Постанова

від 04.02.2021 по справі 916/2087/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 року м. ОдесаСправа № 916/2087/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представників учасників справи:

від позивача - адвоката Кондракова В.В. за посвідченням №003660 від 20.02.2019 та довіреністю № 05-05/20 від 05.05.2020;

адвоката Новак Р.Г. за посвідченням № 003879 від 17.07.2019; свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серія ОД № 003879 від 17.07.2019 та ордером серія ОД № 518750 від 04.02.2021;

від відповідача 1- адвоката Дятель М.О. за посвідченням № 004272 від 21.09.2020; свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серія ОД № 004272 від 21.09.2020 та ордером серія ВН № 1025302 від 04.02.2021;

від третьої особи Акціонерного товариства ,,Державний ощадний банк України» - адвоката Геруса Р.В. за свідоцтвом №667 від 26.10.2009 та довіреністю № 19/3-02/322 від 31.12.2020

/представники решти учасників справи в судове засідання не з`явились, хоча про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином (див. - роздруківку з сайту «Судова влада» )/,

розглянувши в судовому засіданні клопотання представника Фермерського господарства ,,Кулевча» про винесення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат на правову допомогу, надану при розгляді апеляційної скарги Підприємства з іноземними інвестиціями ,,Гленкор Агрікалчер Україна»

на рішення Господарського суду Одеської області від 28.11.2019

у справі № 916/2087/18

за позовом Фермерського господарства ,,Кулевча»

до відповідачів:

1)Підприємства з іноземними інвестиціями ,,Гленкор Агрікалчер Україна» ;

2)Приватного акціонерного товариства ,,Кулевчанський комбінат хлібопродуктів»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Акціонерного товариства ,,Державний ощадний банк України» в особі філії Головного управління по м. Києву та Київській області Акціонерного товариства ,,Державний ощадний банк України» ; Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Агрофірма Фортуна»

про витребування з безпідставного володіння майна, зобов`язання вчинити певні дії, визнання недійсним договору та видаткової накладної,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2018 року Фермерське господарство (далі - ФГ) ,,Кулевча» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Підприємства з іноземними інвестиціями (далі- ПІІ),,Гленкор Агрікалчер Україна» та Приватного акціонерного товариства ,,Кулевчанський комбінат хлібопродуктів» (далі - ПрАТ ,,Кулевчанський КХП» ), в якій з урахуванням прийнятих судом до розгляду заяв (т.1 а.с.116-125; т.3 а.с.117-119) просило суд:

-витребувати з безпідставного володіння ПІІ ,,Гленкор Агрікалчер Україна» на користь ФГ ,,Кулевча» насіння ріпаку 1 класу, врожаю 2018 року, вагою 1000 тонн, вартістю 13 500 000,00 грн., яке перебуває на зберіганні в зерновому складі ПрАТ ,,Кулевчанський КХП» за адресою: 68261, Одеська область, Саратський район, село Кулевча, вулиця Болгарська, 166, прийнятого на зберігання за складською квитанцією на зерно від 14.09.2018 № 220;

-зобов`язати зерновий склад ПрАТ ,,Кулевчанський КХП» вчинити дії по переоформленню з ПІІ,,Гленкор Агрікалчер Україна» на користь ФГ ,,Кулевча» насіння ріпаку 1 класу, врожаю 2018 року, вагою 1000 тонн, вартістю 13 500 000,00 грн., прийнятого на зберігання за складською квитанцією на зерно від 14.09.2018 № 220, погасити її (бланк АЦ № 599785) та видати ФГ ,,Кулевча» нову складську квитанцію на це насіння, про що внести зміни та записи до основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, і реєстру зернового складу;

-визнати недійсним договір поставки від 13.09.2018 № ОР-14829, укладений між ФГ ,,Кулевча» та ПІІ,,Гленкор Агрікалчер Україна» , а також складену в процесі виконання договору видаткову накладну від 14.09.2018 № ВН-16.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.11.2019 позов задоволено частково, на підставі ст.ст. 203, 207, 215ЦК України визнано недійсним письмовий договір поставки від 13.09.2018 №ОР-14829, укладений між ФГ ,,Кулевча» та ПІІ,,Гленкор Агрікалчер Україна» , оскільки його підписано з боку продавця особою, котра не мала необхідних повноважень. В решті позову відмовлено, оскільки суд першої інстанції встановивши недійсність письмового договору поставки, все ж дійшов висновку про чинність оспорюваного правочину, укладеного між ФГ ,,Кулевча» та ПІІ ,,Гленкор Агрікалчер Україна в усній формі, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення цих позовних вимог.

ПІІ ,,Гленкор Агрікалчер Україна» не погодилось із зазначеним рішенням місцевого господарського суду в частині визнання недійсним письмового договору поставки від 13.09.2018 № ОР-14829 та звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило оскаржуване рішення скасувати в цій частині та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог в повному обсязі.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 рішення Господарського суду Одеської області від 28.11.2019 у справі №916/2087/18 в оскаржуваній частині залишено без змін, апеляційну скаргу ПІІ ,,Гленкор Агрікалчер Україна» - без задоволення.

