Постанова

від 10.08.2021 по справі 569/13705/20

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2021 року

м. Рівне

Справа № 569/13705/20

Провадження № 22-ц/4815/496/21

Головуючий у Рівненському міському суді

Рівненської області: суддя Левчук О.В.

Рішення суду першої інстанції проголошено

(вступна і резолютивна частини):

о 13 год. 05 хв. 25.01.2021 у м. Рівне

Рівненської області

Повний текст рішення складено: 28.01.2021

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючий: суддя Хилевич С.В.

судді: Ковальчук Н.М., Шимків С.С.

секретар судового засідання: Пиляй І.С.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - Споживчий житлово-будівельний кооператив "Котедж плюс";

представники учасників справи:

позивача - адвокати Оспанов Роман Олегович, Левченко Катерина Юріївна;

відповідача - адвокат Солімчук Ігор Миколайович;

за участі: представників сторін - адвокатів Левченко Катерини Юріївни та Солімчука Ігоря Миколайовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Оспанова Романа Олеговича на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 січня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Споживчого житлово-будівельного кооперативу "Котедж плюс" про розірвання договору щодо асоційованого членства і стягнення суми пайових внесків та за зустрічним позовом Споживчого житлово-будівельного кооперативу "Котедж плюс" до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору щодо асоційованого членства,

в с т а н о в и в:

У серпні 2020 року в суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до Споживчого житлово-будівельного кооперативу "Котедж плюс" (далі - СЖБК "Котедж плюс" або кооператив) про розірвання договору щодо асоційованого членства №28/11/19-26 від 22 листопада 2019 року та стягнення суми пайових внесків. Мотивуючи вимоги, вказувалося, що 22 листопада 2019 року між сторонами укладено договір щодо асоційованого членства №28/11/19-26, за умовами якого він зобов`язався сплатити відповідачу пайові внески у розмірах та в порядку, визначених договором, а відповідач зобов`язався організувати будівництво, здати об`єкт будівництва в експлуатацію і передати позивачу у власність приміщення в цьому об`єкті нерухомості. Приміщенням, яке визначено договором для передачі у власність ОСОБА_1 , повинна бути квартира АДРЕСА_1 , вартість якої складала 1 175 000 гривень. Того ж числа ним сплачено пайовий внесок у повному обсязі і тоді ж складено акт приймання-передачі майна - квартири АДРЕСА_2 загальною площею 78, 82 м 2 , житловою - 51, 83 м 2 . Виконавши свої зобов`язання, вважає, що СЖБК "Котедж плюс" своїх зобов`язань не виконало і позбавило його права зареєструвати спірну квартиру через те, що вона вже зареєстрована за іншою особою. На думку позивача, ці обставини свідчать про істотне порушення кооперативом договірних умов.

Тому ОСОБА_1 просив розірвати укладений між сторонами 22 листопада 2019 року щодо асоційованого членства №28/11/19-26, стягнувши на його користь 1 175 000 гривень сплачених пайових внесків.

Заперечуючи проти позову, відповідач у жовтні 2020 року подав зустрічний позов про визнання недійсним зазначеного договору. При цьому покликався на те, що Статутом СЖБК "Котедж плюс" не визначено прав та обов`язків, а також повноважень голови правління, які надавали би йому право діяти одноособово від імені кооперативу. Тобто усі рішення з приводу господарської діяльності, що віднесені до повноважень виконавчого органу, повинно приймати правління СЖБК "Котедж плюс" як колегіальний, а не одноособовий, орган управління. Отже, вважав, що укладення оспорюваного договору головою правління ОСОБА_2 суперечить вимогам закону і Статуту відповідача. Щодо правління кооперативу, то цим органом не приймалося жодних рішень ОСОБА_1 , в т.ч. і про розгляд його заяви на вступ до кооперативу чи щодо укладення договору на асоційоване членство. У кооперативі взагалі відсутні будь-які звернення позивача.

Крім іншого, наполягає, що позивачем не надано доказів про сплату ним 1 175 000 гривень в рахунок пайового внеску, що свідчить про невиконання ним договірних зобов`язань з приводу оплати вартості спірної квартири.

