Постанова

від 17.02.2021 по справі 308/9198/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/9198/19

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

Іменем України

17 лютого 2021 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

судді-доповідачки Готри Т. Ю.,

суддів Собослоя Г. Г., Кондора Р. Ю.,

з участю секретарки судового засідання Терпай С. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ЕТАЛОН та ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представниця - адвокатка Гук Ольга Олегівна, на дії та рішення державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, де заінтересованими особами є стягувачі ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальність ЕТАЛОН ,

в с т а н о в и в:

У серпні 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представниця - адвокатка Гук О.О., звернувся до суду зі скаргою на дії та рішення державного виконавця Ужгородського МВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, Києво-Святошинського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області, де заінтересованими особами є стягувачі ОСОБА_1 та ТОВ ЕТАЛОН . Просив був поновити йому строк на оскарження постанови про опис та арешт майна боржника від 27.03.2019, винесеної старшим державним виконавцем Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області Беланом І.В., визнати неправомірними дії цього старшого державного виконавця та скасувати зазначену постанову про опис та арешт майна боржника, а також зупинити передачу на реалізацію описаного й арештованого майна.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 листопада 2019 року у задоволенні скарги ОСОБА_2 відмовлено, стягнуто з нього на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 2 630 гривень.

Додатковим рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 грудня 2019 року заяви ОСОБА_1 та ТОВ ЕТАЛОН про ухвалення додаткового рішення з приводу судових витрат задоволені. Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 та ТОВ ЕТАЛОН судові витрати на правничу допомогу в розмірі, відповідно, 1 615,00 гривень і 3 629,42 гривень.

Ухвалою судді Закарпатського апеляційного суду Готри Т.Ю. від 13 січня 2020 року поновлено ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представниця - адвокатка Гук О.О., строк на апеляційне оскарження ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 листопада 2019 року.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 27 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представниця - адвокатеса Гук О.О., залишено без задоволення, а оскаржену ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 листопада 2019 року - без змін.

У лютому 2021 року ТОВ ЕТАЛОН звернулося до апеляційного суду з заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат.

Заяву обґрунтовано тим, що відповідно до квитанцій до прибуткового касового ордера № 11 від 12.03.2020 на суму 3 000 грн, № 04 від 28.01.2021 на суму 3 279,17 грн, акту прийому-передачі № 1 виконаних робіт (наданих послуг) і з детальним розрахунком від 28.01.2021 та сімох фіскальних чеків ПАТ Укрпошти на суму 133 грн, товариством було понесені під час апеляційного розгляду справи судові витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 6 412,17 гривень.

За наведених обставин ТОВ ЕТАЛОН просило стягнути зі скаржника-боржника фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на свою користь понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 6 412,17 гривень.

У лютому 2021 року ОСОБА_1 теж звернувся до апеляційного суду з заявою про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат.

Заява мотивована тим, що згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру № 5 від 29.01.2021, додатковою угодою № 12/20/1 до договору № 12 про надання правової допомоги від 02.09.2019 та актом № 1 про надання правової допомоги від 29.01.2021, ним у цій справі за період з 25.03.2020 по 29.01.2021 було понесені витрати на правову допомогу в розмірі 4 720 грн, які просив стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на свою користь.

Скаржник ОСОБА_2 , заінтересована особа ОСОБА_1 , їх представники, а також представники Ужгородського МВ ДВС, Києво-Святошинського РВ ДВС і ТОВ ЕТАЛОН у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час і місце розгляду заяв були належним чином повідомлені. Водночас до початку розгляду заяв апеляційному суду від ТОВ ЕТАЛОН та ОСОБА_1 надійшли письмові клопотання про розгляд заяв за їх відсутності. З огляду на це, на думку колегії суддів і відповідно до вимог ч. 4 ст. 270, ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка учасників справи не перешкоджає розгляду заяв.

Заслухавши суддю-доповідачку, перевіривши доводи заяв та матеріали справи, колегія суддів уважає, що вони не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 ч. 1, частин 2-4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату,час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За змістом пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 Про судове рішення у цивільній справі додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Частинами 1, 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Положеннями ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати (крім судового збору ч. 1 цієї ж статті), пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приписами частин 1-3 ст. 134 ЦПК України регламентовано, що разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла й які очікує понести в зв`язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як убачається зі змісту частин 2, 4 ст. 12, ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із учиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Колегія суддів констатує, що заявниками ОСОБА_1 та ТОВ ЕТАЛОН у заявах про ухвалення додаткового рішення порушено питання про стягнення судових витрат на правничу допомогу за час знаходження цієї справи в суді апеляційної інстанції. При цьому, як ТОВ ЕТАЛОН у своїх відзивах на апеляційну скаргу від 13.03.2020 вих № 11/03 (т.1 а.с.169-170) і від 19.08.2020 вих № 14 (т.1 а.с.222-227) , так і ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу від 23.04.2020 (т.1 а.с.204-205) питання про вирішення апеляційним судом понесених ними судових витрат на правничу допомогу взагалі не ставилось та відповідні докази про їх понесення не надавались, а також не вказувався їх намір понести такі витрати згодом.

Водночас заявниками протягом значного часу у зв`язку з неодноразовими відкладеннями розгляду справи клопотання про вирішення судових витрат на оплату правничої допомоги й докази про їх понесення апеляційному суду не подавались, та такі клопотання їхніми представниками - адвокатами Ролею І.І., Козаковою М.В. під час судового розгляду справи 27 січня 2021 року чи прохання до закінчення судових дебатів надати суду відповідні докази протягом п`яти днів із дати ухвалення судового рішення, не заявлялись.

Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суть і можливість ухвалення додаткового рішення полягає у тому, що судом досліджувалися певні вимоги, доводи чи докази, однак відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України судом: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) вирішено питання про право, без зазначення точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майна, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) не вирішено питання про судові витрати; 4) не допущено негайного виконання рішення у випадках, установлених статтею 430 цього Кодексу.

З наведеного слідує, що додатковим судовим рішенням не може вирішуватися, як у даному випадку понесені судові витрати на оплату правничої допомоги за час апеляційного провадження справи, оскільки такі вимоги до закінчення судових дебатів в апеляційному суді ні ТОВ ЕТАЛОН , ні ОСОБА_1 , ні їх представниками - адвокатами, відповідно, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не заявлялися, відповідні докази не подавалися, клопотання про подачу таких доказів протягом п`яти днів не заявлялося, а тому, на переконання апеляційного суду, заявлені клопотання з наданням доказів вже після закінчення апеляційного розгляду справи, тобто ухвалення постанови Закарпатського апеляційного суду від 27.01.2021, задоволенні бути не можуть.

За таких обставин, на думку колегії суддів, у задоволенні заяв ТОВ ЕТАЛОН та ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.

Керуючись статтями 270, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю ЕТАЛОН та ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду на протязі тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 лютого 2021 року.

Суддя-доповідачка

Судді