Постанова

від 18.11.2020 по справі 924/87/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року Справа № 924/87/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Демидюк О.О. , суддя Крейбух О.Г.

секретар судового засідання Берун О.О.

за участю представників сторін:

позивача: Ткач І.М. - директор; Легков М.С. - представник за довіреністю;

відповідача: ФОП Поліщук В.В.; Валігура О.О. - адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Поліщука Віктора Васильовича на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухваленого 22.07.2020 суддею Кочергіною В.О. у м. Хмельницькому, повний текст складено 03.08.2020 у справі № 924/87/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МТМ"

до Фізичної особи-підприємця Поліщука Віктора Васильовича

про:

- зобов`язання відповідача - орендаря-фізичну особу - підприємця Поліщука Віктора Васильовича звільнити та передати позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "МТМ", орендоване приміщення: складські приміщення та бетонну площадку, площа яких складає 216кв.м. та 108кв.м. відповідно, які розташовані за адресою вул. Прибузька, 56/1, що у м. Хмельницькому за актом приймання - передачі;

- стягнення з відповідача - фізичної особи - підприємця Поліщука Віктора Васильовича орендної плати за січень, лютий, березень квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року, січень 2020 року та 5 днів лютого 2020 року включно на загальну суму 82512,00грн; неустойки за невиконання зобов`язання з повернення орендованого приміщення в сумі 82512,00грн, за користування приміщенням за весь період прострочення, а також суму 2719,50грн, що складає 3 процента річних від простроченої суми.

та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Поліщука Віктора Васильовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТМ" м. Хмельницький

про визнання недійсним Договору оренди від 12.02.2018р. за №6, укладеного між ТОВ "МТМ" м. Хмельницький та Фізичною особою-підприємцем Поліщуком В.В.

ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.

1.1. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22.07.2020 у справі № 924/87/20 зустрічний позов Фізичної особи-підприємця Поліщука Віктора Васильовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТМ" про визнання недійсним Договору оренди від 12.02.2018 за № 6, укладеного між ТОВ "МТМ" та Фізичною особою-підприємцем Поліщуком В.В. задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди № 6 від 12.02.2018., укладений між ТОВ "МТМ" та Фізичною особою-підприємцем Поліщуком В.В. в частині передачі в оренду бетонної площадки площа якої складає 108 кв.м., яка розташована за адресою вул. Прибузька, 56/1, що у м. Хмельницькому, припинивши зобов`язання на майбутнє.

1.2. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МТМ" на користь Фізичної особи-підприємця Поліщука Віктора Васильовича 1051 грн 00 коп. витрат по оплаті судового збору щодо заявлених вимог по зустрічному позову.

1.3. Видано наказ. В решті вимог у зустрічному позові відмовлено.

1.4. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МТМ" до Фізичної особи-підприємця Поліщука Віктора Васильовича про

- зобов`язання відповідача - орендаря - Фізичну особу-підприємця Поліщука Віктора Васильовича звільнити та передати позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "МТМ", орендоване приміщення: складські приміщення та бетонну площадку, площа яких складає 216 кв.м. та 108 кв.м. відповідно, які розташовані за адресою вул. Прибузька, 56/1, що у м. Хмельницькому за актом приймання - передачі;

- про стягнення з відповідача - Фізичної особи - підприємця Поліщука Віктора Васильовича орендної плати за січень, лютий, березень квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року, січень 2020 року та 5 днів лютого 2020 року включно на загальну суму 82512,00 грн; неустойки за невиконання зобов`язання з повернення орендованого приміщення в сумі 82512,00 грн, за користування приміщенням за весь період прострочення, а також суму 2719,50 грн, що складає 3 процента річних від простроченої суми задоволено частково.

1.5. Зобов`язано відповідача - орендаря - Фізичну особу-підприємця Поліщука Віктора Васильовича звільнити та передати позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "МТМ" частину об`єкту нерухомості (складські приміщення), площею 216кв.м., який розташований за адресою вул. Прибузька, 56/1, що у м. Хмельницькому шляхом складення акту приймання - передачі. Видано наказ.

1.6. В частині позовних вимог звільнити та передати по акту приймання передачі бетонну площадку, площею 108 кв.м., яка розташована за адресою вул. Прибузька, 56/1, що у м. Хмельницькому відмовлено.

1.7. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Поліщука Віктора Васильовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МТМ" 71131 грн 00 коп. заборгованості по орендній платі, 71131 грн 00 коп. неустойки, 1206 грн 68 коп. 3% річних, 1051 грн 00 коп. витрат по оплаті судового збору щодо заявлених вимог немайнового характеру, 2152 грн 03 коп. витрат по оплаті судового збору щодо заявлених вимог майнового характеру. Видано наказ.

1.8. В решті суми первісного позову відмовлено.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

2.1. Рішення суду першої інстанції (щодо зустрічного позову) мотивоване тим, що бетонна площадка не може виступати самостійним об`єктом оренди, у значенні об`єкта нерухомості, оскільки є лише твердим покриттям земельної ділянки.

2.1.1. Уклавши договір оренди у цій частині, сторони фактично уклали договір оренди земельної ділянки, процедура якої є відмінною.

2.1.2. Відтак у цій частині договір є удаваним та підлягає визнанню недійсним.

2.1.3. В іншій частині позивачем за зустрічним позовом не обґрунтовано належним чином позовних вимог, що є підставою для їх відмови.

2.2. В частині первісного позову суд першої інстанції вимоги позивача щодо безпідставного користування відповідачем за первісним позовом об`єктом оренди поза межами строку дії договору.

2.2.1. Оскільки у добровільному порядку об`єкт оренди не повернутий, порушене право орендодавця підлягає захисту шляхом зобов`язання орендаря повернути таке приміщення.

2.2.2. Щодо повернення бетонної площадки - то у цій частині позову суд відмовив, оскільки договір оренди щодо цього об`єкта оренди був визнаний недійсним.

2.2.3. Несвоєчасне повернення об`єкта оренди підпадає під правову кваліфікацію статті 785 Цивільного кодексу України.

2.2.4. Нарахована неустойка підлягає стягненню із нарахуванням на неї 3% річних.

3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.

3.1. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Фізична особа-підприємець Поліщук Віктор Васильович звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, відповідно у якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.07.2020 у справі № 924/87/20 повністю і прийняти нове рішення, яким за первісним позовом відмовити повністю, за зустрічним позовом задоволити позовні вимоги; стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору; постановити ухвалу про участь позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) у судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції; доручити забезпечити проведення відеоконференції Господарському суду Хмельницької області.

