Рішення

від 21.01.2021 по справі 915/173/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 року Справа № 915/173/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі судового засідання Астахової С.І.,

за участю представників учасників справи:

від прокуратури: Бескровна І.І., за посвідченням,

від відповідача-1: Грумінська Д.О. (присутня),

від відповідача-2: Дубровний М.О., за ордером,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: заступника прокурора Миколаївської області (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28, код ЄДРПОУ 02910048) в інтересах держави

до відповідача-1: Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 26565573);

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Служба технічного обслуговування Експрес (54050, м. Миколаїв, вул. Остапа Вишні, 100, код ЄДРПОУ 32333414)

про: визнання незаконними та скасування пунктів рішення Миколаївської міської ради, визнання недійсним договору оренди та зобов`язання повернення земельної ділянки

в с т а н о в и в:

Заступник прокурора Миколаївської області в інтересах держави звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 05/2-184вих-20 від 13.02.2020 до Миколаївської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю Служба технічного обслуговування Експрес (далі - ТОВ СТО Експрес ), в якій просить суд:

1) визнати незаконними та скасувати пункти 2, 2.2 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 06.04.2017 № 17/15, якими затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки та надано в оренду строком на 2 роки ТОВ СТО Експрес земельну ділянку площею 26 123 кв.м з кадастровим номером 4810136600:08:029:0002 по вул. Остапа Вишні, у районі залізничної станції Прибузька для будівництва деревообробного виробничого підприємства;

2) визнати недійсним укладений 08.06.2017 між Миколаївською міською радою та ТО СТО Експрес договір оренди землі № 11404, який 08.06.2017 зареєстровано у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 11404 та зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що 09.06.2017 вчинено запис № 20900914;

3) зобов`язати ТОВ СТО Експрес повернути територіальній громаді міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради земельну ділянку площею 26123 кв.м з кадастровим номером 4810136600:08:029:0002 по вул. Остапа Вишні, у районі залізничної станції Прибузька у придатному для використанні стані шляхом демонтажу паркану та тимчасових споруд.

Ухвалою суду від 24.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.03.2020 о 10:30.

12.03.2020 від відповідача-2 надійшов відзив № 12-03/1 від 12.03.2020, в якому ТОВ СТО Експрес не визнає позовні вимоги та просить відмовити у задоволенні позову, зазначаючи наступне: по-перше, на думку відповідача, у даній справі відсутні передбачені законом виключні випадки, коли прокурор може звернутись до суду за захистом інтересів держави; по-друге, ТОВ СТО Експрес має у користуванні спірну земельну ділянку з 2008 року (з іншою площею) та, відповідно, має переважне право на отримання цієї земельної ділянки в оренду; по-третє, Миколаївською міською радою не було допущено порушень приписів ст. 123 Земельного кодексу України з огляду на те, що в даному випадку процесу формування нової земельної ділянки не відбувалось, так само, як не відбувалось змін її меж та цільового призначення, а відповідна технічна документація була розроблена з метою поділу на дві ділянки в межах земельної ділянки загальною площею 27560 кв.м, яка була надана в оренду ТОВ СТО Експрес рішенням Миколаївської міської ради №27/87 від 19.09.2008р.; по-четверте, на момент прийняття оскаржуваного рішення №17/15 від 06.04.2017р., зважаючи на те, що управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради листом від 03.04.2013р. №17-1159 підтвердило відповідність земельної ділянки генеральному плану міста та діючим будівельним нормам, вимоги щодо дотримання ДБН Б.1.1-22:2017 Склад та зміст плану зонування території, який було затверджено наказом Мінрегіонбуду №344 від 27.12.2017р. не існувало, отже, допустити порушення було неможливо; по-п`яте, враховуючи, що рішення Миколаївської міської ради від 06.04.2017р. №17/15 прийнято у спосіб та в межах повноважень, визначених чинним законодавством на момент його прийняття, правові підстави для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 08.06.2017р. відсутні.

