Рішення

від 28.08.2007 по справі 27/323

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/323

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  27/323

28.08.07

За позовом     Акціонерне товариство закритого типу "Науково-виробниче об"єднання "Практика"

до                     Відкрите акціонерне товариство "Дарниця"

про                    стягнення 71734,59 грн.

Суддя  

Секретар: Приходько Є.П.

Представники:

Від позивача                    Максименюк О.М. –пред. за довірен. від 06.07.2007 року

Від відповідача          не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач  звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 4686/пд. від 01.07.05р. у розмірі 54 394,04 грн. –основного боргу, 4950,40 грн. –пені, 2664,50 грн. –3% річних та 9725, 65 грн. –індексу інфляції.  

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.07р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 13.08.07р.

Позивач у судовому засіданні 13.08.07р. надав суду довідку управління статистики про знаходження відповідача у ЄДРПОУ. Крім того, позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій зменшив розмір 3% річних та індексу інфляції та просив суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2664,39 грн. та індекс інфляції у розмірі 7614,79 грн.

Відповідач у судове засідання не з'явився та не виконав вимоги суду, викладені в ухвалі від 21.06.07р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2007 року відкладено розгляд справи на 28.08.2007 року, зобов'язано відповідача надати суду певні документи.

Позивач у судове засідання 28.08.2007 року з'явився та підтримав свою правову позицію.

Відповідач у судове засідання не з'явився, нормативно та документально обґрунтованого заперечення на заявлені позовні вимоги не надав, причини неявки повноважного представника відповідача суду не відомі.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача  про час та місце судового засідання, суд,  на підставі ст. 75 ГПК України, приходить до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами і без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

01.07.2005 року між сторонами було укладено Договір № 4686/пд (надалі –Договір), за умовами якого позивач, як виконавець, зобов'язувався здійснити певний комплекс робіт передбачений п. 1.1 Договору, а відповідач, як замовник, –прийняти та оплатити  вартість робіт та поставлених виробів.

Загальна вартість Договору, відповідно до п. 3.1, складала 134 394 грн. 04 коп., у т.ч. 20% ПДВ –22 399 грн. 01 коп.

Порядок проведення розрахунків сторони узгодили у п. 3.2 Договору,  відповідно до якого замовник зобов'язаний  перерахувати:

- авансовий платіж у розмірі 70% протягом 3 банківських днів з моменту підписання договору;

- платіж у розмірі 30% - протягом 5 банківських днів з моменту отримання замовником письмового повідомлення від виконавця про готовність  виробів до відвантаження.

Факт виконання позивачем, покладених на нього зобов'язань за Договором № 4686/пд від 01.07.2005 року підтверджується Актами здачі –приймання  виконаних робіт від 30.08.2005 року та 12.07.2005 року, підписаними сторонами та скріпленими печатками підприємств.

Відповідач за виконані позивачем  роботи розрахувався частково у розмірі 80 000 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача. Таким чином, станом на день звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед позивачем складає 54 394 грн. 04 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача   підлягають задоволенню з наступних підстав.

З огляду на зміст укладеного Договору № 4686/пд від 01.07.2005 року він є договором  підряду, який відповідає вимогам статті 837 ЦК України.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексу.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 853 ЦК України передбачено обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості наданих робіт від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач в судове засідання не з'явився та не надав  суду пояснень з приводу заявлених до нього позовних вимог.

Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягають задоволенню в повному розмірі в сумі 54 394 грн. 04 коп.  

Крім того, позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 4 950 грн. 40 коп. за період прострочення з 04.07.2005 р. по 20.12.2005 р. Відповідач вимоги ухвали суду не виконав, контррозрахунку пені не надав.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до п. 4.3 Договору встановлено, що при порушенні строку оплати, замовник сплачую виконавцю пеню, за кожний день прострочення платежів, у розмірі 0,05% від неоплаченої  суми виконаних робіт.