3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки викладені у рішенні і за первісними і за зустрічними позовними вимогами не відповідають обставинам справи та наданим документам; судом було не вірно застосовано норми процесуального та матеріального права; судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи не доведено ряд обставин, що мають значення для справи, але які суд першої інстанції визнав встановленими.

3.3. Судом першої інстанції не належним чином дослідженні докази по справі та не в повній мірі встановлені обставини того, що згідно договору оренди № 6 від 12.02.2018 року предметом договору виступало складське приміщення - 216 кв.м., та бетонна площадка - 108 кв.м., а не частина об`єкту нерухомості і тим більше не складські приміщення.

3.4. Судом першої інстанції не взято до уваги ряд поданих відповідачем за первісним позовом доказів, які стосуються обставин справи і які могли вплинути на законність прийняття рішення по справі.

3.5. Крім того ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не встановив індивідуальні ознаки речі, яка була передана в оренду згідно договору оренди № 6 від 12.02.2018 року та не встановив право ТОВ "МТМ" передачі такої речі в оренду ФОП Поліщук В.В. тим самим підміняючи одне індивідуально визначене майно (складське приміщення) іншим (складські приміщення) та одне місце розташування предмета оренди (вул. Прибузька, 56) іншою адресою місця розташування предмета оренди (Прибузька, 56/1).

3.6. Судом першої інстанції не було взято до уваги той факт що починаючи з січня 2019 року ФОП Поліщук В.В. не користувався об`єктом оренди, що також про це може підтверджувати відсутність в наданих до суду першої інстанції рахунків фактур, де б зазначалась заборгованість за комунальні послуги. Адже в 2018 році дані по комунальним платежам ТОВ "МТМ" в рахунках зазначало.

3.7. Також не було взято до уваги той факт, що ФОП Поліщук В.В. не отримував рахунки від ТОВ "МТМ" до 10 числа поточного місяця, що унеможливлювало з боку ФОП Поліщука В.В. здійснити будь-яку оплату за оренду та комунальні послуги. Крім того судом не було взято до уваги ту обставину, яка, до речі, була повідомлена позивачем за первісним позовом, що будь-якої підприємницької діяльності протягом 2019-2020 років з боку ФОП Поліщук В.В. за адресою, де розташований об`єкт оренди останнім не проводилось, безпосередньо Орендаря там не було, двері були постійно зачиненні на замок. Не було взято до уваги і той факт що ТОВ "МТМ" не довів ту обставину що останнім не було надіслано до 10 числа кожного поточного місяця 2019-2020 року рахунків до ФОП Поліщука В.В. про оплату орендної плати та плати за комунальні послуги.

4. Відзиви на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.

4.1. На адресу суду апеляційної інстанції 11.09.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "МТМ" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно у якому просить залишити судове рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.07.2020 року у справі № 924/87/20 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

4.2. В судовому засіданні відповідач (за первісним позовом) та його представник підтримали доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просили скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні первісного позову, а зустрічний позов задоволити повністю.

4.3. Представник позивача (за первісним позовом) заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві. Вважає рішення суду першої інстанції законне та обґрунтоване, таке що прийняте з дотриманням норм чинного законодавства, а відтак просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

4.4. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.

6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Поліщука Віктора Васильовича на рішення Господарського суду Хмельницької області , ухваленого 22.07.2020 у справі № 924/87/20 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував норми матеріального та процесуального права, висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

6.1.1. Норми матеріального права:

Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);

Господарський кодекс України (далі по тексту постанови також - ГК України);

Земельний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЗК України);

Закону України "Про оренду землі";

Закон України "Про судовий збір".

6.1.2. Норми процесуального права:

Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України);

6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.

7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, викладені у відзиві, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

7.2. Як вбачається з матеріалів справи, 12.02.2018р. між ТОВ "МТМ" (Орендодавець) та ФОП Поліщук В.В. (Орендар) укладено договір оренди № 6.

7.2.1. Згідно умов договору Оренди Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування нерухоме майно, надалі об`єкт оренди. Об`єкт оренди включає: складські приміщення та бетонні площадки. Адреса розташування об`єкта оренди: м. Хмельницький, вул. Прибузька, 56. Загальна площа об`єкта оренди становить 324 кв.м., з яких площа складського приміщення - 216 кв.м, площа бетонної площадки - 108 кв.м (п.п. 1.1-1.3 договору).

7.2.2. Об`єкт, що орендується, вважається переданим в оренду з моменту підписання договору та акту приймання-передачі (п. 3.1 договору).

7.2.3. Згідно п.п. 4.1-4.3 договору розмір орендної плати за весь об`єкт оренди в цілому складає 6264,00 грн за місяць, з яких 5400,00 грн - плата за оренду складського приміщення, 864 грн - плата за оренду бетонної площадки. Орендар зобов`язаний сплачувати фактичні витрати за користування комунальними послугами по цінах, діючих на момент оплати.

7.2.4. Орендна плата та плата за комунальні послуги проводиться орендарем згідно отриманих розрахунків до 10 числа поточного місяця.

7.2.5. Орендодавець зобов`язаний щомісячно виставляти орендарю рахунок за орендну плату та комунальні послуги (п. 5.3 договору).

7.2.6. Відповідно до п.п. 7.1, 7.2 договору об`єкт, що орендується, повинен бути переданий орендодавцю по закінченню терміну оренди або розриву договору в належному технічному та санітарному стані за актом приймання-передачі, в стані не гіршому, ніж був на момент передачі в оренду. Оплата за оренду об`єкта здійснюється орендарем включно до дня підписання акту приймання-передачі.

7.2.7. Пунктом 8.1 договору передбачено, що у випадку закінчення терміну дії договору оренди або розриву договору орендар зобов`язаний звільнити об`єкт протягом 30 днів.

7.2.8. Строк дії договору згідно п. 3.1 з "12" лютого 2018 року по "31" грудня 2018 року (п. 9.1 договору).

7.2.9. Договір може бути продовжений на новий термін або укладений новий договір за письмовим зверненням орендаря до закінчення строку дії даного договору за один календарний місяць.

7.2.10. Договір скріплений підписами та печатками сторін.

7.3. Згідно акту приймання-передачі майна в оренду від 12.02.2018, у відповідності до умов договору № 6 від 12.02.2018 ТОВ "МТМ" (орендодавець) передав, а ФОП Поліщук В.В. (орендар) прийняв у тимчасове платне користування нерухоме майно: складські приміщення та бетонні площадки. Адреса розташування об`єкта оренди: м. Хмельницький, вул. Прибузька, 56. Загальна площа об`єкта оренди становить 324 кв.м, з яких площа складського приміщення - 216 кв.м, площа бетонної площадки - 108 кв.м. Адреса розташування майна: м. Хмельницький, вул. Прибузька, 56. У акті міститься відмітка про показник електричного лічильника - 049063 станом на 16.10.2018р.

7.3.1. Акт підписано представниками та скріплено відтисками печаток сторін без будь-яких зауважень та заперечень.

7.3.2. Відповідно до Технічного паспорту на приміщення ремонтно-механічної майстерні, по вул. Заводській, 61/3 (попередня адреса позивача за первісним позовом) в м. Хмельницькому, виданого БТІ у м. Хмельницькому - Товариству з обмеженою відповідальністю "МТМ"-62/100, загальна площа приміщення становить 408,3кв.м., з яких гаражі - 283,5кв.м., токарні 32,8кв.м. та 31,3кв.м.. приміщення 30,0кв. та 17,4кв.м., сходова 13,3кв.м.

7.3.4. На копії технічного паспорту долученого до справи, позивачем власноручно виділено частину об`єкту нерухомості, яка передавалась в оренду ФОП Поліщуку В.В.

7.3.5. Листом від 28.02.2019 ТОВ "МТМ" повідомило ФОП Поліщука В.В., що у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди від 12.02.2018 та відсутністю письмового звернення від ФОП Поліщука В.В., товариство через представника громадянина Тимошева О.І., який представляє інтереси ФОП Поліщука В.В. на підставі довіреності від 10.09.2018, передало фізичній особі-підприємцю проект нового договору оренди від 01.01.2019р.

7.3.6. Вказаним листом позивачем було повторно надіслано відповідачу проект договору оренди № 5 від 01.01.2019 та рахунки на оплату орендної плати № 111 від 26.12.2018 на суму 9261,59 грн за січень 2019 року, № 6 від 25.01.2019 на суму 9261,51 грн за лютий 2019 року, № 11 від 25.02.2019 на суму 9224,00 грн за березень 2019 року.

7.3.7. Листом від 01.04.2019 № 5 ТОВ "МТМ" звернувся до ФОП Поліщука В.В. з проханням провести розрахунки по орендній платі за період січень березень 2019 та протягом квітня 2019р. звільнити орендоване приміщення.

7.3.8. 15.01.2020 Тов. "МТМ" направив ФОП Поліщуку В.В. вимогу № 2 щодо повернення орендованого приміщення та бетонної площадки та провести розрахунки по орендній платі.

7.4. 29.01.2020 Тов. "МТМ" листом направив ФОП Поліщуку В.В. листа з рахунками № 10-№22 від 29.01.2020 (січень 2019 - грудень 2019, січень 2020 кожен на суму 6264 грн) щодо сплати орендної плати та зазначенням реквізитів для перерахування орендної плати. Також у листі мітилась вимога повернути об`єкт оренди по акту приймання-передачі.

7.5. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 14.01.2020 у справі № 924/460/19 відмовлено у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "МТМ" до Фізичної особи-підприємця Поліщука В.В. про витребування орендованого приміщення: складські приміщення та бетонні площадки, площа яких складає 216 кв.м. та 108 кв.м. відповідно, які розташовані за адресою вул. Прибузька, 56, що у місті Хмельницькому з незаконного володіння орендаря - Фізичної особи-підприємця Поліщука Віктора Васильовича шляхом його виселення, з підписанням акту приймання-передачі; стягнення 59406,97 грн орендної плати за січень-вересень та 15 днів жовтня 2019 року, 59406,97 грн неустойки за невиконання зобов`язання з повернення орендованого приміщення та користування приміщенням за весь час прострочення, 1406,24 грн 3% річних. У зустрічному позові Фізичної особи-підприємця Поліщука Віктора Васильовича області до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТМ", про стягнення 78000,00 грн збитків у вигляді упущеної вигоди відмовлено.

7.5.1. В якості доказів по справі по справі № 924/460/19 було подано рахунки № 9 від 06.02.2018р. на суму 6264 грн на оплату авансу за оренду складських приміщень та бетонних площадок, № 10 від 06.02.2018 на суму 3 803,14 грн на оплату оренди складських приміщень та бетонних площадок за лютий 2018 року, № 15 від 23.02.2018 на суму 6264 грн. на оплату оренди складських приміщень та бетонних площадок за березень 2018 року, № 26 від 26.03.2018 на суму 6444,77 грн на оплату оренди складських приміщень та бетонних площадок за квітень 2018 року та компенсацію комунальних витрат, № 35 від 25.04.2018 на суму 8301,54 грн на оплату оренди складських приміщень та бетонних площадок за травень 2018 року та компенсацію комунальних витрат, № 45 від 25.05.2018 на суму 8980,73 грн на оплату оренди складських приміщень та бетонних площадок за червень 2018 року та компенсацію комунальних витрат, № 54 від 25.06.2018 на суму 11018,40 грн оплату оренди складських приміщень та бетонних площадок за липень 2018 року та компенсацію комунальних витрат, № 63 від 25.07.2018 на суму 12738,74 грн на оплату оренди складських приміщень та бетонних площадок за серпень 2018 року та компенсацію комунальних витрат, № 72 від 27.08.2018 на суму 9003,88 грн на оплату оренди складських приміщень та бетонних площадок за вересень 2018 року та компенсацію комунальних витрат, № ь77 від 17.09.2018 на суму 3435,10 грн на оплату оренди складських приміщень та бетонних площадок за жовтень 2018 року, № 78 від 17.09.2018 на суму 6171,98 грн на оплату оренди складських приміщень та бетонних площадок згідно акту звірки, № 87 від 11.10.2018 на суму 2 828,90 грн на оплату оренди складських приміщень та бетонних площадок за жовтень 2018 року з 18 по 31, № 93 від 25.10.2018 на суму 6405,92 грн на оплату оренди складських приміщень та бетонних площадок за листопад 2018 року та компенсацію комунальних витрат, № 101 від 26.11.2018 на суму 10305,96 грн на оплату оренди складських приміщень та бетонних площадок за грудень 2018 року та компенсацію комунальних витрат та докази в підтвердження оплати вказаних рахунків - виписки по рахункам ТОВ "МТМ" від 12.02.2018, 22.03.2018, 13.03.2018, 12.04.2018, 07.05.2018, 11.06.2018, 09.07.2018, 13.07.2018, 10.08.2018, 11.10.2018, 19.10.2018, 09.11.2018, 06.12.2018, 07.12.2018, 11.12.2018.

7.6. Позивачем за первісним позовом додано до матеріалів справи проект договору оренди № 5 від 01.01.2019, складений Товариством з обмеженою відповідальністю "МТМ" про передачу в оренду Фізичній особі-підприємцю Поліщуку В.В. у тимчасове платне користування нерухоме майно, надалі об`єкт оренди.

7.6.1. Об`єкт оренди включає: складські приміщення та бетонні площадки.

7.6.2. Адреса розташування об`єкта оренди: м. Хмельницький, вул. Прибузька, 56. Загальна площа об`єкта оренди становить 324 кв.м., з яких площа складського приміщення - 216 кв.м, площа бетонної площадки - 108 кв.м (п.п. 1.1-1.3 договору).

7.6.3. Однак ні договір оренди № 5 від 01.01.2019, ні акт приймання-передачі майна в оренду від 01.01.2019р. відповідачем - Фізичною особою-підприємцем Поліщуком В.В. не був підписаний.

7.6.4. Матеріали справи містять копію довіреності від 10.09.2018р., видану Поліщуком В.В., якою уповноважено Тимошева О.І. представляти інтереси Поліщука В.В. в господарських відносинах з ТОВ "МТМ" згідно умов договору оренди № 6 від 12.02.2018 щодо вільного користування складським приміщенням та бетонною площадкою за адресою м. Хмельницький, вул. Прибузька, 56, подання листів, рапортів споживання електроенергії, внесення змін в умови вказаного договору, актів прийому-передачі об`єкту оренди.

7.6.5. Довіреність підписана та скріплена печаткою ФОП Поліщука В.В.

7.7. Також у справі наявний Договір купівлі-продажу №2 від 19.02.2004, укладений між ВАТ "Хмельницький ПДБП-12" в особі голови правління Марценюка М.В. (Продавець) та ТОВ "МТМ" в особі директора Ткача І.М. (Покупець), предметом якого є продаж прибудови до гаража та прилеглої бетонної площадки площею 1050м.кв.

7.8. Прибудова до гаража та прилегла бетонна площадка описана ВДВС м. Хмельницького, яка видала дозвіл на його продажу № 7642 від 19.02.2004.

7.8.1. Ринкова вартість прибудови до гаража визначена ТОВ ВБФ "Хмельницькагропродсервіс" станом на 30.01.2004 складає 10822 грн, в т.ч. 1803 грн 67коп. ПДВ, а бетонної площадки площею 1050 м.кв. - 3403 грн 00коп., в т.ч. 567 грн 17коп. ПДВ.

7.9. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, станом на 30.09.2019р. за ТОВ "МТМ" зареєстровані речові права на наступне нерухоме майно:

- право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6810100000:04:00460072, площею 0,1836га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, яка знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Прибузька, земельна ділянка, 56/2. Дата державної реєстрації 05.12.2017р. Строк дії оренди земельної ділянки до 30.03.2021р.;

- право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6810100000:04:005:0052, площею 0,097га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Прибузька, земельна ділянка, 56. Дата державної реєстрації 17.08.2016р. Строк дії оренди земельної ділянки до 27.04.2026р. з правом пролонгації;

- право власності на 62/100 приміщення, ремонтно-механічної майстерні загальною площею 654,4кв.м., об`єкт житлової нерухомості (ні), загальної площі 654,4 матеріали стін: фундамент-бетон, матеріал стін-цегла, матеріал перекриття-з/б плити, за адресою: м. Хмельницький, вул. Прибузька, 56/1. Дата державної реєстрації 23.11.2018р. Підстава виникнення права власності: Договір купівлі-продажу частки нежитлового приміщення, частка 62/100;

- право власності на нежитлове приміщення-естакада, площею 297,5кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Заводська, 61/3 . Дата державної реєстрації 04.02.2005р. (частка 1/1);

- право власності на нежитлове приміщення площею 355,4кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Прибузька, 56/2, площею 355,4кв.м. Дата державної реєстрації 10.10.2005р.;

- право власності на адмінбудинок загальною площею 507,3кв.м., який знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Заводська, 61/3, площею 507,кв.м. Дата державної реєстрації 01.10.2009р.;

- право власності на нежитлові приміщення загальною площею 133,3кв.м., які знаходяться за адресою: м. Хмельницький, провулок Жовтневий, 1/а . Дата державної реєстрації 12.08.2009р.;

- право власності на центральний тепловий пункт (складські та побутово-гігієнічні приміщення), площею 224,4кв.м., який знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Заводська, 61/3. Дата державної реєстрації 10.05.2008р.;

- право власності на приміщення котельні з пропарочними камерами та паропроводом площею 24,6кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Прибузька, 56/2.

7.10. Відповідно до Технічного паспорту на приміщення ремонтно-механічної майстерні, по вул. Заводській, 61/3 в м. Хмельницькому, виданого БТІ у м. Хмельницькому - Товариству з обмеженою відповідальністю "МТМ"-62/100, загальна площа приміщення становить 408,3кв.м., з яких гаражі - 283,5кв.м., токарні 32,8кв.м. та 31,3кв.м.. приміщення 30,0кв. та 17,4кв.м., сходова 13,3кв.м.

7.11. Наказом Управління Архітектури та містобудування Департаменту Архітектури, містобудування та земельних ресурсів № 43 від 25.01.2019, з метою усунення виявлених повторюваних адрес та приведення у відповідність нумерації об`єктів нерухомості по вул. Прибузькій, змінено адресу приміщення ремонтно-механічної майстерні загальною площею 654,4кв.м. по вул. Заводській, 61/3 на вул. Прибузьку, 56/1.

7.12. Відповідно до довідки № 312/03-01-15 від 09.03.2020, виданої Управлінням Архітектури та містобудування Департаменту Архітектури, містобудування та земельних ресурсів, приміщенню адмінбудинку загальною площею 507,3м.кв. присвоюється поштова адреса вул. Прибузька, 56 (колишня адреса-вул. Заводська, 61/3).

7.13. Рішенням Господарського суду Хмельницької області по справі № 924/441/19 задоволено позов Хмельницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТМ" про стягнення 74248,65 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по вул. Заводській, 61/3 (вул. Прибузькій, 56/1) у м. Хмельницькому (відшкодування збитків).

7.13.1. Судом встановлено, що ТОВ "МТМ" володіє приміщенням ремонтно-механічної майстерні площею 654,4 кв.м. по вул.Прибузькій 56/1 в м.Хмельницькому.

7.13.2. Правовстановлюючих документів на земельну ділянку Товариство з обмеженою відповідальністю "МТМ" не отримало, жодних прав щодо вказаної земельної ділянки не зареєстровано.

7.13.3. Після оформлення за собою права власності на нерухоме майно, ТОВ "МТМ" договір оренди вказаної земельної ділянки не укладало, орендної плати за користування землею не здійснювало.

7.14. Товариство з обмеженою відповідальністю "МТМ" звернулося із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Поліщука Віктора Васильовича про: зобов`язання відповідача - орендаря-фізичну особу - підприємця Поліщука Віктора Васильовича звільнити та передати позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "МТМ", орендоване приміщення: складські приміщення та бетонну площадку, площа яких складає 216 кв.м. та 108 кв.м. відповідно, які розташовані за адресою вул. Прибузька, 56/1, що у м. Хмельницькому за актом приймання - передачі; стягнення з відповідача - фізичної особи - підприємця Поліщука Віктора Васильовича орендної плати за січень - грудень 2019 року, січень 2020 року та 5 днів лютого 2020 року включно на загальну суму 82512,00 грн.; неустойки за невиконання зобов`язання з повернення орендованого приміщення в сумі 82512,00 грн., 2719,50 грн. - трьох процентів річних від простроченої суми.

7.14.1. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання умов договору оренди щодо повернення об`єкту оренди після закінчення строку дії договору.

7.15. На адресу суду першої інстанції від Фізичної особи-підприємця Поліщука В.В. м. Шепетівка надійшла зустрічна позовна заява до ТОВ "МТМ" про визнання недійсним Договору оренди від 12.02.2018 за № 6, укладеного між ТОВ "МТМ" та Фізичною особою-підприємцем Поліщуком В.В. та зобов`язання ТОВ "МТМ" повернути на користь Фізичної особи-підприємця Поліщука В.В. безпідставно набуте майно в натурі, а саме: електротельфер типу ТuТ2, заводський номер 1113913, яка станом на 19.03.2020р. не розглянута.

7.15.1. В обґрунтування зустрічних позовних вимог ФОП Поліщук В.В. наголошує на тому, під час судового провадження у справі № 924/460/19 йому стало відомо, що ТОВ "МТМ" не є власником або особою, яка наділена право розпоряджатись таким майном як складське приміщення розміром 216кв.м. та бетонною площадкою розміром 108кв.м., що було передано ФОП Поліщуку В.В. згідно договору оренди. Зазначає, що предмет оренди не знаходиться за адресою, яка прописана у договорі №6 - вул. Прибузька, 56. Наголошує, що згідно первісного позову предмет оренди, який він фактично орендував знаходиться за адресою м . Хмельницький, вул. Прибузька, 56/ 1, і є не складським приміщенням, а приміщенням ремонтно-механічної майстерні.

7.15.2. З урахуванням викладеного, а саме невірно визначеної у договорі адреси об`єкту нерухомості та цільового призначення об`єкту нерухомості (назви приміщення) вважає, що під час укладення договору оренди № 6 від 12.02.2018 між сторонами не було досягнуто істотної умови в частині визначення предмету договору. Договір не відповідає реальним обставинам, які Орендодавець передбачав до укладення даного договору. Вважає, що є підстави, визначені ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України для визнання договору оренди № 6 недійсним. Окремо зауважує, що ТОВ "МТМ" не підтверджує належними і допустимими доказами, що товариство було наділено правом розпоряджатись предметом договору оренди, як складське приміщення та бетонна площадка, що розташовані за адресою м. Хмельницький, вул. Прибузька, 56.

7.16. Сторони обмінялися відзивами та відповідями на відзиви.

7.17. Крім цього, 02.04.2020 на електронну адресу суду першої інстанції від представника позивача надійшло клопотання, в якому просив суд роз`єднати позовні вимоги та виділити в самостійне провадження позовну вимогу ФОП Поліщука В.В. до ТОВ "МТМ" про зобов`язання ТОВ "МТМ" повернути на користь Фізичної особи-підприємця Поліщука В.В. безпідставно набуте майно в натурі, а саме: електротельфер типу ТuТ2, заводський номер 1113913. До клопотання додано докази надання позивачем повноважень на представництво у даній справі.

7.18. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.04.2020 роз`єднано позовні вимоги, прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву ФОП Поліщука В.В. до ТОВ "МТМ" про визнання недійсним Договору оренди від 12.02.2018 за № 6.

7.19. За результатами розгляду позовної заяви, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МТМ" задоволено частково. Підстави задоволення позову апеляційним господарським судом наведені у пунктах 2.2. - 2.2.4. цієї постанови.

7.20. За результатами розгляду зустрічної позовної заяви, зустрічний позов Фізичної особи-підприємця Поліщука В.В. задоволено частково. Підстави задоволення зустрічного позову апеляційним господарським судом наведені у пунктах 2.1. - 2.1.3. цієї постанови.

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апелянта.

8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, а також заслухавши пояснення представників сторін у справі, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції у даній справі без змін, виходячи з наступного.

8.2. Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, інтересів держави.

8.3. Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

8.4. Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

8.5. Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

8.6. Предметом судового розгляду за первісним позовом у справі є вимога позивача про звільнення та передачі по акту-приймання-передачі орендованого приміщення, стягнення 82512 грн боргу по орендній платі за січень-грудень 2019, січень 2020 та 5 днів лютого 2020, стягнення неустойки щодо неповернення об`єкта оренди у розмірі 82512 грн за період користування об`єктом оренди та стягнення 2719 грн 50коп. 3% річних, нарахованих за несвоєчасну сплату орендної плати.

8.6.1. У якості підстави заявлених вимог позивачем визначено обставини неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору оренди № 6 від 12.02.2018 щодо сплати орендної плати та повернення об`єкту оренди з оренди.

8.7. Предметом зустрічного позову є вимоги ФОП Поліщука В.В. про визнання недійсним Договору оренди № 6 від 12.02.2018, предметом якого є складські приміщення та бетонні площадки, розташовані за адресою м. Хмельницький, вул. Прибузька, 56.

8.7.1. У якості підстав заявленого зустрічного позову ФОП Поліщуком В.В. визначено обставини невірно визначеної у договорі адреси об`єкту нерухомості та цільового призначення об`єкту нерухомості (назви приміщення), не досягнення згоди щодо істотної умови договору - визначення предмету договору.

8.8. Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України статті 4 Господарського процесуального кодексу України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу.

8.8.1. Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

8.8.2. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

8.8.3. Правові наслідки недійсності правочину визначені статтею 216 Цивільного кодексу України.

