Рішення

від 27.04.2010 по справі 39/85

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.04.10 р. Справа № 39/85

Господарський суд Донець кої області, у складі головую чого судді Морщагіної Н.С., при секретарі Бахрамовій А.А., роз глянувши у відкритому судово му засіданні матеріали за по зовною заявою суб' єкта підп риємницької діяльності-фізи чної особи ОСОБА_1 (предст авляє інтереси особисто, пас порт НОМЕР_1), до комунальн ого підприємства „Єнакіївсь ке міжміське бюро технічної інвентаризації” (представни к до судового засідання не з' явився) про визнання за позив ачем права власності на авто заправну станцію, що розташо вана за адресою АДРЕСА_1, я ка складається із операторсь кої літ.Б-1 загальною площею пр иміщень 28 м2, зовнішньою площе ю 42,6 м2, навісу літ.В площею 120,7 м2, ц истерни літ.Г площею 5 м2, цисте рни літ.Д площею 5 м2, огорожі (N з алізобетонні плити) та замощ ення (І асфальт, ІІ тротуарна п литка), -

ВСТАНОВИВ:

Суб' єкт підприємницької діяльності-фізична особа О СОБА_1 (далі - Підприємець) з вернувся до суду з позовом до комунального підприємства „ Єнакіївське міжміське бюро т ехнічної інвентаризації” (да лі - Бюро) про визнання права власності Підприємця на авт озаправну станцію, що розташ ована за адресою АДРЕСА_1, яка складається із оператор ської літ.Б-1 загальною площею приміщень 28 м2, зовнішньою пло щею 42,6 м2, навісу літ.В площею 120,7 м 2, цистерни літ.Г площею 5 м2, цис терни літ.Д площею 5 м2, огорожі (N залізобетонні плити) та зам ощення (І асфальт, ІІ тротуарн а плитка) (далі - Приміщення).

Позовні вимоги Підприємця ґрунтуються на необхідності легалізації нерухомого майн а, що було реконструйовано на земельній ділянці, що переда на місцевими органами самовр ядування у користування, без отримання дозвільної докуме нтації на будівництво. Через відсутність законодавчого р егулювання порядку прийманн я до експлуатації об' єктів самочинного будівництва та н еможливість реалізувати сво ї права щодо вказаного майна , позивач змушений звернутис я до суду за захистом своїх пр ав та інтересів.

Підприємець в судовому зас іданні підтримав заявлені по зовні вимоги, дав пояснення, а налогічні тим, які були викла дені в позовній заяві, а також надав суду для огляду оригін али документів, копії яких за лучені до матеріалів справи.

Представник Бюро до судово го засідання не з' явився, не зважаючи на належне повідом лення про час та місце судово го засідання, наразі надав пи сьмовий відзив, згідно якого висунув заперечення проти п озову, вказуючи на споруджен ня Приміщення без відповідно го дозволу. За наведених обст авин новостворений об' єкт м істобудування вважається са мочинним будівництвом, що в с вою чергу тягне за собою певн і правові наслідки.

Вислухавши у судовому засі данні представника позивача , дослідивши матеріали справ и та висновки спеціаліста-бу дівельника, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім п ереконанням, суд вважає, що по зов Підприємця підлягає задо воленню виходячи з наступног о.

Згідно витягу з реєстру пра в власності на нерухоме майн о Бюро № 19546525 від 16.07.08 року, Підпри ємцю належить право власност і на недобудовану автозаправ ну станцію, яка розташована п о вулиці АДРЕСА_1 (далі - О б' єкт).

Єнакіївським міським судо м у рішенні від 02.07.08 року у справ і № 2-4837/08 на теперішній час вже в становлено низку фактів, які мають істотне значення для о цінки правовідносин у поточн ому спорі, зокрема, встановле но:

ь факт погодження Під приємцем будівництва Об' єк ту;

ь факт спорудження Пі дприємцем Об' єкту;

ь факт того, що невикон ана частина будівельних робі т по Об' єкту є незначною.

