Рішення

від 26.11.2020 по справі 923/626/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

26 листопада 2020 року Справа № 923/626/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В., за участю секретаря судових засідань Бурдюг Т.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю РАЙДУГА (с. Підвиноградів, Виноградського району, Закарпатської області),

до відповідача за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Агат-Південь (м. Олешки, Херсонської області),

про стягнення 710 000 грн. 00 коп.,

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Агат-Південь (м. Олешки, Херсонської області),

до відповідача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю РАЙДУГА (с. Підвиноградів, Виноградського району, Закарпатської області),

про визнання договору недійсним,

за участю представників:

позивача за первісним позовом - не прибув,

відповідача за первісним позовом - Оганян Г.В., адвокат.

Товариство з обмеженою відповідальністю "РАЙДУГА" (позивач за первісним позовом) 25.06.2020 року звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат-Південь" (відповідач за первісним позовом) заборгованість за товар в розмірі 710 000 грн. 00 коп., у зв`язку з невиконанням договору постачання № 01/2017 від 13.04.2017.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2020 року справу розподілено судді Гридасову Ю.В

Ухвалою суду від 26.06.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.

15.07.2020 року до Господарського суду Херсонської області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат-Південь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙДУГА" про визнання договору недійсним.

Ухвалою суду від 16.07.20 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат-Південь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙДУГА" про визнання договору недійсним та призначено розгляд зустрічного позову спільно з первісним позовом за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 13 серпня 2020 року о 14:30.

Розгляд справи у підготовчому засіданні відкладався протокольною ухвалою з 13.08.20 до 14.30 08.10.20.

Ухвалою у справі, яка занесена до протоколу підготовчого судового засідання 13.08.20, продовжено строк підготовчого провадження до 29.10.20.

Ухвалою у справі, яка занесена до протоколу підготовчого судового засідання 08.10.20, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 20.10.20 об 11.30.

Розгляд справи по суті у судовому засіданні відкладався протокольною ухвалою з 20.10.20 до 11.30 03.11.20.

У судовому засіданні 03.11.20 проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Зазначеним рішенням у задоволенні первісного позову відмовлено повністю, зустрічний позов задовольнити повністю, визнано недійсним Договір постачання № 01/2017 від 13.04.2017 року, укладений між ТОВ Агат-Південь та ТОВ Райдуга , стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю РАЙДУГА на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агат-Південь 2102грн.00коп. витрат по сплаті судового збору.

Повний текст рішення складено 09 листопада 2020 р.

09.11.2020 року відповідач за первісним позовом звернувся до суду з клопотанням (заявою) від 04.11.20 у якому просить прийняти додаткове рішення про судові витрати.

Ухвалою суду від 10.11.20 прийнято клопотання до розгляду та призначено судове засідання на 19 листопада 2020 року о 14:30, з повідомленням учасників справи.

Учасники справи у судове засідання, яке відбулось 19.11.20 не прибули.

Представник відповідача за первісним позовом подав до суду письмове клопотання про відкладення судового засідання, яке задоволено судом. Суд постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання до 14 год. 30 хв. 26.11.20.

Представник відповідача за первіснеим позовом у судовому засіданні 26.11.20 підтримав клопотання від 04.11.20 та просив стягнути з позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) понесені відповідачем за первісним позовом судові витрати у розмірі 20000грн.00коп. витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на додані до клопотання копії договору про надання правничої допомоги на умовах білінгу № 1220 від 07.07.20, з додатковими угодами до нього, акту приймання наданих послуг, рахунку-фактури, платіжного доручення, свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю, детального опису робіт (наданих послуг), а також на подану до суду 23.11.20 копію білінг-звіту про надану правову допомогу за Договором про надання правничої допомоги на умовах білінгу № 1220 від 07.07.20.

Позивач за первісним позовом у письмових поясненнях від 11.11.20 проти клопотання відповідача за первісним позовом заперечує, посилаючись на наступні обставини:

договір про надання правової допомоги № 12/20 від 07.07.2020 року, а також додаткова угода № 1 до договору від 07.07.2020 року не містить жодних посилань на господарську справу № 923/626/20 в якій Товариство з обмеженою відповідальністю Агат-Південь просить стягнути витрати на правову допомогу. Акт приймання-передачі наданих послуг, а також рахунок наданий заявником знову ж таки містить лише посилання на договір про надання правової допомоги № 12/20 від 07.07.2020 року та додаткову угоду №1 від 07.07.2020 року, в той час як предметом зазначеного Договору є надання правової не лише господарських справ, а надання правової допомоги і в цивільних, кримінальних, адміністративних справах, зі змісту платіжного доручення про сплату 20 000 грн. не можливо встановити, що Товариством з обмеженою відповідальністю Агат-Південь понесено витрати за надання правової допомоги саме у зв`язку із розглядом господарської справи № 923/626/20, копія платіжного доручення не містить жодних підписів і відміток банку, відповідно платіжне доручення не є належним доказом оплати;

при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін;

до клопотання про стягнення судових витрат не надано доказів надсилання вказаного клопотання із всіма доданими до нього документами Товариству з обмеженою відповідальністю РАЙДУГА .

