Постанова

від 06.04.2021 по справі 923/626/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 923/626/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.

за участю секретаря судового засідання Шевчик О.Ю.,

представників учасників справи:

позивача за первісним позовом - товариства з обмеженою відповідальністю "Райдуга" - не з`явились,

відповідача за первісним позовом - товариства з обмеженою відповідальністю "Агат-Південь" - Кізима І.В., адвокат (ордер від 29.03.2021 №1011074),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Райдуга" та товариства з обмеженою відповідальністю "Агат-Південь"

на додаткове рішення господарського суду Херсонської області від 26.11.2020 (суддя Гридасов Ю.В.) та

постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 (головуючий суддя: Богатир К.В., судді: Аленіна О.Ю., Поліщук Л.В.)

у справі № 923/626/20

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Райдуга"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агат-Південь"

про стягнення 710 000, 00 грн та

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агат-Південь" (далі - ТОВ "Агат-Південь")

до товариства з обмеженою відповідальністю "Райдуга" (далі - ТОВ "Райдуга")

про визнання договору недійсним.

РУХ СПРАВИ

У зв`язку з перебуванням судді Львова Б.Ю. у відпустці склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 02.04.2021, який наявний в матеріалах справи.

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ "Райдуга" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з ТОВ "Агат-Південь" 710 000,00 грн заборгованості за товар, яка виникла на підставі договору постачання від 13.04.2017 №01/2017.

Позовна заява обґрунтована тим, що ТОВ "Агат-Південь" порушило строки виконання зобов`язань з оплати товару внаслідок чого виникла заборгованість.

ТОВ "Агат-Південь" звернулось до суду із зустрічною позовною заявою про визнання недійсним договору постачання від 13.04.2017 №01/2017. При цьому ТОВ "Агат-Південь" зазначало, що спірний правочин було укладено з боку позивача невстановленими особами з використанням підробленої печатки та підпису ТОВ "Агат-Південь".

Короткий зміст рішень попередніх судових інстанцій

Рішенням господарського суду Херсонської області від 03.11.2020 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю; зустрічний позов задоволено повністю; визнано недійсним договір постачання від 13.04.2017 № 01/2017, укладений між ТОВ "Агат-Південь" та ТОВ "Райдуга"; стягнуто з ТОВ "РАЙДУГА" на користь ТОВ "Агат-Південь" 2 102,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Додатковим рішенням господарського суду Херсонської області від 26.11.2020 клопотання ТОВ "Агат-Південь" від 04.11.2020 про стягнення судових витрат задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "РАЙДУГА" на користь ТОВ "Агат-Південь" 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення обґрунтовано тим, що ТОВ Агат-Південь було надано достатні та допустимі докази понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, а позивач за первісним позовом не заявляв клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 01.02.2021 апеляційну скаргу ТОВ РАЙДУГА задовольнив частково; додаткове рішення господарського суду Херсонської області від 26.11.2020 змінив, шляхом зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу; додаткове рішення господарського суду Херсонської області від 26.11.2020 виклав наступним чином: 1.Клопотання ТОВ "Агат-Південь" від 04.11.20 про стягнення судових витрат задовольнити частково. 2.Стягнути з ТОВ "РАЙДУГА" (адреса місцезнаходження: 90325, Закарпатська область, Виноградський район, село Підвиноградів, вулиця Жовтнева, будинок № 56; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 32695986) на користь ТОВ "Агат-Південь" (адреса місцезнаходження: 75100, Херсонська область, місто Олешки, вулиця Гвардійська, будинок № 8; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 40404390) 12 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Постанова суду обґрунтована тим, що сума судових витрат, заявлена до відшкодування, є необґрунтованою та завищеною зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

ТОВ "РАЙДУГА" подало касаційну скаргу на додаткове рішення господарського суду Херсонської області від 26.11.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021, в якій, з підстав визначених у касаційній скарзі, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні клопотання ТОВ "Агат-Південь" про стягнення судових витрат.