Резолютивною частиною ріш ення Єнакіївського міського суду від 02.07.08 року у справі № 2-4837/0 8 - визнано право власності П ідприємця на Об' єкт. Норми с татті 124 Конституції України в изначають обов' язковість в иконання усіма суб' єктами п рав судового рішення у справ і № 2-4837/08. Згідно преамбули та ст атті 6 параграфу 1 Конвенції пр о захист прав та свобод людин и, згідно рішення Європейськ ого суду з прав людини від 25.07.02 р оку у справі за заявою № 48553/99 „Со втрансавто-Холдинг” проти Ук раїни”, а також згідно рішенн я Європейського суду з прав л юдини від 28.10.99 року у справі за з аявою № 28342/95 „Брумареску проти Румунії” встановлено, що існ ує усталена судова практика конвенційних органів щодо ви значення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який пере дбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суд у, яке вступило в законну силу , не може бути поставлено під с умнів.

В силу частини 3 статті 4 ГПК У країни, статті 17 Закону Україн и „Про виконання рішень та за стосування практики Європей ського суду з прав людини” зг адані судові рішення та зміс т самої Конвенції про захист прав та свобод людини є приор итетним джерелом права для н аціонального суду, тому суд в важає безсумнівним той факт, що Підприємець є власником н ежитлового Об' єкту, причому цей факт не може ставитися су дом під сумнів та є таким, який знімає необхідність додатко вого доведення зазначених об ставин.

Таким чином, виходячи зі змі сту норм статей 204, 316-317, 328 ЦК Украї ни - Підприємець є добросов існим набувачем та власником Об' єкту, отриманого на підс тавах, що не заборонені закон ом.

Згодом між наймачем позива чем та Єнакіївською міською радою 18.02.10 року на підставі ріш ення № 5/43-50 від 25.11.09 року було укла дено договір № 041017100012 щодо оренд и земельної ділянки № 1412000000:00:005:0222 і з земель запасу житлової та г ромадської забудови загальн ою площею 0,2475 га, що розташован а по вулиці АДРЕСА_1 - для завершення будівництва авто заправної станції.

За власних суб' єктивних п ідстав, через тривалий час оф ормлення необхідної технічн ої документації, позивач при ступив к проведенню будівель них робіт з реконструкції та добудови Об' єкту без отрим ання всіх дозволів на почато к проведення будівельних роб іт. Всі вказані роботи були пр оведені позивачем господарс ьким способом та за власні ко шти, із залученням підрядник а - суб' єкта підприємницьк ої діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 за договором № 14/08 ві д 10.11.08 року - у відповідності з вимогами чинних державних б удівельних норм, правил прот ипожежної безпеки, охорони п раці, санітарних норм, тощо.

По закінченню будівельних робіт позивач звернувся до Б юро для проведення технічної інвентаризації збудованого майна. Означений орган прові в технічну інвентаризацію об ' єкту нерухомого майна та в иготовив технічний паспорт н а нього з відміткою про самов ільне переоблаштування. За н аведених фактичних обставин , керуючись чинним законодав ством України щодо правових наслідків самочинного будів ництва та за відсутності інш ої можливості набути право в ласності на вказані об' єкти нерухомого майна, позивач бу в змушений звернутися до суд у з цим позовом до Бюро, який 20.0 4.10 року надав письмову відмов у у державній реєстрації пра в Підприємця на Приміщення.

Відповідно до приписів ста тей 317, 320 ЦК України, власникові належать право володіння, ко ристування та розпорядження майном, зокрема він має право використовувати своє майно для здійснення підприємниць кої діяльності, крім випадкі в, встановлених законом.

Оскільки будівельні робот и були проведені позивачем г осподарським способом без до держання приписів чинного за конодавства щодо отримання д озвільної документації на пр оведення вказаних робіт, рек онструйований об' єкт нерух омого майна вважається таким , що побудований самочинно, то бто без достатніх правових п ідстав. Правовідносини, пов' язані з самочинним будівницт вом об' єктів нерухомого май на регулюються в Україні зок рема статтею 376 ЦК України.

