Рішення

від 01.03.2021 по справі 521/21392/18

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/21392/18

Номер провадження 2/521/498/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2021 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Лічмана Л.Г.

при секретарі - Блохіні М.Ю.,

представника відповідача - адвоката Драгомира А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - державного нотаріуса Малиновської державної нотаріальної контори у м. Одеса Ігнатенко Марини Миколаївни (м. Одеса, вул. Прохорівська, 20) про визнання заповіту недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Описова частина.

17.12.2018 р. до Малиновського районного суду м. Одеси з позовною заявою звернувся ОСОБА_4 , правонаступниками якого у зв`язку зі смертю є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у якій просили визнати заповіт ОСОБА_5 від 06.04.2017 р. на користь ОСОБА_3 , посвідчений державним нотаріусом П`ятої одеської державної нотаріальної контори Ігнатенко М.М.,- недійсним.

Стислий виклад позиції позивача.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна сестра ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , якій за життя належало домоволодіння по АДРЕСА_4 та земельна ділянка, площею 0,515 га за цією адресою. ОСОБА_5 останні роки життя дуже хворіла, її стан поступово погіршувався. У ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були добрі відносини, він допомагав їй у всьому. З огляду на це, сестра склала 07.03.2017 р. на його користь заповіт. Відповідачка ОСОБА_3 , яка називає себе онукою ОСОБА_5 , вирішила скористатись станом ОСОБА_5 , її довірливістю, необізнаністю, та менш як через місяць з`явився інший заповіт, за яким все майно мало перейти ОСОБА_3 . При цьому, ОСОБА_5 до нотаріуса не зверталась, стан її здоров`я з квітня 2017 р. був поганим, вона майже не вставала з ліжка, майже не розмовляла, плуталась в подіях, не завжди впізнавала ОСОБА_4 , дуже погано бачила. При підписанні заповіту ОСОБА_5 не розуміла, що вона підписує та які наслідки підписання. Нотаріус, який посвідчував заповіт не може кваліфіковано оцінювати дієздатність спадкодавця. ОСОБА_5 приймала різні ліки та не могла позбавити ОСОБА_4 єдиного житла, який є спадкоємцем другої черги.

Під час перебування справи у провадженні суду позивач ОСОБА_4 помер та судом залучено до участі у справі правонаступників ОСОБА_4 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

У судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали зазначені позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Стислий виклад заперечень відповідача (відзив) і пояснень третіх осіб.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник адвокат Драгомир А.П. у задоволенні позовних вимог просили відмовити, надавши відзив на позовну заяву.