При цьому, під час судових дебатів перед проголошенням відповідної постанови у справі представником ФГ Кулевча було подано до суду письмове клопотання про залучення доказів понесених витрат на правову допомогу протягом 5 днів з моменту проголошення постанови в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.

26.01.2021 через до канцелярію суду апеляційної інстанції від ФГ Кулевча надійшло клопотання про винесення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат на правову допомогу, зокрема стягнення з ПІІ,,Гленкор Агрікалчер Україна» 96 500 грн. витрат на правничу допомогу адвоката.

На підтвердження понесених витрат до вказаної зави позивач додав копії договору про надання юридичних послуг №05-1/20-Ю від 10.02.2020 та акту прийому - передачі наданих послуг №1 від 22.01.2021, які просив залучити до матеріалів справи.

Обґрунтовуючи вказане клопотання, позивач посилався на те, що ним були понесені судові витрати на правову допомогу в розмірі 96 500 грн. внаслідок залучення Адвокатського об`єднання /далі-АО/ Глорія Лекс до надання правової допомоги у даній справі.

02.02.2021 до канцелярії суду апеляційної інстанції від ПІІ,,Гленкор Агрікалчер Україна» надійшли заперечення щодо клопотання позивача, в яких відповідач просить у його задоволені відмовити повністю.

Обґрунтовуючи вказане відповідач зазначає, що в суді апеляційної інстанції представництво інтересів ФГ Кулевча здійснювали адвокати Кондраков В.В. та Папуша А.О., які приймали участь в суді першої інстанції, а також Воробйов А.В., який за твердженням позивача входить до складу АО Глорія Лекс і з останнім укладено договір про надання юридичних послуг №05-1/20-Ю від 10.02.2020, проте зазначене спростовується відомостями з Єдиного реєстру адвокатів України, відповідно до якого цей адвокат здійснює індивідуальну адвокатську діяльність, а отже підстави для стягнення вартості його послуг за зазначеним договором відсутні.

Крім того, ПІІ ,,Гленкор Агрікалчер Україна» вважає, що надані ФГ Кулевча докази витрат є неналежним чином завіреними, позаяк відповідні позначки не відповідають вимогам ДСТУ 4163-2003, бо не містять дати їх посвідчення.

Також ПІІ,,Гленкор Агрікалчер Україна» з посиланням на практику Європейського суду з прав людини (п.95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п.п.34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інші проти України від 10.12.2009, п.80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006 п.88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004) зазначає, що заявлені до стягнення судові витрати не відповідають вимогам щодо неминучості, обгрунтованості і розумності, оскільки до апеляційного суду оскаржувалось не все рішення суду першої інстанції, а лише в частині визнання письмового договору недійсним, і тому жодних розумних причин для залучення третього адвоката для представництва інтересів позивача не було, а відсутність вимог про стягнення витрат на двох інших адвокатів свідчить про штучний характер заявлених в клопотанні витрат.

Розглянувши відповідне клопотання позивача з доданими до нього документами, матеріали справи, колегія суддів дійшла до наступного висновку.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина 1 статті 16 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, згідно з частиною 4 цієї статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 1 статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Також, судова колегія зазначає, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відносно обґрунтованості розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу та його (розміру) пропорційності предмету спору, апеляційний суд приймає до уваги, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, п.95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п.п.34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009 року, п.80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006 року, п.88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року та п.268 рішення у справі East/West Alliance Limited проти України від 02.06.2014 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що 10.02.2020 між ФГ Кулевча (замовник) та АО Глорія Лекс (виконавець) було укладено договір про надання юридичних послуг №05-1/20-Ю, у відповідності до п. 1.1. якого замовник доручає, в виконавець приймає на себе зобов`язання надавати на належному рівні юридичні послуги та передавати замовнику результати цих робіт, а замовник погоджується прийняти надані послуги та виплачувати виконавцеві винагороду за їх надання.

Відповідно до п. 3.1 договору сума винагороди, що виплачується замовником на користь виконавця згідно умов даного договору складається із вартості наданої правової допомоги в залежності від кількості витрачених годин на її надання та гонорару успіху, що виплачується замовником в залежності від результату вирішення спору.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що вартість 1 години надання правової допомоги за даним договором становить 1000грн., без ПДВ.

Згідно п. 3.3 договору у випадку досягнення позитивного результату для замовника він додатково сплачує виконавцю гонорар успіху в розмір 30 000 грн.

Відповідно до п.3.4 позитивним результатом для замовника в розумінні п. 3.3 даного договору є залишення без змін та набрання законної сили рішенням господарського суду від 28.11.2019 у справі № 916/2087/18.

Умовами п.п. 3.5,3.6 договору про надання юридичних послуг №05-1/20-Ю від 10.02.2020 передбачено, що за результатами надання правової допомоги по даному договору сторони складають Акт приймання-передачі наданих послуг. Замовник зобов`язаний підписати Акт приймання - передачі наданих послуг протягом 3 робочих днів з моменту отримання чи в той же строк направити виконавцю мотивовану відмову у випадку, якщо зазначені в акті послуги не відповідають фактично наданим виконавцем послуг згідно з умовами цього договору та вимогам установленим чинним законодавством в Україні. Оплата винагороди виконавцю здійснюється протягом 15-х робочих днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до наданого позивачем акту приймання-передачі наданих послуг №1 загальна вартість правової допомоги, наданої позивачу АО Глорія Лекс на виконання умов договору про надання юридичних послуг №05-1/20-ІО від 10.02.2020 складає 96 500 грн.

Вказаний розмір складається з наступного:

-вивчення матеріалів справи, наданих замовником як на момент укладення договору так і під час його виконання (21година) 21000грн.;

-аналіз законодавства, що регулює спірні відносини, пошук необхідної судової практики, опрацювання судової практики, на яку посилаються інші учасники судового процесу та предмет її релевантності (32години) 32000грн.;

-участь в судовому засіданні у справі, призначеному на 13.02.2020 (1,5 години) 1500грн.;

-участь в судовому засіданні, призначеному на 13.10.2020 (0,5 години) 500грн.;

-підготовка письмових пояснень, щодо неправомірності застосування при вирішені даного спору правових висновків Верховного Суду, на які здійснено посилання по тексту додаткових пояснень ПІІ ,,Гленкор Агрікалчер Україна» , їх направлення на адресу інших учасників судового процесу (5 годин) 5 000грн;

-підготовка письмових заперечень на клопотання Підприємства з іноземними інвестиціями ,,Гленкор Агрікалчер Україна» про призначення додаткової судової технічної експертизи, їх направлення на адресу інших учасників судового процесу (4години) 4 000грн.;

-участь в судовому засіданні у справі, призначеному на 21.01.2021 (2,5 години) 2500грн.;

-гонорар успіху (відповідно до п.п.3.3, 3.4 договору) 30 000 грн.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Аналізуючи розрахунки ФГ Кулевча , колегія суддів частково погоджується з доводами ПІІ,,Гленкор Агрікалчер Україна» , викладеними у запереченнях на них, та зазначає, що заявлені до стягнення судові витрати не відповідають вимогам щодо неминучості, обгрунтованості і розумності, оскільки до апеляційного суду оскаржувалось не все рішення суду першої інстанції, а лише в частині визнання письмового договору недійсним, і тому жодних розумних причин для залучення до участі третього адвоката для представництва інтересів позивача на цій стадії процесу не було, а відповідно і підстав для здійснення 2/3 витрат часу на вивчення ним матеріалів справи та аналіз законодавства, що регулює спірні відносини, також.

Колегія суддів відмічає, що у будь-якому випадку надання правової допомоги з приводу вирішення навіть певної (усієї) сукупності процесуальних питань у апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому розмірі, ніж надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з позовом. Первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази. В свою чергу, процедурні питання є типовими, виконання яких потребує більш технічного підходу та не залежить від ціни позову та/або професійного досвіду виконавця.

При цьому, колегія вважає необгрунтованими твердження ПІІ ,,Гленкор Агрікалчер Україна» про наявність підстав для повної відмови у задоволенні клопотання ФГ Кулевча через відсутність доказів належності адвоката Воробйова А.В. до складу АО Глорія Лекс , оскільки зазначене підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в якому ОСОБА_1 вказано в числі засновників АО Глорія Лекс , крім того, в матеріалах справи міститься довіреність, видана ФГ Кулевча безпосередньо на його ім`я.

Також відхиляються колегією суддів доводи ПІІ ,,Гленкор Агрікалчер Україна» стосовно неналежності доказів витрат ФГ Кулевча через відсутність дати завірення копій договору та акту прийому - передачі наданих послуг, оскільки в судовому засіданні здійснено огляд оригіналів зазначених документів та встановлена їх повна ідентичність наданим заявником копіям.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із критерію дійсності та необхідності, а також критерію розумності розміру витрат на правову допомогу, враховуючи конкретні обставини справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що в загальній кількості достатніми, об`єктивними і співмірними є витрати у розмірі 61 167,00 грн., у тому числі 30 000 грн. гонорару успіху, який відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18 належить до судових витрат і підлягає стягненню.

З огляду на вищевикладене, враховуючи наведені положення процесуального законодавства та підтверджений матеріалами справи факт успішного надання адвокатами позивача професійної правничої допомоги при апеляційному провадженні у справі №916/2087/18, відповідно до статей 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що заява про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання Фермерського господарства ,,Кулевча» про винесення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції у справі №916/2087/18 задовольнити частково.

Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями ,,Гленкор Агрікалчер Україна» на користь Фермерського господарства ,,Кулевча» 61 167,00 грн. витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі №916/2087/18

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, передбачені ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 05.02.2021 об 11.40.

Головуючий суддя Г.П. Разюк

Суддя Г.І. Діброва

Суддя А.І. Ярош