Відповідно до приписів заз наченої статті, будівля, спор уда та інше нерухоме майно вв ажається самочинним будівни цтвом, якщо вони збудовані аб о будуються на земельній діл янці, що не була відведена для цієї мети, або без належного д озволу чи належно затверджен ого проекту, або з істотними п орушеннями будівельних норм та правил.

Право власності на самочин но збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду ви знане за власником (користув ачем) земельної ділянки чи за особою, яка здійснила самочи нне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведе на для цієї мети, за умови над ання земельної ділянки у вст ановленому порядку особі під вже збудоване нерухоме майн о.

Тобто, законодавчо передба чена можливість легалізації самочинно збудованого та са мочинно реконструйованого н ерухомого майна шляхом визна ння права власності на нього в судовому порядку. Чинне зак онодавство встановлює, що дл я визнання права власності н а самочинно збудоване майно, необхідно з' ясувати ряд об ставин, що мають суттєве знач ення для розв' язання справи , а саме - встановити особу, я ка є фактичним власником спі рного майна, відсутність пор ушень прав третіх осіб, відпо відність самочинно збудован их об' єктів приписам основн их державних будівельних нор м та питання щодо можливості їх подальшого безпечного ви користання, наявність надано ї у встановленому законом по рядку земельної ділянки.

Інформації стосовно прете нзій майнового чи немайновог о характеру з боку третіх осі б до позивача сторонами нада но не було.

Спірне нерухоме майно розт ашоване на земельній ділянці , що передана у користуванні п озивача саме для будівництва відповідної прибудови. Стат тею 19 ЗК України передбачено в ичерпний перелік категорій з емель відповідно до їх цільо вого призначення. Відповідно до статті 38 ЗК України, до земе ль житлової та громадської з абудови належать земельні ді лянки в межах населених пунк тів, які використовуються дл я розміщення житлової забудо ви, громадських будівель і сп оруд, інших об' єктів загаль ного користування.

Враховуючи, що реконструйо ване нерухоме майно за своєю суттю та функціональним при значенням є громадською буді влею та призначене для обслу говування населення, воно вх одить до кола об' єктів, що мо жуть бути розташовані на зем лях житлової та громадської забудови. За наведених обста вин, суд вважає що позивачем н е було порушено положень чин ного законодавства щодо ціль ового використання земельни х ділянок.

Відповідно до статті 33 ГПК У країни, кожна сторона має дов ести ті обставини, на які вона посилається в якості обґрун тування своїх вимог та запер ечень. Відповідачем не було д оведено, що спірне майно пору шує законні права відповідач а чи третіх осіб.

Чинне законодавство перед бачає декілька шляхів набутт я права власності на об' єкт и нерухомого майна. Положенн я Цивільного кодексу України щодо регулювання правових н аслідків самочинного будівн ицтва передбачають в якості способу набуття права власно сті на нього лише його визнан ня в судовому порядку. Обов' язок власника чи іншої зацік авленої особи, а також сама не обхідність прийняття в експл уатацію об' єктів самочинно го будівництва не передбаче на в чинному законодавстві, а порядок прийняття в експлуа тацію об' єктів самочинного будівництва не врегульовано жодним нормативним актом.

В матеріалах справи містит ься висновок ПФ „Науктехпрое кт” від 20.04.10 року № 10/70, відповідн о до якого конструкції будів ель Приміщення, знаходяться в нормальному технічному ста ні (стан І), відповідають вимог ам чинної нормативно-технічн ої документації в сфері архі тектурного проектування та н е мають обмежень щодо їх вико ристання. На думку експертів , обстежені об' єкти нерухом ості придатні до подальшого використання за цільовим при значенням, мають 100% будівельн ої готовності та класифікуют ься кодом 1230.3 „Станції технічн ого обслуговування автомобі лів”.

Зазначені висновки з ураху ванням статей 32, 34, 43 ГПК України , можуть свідчити про відсутн ість порушень основних держа вних будівельних норм та мож ливість подальшого безпечно го користування будівлею за її функціональним призначен ням за умови додержання поло жень чинного законодавства.

