Рішення

від 25.01.2021 по справі 569/13705/20

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/13705/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2021 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді Левчука О.В.,

за участі секретаря судового засідання Крижова В. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до Споживчого житлово-будівельного кооперативу "Котедж плюс"

про розірвання договору про асоційоване членство №28/11/19-26 від 22.11.2019 року та стягнення суми пайових внесків

за зустрічним позовом Споживчого житлово-будівельного кооперативу "Котедж плюс"

до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про асоційоване членство №28/11/19-26 від 22.11.2019 року

В засіданні приймали участь:

позивач (відповідач за зустрічним позовом): ОСОБА_1 ;

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Оспанов Р. О.;

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Солімчук І. М.

ВСТАНОВИВ:

7 серпня 2020 року до Рівненського міського суду надійшла на розгляд позовна заява ОСОБА_1 до Споживчого житлово-будівельного кооперативу "Котедж плюс" про розірвання договору про асоційоване членство №28/11/19-26 від 22.11.2019 року та стягнення суми пайових внесків.

В обґрунтування позовних вимог позивач (відповідач за зустрічним позовом) вказує, що 22 листопада 2019 року між ним та Споживчим житлово-будівельним кооперативом "Котедж плюс" було укладено договір про асоційоване членство №28/11/19-26 від 22.11.2019 року, за умовами якого він зобов`язувався сплатити відповідачу пайові внески у розмірах та порядку, визначених договором, а відповідач (позивач за зустрічним позовом) зобов`язувався організувати будівництво, здати об`єкт будівництва до експлуатації та передати ОСОБА_1 у власність приміщення у об`єкті будівництва.

Приміщенням, що повинно бути передано у власність позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) є квартира АДРЕСА_1 . Вартість приміщення складає 1 175 000, 00 грн.

Вказує, що 22 листопада 2019 року ним було сплачено пайовий внесок у повному обсязі, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №22/11/19-26 у сумі 3 200, 00 грн та актом на передачу матеріалів-пайового внеску №22/11/19-26 на загальну суму 1 171 800, 00 грн.

22 листопада 2019 року між ним та Споживчим житлово-будівельним кооперативом "Котедж плюс" складено акт прийому-передачі майна-квартири АДРЕСА_1 загальною площею 78, 82 м 2, житловою площею 51,83 м 2.

Проте, як зазначає позивач (відповідач за зустрічним позовом) останній позбавлений можливості зареєструвати право власності на вказану квартиру, оскільки вона вже зареєстрована за іншою особою.

За наведеного, у зв`язку із істотним порушенням Споживчим житлово-будівельним кооперативом "Котедж плюс" умов договору, просить суд розірвати договір про асоційоване членство №28/11/19-26 від 22.11.2019 року та стягнути суму сплачених пайових внесків в розмірі 1 175 000, 00 грн.

Ухвалою суду від 31 серпня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 21 вересня 2020 року.

21 вересня 2020 року розгляд справи було відкладено судом на 19 жовтня 2020 року.

15 жовтня 2020 року від представника відповідача надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про асоційоване членство №28/11/19-26 від 22.11.2019 року.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що у статуті Споживчого житлово-будівельного кооперативу "Котедж плюс" не визначено прав та обов`язків, повноважень голови правління, які надають йому право діяти одноособово від імені кооперативу. Всі рішення щодо господарської діяльності , які віднесені до повноважень виконавчого органу, має приймати правління кооперативу як колегіальний, а не одноособовий орган управління, а тому укладення та підписання договору про асоційоване членство №28/11/19-26 від 22.11.2019 року головою правління ОСОБА_2 суперечить статуту кооперативу та закону.

Представник Споживчого житлово-будівельного кооперативу "Котедж плюс" зазначає, що правлінням кооперативу не приймалося будь-яких рішень щодо ОСОБА_1 , зокрема рішень щодо розгляду заяви на вступ до кооперативу чи щодо укладання договору про асоційоване членство. Крім того, в кооперативу відсутні відомості щодо звернень ОСОБА_1 до кооперативу з тих чи інших питань.

