Ухвала

від 02.02.2021 по справі 556/1843/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

02 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 556/1843/16-ц

провадження № 61-1069ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 28 серпня 2019 року та постанову Волинського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Управління Держземагенства у Володимирецькому районі Рівненської області, Белінська сільська рада, про визнання недійсними рішень та скасування запису про право на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому, уточнивши свої позовні вимоги, просила визнати недійсним рішення Біленської сільської ради Володимирецького району Рівненської області (далі - Біленська сільська рада) від 14 жовтня 2011 року № 99 Про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по наданню їй у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ;

визнати недійсним рішення Біленської сільської ради від 15 серпня 2012 року № 161 Про затвердження проєкту землеустрою і передачу безоплатно в приватну власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства ;

скасувати рішення державного реєстратора в Державному земельному кадастрі про державну реєстрацію земельної ділянки; вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про Державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5620880900:03:005:0010.

Володимирецький районний суд Рівненської області рішенням від 28 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року, в задоволенні позову відмовив.

19 січня 2021 року ОСОБА_1 подала засобами поштового звязку касаційну скаргу на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 28 серпня 2019 року та постанову Волинського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року у вищевказаній справі.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 узагальнено посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження

Враховуючи викладене, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено конкретну обов`язкову підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), та надати копії скарги відповідно до кількості учасників справи.

Окрім цього, в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позовну заяву подано у жовтні 2016 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становила 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (мінімальна заробітна плата - 1 378 грн) (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір в редакції, чинній станом на час подання позовної заяви у даній справі), тому судовий збір за подання касаційної скарги в даному випадку за три немайнові вимоги (визнання недійсними двох рішень від 14 жовтня 2011 року № 99 та від 15 серпня 2012 року № 161, скасування запису про право на земельну ділянку) становить 3 307,20 грн (551,20 грн х 3 х 200 %).

Згідно з наданого фіскального чеку від 19 січня 2021 року № 3000455464 ОСОБА_1 сплатила судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 1 816 грн.

Враховуючи наведене, ОСОБА_4 слід доплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 1 491,20 грн (3 307,20 грн - 1 816 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в розмірі 1 491,20 грн має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення) або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 28 серпня 2019 року та постанову Волинського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев