Ухвала

від 29.03.2021 по справі 200/17859/17(2а/200/1264/17)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 березня 2021 року м. Дніпросправа № 200/17859/17(2а/200/1264/17)

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чередниченко В.Є. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2019 року у справі №200/17859/17(2а/200/1264/17) за позовом ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, третя особа - Дніпропетровська єврейська релігійна громада про визнання протиправним рішення та їх скасування,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2019 року позов ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, третя особа - Дніпропетровська єврейська релігійна громада про визнання протиправним рішення та їх скасування задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, з підстав порушення судом норм матеріального права, 24 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою. Згідно з якою просить доповнити мотивувальну та резолютивну частину рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2019 року у справі №200/17859/17(2а/200/1264/17).

Крім того, в апеляційній скарзі скаржник просить поновити строк звернення до суду з апеляційною скаргою зазначаючи при цьому, що у рішенні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2019 року роз`яснено порядок його оскарження відповідно до норм КАС України, однак на вказане скаржник не звернула уваги та подала апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду, яку було повернуто їй у зв`язку з тим, що апеляційну скаргу подано в порядку цивільного судочинства в той час як справу було розглянуто за правилами адміністративного судочинства.

У відповідності до частини 1 та частини 2 статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Так, пунктом 15.14 Перехідних положень КАС України передбачено, що копії судових рішень видаються судом, у якому перебуває справа на момент надходження відповідної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, №200/17859/17(2а/200/1264/17) ОСОБА_1 09 листопада 2020 року зверталася до Дніпровського апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2019 року.

Тобто, починаючи з 09 листопада 2020 року ОСОБА_1 було відомо про рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2019 року та враховуючи те, що в апеляційній скарзі вона зазначає про те, що не звернула уваги на роз`яснення порядку його оскарження, їй було доведено до відома його текст.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зауважує, що вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою суд повинен встановлювати обставини, які стосуються дотримання такого строку, до яких зокрема слід віднести: початок перебігу строку, момент завершення строку, та наявність (відсутність) обставин які б свідчили про поважність причин його пропуску та добросовісність заявника.

Під останнім слід розуміти обставини, які свідчать про умисне ігнорування особою, яка звертається до суду правил щодо строків такого звернення в т.ч. і звернення із значним пропуском строку, звернення до суду з пропуском строку з метою отримання незаконної вигоди , уникнення відповідальності, тощо.

При цьому, згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, який в своїх рішеннях неодноразово зазначав що строк звернення до суду закріплений в нормах національного законодавства не є абсолютним.

Так, з Рішення Європейського Суду з прав людини по справі Іліан проти Туреччини вбачається, що правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

У справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення .

Водночас у справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права .

Відтак, правило про пропуск строку звернення до суду не має абсолютного характеру і не повинно застосовуватися автоматично, тобто навіть у разі пропуску строку звернення до суду в тому числі з апеляційною скаргою без відповідних додаткових обґрунтувань суд не може його застосувати.

Крім того, застосування правила пропуску строку звернення до суду залежить від обставин справи. Під цим слід розуміти вагомість права, про захист якого особа звернулася до суду.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 09 листопада 2020 року подано до Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2019 року у справі №200/17859/17(2а/200/1264/17) без отримання його копії та станом на час звернення з апеляційною скаргою до Третього апеляційного адміністративного суду - 23 березня 2021 року нею у відповідності до положень пункту 15.14 Перехідних положень КАС України це рішення так і не отримано, оскільки вона не зверталась до суду з відповідною заявою, суд апеляційної інстанції зробив висновок про умисне ігнорування скаржником строків звернення до суду з апеляційною скаргою.

Умисне не отримання ОСОБА_1 починаючи з 09 листопада 2020 року копії рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2019 року у справі №200/17859/17(2а/200/1264/17) не наділяє її правом у зв`язку з цим в подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження у відповідності до положень частини 2 статті 295 КАС України, яка надає право на поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою протягом тридцяти днів з дня вручення особі повного рішення суду.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що не звернення уваги скаржником на роз`яснення у рішенні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2019 року у справі №200/17859/17(2а/200/1264/17) порядку його оскарження не є підставою для поновлення їй строку звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки зазначена обставина не є непереборною обставиною, яка б не залежала від волевиявлення ОСОБА_1 та була б непереборною.

Таким, чином враховуючи те, що з повторною апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернулась до суду 23 березня 2021 року, тобто через три місця після першого звернення до суду з апеляційною скаргою, яке мало місце 09 листопада 2020 року, суд апеляційної інстанції зробив висновок про пропуск скаржником строку звернення до суду з цією апеляційною скаргою.

Слід зазначити й те, що обставина, яку скаржник вказує як підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження не є обставиною, яка є об`єктивно непереборною, не залежною від волевиявлення особи та пов`язаною з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, та обставиною яка підтверджена належними доказами.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити й те, що вирішення суддею питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження в кожній конкретній справі залежить від вказаних у заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків встановлених цим Кодексом, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші поважні підстави для поновлення строку.

Приймаючи до уваги, що скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження, з підстав які на думку суду є неповажними, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху, та запропоновувати скаржнику протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

Керуючись статтями 120, 298 КАС України, суддя,-

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2019 року у справі №200/17859/17(2а/200/1264/17) - залишити без руху та запропонувати протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

Копію ухвали направити особі, яка подала апеляційну скаргу - для виконання.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя В.Є. Чередниченко