Постанова

від 28.12.2020 по справі 910/17641/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2020 р. м.Київ Справа№ 910/17641/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Дикунської С.Я.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання Салій І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Комфорт"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 03.07.2020 (повний текст складено 24.07.2020)

у справі №910/17641/19 (суддя Шкурдова Л.М.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія

"Укрреставрація"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Комфорт"

про стягнення 84 504,02 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рух справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрреставрація" (далі - позивач, ТОВ "Фінансова компанія "Укрреставрація") звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Комфорт" (далі - відповідач, ОСББ "Дім Комфорт") про стягнення 84 504,02 грн.. матеріальних збитків.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ТОВ "ФК "Укрреставрація" є власником нежитлового приміщення №239 за адресою: м.Київ, вул.Бориспільська, буд. 12В, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.10.2019 року. В будинку №12В по вул. Бориспільській створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Комфорт". 29.04.2019 відбулось залиття належного позивачу приміщення №239 водою, внаслідок чого було складено Акт №29-04/2019 від 29.04.2019. Згідно вказаного акту причина залиття: в приміщенні 1 поверху, де проходить каналізаційний стояк від вище розташованих квартир будинку, відбулась розгерметизація заглушки цього стояка; з`ясувалось, що в стояк потрапив сторонній предмет ганчірка, і стояк забився. В результаті витоку води з каналізаційного стояка вода розлилася на підлозі з кахлю на площі приблизно 50 м2. Позивач зазначав, що відповідачем не надано доказів того, що ним було здійснено контроль за належним санітарним, технічним станом спільного майна, що належить співвласникам, внаслідок чого відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу витрати на проведення ремонту приміщення в розмірі 84 504,02 грн., що є матеріальними збитками позивача.

Короткий зміст заперечень проти позову

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позивач не довів належними доказами наявність вини відповідача у залитті приміщення позивача. В Акті №29-04/2019 від 29.04.2019 зазначено, що залиття приміщення сталося внаслідок попадання в стояк стороннього предмету. Відповідач зазначав, що ним було вжито необхідних заходів щодо утримання внутрішньо будинкових мереж в належному стані та своєчасне усунення наслідків аварійної ситуації, що підтверджується Актом №29-04/2019 про залиття приміщень по вул. Бориспільській 12-В від 29.04. 2019, в якому встановлено що аварія була усунута протягом 40 хвилин; Актом №ОУ-000618 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30 серпня 2018 та Договором №2708-Д18 від 27.08.2018 підтверджується проведення робіт по регламентній чистці каналізаційних мереж, Актом №ОУ-00381 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 22.05.2019 зафіксовано, що виконавцем ФОП Дяченко В. В. 29.04.2019 було проведено аварійну чистку каналізаційного випуску 3-го під`їзду будинку спец обладнанням (засмічення серветками, ганчір`я). Відповідач зазначає, що як вказано в Акті №29-04/2019 про залиття, за весь час існування ОСББ, власник приміщень першого поверху жодного разу не допустив представників ОСББ для обстеження приміщень, не надав планів приміщень та не сплачує належних платежів, мотивуючи це тим, що він сам проводить обслуговування своїх приміщень. В результаті ОСББ не має доступу до цих приміщень. Каналізаційні труби приміщення №239 по вул. Бориспільська, 12-В позивачем було зашито гіпсокартонним коробом, що спричинило неможливість, без згоди власника приміщення, проводити демонтажні роботи з метою огляду ОСББ каналізаційних труб. Відповідач посилаючись на акт №29-04/2019 про залиття приміщень по вул. Бориспільській 12-В від 29.04.2019 зазначає, що в результаті витоку води з каналізаційного стояка вода розлилася на підлозі з кахлю на площі приблизно 50 м2, в той же час у поданих позивачем документах зазначено проведення робіт по стінам, підвісної стелі, дверей, заміна замків дверей, фарбування металевих дверей групи приміщень №239 по вул. Бориспільська, 12-В, що разом мають площу 292,5 кв.м.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.07.2020 у справі №910/17641/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрреставрація" задовольнено повністю. Вирішено стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Комфорт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрреставрація" 84 504,02 грн - суму збитків та 1921,00 грн - витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що неправомірними діями власників спільного майна було завдано позивачу збитків в розмірі 84 504,02 грн, розмір яких позивачем доведено належними доказами, а відтак суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позивних вимог та стягнення з відповідача 84 504,02 грн суми збитків.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач (ОСББ "Дім Комфорт") звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2020 у справі №910/17641/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрреставрація" у задоволенні позовних вимог. Також скаржник просить суд стягнути з позивача у справі судовий збір, витрати на професійну правничу допомогу адвоката та витрати на проведення експертизи, понесені відповідачем у справі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги в оскаржуваній частині рішення зводяться до того, що місцевим господарським судом при винесенні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції було прийнято при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи що привело до неправильного вирішення спору.