Вказує, що позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) не надано суду доказів того, що ним сплачено 1 175 000, 00 грн пайового внеску, а відтак ним не виконано умов договору щодо оплати вартості приміщення.

Крім того зазначає, що кооператив не міг 22 листопада 2019 року передати ОСОБА_1 квартиру до реєстрації сертифікату про готовність об`єкта до експлуатації та присвоєння адреси. Такий сертифікат було отримано кооперативом лише 16 липня 2020 року, а поштова адреса об`єкту будівництва присвоєна 21 липня 2020 року.

З огляду на викладене просить суд визнати недійсним договір про асоційоване членство №28/11/19-26 від 22.11.2019 року, укладений між Споживчим житлово-будівельним кооперативом "Котедж плюс" та ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 19 жовтня 2020 року зустрічний позов Споживчого житлово-будівельного кооперативу "Котедж плюс" до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про асоційоване членство №28/11/19-26 від 22.11.2019 року, прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до Споживчого житлово-будівельний кооперативу "Котедж плюс" про розірвання договору про асоційоване членство №28/11/19-26 від 22.11.2019 року та стягнення суми пайових внесків, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

19 жовтня 2020 року розгляд справи було відкладено судом на 09 листопада 2020 року.

Крім того, 19 жовтня 2020 року представником ОСОБА_1 подано відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно до якого останній вважає, що Споживчим житлово-будівельним кооперативом "Котедж плюс" не доведено, що укладаючи спірний договір голова правління ОСОБА_2 діяв з перевищенням повноважень та не мав права укладати договори від імені кооперативу.

Ухвалою суду від 09 листопада 2020 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 01 грудня 2020 року, у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 відмовлено; заяву представника Споживчого житлово-будівельний кооперативу "Котедж плюс" про виклик свідків задоволено, викликано в судове засідання наступних свідків: ОСОБА_1 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 .

Допитаний у судовому засіданні 01 грудня 2021 року ОСОБА_4 дав показання, що є учасником та членом правління Споживчого житлово-будівельного кооперативу "Котедж плюс" та повідомив суд, що йому невідомо про такого учасника кооперативу як ОСОБА_1 . Зазначив, що кількість квартир в будинку всього 56, а тому з кожним покупцем квартир він особисто знайомий. За результатами перевірки документів у кооперативі було встановлено, що у Споживчому житлово-будівельному кооперативі "Котедж плюс" відсутні будь-які відомості щодо ОСОБА_1 , в тому числі щодо сплати ним пайових внесків. Також повідомив, що для вступу до кооперативу особа подавала заяву, яка повинна була бути розглянута на засіданні правління кооперативу, зокрема для узгодження ціни на квартиру, яка змінювалася залежно від стадії будівництва.

У судовому засіданні 01 грудня 2021 року свідком ОСОБА_5 були надані показання, що він є учасником Споживчого житлово-будівельного кооперативу "Котедж плюс" та що він не знає про такого учасника кокоперативу як ОСОБА_1 . Зазначив, що для вступу до кооперативу ним було подано відповідну заяву, в подальшому така заява була погоджена на засіданні правління кооперативу та між ним і кооперативом був укладений договір про асоційоване членство. Крім того, свідок повідомив суду, що займався бухгалтерським обліком кооперативу та ніяких надходжень грошових коштів чи матеріальних цінностей від ОСОБА_1 не надходило. Зазначає, що лише після введення будинку в експлуатацію можна оформити акт приймання -передачі квартири, видати документи учаснику, необхідні для реєстрації права власності на квартиру.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні 01 грудня 2021 року дав показання, що він одним із перших став учасником Споживчого житлово-будівельного кооперативу "Котедж плюс". Повідомив суду, що за результатами службового розслідування, проведеного у кооперативі, було встановлено, що у Споживчому житлово-будівельному кооперативі "Котедж плюс" відсутні будь-які відомості щодо ОСОБА_1 , в тому числі щодо сплати ним пайових внесків чи передачі матеріальних цінностей.

