Постанова

від 09.12.2020 по справі 570/3891/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

09 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 570/3891/14-ц

провадження № 61-36299св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач за первісним позовом - ОСОБА_1 ,

відповідачі за первісним позовом : ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах, в інтересах малолітньої ОСОБА_3 та як правонаступник ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю Обарівінвест ,

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Актив Плюс , що діє в інтересах Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду Будівельні інвестиції , уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства Златобанк ,

позивачі за зустрічним позовом : ОСОБА_2 , Товариство

з обмеженою відповідальністю Обарівінвест ,

відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Обарівінвест , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Боймиструка С. В., Гордійчук С. О., Ковальчук Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2014 року Публічне акціонерне товариство Златобанк

(далі - ПАТ Златобанк ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Обарівінвест (далі - ТОВ Обарівінвест ) про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява ПАТ Златобанк мотивована тим, що між ним та

ОСОБА_4 був укладений кредитний договір від 03 лютого 2012 року, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості у розмірі 7 350 000 грн зі сплатою 23 % річних з кінцевим терміном повернення не пізніше 02 лютого 2014 року.

Додатковими угодами до кредитного договору було зменшено суму кредитного ліміту до 4 281 818,18 грн та змінено строк повернення кредитних коштів - до 02 лютого 2015 року.

Кредитні зобов`язання були забезпечені договором поруки, укладеним між банком та ОСОБА_2 .

За згодою сторін до забезпечувального договору були внесені зміни, згідно з якими ОСОБА_2 зобов`язалася відповідати перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку за кредитним договором.

Крім того, кредитні зобов`язання були забезпечені договором іпотеки, укладеним 03 лютого 2012 року між ПАТ Златобанк і ТОВ Обарівінвест , предметом якого є ресторанно-готельний комплекс та земельна ділянка площею 0,3098 га на АДРЕСА_1 .

Оскільки позичальник належним чином не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, то станом на 13 лютого 2014 року утворилася заборгованість у розмірі 4 595 197,12 грн, яка складається з поточної заборгованості за кредитом - 3 710 908,18 грн, простроченої заборгованості за кредитом - 570 910 грн, заборгованості за процентами - 280 191,68 грн, пені - 26 380,68 грн, 3 % від простроченої суми основного боргу -

1 806,58 грн, штрафу за неналежне виконання зобов`язань щодо сплати процентів - 5 000 грн.

На підставі викладеного, ПАТ Златобанк просило стягнути солідарно

з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором

у розмірі 4 595 197,12 грн; з метою погашення вказаної заборгованості позичальника за кредитним договором звернути стягнення на ресторанно-готельний комплекс та земельну ділянку площею 0,3098 га на АДРЕСА_1 .

У червні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ Златобанк про визнання договору поруки припиненим.

Зустрічна позовна заява ОСОБА_2 мотивована тим, що внаслідок укладення 09 серпня 2013 року між кредитором та позичальником додаткової угоди до кредитного договору збільшено період, за який нараховуються проценти за користування кредитними коштами, відповідно, збільшився обсяг відповідальності поручителя, що згідно зі статтею 559 ЦК України є підставою для припинення поруки.

На підставі викладеного, ОСОБА_2 просила визнати припиненою поруку за договором поруки від 03 лютого 2012 року, укладеним між нею та

ПАТ Златобанк .

У червні 2015 року ТОВ Обарівінвест звернулося до суду із зустрічним позовом до ПАТ Златобанк про визнання договору поруки припиненим.

Зустрічна позовна заява ТОВ Обарівінвест мотивована тим, що відповідно до договору поруки від 03 лютого 2012 року останнє поручилося перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку з метою забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним кредитом. Разом

з тим, внаслідок укладення 09 серпня 2013 року між кредитором та позичальником додаткової угоди, якою збільшено період нарахування процентів за користування кредитом, збільшився обсяг відповідальності поручителя, що згідно зі статтею 559 ЦК України є підставою для припинення поруки.

На підставі викладеного, ТОВ Обарівінвест просило визнати припиненою поруку за договором поруки від 03 лютого 2012 року, укладеним між ним та

ПАТ Златобанк .

У жовтні 2015 року ТОВ Обарівінвест звернулося до суду із зустрічним позовом до ПАТ Златобанк про визнання іпотеки за іпотечним договором припиненою.

