Ухвала

від 29.03.2021 по справі 728/1905/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

29 березня 2021 року

м. Київ

справа № 728/1905/16-ц

провадження № 61-3757ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Зімін Максим Вікторович, на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 16 квітня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 січня 2021 року у справі за позовом керівника Бахмацької місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави до Тиницької сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, Міністерство культури України, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, Бахмацька районна рада Чернігівської області, про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та договорів купівлі-продажу, про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та договорів купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року Керівник Бахмацької місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом до Тиницької сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, Міністерство культури України, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, Бахмацька районна рада Чернігівської області, про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, визнання недійсним державних актів на право власності на земельні ділянки та договорів купівлі-продажу.

Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 01 листопада 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 27 лютого 2017 року, в задоволенні позову Керівника Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 13 листопада 2019 року касаційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області задоволено частково. Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 01 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 27 лютого 2017 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 16 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року, позов Керівника Бахмацької місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави задоволено повністю.

Визнано незаконним та скасовано рішення Тиницької сільської ради Бахмацького району Чернігівської області від 18 червня 2003 року в частині передачі у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки на АДРЕСА_1 загальною площею 0,1686 га та в частині передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки на АДРЕСА_1 , загальною площею 0,6682 га.

Визнано недійсним Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії IV-ЧН № 026956 для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства площею 0,79 га, що розташована на території Тиницької сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, виданий 03 жовтня 2003 року ОСОБА_2

Визнано недійсним Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії IV-ЧН № 026958 для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства площею 0,88 га, що розташована на території Тиницької сільської ради Бахмацького району Чернігівської області виданий 03 жовтня 2003 року ОСОБА_3 .

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 04 вересня 2008 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про відчуження земельної ділянки площею 0,79 га, що знаходиться на території Тиницької сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, та посвідчений приватним нотаріусом Бахмацького районного нотаріального округу Кухтою Д. О.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 12 вересня 2012 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , про відчуження земельної ділянки площею 0,88 га, що знаходиться на території Тиницької сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, та посвідчений приватним нотаріусом Бахмацького районного нотаріального округу Кухтою Д. О.

Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави земельну ділянку з кадастровим номером 7420388500:01:001:0266 площею 0,124 га, земельну ділянку з кадастровим номером 7420388500:01:001:0267 площею 0,0446 га, земельну ділянку з кадастровим номером 7420388500:01:001:0281 площею 0,25 га, земельну ділянку з кадастровим номером 7420388500:01:001:0282 площею 0,0415 га, земельну ділянку з кадастровим номером 7420388500:01:001:0283 площею 0,1267 га.

Вирішено питання судового збору.

04 березня2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 16 квітня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 січня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою , третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

У зв`язку з цим заявнику необхідно уточнити вимоги касаційної скарги та відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України надати касаційну скаргу (у новій редакції) та її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Разом з тим у касаційній скарзі заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої та частини другої статті 8 Закону України Про судовий збір . Вищезазначене клопотання обґрунтоване тим, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати

Відповідно до пункту 1 частини першої та частини другої статті 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені в обґрунтування заявленого клопотання доводи про звільнення від сплати судового збору не можуть слугувати достатньою підставою для його задоволення клопотання, оскільки надані заявником довідки завірені ним особисто. Крім того, матеріали касаційної скарги не містять довідки Державної податкової інспекції про доходи заявника за попередній 2020 рік.

За подання касаційної скарги справляється судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми (підпункт 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір ).

Враховуючи заявлені позовні вимоги, судовий збір за подання касаційної скарги становить 34 800,00грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

Згідно із частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Зімін Максим Вікторович у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Зімін Максим Вікторович, на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 16 квітня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 січня 2021 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 26 квітня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Якщо заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, з наданням відповідних доказів, не буде подано особою у зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. В. Черняк