Водночас, у судовому засіданні 01 грудня 2021 року свідком ОСОБА_3 надані показання, що він був відповідальним за ведення виконробом генерального підрядника ТОВ "Промбуд-8" на будівництві будинку по АДРЕСА_2 . Станом на листопад 2019 року на будівництві велися внутрішні роботи та цегла М-100 взагалі не використовувалася, що підтверджується журналом вхідного контролю якості матеріалів та загальним журналом робіт ТОВ "Промбуд-8". Крім того, повідомив суду, що цеглу М-100 в кількості 378 000, 00 штук неможливо було розмістити на будівництві.

01 грудня 2020 року розгляд справи було відкладено судом на 21 грудня 2020 року.

21 грудня 2021 року розгляд справи було відкладено судом на 25 січня 2021 року

ОСОБА_1 у судовому засіданні 25 січня 2021 року дав показання, що ним було передано голові правління кооперативу ОСОБА_2 грошові кошти та після цього було підписано договір про асоційоване членство №28/11/19-26 від 22.11.2019 року. Вважає, що підтвердженням сплати ним пайових внесків є договір про асоційоване членство №28/11/19-26 від 22.11.2019 року. Також зазначив, що цегли М-100 в кількості 378 000, 00 штук згідно акту на передачу матеріалів-пайового внеску №22/11/19-26 від 22.11.2019 він кооперативу не передавав.

Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні 25 січня 2021 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд розірвати договір про асоційоване членство №28/11/19-26 від 22.11.2019 року та стягнути суму пайових внесків.

Представник Споживчого житлово-будівельного кооперативу "Котедж плюс" у судовому засіданні 25 січня 2021 року заперечив щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , підтримав зустрічні позовні вимоги в повному обсязі та просив суд визнати недійсним договір про асоційоване членство №28/11/19-26 від 22.11.2019 року, укладений між Споживчим житлово-будівельним кооперативом "Котедж плюс" та ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши надані у справі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

22 листопада 2019 року між ОСОБА_1 (учасник) та Споживчим житлово-будівельним кооперативом "Котедж плюс" (кооператив) в особі голови правління Семенюка І.Ю. було укладено договір про асоційоване членство №28/11/19-26 від 22.11.2019 року, за умовами якого учасник зобов`язувався сплатити кооперативу пайові внески у розмірах та порядку, визначених договором, а кооператив зобов`язувався організувати будівництво, здати об`єкт будівництва до експлуатації та передати учаснику у власність приміщення у об`єкті будівництва (п. 2.1. договору).

Приміщенням, що повинно бути передано у власність позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) є квартира АДРЕСА_1 , ІІ черга (п. 2.2. договору).

Згідно з п. 3.1. договору, вартість приміщення обумовленого у п. 2.2. Згідно з п. 3.1. договору, вартість приміщення обумовленого у п. 2.2. даного договору складає 1 175 000, 00 грн. договору складає 1 175 000, 00 грн.

Відповідно до п. 3.7., 3.8. договору, покупець має право оплатити всі пайові внески достроково. Датою оплати вважається дата зарахування суми грошових коштів на поточний рахунок кооперативу або дата внесення коштів в касу кооперативу.

Довідка про повну оплату суми пайового внеску видається кооперативом учаснику після здійснення остаточного розрахунку учасником за приміщення (п. 3.10. договору).