Зустрічна позовна заява ТОВ Обарівінвест мотивована тим, що

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , новим боржником за кредитним договором є малолітня ОСОБА_3 , тому іпотека припинилася відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Закону України Про іпотеку , оскільки іпотекодавець не погодився відповідати за нового боржника.

На підставі викладеного, ТОВ Обарівінвест просило визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором від 03 лютого 2012 року, укладеним між ним та ПАТ Златобанк .

У суді першої інстанції до участі у справі було залучено правонаступника ПАТ Златобанк у спірних зобов`язаннях - ОСОБА_1 .

Також судом задоволено клопотання про залучення до справи як правонаступника ОСОБА_4 - малолітню ОСОБА_3 , яка

є спадкоємцем останнього та новим боржником у справі.

У вересні 2017 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про зміну розміру позовних вимог, в якій просив: стягнути з ОСОБА_2 як поручителя на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 10 534 361,03 грн; стягнути з ТОВ Обарівінвест як поручителя на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 10 534 361,03 грн; у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 17 775 533,93 грн звернути стягнення на ресторанно-готельний комплекс та земельну ділянка площею 0,3098 га, розташованих на

АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на публічних торгах з початковою ціною продажу вказаного комплексу у розмірі 15 015 500 грн та початковою ціною продажу земельної ділянки у розмірі 106 500 грн.

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 06 жовтня 2015 року

у справі № 487/6529/15-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 12 травня 2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 травня 2017 року, стягнуто заборгованість за вищевказаним кредитним договором від 03 лютого 2012 року у розмірі 7 241 172,90 грн, яка виникла станом на 01 серпня 2015 року.

Разом з тим, заборгованість, стягнення якої не розглядалося Заводським районним судом міста Миколаєва у справі № 487/6529/15-ц та яка нарахована кредитором після 01 серпня 2015 року, підлягає стягненню

з відповідачів у цій справі. Так, станом на 30 серпня 2017 року утворилася заборгованість у розмірі 10 534 361,03 грн, з яких: 2 028 064,28 грн - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом,

6 260 655,51 грн - заборгованість за пенею; 411 971,78 грн - 3 % річних, 1 833 669,45 грн - інфляційні втрати.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 , з урахуванням уточнених позовних вимог, просив задовольнити позов до ОСОБА_2 , яка діє у своїх інтересах, в інтересах малолітньої ОСОБА_3 як правонаступник ОСОБА_4 , ТОВ Обарівінвест , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Актив Плюс (далі - ТОВ КУА АПФ Актив Плюс ), що діє в інтересах Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду Будівельні інвестиції (далі - ПЗНВІФ Будівельні інвестиції ), уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних

осіб на ліквідацію Акціонерного товариства Златобанк (далі -

АТ Златобанк ), про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення заборгованості за кредитним договором.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 30 липня 2018 року (у складі судді Красовського О. О.) у задоволенні позову

ОСОБА_1 відмовлено.

Зустрічні позови ОСОБА_2 і ТОВ Обарівінвест задоволено.

Визнано припиненим договір поруки від 03 лютого 2012 року, укладений між ПАТ Златобанк (право вимоги перейшло до ОСОБА_1 ) та

ОСОБА_2 .

Визнано припиненим договір поруки від 03 лютого 2012 року, укладений між ПАТ Златобанк (право вимоги перейшло до ОСОБА_1 ) та

ОСОБА_2 .

Визнано припиненою іпотеку за іпотечним договором від 03 лютого

2012 року, укладеним між ПАТ Златобанк (право вимоги перейшло до ОСОБА_1 ) і ТОВ Обарівінвест .

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що заочним рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 06 жовтня 2015 року

у справі № 487/6529/15-ц достроково стягнуто заборгованість за кредитним договором, який є предметом спору у цій справі, тому кредитором змінено строк виконання основного зобов`язання, а нарахування процентів за користування кредитними коштами, неустойки, тощо поза межами строку дії кредитного договору законом не передбачено.

Внаслідок смерті боржника - ОСОБА_4 , правовідносини між

ПАТ Златобанк , правонаступником якого є ОСОБА_1 , і боржником за кредитним договором ( ОСОБА_4 ) припинилися, а ОСОБА_3 стороною кредитного договору не була, тому такі правовідносини не можуть регулюватися нормами права, які передбачають загальні наслідки невиконання стороною договірних зобов`язань, зокрема й стягнення заборгованості за договором кредиту.

