Ухвала

від 22.02.2021 по справі 910/17641/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 910/17641/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В.Г. - головуючого, Банаська О.О., Погребняка В.Я.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрреставрація",

відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Комфорт",

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрреставрація" за вх. № 1218/2021

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2020

у складі колегії суддів: Станіка С.Р. (головуючий), Дикунської С.Я., Тищенко О.В.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрреставрація"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Комфорт"

про стягнення 84 504,02 грн,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрреставрація" (далі - позивач, ТОВ "ФК "Укрреставрація") звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Комфорт" (далі - відповідач, ОСББ "Дім Комфорт") про стягнення 84 504,02 грн матеріальних збитків.

03.07.2020 рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/17641/19 позов ТОВ "ФК "Укрреставрація" задовольнено повністю. Вирішено стягнути з ОСББ "Дім Комфорт" на користь ТОВ "ФК "Укрреставрація" 84 504,02 грн - суму збитків та 1 921 грн - витрат по сплаті судового збору.

28.12.2020 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСББ "Дім Комфорт" задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2020 у справі № 910/17641/19 скасувати, у задоволенні позову ТОВ "ФК "Укрреставрація" про стягнення з ОСББ "Дім Комфорт" 84 504,02 грн збитків відмовлено повністю. Судовий збір за подачу позову залишено за ТОВ "ФК "Укрреставрація". Стягнуто з ТОВ "ФК "Укрреставрація" на користь ОСББ "Дім Комфорт" 2 881 грн судового збору за подачу апеляційної скарги та 4000 грн витрат на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного розгляду справи. Матеріали справи № 910/17641/19 повернуто до Господарського суду міста Києва, доручивши останньому видати накази на виконання даної постанови.

25.01.2021 (згідно з відміткою на поштовому конверті "Укрпошта Стандарт") ТОВ "ФК "Укрреставрація" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2020 та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2020 у справі № 910/17641/19.

02.02.2021 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Банаська О.О., Погребняка В.Я.

Дослідивши матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини сьомою статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Позов у зазначеній справі подано у 2019 році.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 встановлено у розмірі 1 921 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом спору у цій справі є стягнення 84 504,02 грн матеріальних збитків, що значно менше, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2019, а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України справа № 910/17641/19 є малозначною.

Обґрунтовуючи підстави відкриття касаційного провадження скаржником зазначено, що справи щодо взаємовідносин Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та співвласника мають принципове значення та становлять значний суспільний інтерес та має виняткове значення для позивача, адже кожен, хто проживає в багатоквартирному будинку або має нежитлове приміщення в такому будинку, стає суб`єктом означених правовідносин, які не в повній мірі врегульовані чинним законодавством.

Взаємовідносини сторін регулюються Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Означені нормативно правові акти не в повній мірі визначаються взаємодію між сторонами та мають ряд прогалин. Надаючи повноваження щодо врегулювання всіх питань співвласників, законодавство виходить з того, що останні мають та будуть діяти в спільних інтересах без порушення прав один одного. Однак норми означених вище законодавчих актів не захищають інтереси співвласника у разі порушення його прав самим об`єднанням.

Скаржник зазначає, що до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку входять всі співвласники. Натомість, маючи 1 голос при прийняття рішень на загальних зборах та маючи у власності значну площу нежитлових приміщень першого поверху, утримання яких повністю покладається на власника таких приміщень, вбачається явне порушення прав співвласника та відсутність можливості їх захисту. Вбачається надання переваг одним співвласникам (у даному випадку власникам жилих площ), перед іншими співвласниками (власниками нежитлових приміщень).

Як вбачається з розгляду даної справи (затоплення приміщень через потрапляння стороннього предмету - ганчірки в стояк), обов`язок сплати внесків за рішенням загальних зборів об`єднання в свою чергу не кореспондується з правом співвласника на належне утримання, а у разі завдання майнової шкоди і на її компенсацію. Відсутня відповідальність та будь-які наслідки у разі складення акта про затоплення без виклику співвласника для складання такого акту та написання своїх зауважень. В такому разі об`єднання має можливість самостійно написати все, що вважає за необхідне, а судом означений документ не буде вважатись доказом по справі.

Крім того, як стверджує скаржник, судом такі документи можуть бути не прийняті як докази, оскільки вони не відповідають Правилам утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76.

У разі, якщо подібна ситуація щодо затоплення буде мати місце в майбутньому, співвласник має право на захист своїх прав та на відшкодування завданої шкоди.

В аналогічній ситуації (затоплення через потрапляння стороннього предмета в стояк) Миколаївський апеляційний суд в постанові від 20.05.2019 у справі № 487/2172/17 (яка не була скасована та набрала чинності), розглядаючи аналогічну справу щодо стягнення збитків з ОСББ у зв`язку з залиттям через засмічення каналізації, вказав про наступне: "Як вбачається із акту складеного ОСББ, 20 грудня 2016 року сталося засмічення каналізації по стояку під`їзду № 2 у будинку. Для усунення засмічення викликалась відповідна аварійна служба, що здійснила очистку каналізації. При цьому, ОСББ не встановлено вину в засміченні каналізації особу, а тому саме відповідно до пункту 1 частини першої статті 18 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та пункту 2.2 Статуту ОСББ "Скороход-2", товариство і повинно відшкодувати завдані позивачам збитки".

Законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювана шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювана шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог статті 1166 Цивільного кодексу України покладено на відповідача.

Натомість, суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, виходив з іншої позиції, а саме з позиції відсутності вини.

З огляду на вказане, на думку скаржника, розгляд даної справи в касаційному порядку стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Разом з цим, наведені скаржником у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, зокрема, що результат вирішення цього спору судами виходить за межі звичайних наслідків вирішення такого роду спорів. До того ж зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, зводиться до спроби переконати суд у необхідності втрутитися у зміст рішень, ухвалених судами попередніх інстанцій, й в цілому до заперечення результату розгляду справи судом апеляційної інстанції, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішень судів попередніх інстанцій тільки через те, що такі рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрреставрація" за вх. № 1218/2021 немає.

Верховний Суд зазначає, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині другій статті 293 Господарського процесуального кодексу України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрреставрація" за вх. № 1218/2021 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2020 у справі № 910/17641/19, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрреставрація" за вх. № 1218/2021, розгляд клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2020 у справі №910/17641/19, колегією суддів не здійснюється.

Керуючись частиною 5 статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини 3 статті 287, статтею 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/17641/19 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрреставрація" за вх. № 1218/2021 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2020.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді О. Банасько

В. Погребняк