Ухвала

від 01.03.2021 по справі 585/369/21

РОМЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № № 585/369/21

Номер провадження 1-кп/585/217/21

У Х В А Л А

І М Е Н ЕМ У К Р АЇ Н И

01 березня 2021 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючої судді: ОСОБА_1 , за участю: секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 ,

представника потерпілого «Роменського споживчого товариства»,- ОСОБА_6

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 1202120040000003 від 07.01.2021 року відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.289 , ч.3 ст.185 КК України,-

в с т а н о в и в:

З Роменської місцевої прокуратури 12 лютого 2020 року до Роменського міськрайонного суду надійшов обвинувальний акт, затверджений прокурором Роменської місцевої прокуратури ОСОБА_3 відносно ОСОБА_5 за ч. 2 ст.289 , ч.3 ст.185 КК України, який ухвалою судді від 12 лютого 2020 року призначений до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

У підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження проти призначення справи до судового розгляду не заперечували.

Прокурор ОСОБА_3 просила призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні суддею одноособово, в судове засідання викликати обвинуваченого, його захисника, потерпілих.

Крім того, прокурором подано клопотання про обрання обвинуваченому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Клопотання мотивоване тим, що наявні ризики передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, та з огляду на характеризуючи дані про особу обвинуваченого інший запобіжний захід не забезпечить належної поведінки ОСОБА_5 ..

Так, в обґрунтування ризику, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, зазначила, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів майнового характеру, за які передбачено покарання до 8 років позбавлення волі, не має постійного джерела доходів, вчинив умисний корисливий злочин протягом незначного періоду часу після звільнення з місць відбування покарання, що свідчить про високий ступінь суспільної небезпечностіобвинуваченого та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності його подальшу поведінку, крім того беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинений злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитися від суду. Також зазначила, що ОСОБА_5 безпосередньо намагався втекти з місця події після вчинення ним кримінального правопорушення, в результаті чого був затриманий працівниками поліції.

В обґрунтування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України прокурор зазначила, що потерпілим від інкримінованого ОСОБА_5 злочину є мешканець будинку номер АДРЕСА_1 , свідками даного кримінального є мешканці цього ж будинку, розташування якого та місцезнаходження якого достовірно відомі обвинуваченому ОСОБА_5 , крім того дії обвинуваченого супроводжувалися фізичним насиллям по відношенню до потерпілого, який вчиняв спроби припинити злочинні дії ОСОБА_5 , що дає підстави вважати, що останній в разі застосування до нього менш суворого запобіжного заходу намагатиметься незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні.

В обґрунтування ризику, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор зазначила, обвинувачений ОСОБА_5 , має не зняту та не погашену встановленому законом порядку судимість, так як був засуджений 30.07.2018 року за вчинення ним тяжкого злочину передбачено ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі по відбуттю покарання 25.11.2020 року, інкриміновані йому тяжкі злочини вчинив в незначний проміжок часу з моменту звільнення з місць позбавлення волі, не ставши при цьому на шлях виправлення, не має постійного легального джерела доходів, вчинив злочин в той час коли на розгляді в Конотопському міськрайонному суді перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , вказані обставини в сукупності дають реальні підстави вважати, що без обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та в разі перебування ОСОБА_5 на свободі, останній може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Адвокат ОСОБА_4 не заперечував проти призначення справи до судового розгляду, але заперечував проти обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив обрати домашній арешт, оскільки ризиків не існує.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку адвоката.

Представник потерпілого «Роменського споживчого товариства»,- ОСОБА_6 , у вирішенні порушених питань, поклався на розсуд суду.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого, його адвоката та представника потерпілого, ознайомившись з обвинувальним актом, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду, виходячи з наступних підстав.

Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Роменському міськрайонному суду Сумської області.

Згідно ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стаття 177КПК України передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Згідно із ч. 3 ст.199КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Вирішуючи клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд приходить до наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 січня 2021 року ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з можливістю внесення застави в сумі 113500 гривень. Ухвала діє до 09.03.2021 року до 12 год. 20 хв..

Будь-яких даних, що свідчили б про зменшення чи відсутність ризиків передбачених п.1,3,5ч.1ст.177КПК України для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою та можливості скасування раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі суспільну небезпечність злочинів, які інкримінується обвинуваченому, дані про особу обвинуваченого, наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які суд вважає доведеними. Із зазначених підстав суд приходить до висновку про продовження існування ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу та виправдовують тримання особи під вартою.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Також, ЄСПЛ в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що суспільний інтерес в цій справі, який полягає в запобіганні вчиненню ОСОБА_5 нових злочинів та переховування від правосуддя, переважає над його правом на особисту свободу та недоторканість, а тому подальше тримання його під ватою буду пропорційним суспільній меті.

Доводи сторони захисту про можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту суд вважає не переконливими, оскільки сторона захисту не зазначає будь-яких доводів щодо зміни обставин обвинувачення чи існуючих в провадженні ризиків. Фактично клопотання сторони захисту про обрання більш м`якого запобіжного заходу ґрунтується на позиції захисту про помилковість висновків слідчого судді під час обрання запобіжного заходу, що по суті є доводами апеляційної скарги на судове рішення, а не обґрунтуванням клопотання про обрання більш м`якого запобіжного заходу.

Суд, виходячи з усіх обставин провадження, вважає, що у кримінальному провадженні відсутні підстави для скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який, приходить до висновку щодо необхідності , у зв`язку із зміною статусу особи з підозрюваного на обвинуваченого, обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Підстав для прийняття рішень, визначених пунктами 1-4 ч. 3 ст.314КПК України у підготовчому засіданні не встановлено, тому суд приймає рішення про призначення судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись п. 5 ч. 3 ст. 314; частинами 2-3 ст. 315 статтею 316, 176-178, 183, 314-317, КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Призначити кримінальне провадження № 1202120040000003 від 07.01.2021 року по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч. 2 ст.289 , ч.3 ст.185 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Роменського міськрайонного суду на 10 березня 2021 року на 13 годину 00 хвилин.

В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, його адвоката та потерпілих.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 - задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк до 60 діб до 30 квітня 2021 року до 14 год. 00 хв.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про обрання обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу відмовити.

Ухвала в частині призначення справи до судового розгляду оскарженню не підлягає, а в частині обрання обвинуваченому запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом 7 днів з моменту проголошення.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_1