Від ТОВ "Агат-Південь" також надійшла касаційна скарга в якій останнє, з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги, просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 та залишити без змін додаткове рішення господарського суду Херсонської області від 26.11.2020 з підстав визначених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи ТОВ "РАЙДУГА", яке подало касаційну скаргу

Судом апеляційної інстанції не було враховано висновки Верховного Суду викладені у постановах від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18 та від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19.

Договір про надання правової допомоги від 07.07.2020 № 12/20, а також додаткова угода №1 до договору не містить жодних посилань на господарську справу № 923/626/20 в якій ТОВ "Агат-Південь" просило стягнути витрати на правову допомогу. Акт приймання-передачі наданих послуг, а також рахунок наданий ТОВ "Агат-Південь" містить лише посилання на договір від 07.07.2020 № 12/20 яким також передбачено надання правової допомоги в цивільних, кримінальних і адміністративних справах. З наданого платіжного доручення про сплату 20 000,00 грн не можливо встановити, що ТОВ "Агат-Південь" понесло витрати на отримання правової допомоги саме у зв`язку з розглядом справи № 923/626/20.

Білінг-звіт ТОВ "Агат-Південь" подало з порушенням строків встановлених частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

ТОВ "Агат-Південь" не направив копію заяви про винесення додаткового рішення на адресу ТОВ "РАЙДУГА", а тому заява про ухвалення додаткового рішення у справі підлягала поверненню заявнику на підставі частини четвертої статті 170 ГПК України.

Доводи ТОВ "Агат-Південь", яке подало касаційну скаргу

Зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони та позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/92/15/15-ц, постановах Верховного Суду від 24.11.2020 у справі №911/4242/15, від 04.02.2021 у справі № 922/743/20, від 16.07.2020 у справі № 909/452/19, від 02.11.2020 у справі № 922/3548/19, від 18.11.2019 у справі № 923/1121/17 та у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо не співмірності заявлених іншою стороною витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Суд апеляційної інстанції не застосував вищезазначені правові позиції Верховного Суду та за своєю ініціативою замість 20 000,00 грн. стягнув з позивача за первісним позовом 12 000,00 гри, витрат на професійну правничу допомогу, при цьому висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах відсутній.

Представником ТОВ "Агат-Південь" подавався детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат необхідних для надання правничої допомоги у справі № 923/626/20.

Суди правильно зазначили, що клопотання про стягнення судових витрат не є заявою по суті справи, а тому відповідно до вимог ГПК України не підлягає направленню на адресу інших учасників справи. Водночас обидва учасника справи були зареєстровані в системі "Електронний суд" і представник ТОВ "РАЙДУГА" ознайомився з клопотанням про стягнення судових витрат із цієї системи та подав свої пояснення.

Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що пояснення ТОВ "РАЙДУГА" з приводу поданого клопотання про стягнення судових витрат за своєю суттю є клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, оскільки в них не обґрунтовано переліку підстав для зменшення судових витрат, що підлягають стягненню.

Правова позиція щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами лише за клопотанням іншої сторони викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Інші доводи, клопотання учасників справи

ТОВ "Агат-Південь" подало клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Райдуга" на додаткове рішення господарського суду Херсонської області від 26.11.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 у справі № 923/626/20 на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України. ТОВ "Агат-Південь" зазначає, зокрема, про те, що необґрунтованими є посилання ТОВ "РАЙДУГА" на правові позиції Верховного Суду викладені у постановах від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18 та від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19 оскільки висновки у цих постановах стосуються правовідносин, які не є подібними.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Першою заявою ТОВ "Агат-Південь" по суті справи була зустрічна позовна заява. У даній позовній заяві був наведений попередній розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.

09.11.2020 ТОВ "Агат-Південь" звернулося до суду першої інстанції з клопотанням про стягнення з ТОВ "РАЙДУГА" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу ТОВ "Агат-Південь" надано договір про надання правової допомоги від 07.07.2020 № 12/20, додаткову угоду № 1 до зазначеного договору від 07.07.2020, акт надання послуг від 05.11.2020 № 174, рахунок на оплату від 07.07.2020 № 116, платіжне доручення від 14.07.2020 № 671 про сплату 20000,00 грн за надання правової допомоги згідно договору від 07.07.2020, рахунок від 07.07.2020 №116, свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних АО Жованник і партнери , та здійснених ними витрат , необхідних для надання правничої допомоги у справі № 923/626/20 .

