Рішення

від 23.03.2021 по справі 522/21014/19

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2/522/2951/21

Cправа № 522/21014/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2021 року

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Лисенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Акціонерне товариство Альфа-банк про поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

До Приморського районного суду м. Одеси 11.12.2019 року надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: АТ Укрсоцбанк , про поділ майна подружжя.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. 15 листопада 2003 р. було укладено шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , від якого подружжя мають сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У період перебування у зареєстрованому шлюбі ОСОБА_2 23.05.2008 року на підставі Договору купівлі-продажу, укладеного між Приватним підприємством Строй-Систем та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Главацьким В.А., зареєстровано в реєстрі за № 1318, було придбано квартиру під АДРЕСА_1 , яка в цілому складається з однієї житлової кімнати, житловою площею 22,8 кв.м., загальною площею 49,3 кв.м.. Право власності на квартиру було зареєстровано за ОСОБА_2 05.06.2008 року.

Для придбання вказаної квартири відповідачем було укладено з Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк Договір кредиту №2008/25-100-123, згідно умов якого Кредитор мав надати Позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, плановості та цільового характеру використання в сумі 55 000,00 доларів США, зі сплатою 13,50 процентів річних, строком до 22.05.2028 року на купівлю нерухомості. Позивачка виступила поручителем за вказаним кредитним зобов`язанням за договором поруки від 23.05.2008 року №2008/25-102-40.

Окрім того, у період перебування в зареєстрованому шлюбі ОСОБА_2 була набута у власність на підставі розпорядження Арцизької районної державної адміністрації від 20.07.2006 року №433 про безоплатну передачу ОСОБА_2 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства - земельна ділянка, площею 0,5000 га, яка розташована на території Острівненської сільської ради Арцизького району Одеської області, кадастровий номер 5120484700:01:002:0542.

Шлюб розірвано рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05.12.2019р. по справі №522/16201/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Між тим, позивачка вважає, що вказана квартира та земельна ділянка підлягає поділу як спільне нажите майно подружжя.

Ухвалою суду від 13.09.2019 р. справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в загальному позовному порядку з призначенням підготовчого засідання на 03.02.2020 року.

Разом із позовом представником позивача було подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 24.12.2019 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Аліна М.В. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку Укрсоцбанк , про поділ майна подружжя відмовлено.

24.02.2020 року на адресу суду від представника ОСОБА_2 адвоката Чернушича С.М. надійшов відзив на позов, в якому просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя повністю за необґрунтованістю та безпідставністю.

Ухвалою суду від 05.05.20 року замінено третю особу Акціонерне товариство Укрсоцбанк у порядку процесуального правонаступництва у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Акціонерне товариство Укрсоцбанк , про поділ майна подружжя, шляхом покладенням всіх процесуальних прав та обов`язків у цій цивільній справі на залучену особу Акціонерне товариство Альфа-Банк .

Ухвалою суду від 23.06.2020 року підготовче провадження у справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті на 13.10.2020 року.

До суду 16.07.2020 року надійшло клопотання представника позивача, згідно якого просив забезпечити позов, а саме накласти арешт та заборону його відчуження в будь-який спосіб наступного нерухомого майна:

- що належить на праві власності Акціонерному товариству Укрсоцбанк , правонаступником якого є АТ Альфа-Банк, а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , яка в цілому складається з однією житлової кімнати, житл. пл.. 22,8 кв.м., заг. пл.. 49,3 кв.м.;

- що належать на праві власності ОСОБА_2 , а саме земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, заг. пл.. 1,0001 га, яка розташована на території Острівненської сільської ради Арцизького району Одеської області, кадастровий номер 5120484700:01:002:0542, державний акт ЯЛ №467407, реєстраційний номер №512040001000023 від 05.04.2011 року.

Ухвалою суду від 20 липня 2020 року заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено частково. До розгляду справи по суті забезпечено позов шляхом накладення арешту та заборони відчуження в будь-який спосіб наступного нерухомого майна : земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, заг. пл.. 1,0001 га, яка розташована на території Острівненської сільської ради Арцизького району Одеської області, кадастровий номер 5120484700:01:002:0542, державний акт ЯЛ №467407, реєстраційний номер №512040001000023 від 05.04.2011 року, власником якої є ОСОБА_2 . В іншій частині клопотання відмовлено.

16.07.2020 року до суду надійшла від представника позивача ОСОБА_5 позовна заява про поділ майна подружжя (нова редакція).

Через неявку сторін розгляд справи 13.10.2020 року був відкладений на 26.11.2020 року. Розгляд справи 26.11.2020 року був відкладений на 23.03.2021 року у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Протокольною ухвалою суду від 23.03.2021 року у прийнятті позовної заяви про поділ майна подружжя (в новій редакції) відмовлено, у зв`язку з пропуском встановлених строків на подання уточнених позовних вимог та зміни суб`єктного складу учасників процесу.

У судове засіданні 23.03.2021 року позивач та її представник не з`явилися, про дату та час судового засідання повідомлялися належним чином, у матеріалах справи наявна заява позивачки про слухання справи у її відсутність.

