Постанова

від 31.03.2021 по справі 916/2087/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 916/2087/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Случа О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями "Гленкор Агрікалчер Україна"

на додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04 лютого 2021 року (головуючий - Разюк Г. П., судді - Діброва Г. І., Ярош А. І.) у справі

за позовом Фермерського господарства "Кулевча"

до: 1) Підприємства з іноземними інвестиціями "Гленкор Агрікалчер Україна", 2) Приватного акціонерного товариства "Кулевчанський комбінат хлібопродуктів",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України в особі філії Головного управління по м. Києву та Київській області Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Фортуна",

про витребування з безпідставного володіння майна, зобов`язання вчинити певні дії, визнання недійсним договору та видаткової накладної

(за участю представника відповідача-1 - Шишканов О.А.)

Суть провадження та короткий зміст оскаржуваного судового рішення

1. У вересні 2018 року Фермерське господарство "Кулевча" (далі - ФГ "Кулевча") звернулось до суду з позовом до Підприємства з іноземними інвестиціями (далі- ПІІ "Гленкор Агрікалчер Україна", відповідач-1) та Приватного акціонерного товариства ",Кулевчанський комбінат хлібопродуктів" (далі - ПрАТ "Кулевчанський комбінат хлібопродуктів") про:

- витребування з безпідставного володіння відповідача-1 насіння ріпаку 1 класу, врожаю 2018 року, вагою 1000 тон, вартістю 13 500 000 грн. (далі - насіння ріпаку), яке зберігається в зерновому складі ПрАТ ,,Кулевчанський КХП" за складською квитанцією на зерно від 14.09.2018 № 220;

- зобов`язання ПрАТ ,,Кулевчанський КХП" переоформити з ПІІ "Гленкор Агрікалчер Україна" на користь ФГ "Кулевча" насіння ріпаку, прийнятого на зберігання за складською квитанцією на зерно від 14.09.2018 № 220, погасити її та видати позивачу нову складську квитанцію на це насіння, про що внести зміни та записи до основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, і реєстру зернового складу;

-визнати недійсним договір поставки від 13.09.2018 № ОР-14829 та складену в процесі виконання договору видаткову накладну від 14.09.2018 № ВН-16.

2. Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.11.2019 позов задоволено частково, визнано недійсним укладений між ФГ "Кулевча" та ПІІ "Гленкор Агрікалчер Україна" письмовий договір поставки від 13.09.2018 №ОР-14829 з підстав його підписання з боку позивача особою, яка не мала на це необхідних повноважень. В іншій частині позову відмовлено.

3 . Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21 січня 2021 року рішення суду першої інстанції залишено без змін у частині визнання недійсним письмового договору поставки від 13.09.2018 №ОР-14829.

4. ФГ "Кулевча" подало заяву про ухвалення додаткової постанови щодо покладення на відповідача-1 понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу у зв?язку з переглядом рішення судом апеляційної інстанції в сумі 96 500 грн.

5. Південно-західний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 04 лютого 2021 року частково задовольнив заяву позивача, стягнув з відповідача-1 на користь позивача 61 167 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції.

6 . Апеляційний суд установив, що правнича допомога надавалась позивачу адвокатами АО "Глорія Лекс" на підставі договору про надання юридичних послуг від 10.02.2020 №05-1/20-Ю, за умовами якого:

- сума винагороди, що виплачується замовником на користь виконавця згідно умов даного договору складається із вартості наданої правової допомоги в залежності від кількості витрачених годин на її надання та гонорару успіху, що виплачується замовником в залежності від результату вирішення спору;

- вартість 1 години надання правової допомоги становить 1 000 грн.;

- у випадку досягнення позитивного результату для замовника він додатково сплачує виконавцю гонорар успіху в розмір 30 000 грн. Позитивним результатом для замовника є залишення без змін та набрання законної сили рішенням господарського суду від 28.11.2019 у справі № 916/2087/18;

- за результатами надання правової допомоги сторони складають акт приймання-передачі наданих послуг, який замовник зобов`язаний підписати протягом 3 робочих днів з моменту отримання чи в той же строк направити виконавцю мотивовану відмову у випадку, якщо зазначені в акті послуги не відповідають фактично наданим виконавцем послуг згідно з умовами цього договору та вимогам установленим чинним законодавством.

7 . Відповідно до укладеного між ФГ "Кулевча" та АО "Глорія Лекс" акту приймання-передачі наданих послуг загальна вартість наданої правової допомоги становить 96 500 грн., а саме:

-вивчення матеріалів справи, наданих замовником як на момент укладення договору так і під час його виконання (21 година) 21 000 грн.;

-аналіз законодавства, що регулює спірні відносини, пошук необхідної судової практики, опрацювання судової практики, на яку посилаються інші учасники судового процесу та предмет її релевантності (32 години) 32 000 грн.;

-участь в судовому засіданні у справі, призначеному на 13.02.2020 (1,5 години) 1 500 грн.;

-участь в судовому засіданні, призначеному на 13.10.2020 (0,5 години) 500 грн.;

-підготовка письмових пояснень, щодо неправомірності застосування при вирішені даного спору правових висновків Верховного Суду, на які здійснено посилання по тексту додаткових пояснень ПІІ "Гленкор Агрікалчер Україна", їх направлення на адресу інших учасників судового процесу (5 годин) 5 000 грн;

-підготовка письмових заперечень на клопотання ПІІ ,,Гленкор Агрікалчер Україна" про призначення додаткової судової технічної експертизи, їх направлення на адресу інших учасників судового процесу (4години) 4 000 грн.;

-участь в судовому засіданні 21.01.2021 (2,5 години) 2 500 грн.;

-гонорар успіху 30 000 грн.

8 . Дослідивши зміст та вартість заявлених до відшкодування витрат, апеляційний суд частково врахував заперечення відповідача-1 та дійшов висновку, що такі витрати частково не відповідають вимогам щодо неминучості, обгрунтованості і розумності з огляду на таке.

8.1. У суді апеляційної інстанції представництво інтересів позивача здійснювали адвокати Кондраков В.В. та Папуша А.О., які приймали участь в суді першої інстанції, а також Воробйов А.В. Проте рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку оскаржувалось лише в частині визнання договору недійсним, правова позиція позивача була незмінною, тому жодних розумних причин для залучення до участі третього адвоката для представництва позивача на цій стадії процесу не було. У зв`язку з чим відсутні підстави для здійснення 2/3 витрат часу на вивчення матеріалів справи та аналіз законодавства, що регулює спірні відносини.

9. Виходячи із критерію дійсності, необхідності, розумності розміру витрат на правову допомогу, враховуючи конкретні обставини справи, її складність, обсяг апеляційного оскарження судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що достатніми, об`єктивними і співмірними є витрати у розмірі 61 167 грн., у тому числі 30 000 грн. гонорару успіху.

10. При цьому суд відхилив посилання відповідача-1 на неналежність адвоката Воробйова А.В. до складу АО "Глорія Лекс" з огляду на відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до яких Воробйов А.В. входить до складу засновників АО "Глорія Лекс".

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11 . Не погоджуючись із прийнятою додатковою постановою, відповідач-1 звернувся з касаційною скаргою в якій просить її скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу в повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги (узагальнено)

12 . Апеляційний суд не звернув увагу на те, що в Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про здійснення адвокатом Воробйовим А.В. діяльності у складі адвокатського об`єднання, що є самостійною підставою для відмови в стягненні судових витрат, які надавались позивачу на підставі договору, укладеного з АО "Глорія Лекс". Проте відсутній правовий висновок Верховного Суду у питанні стягнення судових витрат, понесених стороною спору, яка користувалась послугами адвокатського об`єднання, проте фактично правову допомогу надавав адвокат, який займається індивідуальною адвокатською діяльністю.

13. Суд не врахував правову позицію Верховного Суду у постанові від 12.09.2019 у справі № 910/9784/18 щодо застосування частин 1, 2 статті 124 ГПК України та необхідності визначення попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, який у даній справі позивачем наданий не був, що позбавляє останнього на відшкодування таких витрат.

14. Заявлені витрати не відповідають вимогам щодо неминучості, обгрунтованості і розумності. На врахуванні вказаних критеріїв при розподілі судових витрат неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема в постанові від 05.12.2019 у справі № 910/15897/18. Так, до апеляційного суду оскаржувалось не все рішення суду першої інстанції, а лише в частині визнання договору недійсним, і тому жодних розумних причин для залучення третього адвоката для представництва інтересів позивача не було, а відсутність вимог про стягнення витрат на двох інших адвокатів свідчить про штучний характер заявлених в клопотанні витрат.

15. Сума витрат є неспіврозмірною з обсягом виконаних робіт та складністю справи, що було неналежним чином досліджено судом. Так, адвокатом Воробйовим А.В. не могло бути витраченого ту кількість часу, що вказана у акті з огляду на те, що позиція ФГ "Кулевча" не змінювалася із самого початку розгляду справи, а заявлена сума витрать 96 500 грн. є неспіврозмірною з участю Воробйова А.В. у трьох судових засіданнях та підготовкою ним двох заяв з процесуальних питань.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду апеляційної інстанції

16 . У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі - Закон) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

16.1. Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

16.2. Згідно зі статтею 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

16.3. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону).

16.4. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини .

16.5. Разом із тим, господарським процесуальним законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

17. Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

17.1 . Частинами 2 - 4 статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

17.2. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

17.3. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

18. При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц). Вказані висновки щодо критеріїв, які мають бути дотримані при вирішенні питання про відшкодування судових витрат, є усталеними у судовій практиці Верховного Суду та у тому числі були зацитовані і скаржником.

19. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

20. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат (постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 909/452/19, 02.11.2020 у справі № 922/3548/19 та 18.11.2020 у справі № 923/1121/17).

21. У даній справі суд апеляційної інстанції встановив, що: (1) надання адвокатами АО "Глорія Лекс" правової допомоги ФГ "Кулевча" здійснювалось на підставі відповідного договору про надання юридичних послуг, (2) витрати на правову допомогу були деталізовані АО "Глорія Лекс" у акті приймання-передачі послуг від 22.01.2021 та відповідають погодженим сторонам умовам договору (пункти 6, 7 Постанови), що узгоджується з положеннями статті 30 Закону.

22. Урахувавши обсяг та співмірність заявлених витрат, їх обґрунтованість та розумність, а також заперечення заявника апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про доцільність зменшення їх розміру до суми 61 167 грн., вилучивши із загальної суми заявлених витрат дві третини вартості часу на вивчення матеріалів справи та аналіз законодавства, як таких, що не відповідають критеріям, дійсності, необхідності, розумності (пункти 8, 9 Постанови).

23. Отже, приймаючи рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції, у системному зв`язку із вищенаведеними правовими положеннями, наведеним позивачем розрахунком витрат на правову допомогу, наявними у матеріалах справи доказами, з огляду на фактичні обсяги наданих стороні послуг правничої допомоги, враховуючи принцип диспозитивності та змагальності, з урахуванням критерію розумності розміру таких витрат, наявністю заперечень відповідача-1 щодо їх розподілу, при цьому встановивши завищення витрат на правову допомогу, дійшов обґрунтованого висновку, що заявлена сума цих витрат у розмірі 61 167 грн. є такою, що підтверджена наданими доказами. Визначена судом сума витрат на адвокатські послуги не виходить за розумні межі визначення гонорару, з урахуванням гонорару успіху, є співмірною зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим на їх виконання, та обсягом наданих адвокатом послуг, значенням справи для сторони.

24 . Верховний Суд у межах наданих процесуальних повноважень не встановив недотримання апеляційним судом порядку розподілу витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням вимог частини 4 статті 126 ГПК України, а також критеріїв, визначених в усталеній судовій практиці Верховного Суду.

25 . При цьому обставини відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є предметом оцінки у кожному конкретному випадку, а сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідних доказів, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, критерію розумності їх розміру тощо на предмет їх відповідності статті 129 ГПК України, не свідчить про незаконність оскаржуваного судового рішення.

26 . У зв`язку з чим Суд відхиляє доводи касаційної скарги в пункті 15 Постанови як такі, що спрямовані на заперечення встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи та переоцінку доказів у ній, що перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції, який відповідно до частини 2 статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

27 . Верховний Суд також не приймає до уваги доводи касаційної скарги в пункті 14 Постанови, які розглянув, надав належну правову оцінку та врахував апеляційний господарський суд і саме ці доводи відповідача-1 стали у тому числі підставою для відповідного зменшення розміру судових витрат.

28. Оцінюючи аргументи відповідача в пункті 13 Постанови щодо порушення судом частин 1, 2 статті 124 ГПК України, колегія суддів вважає їх безпідставними. Положення статті 124 ГПК України не містять імперативних приписів про те, що у випадку неподання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, суд зобов`язаний відмовити у відшкодуванні судових витрат.

28.1. Натомість частиною 2 статті 124 ГПК України, передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Тобто, застосування відповідних положень статті 124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин кожної справи, а також інших чинників, зокрема, дій або бездіяльності сторони або її представника під час розгляду справи.

28.2. Разом з тим, враховуючи положення пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України, яким передбачено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, метою впровадження якого є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору, а також положення частини 8 статті 129 ГПК України, сторони не позбавляються права на відшкодування судових витрат у разі їх підтвердження та подання у порядку та строки, встановлені процесуальним законом.

29 . Твердження скаржника в пункті 12 Постанови спростовуються обставинами, встановленими судом апеляційної інстанції, відповідно до яких адвокат Воробйов А.В. є одним із засновників АО "Глорія Лекс", яке і надавало правову допомогу ФГ "Кулевча" на підставі відповідного договору. При цьому посилаючись у цьому контексті на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник не наводить конкретної норми матеріального чи процесуального права, яка, на його думку, неправильно застосована чи порушена судом та щодо якої відсутній висновок Верховного Суду. Доводи скаржника в цій частині не стосуються питань права та правозастосування, а зводяться до заперечень висновків суду та незгоди із встановленими обставинами справи.

30. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), яку згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ

31. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

31.1. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

32 . Наявності визначених законом підстав для скасування або зміни оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції відповідачем-1 не доведено.

33 .Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційній скарзі не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, у зв`язку з чим оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

34. Судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями "Гленкор Агрікалчер Україна" залишити без задоволення.

2. Додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04 лютого 2021 року у справі № 916/2087/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Случ О.В.