Скаржник посилався на те, що суд першої інстанції, покладаючи відповідальність за зобов`язаннями співвласників на позивача, допустив порушення прав позивача, а також не дослідив обставин, на які відповідач посилався у своїх запереченнях, вина відповідача у заподіянні збитків позивачу - не доведена. Крім того, скаржник посилався на наступне:

- відповідач належним чином виконував свої зобов`язання, обумовлені ст. 18 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ;

- судом першої інстанції безпідставно не застосовано ст. 323 Цивільного кодексу України;

- судом першої інстанції прийнято до уваги неналежні і недостовірні докази про розмір завданих збитків, які отримані з порушенням ст. ст. 77, 78 Господарського процесуального кодексу України;

- в матеріалах відсутні належні докази в підтвердження заявленого до стягнення розміру збитків, зокрема, відсутні платіжні доручення, які б могли підтверджувати проведення оплати за договором підряду № 18-06/19 від 18.06.2019;

- судом допущено порушення приписів ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не призначено з власної ініціативи судову експертизу для з`ясування обставин дійсного розміру заявлених до стягнення збитків;

- судом першої інстанції не надано оцінки доводам відповідача про те, що договір підряду № 18-06/19 від 18.06.2019, згідно якого позивачем було замовлено виконання робіт, акти приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт викликають сумніви стосовно їх достовірності, а тому не могли бути прийняті в якості доказів в силу приписів ст. ст. 78 Господарського процесуального кодексу України;

- суд першої інстанції допустив порушення ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, оскільки розглянув справу в порядку спрощеного провадження, проте, справа повинна була бути розглянута в порядку загального позовного провадження, зокрема, у зв`язку з необхідністю призначення судової експертизи;

- судом першої інстанції допущено порушення ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в частині прийняття як доказу листа ПАТ Трест Київпідземшляхбуд від 25.06.2020.

Також, разом з апеляційною скаргою відповідачем подано заяву свідка ОСОБА_1 , яку скаржник просив врахувати при вирішенні спору.

28.09.2020 до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких скаржник зазначав, що ним було замовлено експертне дослідження для з`ясування обставин дійсного розміру збитків, а також для з`ясування чи пов`язані виконані роботи із усуненням наслідків затоплення, і за наслідками експертного дослідження ТОВ Судова незалежна експертиза України було виконано експертне дослідження № ED-1727-1-1584.20 від 17.09.2020, яке скаржник просив долучити до матеріалів справи та врахувати при вирішенні спору.

Короткий зміст заперечень проти доводів апеляційної скарги

30.09.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача засобами поштового зв`язку подано відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін, як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, позивач вказував на те, що:

- спір обгрунтовано розглянуто судом у відповідності до ст. 247 Господарського процесуального кодексу України;

- відсутні обумовлені підстави для прийняття заяви свідка ОСОБА_1 ;

- жодних доказів щодо звернень до позивача стосовно обстеження трубопроводів (каналізаційного стояка) в приміщеннях, належних позивачу, до дати затоплення - відповідач не надає, відповідачем не проводилось робіт з технічного обслуговування каналізації, а саме випуску стояка каналізації, який знаходиться в належних позивачу приміщеннях, оскільки герметизація випуску стояка каналізації була виконана лише після затоплення;

- внаслідок залиття приміщення, позивачем було вжито заходів щодо відновлення та ремонту належного йому приміщення та проведено ремонтні роботи за рахунок власних коштів на суму 84 504,02 грн, що підтверджується договором підряду № 18-06/19 від 18.06.2019, укладеного між позивачем та ПАТ Трест Київпідземшляхбуд-2 , актами приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в та КБ-3, атом огляду приміщення № 239 від 13.05.2019;

- доводи скаржника стосовно необхідності призначення судової експертизи судом - є безпідставними,оскільки призначення експертизи є правом суду, а не його обов`язком;

- положення ст. 323 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки відповідно до проектної документації на будинок по вул. Бориспільській, 12-В в м.Києві всі інженерні мережі житлової частини будинку збудовані і прокладені згідно будівельних норм транзитом через вбудовані приміщення першого поверху; відповідач є організацією, якій будинок передано на баланс та обслуговування, а тому відповідач обізнаний про проектні рішення. Використані при будівництві будинку по вул. Бориспільській, 12-В в м.Києві ;

- відповідно до приписів Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , саме на відповідача покладається обов`язок забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам;

- неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків щодо забезпечення належного санітарного і технічного стану спільного майна, що належить співвласникам, призвело до завдання збитків позивачу в розмірі 84 504,02 грн. , які підлягають відшкодуванню відповідачем за правилами про деліктні зобов`язання.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2020, апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Комфорт" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя - доповідач) Станік С.Р., судді Дикунська С.Я., Тищенко О.В.

Ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (Глава 1. Апеляційне провадження).

За правилами п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 4 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (станом на день звернення з апеляційною скаргою) встановлено, що з 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102,00 грн.

Отже, малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує 210200,00 грн (2102,00 грн * 100 = 210200,00 грн).

Враховуючи, що предметом позову у цій справі є вимога про стягнення 84 504,02 грн., вказана справа, у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України, відноситься до малозначних справ.

Частиною 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №910/17641/19, поновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, зупинено дію оскаржуваного рішення.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 отримана позивачем згідно рекомендованого поштового повідомлення 0408031075512, а відповідачем (скаржником) - згідно рекомендованого поштового повідомлення 0209911858378.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №731-ІХ від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)"№ 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Закон України №731-ІХ від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" набрав чинності 17.07.2020.

