Постанова

від 30.03.2021 по справі 556/1276/20

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2021 року

м. Рівне

Справа № 556/1276/20

Провадження № 22-ц/4815/404/21

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого Ковальчук Н. М.

суддів: Боймиструка С. В., Гордійчук С. О.,

секретар судового засідання - Пиляй І. С.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його законний представник

ОСОБА_2 ,

відповідач - Садово-городнє товариство Пролісок ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Слободіна Антона Сергійовича на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 24 листопада 2020 року у складі судді Іванків О. В., ухвалене в смт. Володимирець Рівненської області,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Слободіна Антона Сергійовича звернувся до суду з позовом до Садово-городнього товариства Пролісок про відновлення електропостачання, стягнення моральної та матеріальної шкоди. В обґрунтування позовних вимог вказував, що рішенням Володимирецького районного суду від 03.06.2019 року за ОСОБА_1 було визнано право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1090 га для ведення індивідуального садівництва за межами населеного пункту на території Старорафалівської сільської ради Володимирецького району в межах Садово-городнього товариства Пролісок . На цій ділянці знаходиться садовий будинок. 01.08.2016 року відповідачем незаконно та самовільно, без попередження, всупереч вимогам чинного законодавства відключив електропостачання від вказаного садового будинку. На момент відключення в холодильнику та морозильній камері знаходились продукти харчування вартістю 6000 грн., які зіпсувались, чим позивачу заподіяно матеріальної шкоди. Незаконним відключенням позивачу завдано і моральну шкоду, яку він оцінив в розмірі 500000 грн., яка полягає в неможливості використовувати будинок для відпочинку та реабілітації, та пов`язаних із цим незручностями й переживаннями. Із наведених підстав просив визнати дії відповідача неправомірними, зобов`язати відповідача за власний рахунок відновити електропостачання, стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в розмірі 6000 грн. та моральну шкоду в розмірі 500000 грн.

Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 24 листопада 2020 року в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю позовних вимог. Стягнуто з ОСОБА_2 , як законного представника неповнолітнього позивача ОСОБА_1 , на користь Садово-городнього товариства Пролісок понесені відповідачем судові витрати на суму 10 000 грн..

Вважаючи рішення суду незаконним, представник ОСОБА_1 - адвокат Слободін Антон Сергійович оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом дитинства, сином померлого ОСОБА_3 .. Рішенням Володимирецького районного суду від 03.06.2019 року за ОСОБА_1 було визнано право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1090 га для ведення індивідуального садівництва за межами населеного пункту на території Старорафалівської сільської ради Володимирецького району в межах Садово-городнього товариства Пролісок , на якій знаходиться садовий будинок, в якому позивач проходить необхідну щорічну реабілітацію, в зв`язку з його інвалідністю. Стверджує, що 01.08.2016 року відповідачем було безпідставно відключено електропостачання від садового будинку. Додає, що неодноразові звернення до відповідача про відновлення електропостачання позитивних результатів не дали. Вважає, що такими незаконними діями відповідач завдав позивачу моральну шкоду, яку він оцінив в розмірі 500 000 грн., і яка полягає: в психологічних стражданнях, пов`язаних з отриманим емоційним стресом; в душевних та моральних стражданнях, що полягають у нервозності, депресії та відчаї; у тривалості негативних наслідків, адже до цього часу постачання електричної енергії не відновлено; в істотних вимушених негативних змінах у життєвих стосунках, побутових труднощах, пов`язаних із значними витратами грошових коштів на забезпечення електроенергією будинку за допомогою мобільних пристроїв генератора електричного струму, забезпечення його паливом та необхідністю постійного контролю за його роботою. Вказує, що окрім моральної, позивачу завдано і матеріальну шкоду, оскільки на час відключення електропостачання в холодильниках та морозильній камері, розміщених у будинку, знаходились продукти харчування на загальну суму 6 000,00 грн. Із наведених підстав просить скасувати оскаржуване рішення суду, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві Садово-городнє товариства Пролісок вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною, тому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 03.06.2019 року за ОСОБА_1 було визнано право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1090 га для ведення індивідуального садівництва за межами населеного пункту на території Старорафалівської сільської ради Володимирецького району в межах Садово-городнього товариства Пролісок . Вказане рішення суду набрало законної сили.

Спірні відносини між сторонами виникли у зв`язку із тим, що 01.08.2016 року СГТ Пролісок без попередження позивача відключив електропостачання від садового будинку, який на даний час є власністю позивача, і який розташований на земельній ділянці, що знаходиться в межах СГТ Пролісок , та використовується позивачем для відпочинку і реабілітації. Таке відключення призвело до псування продуктів харчування, які знаходитися в холодильнику та морозильній камері у садовому будинку, а також унеможливило нормальне користування будинком за призначенням.

З приводу зазначеного відключення електропостачання садового будинку, який на той час належав ОСОБА_3 , батькові позивача, мав місце спір у суді. Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 08 грудня 2016 року у задоволені позову ОСОБА_3 до Садово-городнього товариства Пролісок про відновлення електропостачання, стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовлено. Рішення не оскаржувалось сторонами і набрало законної сили 27.12.2016 року.

Згідно заяви-приєднання від 01 липня 2020 року СГТ Пролісок приєдналось до умов договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 01.07.2020 року. Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року №312.

Відповідно до пп. 1.2.1. п. 1.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії, на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил. Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Точка розподілу (передачі) електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з оператором системи (п.п. 1.2.4. п. 1.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Відповідно до положень Правил роздрібного ринку електричної енергії побутовий споживач - це індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).

З наведених норм вбачається, що СГТ Пролісок є колективним побутовим споживачем в розумінні Правил роздрібного ринку електричної енергії та Закону України Про ринок електричної енергії .