Відповідно до умов Договору про надання правової допомоги від 07.07.2020 № 12/20 АО Жованник і партнери (Об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги ТОВ Агат-Південь (Клієнт) на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання Правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору, на умовах і в порядку, визначених цим Договором. Відповідно до цього Договору Об`єднання в інтересах Клієнта здійснює адвокатську діяльність та надає Клієнту Правову допомогу, яка, при необхідності, може включати:

- забезпечення реалізації прав і обов`язків Клієнта з повним обсягом повноважень, які визначені його процесуальним статусом у цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними і юридичними особами;

- забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта у кримінальному провадженні;

- надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності в будь-якому статусі та в будь-якій сфері;

- складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод та законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню у разі порушення;

- представництво інтересів Клієнта з повним обсягом повноважень, які визначені його відповідним процесуальним статусом в органах досудового розслідування, прокуратурі, у судах будь-якої юрисдикції та ланки, в органах місцевого самоврядування, інших державних органах України, а також в іноземних міжнародних установах та судових органах.

Додатковою угодою № 1 до зазначеного договору від 07.07.2020 встановлено, що сторони дійшли взаємної згоди, що розмір гонорару Об`єднання, який Клієнт зобов`язаний оплачувати за Правову допомогу, надану за Договором, буде нараховуватися на підставі наступних погодинних ставок для адвокатів та юристів Об`єднання, які певний час надавали Правову допомогу Клієнту: погодинна оплата роботи адвоката - 2000 грн. за 1 годину роботи (1000 грн/1 год. тревел-тайм ). Клієнт сплачує аванс в розмірі 20 000,00 грн. в день Підписання Договору. Вказаний аванс є частиною Гонорару, який підлягає сплаті за Договором. Обсяг та вартість фактично наданої правової допомоги за цим Договором визначається Об`єднанням в білінг-звітах про надану правову допомогу.

На виконання умов Договору АО Жованник і партнери виставив Клієнту рахунок на оплату від 07.07.2020 № 116 на суму 20 000,00 грн за надання правової допомоги згідно з додатковою угодою від 07.07.2020 № 1 до Договору від 07.07.2020 № 12/20.

Даний рахунок було оплачено, згідно з платіжним дорученням від 14.07.2020 № 671 .

Таким чином на умовах вказаного Договору замовник сплатив аванс у розмірі 20 000,00 грн., який є частиною Гонорару за надання правової допомоги на умовах Договору, в тому числі за:

- забезпечення реалізації прав і обов`язків Клієнта з повним обсягом повноважень, які визначені його процесуальним статусом у цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними і юридичними особами;

- забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта у кримінальному провадженні;

- надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності в будь-якому статусі та в будь-якій сфері;

- складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод та законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню у разі порушення;

- представництво інтересів Клієнта з повним обсягом повноважень, які визначені його відповідним процесуальним статусом в органах досудового розслідування, прокуратурі, у судах будь-якої юрисдикції та ланки, в органах місцевого самоврядування, інших державних органах України, а також в іноземних міжнародних установах та судових органах.

АО Жованник і партнери та ТОВ "Агат-Південь" підписали Акт надання послуг від 05.11.2020 № 174 про надання правової допомоги згідно з додатковою угодою № 1 від 07.07.2020 до Договору від 07.07.2020 № 12/20 на загальну суму 20 000,00 грн.