За умовами п. 6.1. договору, у 30-денний строк після здійснення учасником повної оплати вартості приміщення, що зазначається у п. 3.1.цього договору, за умови, що об`єкт будівництва введений в експлуатацію (а якщо об`єкт будівництва не введений в експлуатацію, а повна оплата вартості приміщення здійснена учасником то у 30-денний строк після введення об`єкта будівництва в експлуатацію) для проведення державної реєстрації права власності на приміщення кооператив зобов`язується надати учаснику наступні документи: 1) копію документу, що посвідчує речове право на земельну ділянку; 2) документ, що підтверджує, присвоєння об`єкту будівництва адреси; 3) копію документу, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію об`єкту будівництва; 4) довідку про повну оплату учасником пайових внесків; 5) список асоційованих членів кооперативу, затверджений загальними зборами членів (власників) кооперативу.

22 листопада 2019 року між ОСОБА_1 та кооперативом в особі голови правління Семенюка І.Ю. складено акт прийому-передачі майна-квартири АДРЕСА_1 загальною площею 78, 82 м 2, житловою площею 51,83 м 2.

ОСОБА_1 на підтвердження сплати пайового внеску та членства в кооперативі додано до позовної заяви квитанцію до прибуткового касового ордеру №22/11/19-26 у сумі 3 200, 00 грн, акт на передачу матеріалів-пайового внеску (цегли М-100 в кількості 378 000 штук) №22/11/19-26 від 22.11.2019 на загальну суму 1 171 800, 00 грн, та довідку №22/11/19 від 22.11.2019.

Разом з тим, з досліджених у судовому засіданні картки рахунку: 301 "Каса в національній валюті" за 4 квартал 2019 року кооперативу та касової книги кооперативу на 2019 рік, судом встановлено, що у листопаді 2019 року в касу кооперативу було лише одне надходження від ОСОБА_7 , прибутковий касовий ордер номер ПКО-000122 від 27.11.19 року на суму 32 000, 00 грн. Надходжень коштів в касу кооперативу від ОСОБА_1 в розмірі 3200,00 грн. за прибутковим касовим ордером № 22/11/19-26, підстава - членські внески згідно договору 22/11/19-26 не було.

Крім того, як стверджується касовою книгою кооперативу на 2019 рік, прибуткові касові ордери нумеруються з початку року та мають такий, загальний для всіх, формат - "ПКО-000001". Відомості про прибутковий касовий ордер з номером-22/22/19-26 у касовій книзі відсутні. Вказане також узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_5 .

Згідно виписки по рахунку кооперативу № НОМЕР_1 в АТ "Райффайзен банк Аваль" у м. Києві в листопаді 2019 року, надходжень на рахунок кооперативу від ОСОБА_1 не було.

Також судом встановлено, що згідно інформації одержаної кооперативом від генерального підрядника ТОВ "Промбуд 8" (лист №36 від 04.10.2020), всі роботи на об`єкті будівництва, згідно нормативних актів щодо здійснення будівництва, планувалися і фіксувалися в загальних журналах робіт №1 та №2 будівельної організації ТОВ "Промбуд 8" із будівництва об`єкта будівництва житлового будинку, адреса об`єкта: АДРЕСА_2 . Відповідальним за ведення журналів є виконроб ОСОБА_3 . Ведення журналу є обов`язковим і жорстоко контролюється усіма органами, що здійснюють контроль за будівництвом. Відповідно до журналу робіт №2 будівельної організації ТОВ "Промбуд 8" із будівництва об`єкта будівництва житлового будинку, адреса об`єкта: АДРЕСА_2 , на будівництві були завершені всі загальнобудівельні роботи (в т.ч. зведення несучих конструкцій, цегляна кладка стін, влаштування покрівлі, зовнішнє опорядження фасадів, заповнення віконних прорізів), також завершені роботи по газифікації та електропостачанню будинку (в. т.ч. внутрішньої електропроводки).

У вересні-листопаді 2019 року здійснювалися влаштування внутрішніх штукатурних робіт та бетонування сходів з пандусами. зазначені роботи завершені до 13.11.2019, що зафіксовано в загальному журналі робіт №2.