Зобов`язання з повернення кредиту у даному випадку включається до складу спадщини, тому мають застосовуватися не умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи його сплати, а підлягають застосуванню положення статті 1282 ЦК України щодо обв`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті, а саме: суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі, якщо вони відмовилися від одностороннього платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

Порука припиняється у тій частині, в якій припиняється забезпечене нею зобов`язання, і поручитель повинен нести відповідальність перед кредитором у межах вартості спадкового майна. До того ж, спір про стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором вже вирішений іншим судом. Рішення суду з цього питання набрало законної сили.

Матеріали судової справи не містять доказів виконання кредитором вимог частини другої статті 625 ЦК України, що стосується направлення вимоги для нового боржника. Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці. Суд першої інстанції вважав, що розмір інфляційних втрат, які стягує позивач за первісним позовом, є завищеним.

Стягнення грошових сум з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не можливе

у межах даної справи, для цього необхідно пред`явити інший позов

і стягнення повинно бути проведене за правилами статті 1282 ЦК України.

ТОВ Обарівінвест не погоджується з виконанням кредитних зобов`язань новими боржниками. В іпотечному договорі відсутнє застереження про те, що підприємство зобов`язується виконувати кредитні зобов`язання інших осіб у разі смерті боржника. Таким чином наявні підстави для припинення зобов`язань за договором іпотеки.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Рівненського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким

у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_2 і ТОВ Обарівінвест відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позовні вимоги

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє як правонаступник ОСОБА_4 та законний представник малолітньої ОСОБА_3 , ТОВ Обарівінвест про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 як фізична особа не має повноважень фінансової установи, тому у нього відсутнє право вимоги до відповідачів за кредитним договором (укладеним між фінансовою установою та фізичною особою) зокрема, на отримання кредитної заборгованості, відсотків, штрафних санкцій тощо, на звернення стягнення на іпотечне майно для отримання зазначених коштів та виплат (прибутку).

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, апеляційний суд виходив з відсутності обставин, передбачених договорами поруки та іпотеки, а також законом, для їх припинення. Крім того, судом не встановлено підстав для збільшення обсягу відповідальності поручителів,

а зобов`язання за кредитним договором взяті на себе іпотекодавцем не припинилися у зв`язку зі смертю боржника у розумінні статті 608 ЦК України, оскільки воно нерозривно не пов`язане з особою боржника

і може бути виконане іншою особою, зокрема поручителями, спадкоємцями.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі від 13 грудня 2018 року ТОВ Обарівінвест просить скасувати постанову апеляційного суду в частині вирішення зустрічних позовних вимог ТОВ Обарівінвест про визнання припиненими договору поруки та іпотеки за іпотечним договором, які укладені 03 лютого 2012 року між ПАТ Златобанк і ТОВ Обарівінвест , та залишити в силі рішення суду першої інстанції про задоволення зустрічних позовних вимог

ТОВ Обарівінвест , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У касаційній скарзі від 14 грудня 2018 року ОСОБА_2 просить скасувати постанову апеляційного суду в частині вирішення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про визнання припиненим договору поруки від 03 лютого 2012 року, укладеного між ПАТ Златобанк та

ОСОБА_2 , і в цій частині залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У касаційній скарзі від 17 грудня 2018 року ТОВ Обарівінвест просить скасувати постанову апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ Обарівінвест про звернення стягнення на предмет іпотеки у частині мотивів задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1

і залишити в силі рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 з підстав, викладених у судовому рішенні місцевого суду, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У касаційній скарзі від 19 грудня 2018 року ОСОБА_2 , яка діє

в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до малолітньої ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, процентів, пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних у частині правового обґрунтування задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 і залишити в силі у цій частині рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1

з підстав, викладених у судовому рішенні місцевого суду, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права .

У касаційній скарзі від 28 грудня 2018 року ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, а в іншій частині оскаржувану постанову залишити без змін, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права .

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга ТОВ Обарівінвест від 13 грудня 2018 року мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для припинення поруки та іпотеки, оскільки вказане товариство як поручитель не погоджується забезпечувати виконання кредитних зобов`язань новим боржником - малолітньою ОСОБА_3 . Вказані обставини є підставою для припинення забезпечувальних правочинів за кредитним договором. Крім того, внаслідок укладення додаткової угоди до кредитного договору збільшився обсяг відповідальності боржника, що є самостійною підставою для припинення поруки.

Касаційна скарга ОСОБА_2 від 14 грудня 2018 року мотивована тим, що внаслідок зміни умов кредитного договору без її згоди як поручителя збільшився обсяг відповідальності боржника, що відповідно до частини першої статті 559 ЦК України є підставою для припинення поруки.

Касаційна скарга ТОВ Обарівінвест від 17 грудня 2018 року мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що ОСОБА_1 не набув права вимоги за кредитним та забезпечувальними договорами. Договори відступлення права вимоги не є договорами факторингу,

а предметом спору у цій справі не були позовні вимоги про визнання недійсними вказаних договорів, тому суд апеляційної інстанції не мав права досліджувати ці правочини, виходячи з предмета спору. Якщо право вимоги відступається за номінальною вартістю без стягнення фактором додаткової плати, то у цьому випадку відносини факторингу відсутні,

а відносини сторін регулюються загальними положеннями

про купівлю-продаж з урахуванням норм права щодо заміни кредитора

у зобов`язанні.

Касаційна скарга ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої

ОСОБА_3 , від 19 грудня 2018 року мотивована тим, що ОСОБА_1 законно володіє правами щодо вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки правочини, за якими до нього перейшло право вимоги, є чинними. Матеріали справи не містять даних про те, що договір відступлення права вимоги від 12 лютого 2015 року, який укладений між ТОВ КУА АПФ Актив Плюс та ОСОБА_1 , у встановленому порядку визнаний недійсним, отже вказаний правочин є чинним. Суд першої інстанції правильно вирішив первісні позовні вимоги.

Касаційна скарга ОСОБА_1 від 28 грудня 2018 року мотивована тим, що суд дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для стягнення 3 % річних та інфляційних втрат після закінчення строку дії кредитного договору, оскільки умовами вказаного правочину передбачено нарахування процентів до дня погашення кредиту. Апеляційний суд не обґрунтував підстав для відмови у стягненні сум, передбачених

статтею 625 ЦК України. Також помилковими є висновки про відсутність

у позивача права вимоги за кредитним договором внаслідок невірної кваліфікації спірних правовідносин з огляду на їх правовий характер. Віднесення договорів про відступлення права вимоги від 12 лютого

2015 року до договорів факторингу із застосуванням відповідних наслідків

є помилковим. У даному випадку ОСОБА_1 не мав на меті надання фінансування ПАТ Златобанк , оскільки його кошти, якими здійснено розрахунок за договором про відступлення права вимоги, були розміщені на рахунку банку до укладення вказаного правочину. Суд апеляційної інстанції порушив презумпцію дійсності правочину. Разом з тим, наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника

і припинення іпотеки.

Доводи інших учасників справи

ТОВ Обарівінвест подав до суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 від 28 грудня 2018 року , зазначивши, що підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки відсутні, оскільки у спірних зобов`язаннях відбулася заміна кредитора без згоди іпотекодавця.

Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційних скарг, відзиву на касаційні скарги до касаційного суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалами Верховного Суду від 27 грудня 2018 року та від 25 січня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу.

12 березня 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до підпунктів 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя , у справі призначено повторний автоматизований розподіл.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 червня 2020 року справу призначено до розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2020 року касаційне провадження зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 638/22396/14-ц.

Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2020 року касаційне провадження поновлено.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що між ПАТ Златобанк і ОСОБА_4 був укладений кредитний договір від 03 лютого 2012 року, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії

з максимальним лімітом заборгованості у розмірі 7 350 000 грн зі сплатою 23 % річних з кінцевим терміном повернення не пізніше 02 лютого

2014 року.

У подальшому між вказаними особами були укладені додаткові угоди до кредитного договору, відповідно до умов яких зменшено суму кредиту до 4 281 818,18 грн, а також встановлено, що кредит надається

з 03 лютого 2012 року до 02 лютого 2015 року.

З метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань між банком та ОСОБА_2 03 лютого 2012 року укладено договір поруки, відповідно до умов якого вона поручилася перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку щодо повернення кредиту в розмірі 7 350 000 грн.

Разом з тим, до цього договору поруки був укладений договір про внесення змін від 09 серпня 2013 року, за умовами якого визначено суму зобов`язання у розмірі 4 281 818,18 грн та погоджено кінцевий строк повернення кредиту - не пізніше 02 лютого 2015 року.