Детальний опис робіт (надання послуг), виконаних АО "Жованник і партнери", та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі № 923/626/20 від 04.11.2020, містить такі послуги:

-ознайомлення з матеріалами справи; системний аналіз обставин та визначення перспективи вирішення даної справи з досягненням бажаного результату; аналіз діючого законодавства та судової практики у справах з аналогічними правовими відносинами, кількість годин 2, вартість за годину 2 000,00 грн, загальна вартість 4 000,00 грн;

-підготовка та подання відзиву на позовну заяву ТОВ "РАЙДУГА" з додатками, кількість годин 2, вартість за годину 2 000,00 грн, загальна вартість 4 000,00 грн;

-підготовка та подання зустрічної позовної заяви до ТОВ РАЙДУГА з додатками, кількість годин 3, вартість за годину 2 000,00 грн, загальна вартість 6 000,00 грн.

-підготовка та подання клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, клопотання про витребування оригіналів письмових доказів та призначення судово-почеркознавчої експертизи, кількість годин 1, вартість за годину 2 000,00 грн., загальна вартість 2 000,00 грн;

-участь у судових засіданнях, кількість засідань 4, вартість участі у 1 судовому засіданні 1 000,00 грн, загальна вартість 4 000,00 грн.

Білінг-звіт про надану правову допомогу від 04.11.2020 за Договором про надання правничої допомоги на умовах білінгу від 07.07.2020 № 12/20, який було надано до суду першої інстанції 23.11.2020, повністю ідентичний за змістом Детальному опису робіт (надання послуг) , виконаних АО Жованник і партнери , та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі № 923/626/20 від 04.11.2020.

У письмових поясненнях, що надійшли до суду першої інстанції, ТОВ "РАЙДУГА" заперечувало щодо заявленого клопотання ТОВ "Агат-Південь" про стягнення витрат на правову допомогу з посиланням на наступне:

- договір про надання правової допомоги від 07.07.2020 № 12/20, а також додаткова угода №1 до договору від 07.07.2020 не містить жодних посилань на господарську справу № 923/626/20, в якій ТОВ "Агат-Південь" просило стягнути витрати на правову допомогу. Акт приймання-передачі наданих послуг, а також рахунок, наданий заявником, знову ж таки містить лише посилання на договір про надання правової допомоги від 07.07.2020 № 12/20 та додаткову угоду від 07.07.2020№1. Також зі змісту платіжного доручення про сплату 20 000,00 грн неможливо встановити, що ТОВ "Агат-Південь" понесено витрати за надання правової допомоги саме у зв`язку із розглядом господарської справи № 923/626/20;

- до клопотання про стягнення судових витрат не надано доказів надсилання вказаного клопотання із всіма доданими до нього документами ТОВ РАЙДУГА ;

- господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи;

- відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Керуючись викладеним вище, ТОВ "РАЙДУГА" вважало, що відсутні підстави для задоволення заяви ТОВ "Агат-Південь" про стягнення витрат на правову допомогу, у зв`язку із чим просило в задоволенні даної заяви відмовити.

Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Зокрема відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони .

Як убачається із матеріалів справи, ТОВ "Агат-Південь" заявило до стягнення з ТОВ "Райдуга" 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції. Обґрунтовуючи ці вимоги, ТОВ "Агат-Південь" надало договір про надання правової допомоги від 07.07.2020 № 12/20, додаткову угоду № 1 до зазначеного договору від 07.07.2020, акт надання послуг від 05.11.2020 № 174, рахунок на оплату від 07.07.2020 № 116, платіжне доручення від 14.07.2020 № 671 про сплату 20000,00 грн за надання правової допомоги згідно договору від 07.07.2020, рахунок від 07.07.2020 №116, свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних АО Жованник і партнери , та здійснених ними витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі № 923/626/20.

Водночас як встановлено судом першої та апеляційної інстанції у письмових поясненнях, що надійшли до суду першої інстанції 17.11.2020, ТОВ "РАЙДУГА" заперечувало щодо заявленого клопотання ТОВ "Агат-Південь" про стягнення витрат на правову допомогу з посиланням на наступне:

- договір про надання правової допомоги № 12/20 від 07.07.2020, а також додаткова угода №1 до договору від 07.07.2020 не містить жодних посилань на господарську справу № 923/626/20, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю Агат-Південь просило стягнути витрати на правову допомогу. Акт приймання-передачі наданих послуг, а також рахунок, наданий заявником, знову ж таки містить лише посилання на договір про надання правової допомоги № 12/20 від 07.07.2020 та додаткову угоду №1 від 07.07.2020. Також зі змісту платіжного доручення про сплату 20 000 грн не можливо встановити, що ТОВ "Агат-Південь" понесено витрати за надання правової допомоги саме у зв`язку із розглядом господарської справи № 923/626/20;

- до клопотання про стягнення судових витрат не надано доказів надсилання вказаного клопотання із всіма доданими до нього документами ТОВ "РАЙДУГА";

- господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи;

- відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Керуючись викладеним вище, ТОВ "РАЙДУГА" вважало, що відсутні підстави для задоволення заяви ТОВ "Агат-Південь" про стягнення витрат на правову допомогу, у зв`язку із чим просило в задоволенні даної заяви відмовити.

Судами попередніх інстанції правомірно відхилено довід ТОВ "РАЙДУГА" про те, що договір про надання правової допомоги від 07.07.2020 № 12/20, а також додаткова угода №1 до договору від 07.07.2020 не містить жодних посилань на господарську справу № 923/626/20, в якій ТОВ "Агат-Південь" просило стягнути витрати на правову допомогу, оскільки відповідні посилання містилися в Детальному опису робіт (надання послуг), виконаних АО "Жованник і партнери", та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі № 923/626/20 від 04.11.2020, який був доданий до клопотання про стягнення з ТОВ "РАЙДУГА" витрат на професійну правничу допомогу.

Водночас вирішуючи питання щодо стягнення з ТОВ "Райдуга" витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції надав оцінку співмірності суми витрат зі складністю справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, та визнав правомірним стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу лише у сумі 12 000,00 грн.

Однак судом апеляційної інстанції не було враховано, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону , яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (аналогічна правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18) чим було порушено приписи частини п`ятої та шостої статті 126 ГПК України.

Доказів звернення ТОВ "РАЙДУГА" до суду першої інстанції з клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з наданням розрахунків, які свідчили б про неспівмірність, неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката , матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про доведення ТОВ "Агат-Південь" фактичного здійснення ним витрат на професійну правничу допомогу, а ТОВ "РАЙДУГА" у свою чергу не заявлено належного клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, що є підставою для стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу відповідно до приписів статі 126 ГПК України.

Відповідно до приписів статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Зважаючи на зазначені положення законодавства Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 у справі № 923/626/20 із залишенням в силі додаткового рішення господарського суду Херсонської області від 26.11.2020.

Разом з тим, Верховний Суд зазначає, що ТОВ "Райдуга" звертаючись з касаційною скаргою підставою оскарження додаткового рішення господарського суду Херсонської області від 26.11.2020 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 визначило пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, а саме: неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду викладених у постановах від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18 та від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19.

За змістом пункту 1 абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Отже відповідно до положень пункту 1 абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Критеріями визначення подібності правовідносин в іншій аналогічній справі є: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет) (ухвала об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 910/4450/19).

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16, пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 925/3/17, пункт 40 постанов Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 910/24257/16).

При цьому під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 910/719/19, пункт 5.5. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16; пункт 8.2. постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15-ц).

Отже для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 абзацу 1 частини 2 статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

Проаналізувавши висновки, викладені у додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, на які ТОВ "Райдуга" послалося у касаційній скарзі, позивач у справі надавав заперечення на заяву відповідача про відшкодування вказаних витрат, зазначивши, що (1) розмір витрат відповідача не підтверджено згідно з умовами договору про надання професійної правничої/правової допомоги. Інші документи, надані відповідачем (розрахунки/рахунки, акти, двосторонні документи) є розрахунковими, вони не є доповненнями до договору та не замінюють собою умови останнього щодо порядку обчислення гонорару, вартості послуг, які в договорі відсутні, (2) опис виконаної правничої допомоги, наведений в акті приймання - передачі виконаних робіт/послуг, на думку позивача, є завищеним за кількістю витраченого часу адвокатом та має неспівмірний розмір з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, (3) встановлений розмір погодинної оплати роботи поза судовим засіданням у розмірі 1800 грн вдвічі перевищує рекомендовану (мінімальну) ставку адвокатського гонорару за годину роботи, що встановлена рішенням Ради адвокатів Харківської області від 21.03.2018 №17 та яка визначена на рівні 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати (станом на 21.02.2019 - 960, 50 грн.). Водночас суд, з огляду на те, що ціна наданих адвокатом послуг не була узгоджена між сторонами шляхом внесення відповідних пунктів в умови договору, дійшов висновку про часткове задоволення таких витрат з урахуванням критерію розумності розміру таких витрат, виходячи з конкретних обставин справи та обсягу наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи.

