Ухвала

від 25.03.2021 по справі 639/1347/20

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 20210 р.

м.Харків

Справа № 639/1347/20

провадження 2/639/151/21

Жовтневий районний суд м.Харкова

у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати,-

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у умі 1 262 929,77 грн.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є власником нежитлових будівель літ. Б -1 загальною площею 156 кв.м., літ. В-1 загальною площею 48,9 кв.м., літ. Г-1 загальною площею 91,1 кв.м., літ. И-1 загальною площею 228,1 кв.м. по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 24.05.2011.Нежитлова будівля літ. А-1 загальною пл. 162 кв.м. зареєстрована за ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу від 27.12.2005. Земельна ділянка пл.. 0,1295 га з кадастровим номером 6310137900:02:005:0050 за даною адресою знаходиться у комунальній власності територіальної громади м.Харкова в особі Харківської міської ради. Категорія земель-землі житлової та громадської забудови, вид користування-для обслуговування нежитлових будівель ( торгівельні та побутового обслуговування). Як зазначено позивачем, ОСОБА_1 у період з 01.02.2017 по 31.12.2019 не сплачував за користування земельною ділянкою плату на землю у встановленому розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради майно-грошові кошти у розмірі орендної плати, тому сума 1 262 929,77 грн. підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку.

В судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заявлено клопотання про закриття провадження у справі з посиланням на те, що ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем.У 2014 з аналогічним позовом Харківська міська рада вже зверталась до Господарського суду Харківської області. У нежитлових приміщеннях здійснюється господарська діяльність, деякі використовуються для зберігання продукції торгової марки Ізолон ( власник торгового знаку ОСОБА_1 ), частина- під офіс ТОВ Ізолон ,засновником якого є відповідач, деякі приміщення здаються в оренду .У зв`язку з тим, що у даних правовідносинах, на думку відповідача, він виступає не як фізична особа, а як фізична особа-підприємець, спір повинен розглядатися за правилами господарського судочинства. Такий висновок сформовано Великою Палатою Верховного суду у постанові від 25.02.2020 по справі № 916/385/19. До клопотання ОСОБА_1 додані документи, що підтверджують використання нерухомого майна для здійснення підприємницької діяльності

Не погоджуючись із заявленим відповідачем клопотанням , Харківська міська рада надала усні та письмові пояснення, стверджуючи, що ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень, як фізична особа Наявність в особи статусу фізичної особи - підприємця (далі - ФОП) не є безумовною підставою для вирішення спору за її участю у порядку господарського судочинства. Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа-сторона у відповідних правовідносинах-як суб`єкт господарювання та від визначення цих правовідносин як господарських. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12.06.2018 у справі № 922/3204/17, від 27.08.2020 у справі № 350/874/17,від 03.07.2019 у справі № 916/1261/18. Представник позивача вказує, що відповідачем не надано доказів на підтвердження факту здійснення ФОП певної господарської діяльності на цій земельній ділянці. Оскільки за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на нежитлові будівлі зареєстровані за ОСОБА_1 , як фізичною особою, рішенням Харківської міської ради від 20.11.2013 № 1326/13 Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок юридичним та фізичним особам саме ОСОБА_1 надавався дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на даний час право власності на земельну ділянку згідно даних з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.03.201 зареєстровано за ОСОБА_1 , спір є приватноправовим і за суб`єктним складом сторін його належить розглядати за правилами цивільного судочинства, тому підстав для задоволення клопотання не мається.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані до заяви про закриття провадження докази, приходить до наступного.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Частиною першою статті 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Відповідно до частини першої статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Згідно зі статтею 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Частиною першою статті 128 ГК України визначено, що громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

За положеннями частини третьої статті 128 ГК України громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється.

Частиною першою статті 58 ГК України визначено, що суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи ФОП у порядку, визначеному законом.

За приписами частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Судом встановлено, що позивачем до позовної заяви було додано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 16.05.1993, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість про реєстрацію ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця, йому видано свідоцтво на знак для товаров і послуг № НОМЕР_1 Izolon , наказ ГУ ДФС у Харківській області від 15.02.2019 про проведення перевірки господарських об`єктів, в яких здійснює діяльність ФО-П ОСОБА_1 , у тому числі за адресою АДРЕСА_1 , акт інспекційного відвідування ГУ Держпраці у Харківській області за вказаною адресою , а також договори оренди нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 , . укладеними ФОП ОСОБА_3 , договір про охорону нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 цілодобово, надання послуг з обслуговування системи протипожежного захисту цих нежитлових приміщень, договори на постачання електроенергії, централізованого водопостачання та водовідведення на об`єкті ФОП ОСОБА_3 склад-магазин по АДРЕСА_1 , договори поставки товару на склад.

На підтвердження звернення до Господарського суду Харківської області у 2014 з аналогічним позовом про повернення безпідставно набутого майна та відшкодування доходів, які були одержані від цього майна-земельної ділянки, яка є предметом дослідження у цій справі, надана копія позову Харківської міської ради до ФО-П ОСОБА_1 , постанова судової палати у господарських справах Верховного Суду України.

За змістом пред`явлених доказів вбачається, що за місцем знаходження земельної ділянки знаходяться нежитлові будівлі, які використовуються ФОП ОСОБА_1 для отримання прибутку .

Отже, судом встановлено, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є господарсько-правовими, оскільки існує спір між Харківською міською радою та ОСОБА_1 саме як суб`єктом господарювання і цей спір пов`язаний зі здійсненням останнім підприємницької діяльності на спірній земельній ділянці. За таких обставин, справа не підсудна суду загальної юрисдикції, а спір між сторонами повинен розглядатися за правилами господарського судочинства, враховуючи висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 209/1721/14-ц (провадження № 14-418цс19), 25.02.2020 по справі № 916/385/19 ( провадження №12- 167гс19),у яких були встановлені подібні правовідносини.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на зазначені обставини суд доходить до висновку про закриття провадження у справі, оскільки відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, зокрема, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного і керуючись п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.

Провадження у справі запозовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати- закрити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з її проголошення.

СУДДЯ -