ОСОБА_4 та померла ОСОБА_5 були братом та сестрою, між якими свого часу були добрі стосунки. ОСОБА_4 ходив у рейси, у проміжках між якими проживав зі своєю сестрою. Чоловік ОСОБА_5 - ОСОБА_6 був дядьком матері відовідача ОСОБА_7 , тому ОСОБА_5 була бабусею відповідача як дружина діда. Вони зі спадкодавцем збиралися разом, ходили у гості. З 2005 р. ОСОБА_4 перестав ходити у рейси, почав вживати спиртні напої, а тому на цьому грунті у нього часто були сварки з ОСОБА_5 , він бив її, жодної допомоги не надавав. ОСОБА_5 декілька разів складала заповіт, в тому числі і на ОСОБА_4 , однак боялася, що він проп`є все відразу. ОСОБА_5 самостійно справлялася по дому, а ОСОБА_3 приїжджала до неї, допомагала по дому, внаслідок чого між ними склалися добрі стосунки. У березні 2017 р. ОСОБА_4 побив сестру, внаслідок чого сусідка викликала поліцію. За цим фактом на ОСОБА_4 було складено протокол про адміністративне правопорушення, за яким ОСОБА_4 було визнано винним за вчинення насильства у сім`ї. Після побиття ОСОБА_5 у неї боліли ноги. Через це ОСОБА_5 запросила до себе додому нотаріуса, підписала заповіт та не перебувала у стані, коли не розуміла, що робить та бажала саме цих наслідків. До останнього дня життя з ОСОБА_5 спілкувалися сусіди, що можуть підтвердити, що вона перебувала у звичайному стані. Копії медичної документації не підтверджують того, що ОСОБА_5 страждала захворюваннями, що позбавляли можливості усвідомлювати значення своїх дій.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - державний нотаріус Малиновської державної нотаріальної контори у м. Одеса Ігнатенко М.М. в судове засідання не з`явилася, про дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, надала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Заяви, клопотання сторін та інших учасників справи.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 22.01.2019 р. клопотання представника позивача - адвоката Чорнуцького В.П. про витребування доказів задоволено, витребувано з Комунальної установи Міська клінічна лікарня № 1 відомості щодо звернення до цього закладу за медичною допомогою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована АДРЕСА_4 , з зазначенням періодів часу звернення, з повідомленням які діагнози були поставлені ОСОБА_5 , яке лікування вона отримувала, які медичні препарати їй призначалися чи використовувалися для її лікування, чи мали використовуватися у зв`язку з її захворюваннями, а також витребувати оригінал або належним чином посвідчену копію медичної книжки або історії хвороби ОСОБА_5 . Витребувано з Малиновської державної нотаріальної контори у м. Одеса належним чином посвідчену копію спадкової справи № 256/2017, відкритої щодо майна ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також посвідчену копію заповіту від імені ОСОБА_5 , складеного 07 березня 2017 року.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 26.03.2019 р. витребувано повторно з Малиновської державної нотаріальної контори у м. Одеса належним чином посвідчену копію спадкової справи № 256/2017, відкритої щодо майна ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також посвідчену копію заповіту від імені ОСОБА_5 , складеного 07 березня 2017 року.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 16.04.2019 р. призначено посмертну судово-психіатричну експертизу для надання висновків з таких питань: 1. Чи страждала ОСОБА_5 на хронічний стійкий психічний розлад або функціональний розлад психіки, порушення фізіологічних процесів в організмі, чи іншими хворобливими явищами, що можуть викликати тимчасовий розлад психіки, під час укладання та підписання заповіту 06 квітня 2017 року? 2. Чи здатна була ОСОБА_5 , за своїм психічним станом усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними під час укладання та підписання заповіту 06 квітня 2017 року? Проведення експертизи доручено судово-психіатричним експертам відділення судово-психіатричних експертиз КУ Одеського обласного медичного центру психічного здоров`я . Оплату за проведення судово-психіатричної експертизи покладено на ОСОБА_4 , провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 21.06.2019 р. провадження у справі поновлено.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 08.08.2019 р. клопотання завідувача КАСПЕ КНП Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я Одеської обласної ради Толмачева О.А. та представника позивача - адвоката Клименко Л.Г. про витребування доказів, - задоволено, витребувано від дільничого психіатра відомості щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_4 про перебування її на обліку у зв`язку з психіатричним захворюванням. У разі перебування, суд витребовує медичну документацію відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також витребувано з Міської клінічної лікарні № 10 оригінал медичної карти стаціонарного хворого № 9398/1325 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведеної 30.09.2016 року. Витребувано з Центру первинної медично-санітарної допомоги № 10 (Поліклініка № 10) за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 оригінал амбулаторної карти.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 04.09.2019 р. тимчасово вилучено для дослідження судом з Міської клінічної лікарні № 10 оригінал медичної карти стаціонарного хворого № 9398/1325 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведеної 30.09.2016 року. Тимчасово вилучено для дослідження судом з Центру первинної медично-санітарної допомоги № 10 Одеської міської ради (Поліклініка № 10) за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 оригінал амбулаторної карти.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 03.10.2019 р. призначено посмертну судово-психіатричну експертизу для надання висновків з таких питань: 1.Чи страждала ОСОБА_5 на хронічний стійкий психічний розлад або функціональний розлад психіки, порушення фізіологічних процесів в організмі, чи іншими хворобливими явищами, що можуть викликати тимчасовий розлад психіки, під час укладання та підписання заповіту 06 квітня 2017 року? 2.Чи здатна була ОСОБА_5 , за своїм психічним станом усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними під час укладання та підписання заповіту 06 квітня 2017 року? Проведення експертизи доручено судово-психіатричним експертам відділення судово-психіатричних експертиз Комунального некомерційного підприємства Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я Одеської обласної ради. Оплату за проведення посмертної судово-психіатричної експертизи покладено на ОСОБА_4 , провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 29.05.2020 р. провадження у справі поновлено у зв`язку з поверненням до суду без виконання експертизи з листом завідувача КАСПЕ КНП Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я Одеської обласної ради Толмачова О.А. про необхідність оплати витрат, пов`язаних з виконанням експертизи.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 16.06.2020 р. витребувано з Одеського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) копію актового запису № 4661 від 07.05.2020 року про смерть ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 12.08.2020 р. клопотання адвоката Драгомира А.П. про зупинення провадження - задоволено, зупинено провадження у цивільній справі до залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_4 .