Також вказує, що СЖБК "Котедж плюс" не міг 22 листопада 2019 року передати ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2 до реєстрації сертифікату щодо готовності об`єкта до експлуатації та присвоєння адреси. Так, даний сертифікат кооперативом отримано лише 16 липня 2020 року, а поштову адресу об`єкту будівництва присвоєно 21 липня 2020 року, тобто набагато пізніше після укладення оспорюваного договору.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 19 жовтня 2020 року зустрічний позов прийнято до спільного розгляду із позовом ОСОБА_1 до СЖБК "Котедж плюс" про розірвання договору щодо асоційованого членства та стягнення суми пайових внесків, а їхні вимоги об`єднано в одне провадження.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 25 січня 2021 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову до СЖБК "Котедж плюс" про розірвання договору щодо асоційованого членства №28/11/19-26 від 22.11.2019 та стягнення суми пайових внесків.

Зустрічний позов задоволено.

Визнано недійсним договір про асоційоване членство №28/11/19-26 від 22.11.2019, що укладений між ОСОБА_1 і кооперативом.

Стягнуто із позивача на користь СЖБК "Котедж плюс" 2 102 гривні судового збору.

У поданій апеляційній скарзі позивач покликається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, що полягало у неправильному застосуванні норм матеріального права і порушенні норм процесуального права, що призвело до помилкового вирішення справи.

На її обґрунтування зазначалося про свою незгоду із висновком суду про те, що при підписанні оспорюваного договору голова правління кооперативу ОСОБА_2 перевищив свої повноваження, а позивач знав про наявність обмеження повноважень щодо підписання головою правління договору. Вважав, що судом хибно оцінено наявні докази у справі, а саме - зміни до Статуту СЖБК "Котедж плюс" не вносилися з 2016 року, а питання обізнаності ОСОБА_1 про обсяг голови правління кооперативу не досліджувалося. Статут же не містить вказівки про осіб, яким надано право підпису документів, зокрема договорів, від імені відповідача. Про цей факт свідчить і тотожність підписантів у оспорюваному договорі та договорі між кооперативом та ОСОБА_3 , яка набула право на спірну квартиру пізніше. При цьому на час укладення договору у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначався підписантом ОСОБА_2 і лише з грудня 2019 року - ОСОБА_4 .

Заявник звертав увагу на незастосування судом ст.ст. 9, 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", ст. 92 ЦК України, а також правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22 жовтня 2019 року у справі №911/2129/17 та Верховним Судом у постанові від 01 квітня 2020 року у справі №669/794/17.

Щодо порушення норм процесуального права, то вважав, що в порушення правил ст. 234 ЦПК України судом не було перевірено наявність згоди ОСОБА_1 на допит його як свідка за клопотанням відповідача. Суд залишив без уваги довідку №22/11/19-26 від 22.11.2019 про те, що позивач є членом СЖБК "Котедж плюс" та сплатив пайові внески у повному обсязі, а також зробив помилковий висновок, що квитанція до прибуткового касового ордеру №22/11/19-26 від 22.11.2019 не є доказом внесення коштів у касу кооперативу, адже формат (серійний номер) не збігається з форматом (серійним номером) касової книги СЖБК "Котедж плюс" за 2019 рік. Дана квитанція містить печатку кооперативу та підпис голови його правління.

Крім того, судом було відмовлено у клопотанні про залучення ОСОБА_2 до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Насправді ж, ОСОБА_2 , бувши головою правління на момент укладення оспорюваного договору, міг підтвердити чи спростувати факт внесення пайових внесків у повному обсязі з наданням пояснень по суті позову.

До прийняття об`єкта в експлуатацію кооперативом передано за актом приймання-передачі майна - квартири АДРЕСА_2 (ІІ черга будівництва) загальною площею 78, 82 м 2 , житловою - 51, 83 м 2 . На момент його складення ІІ черга будівництва не була введена в експлуатацію, а тому площа спірної квартири є проектною і не могла збігатися з указаною в технічному паспорті площею, оскільки такі обміри здійснюються після введення об`єкта в експлуатацію. Ця обставина вказує про намір кооперативу передати приміщення за оспорюваним договором.

З приводу показань свідків, то заявник зазначав, що допитані у судовому засіданні ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 повністю повідомили про обставини, які наведені у зустрічному позові, однак не змогли дати відповідь на жодне питання позивача, не могли пригадати подій, що відбувалися у грудні 2019 року при зміні голови правління кооперативу, при цьому детально описавши події, що відбулися значно раніше. Тобто їхні свідчення є вибірковими і непослідовними.

Тому вважав, що наявні докази у справі підтверджують, що при укладенні оспорюваного договору у голови правління СЖБК "Котедж плюс" ОСОБА_2 був достатній обсяг повноважень на це, а ОСОБА_1 було внесено пайові внески у повному розмірі.