Отже, з урахуванням пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №731-ІХ від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності з 17.07.2020, строк на подання учасниками справи відзивів, додаткових заяв та клопотань - сплив.

У зв`язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, колегія суддів дійшла висновку про необхідність вийти за межі граничного процесуального строку розгляду даної справи, здійснивши її розгляд у розумний строк, застосувавши ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 ГПК України.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Матеріалами справи підтверджується, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.10.2019, ТОВ "Фінансова компанія "Укрреставрація" є власником нежитлового приміщення №239 за адресою: м.Київ, вул. Бориспільська, буд. 12В.

В будинку №12В по вул. Бориспільській створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Комфорт", що учасниками спору не заперечувалось.

Згідно з Актом №29-04/2019 від 29.04.2019 про залиття, складеного за участю голови правління ОСББ Дім Комфорт Корчева Г.Ю. , техніка з організації експлуатації та ремонту житлового фонду ОСББ Дім Комфорт ОСОБА_1 , сантехніка обслуговуючої організвації Бойко Е.М. , 29.04.2019 в 10-30 до ОСББ Дім Комфорт звернулися орендарі приміщень першого поверху, що знаходяться під 4-ю будівельною квартирою ІІІ-го під`їзду; причина - в приміщенін І поверху, де проходить каналізаційний стояк від вищерозташованих квартир будинку, відбулась розгерметизація заглушки каналізаційного стояка; як з`ясувалось, в стояк потрапив сторонінй предмет - ганчірка, внаслідок чого стояк забився; аварія булла усунена протягом 40 хвилин. В результаті витоку води з каналізаційного стояка вода розлилась на підлозі з кахлю на площі приблизно 50 м2.

В зазначеному Акті вказано, що за весь час ОСББ, власник приміщень 1 поверху жодного разу не допустив представників ОСББ для обстеження приміщень, не надав планів приміщень та не сплачує належних платежів, мотивуючи це тим, що він сам здійснює обслуговування своїх приміщень. В результаті ОСББ не має доступу до цих приміщень.

Також, матеріалами справи підтверджується, що після залиття належного позивачу приміщення, відповідачем було складено Акт №14-06/2019 від 14.06.2019 про огляд інженерних комунікацій приміщення №239, кімнати №4 по вул. Бориспільській 12-В у складі комісії: Голови правління ОСББ "Дім Комфорт" Корчева Г.Ю., техніка з організації експлуатації та ремонту житлового фонду ОСББ "Дім Комфорт" ОСОБА_1 . В акті №14-06/2019 від 14.06.2019 року зазначено, що в результаті обстеження було виявлено, що на каналізаційному стояку змонтовано відвід каналізації; стояки холодного та гарячого водопостачання були не теплоізольовані. За рахунок ОСББ "Дім Комфорт" була закуплена теплоізоляція для цих труб та спеціальний матеріал для герметизації чавунної каналізації. 03.06.2019 року працівником ОСББ "Дім комфорт" була виконана робота по герметизації випуску стояка каналізації, а працівником обслуговуючої організації були теплоізольовані стояки холодного та гарячого водопостачання в кімнаті №4".

Актом огляду приміщення №239 по вул.Бориспільській, 12-В від 13.05.2019, складеним позивачем та ПрАТ "Трест КПШБ-2" визначено обсяг відновлювальних робіт після затоплення частини нежитлових приміщень каналізаційними стоками, а саме:

- розчистка стін від відставання фарби, появи грибка, розчистка тріщин після затікання загальною площею - 44,6 м2;

- розмивка стін та ґрунтування поверхні стін для подальшого фарбування - 185,6 м2;

- шпаклювання окремими місцями поверхні стін для подальшого фарбування - 162,4м2;

- демонтаж гіпсокартонного коробу, яким було зашиті каналізаційні труби та зруйновано для усунення затікання - 4,8 м2;

- монтаж гіпсокартонного коробу по новому металевому каркасу - 4,8 м2;

- встановлення в гіпсокартоний короб ревізійних лючків - 5 шт.;

- заміна плит підвісної стелі "Амстронг" після затікання - 18,6 м2;

- фарбування стелі водоемульсійною фарбою - 9,1 м2;

- фарбування стін за 1 раз водоемульсійною фарбою - 290,5 м2;

- фарбування стін за 2 рази водоемульсійною фарбою - 448,5 м2;

- фарбування откосів водоемульсійною фарбою - 20,73 м2;

- масляне фарбування металевих дверей за 2 рази - 8,22 м2;

- відновлення дерев`яних дверей (зачистка, шліфування, підгонка полотна після набухання ) - 4 двері;

- установка (заміна) врізних замків - 2 шт.; фарбування дерев`яних дверей "пінотексом" за 2 рази - 4 шт.

Позивачем до матеріалів справи було подано наступні документи в обґрунтування підстав відшкодування збитків:

- договір підряду №18-06/19 на ремонт нежитлового приміщення №239 по вул. Бориспільській, 12-В в Дарницькому районі м. Києва від 18.06.2019 року, укладеного між ТОВ "ФК "Укрреставрація" та ПрАТ "Трест Київпідземшляхбуд - 2"

- акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року форма КБ-2в; довідкою про вартість виконаних робіт та витрат за червень 2019 року форма КБ-3;

- акт огляду приміщення №239 від 13 травня 2019 року.