Згідно інформації одержаної кооперативом від генерального підрядника ТОВ "Промбуд 8" (лист №36 від 04.10.2020), генеральний підрядник несе персональну відповідальність за якість виконання робіт, а вона в свою чергу в основному залежить від якості матеріалів, які використовуються при будівництві. ТОВ "Промбуд 8" здійснювало вхідний контроль якості матеріалів, у зв`язку з чим був заведений журнал №7 вхідного контролю якості матеріалів. У вказаному журналі в листопаді 2019 року запис щодо цегли М-100, сертифікатів відповідності та/або сертифікатів якості на цеглу М-100 відсутній, а тому в листопаді 2019 року цегли М-100 не було і якість її не перевірялася ТОВ "Промбуд 8".

Відповідно до загального журналу робіт №2 будівельної організації ТОВ "Промбуд 8" із будівництва об`єкта будівництва житлового будинку, адреса об`єкта: АДРЕСА_2 , відповідальним за ведення кого є виконроб ОСОБА_3 , на вказаному будівництві станом на листопад 2019 року цегла М-100 взагалі не використовувалася.

При цьому, відповідно до інформації одержаної кооперативом від генерального підрядника ТОВ "Промбуд 8" згідно листа №36 від 04.10.2020 в листопаді 2019 року на будівництво будинку по АДРЕСА_2 , цегла М-100 в кількості 378 000, 00 штук на суму 1 171 800, 00 грн від ОСОБА_8 згідно акту №22/11/19-26 на передачу матеріалів-пайового внеску від 22.11.2019 до договору про асоційоване членство №22/11/19-26 від 22.11.2019 не поступала. Крім того, на будгенплані території об`єкту будівництва будинку по АДРЕСА_2 , станом на листопад 2019 року відсутні площадки на яких можна було б розмістити 378 000, 00 штук цегли М-100 для тимчасового зберігання. Плошадок для зберігання цегли М-100 не було передбачено проектом організації будівництва.

Суд зазначає, що відомості надані кооперативу генеральним підрядником ТОВ "Промбуд 8" також узгоджуються з показаннями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Окрім того, судом встановлено, що в ході службового розслідування, проведеного Споживчим житлово-будівельним кооперативом "Котедж плюс", за результатами якого було складено акт, затверджений рішенням правління кооперативу від 09.10.2020, встановлено, що відповідно до даних бухгалтерського обліку кооперативу, в листопаді 2019 року не було приходу цегли М-100 в кількості 378 000, 00 штук на суму 1 171 800, 00 грн від ОСОБА_1 згідно акту №22/11/19-26 на передачу матеріалів-пайового внеску від 22.11.2019 до договору про асоційоване членство №22/11/19-26 від 22.11.2019.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України року кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Таким чином, при зверненні до суду з відповідними вимогами саме позивач має довести: наявність відповідного права, за захистом якого він звернувся до суду, та, відповідно, порушення такого права відповідачем внаслідок невиконання свого зобов`язання.

Проте суд зазначає, що ОСОБА_1 не підтверджено належними та допустимими доказами сплату ним пайових внесків згідно договору в сумі 1 175 000, 00 грн.

При цьому довідка №22/11/19 від 22.11.2019 також не є підтвердженням сплати ОСОБА_1 пайових внесків з огляду на те, що тільки 16 липня 2020 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради було видано сертифікат готовності, реєстраційний номер РВ122200716861, та відповідно прийнято в експлуатацію об`єкт будівництва.

Відповідно до порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 №750) видача сертифікату готовності дає право подальшого укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності, та відповідно оформлення права власності.

21 липня 2020 року наказом Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради №74 об`єкту нерухомого майна (після прийняття об`єкта в експлуатацію) та зареєстрованого 16.07.2020 за номером сертифікату РВ122200716861, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта, було присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2 .