Зважаючи на викладене та беручи до уваги, що відповідач не виконав своїх договірних зобов`язань, просив скасувати рішення суду першої інстанції, задовольнивши його позов до СЖБК "Котедж плюс".

Відзив на апеляційну скаргу іншими учасниками справи чи їх представниками не подавався, хоча про право його подати до 14 травня 2021 року роз`яснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги.

Як з`ясовано, 22 листопада 2019 року між ОСОБА_1 і СЖБК "Котедж плюс" в особі голови правління Семенюка І.Ю. укладено договір про асоційоване членство №28/11/19-26, за умовами якого учасник зобов`язався сплатити на користь кооперативу пайові внески у розмірах та в порядку, визначених договором, а відповідач зобов`язався організувати будівництво, здати об`єкт будівництва до експлуатації та передати учаснику у власність приміщення в об`єкті будівництва. Приміщенням, яке повинно бути передано у власність позивачу, є квартира АДРЕСА_2 , ІІ черга. Вартість приміщення визначено у 1 175 000 гривень. Покупець має право оплатити всі пайові внески достроково. Датою оплати вважається дата зарахування суми грошових коштів на поточний рахунок кооперативу або дата внесення коштів у касу кооперативу. Довідка про повну оплату суми пайового внеску видається кооперативом учаснику після здійснення остаточного розрахунку учасником за приміщення. У 30-денний строк після здійснення учасником повної оплати вартості приміщення, за умови, що об`єкт будівництва уведений в експлуатацію (а якщо об`єкт будівництва не уведений в експлуатацію, а повна оплата вартості приміщення здійснена учасником, то у 30-денний строк після введення об`єкта будівництва в експлуатацію) для проведення державної реєстрації права власності на приміщення кооператив зобов`язується надати учаснику такі документи: 1.) копію документа, що посвідчує речове право на земельну ділянку; 2.) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту будівництва адреси; 3.) копію документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва; 4.) довідку про повну оплату учасником пайових внесків; 5.) список асоційованих членів кооперативу, затверджений загальними зборами членів (власників) кооперативу (пункти 2.1, 2.2, 3.1, 3.7, 3.8, 6.1 договору).

Того ж дня між сторонами складено акт прийому-передачі майна - квартири АДРЕСА_2 загальною площею 78, 82 м 2 , житловою площею 51, 83 м 2 .

На а.с. 14, 15, 17 містяться квитанція до прибуткового касового ордера №22/11/19-26, де вказується про сплату ОСОБА_1 3 200 гривень членських внесків відповідно до оспорюваного договору, акт №22/11/19-26 на передачу матеріалів - пайового внеску від 22 листопада 2019 року, за яким позивач передав на користь СЖБК "Котедж плюс" цегли М-100 кількістю 378 000 штук на суму 1 171 800 гривень (всього у гривнях: один мільйон сто сімдесят одна тисяча вісімсот гривень 00 копійок), а також довідка №22/11/19, видана кооперативом 22 листопада 2019 року, про те, що ОСОБА_1 є членом СЖБК "Котедж плюс" і станом на 22 листопада 2019 року ним сплачено всі пайові внески.

16 липня 2020 року Управлінням архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Рівненської міської ради видано сертифікат РВ 122200716861, що засвідчує прийняття об`єкта будівництва до експлуатації.

Наказом Управлінням архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Рівненської міської ради від 21 липня 2020 року №74 об`єкту будівництва "Будівництво житлових будинків (ІІ черга), що знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером: 5610100000:01:039:0281", присвоєно адресу: АДРЕСА_1 .

11 серпня 2020 року позивач звернувся до державного реєстратора виконавчого комітету Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності на квартиру АДРЕСА_3 ), однак йому було відмовлено через те, право власності на дану квартиру уже зареєстроване за ОСОБА_3 .

Вважаючи, що його суб`єктивні цивільні права порушуються СЖБК "Котедж плюс" тим, що спірна квартира, за яку ним було сплачено пайові внески в повному обсязі, вже зареєстрована за іншою особою, що виключає можливість набуття ним права власності на неї, 27 серпня 2020 року в суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до кооперативу про розірвання договору про асоційоване членство №28/11/19-26 від 22 листопада 2019 року та стягнення 1 175 000 гривень пайових внесків.

Заперечуючи проти первісного позову, у жовтні 2020 року відповідачем подано зустрічний позов про визнання недійсним договору про асоційоване членство №28/11/19-26 від 22 листопада 2019 року. Зазначалося, що укладення 22 листопада 2019 року одноособово головою правління від імені СЖБК "Котедж плюс" договору про асоційоване членство №28/11/19-26 з позивачем суперечить Статуту кооперативу та вимогам закону, а також що правлінням кооперативу не приймалося рішень щодо вступу чи укладення оспорюваного договору з ОСОБА_1 , відсутні будь-які докази про сплату ним 1 175 000 гривень пайових внесків Щодо СЖБК "Котедж плюс", то він не міг до 22 листопада 2019 року передати спірну квартиру позивачу, оскільки сертифікат про готовність об`єкта до експлуатації та присвоєння адреси отримано кооперативом 16 липня 2020 року, а поштову адресу присвоєно 21 липня 2020 року.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із доведеності та обґрунтованості зустрічного позову, оскільки оспорюваний договір було укладено сторонами з перевищенням повноважень головою правління кооперативу Семенюком І.Я., а подальшого схвалення СЖБК "Котедж плюс" договору про асоційоване членство №28/11/19-26 від 22 листопада 2019 року не відбулося. При цьому враховано, що позивач мав би проявити розумну обачність та дізнатися, чи уведений об`єкт будівництва в експлуатацію, а тому він діяв недобросовісно і нерозумно, знаючи про відсутність у голови правління кооперативу Семенюка І.Ю. необхідного обсягу повноважень.

Щодо первісного позову, то в його задоволенні відмовлено через те, що він не ґрунтується на обставинах справи та вимогах закону. Так, будь-яких доказів про істотне порушення СЖБК "Котедж плюс" умов оспорюваного договору, а також про факт шкоди, завданої цим порушенням, що може полягати у виді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, що не дозволяє позивачу отримати очікуване при укладенні договору, і установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, та тим, що в дійсності вона змогла отримати, ОСОБА_1 надано не було, а матеріали справи їх не містять.

Проте з такими висновками погодитися не можна.

Згідно зі ст.ст. 11, 526, 626, 629, 610, 611, 651, 653 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків , завданих зміною або розірванням договору .

З правової позиції, висловленої Верховним Судом у своїх постановах від 07 серпня 2018 року у справі №910/22259/17, від 14 серпня 2018 року у справі №910/22454/17, від 28 серпня 2018 року у справі №910/20932/17, від 02 жовтня 2018 року у справі №910/21033/17, від 16 жовтня 2018 року у справі №910/3568/18, від 19 лютого 2019 року у справі №910/4427/18, від 03 грудня 2019 року у справі №910/5001/19, від 10 грудня 2019 року у справі №926/1557/18, від 29 січня 2020 року у справі №920/221/19, вбачається, що істотним є таке порушення договору однією із сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пунктом 11.4 договору про асоційоване членство №28/11/19-26 від 22 листопада 2019 року передбачено умови його припинення, а саме, що оспорюваний договір може бути припинено за взаємною згодою сторін і в односторонньому порядку за ініціативою кооперативу у порядку, встановленому пунктом 4.1 даного договору. Пункт 4.1 оспорюваного договору вказує про можливість його одностороннього розірвання з ініціативи кооперативу у випадку порушення іншою стороною визначеного графіком платежів строку та/або більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів та/або порушення іншою стороною вимог щодо перепланування приміщення (в т.ч. й одноразового).

Оскільки позивач є асоційованим членом СЖБК "Котедж плюс", він повністю сплатив пайові внески і йому де-юре було передано квартиру АДРЕСА_2 (в подальшому будинку присвоєно АДРЕСА_4 , що підтверджується відповідним договором, довідкою №22/11/19 від 22.11.2019 та актом прийому-передачі від 22 листопада 2019 року, тому договірні зобов`язання ним виконано в повному обсязі. Щодо відповідача, то його зобов`язання за оспорюваним договором виконано не було і зазначеної квартири ОСОБА_1 фактично у власність передано не було і не може бути передано, що унеможливлюється тим, що право власності на неї уже зареєстровано на іншу особу. Тобто через односторонню відмову СЖБК "Котедж плюс" від договірних зобов`язань ОСОБА_1 не може одержати ту річ, на яку він розраховував при укладенні договору про асоційоване членство №28/11/19-26 від 22 листопада 2019 року.

Ці факти свідчать про істотне порушення відповідачем умов оспорюваного договору щодо позивача, тобто є підставою для його розірвання.