8.8.4. Згідно зі статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

8.8.5. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

8.8.6. Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

8.8.7. Частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

8.8.8. Статтею 236 Цивільного кодексу України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

8.9. Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. І відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

8.10. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

8.11. Суд апеляційної інстанції враховує, що договір визнається недійсним з моменту вчинення, а закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення в майбутньому з позовом про визнання такого договору недійсним (Правова позиція ВП ВС у справі № 905/1227/17 від 27.11.2018).

8.12. Відповідно до пункту 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

8.12.1. Зі змісту вказаної статті вбачається, що договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов`язки, в той час як зобов`язанням є різновид цивільного правовідношення, яке може виникати як із договору, так і на інших підставах, передбачених цивільним законодавством.

8.13. Як вбачається зі змісту Договору № 6 від 12.02.2018, останній за своєю правовою природою є договором оренди нерухомого майна.

8.13.1. Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

8.13.2. За змістом ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

8.13.3. Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1 ст.760 ЦК України).

8.13.4. Згідно ч.1 ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

8.13.5. Частиною 2 статті 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.5 ст.762 ЦК України).

8.13.6. Відповідно до статті 179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

8.13.7. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (частина перша статті 181 ЦК України). Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі (частина перша статті 181 ЦК України).

8.14. Частиною першою статті 188 ЦК України встановлено, якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ).

8.15. Так, відповідно до умов Договору № 6 предметом оренди, серед іншого, є бетонна площадка площею 108кв.м. (п.1.1., .1.3 Договору).

8.15.1. Законодавчі та нормативні акти (у тому числі у сфері земельних відносин чи дорожньо-транспортного законодавства) не містять визначення правового терміну бетонна площадка .

8.15.2. Більш частіше зустрічається термін (терміни) площадка з твердим покриттям в залежності від виду покриття: бетоном різних марок (виробів із бетону), асфальтом, асфальтобетоном, тощо.

8.15.3. Як правило площадка із твердим покриттям нерозривно пов`язана із поверхнею, яку вона покриває, тобто певну частину земельної ділянки.

8.15.4. Для будівництва доріг, стоянок, паркінгів, промислових площадок та територій виробничої діяльності використовується у більшості випадків асфальтобетонне покриття, як удосконалене покриття капітального типу, яке збудовано з ущільнених асфальтобетонних сумішей (гарячих, теплих).

8.15.5. Аналіз нормативно-правових актів свідчить, що асфальтобетонне покриття використовується як складова об`єктів, які мають різне функціональне призначення, зокрема - як складова дорожнього покриття, тротуару тощо.

8.15.6. Так, згідно Закону України "Про автомобільні дороги" дорожнє покриття - це укріплені верхні шари дороги, що сприймають навантаження від транспортних засобів (стаття 1).

8.15.7. Виходячи з аналізу положень статей 179, 181, 188 ЦК України, бетонна площадка не є рухомою річчю, оскільки відсутня можливість вільно переміщувати її у просторі, та і не може бути об`єктом нерухомого майна, без земельної ділянки на якій вона знаходиться.

8.15.8. Отже, виходячи з юридичної природи бетонного покриття (бетонної площадки) та виходячи з ознак нерухомого майна, бетонна площадка належить до об`єктів благоустрою, тобто є типом покриття доріг і тротуарів, а не окремим об`єктом нерухомого майна.

8.15.9. Основним призначенням бетонної площадки є допоміжне обладнання відповідної частини земельної ділянки (дороги, тротуару) з метою задоволення потреб населення у покращенні можливостей її експлуатації за призначенням.

8.15.10. Як вбачається з пояснень позивача до технічного паспорту на переданий в оренду об`єкт нерухомості, бетонна площадка знаходиться на земельній ділянці, в межах якої розміщені об`єкти нерухомості, належні на праві власності ТОВ "МТМ".

8.15.11. Доказів на підтвердження права власності або іншого речового права, зареєстрованого за ТОВ "МТМ" на земельну ділянку, на якій розміщено бетонне покриття, матеріли справи не містять.

8.15.12. У рішенні Господарського суду Хмельницької області по справі № 924/441/19, яким задоволено позов Хмельницької міської ради до ТОВ "МТМ" про стягнення 74248,65 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по вул. Заводській, 61/3 (вул. Прибузькій, 56/1) у м. Хмельницькому (відшкодування збитків) судом встановлено, що ТОВ "МТМ" володіє приміщенням ремонтно-механічної майстерні площею 654,4 кв.м. по вул. Прибузькій 56/1 в м. Хмельницькому, правовстановлюючих документів на земельну ділянку товариство з обмеженою відповідальністю "МТМ" не отримало, жодних прав щодо вказаної земельної ділянки не зареєстровано, після оформлення за собою права власності на нерухоме майно, ТОВ "МТМ" договір оренди вказаної земельної ділянки не укладало, орендної плати за користування землею не здійснювало.

8.15.13. З урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, щодо неможливості передачі бетонного покриття (бетонної площадки) в оренду будь-якій особі без передачі цій особі відповідної частини земельної ділянки під ним, оскільки, як зазначалося вище асфальтобетонне покриття є поліпшенням земельної ділянки, яке неможливо відокремити, влаштування такого покриття призводить до зміни експлуатаційних характеристик поверхневого шару земельної ділянки.

8.16. Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України та Законом України "Про оренду землі", а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також договором оренди землі.

8.16.1. Як вбачається зі змісту постанови Кабінету Міністрів України № 220 від 03.03.2004 "Про затвердження Типового договору оренди землі" при укладанні Договору оренди земельної ділянки вказуються, зокрема, об`єкти нерухомого майна, що розміщенні на земельній ділянці, в тому числі доріг, майданчиків з твердим покриттям.

8.16.2. Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши умови спірного договору оренди та правовідносини, що виникли між сторонами, суд першої інстанції вірно зазначив, та прийшов до висновку щодо наявності ознак удаваного правочину у змісті спірного договору в частині передачі в оренду бетонної площадки.

8.16.3. Виходячи зі змісту укладеного між позивачем та відповідачем спірного правочину, суд прийшов до висновку, що в частині передачі в оренду бетонної площадки фактично предметом цього договору є передача певної земельної ділянки для використання її у підприємницькій діяльності, а тому сторонами фактично вчинено удаваний правочин.

8.16.4. Відповідно до статті 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

8.16.5. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз`яснено, що суд встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, має визнати на підставі статті 235 Цивільного кодексу України, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

8.16.3. Як було встановлено, фактично між сторонами в частині передачі в оренду бетонної площадки укладено договір найму (оренди) земельної ділянки, за яким наймодавець передав наймачеві земельну ділянку на встановлений строк володіння та користування за плату, тобто укладений між відповідачами договір оренди №6 в цій частині фактично вчинено для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, а тому договір оренди № 6 від 12.02.2008 в частині передачі в оренду бетонної площадки є удаваним правочином.