За умовами п. 6.1. договору, у 30-денний строк після здійснення учасником повної оплати вартості приміщення, що зазначається у п. 3.1.цього договору, за умови, що об`єкт будівництва введений в експлуатацію (а якщо об`єкт будівництва не введений в експлуатацію, а повна оплата вартості приміщення здійснена учасником то у 30-денний строк після введення об`єкта будівництва в експлуатацію) для проведення державної реєстрації права власності на приміщення кооператив зобов`язується надати учаснику наступні документи: 1) копію документу, що посвідчує речове право на земельну ділянку; 2) документ, що підтверджує, присвоєння об`єкту будівництва адреси; 3) копію документу, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію об`єкту будівництва; 4) довідку про повну оплату учасником пайових внесків; 5) список асоційованих членів кооперативу, затверджений загальними зборами членів (власників) кооперативу.

Таким чином, довідка про повну оплату учасником пайових внесків могла бути видана кооперативом лише після 16.07.2020, тобто у 30-денний строк після введення об`єкта будівництва в експлуатацію, що відповідає положенням п. 6.1. Договору.

Отже, доказів того, що ОСОБА_1 були передані грошові кошти чи матеріали в якості пайового внеску відповідно до умов договору про асоційоване членство №28/11/19-26 від 22.11.2019, останнім суду не подано.

При цьому, факт того, що позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) не передавалися матеріали в якості пайового внеску відповідно до умов договору про асоційоване членство №28/11/19-26 від 22.11.2019 року, а саме цегли М-100 в кількості 378 000, 00 штук підтверджується також показаннями ОСОБА_1 , наданими у судовому засіданні 25 січня 2021 року.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог актів цивільного законодавства.. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст..ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2 ) зміна умов зобов`язання; 3 ) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

В силу положень ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язань або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно правової позиції викладеної у Постанові ВСУ від 18 вересня 2013 року у справі № 6-75цс13, оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критерії, що виявлені вказаною нормою. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладанні договору, а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

З огляду на викладене више, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Споживчого житлово-будівельного кооперативу "Котедж плюс" про розірвання договору про асоційоване членство №28/11/19-26 від 22.11.2019 року та стягнення суми пайових внесків є необґрунтованими, безпідставними, а відтак не підлягають задоволенню судом.

Стосовно зустрічних позовних вимог Споживчого житлово-будівельного кооперативу "Котедж плюс" до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про асоційоване членство №28/11/19-26 від 22.11.2019 року суд зазначає таке.

У договорі про асоційоване членство №28/11/19-26 від 22.11.2019 року зазначено, що цей договір укладений між Споживчим житлово-будівельним кооперативом "Котедж плюс" в особі голови правління кооперативу ОСОБА_2 , який діє на підставі статуту та асоційованим членом кооперативу ОСОБА_1 .

Оскільки спірний договір містить умову про підписання його особою, яка діє на підставі статуту, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 906/100/17, від 12.06.2018 у справі № 927/976/17 та від 26.02.2019 у справі №925/1453/16).

Отже, при підписанні договору ОСОБА_1 повинен був пересвідчитись в тому, що статут кооперативу не містить обмежень повноважень голови правління кооперативу ОСОБА_2 на укладення правочину про асоційоване членство №28/11/19-26 від 22.11.2019 року .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про кооперацію , кооперація - система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів.

Положеннями ст. 2 Закону України Про кооперацію передбачено, що пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки; вступний внесок - грошовий чи інший майновий неповоротний внесок, який зобов`язана сплатити особа у разі вступу до кооперативної організації.

За змістом ст. 11 Закону України Про кооперацію , вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

У кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай. Асоційований член кооперативу - фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі (ст. 14 Закону України Про кооперацію ).

За приписами п. 3 ч. 3 ст. 16 Закону України Про кооперацію , виконавчий орган кооперативу укладає угоди між кооперативом та іншими особами.

Згідно з п. 8.11. статуту Споживчого житлово-будівельного кооперативу "Котедж плюс" (далі - статуту), виконавчим органом кооперативу є правління, яке складається з трьох чоловік та очолюється головою. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу.

За умовами п. 8.12 статуту, виконавчий орган кооперативу, зокрема:

- представляє кооператив у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами;

- укладає угоди між кооперативом та іншими особами;

- вирішує інші питання діяльності кооперативу.

Відповідно до п. 8.14 статуту, рішення правління приймається більшістю голосів за наявності на засіданні не менше двох третин членів правління кооперативу.

Отже, у статуті не визначено прав та обов`язків, повноважень голови правління, які надають йому право діяти одноособово від імені кооперативу, в тому силі самостійно, без погодження з правління кооперативу, підписувати договори від імені кооперативу.

Таким чином, відповідно до положень статуту, всі рішення щодо господарської діяльності, які віднесені до повноважень виконавчого органу, має приймати правління кооперативу як колегіальний, а не одноособовий орган управління.

Враховуючи вказані приписи законодавства, положення статуту та показання свідків, надані у судовому засіданні, для вступу особи до кооперативу як учаснику та укладення з кооперативом договору про асоційоване членство, необхідно подати відповідну заяву, яка повинна бути розглянута на засіданні правління кооперативу та щодо неї мають бути прийняті рішення про прийняття у члени кооперативу та укладення договору.

Однак, як встановлено судом, у матеріалах справи відсутні будь-які докази вступу ОСОБА_1 до кооперативу на підставі його письмової заяви та докази прийняття правлінням кооперативу рішення про прийняття його у члени кооперативу та укладення з ним договору.

Натомість, як стверджується матеріалами справи щодо спірної квартири є заява ОСОБА_9 про прийняття у члени кооперативу від 10.03.2020; протокол засідання правління кооперативу від 10.03.2020 про прийняття її до кооперативу та укладення з нею договору про асоційоване членство; договір про асоційоване членство №10/03/20-26 від 10.03.2020 та акт приймання-передачі житлового приміщення від 22.07.2020.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин першої та другої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Главою 17 Цивільного кодексу України унормовано правовідносини представництва при здійсненні правочинів. Відповідно до частин першої та третьої статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Статтею 241 Цивільного кодексу України передбачено що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Як вбачається з системного аналізу практики Верховного Суду щодо застосування ст.92, 203, 215 ЦК України, висновки, аналогічні тим, що викладені у постанові від 13.03.2017 у справі № 760/8121/16-ц, містяться у постанові Верховного Суду від 15.05.2018 у господарській справі № 904/12079/16, в якій, зокрема, зазначено наступне. На захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, у тому числі укладають із юридичними особами договори різних видів, частиною 3 ст. 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Тобто для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору. Таке обмеження повноважень набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність у органу юридичної особи чи її представника необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Закон не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про недобросовісність чи нерозумність дій третьої особи у відносинах з юридичною особою. Тому з огляду на загальні засади здійснення цивільних прав (ст. 12 ЦК України) висновок про добросовісність поведінки третьої особи залежить від того, чи відповідало укладення договору її внутрішній волі, чи бажала третя особа реального настання правових наслідків, обумовлених договором, і чи настали такі наслідки насправді. Таким чином, підлягає оцінці не лише поведінка третьої особи до та в момент укладення оспорюваного договору, але й після його укладення, зокрема необхідно встановити, чи виконала третя особа свої обов`язки за договором, у який спосіб у подальшому третя особа розпорядилася одержаним за оспорюваним договором майном, чи не було залучення третьої особи до участі в укладенні договору формальною дією, спрямованою на подальше відчуження предмета договору з метою протиправного позбавлення юридичної особи права власності на майно (відповідні висновки містяться також у постанові Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 910/22839/16).