Заслухавши усні пояснення представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши у судовому засіданні докази, якими вони обґрунтовуються, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Положеннями частини 1 статті 1 зазначеного Закону унормовано, що договір про надання правової допомоги визначено як домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.

Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно з приписами статті 30 наведеного Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

(1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність");

(2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

(6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18.

Договір про надання правової допомоги та подані на підтвердження його виконання докази, повинні бути пов`язаними з розглядом конкретної судової справи.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" .

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до орієнтовного розрахунку позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом), що міститься у зустрічному позові, сума витрат на правничу допомогу, які останній очікував понести у зв`язку із розглядом справи, складала 2102,00грн. (сплачений судовий збір) та 10 000,00 грн. (витрати на професійну правничу допомогу) (аркуш справи 33).

08.10.20 позивачем за зустрічним позовом, до закінчення судових дебатів у справі, подано до суду клопотання, відповідно до ст. 221 ГПК України, про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (аркуш справи 107).

Відповідно до положень частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як зазначалось вище, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду - до 09.11.2020, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) звернувся до суду з клопотанням від 04.11.20 у якому просить прийняти додаткове рішення про судові витрати, а саме: ухвалити додаткове рішення про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю РАЙДУГА судових витрат, а саме правової допомоги в розмірі 20 000 грн.

До вказаного клопотання додано договір про надання правової допомоги № 12/20 від 07.07.2020 року, додаткову угоду № 1 до зазначеного договору від 07.07.2020 року, акт надання послуг № 174 від 05.11.20, рахунк на оплату № 116 від 07.07.20, платіжне доручення № 671 від 14.07.20 на сплату 20000,00грн. за надання правової допомоги згідно договору від 07.07.20, рахунок 116 від 07.07.20, свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних АО Жованник і партнери , та здійснених ними витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі № 923/626/20, а також додатково подано до суду 23.11.20 білінг-звіт про надану правову допомогу за Договором про надання правничої допомоги на умовах білінгу № 1220 від 07.07.20, підписаний сторонами зазначеного договору 04.11.20 та є невід`ємною частиною договору білінгу. У вказаному вище білінг-звіті сторони договору білінгу узгодили найменування наданих послуг у справі № 923/626/20, їх вартість, витрачений адвокатом час та загальну вартість наданих послуг, яка становить 20000,00грн.

З урахуванням викладених обставин, судом не приймаються до уваги аргументи позивача за первісним позовом щодо незазначення у доданих до клопотання письмових доказах посилання на те, що відповідні послуги надавались саме у зв`язку із розглядом господарської справи № 923/626/20.

Щодо аргументів позивача за первісним позовом про те, що до клопотання про стягнення судових витрат не надано доказів надсилання вказаного клопотання із всіма доданими до нього документами Товариству з обмеженою відповідальністю РАЙДУГА , суд зазначає, що вказане клопотання не є заявою по суті справи та відповідно до вимог ГПК України не підлягає направленню на адресу інших учасників справи, крім того, обидва учасника справи користуються системою Електронний суд та мають доступ до кореспонденції у справі.

Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, позивач за первісним позовом не заявляв.

З урахуванням викладених обставин та норм права, керуючись ст. 233, 238, 240, 241, 244, 256, 257, підпунктами 17.1, 17.5. підпункту 17, пункту 1 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Агат-Південь від 04.11.20 про стягнення судових витрат задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю РАЙДУГА (адреса місцезнаходження: 90325, Закарпатська область, Виноградський район, село Підвиноградів, вулиця Жовтнева, будинок № 56; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 32695986) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агат-Південь (адреса місцезнаходження: 75100, Херсонська область, місто Олешки, вулиця гвардійська, будинок № 8; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 40404390) 20000грн.00коп. витрат на професійну правничу допомогу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, через місцевий суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Дата складання повного рішення 30 листопада 2020 р.

Суддя Ю.В. Гридасов