Відповідно до плану за поверхами будівлі літера "А" по вул.Бориспільській 12-В, приміщення №239 складається з групи приміщень, а саме: Кімната №1 площею 4,5 кв.м.; Коридор №2 площею 36,3 кв.м.; Коридор №3 площею 15,2 квм.;

Кімната №4 площею 19,3 кв.м.; Кімната №5 площею 22,6 кв.м.; Кімната №6 площею 14,3 кв.м.; Кімната №7 (санвузол) площею 2,8 кв.м.; Кімната №8 (санвузол) площею 2,8 кв.м.;

Кімната №9 площею 3,8 кв.м.4; Кімната №10 площею 6,2 кв.м.; Коридор №11 площею 16,8 кв.м.; Кімната №12 (санвузол) площею 7,8 кв.м.; Кімната №13 площею 13,2 кв.м.; Кімната №14 площею 13,2 кв.м.; Кімната №15 площею 16,5 кв.м.; Кімната №16 площею 16,3 кв.м.;

Кімната №17 площею 12,3 кв.м.; Кімната №18 площею 19,4 кв.м.

Також, позивач посилався на те, що аварія яка безпосередньо сталась в кімнаті №4 спричинила розлиття води по кімнатах №4, №5, №6, №9, №10, коридорах №2, №3 та №11 та текла на вулицю, а як вбачається з плану Приміщення, загальна площа кімнат значно перевищує 50 кв.м.

В матеріалах справи наявний лист ПрАТ "Трест КПШБ-2" №24-6 від 25.06.2020 щодо технічної частини робіт, що були проведені в приміщенні за наслідок його залиття,

Підрядною організацією було визначено про необхідність виконання ремонтних робіт (відновлювального ремонту, становища, яке існувало до залиття), а саме: розчистка стін від відставання фарби, появи грибка, розчистка тріщин після затікання загальною площею - 44,6 кв.м.; розмивка стін та грутування поверхні стін для подальшого фарбування - 185,6 кв.м., шпаклювання окремими місцями поверхні стін для подальшого фарбування - 162,4 кв.м., демонтаж гіпсокартонного коробу, яким було зашиті каналізаційні труби та зруйновано для усунення затікання - 4,8 кв.м., монтаж гіпсокартонного коробу по новому металевому каркасу - 4,8 кв.м., встановлення в гіпсоккартоний короб ревізійних лючків - 5 шт, заміна плит підвісної стелі "Амстронг" після затікання - 18,6 кв.м., фарбування стелі водоемульсійною фарбою - 9,1 кв.м., фарбування стін 1 раз водоемульсійною фарбою - 290,5 кв.м., фарбування стін за 2 рази водоемульсійною фарбою - 448,5 кв.м., фарбування откосів водоемульсійною фарбою - 20,73 кв.м., масляне фарбування металевих дверей за 2 рази - 8,22 кв.м., відновлення дерев`яних дверей (зачистка, шліфування, підгонка полотна після набухання) - 4 двері, установка (заміна) врізних замків - 2 шт, фарбування дерев`яних дверей "пінотексом" за 2 рази - 4 шт.

Обсяг та склад проведених роботи по ремонту нежитлового приміщення №239 по вул. Бориспільській, 12-В в Дарницькому районі м. Києва відображено в акті №1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року форма КБ-2в та довідці про вартість виконаних робіт та витрат за червень 2019 року форма КБ-3.

Таким чином, як зазначав позивач, і з чим погодився суд першої інстанції, обсяг та вартість ремонтних робіт приміщення позивача, проведення яких зумовлено залиттям приміщення склало 84504,02 грн

Відповідачем в обгрунтування заперечень щодо відсутності правових підстав для відшкодування завданих збитків подано наступні докази:

- договір на виконання робіт № 2708-Д18 від 27.08.2018, згідно якого відповідач виступив замовником робіт по чистці випусків каналізації у будинку по вул.Бориспільській 12-В у м.Києві, а також акти здачі - прийняття робіт до договору № ОУ-000618 від 30.08.2018 на суму 5 999,00 грн., Акт № ОУ-00381 від 22.05.2019 на суму 1 500,00 грн.;

- договір № 3-0118Б про технічне аварійне обслуговування систем центрального опалення, індивідуального теплового пункту, каналізації, гарячого та холодного водопостачання, внутрішніх будинкових електромереж, електрощитових, та систем внутрішнього освітлення від 01.11.2018, згідно якого відповідач виступив замовником вказаних робіт у будинку по вул.Бориспільській 12-В у м.Києві, акти здачі - прийняття робіт до вказаного договору. за якими роботи прийнято відповідачем, а саме: ОУ-0000031 від 31.01.2019 на суму 10 000,00 грн., № ОУ-0009074 від 28.02.2019 на суму 10 000, 00 грн., № ОУ-0009163 від 30.04.2019 на суму 10 000,00 грн.;