У судовому засіданні 23.03.2021 року представник відповідача - ОСОБА_6 надала пояснення по справі, аналогічні викладеним у відзиві на позов та просила у задоволенні позову відмовити. При цьому вказала що квартира вже не належить відповідачу а земельна ділянка це його особиста приватна власність.

У судовому засіданні 23.03.2021 року був присутній представник АТ Альфа-Банк - Борщенко К.Ю., який заперечував проти позову та просив відмовити у його задоволенні, підтвердив що ними набуто право власності на спірну квартиру.

Суд за згодою осіб, які були присутні у судовому засіданні, виходячи з положень ч.1 ст. 223 ЦПК України, ухвалив слухати справу за відсутності позивача (її представника), сповіщеного належним чином.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

На підставі наявних в матеріалах справи доказів та наданих сторонами пояснень судом встановлено:

15 листопада 2003 р. було укладено шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що був зареєстрований Острівненською сільською радою Арцизького району Одеської області, про що в Книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за №05 та видано свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу подружжя мають сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Шлюб розірвано рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05.12.2019 року по справі №522/16201/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

У період перебування у зареєстрованому шлюбі ОСОБА_2 23.05.2008 року на підставі Договору купівлі-продажу, укладеного між Приватним підприємством Строй-Систем та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Главацьким В.А., зареєстровано в реєстрі за № 1318, було придбано квартиру під АДРЕСА_1 , яка в цілому складається з однієї житлової кімнати, житловою площею 22,8 кв.м., загальною площею 49,3 кв.м.

Цього ж дня, 23.05.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк та ОСОБА_2 було укладено Договір кредиту №2008/25-100-123, згідно умов якого Кредитор мав надати Позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, плановості та цільового характеру використання в сумі 55 000,00 доларів США, зі сплатою 13,50 процентів річних, строком до 22.05.2028 року на купівлю нерухомості.

У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 23.05.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено Договір поруки №2008/25-102-40, відповідно до умов якого Поручитель ОСОБА_1 зобов`язалася перед Кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання Позичальником зобов`язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених Договором кредиту №2008/25-100-123 від 23.05.2008 року та Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №2008/25-100-124 від 23.052008 року.

Також у якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 23.05.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк та ОСОБА_2 було укладено Іпотечний договір , зареєстрований в реєстрі за № 1319, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Главацьким В.А., згідно умов якого ОСОБА_2 передав в іпотеку АКБ Укрсоцбанк належну йому на праві власності квартиру, загальною площею 49,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Також, у період перебування в зареєстрованому шлюбі ОСОБА_2 була набута у власність на підставі розпорядження Арцизької районної державної адміністрації від 20.07.2006 року №433 про безоплатну передачу ОСОБА_2 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства - земельна ділянка, площею 0,5000 га, яка розташована на території Острівненської сільської ради Арцизького району Одеської області, кадастровий номер 5120484700:01:002:0542.

Судом встановлено, що у зв`язку із порушенням з боку ОСОБА_2 зобов`язань щодо здійснення платежів, передбачених вищенаведеним кредитним договором АТ Укрсоцбанк на підставі статті 37 ЗУ Про іпотеку 15.05.2019р. звернув стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку шляхом визнання права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно наявної в матеріалах справи інформаційної довідки №167804375 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна вбачається, що власником квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно значилось з 15.05.2019р. Акціонерне товариство Укрсоцбанк .

У якості підстави виникнення права власності на нерухоме майно зазначено: список згрупованих відправлень, серія та номер: 5593, видавник: Укрпошта; іпотечний договір, серія та номер: 1319, виданий 23.05.2008, видавник: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Главацький В.А.; повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки, серія та номер: 405, виданий 23.02.2019, видавник: АТ Укрсоцбанк . Підставою внесення запису стало : рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46864828 від 15.05.2019 12:04:42, Кушнерова Римма Вячеславівна, Комунальне підприємство Агенція державної реєстрації , Одеська обл.

У подальшому, 10.09.2019 року Загальними зборами акціонерів АТ Альфа Банк та єдиним акціонером АТ Укрсоцбанк було затверджено рішення про реорганізацію АТ Укрсоцбанк шляхом приєднання до АТ Альфа Банк .

Як наслідок, відповідно до пп. г п.11 ч.4 ст.1 Закону України Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків , п.п.3.1, 5.3 Постанови Правління НБУ №189 від 27.06.2008 року Про затвердження положення про особливості реорганізації банку за рішенням його власників , було затверджено Передавальний акт, у відповідності до якого АТ Альфа Банк у порядку правонаступництва набуло всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення, у тому числі поруки), а також набув обов`язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов`язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів.

Таким чином, унаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ Укрсоцбанк правонаступником усього його майна, майнових прав та обов`язків є АТ Альфа Банк .

У зв`язку з вказаним, на підставі передавального акту від 11.10.2019 року право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 було зареєстровано за Акціонерним товариством Альфа-Банк , що вбачається з наявної в матеріалах справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.02.2020 року.

Відповідно до ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності, окрім іншого, припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника.

Відповідно до статті 1 Закону України Про іпотеку іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За положеннями частин першої і третьої статті 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Положеннями, ст. 36 ЗУ Про іпотеку передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону. У договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або у відповідному застереженні в іпотечному договорі зазначаються: умови, у разі настання яких іпотекодержатель може використати своє право на позасудове стягнення; порядок визначення вартості, за якою іпотекодержатель набуває право власності на предмет іпотеки; прийнятні та належні способи обміну повідомленнями між сторонами договору. Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов`язання: боржником - фізичною особою є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя; боржником - юридичною особою або фізичною особою - підприємцем є дійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Положеннями ч. 1-3 ст. 37 ЗУ Про іпотеку визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.

З огляду на вказане, оскільки АТ Укрсоцбанк , правонаступником якого є АТ Альфа-Банк , скористалось своїм правом позасудового врегулювання спору на підставі договору іпотеки та в рахунок виконання основного зобов`язання набуло право власності на квартиру, загальною площею 49,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яке позивачкою не оспорюється та станом на дату ухвалення рішення не скасоване, вимога позивача про поділ майна подружжя в даній частині не підлягає задоволенню.

Також позивачкою заявлено вимогу про поділ земельної ділянки, набутої під час шлюбу, відповідно до якої ОСОБА_1 просить визнати за нею право приватної власності на земельну ділянку, площею 0,5000 га, яка розташована на території Острівненської сільської ради Арцизького району Одеської області, кадастровий номер 5120484700:01:002:0542.

Вирішуючи спір в цій частині суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. У результаті придбання єдиного майнового комплексу державного (комунального) підприємства у процесі приватизації до покупця переходять всі його права та обов`язки. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Питання приватизації громадянами України земельних ділянок, що перебувають у державній чи комунальній власності, регулюється ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України.

Згідно зі ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є:

а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності;

б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

За приписами частин 1, 2 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі земля в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Статтею. 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а) розпорядження землями територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить висновку, що Арцизька районна державна адміністрація, яка прийняла розпорядження про передачу ОСОБА_2 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, є повноважним органом щодо розпорядження земельними ділянками, які перебувають у комунальній власності територіальної громади села Острівне.

Відповідно до ст. 81 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.

Статтею 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Поряд з тим, положення сімейного законодавства, що встановлюють режим спільної власності на майно, набуте під час шлюбу, не передбачають поширення режиму спільної сумісної власності подружжя на земельні ділянки, приватизовані одним з подружжя.

Так, п. 5 ч. 1 ст. 57 СК України встановлено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Відповідно до роз`яснень, наданих у постанові Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16 квітня 2004 року № 7 (зі змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2) земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу у приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.

Таким чином, суд приходить висновку, що відповідно до вищевказаних положень закону, земельна ділянка, одержана відповідачем у період шлюбу у приватну власність для ведення особистого селянського господарства є його особистою приватною власністю , а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану ОСОБА_2 частку у земельному фонді, що спростовує доводи позивачки про те, що спірна земельна ділянка є об`єктом спільної сумісної власності подружжя та підлягає розподілу відповідно до положень ст.60 СК України.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року по справі №241/537/16-ц.

Відповідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Суду не було надано належних та допустимих доказів обґрунтованості заявлених позовних вимог, що відповідно до ст. 263 та 264 ЦПК України є підставою для відмові у задоволені позову в повному обсязі.

Частиною 1 статті 158 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч. 9, 10 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Суд вправі скасувати вид забезпечення позову по будь-якій справі, яка знаходиться в його провадженні, коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі.

Із урахуванням наведеного, а також тієї обставини, що судом за розглядом даної справи відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що передбачені законом підстави для забезпечення позову на даний час відпали, а тому вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20 липня 2020 року, у вигляді арешту та заборони відчуження в будь-який спосіб наступного нерухомого майна: земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, заг. пл.. 1,0001 га, яка розташована на території Острівненської сільської ради Арцизького району Одеської області, кадастровий номер 5120484700:01:002:0542, державний акт ЯЛ №467407, реєстраційний номер №512040001000023 від 05.04.2011 року, власником якої є ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Керуючись ст. 57-59, 60-63, 69, 70, 71 Сімейного кодексу України, ст.ст. 2 , 4 , 10-13 , 30 , 43 , 49 , 64 , 76, 81 , 82 , 89 , 95 ,133, 137, 141, 158, 209 , 210 , 223 , 247 , 258-259 , 263-265 , 268 , 354 ЦПК України , суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 ), третя особа Акціонерне товариство Альфа-банк (код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження м. Київ, вул. В. Васильківська, 100), про поділ майна подружжя - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою суду від 20 липня 2020 року, у вигляді арешту та заборони відчуження в будь-який спосіб наступного нерухомого майна: земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, заг. пл.. 1,0001 га, яка розташована на території Острівненської сільської ради Арцизького району Одеської області, кадастровий номер 5120484700:01:002:0542, державний акт ЯЛ №467407, реєстраційний номер №512040001000023 від 05.04.2011 року, власником якої є ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

У відповідності до ч.10 ст. 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Роз`яснити, що ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову є підставою внесення/виключення відомостей до/з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у порядку встановленим Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України .

Повний текст рішення суду складено 29.03.2021 року.

Суддя Домусчі Л.В.