Разом з тим у справі 910/4201/19 Верховний Суд у постанові від 07.09.2020 зазначив, що до закінчення судових дебатів у справі позивач зробив заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, в якій послався на доданий до позову договір про надання правничої допомоги від 02.01.2019 № 1 і додаткову угоду від 25.03.2019 № 6 до цього договору, у якій сторони домовились, що розмір гонорару адвоката складає 50 000,00 грн. Водночас визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". Проте доказів понесення таких витрат саме у даній справі (зокрема, платіжного доручення про перерахування коштів, прибуткового касового ордеру, тощо) заявник суду першої інстанції не надав ні з указаною заявою, ні протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Згідно з вимогами частини 8 статті 129 ГПК України у разі неподання доказів понесення витрат на правову допомогу протягом встановленого законом строку, така заява залишається судом без розгляду.

Водночас у справі № 923/626/20 суди встановили, що Додатковою угодою № 1 до зазначеного договору від 07.07.2020 встановлено, що сторони дійшли взаємної згоди, що розмір гонорару Об`єднання, який Клієнт зобов`язаний оплачувати за Правову допомогу, надану за Договором, буде нараховуватися на підставі наступних погодинних ставок для адвокатів та юристів Об`єднання, які певний час надавали Правову допомогу Клієнту: погодинна оплата роботи адвоката - 2000 грн. за 1 годину роботи (1000 грн/1 год. тревел-тайм ). Разом з тим ТОВ "Агат-Південь" надано платіжне доручення від 14.07.2020 № 671 про сплату 20000,00 грн за надання правової допомоги згідно договору від 07.07.2020 та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних АО Жованник і партнери , та здійснених ними витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі № 923/626/20.

Таким чином, суд касаційної інстанції вважає, що правовідносини у зазначеній справі № 923/626/20 не є подібними правовідносинам, які склалися між сторонами у справах № 922/1163/18 і № 910/4201/19.

З огляду на викладене суд касаційної інстанції зазначає про те, що наведена ТОВ "Райдуга" підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, є необґрунтованою та не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

З огляду на викладене касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Райдуга" на додаткове рішення господарського суду Херсонської області від 26.11.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 у справі № 923/626/20 з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України, підлягає закриттю на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, відсутність належного клопотання ТОВ "Райдуга" про зменшення таких витрат Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 у справі № 923/626/20 із залишенням в силі додаткового рішення господарського суду Херсонської області від 26.11.2020 .

За таких обставин доводи ТОВ "Агат-Південь" щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права знайшли своє підтвердження, тому касаційна скарга ТОВ "Агат-Південь" підлягає задоволенню.

Водночас касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Райдуга" на додаткове рішення господарського суду Херсонської області від 26.11.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 у справі № 923/626/20 з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України, підлягає закриттю на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України, а тому клопотання ТОВ "Агат-Південь" про закриття провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ "Райдуга" знайшло своє підтвердження та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агат-Південь" задовольнити.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 у справі № 923/626/20 скасувати.

3. Додаткове рішення господарського суду Херсонської області від 26.11.2020 у справі № 923/626/20 залишити в силі.

4. Закрити касаційне провадження у справі № 923/626/20, порушене за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Райдуга" на додаткове рішення господарського суду Херсонської області від 26.11.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Булгакова

Судді І. Бенедисюк

Т. Малашенкова