- акт про огляд інженерних комунікацій № 14-06/2019 від 14.06.2019, проведеного у зв`язку із зверненням представника ТОВ "Фінансова компанія "Укрреставрація";

- лист № 03/10-2019/1 від 03.10.2019, адресований ТОВ "Фінансова компанія "Укрреставрація" на претензію останнього № 87 від 19.08.2019, щодо необхідності проведення обстеження належних позивачу приміщень, а також стосовно фіксації наслідків залиття у акті № 29-04-2019 від 29.04.2019, а також з врахуванням усунення відповідачем недоліків стосовно проведення герметизації (акт № 14-06/2019 від 14.06/2019);

- лист № 27/11 -2019/1 від 27.11.2019, адресований ТОВ "Фінансова компанія "Укрреставрація", в якому відповідачем вказувалось про те, що необхідним є проведення інженерних мереж разом з представниками позивача, що проходять через належні позивачу приміщення.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства в межах доводів апеляційної скарги, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку, що позивач має право на відшкодування завданих йому збитків внаслідок аварії стояка каналізації, та з огляду на те, що ОСББ створено співвласниками будинку з метою забезпечення управління спільного майна, за рахунок коштів ОСББ мають бути відшкодовані позивачу завдані збитки власниками спільного майна. Чинним законодавством України саме на відповідача, як на обслуговуючу організацію, покладено обов`язок здійснення технічного забезпечення належного утримання зокрема каналізаційних стоків, однак відповідачем не надано належних доказів на підтвердження здійснення свого обов`язку. Посилання відповідача на те, що ним було усунуто аварію не може бути підставою для звільнення останнього від відшкодування завданих збитків позивачу, усунення відповідних аварій є обов`язком ОСББ, як організації яка створена з метою управління, утримання та використання спільного майна власників будинку.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні матеріали справи, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх передчасними та такими, що зроблені без врахування усіх обставин справи в сукупності, а також судом першої інстанції не з`ясовано як розмір заявлених збитків, так і не досліджено докази в підтвердження їх понесення позивачем, як і наявності правових підстав щодо їх стягнення з відповідача у заявленому до стягнення розмірі.

Так, позивач вказуючи на те, що в будинку №12В по вул. Бориспільській створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Комфорт". 29.04.2019 відбулось залиття належного позивачу приміщення №239 водою, внаслідок чого було складено Акт №29-04/2019 від 29.04.2019, і згідно якого причина залиття: в приміщенні 1 поверху, де проходить каналізаційний стояк від вище розташованих квартир будинку, відбулась розгерметизація заглушки цього стояка; з`ясувалось, що в стояк потрапив сторонній предмет ганчірка, і стояк забився, і в результаті витоку води з каналізаційного стояка вода розлилася на підлозі з кахлю на площі приблизно 50 м2, а тому саме з вини відповідача, яким не надано доказів того, що ним було здійснено контроль за належним санітарним, технічним станом спільного майна, що належить співвласникам, внаслідок чого відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу витрати на проведення ремонту приміщення в розмірі 84 504,02 грн., що є матеріальними збитками позивача.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", ОСББ - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій (далі - Правила), затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 №76 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за №927/11207, балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Згідно з Правилами, технічне обслуговування жилих будинків - комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обладнання жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків.

Відповідно до п. 2.1. Правил, система технічного огляду жилих будинків включає проведення планових та позапланових оглядів. Планові огляди житлових будинків розподіляються на загальні та профілактичні. Загальні огляди передбачають комплексне обстеження комісією елементів приміщень будинку, а також їх зовнішнього благоустрою з метою визначення технічного і санітарного стану, виявлення несправностей і прийняття рішень щодо їх усунення, а також визначення готовності будинків до експлуатації в наступний період. Загальний огляд проводиться з періодичністю два рази на рік - навесні та восени (весняний та осінній огляди).

Порядок забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством визначено Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа- підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько- побутових потреб.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", до житлово-комунальних послуг належить житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно- технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів.

Згідно з п.1 ч.4 ст. 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.

Згідно п.3 ч.1 ст.7 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об`єкт нерухомого майна).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач зобов`язаний укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна, забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил.

Статтею 18 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що об`єднання відповідно до цього Закону та статуту зобов`язане забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідності до ст.23 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" власник, який заподіяв збитки майну, що перебуває у спільній власності або власності інших співвласників, зобов`язаний відшкодувати заподіяні збитки в повному обсязі. Власник несе відповідальність за збитки, заподіяні особою, яка проживає спільно з ним, а також будь-якою іншою особою, яка проживає у квартирі згідно з договором оренди або з відома власника, якщо інше не передбачено договором оренди або іншим договором між власником і цією особою.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 , зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що в разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил).

В додатку № 4 до Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою.

В акті повинно бути відображено:

- дата складання акта (число, місяць, рік);

- прізвища, ініціали та посади членів комісії;

- прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди;

- адреса квартири, поверх, форма власності;

- характер залиття та його причини;

- завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість);

- висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши наявний у матеріалах справи Акт №29-04/2019 від 29.04.2019 про залиття, встановив, що в ньому не міститься у повному обсязі відомостей, які визначені Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 , а саме: відсутні відомості стосовно прізвища, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. При цьому, вказаний акт містить відомості, що причиною залиття є те, що в стояк потрапив сторонній предмет (ганчірка), проте, вказаний акт не містить відомостей про те, що саме з вини відповідача сталася вказана аварія (або внаслідок дій або бездіяльності щодо обслуговування відповідних комунікацій).

