Рішення

від 11.03.2009 по справі 2-252/2009

КАЛІНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДОНЕЦЬКА

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

Заочне рішення суду

№2-252/2009

11 березня 2009 р.     м.  Донецьк

Калінінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі

головуючої судді     Карпушова О.В.

при секретарі     Глушко К.А.

за участю сторін позивачки     ОСОБА_1

представник позивачки     ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу,  -

ВСТАНОВИВ:

 01.12.2008 р. до суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу у розмірі 3934грн.48коп.3а договором позики,  який був укладений 20.06.2008 р. між ними. Заявниця зазначила,  що у вказаний день позичила відповідачці 3904грн. терміном на один місяць,  про що була оформлена розписка. Але відповідачка сума боргу у вказаний термін не повернула,  в наслідок чого вона звернулася до суду з вказаним позовом і просить стягнути суму боргу за договором позики 3904грн. та 3% річних за несвоєчасне повернення боргу у розмірі 30грн.48коп.,  і відшкодувати судові витрати.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги. Представник позивачки ОСОБА_2  у судовому засіданні підтримала позовні вимоги. Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася,  про час,  дату та місце слухання справи повідомлялася належним чином,  що підтверджено поштовим повідомленням -телеграмою,  яку відповідачка отримала 05.02.2009 р. особисто. Причину неявки відповідачка суду не повідомила,  заяву про відкладення слухання справи до суду не подавала.

Статтею 74 ЦПК України передбачено,  що особи,  які беруть участь у справі можуть бути

викликані в суд телеграмою. Згідно  ст.  224 ЦПК України,  у разі неявки в судове засідання

відповідача,  який належним чином повідомлений,  і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки,  суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів,  якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі вказаного,  суд,  керуючись  ст.  224 ЦПК України,  вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів,  приймаючи до уваги,  що відповідачка належним чином повідомлена про слухання справи і не з'явилася у судове засідання без поважної причини,  а позивачка і представник позивачки не заперечують проти такого вирішення справи.

Суд,  заслухавши пояснення учасників процесу,  дослідивши матеріали справи,  у відповідності зі  ст.  11 ЦПК України,  у межах заявлених вимог,  вважає,  що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 1046 ЦК України встановлено,  що за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі,  визначені родовими ознаками,  а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей,  того ж роду,  та такої ж якості.

Відповідно до вимог  ст.  1047 ЦК України,  договір позики укладається у письмовій формі,  якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Судом встановлено,  що 20.06.2008 р. сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали договір позики на суму 3904грн.,  а саме ОСОБА_3 позичила у ОСОБА_1 терміном на один місяць суму у розмірі 3904грн.,  про що була оформлена розписка. Вказані обставини підтверджені текстом розписки,  і відповідачкою не спростовано.

Таким чином,  судом встановлено,  що сторони уклали договір позики за яким одна сторона передала,  а інша прийняла грошові кошти,  і зобов'язалась повернути грошові кошти у відповідний строк. Сторонами дотримана форма договору позики,  яка встановлена статтею 1047 ЦК України.

Статтею 1049 ЦК України встановлено,  що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядок,  що встановлені договором.  Відповідно до  ст. 525 ЦК

України,  одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається,  якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 625 ЦК України передбачає,  що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Згідно вказаної статті,  боржник,  який прострочив виконання грошового зобов'язання,  на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції.

Судом встановлено,  що згідно договору позики термін повернення коштів 20.07.2008 р. Суду не представлений документ на підтвердження повернення грошових коштів за договором позики. У судовому засіданні відповідачка вказані обставини не спростувала,  як того вимагає  ст. 60 ЦПК України,  де зазначено,  що доказуванню підлягають обставини,  відносно яких виникає спір.

Таким чином,  суд дійшов висновку,  що сума боргу у розмірі 3904грн. відповідачкою за договором позики своєчасно не була повернута,  умови договору позики відповідачкою не були виконанні,  тому,  суд вважає,  що сума боргу підлягає поверненню,  відповідно до вимог  ст. 1049,  1050 ЦК України,  тобто позовні вимоги є обґрунтованими,  підтверджені в ході слухання справи,  і підлягають задоволенню у повному обсязі,  сума боргу підлягає стягненню з відповідачки. Крім того,  обґрунтованими є позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 30грн.48коп.,  так як ґрунтуються на нормі закону.

Відповідно до вимог  ст.  ст.  79,  80,  81,  88 ЦПК України,  судові витрати,  а саме судовий збір сплачений позивачкою та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи,  підлягають стягненню з відповідачки.

На підставі  ст.  ст.  16,  525,  526,  530,  625,  1046,  1047,  1049, 1050,  610 ЦК України,  керуючись  ст.  ст.  10,  11,  60,  208-210,  212-215,  218,  223,  224-227 ЦПК України,  суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 3934 грн. 48коп.,  судові витрати 51 грн. та 30 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через Калінінський районний суд м.  Донецька. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у строк,  встановлений статтею 294 ЦПК України,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом,  що його ухвалив,  за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.