Крім того, з метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань між банком і ТОВ Обарівінвест 03 лютого 2012 року укладено договір поруки, відповідно до умов якого останнє поручилося перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку щодо повернення кредиту в розмірі 7 350 000 грн.

До вказаного договору поруки був укладений договір про внесення змін від 09 серпня 2013 року, за умовами якого визначено суму зобов`язання

у розмірі 4 281 818,18 грн та погоджено кінцевий строк повернення

кредиту - не пізніше 02 лютого 2015 року.

Відповідно до пункту 6.2 договорів поруки, укладених між банком, ОСОБА_2 і ТОВ Обарівінвест , порука припиняється після спливу трьох років з настання кінцевої дати повернення кредиту, але не пізніше повного виконання боргових зобов`язань та виконання зобов`язань за цим договором.

Також кредитні зобов`язання були забезпечені іпотечним договором, укладеним 03 лютого 2012 року між ПАТ Златобанк і ТОВ Обарівінвест , предметом якого є ресторанно-готельний комплекс та земельна ділянка площею 0,3098 га на АДРЕСА_1 .

Згідно з пунктом 4.2 іпотечного договору іпотека припиняється виконанням основного зобов`язання, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Додатковим договором до іпотечного договору, укладеним 09 серпня 2013 року між ПАТ Златобанк і ТОВ Обарівінвест , визначено ліміт відповідальності у розмірі 4 281 818,18 грн.

Суди встановили, що ОСОБА_4 у різні періоди отримав грошові кошти

у межах максимального ліміту заборгованості, що підтверджено заявами на видачу готівки.

Відповідно до розрахунку банку станом на 13 лютого 2014 року кредитна заборгованість позичальника складала 4 595 197,12 грн, з яких: поточна заборгованість за кредитом - 3 710 908,18 грн, прострочена заборгованість за кредитом - 570 910 грн, заборгованість за процентами - 280 191,68 грн, пеня - 26 380,68 грн, 3 % від простроченої суми основного боргу - 1 806,58 грн, штраф за неналежне виконання зобов`язань щодо сплати процентів - 5 000 грн.

Згідно з договором про відступлення прав вимоги від 12 лютого 2015 року ПАТ Златобанк передало, а ТОВ КУА АПФ Актив плюс , що діє за рахунок та в інтересах ПЗНВІФ Будівельні інвестиції , прийняло на себе право вимоги за кредитним договором від 03 лютого 2012 року разом

з додатковими угодами до нього та договорами, що забезпечують виконання зобов`язань, а саме іпотеки та поруки.

За договором про відступлення прав вимоги від 12 лютого 2015 року ТОВ КУА АПФ Актив плюс , що діє за рахунок та в інтересах ПЗНВІФ Будівельні інвестиції , передало, а ОСОБА_1 прийняв на себе право вимоги: за кредитним договором від 03 лютого 2012 року разом

з додатковими угодами до нього (додаткова угода № 1 від 20 липня 2012 року, додаткова угода № 2 від 09 серпня 2013 року, договір № 3 про внесення змін від 14 серпня 2013 року), а саме право вимоги повернення ОСОБА_4 грошових коштів у розмірі 4 862 327,37 грн (яка згідно довідки АТ Златобанк станом на 12 лютого 2015 року складається

з 4 234 802,42 грн - прострочена заборгованість за основним боргом та 627 524,95 грн - пеня), заборгованості за основною сумою згідно

з кредитним договором від 03 лютого 2012 року та інших обов`язків, встановлених цим кредитним договором; договорами, що забезпечують виконання зобов`язань за кредитним договором від 03 лютого 2012 року,

а саме: за договором іпотеки (разом із додатковими договорами)

від 03 лютого 2012 року за реєстровим № 144, укладеним між

ПАТ Златобанк і ТОВ Обарівінвест , та договорами поруки від 03 лютого 2012 року, укладеними між ПАТ Златобанк , ОСОБА_2

і ТОВ Обарівінвест .

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Державним нотаріусом Другої Рівненської державної нотаріальної контори 28 листопада 2017 року видано свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку житлового будинку на АДРЕСА_2 малолітній ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 . Інша частина зазначеного майна належить ОСОБА_2 .

Заочним рішення Заводського районного суду міста Миколаєва

від 06 жовтня 2015 року у справі № 487/6529/15-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 12 травня 2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ від 10 травня 2017 року, стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ТОВ Обарівінвест 8 738 997,68 грн заборгованості за кредитним договором.

Постановою Верховного Суду від 05 грудня 2018 року ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 12 травня 2016 року у справі № 487/6529/15-ц скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року заочне рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 06 жовтня 2015 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до

ОСОБА_4 , правонаступником якого є ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ТОВ Обарівінвест про стягнення кредитної заборгованості скасовано та ухвалено нове рішення.

Стягнуто з правонаступника ОСОБА_3 , в інтересах якої діє

ОСОБА_2 , у межах вартості, одержаного нею у спадщину від

ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 03 лютого 2012 року у розмірі 239 052,50 грн.

Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2

і ТОВ Обарівінвест про стягнення кредитної заборгованості.

Заочне рішення місцевого суду в іншій частині залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 29 липня 2020 року постанову Миколаївського апеляційного від 12 лютого 2019 року залишено без змін.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі - в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційні скарги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина третя статті 400 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду повністю не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором,

а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 33 Закону України Про іпотеку в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

За приписами статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; чинне законодавство (частина перша статті 598, статті 599-601, 604-609 ЦК України) не пов`язує припинення зобов`язання з прийняттям судового рішення.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону України Про іпотеку ).

Предметом вимог у цій справі за первісним позовом є стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки за первісним позовом, а за зустрічними позовами - визнання припиненими поруки та іпотеки.

Як встановлено вище, ОСОБА_4 , з урахуванням додаткових угод до кредитного договору, отримав від ПАТ Златобанк невідновлювальну кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості у розмірі 4 281 818,18 грн на строк до 02 лютого 2015 року.

Кредитні зобов`язання ОСОБА_4 були забезпечені порукою

ОСОБА_2 і ТОВ Обарівінвест , а останнє також виступило майновим поручителем за договором іпотеки.

ОСОБА_4 свої кредитні зобов`язання не виконав належним чином, тому відповідно до розрахунку банку станом на 13 лютого 2014 року кредитна заборгованість позичальника складала 4 595 197,12 грн.

На підставі договорів відступлення прав вимоги від 12 лютого 2015 року ОСОБА_1 набув права вимоги за кредитним договором та зазначеними вище забезпечувальними правочинами.

У суді першої інстанції до участі у справі було залучено правонаступника ПАТ Златобанк у спірних зобов`язаннях - ОСОБА_1 .

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні первісних позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, апеляційний суд у цій справі виходив з того, що ОСОБА_1 як фізична особа не має повноважень фінансової установи, тому у нього відсутнє право вимоги до відповідачів за кредитним договором, укладеним між фінансовою установою та фізичною особою, зокрема, на звернення стягнення на іпотечне майно.

Разом з тим, ОСОБА_1 як правонаступник ПАТ Златобанк у серпні 2015 року звернувся до Заводського районного суду міста Миколаєва

з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ТОВ Обарівінвест про стягнення заборгованості за кредитним договором.

За результатом вказаного позову було ухвалене заочне рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 06 жовтня 2015 року

у справі № 487/6529/15-ц, яке було чинним на час вирішення цієї справи місцевим судом та під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Вказаним рішенням стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та

ТОВ Обарівінвест на користь ОСОБА_1 8 738 997,68 грн заборгованості за кредитним договором.

У справі № 487/6529/15-ц встановлено, що ОСОБА_1 є правонаступником ПАТ Златобанк у спірних зобов`язаннях.

Крім того, під час розгляду справи № 487/6529/15-ц судом встановлено, що кредитний договір, забезпечувальні угоди (договори поруки та іпотеки), договори відступлення за вказаними правочинами, на підставі яких

ОСОБА_1 набув право вимоги як правонаступник ПАТ Златобанк

у спірних зобов`язаннях, в установленому порядку нікчемними або недійсними не визнавалися.

Разом з тим, відповідно до статей 2, 4 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до даних Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр), є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Так, згідно з даними Реєстру Постановою Верховного Суду від 05 грудня 2018 року ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 12 травня 2016 року у справі

№ 487/6529/15-ц скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді постановою Миколаївського апеляційного суду

від 12 лютого 2019 року заочне рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 06 жовтня 2015 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , правонаступником якого є ОСОБА_3 ,

в інтересах якої діє ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ТОВ Обарівінвест про стягнення кредитної заборгованості скасовано та ухвалено нове рішення.