Також,дослідивши Акт №14-06/2019 від 14.06.2019 про огляд інженерних комунікацій приміщення №239, кімнати №4 по вул. Бориспільській 12-В, суд апеляційної інстанції встановив, що вказаний акт також не містить відомостей, на підставі яких можна б було з достовірною вірогідністю встановити, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання, визначені ст. 18 Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та ст. 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", і що саме внаслідок дій та/або бездіяльності відповідача відбулось залиття, і що саме залиття відбулось у належних позивачу приміщеннях або залиттям пошкоджено належні позивачу приміщення.

При цьому, позивачем як в процесі розгляду справи судом першої інстанції, так і станом на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції не надано доказів в розумінні ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, що саме з вини відповідача відбулось залиття внаслідок потрапляння до стояка стороннього предмета (ганчірки), як не надано і доказів того, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання, визначені ст. 18 Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та ст. 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", і що саме внаслідок дій та/або бездіяльності відповідача відбулось залиття, і що саме залиття відбулось у належних позивачу приміщеннях або залиттям пошкоджено належні позивачу приміщення.

Проте, матеріали справи містять докази, які підтверджують виконання відповідачем своїх зобов`язань, обумовлених ст. 18 Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та ст. 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а саме: договір на виконання робіт № 2708-Д18 від 27.08.2018, згідно якого відповідач виступив замовником робіт по чистці випусків каналізації у будинку по вул.Бориспільській 12-В у м.Києві, а також акти здачі - прийняття робіт до договору № ОУ-000618 від 30.08.2018 на суму 5 999,00 грн., Акт № ОУ-00381 від 22.05.2019 на суму 1 500,00 грн.; договір № 3-0118Б про технічне аварійне обслуговування систем центрального опалення, індивідуального теплового пункту, каналізації, гарячого та холодного водопостачання, внутрішніх будинкових електромереж, електрощитових, та систем внутрішнього освітлення від 01.11.2018, згідно якого відповідач виступив замовником вказаних робіт у будинку по вул.Бориспільській 12-В у м.Києві, акти здачі - прийняття робіт до вказаного договору. за якими роботи прийнято відповідачем, а саме: ОУ-0000031 від 31.01.2019 на суму 10 000,00 грн., № ОУ-0009074 від 28.02.2019 на суму 10 000, 00 грн., № ОУ-0009163 від 30.04.2019 на суму 10 000,00 грн.; акт про огляд інженерних комунікацій № 14-06/2019 від 14.06.2019, проведеного у зв`язку із зверненням представника ТОВ "Фінансова компанія "Укрреставрація".

Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що позивачем до матеріалів справи було подано наступні документи в обґрунтування підстав відшкодування збитків: договір підряду №18-06/19 на ремонт нежитлового приміщення №239 по вул. Бориспільській, 12-В в Дарницькому районі м. Києва від 18.06.2019 року, укладеного між ТОВ "ФК "Укрреставрація" та ПрАТ "Трест Київпідземшляхбуд - 2", акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року форма КБ-2в; довідкою про вартість виконаних робіт та витрат за червень 2019 року форма КБ-3.

Проте, суд апеляційної інстанцій дослідивши вказані докази, дійшов висновку, що вказані документи не є належними і допустимими доказами в розумінні ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджують як необхідність виконання обумовлених ними робіт внаслідок залиття, так і відповідний їх розмір, оскільки у договорі підряду №18-06/19 на ремонт нежитлового приміщення №239 по вул. Бориспільській, 12-В в Дарницькому районі м. Києва від 18.06.2019 не міститься жодних посилань на те, що вказані роботи виконуються з метою усунення причин залиття у приміщенні позивача.

Також, наданий позивачем акт огляду приміщення №239 від 13 травня 2019 року містить відомості стосовно необхідності проведення оздоблювальних робіт внаслідок затоплення, і у вказаному акті не міститься посилань по-перше, стосовно того, що зазначені у ньому роботи є необхідними для усунення наслідків залиття, яке відбулось 29.04.2019 ; по-друге, зазначені у ньому роботи визначені виключно позивачем та підрядною організацією, без залучення відповідача та/або уповноваженого ним представника; по-третє, вказані у ньому необхідні роботи не містяться у Акті №29-04/2019 від 29.04.2019 про залиття (з урахуванням того, що відповідні відомості мають бути вказані, як такі, що визначені Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 ); по-четверте, у вказаному акті не міститься відомостей стосовно вартості вказаних робіт.