При розгляді даної справи п редмет доказування доведени й позивачем відповідними док азами, при чому, їх аналіз дозв оляє зробити висновок про те , що вони є належними, допустим ими та достовірними як кожни й окремо, так і у взаємному зв' язку у їх сукупності.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основних свобод людини, як ою встановлено принцип мирно го володіння майном, який в ко нтексті прецендентної практ ики Європейського суду з пра в людини закріплює засади по ваги до права власності та за бороняє безпідставне позбав лення або обмеження володінн я особою своїм майном, інакше як в інтересах суспільства т а на умовах, передбачених нор мами міжнародного права.

Згідно статті 41 Конституці ї України, кожен має право в ільно володіти, користувати ся і розпоряджатися своєю вл асністю. Право приватної вла сності набувається в порядку , визначеному законом. В дано му випадку, набуття права вла сності на самочинно збудован е та самочинно реконструйова не майно можливе лише в судов ому порядку за умови додержа ння низки умов.

Відповідно до статті 316 ЦК Ук раїни, правом власності особ и є право особи на певну річ, я ке вона здійсню відповідно д о закону за своєю волею, незал ежно від волі інших осіб. Стат тею 319 ЦК України, встановлюєт ься, що власник володіє, корис тується та розпоряджається с воїм майном на власний розсу д, та має право вчиняти до свог о майна будь-які дії, що не суп еречать закону. Статтею 320 ЦК У країни передбачено право вла сника використовувати своє м айно для підприємницької дія льності. Наразі, стаття 321 ЦК Ук раїни гарантує, що особа може бути позбавлена права власн ості або обмежена в його здій сненні лише в випадках, прямо передбачених законом.

На час розгляду справи пози вач відкрито володіє майном, що утворилося в результаті р еконструкції архітектурног о Об' єкту. Право позивача на вказане майно не спростовує ться жодною особою, але не мож е бути визнано та зареєстров ано з огляду на порушення вст ановленої процедури отриман ня дозвільної документації д ля проведених будівельних ро біт.

Відсутність альтернативно ї можливості вирішити подаль шу долю об' єктів самочинног о будівництва та належним чи ном оформити правовстановлю ючі документи на належне поз ивачу майно, заважає йому віл ьно володіти та користуватис ь зазначеним об' єктом нерух омості та унеможливлює розпо рядження їм. Чинне законодав ство України передбачає необ хідність вирішення подальшо ї долі самочинно збудованого нерухомого майна саме в судо вому порядку на підставі ста тті 376 ЦК України.

З огляду на наведене, причин ою виникнення спору є самові льна, без відповідних дозвіл ьних документів реконструкц ія Підприємцем Приміщення, а також протиправне невизнанн я відповідачем права власнос ті Підприємця на цю нерухомі сть.

Відповідно до статті 49 ГПК У країни, державне мито та витр ати на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су покладаються судом на поз ивача, оскільки первинним пі дґрунтям спору є вина позива ча у неповному проведенні ді й щодо отримання відповідних дозволів на реконструкцію н ерухомості.

На підставі означених норм матеріального права, ст.ст.1, 2, 22, 30, 33, 34, 36, 41-43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов у повно му обсязі.

Визнати право власності су б' єкта підприємницької дія льності-фізичної особи ОСО БА_1 на автозаправну станці ю, що розташована за адресою АДРЕСА_1, яка складається із операторської літ.Б-1 загальн ою площею приміщень 28 м2, зовні шньою площею 42,6 м2, навісу літ.В площею 120,7 м2, цистерни літ.Г пло щею 5 м2, цистерни літ.Д площею 5 м2, огорожі (N залізобетонні пл ити) та замощення (І асфальт, І І тротуарна плитка).

Рішення суду набирає закон ної сили після закінчення де сятиденного строку з дня йог о прийняття і може бути оскар жене через господарський суд Донецької області в апеляці йному порядку протягом десят и днів з дня прийняття рішенн я або в касаційному порядку п ротягом одного місяця з дня н абрання рішенням законної си ли.

Суддя