20.03.2020 від прокурора до суду надійшла відповідь на відзив відповідача-2 № 05/1-104вих-20 від 18.03.2020, в якій прокурор просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а доводи ТОВ СТО Експрес вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки чинним земельним законодавством передбачений конкурсний порядок набуття прав користування вільними землями, а також є пряма заборона органам місцевого самоврядування передавати таку землю без проведення земельних торгів. Миколаївською міською радою при передачі спірної земельної ділянки в оренду не було дотримано відповідного порядку, тому прокурор вважає відповідне рішення, прийняте Миколаївською міською радою, та договір оренди землі, укладений на його виконання, незаконними та недійсними, а позов - таким, що підлягає задоволенню.

Розгляд справи № 915/173/20, призначений на 24.03.2020 о 10:30, не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Адаховської В.С. у відпустці.

У зв`язку з введенням з 12.03.2020 на усій території України карантину постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами та доповненнями) ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.04.2020 призначено розгляд справи № 915/173/20 та повідомлено учасників справи, що про дату, час та місце розгляду справи буде повідомлено додатково ухвалою суду.

10.04.2020 від відповідача-1 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 4597/20), в якому відповідач-1 просить розглянути справу за відсутності представника відповідача-1 та прийняти законне та обґрунтоване рішення за наявними в матеріалах справи доказами. В обґрунтування відзиву відповідач-1 зазначає, що оскільки земельна ділянка площею 27560 кв.м була відведена ТОВ СТО Експрес для будівництва деревообробного виробничого підприємства ще у 2008 році рішенням міської ради від 19.09.2008 та ТОВ СТО Експрес 06.09.2012 звернулось до міської ради із заявою про продовження терміну оренди вищезазначеної земельної ділянки, рішенням Миколаївської міської ради від 06.04.2017 №17/15 фактично було розглянуто вказану заяву ТОВ СТО Експрес та продовжено оренду земельної ділянки, площа якої не виходить за межі раніше відведеної земельної ділянки та для тієї ж мети (будівництва деревообробного виробничого підприємства). За таких обставин, рішення Миколаївською міською радою було прийнято в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства.

21.04.2020 від прокурора до суду надійшла відповідь на відзив відповідача-1 № 05/1-161вих.-20 від 16.04.2020, в якій прокурор вважає доводи відповідача-1, зазначені у відзиві, безпідставними та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, оскільки в даному випадку об`єктом оренди за спірним договором виступає земельна ділянка з кадастровим номером 4810136600:08:029:0002, яка відповідно до положень ст. ст. 79, 79 1 Земельного кодексу України була сформована та стала об`єктом цивільних прав лише у 2014 році. Окрім цього, прокурор наполягає, що за інформацією виконавчого комітету Миколаївської міської ради згідно з Генеральним планом міста та Правил використання та забудови міста Миколаєва, спірна земельна ділянка розташована на території відводу залізниці (ТР-1з) та зони розміщення об`єктів зовнішнього транспорту. Будівництво деревообробного виробничого підприємства в межах вказаної зони не передбачено.

23.04.2020 від відповідача-2 до суду надійшла заява про зупинення провадження у справі, яка мотивована переглядом Великою палатою Верховного Суду справи №912/2385/18 у подібних правовідносинах (в іншій справі).

З огляду на те, що 26.05.2020 Велика палата Верховного Суду прийняла постанову у зразковій справі №912/2385/18 щодо можливості представництва прокурором інтересів держави в суді, підстави для розгляду вказаної заяви відпали.

Ухвалою суду від 19.10.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження у даній справі на 30 днів та повідомлено учасників справи про те, що підготовче засідання відбудеться 05.11.2020 о 14:30.

Ухвалою суду від 05.11.2020, яку занесено до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 19.11.2020 о 14:00, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 05.11.2020.

10.11.2020 до суду від ТОВ СТО Експресс надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду № 09-11/1 від 09.11.2020, в якій відповідач-2 просить залишити позов заступника прокурора Миколаївської області без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Вказана заява відповідача-2 мотивована тим, що прокурором не надано обґрунтувань та визначених законодавством доказів наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, зокрема не доведено, що компетентні органи не здійснюють своїх повноважень щодо захисту інтересів держави.