Крім того, вказані Акт №29-04/2019 від 29.04.2019 про залиття та акт огляду приміщення №239 від 13 травня 2019 року спростовують презумпцію вини відповідача у завданні позивачу збитків у заявленому до стягнення розмірі, оскільки не містять відомостей про те, що залиття приміщення відбулось саме внаслідок неналежних дій та/або бездіяльності відповідача згідно з ст. 18 Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та ст. 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

При цьому, зазначення вартості підрядних робіт у договорі підряду №18-06/19 на ремонт нежитлового приміщення №239 по вул. Бориспільській, 12-В в Дарницькому районі м. Києва від 18.06.2019, а саме в розмірі 84 504,02 грн. - не є належним, допустимими та достатнім доказом в розумінні ст. ст. 76-78 Господарського процесуального кодексу України в підтвердження розміру збитків, які заявлені позивачем до стягнення з відповідача. Крім того, умови вказаного договору жодним чином не стосуються правовідносин між позивачем та відповідачем в контексті спірних правовідносин щодо відшкодування збитків.

Таким чином, суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи дійшов висновку, що позивачем не було доведено в розумінні ст. ст. 76-78 Господарського процесуального кодексу України тих обставин, що саме внаслідок залиття приміщення, позивачем було вжито заходів щодо відновлення та ремонту належного йому приміщення та проведено ремонтні роботи за рахунок власних коштів на суму 84 504,02 грн, матеріали справи не містять доказів як їх завдання позивачу саме з вини відповідача, як не доведено і фактичного понесення вказаних збитків, а наданий позивачем договір підряду № 18-06/19 від 18.06.2019, акти приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в та КБ-3, акт огляду приміщення № 239 від 13.05.2019 - не приймаються судом апеляційної інстанції як докази понесення відповідних збитків у заявленому до стягнення розмірі.

Суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи, дійшов висновку, що позивачем в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України не було доведено належними, допустимими та достатніми доказами як протиправної діяльності /бездіяльності відповідача, так і наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про те, що позивачем не було доведено і причинного зв`язку між діями відповідача та понесеними позивачем матеріальними збитками, розмір яких також не підтверджується належними доказами.

В частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду.

При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для відмови у стягненні збитків.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених господарським процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності господарського процесу, положень Цивільного кодексу України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Згідно з ст. 323 Цивільного кодексу України, ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи дійшов висновку, що позивачем не було доведено наявність прямого та безпосереднього причинного зв`язку між діями відповідача та сумою збитків у розмірі 84 504,02 грн, як не доведено розміру таких збитків та їх понесення/завдання, та протиправності дій відповідача у завданні таких, і відповідачем належними доказами спростовано доводи позивача про наявність вини, а відтак, позивачем не доведено правових підстав для захисту відповідного права, що в сукупності спростовує висновки суду першої інстанції про наявність складу цивільного правопорушення в діях відповідача, а відтак, доводи позивача стосовно наявності правових підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді заявлених до стягнення збитків - спростовуються як матеріалами справи, так і встановленими обставинами за наслідками апеляційного розгляду справи. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 84 504,02 грн збитків задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 84 504,02 грн, збитків - задоволенню не підлягають, у зв`язку з чим доводи скаржника у наведеній частині знайшли своє часткове підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, а тому рішення суду першої інстанції в частині присудження до стягнення з відповідача на користь позивача 84 504,02 грн, збитків підлягає скасуванню на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог за наведених у даній постанові підстав.

Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції допустив порушення ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, оскільки розглянув справу в порядку спрощеного провадження, проте, справа повинна була бути розглянута в порядку загального позовного провадження, зокрема, у зв`язку з необхідністю призначення судової експертизи - судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки спростовуються наявними матеріалами справи, а саме: ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 судом ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.02.2020.

Крім того, доводи скаржника стосовно обов`язку суду призначити судову експертизу стосовно спірних питань - також відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки згідно з ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, відповідна процесуальна дія є правом суду що узгоджується і з приписами ст. ст. 2, 14 Господарського процесуального кодексу України.

Стосовно доводів скаржника про необхідність долучення до матеріалів справи для врахування при вирішенні спору експертного дослідження для з`ясування обставин дійсного розміру збитків, а також для з`ясування чи пов`язані виконані роботи із усуненням наслідків затоплення, і за наслідками експертного дослідження ТОВ Судова незалежна експертиза України було виконано експертне дослідження № ED-1727-1-1584.20 від 17.09.2020, яке скаржник просив долучити до матеріалів справи та врахувати при вирішенні спору, а також заяви свідка ОСОБА_1 від 08.08.2020- суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною 1 статті 98 Господарського процесуального кодексу України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з частиною 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Частинами 5 та 6 статті 101 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Ч.3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно з ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Ч. 5 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Ч. 7 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню, суд залежно від таких обставин встановлює строк подання додаткових доказів.

Ч 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що висновок експертного дослідження ТОВ Судова незалежна експертиза України № ED-1727-1-1584.20 від 17.09.2020, яке скаржник просив долучити до матеріалів справи та врахувати при вирішенні спору, а також заява свідка ОСОБА_1 від 08.08.2020 - є новими доказами, які не були подані суду першої інстанції при розгляді справи та ухваленні оскаржуваного рішення згідно з приписами ч. 3, 4, 5, 7 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, і не існували взагалі на момент ухвалення оскаржуваного рішення, і скаржником не наведено винятковості випадку та неможливості їх подання з причин, що об`єктивно не залежали від нього, враховуючи те, що провадження у справі відкрито 19.12.2019 і скаржник був обізнаний про наявність відповідного спору. Таким чином, з огляду на приписи ст. ст. 2, ч. 8 ст. 80, ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для розгляду вказаних доказів, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції не приймає їх до розгляду.

