Ухвала

від 11.03.2021 по справі 923/626/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 березня 2021 року

м. Київ

справа № 923/626/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Агат-Південь" (далі - Товариство) ,

на додаткове рішення господарського суду Херсонської області від 26.11.2020 та

постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021

за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Райдуга"

до Товариства

про стягнення 710 000, 00 грн та

за зустрічним позовом Товариства

до товариства з обмеженою відповідальністю "Райдуга"

про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

24.02.2021 на електронну адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в електронній формі надійшла касаційна скарга Товариства на додаткове рішення господарського суду Херсонської області від 26.11.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 у справі №923/626/20.

Дослідивши матеріали поданої касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.

Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках : 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено, підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається норма права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.

Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У тексті касаційної скарги містяться посилання скаржника на постанови Верховного Суду, висновки яких, на його думку, суд апеляційної інстанції не врахував при ухваленні оскаржуваної у касаційному порядку постанови та зменшив розмір судових витрат на професійну правничу допомогу.

Водночас у касаційній скарзі скаржник зазначає про відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

При цьому з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

Проте саме лише посилання скаржника у касаційній скарзі на відсутність висновків без зазначення конкретної норми права щодо якої, на думку скаржника, відсутній висновок її застосування не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 зазначеного Кодексу.

Отже, одночасне посилання скаржника на неврахування висновків Верховного Суду судами попередніх інстанцій, а також на відсутність висновків Верховного Суду у подібних спірних правовідносинах як на підстави касаційного оскарження судових рішень без зазначення конкретних пунктів частини другої статті 287 ГПК України та без зазначення конкретних норм права, щодо яких такий висновок відсутній (та/або неврахований) є суперечливими та не можуть формувати чітких підстав касаційного оскарження у розумінні частини другої статті 287 ГПК України, а Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що Товариству необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: чітко вказати пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як підставу (підстави) для касаційного оскарження судового рішення; зазначити норму права щодо якої, на думку скаржника, відсутній висновок її застосування, або обґрунтувати необхідність відступлення від такого висновку; або зазначити підставу касаційного оскарження з урахуванням частин першої, третьої статті 310 ГПК України.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агат-Південь" на додаткове рішення господарського суду Херсонської області від 26.11.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 у справі №923/626/20 залишити без руху.

2. Надати товариству з обмеженою відповідальністю "Агат-Південь" строк для усунення недоліків касаційної скарги до 31 березня 2021 року. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити товариству з обмеженою відповідальністю "Агат-Південь", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду І. В. Булгакова