Приходячи до переконання про задоволення апеляційної скарги повністю, колегія суддів також бере до уваги те, що, зокрема, збитками в розумінні положень ст. 22 ЦК України є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Отже, сплачені позивачем на користь кооперативу 1 175 000 гривень пайових внесків є реальними збитками, які за наслідками розірвання оспорюваного договору слід стягнути з відповідача ОСОБА_1 .

Щодо зустрічного позову, то задоволення вимог ОСОБА_1 за первісним позовом виключає можливість визнання недійсним договору про асоційоване членство №28/11/19-26 від 22 листопада 2019 року.

З приводу заперечень відповідача проти задоволення первісного позову, то колегія суддів звертає увагу, що договір про асоційоване членство №28/11/19-26 від 22 листопада 2019 року до прийняття апеляційним судом своєї постанови був чинним, а тому породжував відповідні права та обов`язки для обох сторін. Не можна погодитися із його аргументами про те, що голова правління кооперативу ОСОБА_2 перевищив свої повноваження, що надані йому Статутом, оскільки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на листопад 2029 року як підписанта зазначено саме ОСОБА_9 . Поготів, як встановлено, при укладенні оспорюваного договору ОСОБА_1 вважав, що останній діє від імені та в інтересах кооперативу.

Той факт, що місце перебування ОСОБА_9 , який діяв при укладенні оспорюваного договору від імені кооперативу, на даний час є невідомим і він зник, з огляду на що відкрито кримінальне провадження за заявою СЖБК "Котедж плюс", то ці обставини не впливають на права та обов`язки ОСОБА_1 , який їх виконав повністю і добросовісно.

Окрім того, показання свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 судом до уваги братися не можуть, адже абз. другий п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз`яснив, що зі змісту абз. другого ч. 1 ст. 218 ЦК України не може доводитися свідченнями свідків не лише заперечення факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин, а й факт його вчинення, а також виконання зобов`язань, що виникли з правочину.

Як убачається, при вирішенні спірних правовідносин суд попередньої інстанції уваги на наведені обставини не звернув, що призвело до ухвалення оскаржуваного рішення, яке не може залишатися чинним.

Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до п. 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання appelatio - дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція, по суті, є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист.

Підставою для задоволення апеляційної скарги відповідно до пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є невідповідність висновків суду попередньої інстанції обставинам справи, що спонукало до незастосування норм матеріального права, які підлягали застосуванню.

В силу правил ст. 141 ЦПК України понесений позивачем судовий збір у розмірі 31 528, 80 гривень (11 350, 80 гривень за пред`явлення позову + 20 178 гривень за подання апеляційної скарги) необхідно стягнути із відповідача на користь ОСОБА_1 .

На підставі ст.ст. 11, 526, 626, 629, 610, 611, 651, 653 ЦК України, постанов Верховного Суду від 07 серпня 2018 року у справі №910/22259/17, від 14 серпня 2018 року у справі №910/22454/17, від 28 серпня 2018 року у справі №910/20932/17, від 02 жовтня 2018 року у справі №910/21033/17, від 16 жовтня 2018 року у справі №910/3568/18, від 19 лютого 2019 року у справі №910/4427/18, від 03 грудня 2019 року у справі №910/5001/19, від 10 грудня 2019 року у справі №926/1557/18, від 29 січня 2020 року у справі №920/221/19,абз. десятого п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003, керуючись ст. ст. 368, 376, 381-384, 388-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Оспанова Романа Олеговича задовольнити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 січня 2021 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати договір про асоційоване членство №28/11/19-26 від 22 листопада 2019 року, що укладений між ОСОБА_1 та Споживчим житлово-будівельним кооперативом "Котедж плюс".

Стягнути із Споживчого житлово-будівельного кооперативу "Котедж плюс" на користь ОСОБА_1 1 175 000 (один мільйон сто сімдесят п`ять тисяч) гривень завданих збитків і 31 528 (тридцять одна тисяча п`ятсот двадцять вісім) гривень 80 копійок судового збору .

Споживчому житлово-будівельному кооперативу "Котедж плюс" відмовити в задоволенні зустрічного позову до ОСОБА_1 про визнання договору про асоційоване членство №28/11/19-26 від 22 листопада 2019 року недійсним.

Позивач: ОСОБА_1 ; адреса: АДРЕСА_5 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Споживчий житлово-будівельний кооператив "Котедж плюс"; адреса: 33014 Рівненська область, м. Рівне, вулиця С. Васильченка, 26; код ЄДРПОУ: 33001294.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено: 10.08.2021

Головуючий : С.В. Хилевич

Судді: Н.М.Ковальчук

С.С.Шимків