18.11.2020 від Миколаївської обласної прокуратури до суду надійшли заперечення на заяву про залишення позову прокурора без розгляду № 15/1-349вих-20 від 16.11.2020, в яких прокурор вважає вказану заяву відповідача-2 необґрунтованою, оскільки прокурором правомірно заявлено даний позов.

19.11.2020 від Миколаївської обласної прокуратури до суду надійшла заява про закриття провадження у справі в частині позовних вимог № 15/1-366вих-20 від 19.11.2020, в якій прокурор просить закрити провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання ТОВ СТО Експрес повернути територіальній громаді міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради земельну ділянку площею 26123 кв.м з кадастровим номером 4810136600:08:029:0002 по вул. Остапа Вишні, у районі залізничної станції Прибузька у придатному для використання стані шляхом демонтажу паркану та тимчасових споруд та повернути Миколаївській обласній прокуратурі з Державного бюджету України сплачений судовий збір у сумі 86198,06 грн.

Крім того, прокурор у вказаній заяві повідомив, що наказом Генерального прокурора Про окремі питання забезпечення початку роботи обласних прокуратур №410 від 03.09.2020 прокуратуру Миколаївської області перейменовано у Миколаївську обласну прокуратуру. Відповідно до наказу Генерального прокурора Про день початку роботи обласних прокуратур №414 від 08.09.2020 днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11.09.2020.

В судовому засіданні 19.11.2020 суд розглянув заяву відповідача-2 про залишення позову без розгляду та за результатами розгляду відмовив у її задоволенні. В даному ж судовому засіданні була розглянута заява прокурора про закриття провадження у справі в частині позовних вимог. За результатом розгляду заяви, суд задовольнив заяву прокурора, провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання ТОВ СТО Експрес повернути територіальній громаді міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради земельну ділянку площею 26123 кв.м з кадастровим номером 48101136600:08:029:0002 по вул. Остапа Вишні у районі залізничної станції Прибузька у придатному для використання стані шляхом демонтажу паркану та тимчасових споруд - закрито, повернуто Миколаївській обласні прокуратурі судовий збір в сумі 86198,06 грн., про що постановлено відповідну ухвалу.

Окрім цього, ухвалою суду від 19.11.2020 суд закрив підготовче провадження, призначив справу до судового розгляду по суті на 21.12.2020 о 14:00.

17.12.2020 від відповідача-2 до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представників відповідача.

В судовому засіданні 21.12.2020 оголошувалась перерва до 22.12.2020 о 10 год. 30 хв.

Ухвалою від 22.12.2020, занесеною до протоколу судового засідання, розгляд справи був відкладений на 21.01.2021 о 10 год. 30 хв., про що сторонам додатково було направлено відповідну ухвалу-повідомлення.

В судовому засіданні 21.01.2021 прокурор підтримав заявлений позов, просив суд його задовольнити з урахуванням залишених вимог.

Представник відповідача-2 проти позову висловив заперечення, зазначаючи про його необґрунтованість та безпідставність, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до змісту статей 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 21.01.2021 за результатами розгляду даної справи, судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

06 квітня 2017 року за №17/15 Миколаївська міська рада прийняла рішення, яким, зокрема, було затверджено документацію із землеустрою юридичним особам, з метою вилучення, припинення права користування, надання земельних ділянок для будівництва, обслуговування капітальних будівель, а саме: затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку (кадастровий номер 4810136600:08:029:0002) загальною площею 26123 кв.м за рахунок земельної ділянки, відведеної рішенням міської ради від 19.09.2008 №27/87, у тому числі 2 кв.м під тимчасовою забудовою, 26121 кв.м під будівництвом (будівництво не розпочато), зарахувавши її до земель громадської забудови (за функціональним призначенням - до інших відкритих земель), для будівництва деревообробного виробничого підприємства по вул. Остапа Вишні, у районі залізничної станції Прибузька , зазначено, що обмеження у використанні земельної ділянки відсутні.