Також, доводи скаржника щодо порушення ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в частині прийняття як доказу листа ПАТ Трест Київпідземшляхбуд від 25.06.2020 - судом апеляційної інстанції не приймаються, оскільки вказаний доказ оцінено судом першої інстанції і незгода скаржника стосується не самого доказу, а наданої йому оцінки судом першої інстанції.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі щодо оскаржуваної скаржником частини.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, знайшли своє часткове підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, рішення суду першої інстанції в частині присудження до стягнення з відповідача на користь позивача 84 504,02 грн.. матеріальних збитків ухвалено при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи (щодо наявності у відповідача обов`язку перед позивачем щодо відшкодування заявленої до стягнення суми збитків), за недоведеності обставин, що мають значення для справи, як суд першої інстанції визнав встановленими (протиправної поведінки відповідача, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками), висновки суду першої інстанції в наведеній частині не відповідають встановленим обставинам справи, а також при ухваленні рішення судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права (ст. ст. 14, 76, 77, 87, 79, 80 Господарського процесуального кодексу України) та неправильно застосовані норми матеріального права (ст. 22 Цивільного кодексу України), у зв`язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення - підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі за наведених у даній постанові підстав.

Розподіл судових витрат

Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат за наслідками оскарження рішенян суду першої інстанції наступним чином:

- судовий збір за подачу позову в розмірі 1 921,00 грн. покладаються судом на позивача;

- судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 2 881,50 грн. підлягає стягненню з позивача на користь відповідача;

- витрати відповідача щодо оплати на стадії апеляційного провадження висновку експертного дослідження - залишаються за відповідачем.

Також, скаржником в апеляційній скарзі заявлено про відшкодування за рахунок позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

На розгляді у суді апеляційної інстанції перебувала апеляційна скарга на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2020 Акціонерного товариства Українська залізниця .

Як вбачається з відзиву на апеляційну скаргу відповідача, позивачем було повідомлено суд, що він поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн, докази чого будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем долучено до матеріалів справи:

- договір про надання правової допомоги № 23/12 від 23.12.2019,укладений з Адвокатським бюро Коваль Оксани Сергіївни щодо представництва інтересів відповідача у даній справі;

- ордер № 1007741, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 713 адвоката Коваль Оксани Сергіївни,

- додаткова угода № 2 від 10.07.2020 до договору щодо надання правової допомоги адвокатським бюро у підготовці для подання до Північного апеляційного господарського суду апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2020 у справі №910/17641/19, у якому зокрема, визначено вартість послуг в сумі 4 000,00 грн., акт здавання - приймання наданих послуг від 27.07.2020 на суму 4 000,00 грн. щодо підготовки для подання до Північного апеляційного господарського суду апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2020 у справі №910/17641/19;

- платіжне доручення № 1114 від 06.08.2020 про сплату 4000,00 грн. в якості оплати за надання правової допомоги згідно додаткової угоди № 2;

- детальний опис виконаних робіт адвокатом пру справі № 910/17641/19 в апеляційному провадженні на суму 4 000,00 грн. з зазначенням витраченого часу та опису робіт.

Дослідивши подані докази та оцінивши обсяг послуг, що були надані адвокатом позивачеві під час апеляційного провадження у даній справі, враховуючи подання адвокатом апеляційної скарги, доповнень до неї, виконання від імені клієнта процесуальних дій по справі, колегія суддів дійшла висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн є обґрунтованими та співмірними об`єму наданих і отриманих юридичних послуг, у зв`язку з чим підлягають відшкодуванню відповідачу за рахунок позивача у повному обсязі на підставі ч. 4 ст. 129 ГПК України.

При цьому, наданий скаржником розрахунок витрат на суму 8 240,00 грн. - судом апеляційної інстанції не приймається, оскільки стосується надання послуг по іншій справі, проте, подання вказаного документу позивачем не спростовує обґрунтованість, співмірність та доведеність скаржником понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Комфорт" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2020 у справі №910/17641/19 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2020 у справі №910/17641/19 - скасувати.

3. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрреставрація" (04080, м.Київ, вул.Фрунзе, 1-3, код ЄДРПОУ 33193413) про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Комфорт" (02099, м.Київ, вул.Бориспільська, 12-В, код ЄДРПОУ 37017439) 84 504 (вісімдесят чотири тисячі п`ятсот чотири) грн 02 коп. збитків - відмовити повністю.

4. Судовий збір за подачу позову залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрреставрація".

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрреставрація" (04080, м.Київ, вул.Фрунзе, 1-3, код ЄДРПОУ 33193413) користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Комфорт" (02099, м.Київ, вул.Бориспільська, 12-В, код ЄДРПОУ 37017439) 2 881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн.. 00 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги та 4000 (чотири тисячі) грн.. 00коп. витрат на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного розгляду справи.

6. Матеріали справи №910/17641/19 повернути до Господарського суду міста Києва, доручивши останньому видати накази на виконання даної постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді С.Я. Дикунська

О.В. Тищенко