Колективний побутовий споживач на підставі договору про постачання електричної енергії здійснює закупівлю електричної енергії у постачальника електричної енергії з метою її подальшого використання споживачами колективного побутового споживача для задоволення комунально-побутових потреб споживачів колективного побутового споживача, для технічних цілей та інших потреб колективного побутового споживача. За обсяг закупленої електричної енергії з постачальником електричної енергії розраховується колективний побутовий споживач відповідно до умов договору (п.п. 10.2.4. п. 10.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Відповідно до п.п. 10.2.5. п. 10.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, закупівля електричної енергії та розподіл здійснюються за рахунок коштів споживачів колективного побутового споживача. Умови використання електричної енергії, розрахунків за неї, умови технічного забезпечення електропостачання електроустановок споживачів колективного побутового споживача, утримання та обслуговування технологічних електричних мереж колективного побутового споживача регулюються установчими документами та/або укладеними в установленому законодавством порядку договорами між споживачами колективного побутового споживача та колективним побутовим споживачем щодо розподілу та постачання електричної енергії в межах колективного побутового споживача.

Згідно п.п. 10.2.6. п. 10.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії, у разі прийняття відповідного рішення органом управління колективного споживача споживач колективного побутового споживача або фізична особа, яка не є членом колективного побутового споживача, але електроустановки якої приєднані до технологічних електричних мереж колективного побутового споживача (балі - споживач на території колективного побутового споживача), для користування електричною енергією укладає тристоронній договір про постачання та розподіл електричної енергії на території колективного побутового споживача з електропостачальником, який здійснює постачання електричної енергії цьому колективному побутовому споживачу, та колективним побутовим споживачем на основі типового договору (додаток 11 до цих Правил).

Договір про постачання та розподіл електричної енергії на території колективного побутового споживача може бути укладений у разі виконання таких умов: 1) особа, яка має намір набути статусу споживача на території колективного побутового споживача, та колективний побутовий споживач не мають боргів за електричну енергію перед колективним побутовим споживачем та постачальником електричної енергії відповідно; 2) технічний стан розрахункового засобу обліку, яким обладнана електроустановка особи, яка має намір набути статусу споживача на території колективного побутового споживача, відповідає вимогам нормативних документів; 3) особою, яка має намір набути статусу споживача на території колективного побутового споживача, створені технічні можливості щодо забезпечення безперешкодного доступу представників постачальника електричної енергії, підприємства, що здійснює розподіл електричної енергії, до власних електричних установок для контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку (п.п. 10.2.6. п. 10.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Згідно ч.1 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження існування договору про постачання та розподіл електричної енергії на території колективного побутового споживача, відсутні також і підтвердження звернення із такими заявами до відповідача з боку позивача, його законного представника ОСОБА_2 або у свій час - ОСОБА_3 , батька позивача, правонаступником якого і є останній.

Окрім того, відсутні докази на підтвердження тієї обставини, що земельній ділянці, яка розташована в межах СГТ Пролісок , наявне будь-яке нерухоме майно, зокрема, садовий будинок, про який вказує сторона позивача, а також доказів як факту, так і розміру заподіяння матеріальної шкоди псуванням продуктів харчування.

Суд також враховує, що заподіяння матеріальної шкоди обґрунтовується фактом відключення електроенергії в серпні 2016 року, тобто до виникнення у ОСОБА_1 права на земельну ділянку, а питання матеріальної шкоди щодо особи, яка була власником земельної ділянки станом на серпень 2016 року - ОСОБА_3 - вирішене рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 08 грудня 2016 року.

Згідно ст. 2,6 Закону України Про кооперацію , кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. Обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.

Правовим документом, який регулює діяльність кооперативу, є Статут (ст.8 Закону України Про кооперацію ).

У відповідності до пункту 2.5. Статуту Садово-городнього товариства Пролісок , затвердженого загальними зборами цього товариства від 29.11.2018 року, членом Товариства може бути громадянин України, який досяг 18-річного віку, визнає Статут Товариства і виявив бажання брати участь у його діяльності, та має у власності чи в користуванні земельну ділянку в Товаристві. В разі смерті члена Товариства привілейоване право вступу до Товариства має один із спадкоємців померлого.

Як вбачається з пункту 2.6. Статуту, вступ до Товариства здійснюється на підставі письмової заяви; особа вважається членом Товариства після прийняття відповідного рішення правлінням Товариства, після затвердження загальними зборами (зборами уповноважених) - пункт 2.8. Статуту.

Як встановлено судом та підтверджено сторонами у справі, ОСОБА_1 і його законний представник не звертались із заявами про вступ до Садово-городнього товариства Пролісок , і, відповідно, рішення про прийняття ОСОБА_1 СГТ Пролісок також не існує.

У зв`язку з наведеним, обґрунтування позовних вимог законами та підзаконними нормативними актами, які регулюють порядок електропостачання земельних ділянок членів садово-городнього товариства, не можуть бути застосовані судом при вирішенні цього спору, оскільки між сторонами відсутні будь-які правовідносини, які випливають з членства особи в Товаристві.

У зв`язку з тим, що вимоги про стягнення моральної шкоди є похідними від встановлення факту порушення його прав і охоронюваних законом інтересів діями відповідача, що судом не встановлено та відмовлено у цій частині у задоволенні вимог, то ці вимоги також не підлягають до задоволення.

У відповідності до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом

на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Слободіна Антона Сергійовича залишити без задоволення.

Рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 24 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови складено 02 квітня 2021 року.

Головуючий Ковальчук Н. М.

Судді: Боймиструк С. В.

Гордійчук С. О.