Пунктом 2.1 даного рішення було припинено товариству з обмеженою відповідальністю Служба технічного обслуговування Експрес право користування земельною ділянкою площею 27560 кв.м по вул. Остапа Вишні, у районі залізничної станції Прибузька .

Відповідно до п. 2.2 цього ж рішення, передано товариству з обмеженою відповідальністю Служба технічного обслуговування Експрес в оренду строком на 2 роки земельну ділянку загальною площею 26123 кв.м для будівництва деревообробного виробничого підприємства по вул. Остапа Вишні, у районі залізничної станції Прибузька відповідно до висновку управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради від 27.10.2014 №17-4955. Пункт 2 розглянуто на засіданні постійної комісії міської ради з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології від 11.04.2016, протокол №9, на якому рекомендовано погодити та винести це питання на розгляд міської ради. Пункт 2 розглянуто на засіданні постійної комісії міської ради з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології від 21.11.2016, протокол №28, на якому рекомендовано погодити та винести це питання на розгляд міської ради.

На виконання вказаного рішення, 08 червня 2017 року за №11404 між Миколаївською міською радою, як орендодавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю Служба технічного обслуговування Експрес , як орендарем, був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого, орендодавець на підставі рішення від 06.04.2017 №17/15 передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку для будівництва деревообробного виробничого підприємства по вул. Остапа Вишні у районі залізничної станції Прибузька (Корабельний район).

Відповідно до умов п. 2.1 в оренду передавалась земельна ділянка загальною площею 26123 кв.м, у тому числі 2 кв.м. під тимчасовою забудовою, 26121 кв.м під будівництвом (будівництво не розпочато) без права передачі її в суборенду (кадастровий №4810136600:08:029:0002).

Земельна ділянка вільна від забудови (п.2.2 договору).

Умовами п. 3.1 договору визначено, що договір діє протягом 2 років з дати його укладання (до 08.06.2019р.). Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця за шість місяців до спливу строку цього договору. Підставою для укладання договору на новий строк буде відповідне рішення орендодавця.

Прокуратура Миколаївської області не погодилась з прийнятим Миколаївською міською радою рішенням та укладеним договором, у зв`язку з чим звернулась до господарського суду з даним позовом, який обґрунтовує наступним: по-перше, прокурор вважає, що спірну земельну ділянку в порушення приписів ст. 134 Земельного кодексу України передано в оренду без проведення земельних торгів щодо продажу права на оренду вказаної земельної ділянки; по-друге, прокурор зазначає, що спірним рішенням затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж спірної земельної ділянки, що суперечить вимогам земельного законодавства, оскільки фактично спірна земельна ділянка є новосформованою, однак всупереч нормам ч.1 ст. 123 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення ТОВ СТО Експрес не був розроблений, а також при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем-1 не було прийнято функціональне призначення спірної земельної ділянки; по-третє, прокурор зазначає, що спірна земельна ділянка розташована на території відводу залізниці (ТР-1з) та зони розміщення об`єктів зовнішнього транспорту (ЗТ), при цьому, в межах вказаної зони, відповідно до витягів з містобудівної документації, дозволяється розміщувати об`єкти залізничного транспорту (пасажирські, вантажні, сортувальні станції, СТО рухомого складу, будівлі і споруди інженерної та технічної інфраструктури); аеродроми та аеропорти, автовокзали міжміських перевезень, автостанції; залізничні зупинки; пасажирські порти з усією структурою сервісного обслуговування; вантажні порти, контейнерні площадки, складські приміщення та вся інженерна та технічна інфраструктура для обслуговування порту; також дозволяється розміщення гаражів для легкових автомобілів, СТО, АЗС (з додержанням відповідних норм) та інших комунальних об`єктів, визначених містобудівною документацією: житло обслуговуючого персоналу. Натомість будівництва деревообробного виробничого підприємства в межах вказаної зони не передбачено. Таким чином, оскаржуване рішення прийняте з порушенням правового режиму використання земель. У зв`язку з вказаними порушеннями, допущеними при прийнятті спірного рішення, договір оренди також підлягає визнанню недійсним.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями Земельного кодексу України, Закону України Про землеустрій , Закону України Про основи містобудування , Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Закону України Про місцеве самоврядування .

Відповідно до норм ч.ч.1,2 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 134 Земельного кодексу України, визначено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема, у разі поновлення договорів оренди землі, укладення договорів оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Миколаївської міської ради від 19.09.2008 №27/87 Про погодження місць для розташування об`єктів, резервування земельних ділянок на термін виконання проектно-вишукувальних робіт, про надання дозволів на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок юридичним особам, громадянам, про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Корабельному району, які підпадають під дію Закону України Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України , ч.2 п. 11 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України , ст. 124 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України Про оренду землі вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 27560 кв. м, за рахунок земель міста, не наданих у власність або користування: ділянка зарахована до земель іншого призначення, для будівництва деревообробного виробничого підприємства по вул. Остапа Вишні, у районі залізничної станції Прибузька . Земельна ділянка має обмеження у використанні згідно з КОПВНЗТВЗД: правові, типу 1.1 - "зміна цільового використання тільки за проектом землеустрою". Також вирішено передати в оренду строком на 2 роки товариству з обмеженою відповідальністю Служба технічного обслуговування Експрес земельну ділянку площею 27560 кв.м, за рахунок земель міста, не наданих у власність або користування, ділянка зарахована до земель іншого призначення, для будівництва деревообробного виробничого підприємства по вул. Остапа Вишні, у районі залізничної станції Прибузька .

На підставі даного рішення між Миколаївською міською радою та ТОВ Служба технічного обслуговування Експрес було укладено договір оренди землі від 11.11.2008, який був зареєстрований у Миколаївській регіональній філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.01.2009 за № 040900100068. Договір зареєстрований у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 19.01.2009 № 6214.

Відповідно до умов п. 3.1 вказаного договору, він діє протягом 2 років з дати його державної реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору письмово звернутися до орендодавця з клопотанням про продовження строку оренди.

В подальшому, рішенням Миколаївської міської ради від 09.06.2011 № 6/25 Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Корабельному району м. Миколаєва (а.с.82-83) вирішено продовжити товариству з обмеженою відповідальністю Станція технічного обслуговування Експрес до 06.03.2012 термін оренди земельної ділянки загальною площею 27560 кв. м, яка була надана рішенням міської ради від 19.09.2008 № 27/87, залишивши земельну ділянку в землях поточного будівництва для будівництва деревообробного виробничого підприємства по вул. Остапа Вишні, у районі залізничної станції Прибузька .

06.09.2012 ТОВ Служба технічного обслуговування Експрес звернулося до міської ради через центр надання адміністративних послуг з заявою № 000868 про видачу рішення міської ради про продовження терміну оренди земельної ділянки площею 27560 кв.м, яка знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Остапа Вишні, 100.

12.08.2013 ТОВ Служба технічного обслуговування Експрес повторно звернулось до управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради із заявою про продовження договору оренди земельної ділянки, який зареєстрований у Миколаївській міській раді за №6214.

Рішенням Миколаївської міської ради №37/40 від 04.02.2014 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ТОВ СТО Експрес орієнтовною площею 26780 кв.м, з метою надання земельної ділянки в оренду, за рахунок земель ТОВ СТО Експрес , наданих рішенням міської ради від 19.09.2008 №27/87 для будівництва деревообробного виробничого підприємства по вул. Остапа Вишні, у районі залізничної станції Прибузька . З тексту даного рішення також вбачається, що цей пункт розглянуто на засіданні постійної комісії міської ради з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин від 11.05.2011, протокол №16.

Розроблену відповідачем документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на земельну ділянку (кадастровий номер 4810136600:08:029:0002) загальною площею 26123 кв.м, за рахунок земельної ділянки, відведеної рішенням міської ради від 19.09.2008 №27/87, у тому числі 2 кв.м під тимчасовою забудовою, 26121 кв.м під будівництвом (будівництво не розпочато) було затверджено рішенням Миколаївської міської ради №17/15 від 06.04.2017р. із попереднім розглядом даного питання на засіданні постійної комісії міської ради з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин від 11.04.2016, протокол №9.

За наслідком прийнятого рішення 08.06.2017 за №11404 між Миколаївською міською радою, як орендодавцем, та ТОВ СТО Експрес , як орендарем, був укладений спірний договір оренди, який 08.06.2017 зареєстрований у Миколаївській міській раді, про що у Книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис №11404, та зареєстровано у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що 09.06.2017 за №20900914 вчинено відповідний запис.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ця норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання чи оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. mutatis mutandis висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц).

З огляду на положення статті 4 ГПК України, і статей 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Отже, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем у даному випадку обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачами з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

За змістом положень процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Як роз`яснив Конституційний Суд України у рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається у частині 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття охоронюваний законом інтерес у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права має один і той же зміст.

Водночас, у Рішенні Конституційного Суду України надано офіційне тлумачення поняття охоронюваний законом інтерес як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовленого загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкованого у суб`єктивному праві простого легітимного дозволу, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного Рішення Конституційного Суду України.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу (ч. 2 ст. 45 ГПК України).

При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (наведену правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі №902/377/19).

Відповідно до постанови Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 372/270/16-ц, Європейський суд з прав людини неодноразово, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання статті 13 Конвенції, вказував, що для того, аби бути ефективним, національний засіб юридичного захисту має бути спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26 жовтня 2000 року у справі Кудла проти Польщі (Kudla v. Poland, заява № 30210/96, § 158) (§ 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16 серпня 2013 року у справі Гарнага проти України (Garnaga v. Ukraine, заява № 20390/07).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Право на ефективний засіб юридичного захисту встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Дорани проти Ірландії зазначено, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

У своєму рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № І 5-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України в п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Виходячи зі змісту частини 2 статті 16 ЦК України, обрання особою неналежного способу захисту порушеного права в судовому порядку, який не відповідає як змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і характеру його порушення, а також не призводить до поновлення порушеного права цієї особи, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі No902/377/19).

Таким чином, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права та забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Судом установлено, і це підтверджується матеріалами справи та ніким із учасників судового процесу не заперечується, що на даний час 23.07.2020 на пленарному засіданні сесії Миколаївської міської ради прийнято рішення № 57/283, яким затверджено проект землеустрою, змінено цільове призначення земельної ділянки площею 26900 кв.м. з кадастровим номером 4810136600:08:029:0006 по вул. Остапа Вишні, яка утворилась в результаті об`єднання ділянки площею 777 кв.м. з кадастровим номером 4810136600:08:029:0005 та спірної земельної ділянки площею 26123 кв.м з кадастровим номером 4810136600:08:029:0002, з для будівництва деревообробного виробничого підприємства на для обслуговування об`єкта транспортної інфраструктури для обробки зернових вантажів - перевантажувального терміналу з відвантаженням зернових та олійних культур , припинено товариству право користування земельною ділянкою площею 26123 кв.м з кадастровим номером 4810136600:08:029:0002, розірвано договір оренди землі №11404 від 06.06.2017 та передано в оренду строком на 15 років ТОВ СТО Експрес земельну ділянку площею 26900 кв.м. з кадастровим номером 4810136600:08:029:0006.

На підставі вказаного рішення 11.09.2020 між Миколаївською міською радою та ТОВ СТО Експрес укладено договір оренди землі № 11621, який 18.09.2020 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що вчинено запис № 38325230.