Враховуючи, що у спірному договорі міститься умова про підписання його зі сторони кооперативу особою, яка діє на підставі статуту, що не заперечується сторонами, ОСОБА_1 був усвідомлений із його статутом, а тому суд погоджується з доводами кооперативу, що позивач (відповідач за зустрічним позовом) знав, що укладення такого договору одноосібно головою правління є незаконним та що відповідне рішення про укладення такого договору повинно було бути прийняте на засіданні правління.

Як наслідок, оспорюваний договір було укладено з перевищенням повноважень, про що знав ОСОБА_1 , який був стороною за договором, але все одно уклав оспорюваний договір.

При цьому, подальшого схвалення договору про асоційоване членство №28/11/19-26 від 22.11.2019 року не відбулось, оскільки доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів тощо).

Судом також встановлено, що після укладення спірного договору, акт на передачу матеріалів-пайового внеску (цегли М-100 в кількості 378 000 штук) №22/11/19-26 від 22.11.2019 на загальну суму 1 171 800, 00 грн, довідка №22/11/19 від 22.11.2019 та акт прийому-передачі майна-квартири АДРЕСА_1 загальною площею 78, 82 м 2, житловою площею 51,83 м 2. були підписані тим самим не уповноваженим на це колишнім головою правління кооперативу ОСОБА_2 .

З огляду на викладене вище, надаючи оцінку показанням позивача (відповідача за зустрічним позовом) наданим у судовому засіданні 25.01.2021 та обставинам, зазначеним останнім у позовній заяві, судом встановлено, шо ОСОБА_1 , після підписання договору про асоційоване членство №28/11/19-26 від 22.11.2019 року, було підписано зокрема акт приймання-передачі матеріалів-пайового внеску (цегли М-100 в кількості 378 000, 00 штук) №22/11/19-26 від 22.11.2019, однак, згідно показань ОСОБА_1 , ним було підписано вказаний акт, але фактично такі матеріали кооперативу не передавалися. Крім того, як вже було встановлено судом, ОСОБА_1 своїх обов`язків за договором щодо сплати пайових внесків не виконав.

Також суд звертає увагу, що перед підписання акту прийому-передачі майна-квартири АДРЕСА_1 загальною площею 78, 82 м 2, житловою площею 51,83 м2. позивач (відповідач за зустрічним позовом) мав би проявити розумну обачність та дізнатися чи введений об`єкт будівництва в експлуатацію.

Таким чином ОСОБА_1 діяв недобросовісно та нерозумно, при цьому достеменно знаючи про відсутність у голови правління ОСОБА_2 необхідного обсягу повноважень.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог тавизнання недійсним договору про асоційоване членство №28/11/19-26 від 22.11.2019 року, укладеним між Споживчим житлово-будівельним кооперативом "Котедж плюс" та ОСОБА_1 в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином з ОСОБА_1 на користь Споживчого житлово-будівельного кооперативу "Котедж плюс" слід стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102 грн 00 коп.

Керуючись ст. 263 - 265, 293, 294, 315, 316, 319 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до Споживчого житлово-будівельного кооперативу "Котедж плюс" про розірвання договору про асоційоване членство №28/11/19-26 від 22.11.2019 року та стягнення суми пайових внесків відмовити.

Зустрічний позов Споживчого житлово-будівельного кооперативу "Котедж плюс" до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про асоційоване членство №28/11/19-26 від 22.11.2019 року задовольнити.

Визнати недійсним договір про асоційоване членство №28/11/19-26 від 22.11.2019 року, укладений між Споживчим житлово-будівельним кооперативом "Котедж плюс" та ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Споживчого житлово-будівельний кооперативу "Котедж плюс" витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102 грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування учасників справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом): ОСОБА_1 - АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач (позивач за зустрічним позовом): Споживчий житлово-будівельний кооператив "Котедж плюс" - вул. С. Васильченка, буд. 26, м. Рівне, 33014, ІК 33001294.

Повне судове рішення складене та підписане 28 січня 2021 року.

Суддя Левчук О. В.