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 01.12.2020 р. витребувано з Малиновської державної нотаріальної контори у м. Одеса належним чином завірену копію спадкової справи № 519/2020 щодо майна ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 24.12.2020 р. провадження у справі поновлено, залучено до участі у справі правонаступників ОСОБА_4 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 20.01.2021 р. вирішення питання за заявою позивача ОСОБА_2 про відвід судді Лічмана Л.Г. передано судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, який визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 20.01.2021 р. вирішення питання за заявою позивача ОСОБА_1 про відвід судді Лічмана Л.Г. передано судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, який визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 22.01.2021 р. (суддя Леонов О.С.) в задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді Лічмана Л.Г. відмовлено.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 25.01.2021 р. (суддя Маркарова С.В.) в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Лічмана Л.Г. відмовлено.

Інших клопотань щодо витребування доказів від сторін не надійшло.

Фактичні обставини, встановлені судом.

ОСОБА_4 та спадкодавець ОСОБА_5 є рідними братом та сестрою, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00018970588 про народження ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 7-9)

ОСОБА_4 та його сестра ОСОБА_5 тривалий час проживали в житловому будинку АДРЕСА_4 , який згідно реєстраційному свідоцтву, виданому КП ОМБТІ та РОН від 16.02.1994 р., № 3347, належав на праві особистої власності ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.01.1994 р., виданим П`ятою одеською державною нотаріальною конторою реєстр № 1-731. Право власності зареєстровано в кн. № 163 під реєстр. № 16289 стор. 265. Також ОСОБА_5 належала земельна ділянка кадастровий номер 5110137300:33:020:0003 за вказаною адресою, загальною площею 0,0515 га, що підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку. (т. 1 а.с. 13-14, 16, 120-121, 131-132, 136 звор.-139)

06.04.2017 року ОСОБА_5 підписала заповіт, зареєстрований в реєстрі за № 3-283, в якому на випадок своєї смерті зробила розпорядження, яким спадкоємцем всього її майна та прав призначила ОСОБА_3 . При цьому свій заповіт, посвідчений П`ятою одеською державною нотаріальною конторою 07.03.2017 р. за реєстровим № 3-192 цим заповітом скасувала (Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі скасування заповіту №47357372). Заповіт до підписання прочитаний уголос заповідачем ОСОБА_5 і власноручно нею підписаний у присутності державного нотаріуса П`ятої одеської державної нотаріальної контори Ігнатенко М.М. Цей заповіт, посвідчений за місцем реєстрації та проживання заповідача, а саме, АДРЕСА_4 , куди нотаріуса запросили у зв`язку з її хворобою, нетранспортабельністю та похилим віком. (т. 1 а.с. 10, 15, 111-113, 118-119)

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 81 рік померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 . (т. 1 а.с. 11, 109 звор.)

Після смерті ОСОБА_5 . П`ятою одеською державною нотаріальною конторою зареєстровано спадкову справу № 256/2017. (т. 1 а.с. 114 звор.)

19.09.2017 р. з заявою про прийняття спадщини № 579 в П`яту одеську державну нотаріальну контору звернулась ОСОБА_3 , спадкоємець за заповітом. (т. 1 а.с. 115 звор.-116)

Також з заявою про перийняття спадщини № 1502/01-16 від 11.10.2017 р. звернувся ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 127)

Згідно довідки № 1808 (виписка з домової книги про склад сім`ї та прописку) ОСОБА_5 з 10.07.1967 р. та ОСОБА_4 з ІНФОРМАЦІЯ_6 проживали у АДРЕСА_4 . (а.с. 110 звор.)

ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 65 років помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 . 01.07.2020 р. до суду з Одеського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла копія актового запису про смерть № 4661 від 07.05.2020 р. відносно ОСОБА_4 , з якої вбачається, що позивач помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 65 років. (т. 1 а.с. 241, т. 2 а.с. 40)

З заявами про прийняття спадщини після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 до нотаріуса звернулися ОСОБА_1 , яка є дружиною відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , та ОСОБА_2 , на користь якого ОСОБА_4 складено заповіт від 29.01.2019 р., № 137 (т. 2 а.с. 38-39, 44-45, 51 звор.)

Згідно супровідному листу № 291 від 19.05.2020 р. завідуючого КАСПЕ КНП ООМЦПЗ ООР Толмачова О.А. повернуто матеріали цивільної справи без виконання ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 03.10.2019 р. про призначення експертизи у зв`язку з несплатою її вартості, хоча рахунок отримано ОСОБА_1 24.02.2020 р. (т. 1 а.с. 242)

З оригіналу медичної карти амбулаторного хворого № 11019, наданої КУ Міська клінічна лікарня № 1 вбачається, що ОСОБА_5 перебувала на стаціонарному лікуванні в відділенні терапії в період з 29.08.2016 р. по 05.09.2016 р. з клінічним діагнозом: Ішемічна хвороба серця. Атерсклеротический кардеосклероз. Фібриляція передсердь постійної форми, тахісістолія. Анемія середнього ступеню тяжкості. Церебральний атеросклероз. На день виписки стан середньої тяжкості, скарги на незначну слабкість, стомлюваність, нездужання, відмічається частково позитивна динаміка. Хвора виписана з покращенням під нагляд сімейного лікаря та кардіолога.

Відповідно до оригіналу медичної карти стаціонарного хворого № 9398/1325 КУ Міська клінічна лікарня № 10 ОСОБА_5 перебувала на стаціонарному лікуванні з 30.09.2016 р. по 12.10.2016 р. з діагнозом: Ішемічна хвороба серця. Кардіосклероз атеросклеротичний. Фібриляція передсердь 2 ст., легенева гіпертензія, церебральний атеросклероз, дисцикуляторна енцефалопатія. Скарги на задишку при фізичному навантаженні, шум в ухах, запаморочення, слабкість, втрата ваги, не може ходити, набряк ніг. В результаті лікування стан хворої покращився, досягнута медикаментозна компенсація серцевої недостатності. Рекомендовано нагляд сімейного лікаря.

Згідно оригіналу амбулаторної карти ОСОБА_5 , наданої КНП Центр первинної медико-санітарної допомоги № 10 Одеської міської ради після записів від 08.06.2015 року наступний запис від 10.04.2017 року, в якому сімейним лікарем зазначається наступна інформація: хвора проживає з братом, який постійно зловживає алкоголем. У догляді допомагають сусіди та родичі, які проживають в селі в Овідіопольському районі. Об`єктивно: загальний стан хворої тяжкий, свідомість збережена, але мова невиразна. Хвора доброзичлива, але дуже змучена, тобто немає сил відповідати на запитання. Родичі добросовісно доглядають за хворою, годують з ложечки, міняють памперси. В посмертному епікризі від 12.04.2017 року вказується, що ОСОБА_5 перебувала на обліку з приводу: ішемічної хвороби серця, діф. кардіосклерозу, церебрального атеросклерозу, нефросклерозу, хронічної анемії. Після стаціонарного лікування стан покращився, на дому продовжила лікування, однак позитивного результату не досягнуто. У квітні 2017 р. погіршення загального стану, посилилась задишка, загальна слабкість, наростання набрякання. Призначалося лікування сечогінні, сердечні, магнікор і т.д., однак покращення не відбулося, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 12.06.2017 р. у адміністративній справі № 521/5172/17-п, яка набрала законної сили, визнано винним ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, на підставі ст. 22 звільнено ОСОБА_4 від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення та обмежитись усним зауваженням. Цією постановою встановлено, що 19.03.2017 р. близько 10 години 00 хвилин ОСОБА_4 в буд. АДРЕСА_4 застосував психологічне та фізичне насильство, а саме ображав, нецензурно висловлювася, бив та штовхав рідну сестру, внаслідок чого була заподіяна шкода фізичному та психологічному здоров`ю. (т. 1 а.с. 53-54, 78-79)

Відповідно до відповіді КУ Міський психіатричний диспансер від 28.08.2019 р. № 01-01-10/1020 на запит суду повідомлено, що ОСОБА_5 під наглядом лікаря-психіатра не перебуває, за медичною допомогою у КУ не зверталась. (т. 1 а.с. 200)

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , давнішні сусіди ОСОБА_5 , а також свідок ОСОБА_11 , матір відповідача ОСОБА_3 , показали, що допомогу спадкодавцю надавала відповідач ОСОБА_12 ОСОБА_4 пиячив, іноді бив ОСОБА_5 . У спадкодавця були проблеми з ногами. Їм відомо про бажання ОСОБА_5 скласти заповіт на користь ОСОБА_13 , її похресниці. ОСОБА_5 не мала будь-яких проблем психічного характеру. Зазначене відомо їм з особистих спостережень.

Таким чином, між сторонами по справі виникли спірні правовідносини щодо визнання заповіту є ОСОБА_5 від 06.04.2017 р. на користь ОСОБА_3 , посвідченого державним нотаріусом П`ятої одеської державної нотаріальної контори Ігнатенко М.М. - недійсним.

Ухвалами Малиновського районного суду м. Одеси від 16.04.2020 р., 08.08.2019 р. та 17.02.2021 р., постановленими без виходу до нарадчої кімнати, відмовлено у допиті свідка ОСОБА_14 , враховуючи її постійну присутність у залі судового засідання під час підготовчих засідань.

ОСОБА_4 не заперечував, що заповіт ОСОБА_5 на його користь, посвідчений 07.03.2017 р., був дійсним і що у момент вчинення цього заповіту ОСОБА_5 не перебувала в стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. Одночасно ОСОБА_4 оспорює заповіт вчинений 06.04.2017 р.

Мотивувальна частина рішення.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

(частиниа перша статті 4 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи

не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу,

в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оцінюючи доводи і аргументи сторони позивача щодо набуття ними права власності на спірну частку спадщини, суд вважає їх необгрунтованими на підставі наступних норм права.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

До спірних правовідносин підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до ст. ст. 1217, 1218 ЦК України (далі - ЦК) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (статті 1220, 1222 ЦК).

Відповідно до ст. 1233, 1234, 1235, 1236 ЦК заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Цивільний Кодекс України проголошує принцип свободи заповіту, відповідно до якого заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Крім того, він може без зазначення будь-яких причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування.

Заповіт є одностороннім правочином і на нього поширюються загальні правила ЦК щодо недійсності правочинів. Недійсними є заповіти: в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі; складені особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складення заповіту); складені з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення.

Вимоги до форми заповіту та порядку його посвідчення встановлені статтею 1247 ЦК України, згідно якої загальними вимогами до форми заповіту є складання заповіту в письмовій формі із зазначенням місця та часу його складання, заповіт повинен бути особисто підписаний заповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст.1257 ЦК за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Статтею 1257 ЦК визначено підстави нікчемності заповіту та визнання його недійсним, які не виключають застосування загальних норм § 2 глави 16 ЦК відповідно до встановлених судом обставин, якщо вони узгоджуються з правовими підставами та наслідками нікчемності або недійсності заповіту, зазначеними у ст. 1257 ЦК.

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Загальні підстави недійсності правочину визначені статтею 215 ЦК. Так, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

На обгрунтування правових підстав позивачі вказали статтю 225 ЦК України, якою передбачено, що правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а у разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. (ч. 1 ст. 216 ЦК)

Таким чином, норма цивільного права, яка регулює спірні правовідносини має наступні гіпотезу та диспозицію: якщо у момент вчинення такого правочину як заповіт особа перебувала в стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо), то за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, і цей заповіт не створює юридичних наслідків для спадкоємця, призначеного таким заповітом.

