Постанова

від 15.03.2021 по справі 570/3891/14-ц

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 570/3891/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Красовський О. О. Провадження № 22-ц/802/299/21 Категорія: 39 Доповідач: Киця С. I.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2021 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Киці С. І.,

суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,

секретар судового засідання Галицька І. П.,

з участю:

представника позивача адвоката Білецького О. П.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Обарівінвест Слесарчука О. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересех, в інтересах малолітньої ОСОБА_3 та як правонаступник ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю Обарівінвест , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Актив Плюс , що діє в інтересах Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду Будівельні інвестиції , уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства Златобанк , про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Обарівінвест до ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим; за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Обарівінвест до ОСОБА_2 про визнання іпотеки за іпотечним договором припиненою, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 30 липня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Публічне акціонерне товариство Златобанк 20 лютого 2014 року звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Обарівінвест про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовна заява мотивована тим, що 03 лютого 2012 року між банком та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 024/12/CL, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості у розмірі 7 350 000 грн зі сплатою 23% річних з кінцевим терміном повернення 02 лютого 2014 року. Банк свої зобов`язання виконав, надавши відповідачу в період з 03 лютого 2012 року по 22 жовтня 2012 року грошові кошти окремими траншами в межах максимального ліміту заборгованості. 20 липня 2012 року, 09 серпня 2013 року, 14 серпня 2013 року укладались додаткові угоди. Додатковою угодою від 09 серпня 2013 року визначено, що банк надає кредит у сумі 4 281 818,18 грн та змінено строк повернення кредитних коштів до 02 лютого 2015 року. Між банком та ОСОБА_1 03 лютого 2012 року укладено договір поруки. ОСОБА_1 зобов`язалася відповідати перед кредитором за повне та своєчасне виконання боржником кредитного договору. До договору поруки було укладено 09 серпня 2013 року договір про внесення змін. Кредитні зобов`язання були забезпечені договором іпотеки, укладеним 03 лютого 2012 року між ПАТ Златобанк і ТОВ Обарівінвест , предметом якого є ресторанно-готельний комплекс та земельна ділянка площею 0,3098 га на АДРЕСА_1 . 09 серпня 2013 року укладено додатковий договір до договору іпотеки. Відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за кредитним договором і станом на 13 лютого 2014 року утворилася заборгованість у розмірі 4 595 197,12 грн, яка складається з поточної заборгованості за кредитом - 3 710 908,18 грн, простроченої заборгованості за кредитом - 570 910 грн, заборгованості за процентами - 280 191,68 грн, пені - 26 380,68 грн, 3% від простроченої суми основного боргу - 1 806,58 грн, штрафу за неналежне виконання зобов`язань щодо сплати процентів - 5 000 грн. Просив стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 4 595 197,12 грн; звернути стягнення на ресторанно-готельний комплекс та земельну ділянку площею 0,3098 га на АДРЕСА_1 . Способом реалізації нерухомого майна визначити проведення прилюдних торгів. Початкову ціну продажу нерухомого майна встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки проведеної під час проведення виконавчих дій.

Відповідач ОСОБА_1 25 червня 2015 року звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ Златобанк про визнання договору поруки припиненим. Зустрічна позовна заява мотивована тим, що внаслідок укладення 09 серпня 2013 року між кредитором та позичальником додаткової угоди до кредитного договору строк виконання кредитного договору змінено, що призвело до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування кредитними коштами, відповідно, збільшився обсяг відповідальності поручителя. Згідно зі статтею 559 ЦК України це є підставою для припинення поруки. Просила визнати припиненою поруку за договором поруки від 03 лютого 2012 року, укладеним між нею та ПАТ Златобанк .

25 червня 2015 року відповідач ТОВ Обарівінвест звернулося до суду із зустрічним позовом до ПАТ Златобанк про визнання договору поруки припиненим. Зустрічна позовна заява ТОВ Обарівінвест мотивована тим, що відповідно до договору поруки від 03 лютого 2012 року останнє поручилося перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку з метою забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним кредитом. Внаслідок укладення 09 серпня 2013 року між кредитором та позичальником додаткової угоди, якою збільшено період нарахування процентів за користування кредитом, збільшився обсяг відповідальності поручителя, що згідно зі статтею 559 ЦК України є підставою для припинення поруки. Просив визнати припиненою поруку за договором поруки від 03 лютого 2012 року, укладеним між ним та ПАТ Златобанк .