З урахуванням вимог статті 1282 ЦК України, стягнуто з правонаступника ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , у межах вартості майна, одержаного нею у спадщину від ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 03 лютого 2012 року у розмірі 239 052,50 грн.

Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2

і ТОВ Обарівінвест про стягнення кредитної заборгованості.

Заочне рішення місцевого суду в іншій частині, зокрема в частині встановлення обставин щодо правонаступництва кредитора у спірних зобов`язаннях, залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 29 липня 2020 року постанову Миколаївського апеляційного від 12 лютого 2019 року залишено без змін.

Враховуючи викладене, обставини щодо правонаступництва були встановлені заочним рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 06 жовтня 2015 року у справі № 487/6529/15-ц, яке існувало на час вирішення справи апеляційним судом та залишене в цій частині

в силі постановою Миколаївського апеляційного суду від 12 лютого

2019 року.

Отже, у справі № 487/6529/15-ц підтверджено обставини щодо переходу права вимоги за кредитним та забезпечувальними правочинами від

ПАТ Златобанк до ОСОБА_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 є новим кредитором ПАТ Златобанк у спірних зобов`язаннях і належним позивачем за первісними вимогами та відповідачем за зустрічними позовами.

Постанова апеляційного суду у цій справі прийнята 06 грудня 2018 року.

Зазначаючи в оскаржуваній постанові про усне повідомлення представником відповідачів за первісним позовом про скасування

05 грудня 2018 року судових рішень у справі № 487/6529/15-ц, апеляційний суд не перевірив таких доводів, не встановив результат розгляду зазначеної справи, межі скасування зазначених рішень, враховуючи що вищевказана постанова касаційного суду у справі № 487/6529/15-ц була оприлюднена лише 26 грудня 2018 року, не вирішив питання про зупинення провадження

у цій справі до вирішення іншої справи. Встановлення таких обставин має суттєве значення для вирішення цього спору.

Таким чином, висновки апеляційного суду в частині вирішення первісних позовних вимог не ґрунтуються на всебічно встановлених обставинах справи та спростовуються нормами права, які регулюють спірні правовідносини.

Встановлено, що предметом зустрічних позовних вимог є визнання припиненими поруки ОСОБА_2 і ТОВ Обарівінвест за договорами поруки від 03 лютого 2012 року, укладеним між ними та ПАТ Златобанк ,

а також визнання припиненою майнової поруки ТОВ Обарівінвест за іпотечним договором від 03 лютого 2012 року, укладеним між останнім

і банком.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання поруки, зокрема і майнової, припиненою, апеляційний суд виходив лише

з відсутності обставин, передбачених договорами поруки, а також законом, для їх припинення. Інших мотивів оскаржувана постанова не містить.

Ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким

і обов`язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини. У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати.

У мотивувальній частині судового рішення має міститися обґрунтування щодо відмови в задоволенні позовних вимог по суті, що є складовою вимогою частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод.

Проте апеляційний суд не врахував вищевказані вимоги норм права та

не спростував доводи позивачів за зустрічним позовом належним чином

з урахуванням фактичних обставин та норм, які регулюють спірні правовідносини.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти і об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного і обґрунтованого судового рішення.

Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 523/3082/14-ц (провадження

№ 14-243цс19).

При ухваленні рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовано вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджені. Крім того, суд зобов`язаний розглянути усі позовні вимоги належним чином й ухвалити відповідне судове рішення.

Цих вимог при прийнятті постанови апеляційний суд не дотримався, оскільки суд не мотивував належним чином підстави для відмови

у припиненні поруки, зокрема і майнової, не дав належної правової оцінки зустрічним позовним вимогам та не спростував доводи поручителів, зокрема і майнового, щодо підстав припинення поруки.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, якими суд керувався при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.

Враховуючи, що вимоги у цій справі є взаємопов`язаними, постанову апеляційного суду необхідно скасувати, з направленням справи на новий розгляд для встановлення дійсних обстави справи та вирішення заявлених у справі вимог з урахуванням норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

При новому розгляді справи слід звернути увагу на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 липня 2020 року, якою залишено без змін постанову Миколаївського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року у справі

№ 487/6529/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ТОВ Обарівінвест , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню

з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 411 ЦПК України.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 41 1, 416 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Обарівінвест , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров

І. М. Фаловська