Відповідно до наявних у проекті землеустрою текстових та графічних матеріалів (рішення Миколаївської міської ради від 24.07.2018 № 41/57, висновку управління містобудування та архітектури міської ради від 20.11.2017 № 17-5160, довідки відділу у Миколаївському районі Головного управління Держгеокадастру в області від 25.09.2018 №886/175-18, висновку управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради від 21.02.2019 № 02-18/3391/17), а також вказаного рішення ради від 23.07.2020 № 57/283, земельну ділянку площею 26900 кв.м. з кадастровим номером 4810136600:08:029:0006 по вул. Остапа Вишні утворено шляхом об`єднання спірної земельної ділянки та земельної ділянки площею 777 кв.м. з кадастровим номером 4810136600:08:029:0005.

Отже, станом на теперішній час спірна земельна ділянка площею 26123 кв.м з кадастровим номером 4810136600:08:029:0002, як об`єкт цивільних прав у розумінні ст. 79-1 ЗК України, не існує. Вказані обставини не заперечуються усіма учасниками справи.

Також, судом прийнято до уваги, що рішення Миколаївської міської ради 06.04.2017 №17/15 вичерпало свою дію внаслідок його виконання. При цьому, договір оренди земельної ділянки, який був укладений на підставі даного оспорюваного прокурором рішення, на даний час припинив свою дію.

Конституційний суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16.04.2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв`язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у томі числі отримання державного акту на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Прийняте Миколаївською міською радою спірне рішення №17/15 від 06.04.2017 (як суб`єктом владних повноважень) про затвердження технічної документації із землеустрою та надання в оренду ТОВ СТО Експрес спірної земельної ділянки, є ненормативним актом органу влади, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання. Скасування такого акта не породжує наслідків для власника земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку юридичною чи фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.

Ураховуючи наведене, позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування рішення органу влади щодо передачі у користування земельної ділянки, тобто ненормативного акту, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не можуть бути задоволені, оскільки таке рішення органу влади вичерпало свою дію шляхом його виконання.

Стосовно позовної вимоги щодо визнання недійсним укладеного 08.06.2017 договору оренди земельної ділянки, то суд також не вбачає правових підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2.6 Пленуму ВГСУ №11 від 29.05.2013 зі змінами та доповненнями Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними , розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення в майбутньому з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову.

Також, Велика палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2018 у справі №12-112гс18 зазначила, що розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення в майбутньому з позовом про визнання такого договору недійсним, тому судам необхідно з`ясувати, чи виконано оспорюваний договір, в якій мірі - повністю чи частково, що могло б свідчити про можливість пред`явлення відповідних вимог про його недійсність у судовому порядку .

Згідно з п.2.7 Пленуму ВГСУ №11 від 29.05.2013 зі змінами та доповненнями Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними , частиною третьою статті 207 ГК України передбачена і можливість припинення господарського зобов`язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов`язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди ), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов`язання за договором припиняється лише на майбутнє.

В даному випадку, судом з`ясовано, що оспорюваний договір оренди виконаний повністю, будь-яких невирішених правовідносин за спірним договором між його сторонами не залишилось.

При цьому, спірної земельної ділянки, яка була предметом даного договору оренди, станом на дату вирішення спору, не існує.

За таких обставин, обраний прокурором спосіб захисту порушеного права та охоронюваного законом інтересу, викладений у даному позові, не забезпечує їх реального захисту.

Отже, у спірних правовідносинах рішення суду про задоволення позовних вимог у обраний прокурором спосіб захисту не призведе до реального захисту і поновлення порушених прав та інтересів держави, оскільки на момент вирішення даного спору судом спірна земельна ділянка була об`єднана з іншою земельною ділянкою, стала новим об`єктом цивільних прав та передана у користування на підставі іншого рішення Миколаївської міської ради (№57/283 від 23.07.2020) та згідно з умовами іншого договору оренди землі (договір №11621 від 18.09.2020), які не є предметом розгляду в цій справі.

За таких обставин, правові підстави для задоволення даного позову відсутні.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Враховуючи вищенаведені норми та обставини справи, оцінивши відповідно до ст. 86 ГПК України надані докази, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи, покладається на орган, якому законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 01.02.2021.

Суддя В.С. Адаховська