Таким чином, розмір  пені становить: 27 грн. 20 коп. (розмір пені за день прострочки) х 182 дні (з 04.07.2005 року по 20.12.2005 року) =  4 950 грн.40 коп.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору ( п.4.3. ) та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань“, тому позовні вимоги в частині стягнення пені за період прострочення, вказаний в розрахунку, підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача в сумі 4 950 грн. 40 коп.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 2664,39 грн. та суму індексу інфляції у розмірі 7614 грн. 79 коп.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вже було встановлено судом, відповідач  повинен був розрахуватись з позивачем починаючи  з 04.07.2005 року. Саме з цієї дати  повинні нараховуватися 3% річних та індекс інфляції.

Таким чином, розмір 3% річних становить: 2664 грн. 39 грн.

54394 грн. 04 коп. (заборгованість відповідача) х 3% х 231 дні (кількість днів прострочення : 365 днів = 1032 грн. 57 коп.

54394 грн. 04 коп. (заборгованість відповідача) х 3% х 365 дні (кількість днів прострочення) : 365 днів = 1631 грн. 82 коп.

Розмір індексу інфляції становить: 7 614 грн. 79 коп. : (54 394  грн. 04 коп. (заборгованість відповідача) х 117,88 % ( інфляція за весь період прострочення) : 100%).  

З огляду на зазначене вище, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 2 664 грн. 39 коп. за несвоєчасне виконання зобов'язань по Договору № 4686/пд. від 01.07.2005 року та інфляційних витрат у розмірі 7 614 грн. 79 коп.  підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача.

Однією з основних умов, за якої господарський суд приймає заяву до розгляду, є факт надходження державного мита до державного бюджету України.

Суд звертає увагу позивача на те, що звертаючись до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 130  від 06.06.2007 року Акціонерним товариством закритого типу науково –виробниче об'єднання «Практика» в якості доказу сплати державного мита було надано платіжні доручення  № 5977 від 07.05.2007 року на суму  1 126 грн. 99 коп. та № 6659 від 06.06.2007 року на суму 8 грн. 13 коп.  

Відповідно до ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" розмір ставки держмита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України становить 1% ціни позову, але не менше шести неоподаткованих мінімумів доходів громадян (не менше 102 грн.) та не більше 1500 неоподаткованих мінімумів.

За подачу вищезазначеної позовної заяви, відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” , з урахуванням заявлених позовних вимог, позивач повинен був сплатити  1 відсоток від ціни позову, а саме 717 грн. 35 коп.

Проте в ході розгляду справи, позивач уточнив позовні вимог, відповідно до яких зменшив  їх розмір з заявлених 71734 грн. 59 коп. до 69623 грн. 62 коп.

Відповідно до роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Частина 1 ст. 47 ГПК України містить відсилочну норму, яка визначає, що державне мито підлягає поверненню у випадках і порядку, встановлених законодавством. Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема, у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.  

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що на підставі статті 47 Господарського процесуального кодексу України позивачу підлягає повернення зайво сплачене державне мито в розмірі 417 грн. 78 коп.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному розмірі, з поточного рахунку відповідача стягненню підлягає  основний борг у сумі  54 394 грн. 04 коп., пеня в сумі 4 950 грн. 40 коп., 3 % річних в сумі 2 664 грн. 39 коп., інфляційні витрати у сумі 7 614 грн. 79 коп.,  державне мито в сумі 696 грн. 23 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 193, 231, 232  ГК України, ст. 525, 526, 625, 837, 853,  ЦК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Дарниця» (02125, м. Київ, бул. Перова, 26-Б, код ЄДРПОУ 04012997) на користь Акціонерного товариства закритого типу науково –виробниче об'єднання «Практика»(03057, м. Київ, вул. Металістів, 15, код ЄДРПОУ 24733539)  - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - основний  борг у сумі  54 394 грн. 04 коп., пеню в сумі 4 950 грн. 40 коп., 3 % річних в сумі 2 664 грн. 39 коп., інфляційні витрати у сумі 7 614 грн. 79 коп.,  державне мито в сумі 696 грн. 23 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

3.          Повернути Акціонерному товариству закритого типу науково –виробниче об'єднання «Практика»(03057, м. Київ, вул. Металістів, 15, код ЄДРПОУ 24733539)   з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в розмірі 417 грн. 78 коп.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

04.09.2007 року

Суддя                                                                                                              М.А.Дідиченко