8.16.4. Відповідно до пункту 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини другої статті 235 ЦК України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків.

8.16.5. Стаття 1 Закону України "Про оренду землі", а також ст. 93 Земельного кодексу України, визначає оренду землі як засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

8.16.6. Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

8.16.7. Згідно з ч. 1 ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

8.16.8. У ТОВ "МТМ" відсутнє право на передачу в оренду земельної ділянки за адресою вул. Прибузька, 56/1, оскільки товариство не є ні власником ні орендарем земельної ділянки, розташованої за адресою вул. Прибузька, 56/1.

8.16.9. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного та обґрунтованого висновку, що в частині передачі в оренду бетонної площадки спірний договір оренди № 6 від 12.02.2018 укладений з порушенням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягає визнанню недійсним за приписами статей 203, 215 Цивільного кодексу України, а тому в цій частині зустрічний позов підлягає задоволенню.

8.17. Щодо тверджень апелянта на не погодження такої умови договору як об`єкт оренди, оскільки допущена помилка в адресі місця розташування, необхідно зазначити, що ТОВ "МТМ" є власником об`єктів нерухомості за адресою: вул. Прибузька, 56 та вул. Прибузька, 56/1 у м.Хмельницькому, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

8.17.1. Наявність чи відсутність в договорі істотних умов відноситься до питання порядку укладення договору і не може бути підставою для визнання недійсним договору, а тому посилання ФОП Поліщука В.В. на недоліки істотних умов в договорі, як на підставу недійсності даного договору, не заслуговують на увагу.

8.18. Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

8.18.1. Якщо вже сам договір передбачає передання майна або інші дії, він вважається укладеним з моменту вчинення відповідної дії (частина перша - друга статті 640 ЦК України).

8.18.2. З огляду на вказані приписи не можна вважати неукладеним договір після його повного або часткового виконання сторонами.

8.18.3. Наявними у справі доказами підтверджено, що на виконання умов договору Орендодавець передав майно, а Орендар прийняв майно у користування, сплачував за користування майном орендну плату, тобто наявні ознаки виконання сторонами умов договору.

8.18.4. Аналогічних висновків дійшла й Велика Палата у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18).

8.19. Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

8.19.1. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

8.19.2. Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

8.19.3. Тобто в схожій правовій ситуації Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 по своїй суті застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі-"non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

8.19.4. В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

8.20. Очевидно, що дії відповідача, який підписав акт приймання передачі до укладеного від 12.02.2018 договору оренди № 6, користувався об`єктом нерухомості за адресою Прибузька, 56/1, сплачував орендну плату, а згодом пред`являє позов про визнання договору оренди № 6 від 12.02.2018 недійсним, суперечить його попередній поведінці (використання об`єкта оренди, сплати орендної плати за користування об`єктом оренди) і є недобросовісним.

8.20.1. Наявність помилки у спірному договорі в частині зазначення адреси об`єкту нерухомості не свідчить про недійсність вказаного договору, так само як і визначення назви об`єкту нерухомості - складські приміщення або приміщення ремонтно-механічної майстерні, не може бути підставою для визнання недійсним договору.

8.20.2. З урахуванням наведеного в частині передачі в оренду складських приміщень, відсутні правові підстави для визнання договору оренди № 6 від 12.02.2018 недійсним, з огляду на що в цій частині у задоволенні зустрічного позову суд першої інстанції відмовив.

8.20.3. 74. Тому твердження апелянта в цій частині не знайшли свого підтвердження.

8.21. Щодо оскарження апелянтом рішення в частині позовних вимог ТОВ "МТМ" за первісним позовом суд, апеляційної інстанції враховує наступне.

8.21.1. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

8.21.2. Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

8.21.3. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

8.21.4. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

8.21.5. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

8.21.6. Розглядаючи категорії стандарту доказування суд відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. (Правові висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

8.21.7. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

8.21.8. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

8.21.8. Відповідно до приписів частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків, є договори.

8.21.9. Одностороння відмова від договору оренди не допускається (ч. 1 ст. 291 Господарського кодексу України).

8.21.10. Спір за первісним позовом між сторонами виник у зв`язку з невиконанням зобов`язань за договором оренди № 6 від 12.02.2018 в частині сплати орендної плати за користування об`єктом оренди та повернення об`єкту оренди з оренди після закінчення строку дії договору.

8.22. Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

8.23. За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

8.24. Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

8.25. Відповідно до ст.291 ГК України передбачено, що договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

8.26. Згідно ч. 1, 2 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

8.27. Законодавство у сфері орендних правовідносин пов`язує припинення обов`язків орендаря з фактом поверненням об`єкта договору оренди, тобто з моментом підписання акта приймання-передачі. У разі невиконання обов`язку, передбаченого ч.1 ст. 785 ЦК України, цивільним законодавством визначена можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобов`язання щодо повернення об`єкта оренди. Таким чином, право на стягнення неустойки, встановленої ч. 2 ст. 785 ЦК України, пов`язується з простроченням орендарем виконання зобов`язання з повернення орендованого майна за актом приймання-передачі.

8.28. Отже, неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 ЦК України є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і для притягнення наймача, який порушив зобов`язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог ст. 614 ЦК України.

8.29. Згідно з пп. 7.1, 7.2 договору № 6 об`єкт, що орендується, повинен бути переданий орендодавцю по закінченню терміну оренди або розриву договору в належному технічному та санітарному стані за актом приймання-передачі, в стані не гіршому, ніж був на момент передачі в оренду. Оплата за оренду об`єкта здійснюється орендарем включно до дня підписання акту приймання-передачі.

8.29.1. Договір оренди № 6 був укладений строком по 31.12.2018, між сторонами не досягнуто домовленості щодо його продовження на новий термін, отже договір припинив свою дію з 01.01.2019 і з 01.01.2019 у відповідача виник обов`язок повернути позивачу орендовані нежитлові приміщення.

8.29.2. Між сторонами не підписано акту приймання-передачі майна з оренди, з огляду на що, Господарський суд Хмельницької області дійшов вірного висновку про те, що неповернення відповідачем позивачу нерухомого майна з оренди у визначений договором оренди строк є підставою для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 ЦК України.

8.30. Особливий статус зазначеної неустойки обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди виникає після закінчення дії договору оренди і наймодавець (орендодавець) в цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном. При здійсненні оцінки правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України обов`язковим для суду є врахування обставин невиконання орендарем зобов`язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки як контрагента за договором оренди та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин.