У п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними правила статті 225 ЦК поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо).

Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до статті 145 ЦПК зобов`язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів відповідно до статті 212 ЦПК.

При розгляді справ за позовами про визнання недійсними заповітів на підставі статті 225, частини другої статті 1257 ЦК, суд відповідно до статті 145 ЦПК за клопотанням хоча б однієї зі сторін зобов`язаний призначити посмертну судово-психіатричну експертизу. Висновок такої експертизи має стосуватися стану особи саме на момент вчинення правочину.

На день розгляду справи статтям 145 і 212 ЦПК відповідають статті 105 і 89 ЦПК, які викладені в аналогічній редакції.

Позивачі не назвали, на які хвороби страждала заповідач, які ліки вона приймала. Відомості про те, що ОСОБА_5 за життя зверталася за медичною допомогою до лікарів-психіатрів, перебувала на обліку у лікаря-психіатра матеріали справи не містять.

Вимоги про визнання заповіту недійсним вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів, що підтверджують чи спростовують доводи про те, що в момент укладення заповіту особа не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними.

Висновок про тимчасову недієздатність учасника такого правочину необхідно робити, перш за все, на основі доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан особи в момент вчинення правочину. Хоча висновок експертизи в такій справі є лише одним із доказів у справі і йому слід давати належну оцінку в сукупності з іншими доказами (стаття 89 ЦПК України). Будь-які зовнішні обставини (показання свідків про поведінку особи тощо) мають лише побічне значення для встановлення того, чи могла особа в конкретний момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

Клопотань про призначення судової експертизи позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не заявляли.

У заяві від 18.06.2019 р. ОСОБА_4 також просив винести рішення суду в найближчий час, він зазначив, що буде згоден з будь-яким рішенням суду. Ця заява подана до складення експертного висновку. (т. 1 а.с. 166)

У контексті викладеного слід розуміти, що підставою для визнання правочину недійсним на підставі, передбаченій частиною першою статті 225 ЦК України, має бути встановлена судом абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду України: від 29 лютого 2012 року № 6-9цс12, від 28 вересня 2016 року № 6-1531цс16, та постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 листопада 2018 року № 61-5896св18.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини 1-4 ст. 12 ЦПК).

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Для суду очевидним є факт надання допомоги ОСОБА_5 відповідачем ОСОБА_3 . Вказане мало наслідок складання саме на користь неї заповіту, що підтверджено допитаними у судовому засіданні свідками та іншими дослідженими доказами. Також обставиною, що вплинула на рішення спадкодавця щодо позбавлення ОСОБА_4 були його спосіб життя, постійне пияцтво, побиття її саме ОСОБА_4 , що підтверджено постановою суду, записом в амбулаторній картці та показами свідків. Перед підписанням заповіту, на день підписання заповіту ОСОБА_5 не перебувала у будь-якому хворобливому стані, що б передбачало наявність абсолютної неспроможності складання заповіту.

Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип процесуальної рівності сторін передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, передбаченого ст. 13 ЦПК України, суд розглянув справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стороною позивача не доведені обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяв учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, витребувавши за їх клопотаннями докази і допитавши свідків, однак за умови відсутності достовірних даних про порушення ст. 225 ЦК, підстави для задоволення позову відсутні.

Таким чином, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні як, в цілому, так і кожного доказу окремо, суд прийшов до висновку про відсутність у ОСОБА_5 ознак будь-якого психічного розладу на момент складання заповіту. У момент вчинення оспорюваного заповіту ОСОБА_5 не перебувала в стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. Тому суд відмовляє правонаступникам ОСОБА_4 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 76, 200, 206, 263-265, 268 ЦПК України, -

С У Д

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 ) про визнання недійсним заповіту, складеного 06 квітня 2017 року ОСОБА_5 і посвідченого державним нотаріусом П`ятої одеської державної нотаріальної контори Ігнатенко Мариною Миколаївною, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, тобто з 01 березня 2021 року.

Повне рішення складено 01 березня 2021 року.

С У Д Д Я: