забезпечення надання послуг з постачання теплової енергії здійснюється виконавцем безперервно. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними у строки, встановлені договором або законом.

Разом з цим, відсутність укладеного договору про надання послуг з постачання теплової енергії не може бути підставою для звільнення споживача від оплати наданих послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.08.2018 р. у справі № 750/12850/16-ц, від 06.11.2019 р. у справі № 642/2858/16, від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, який є власником нежитлового приміщення, загальною площею 3417 кв. м, що знаходиться за адресою Сумська обл., м. Суми, вул. Кондратьєва Герасима, 25, яке позивач забезпечив тепловою енергією у період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року, не виконав своїх зобов`язань щодо здійснення розрахунку за надані послуги з постачання теплової енергії, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 189928,48 грн.

Докази оплати вказаного боргу у матеріалах справи відсутні.

Як було встановлено вище, на підтвердження надання послуг з постачання теплової енергії позивач надав докази надсилання відповідачу актів приймання-передачі теплової енергії за грудень 2019 року на суму 52612,31 грн, за січень 2020 року на суму 59608,36 грн, за лютий 2019 року на суму 47093,38 грн, за березень на суму 26415,74 грн та за квітень на суму 4198,69 грн.

Враховуючи те, що письмових зауважень по зазначених актах відповідач позивачу не надав, а також не надав мотивованої письмової відмови від їх підписання, відтак відповідач прийняв надані позивачем послуги, зазначені в актах прийому-передачі теплової енергії та або гарячої води по приміщенню, що знаходиться за адресою: вул. Г. Кондратьєва, 25, від 31.12.2019 р. на суму 52612,31 грн, від 31.01.2020 р. на суму 59608,36 грн, від 29.02.2020 р. на суму 47093,38 грн, від 31.03.2020 р. на суму 26415,74 грн, від 30.04.2020р. на суму 4198,69 грн, в обсягах та за цінами, які вказані в них.

Як було встановлено вище, разом з актами прийому-передачі теплової енергії позивачем були надіслані відповідачу відповідні рахунки для оплати наданих послуг: від 31.12.2019 р. № 265 на суму 52612,31 грн, від 31.01.2020 р. № 265 на суму 59608,36 грн, від 29.02.2020 р. № 265 на суму 47093,38 грн, від 31.03.2020 р. № 265 на суму 26415,74 грн, від 30.04.2020 р. № 265 на суму 4198,69 грн.

Разом з цим, відповідач не здійснив розрахунків за надані послуги з постачання теплової енергії, в зв`язку з чим за ним рахується заявлена до стягнення сума заборгованості в розмірі 189928,48 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи те, що між сторонами не було укладено договору, відтак не визначено строк оплати за надані послуги, тому відповідач повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Оскільки належними доказами підтверджується факт надання позивачем послуг з постачання теплової енергії, строк оплати за які настав, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача стягнення 189928,48 грн вартості спожитої без договору теплової енергії є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 2258,31 грн 3% річних та 2967,36 грн інфляційних втрат.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індекса інфляції необхідно мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки споживач повинен здійснювати оплату послуг з постачання теплової енергії щомісячно, то відповідач, враховуючи, що інший строк сторонами у справі не визначено, повинен був у відповідності до п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення здійснювати платіж за відповідний місяць, в якому надавались такі послуги до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем).

Таким чином, з 21 числа місяця наступного за тим, в якому були надані відповідні послуги, починається прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих послуг з постачання теплової енергії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.07.2020 р. у справі № 712/8916/17.

Згідно з розрахунком позивача інфляційні втрати за період прострочення з 01.02.2020 р. по 23.07.2020 р. складають 2967,36 грн, 3% річних за період прострочення з 21.01.2020 р. по 23.07.2020 р. складають 2258,31 грн.

Вбачається, що при здійсненні розрахунку інфляційних втрат позивачем було допущено арифметичну помилку, в той час як розрахунок 3% відповідає вимогам законодавства та є арифметично правильним.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з перерахунком, здійсненим місцевим судом, відповідно до якого з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 1809,98 грн та 3% у розмірі, заявленому позивачем в сумі 2258,31 грн.

Стосовно доводів скаржника про те, що обов`язок з оплати на надану позивачем електроенергію покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю Інститут Сумипроект , оскільки між цим товариством та позивачем було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 265-Т від 01.10.2017 р., колегія суддів зазначає наступне.

Вбачається, що договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 265-Т від 01.10.2017 р. було укладено позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю Інститут Сумипроект як з власником частини приміщень п`ятого поверху 234,5 кв. м в будівлі за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьева, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу частини нежитлового приміщення від 05.09.2017 р. № 3078, відповідно і нарахування за послуги з централізованого теплопостачання проводились позивачем виходячи з площі лише 234,5 кв. м, в той час як загальна плаща об`єкта 3417 кв. м.

Також скаржник вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю Інститут Сумипроект користується приміщенням на підставі договору позички від 14.10.2019 р., у зв`язку з чим саме на нього покладено обов`язок з оплати за надані послуги з теплопостачання.

Однак, як вбачається з умов вказаного договору позички, на Товариство з обмеженою відповідальністю Інститут Сумипроект , як користувача приміщення, не було покладено обов`язку укладати договори на постачання теплоої енергії та здійснювати оплату за отримані послуги, відтак такий обов`язок покладено на власника приміщення - Товариство з обмеженою відповідальністю Девелопмент Київ .

Щодо доводів апеляційної скарги відповідача стосовно його неналежного повідомлення про розгляд даної справи у суді першої інстанції апеляційний суд звертає увагу на наступне.

Копію ухвали від 09.09.2020 р. про відкриття провадження у даній справі було надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Київ" 21.09.2020 р. на адресу, вказану позивачем у позовній заяві, яка також є адресою місцезнаходження відповідача: 08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, 51.

При цьому, зазначеною ухвалою розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Копія ухвали від 09.09.2020 р. з поштовим конвертом повернулася до суду 12.10.2020 р. з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. ч. 2 та 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч. 5 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

При цьому, відповідно до приписів ч. ч. 10, 11 ст. 242 ГПК України судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Окремо суд звертає увагу на положення на п. 17 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України.

Так, відповідно до пп. 17.1, 17.3 та 17.14 п. 17 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:

- подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі;

- розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі;

- суд вручає судові рішення в паперовій формі.

Отже, враховуючи, що станом на час розгляду даної справи у суді першої інстанції Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система ще не створена, судом з дотриманням приписів вказаних процесуальних норм надіслано копію ухвали відповідачу у паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на належну адресу, що відповідає ч. 11 ст. 242 ГПК України. У даному випадку будь-які інші способи надсилання учаснику справи копії ухвали про відкриття провадження (в електронному вигляді на офіційну електронну адресу, шляхом використання засобів мобільного зв`язку) не допускаються.

При цьому, колегія суддів зазначає, що така причина невручення учаснику справи копії ухвали, як "за закінченням терміну зберігання" може лише свідчити про те, що такому учаснику справи у встановленому порядку працівником пошти було залишено повідомлення про надходження на його адресу рекомендованого листа, однак учасник справи не вчинив належних дій для його отримання.

Отже, у даному випадку неотримання Товариством з обмеженою відповідальністю Девелопмент Київ ухвали суду про відкриття провадження є наслідком поведінки самого відповідача або ж спричинено будь-яким іншим стороннім чинником і у жодному випадку не залежало від дій чи бездіяльності місцевого господарського суду.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 276 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи , апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 27.11.2020 р. у справі № 920/789/20 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Київ" задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги та відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Київ" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 27.11.2020 р. у справі № 920/789/20 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Київ".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст складено 05.04.2021 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді С.А. Пашкіна

В.В.Андрієнко