Ухвала

від 22.02.2021 по справі 760/23565/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2021 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді-Ві-Транс» на вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 10.11.2020 щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,-

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 10.11.2020 затверджено угоду про визнання винуватості від 21.10.2020, укладену прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному №52020000000000282 від 24.04.2020, з одного боку та обвинуваченою ОСОБА_3 з іншого боку.

ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 396 КК України, та призначено узгоджене сторонами покарання: за ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки; за ч.3 ст. 358 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки; за ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 396 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за ч. 3 ст.28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 396 КК України остаточно визначено покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо вона протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки.

На підставі ст.76 КК України покладено на ОСОБА_3 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Також затверджено угоду про визнання винуватості від 21.10.2020, укладену прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному №52020000000000282 від 24.04.2020, з одного боку та обвинуваченою ОСОБА_4 з іншого боку.

ОСОБА_4 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 396 КК України та призначено узгоджене сторонами покарання:за ч. 3 ст. 358 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки; за ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 396 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст.28 ч. 1 ст. 396 КК України остаточно визначено покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Не погодившись з рішенням суду, захисник ОСОБА_2 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді-Ві-Транс» подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 10.11.2020 змінити, виключивши з його мотивувальної частини твердження щодо складання та видачі Звіту про оцінку нежилого будинку автогосподарства (літера А), загальною площею 3 916, 7 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, будинок.

Вивчивши апеляційну скаргу та матеріали кримінального провадження, вважаю, що апеляційна скарга подана особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

Згідно частини 2 статті 24 КПК України гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Згідно ч. 4 статті 475 КПК вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому цим кодексом, з підстав, передбачених статтею 394 цього кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 473 КПК України наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього кодексу, а для підозрюваного чи обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу.

За правилами ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконанням судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, якому згідно з частиною 4 статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Зазначений перелік меж і підстав, з яких таке судове рішення може бути оскаржено, а також кола осіб, які можуть подати апеляційну скаргу на вирок суду, є вичерпним.

Як убачається з апеляційної скарги та матеріалів кримінального провадження, захисника ОСОБА_2 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді-Ві-Транс» не являється учасником як кримінального, так і судового провадження.

Згідно положень п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо її подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

Оскільки захисник ОСОБА_6 не є стороною кримінального провадження № 52020000000000282 у розумінні п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України та згідно ч. 4 ст. 394 КПК України не є суб`єктом права на апеляційне оскарження вироку суду на підставі угоди між прокурором та обвинуваченими про визнання винуватості, то апеляційна скарга у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України підлягає поверненню особі, яка подала апеляційну скаргу.

Водночас апеляційна скарга захисника ОСОБА_2 в інтересах ТОВ «Ді-Ві-Транс» не містить достатніх даних, які свідчили би про те, що вирок стосується інтересів ТОВ «Ді-Ві-Транс» тією мірою, яка дає підстави стверджувати, що згідно із частиною 2 ст. 24, ч. 4 ст. 394 та ч. 4 ст. 475 КПК України надає апелянту право оскаржити його в апеляційному порядку.

Керуючись ст. ст. 394, 399 КПК України, суддя-доповідач,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргузахисника ОСОБА_2 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді-Ві-Транс» на вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 10.11.2020 щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повернути.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя

Київського апеляційного суду ОСОБА_1

Справа № 11-кп/824/1898/2021

Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_7

Доповідач: ОСОБА_1