Відповідач ТОВ Обарівінвест 16 жовтня 2015 року звернувся з зустрічним позовом до ПАТ Златобанк про визнання іпотеки припиненою. Позов мотивує тим, що відповідно до умов іпотечного договору договір забезпечує виконання ОСОБА_4 зобов`язань, що випливають з укладеного між банком та ОСОБА_4 кредитного договору. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому іпотека припинилася відповідно до норм Цивільного кодексу України та Закону України Про іпотеку . Іпотекодавець не погодився відповідати за нового боржника. Просив визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором від 03 лютого 2012 року, укладеним ПАТ Златобанк та ТзОВ Обарівінвест .

У суді першої інстанції до участі у справі було залучено правонаступника ПАТ Златобанк у спірних зобов`язаннях - ОСОБА_2 . Залучено до справи як правонаступника ОСОБА_4 - малолітню ОСОБА_3 , яка є спадкоємцем останнього.

У вересні 2017 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про зміну розміру позовних вимог, в якій просив: стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 10 534 361,03 грн; стягнути з ТОВ Обарівінвест на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 10 534 361,03 грн; у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 17 775 533,93 грн звернути стягнення на ресторанно-готельний комплекс та земельну ділянка площею 0,3098 га, розташованих на АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на публічних торгах з початковою ціною продажу вказаного комплексу у розмірі 15 015 500 грн та початковою ціною продажу земельної ділянки у розмірі 106 500 грн.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 30 липня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. Зустрічні позови ОСОБА_1 і ТОВ Обарівінвест задоволено. Визнано припиненим договір поруки від 03 лютого 2012 року, укладений між ПАТ Златобанк (право вимоги перейшло до ОСОБА_2 ) та ОСОБА_1 . Визнано припиненим договір поруки від 03 лютого 2012 року, укладений між ПАТ Златобанк (право вимоги перейшло до ОСОБА_2 ) та ТОВ Обарівінвест . Визнано припиненою іпотеку за іпотечним договором від 03 лютого 2012 року, укладеним між ПАТ Златобанк (право вимоги перейшло до ОСОБА_2 ) і ТОВ Обарівінвест .

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що заочним рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 06 жовтня 2015 року у справі № 487/6529/15-ц достроково стягнуто заборгованість за кредитним договором, який є предметом спору у цій справі, тому кредитором змінено строк виконання основного зобов`язання, а нарахування процентів за користування кредитними коштами, неустойки, тощо поза межами строку дії кредитного договору законом не передбачено. Внаслідок смерті боржника - ОСОБА_4 , правовідносини між ПАТ Златобанк , правонаступником якого є ОСОБА_2 , і боржником за кредитним договором ( ОСОБА_4 ) припинилися, а ОСОБА_3 стороною кредитного договору не була, тому такі правовідносини не можуть регулюватися нормами права, які передбачають загальні наслідки невиконання стороною договірних зобов`язань. Порука припиняється у тій частині, в якій припиняється забезпечене нею зобов`язання, і поручитель повинен нести відповідальність перед кредитором у межах вартості спадкового майна. Спір про стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором вже вирішений іншим судом. Матеріали судової справи не містять доказів виконання кредитором вимог частини другої статті 625 ЦК України, що стосується направлення вимоги для нового боржника. Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці. Розмір інфляційних втрат є завищеним. Стягнення грошових сум з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не можливе у межах даної справи, для цього необхідно пред`явити інший позов і стягнення повинно бути проведене за правилами статті 1282 ЦК України. ТОВ Обарівінвест не погоджується з виконанням кредитних зобов`язань новими боржниками. В іпотечному договорі відсутнє застереження про те, що підприємство зобов`язується виконувати кредитні зобов`язання інших осіб у разі смерті боржника. Має місце збільшення обсягу відповідальності поручителів і це є підставою для визнання договорів іпотеки та поруки припиненими. Звернення стягнення на предмет іпотеки було б непропорційним з наявною сумою заборгованості і з цих підстав у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

Позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на рішення Рівненського районного суду Волинської області від 30 липня 2018 року.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 09 грудня 2020 року касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Обарівінвест , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Рівненського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

ТОВ Обарівінвест подало до Волинського апеляційного суду пояснення до виконання постанови Верховного Суду від 09 грудня 2020 року. Зазначає, що порука або застава, встановлені іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником. ТОВ Обарівінвест , як майновий поручитель за іпотечним договором, після смерті боржника ОСОБА_4 , не погоджувався забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником. Просить апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник позивача адвокат Білецький О. П. в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу з підстав, що в ній наведені.

Відповідач ОСОБА_1 апеляційну скаргу не визнала.

Представник відповідача ТОВ Обарівінвест Слесарчук О. П. апеляційну скаргу не визнав та просив залишити її без задоволення.

Інші учасники справи в суд апеляційної інстанції не з`явились, хоча належним чином були повідомлені судом про час та місце судового розгляду.

Суд апеляційної інстанції в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що між ПАТ Златобанк і ОСОБА_4 був укладений кредитний договір від 03 лютого 2012 року, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості у розмірі 7 350 000 грн зі сплатою 23% річних з кінцевим терміном повернення не пізніше 02 лютого 2014 року.

Додатковою угодою № 2 від 09 серпня 2013 року до кредитного договору визначено, що кредит в сумі 4 281 818,18 грн надається з 03 лютого 2012 року по 02 лютого 2015 року.

Між банком та ОСОБА_1 03 лютого 2012 року укладено договір поруки, відповідно до умов якого вона поручилася перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку щодо повернення кредиту в розмірі 7 350 000 грн. 09 серпня 2013 року був укладений договір про внесення змін до договору поруки, за умовами якого визначено суму зобов`язання у розмірі 4 281 818,18 грн та погоджено кінцевий строк повернення кредиту - не пізніше 02 лютого 2015 року.

Між банком і ТОВ Обарівінвест 03 лютого 2012 року укладено договір поруки, відповідно до умов якого останнє поручилося перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку щодо повернення кредиту в розмірі 7 350 000 грн. До вказаного договору поруки був укладений договір про внесення змін від 09 серпня 2013 року, за умовами якого визначено суму зобов`язання у розмірі 4 281 818,18 грн та погоджено кінцевий строк повернення кредиту - не пізніше 02 лютого 2015 року.

Кредитні зобов`язання були забезпечені іпотечним договором, укладеним 03 лютого 2012 року між ПАТ Златобанк і ТОВ Обарівінвест , предметом якого є ресторанно-готельний комплекс та земельна ділянка площею 0,3098 га на АДРЕСА_1 .

Додатковим договором до іпотечного договору, укладеним 09 серпня 2013 року між ПАТ Златобанк і ТОВ Обарівінвест , визначено ліміт відповідальності у розмірі 4 281 818,18 грн.

ОСОБА_4 у різні періоди отримав грошові кошти у межах максимального ліміту заборгованості, що підтверджено заявами на видачу готівки.

Згідно з договором про відступлення прав вимоги від 12 лютого 2015 року ПАТ Златобанк передало, а ТОВ КУА АПФ Актив плюс , що діє за рахунок та в інтересах ПЗНВІФ Будівельні інвестиції , прийняло на себе право вимоги за кредитним договором від 03 лютого 2012 року разом з додатковими угодами до нього та договорами, що забезпечують виконання зобов`язань, а саме іпотеки та поруки.

За договором про відступлення прав вимоги від 12 лютого 2015 року ТОВ КУА АПФ Актив плюс , що діє за рахунок та в інтересах ПЗНВІФ Будівельні інвестиції , передало, а ОСОБА_2 прийняв на себе право вимоги: за кредитним договором від 03 лютого 2012 року разом з додатковими угодами до нього (додаткова угода № 1 від 20 липня 2012 року, додаткова угода № 2 від 09 серпня 2013 року, договір № 3 про внесення змін від 14 серпня 2013 року), а саме право вимоги повернення ОСОБА_4 грошових коштів у розмірі 4 862 327,37 грн (яка згідно довідки АТ Златобанк станом на 12 лютого 2015 року складається з 4 234 802,42 грн - прострочена заборгованість за основним боргом та 627 524,95 грн - пеня), заборгованості за основною сумою згідно з кредитним договором від 03 лютого 2012 року та інших обов`язків, встановлених цим кредитним договором; договорами, що забезпечують виконання зобов`язань за кредитним договором від 03 лютого 2012 року, а саме: за договором іпотеки (разом із додатковими договорами) від 03 лютого 2012 року за реєстровим № 144, укладеним між ПАТ Златобанк і ТОВ Обарівінвест , та договорами поруки від 03 лютого 2012 року, укладеними між ПАТ Златобанк , ОСОБА_1 і ТОВ Обарівінвест .

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Державним нотаріусом Другої Рівненської державної нотаріальної контори 28 листопада 2017 року видано свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку житлового будинку на АДРЕСА_2 малолітній ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 . Інша частина зазначеного майна належить ОСОБА_1 .

Заочним рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 06 жовтня 2015 року у справі № 487/6529/15-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 12 травня 2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 травня 2017 року, стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ТОВ Обарівінвест 8 738 997,68 грн заборгованості за кредитним договором.

Постановою Верховного Суду від 05 грудня 2018 року ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 12 травня 2016 року у справі № 487/6529/15-ц скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року заочне рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 06 жовтня 2015 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , правонаступником якого є ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ТОВ Обарівінвест про стягнення кредитної заборгованості скасовано та ухвалено нове рішення. Стягнуто з правонаступника ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , у межах вартості, одержаного нею у спадщину від ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 03 лютого 2012 року у розмірі 239 052,50 грн. Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 і ТОВ Обарівінвест про стягнення кредитної заборгованості. Заочне рішення місцевого суду в іншій частині залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 29 липня 2020 року постанову Миколаївського апеляційного від 12 лютого 2019 року залишено без змін.

На підставі договорів відступлення прав вимоги від 12 лютого 2015 року ОСОБА_2 набув права вимоги за кредитним договором та зазначеними вище забезпечувальними правочинами, є новим кредитором ПАТ Златобанк у спірних зобов`язаннях і належним позивачем за первісними вимогами та відповідачем за зустрічними позовами.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до вимог частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Предметом вимог у цій справі за первісним позовом є стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки за первісним позовом, а за зустрічними позовами - визнання припиненими поруки та іпотеки.

ОСОБА_4 , з урахуванням додаткових угод до кредитного договору, отримав від ПАТ Златобанк невідновлювальну кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості у розмірі 4 281 818,18 грн на строк до 02 лютого 2015 року.

Кредитні зобов`язання ОСОБА_4 були забезпечені порукою ОСОБА_1 і ТОВ Обарівінвест , а останнє також виступило майновим поручителем за договором іпотеки.

ОСОБА_4 свої кредитні зобов`язання не виконав належним чином, тому відповідно до розрахунку банку станом на 13 лютого 2014 року кредитна заборгованість позичальника складала 4 595 197,12 грн.

Що стосується стягнення заборгованості за кредитним договором, то відповідно до розрахунку банку станом на 13 лютого 2014 року кредитна заборгованість позичальника складала 4 595 197,12 грн, з яких: поточна заборгованість за кредитом - 3 710 908,18 грн, прострочена заборгованість за кредитом - 570 910 грн, заборгованість за процентами - 280 191,68 грн, пеня - 26 380,68 грн, 3 % від простроченої суми основного боргу - 1 806,58 грн, штраф за неналежне виконання зобов`язань щодо сплати процентів - 5 000 грн.

За договором про відступлення прав вимоги від 12 лютого 2015 року ТОВ КУА АПФ Актив плюс , що діє за рахунок та в інтересах ПЗНВІФ Будівельні інвестиції , передало, а ОСОБА_2 прийняв на себе право вимоги: за кредитним договором від 03 лютого 2012 року разом з додатковими угодами до нього (додаткова угода № 1 від 20 липня 2012 року, додаткова угода № 2 від 09 серпня 2013 року, договір № 3 про внесення змін від 14 серпня 2013 року), а саме право вимоги повернення ОСОБА_4 грошових коштів у розмірі 4 862 327,37 грн (яка згідно довідки АТ Златобанк станом на 12 лютого 2015 року складається з 4 234 802,42 грн - прострочена заборгованість за основним боргом та 627 524,95 грн - пеня), заборгованості за основною сумою згідно з кредитним договором від 03 лютого 2012 року та інших обов`язків, встановлених цим кредитним договором; договорами, що забезпечують виконання зобов`язань за кредитним договором.

У вересні 2017 року позивач ОСОБА_2 подав до суду заяву про зміну розміру позовних вимог, в якій просив: стягнути з ОСОБА_1 як поручителя на його користь заборгованість за кредитним договором станом на 30.08.2017 у розмірі 10 534 361,03 грн з яких: 2 028 064,28 грн заборгованість по процентах за користування кредитом, 6 260 655,51 грн заборгованість по пені, 411 971,78 грн 3% річних, 1 833 669,45 грн коригування на індекс інфляції; стягнути з ТОВ Обарівінвест як поручителя на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 10 534 361,03 грн; у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 17 775 533,93 грн з яких: 4 234 802,42 грн заборгованість по сумі кредиту, 3 409 437,15 грн заборгованість по процентах за користування кредитом, 491 266,51 грн 3% річних, 3 379 372,33 грн коригування на індекс інфляції, 6 260 655,51 грн заборгованість по пені, звернути стягнення на ресторанно-готельний комплекс та земельну ділянка площею 0,3098 га, розташованих на АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на публічних торгах з початковою ціною продажу вказаного комплексу у розмірі 15 015 500 грн та початковою ціною продажу земельної ділянки у розмірі 106 500 грн.

Звернувшись з позовом у даній справі позивач змінив строк виконання зобов`язання по договору, зобов`язання вважається таким, що має бути виконаним у повному обсязі.

Положення абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо нарахування пені необхідно застосувати вимоги статей 549, 550, 551 ЦК України, згідно з якими пенею є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання і яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Проценти на неустойку не нараховуються та, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Тобто неустойка нараховується в разі порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України) з першого дня прострочення та до тих пір, поки зобов`язання не буде виконане. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов`язання, не обмежується. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов`язання. Пеня може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання (зокрема, щодо повернення кредиту чи сплати процентів за кредитом) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано в законі чи договорі.

Разом з тим відповідно до пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (як штрафу, так і пені) застосовується позовна давність в один рік.

Таким чином, стягнути неустойку (зокрема, пеню незалежно від періоду її нарахування) можна лише в межах спеціальної позовної давності, яка згідно із частиною першою статті 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, установленими статтями 253-255 цього Кодексу, від дня порушення грошового зобов`язання.

За умовами кредитного договору з урахуванням внесених змін його сторони погодили щомісячну сплату частини кредитних коштів та відсотків за наданим кредитом шляхом внесення платежів за графіком погашення кредиту, з кінцевим терміном повернення кредиту в повному обсязі не пізніше 02 лютого 2015 року.

У межах строку кредитування позичальник мав, зокрема, повертати позичальнику кредитні кошти і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами. Починаючи з 02 лютого 2015 року, відповідач мав обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 висловила позицію, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З врахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12, Верховного Суду у справі № 310/11534/13-ц, у справі № 357/5125/16-ц на користь кредитора підлягали стягненню три процента річних за період з 12 лютого 2015 року по 01 серпня 2015 року в сумі 59 171 грн 21 коп. (4 234 802 грн 42 коп. х 170 днів прострочення сплати х 0,008% за 1 день (3%:365) = 59 171 грн 21 коп.) та 1 545 702 грн 88 коп. індексу інфляції (4 234 802 грн 42 коп. х 1,365 - 4 234 802 грн 42 коп.). За таких обставин, з урахуванням положень ст.ст. 514, 526, 527, 611, 625, 1054 ЦК України, підлягає стягненню заборгованість по кредиту в сумі 4 234 802 грн 42 коп. та за порушення грошового зобов`язання три процента річних в сумі 59 171 грн 21 коп. та 1 545 702 грн 88 коп. коригування на індекс інфляції, а всього 5 839 676 грн 51 коп.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за даним позовом, яка утворилась станом на 01 серпня 2015 року, позивачем нараховані проценти 1 381 372 грн 87 коп. після закінчення строку повернення кредиту (після 02 лютого 2015 року), тобто ця заборгованість нарахована позивачем безпідставно.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року заочне рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 06 жовтня 2015 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , правонаступником якого є ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ТОВ Обарівінвест про стягнення кредитної заборгованості скасовано та ухвалено нове рішення. Стягнуто з правонаступника ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , у межах вартості, одержаного нею у спадщину від ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 03 лютого 2012 року у розмірі 239 052,50 грн.

Суд апеляційної інстанції встановив, що заборгованість за кредитним договором від 03 лютого 2012 року становить 5 600 624,01 грн (5 839 676 грн 51 коп - 239 052,50 грн).

За положеннями статей 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. У разі порушення такого зобов`язання боржник і поручитель відповідають як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником (частина перша статті 523 ЦК України).

Частиною третьою статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

Зобов`язання поручителя за договором поруки може бути повністю припиненим з підстави, визначеної частиною першою статті 523 ЦК України, у випадку, коли спадкоємцем після смерті позичальника, а отже, і новим боржником за кредитним договором, є інша особа, і якщо останній не давав згоди на забезпечення виконання основного зобов`язання новим боржником.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15-ц (провадження № 14-49цс19).

Статтями 1216, 1217 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкування як перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України), є підставою для універсального правонаступництва у цивільних правовідносинах.

У випадку смерті боржника за кредитним договором його права й обов`язки за цим договором переходять до спадкоємців, які зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину (частина перша статті 1282 ЦК України).

