Ухвала

від 10.12.2020 по справі 717/803/20

ХОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 717/803/20 Провадження № 2-з/724/15/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2020 року суддя Хотинського районного суду Чернівецької області Руснак А.І. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

08 грудня 2020 року заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на рахунки Відділу освіти Кельменецької районної державної адміністрації (Код ЄДРПОУ - 02147262), а саме: UA 0382 0172 0344 2400 0300 0025135 та НОМЕР_1 , які обліковуються в Державній казначейській службі України в м. Київ в межах загальної суми коштів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за рішенням суму в розмірі 79803,62 грн., а саме: 36917 грн. 42 коп. - середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 01 липня 2020 року до 08.12.2020 року; 15000 грн. - моральна шкода, завдана незаконним звільненням позивача з роботи; 26625 грн. - судові витрати позивача на правничу (правову) допомогу адвоката; 1261,20 грн. - сплачений судовий збір за подання позову про поновлення на роботі та розгляд заяви про забезпечення позову. Заборонити Відділу освіти Кельменецької районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ - 02147262) та ліквідаційній комісії з припинення діяльності централізованої бухгалтерії відділу освіти Кельменецької районної державної адміністрації здійснення дій щодо ліквідації Централізованої бухгалтерії відділу освіти Кельменецької районної державної адміністрації до набрання законної сили рішенням суду у справі № 717/803/20 за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти Кельменецької районної державної адміністрації про визнання наказу про звільнення з роботи незаконним, скасування наказу та про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу.

Зазначає, що в провадженні Хотинського районного суду знаходиться цивільна справа № 717/803/20 за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти Кельменецької районної державної адміністрації, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: виконуючий обов`язки начальника Відділу освіти Кельменецької районної Державної адміністрації Московчук Аліна Іванівна про визнання наказу про звільнення з роботи незаконним, скасування наказу та про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу.

При цьому, вказує, що відповідно до Наказу № 167 начальника відділу освіти Кельменецької РДА Чернівецької області від 02.11.2020 року вирішено припинити діяльність структурних підрозділів відділу освіти Кельменецької РДА, а саме: Централізованої бухгалтерії та утворити ліквідаційну комісію з припинення діяльності централізованої бухгалтерії відділу освіти Кельменецької РДА, а саме: Централізованої бухгалтерії та утворити ліквідаційну комісію з припинення діяльності централізованої бухгалтерії відділу освіти Кельменецької райдержадміністрації.

Враховуючи стислі строки ліквідації, встановлені законодавством, вважає, що це в подальшому унеможливить виконання рішення суду в частині як поновлення на роботі, так і стягнення з відповідача оплати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, а також судових витрат, а тому просить задовольнити заяву про забезпечення позову.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали даної цивільної справи, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про те, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3 ст.150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами

Згідно п.п. 1, 2, 10 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини

Виходячи з вказаних норм, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п.4 вказаної Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Так, суд прийшов до висновку, що обмеження можливості даного господарюючого суб`єкта, яким є Відділ освіти Кельменецької РДА, який користуватися та розпоряджатися власним майном, шляхом накладення арешту на його рахунки, які обліковуються в Державній казначейській службі України призведе до незворотних наслідків, в тому числі до порушення інтересів інших осіб.

Крім того, що стосується вимоги про заборону відділом освіти Кельменецької РДА та ліквідаційній комісії з припинення діяльності централізованої бухгалтерії відділу освіти, то в даному випадку заявник ОСОБА_1 оспорює незаконність її звільнення саме внаслідок порушення відповідачем вимог діючого законодавства, однак не оспорює законність ліквідації даного відділу освіти.

Відповідно до ст. 240-1 КЗпП у випадку звільнення працівника без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, якщо поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках правонаступника) виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу. Водночас орган, який розглядає трудовий спір, визнає працівника таким, якого було звільнено за п. 1 ст. 40 КЗпП.

При цьому, Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що у випадку коли працівника звільнено без законних підстав або з порушенням установленого порядку, але поновити його на роботі неможливо внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, суд визнає звільнення неправильним і зобов`язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках правонаступника) виплатити цьому працівникові заробітну плату за час вимушеного прогулу (частина друга ст. 235 КЗпП). Одночасно суд визнає працівника звільненим за п. 1 ст. 40 КЗпП у зв`язку з ліквідацією підприємства, установи, організації (абзац третій п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 р. № 9).

Отже, вважаю, що законом передбачено захист прав незаконно звільненого працівника у разі ліквідації роботодавця.

За таких обставин, суддя вважає, що забезпечення позову у даному випадку не є обґрунтованим, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 149-151, 258 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Чернівецького апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 10.12.2020 року.

Суддя: А.І. Руснак