8.30.1. За змістом ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, неустойки згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України. Законодавцем у ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

8.30.2. Для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 ЦК України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання, відповідно до вимог ст. 614 ЦК України. Тобто судам необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов`язку не виконав.

8.30.3. До предмета доказування при розгляді спорів щодо стягнення неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України, як подвійної плати за користування орендованим майном після спливу строку дії договору оренди, входять обставини невжиття орендарем належних заходів щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди за наслідком припинення орендних правовідносин за відсутності умов, які б перешкоджали орендарю вчасно повернути майно орендодавцю у визначений договором оренди строк; умисне ухилення орендаря від обов`язку щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди; утримання орендованого майна у володінні орендаря та перешкоджання орендарем в доступі орендодавця до належного йому об`єкта оренди; відсутності з боку орендодавця бездіяльності та невчинення ним дій, спрямованих на ухилення від обов`язку прийняти орендоване майно від орендаря та оформити повернення наймачем орендованого майна.

8.30.4. Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 02.09.2014 у справі № 3-85гс14, а також Касаційний господарський суд у складі об`єднаної палати Верховного Суду у постанові від 13.12.2019 у справі № 910/20370/17.

8.31. ТОВ "МТМ" направляло на адресу відповідача 01.04.2019, 15.01.2020, 29.01.2020 листи з проханням передати орендовані приміщення з оренди.

8.32. Отже, питання підписання акта приймання-передачі орендованого майна було порушене саме орендарем, що свідчить про вину відповідача у несвоєчасному підписанні акта приймання-передачі приміщення за договором.

8.33. Щодо заявленого позивачем розмежованого однократного розміру орендної плати та нарахованої неустойки в однократному розмірі орендної плати, слідує висновок, що за своєю правовою природою заявлені суми є подвійною платою за користування річчю за час прострочення.

8.34. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 наголосила, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку правову норму необхідно застосувати для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

8.35. Сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним під час вирішення судом питання про те, яким законом потрібно керуватися для вирішення спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18)).

8.36. З урахуванням наведеного за користування об`єктом оренди після закінчення строку дії договору, неповернення об`єкту оренди по акту приймання-передачі Орендодавцю, з урахуванням висновків суду про недійсність договору оренди № 6 від 12.02.2018 в частині передачі в оренду бетонної площадки, суд апеляційної інстанції вважає правомірним нарахування 71131 грн однократного розміру плати за користування об`єктом оренди - складськими приміщеннями площею 216 кв.м. за період січень-грудень 2019, січень 2020, 5 днів лютого 2020 у сумі 71131 грн (5400 грн за місяць згідно п.4.1 договору) та 71131 грн неустойки за неповернення об`єкту оренди, що в сукупності становить подвійну плату за користування річчю за час прострочення та відповідає приписам ч.2 ст.785 ЦК України.

8.37. Законодавство у сфері орендних правовідносин пов`язує припинення обов`язків орендаря з фактом повернення об`єкта договору оренди, тобто з моментом підписання акта приймання-передачі орендованого майна; зобов`язання орендаря сплачувати орендну плату за весь час фактичного користування майном, яке виникло з договору оренди, не припиняється зі спливом строку дії договору оренди, оскільки таке припинення пов`язане не із закінченням строку, на який було укладено договір, а з моментом підписання сторонами акта приймання-передачі об`єкта оренди.

8.38. Перевіривши розрахунок суду першої інстанції та заявлених до стягнення 3% річних, Північно-західний апеляційний господарський суд вважає правомірним нарахуванням 3% річних у розмірі 1206 грн 68коп. за період січень 2019 - січень 2020 нараховані з 11 числа поточного місяця (п.4.3 договору щодо строку сплати орендної плати) по 05.02.2020.

8.39. Щодо припинення дії договору оренди № 6, у зв`язку з закінченням строку на який його було укладено, Господарський суд Хмельницької області вірно зазначив, що у ФОП Поліщука В.В. відсутні правові підстави займати орендоване приміщення, з огляду на що, позовні вимоги за первісним позовом про зобов`язання відповідача звільнити та передати позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "МТМ" частину об`єкту нерухомості (складські приміщення), площею 216 кв.м., який розташований за адресою вул. Прибузька, 56/1, що у м. Хмельницькому шляхом складення акту приймання - передачі є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

8.40. Щодо недійсності договору оренди № 6 від 12.02.2018, укладеного між ТОВ "МТМ" та Фізичною особою-підприємцем Поліщуком В.В. в частині передачі в оренду бетонної площадки площа якої складає 108 кв.м., яка розташована за адресою вул. Прибузька, 56/1, що у м. Хмельницькому, суд правомірно відмовив у первісному позові в частині зобов`язання відповідача звільнити та передати позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "МТМ" бетонну площадку, площею 108 кв.м., яка розташована за адресою вул. Прибузька, 56/1, що у м. Хмельницькому шляхом складення акту приймання - передачі та у стягнення нарахованих в цій частині сум подвійної плати за користування річчю (неустойки) та 3% річних.

8.40. Інших доказів в обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянтом не подано.

8.41. За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

8.41.1. В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

8.41.2. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

8.41.3. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

8.41.4. Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

8.42. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції при ухваленні оспорюваного рішення та не можуть бути підставою для їх скасування або зміни.

8.122. За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 22 липня 2020 року у справі № 924/87/20 - без змін.

9. Повноваження суду апеляційної інстанції.

9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

10. Розподіл судових витрат.

10.1. Як вбачається із матеріалів справи, ФОП Поліщук В.В. за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухваленого 22.07.2020 у справі № 924/87/20 сплатив судовий збір у розмірі 10080,00 гривень.

10.2. Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" .

10.3. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.

10.4. Оскільки апелянту відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, в силу приписів статті 129 ГПК України питання розподілу судових витрат не вирішувалося.

11. Проголошення рішення та виготовлення повного тексту.

11.1. За результатами розгляду апеляційної скарги Північно-західним апеляційним господарським судом після виходу із нарадчої кімнати проголошено вступну та резолютивну частину процесуального рішення в порядку статті 283 ГПК України.

11.2. Судом апеляційної інстанції роз`яснено сторонам, що враховуючи складність справи, як виняткового випадку, та враховуючи участь судді у інших справах, що впливає на навантаженість, складання повної постанови у даній справі буде відкладено на строк не більше 10 днів із дня закінчення розгляду справи на підставі частини 6 статті 233 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Поліщука Віктора Васильовича від 17.08.20р. залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 22 липня 2020 року у справі № 924/87/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу № 924/87/20 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "27" листопада 2020 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Крейбух О.Г.