Отже, у разі смерті позичальника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в основному зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 17 квітня 2013 року у справі № 6-18цс13.

На поручителів може бути покладено обов`язок щодо належного виконання зобов`язання за кредитним договором у випадку смерті позичальника лише за наявності у позичальника правонаступника, який прийняв спадщину, та згоди поручителя відповідати за нового боржника, яку поручителі за встановлених у цій справі обставин не надавали.

У договорах поруки від 03 лютого 2012 року, які укладені між банком та ОСОБА_1 і ТОВ Обарівінвест , відсутня умова про згоду поручителів відповідати за правонаступників боржника.

За такого, немає підстав для стягнення з вказаних відповідачів, як поручителів, заборгованості за кредитним договором. У зв`язку з тим, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 , як поручителя, на його користь заборгованості за кредитним договором та стягнення з ТОВ Обарівінвест , як поручителя, на його користь заборгованість за кредитним договором слід відмовити.

Щодо зустрічних позовів ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим, Товариства з обмеженою відповідальністю Обарівінвест до ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим у зв`язку зі зміною зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг їх відповідальності, то рішення суду першої інстанції в цій частині не відповідає встановленим обставинам справи і підлягає скасуванню.

За положеннями ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов`язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов`язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами, установлення (збільшення розміру) неустойки, встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

З матеріалів справи вбачається, що розмір процентної ставки за договором залишився без змін, а збільшення реальної відсоткової ставки, здійснювалося саме за рахунок збільшення строку користування кредитними коштами, який узгоджено поручителями ОСОБА_1 та ТОВ Обарівінвест договорами від 09 серпня 2013 року про внесення змін до договорів поруки.

Суд апеляційної інстанції відмовляє в задоволенні позовних вимог про припинення договорів поруки з підстав, зазначених у зустрічних позовах.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Обарівінвест до ОСОБА_2 про визнання іпотеки за іпотечним договором припиненою у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , новим боржником за кредитним договором є малолітня ОСОБА_3 , тому іпотека припинилась відповідно до норм ЦК України за ЗУ Про іпотеку , оскільки іпотекодавець, який не є спадкоємцем, не погодився відповідати за нового боржника, підлягає задоволенню саме з цих підстав.

Висновок суду першої інстанції, що звернення стягнення на предмет іпотеки було б непропорційним з сумою заборгованості за кредитним договором і з цих підстав слід відмовити у позові не відповідає нормам матеріального права, які не містять в собі вимог щодо дотримання співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна.

За частиною першою статті 575 Кодексу іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом України Про іпотеку (абзац третій статті 1 Закону № 898).

Відповідно до статті 3 цього ж Закону іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (перше речення частини першої); іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята).

У статті 17 Закону Про іпотеку визначено підстави припинення іпотеки, якими є, зокрема, припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору, реалізація предмета іпотеки відповідно до Закону № 898, набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, визнання іпотечного договору недійсним (частина перша), а також передбачено, що відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (частина третя).

Відповідно до статті 33 Закону Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом (перше речення частини першої); звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (частина четверта).

Як визначено частиною першою статті 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником

Матеріали справи не містять підтвердження того, що іпотекодавець ТОВ Обарівінвест погодився забезпечувати виконання зобов`язання за кредитним договором новим боржником, яким є правонаступник ОСОБА_3 .

Аналіз вищезазначених норм права дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за кредитним договором за наявності спадкоємця відбувається заміна боржника в зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у межах вартості майна.

Зобов`язання іпотекодавця за договором іпотеки можуть бути повністю припиненими з підстави, визначеної ч.1 ст. 523 ЦК України.

Суд апеляційної інстанції встановив, що іпотекодавець ТОВ Обарівінвест відмовляється відповідати за кредитними зобовязаннями у зв`язку з зміною боржника у цьому зобов`язанні та приходить до висновку, що іпотека підлягає визнанню припиненою.

Такий же висновок міститься і у Постанові Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 629/4377/18.

У зв`язку з цим, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки - ресторанно-готельний комплекс та земельну ділянку, розташованих у с. Обарів Рівненського району Рівненської області.

Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення з підстав викладених у мотивувальній частині.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 30 липня 2018 року в цій справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Обарівінвест про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим відмовити.

В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Обарівінвест до ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим відмовити.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Обарівінвест до ОСОБА_2 про визнання іпотеки за іпотечним договором припиненою задовольнити.

Визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором від 03 лютого 2012 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством Златобанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Обарівінвест .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий

Судді